Українські продовольчі товари у світі тематична добірка. Випуск 9



Скачати 430.15 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації11.05.2018
Розмір430.15 Kb.
1   2   3

У МЕРТ озвучили, на скільки просів український експорт за підсумками 2016

За підсумками 2016 року експорт товарів склав 36,4 млрд дол., тобто скоротився в порівнянні з 2015 роком на 4,6% (на 1,8 млрд дол.), випливає з аналітичних матеріалів Мінекономрозвитку за підсумками експорту України за 2016 р., передає прес-служба міністерства.

Нагадаємо, раніше Hubs повідомляв, що український експорт в минулому році «просів» за ​​більшістю товарних позицій, а зростання продемонстрували лише кілька напрямків.

При цьому, як уточнюють в МЕРТ, в порівнянні з початком 2016 р. відбувалося істотне уповільнення темпів падіння експорту. У січні 2016 року цей показник становив 31,9% (у порівнянні з січнем 2015 року).

«Негативні тенденції обумовлені нестабільною політико-економічною ситуацією в окремих районах Луганської та Донецької областей в результаті продовження воєнної агресії з боку Росії; обмеженістю доступу до кредитних ресурсів, системними проблемами розвитку зовнішньоекономічної діяльності (відшкодування ПДВ, валютне, митне та податкове регулювання), які доповнилися введенням Російською Федерацією ембарго щодо українських продовольчих товарів і обмеженнями щодо транзиту через її територію», – пояснили в МЕРТ.

Разом з тим, як підтвердили в Мінекономрозвитку, відбулося збільшення експортних поставок продукції АПК і харчової промисловості на 721,2 млн дол. (На 5%) і легкої промисловості на 63,4 млн дол. (7%), зокрема, текстильного одягу – на 24,2 млн дол. (на 7,3%).

«На жаль, зменшення обсягів експорту товарів спостерігалося в металургійному комплексі (на 1,2 млрд дол., або на 12,0%), хімічної промисловості (на 577,1 млн дол., або на 22,7%); машинобудуванні (на 439,3 млн дол., або на 9,2%)», – відзвітували в Мінекономрозвитку.

У МЕРТ також підтвердили, що в структурі експорту товарів за 2016 найбільшу частку склала продукція АПК та харчової промисловості (42%), продукція металургії (22,9%) і машинобудування (11,9%).

http://news.finance.ua/ua/news/-/397784/mert-pidtverdylo-prosidannya-ukrayinskogo-eksportu-na-2-mlrd

Продовольчий флешмоб у мережі: українські товари – по всьому світу

Українську продукцію можна знайти у майже 190 країнах світу. Українці зі всього світу влаштували своєрідний продовольчий флешмоб у соцмережах. Вони діляться фото вітчизняних продуктів на поличках супермаркетів та магазинів за кордоном.

“Соняшникова олія у Китаї, консервація в Італії, соки та кавуни у Латвії, кондитерка у США – і це лише початок нашого продовольчого флешмобу, який триває у Твіттері“, – написав Павленко.

Нагадаємо, у США започаткували проект Buy Ukrainian, його мета – заохотити українців у США та американців загалом купувати саме українську продукцію.

http://vidia.org/2015/44647



Українські товари часто ховаються за іноземними назвами

Упродовж року київська журналістка Юлія Савостіна жила на всьому українському — від продуктів харчування до одягу та косметики. Крім того, їздила Україною, шукаючи вітчизняних виробників, і знайшла багато чого цікавого. Наприклад, нетипову для нашої країни продукцію: устриці, чорну ікру, хамон, італійські сири, банани, апельсини, віскі.

Її експеримент завершився в лютому 2014-го. Українці тоді якраз почали переосмислювати своє ставлення до України загалом та українських товарів зокрема. Крім того, бойкот російським товарам, який триває досі, підштовхнув споживачів по-іншому подивитися на товари «Made in Ukraine» і почати їх купувати. Власне, блог Юлії, в якому вона ділилася про всі свої відкриття та розчарування під час експерименту, став дуже актуальним, адже тут можна знайти відповіді на всі запитання, які виникатимуть у тих, хто прагне споживати лише українське. Ще одним путівником світом українських товарів стала книжка Юлії Савостіної «В пошуках Made in Ukraine», яку вона презентувала спочатку в Києві, а потім й у Львові на «Форумі видавців». Якраз після презентації книжки у місті Лева ми поспілкувалися з Юлею про те, як прожити рік чи навіть все життя, купуючи українські товари.

— Книжка «В пошуках Made in Ukraine» — це?..

— Це три складові. Перша — власні враження, відкриття своєї країни з другого боку, з боку того, чим можемо ще пишатися, крім наших традицій. Друга — це путівник містами, де зробити «шопінг», якщо ви раптом потрапили до Луцька чи ще кудись. Третя — це великий помічник для тих, хто хоче купувати українське, тому що там близько 1 300 виробників. Мені здається, тут кожен може знайти щось для себе, що підійде і за стилем, і за потрібністю, і за вартістю. Там також історії про підприємців, мануфактури. Мені здається, що в цій книжці найціннішим є путівник містами. А найбільше українських виробників у Львові, Хмельницькому, Житомирі, Києві.

— Отже, в лютому 2013 року розпочався експеримент. Не страшно було відмовитися від звичного укладу?

— У мене був страх зовсім іншого порядку: що це буде не прийнято, не цікаво, що це не будуть читати. Це ідея не первинна, до мене вже були такі експерименти. В Америці дівчинка переїхала з Нью-Йорка в глухе село і рік намагалася жити лише на продуктах, які вона вирощувала на власній землі. Через місяць після того, як я почала експеримент, такий самий розпочали у Франції. Умови мого експерименту були такі, що українським буде вважатися те, що виготовлено в Україні, і бренд, який зареєстровано тут. Його мета — протистояти великим конгломератам і Китаю. До того ж є теорія про те, що вживати продукти, які вирощені в ареалі свого проживання, і користуватися своєю косметикою, — це найздоровіше для шкіри та організму. Мені було неважко. Я думала, що труднощів і розчарувань буде більше. Не очікувала, що це буде так позитивно і гарно.

— За всі 365 днів життя на всьому українському чи не виникало бажання припинити свій експеримент?

— Рівно через півроку у мене настав такий переломний момент. Дуже добре його пам’ятаю. Я їхала в поїзді зі Львова, лежала на верхній полиці і дуже плакала від втоми. Все було добре: я прочитала лекцію, везла гарні фотографії, новий пост, але так втомилася від цих постійних переїздів, що мені хотілося від усього відмовитися. Починаючи від травня 2013 року в своїй квартирі ночую лише два дні на тиждень. Тепер я уже звикла до такого графіка, а тоді ще не могла. Але розчарування від експерименту не було.

— Які основні висновки можете зробити з вашого дослідження, чи задоволені його результатом?

— Я насправді не очікувала того, що в Україні настільки добре розвинуті виробництво і фантазія виробників. Єдиний мінус — що ці виробництва поки що маленькі, потрібен і час, і гроші, і натхнення, і не лише бажання споживачів купувати українське, а й бажання виробників розвиватися, виготовляти багато продукції, яка б задовольняла всіх.

— Що думали про українські товари до початку експерименту, а що думаєте по його завершенні?

— Як і всі, я думала, що те, що у нас виробляють, залишилося нам у спадок від Радянського Союзу, а коли вже почала втягуватися, купувати, зрозуміла, що все найкраще виготовляють маленькі підприємства, маленькі мануфактури і з великим оптимізмом.

— Які були відкриття?

— Насправді все було відкриттям. і нетипова їжа, і дуже гарне вбрання, і пальта, і взуття, і косметика. У нас неймовірно красивий сучасний посуд для приготування їжі — сковорідки, каструлькиѕ Напевно, найбільша моя втіха від експерименту — це люди, які ввійшли в моє життя. Дуже приємно спілкуватися з тими людьми, які хочуть щось створювати, змінювати на користь країни.

— Були розчарування?

— Справжнім розчаруванням був в’язаний трикотаж. Його виробники працюють на поганій сировині, застарілій технології. В Україні — це шалений ринок, у нас стільки жінок носять светрики, в’язані кофтинки, ми півроку ходимо в теплому одязі. Одна фабрика з новітнім обладнанням, хорошим дизайнером, в якого є смак, — і її продукцію просто «розірвуть». Я пропагую, щоб хтось зайшов і «порвав» цей ринок.

— Чого в Україні не виробляють?

— Із жіночої гігієни виробляють тільки тампони, всього іншого немає. Це великий мінус. От закрилися фабрики, що випускали презервативи. Було дві, а тепер не працює жодна. Немає дрібної побутової техніки. Ні для кого не секрет, що бренд, який буде зареєстровано тут, а товари під ним вироблятимуть у Китаї, але з нашим дизайном, теж матиме попит у споживачів. Також не виробляють оливкової олії, але це таки нетипова продукція для України.

— Без яких українських товарів сьогодні не уявляєте свого життя?

— Без пральних порошків. Я не згідна проміняти їх на щось інше. Це, напевно, те, що немає сенсу змінювати. Я цілком змінила свій гардероб. Влаштувала розпродаж і продала все, що мала, навіть туфлі «Jimmy Choo». Та після експерименту знову накупила імпортних речей, і нині їх — одягу, взуття, косметики — десь половина.

— Які можете назвати слабкі і сильні сторони українських товарів?

— Сильні — на багатьох підприємствах усе-таки рано чи пізно з’являється технолог «родом з Радянського Союзу», який пам’ятає, що таке «гости» і вимагає дотримання держстандартів. Слабкі — маркетинг. У нас дуже висока якість виробництва, але 80 відсотків підприємств не знають, що таке маркетинг, чим займається бренд-менеджер, як треба «просувати» свою продукцію — дуже багато чого не знають.

— У книжці є путівник містами України — де і що виробляють. А за чим треба їхати до Івано-Франківська, яка його візитівка?

— Мене вразило виробництво «інтелком», яке випускає дитячі іграшки, гойдалки... І, зрозуміло, — хутряні вироби.

— Які поради можете дати людям, котрі хочуть почати жити на всьому українському?

— Читати етикетки. Тому що українське ближче, ніж видається на перший погляд. Дуже часто українські мийні засоби, косметика, пральні порошкиѕ ховаються за іноземними назвами. От, наприклад, сукня «Must Have». Для моєї мами, як і для більшості жінок, іноземна назва позначає імпортну продукцію. Просто читайте етикетки, спілкуйтеся з людьми і буде вам щастя.

— Як активний споживач, які поради можете дати українським виробникам щодо вдосконалення своїх товарів?

— Наймати професіоналів на роботу. Одна з найкращих порад, — не треба намагатися копіювати або переробляти відомі назви. От є всесвітньо відома косметика «MAC», а є дуже гарні українські лаки для нігтів «M.A.G. ». Перша думка, яка виникає у споживача, що це підробка. Тож не треба намагатися копіювати щось, бо це одразу наштовхує на думку, що це підробка, а насправді це може бути хороша продукція. Це найголовніше правило. Все інше можна подолати. Можна намалювати гарний бренд, можна найняти гарного маркетолога, можна навіть заплатити, щоб зайти в мережу, але треба все-таки придумати гарну назву для бренду.

— Плануєте далі пропагувати українську продукцію та спонукати українських виробників розвиватися?

— Я ще бачу величезний пласт роботи для себе, яку не освоїла. За моїми підрахунками, ще два роки я можу працювати в такому режимі, як нині. Наприклад, хочу зробити окремий випуск про ремонт, інтер’єр, домашній затишок. Думаю, він матиме популярність.

— Друга частина «В пошуках Made in Ukraine» буде?

— Так! У ній буде більше інформації про українські продукти та фермерів як виробників продовольчих товарів. Акцентуватиму також на зеленому туризмі. Розповім і про маленькі принципові мануфактури. Наприклад, у Рівному є дівчинка, яка виготовляє неймовірні прикраси зі срібла. Ось і хочу, щоби всі, хто приїжджає до Рівного, бігли до неї, бо вона творить унікальні речі. От друга книжка буде про унікальні моменти «Made in Ukraine».

http://ridna.ua/2014/11/ukrajinski-tovary-chasto-hovayutsya-za-inozemnymy-nazvamy/



Постачання товарів до ЄС напівавтоматично відкриває Україні ринки збуту інших країн

Українські товари "розповзаються" по світу: насіння, олія, гречка, молоко, автомобільні запчастини та навіть дошки для серфінгу. Всього і не перелічиш. Угода України з ЄС дала можливість вітчизняним виробникам значно збільшити свою присутність на прилавках європейських магазинів.

У США можна купити українські огірки, в Австралії  – гречку, а в Саудівській Аравії – сукні. Товари "made in Ukraine" можна зустріти по всьому світу. Про це йдеться в сюжеті програми "Сніданок з "1+1".

Те, що українське може бути популярним за кордоном, власним досвідом довела львівська дизайнерка Олена Даць. Її одяг зараз продається в Арабських Еміратах, США та Франції.

"Коли ти кажеш, що український дизайнер, українська мода, то всі це знають, з повагою і зацікавленням завжди ставляться. Має бути оригінальна ідея, звісно. Повинно мати в собі якусь душу, тепло – і це те, чим ми є конкурентні", – говорить дизайнерка Олена Даць.

Знайти в закордонних магазинах товари з позначкою "made in Ukraine" "Сніданку" виявилось геть нескладно. У США наші товари продають у багатьох відомих торгівельних мережах. До прикладу, в Чикаго засумувати за тим, як смакує Батьківщина, точно не вдасться. Тут можна купити все: від київських тортів та різних пундиків до українського сала. Така ж ситуація і в магазинах Лос-Анджелеса та Нью-Йорка.

На полицях європейських крамниць теж є чимало звичного для українців краму. Скажімо, в невеличкому магазинчику в Ризі полиці забиті нашою олією, цукерками, кетчупом та кавою. Українську продукцію можна купити також в Італії, Франції, Польщі, Єгипті та Ізраїлі.

Пробитись на закордонний ринок – клопіт виробника, кажуть експерти. Але держава допомагає налагодити контакт. Кажуть, часто самі виробники не знають повний перелік країн, де українське охоче купують.

"У нас є зона вільної торгівлі з країнами, про які мало хто говорить, ЕФТА, куди відносяться Норвегія, Швейцарія, Ісландія. І ми вже закінчили переговори з Канадою", – говорить заступник міністра економічного розвитку та торгівлі, торговий представник України Наталія Микольська.

Найбільше українських товарів можна купити в крамницях найближчих сусідів та Євросоюзі, а також у США. Однак є і екзотичніші ринки збуту, каже експерт.

"Ми ще експортуємо до достатньо багато цікавих країн. Наприклад, Малаві, Бурундії, ми говоримо також про маленькі острівні країни", – каже Наталія Микольська.

Загалом, українські товари можна купити майже у 200 країнах світу. Серед них не лише продуктові та промислові, а й навіть літаки та твори мистецтва.

Близько третини товарів Україна експортує до країн Євросоюзу, на другому місці – Росія, далі – Туреччина, Єгипет, чимало країн колишнього Радянського Союзу, а також США.

"Україна достатньо сильна тим, що в людей є інженерна освіта, інженерне бачення. Ми можемо набагато більше, ніж поляки нарощувати експорт високотехнологічних товарів і виробляти їх тут. Наприклад, літаки "Антонов", двигуни, турбіни, запчастини до спеціальних реактивних виробів, помпи. Скажімо, у Єгипті в багатьох містах і селищах по 20 років працюють українські помпи і насоси без відповідного обслуговування з боку України. Потрібно проїхатися по цих місцях і сказати, що ми й далі виробляємо ці помпи, ці насоси. І це означає, що це є наш ринок", – сказала Наталія Микольська.

Експерт наголосила, що за кордоном досить конкурентоспроможні українські продукти харчування, товари машинобудівної галузі, продукція легкої промисловості. Також – запчастини до автомобілів, які використовують чимало автомобілебудівників у Європі.

Для збільшення продажу товарів за кордон Україні потрібна система державної підтримки експорту (її вже допрацьовують), а також загальна промоція бренду "Зроблено в Україні".

"На полицях європейських супермаркетів достатньо багато є товарів не під українськими брендами, а під так званими "private label" – під маркою цього супермаркету, але продукція виготовлена в Україні. Це ще один спосіб просування наших товарів і іноді достатньо прибутковий. Українське печиво, українська олія, українські соуси й кетчупи продаються по всьому світу під так званими "private label". І це для них достатньо вигідно, як перший крок для заходження на цей ринок. І ця частина нашого експорту приносить нам достатньо значну частину валютної виручки", – зазначила торговий представник України.

Микольська уточнила, що в багатьох випадках експорт товарів до ЄС майже автоматично розблоковує експорт і до інших країн.

"Для українського експортера вивести продукцію на європейський ринок – це достатньо великі кошти. І пройти процедури, що підтверджують якість товарів, – теж. Якщо б наші експортери не були впевнені в тому, що цей ринок для них вигідний, вони б це не робили як маркетинговий хід. Хоча вихід на ринок Європейського Союзу, особливо для продовольчих товарів, майже напівавтоматично означає відкриття дуже великої кількості інших ринків. Тому що власне оця відповідність якості й безпечності стандартів в Європейському Союзі означає те, що ти майже автоматично отримуєш доступ до ринку різних країн. Яскравий приклад – курятина, яка, отримавши доступ до ринку ЄС, почала експансію на ринки достатньо багатьох інших країн. Те саме стосується столового яйця", – сказала Микольська.

Зона вільної торгівлі з Євросоюзом вимагає від України, аби продукція відповідала стандартам якості та безпеки в ЄС. Коли українські товари відповідатимуть цим вимогам, вони майже автоматично почнуть потрапляти на європейський ринок.

https://tsn.ua/groshi/made-in-ukraine-scho-y-kudi-eksportuye-ukrayina-ta-yaki-perspektivi-rozshirennya-rinkiv-zbutu-582935.html

Глобальні ринки. Які товари чекають у ЄС

Закриття російського ринку і падіння економіки в Україні примушує вітчизняних підприємців активно зайнятися освоєнням ринків ЄС. Але процес експансії досить складний через бюрократію, що панує в окремих державах Євросоюзу.

У січні експорт в ЄС знизився на 31%, до $1 млрд, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Криза зовнішньої торгівлі почалася ще в грудні, коли поставки до ЄС просіли більш ніж на 20%. У результаті за 2014 рік поставки у країни ЄС були на суму 17 млрд доларів, що лише на 2,6% більше показників 2013 року. Та очікування були набагато амбіційніші.

Причини кризи пов’язані з конфліктом на сході і слабкою диференціацією експорту в ЄС. Україна торгує з Європою по трьох основних напрямках: металургія, сільське господарство і переробка сировини. Минулий рік показав переорієнтацію на продовольчу продукцію, тоді як частка металургії знижувалась. З одного боку, це пов’язано з високим урожаєм зернових і позитивним впливом торгових преференцій ЄС, яким вдалося частково компенсувати негативний вплив обмеженого доступу на російський ринок. У 2014 році помітно знизилася частка машинобудування і хімічної промисловості внаслідок військових дій на територіях, де розташовані відповідні виробничі потужності.

$1 млрд склав обсяг експорту в ЄС у 2014 році 


31% склало падіння обсягів 
Структура поставок українських товарів в ЄС у 2014 р.

АПК

28%

Чорні метали

22,9%

Мінеральні продукти

16,2%

Електричні й механічні машини

12,2%

Інші 

20,7%

За даними Держкомстату, серед продуктів АПК і продовольчої промисловості найбільша частина припадає на зернові культури – 37,9% (в тому числі кукурудза – 32,4%, пшениця – 4,4%), жири та олії тваринного і рослинного походження – 16,6%. Зазначимо, що Україна є найбільшим експортером соняшникової олії у світі. Біля 60% виробленої продукції експортується на зовнішні ринки. 
Україна поставляє в ЄС і інші товари, які не відбиваються у загальній статистиці. Наприклад, органічна продовольча продукція, вино, мед, соки, прасувальні дошки, алюмінієві упаковки для продуктів, устаткування для виміру рівня радіації та інше. 
У світі популярний український мед. Минулого року було експортовано близько 20 тис. тонн меду. Найбільшими імпортерами з країн ЄС стали Німеччина, Польща, Іспанія. Не такі популярні, але цілком перспективні соки, проте є незайняті ніші. Експерти рекомендують розвиватися у преміум-сегменті. Наприклад, таку стратегію обрала компанія Galicia (частина компанії «ТБ Фрут»). Вони поставляють у Польщу соки преміум-класу.

До речі, у нашої країни великий потенціал розвивати стосунки з ЄС в сегменті органічної продукції. У цій сфері вітчизняний виробник автоматично отримує переваги перед європейцями. Генеральний директор «ГАЛС ЛТД» (компанія поставляє березовий сік до ЄС) Володимир Завадовський пояснює, що в Європі земля давно активно використовується для вирощування продукції за допомогою добрив. А в Україні багато ділянок не обробляються роками, тому знайти відповідний наділ для вирощування органічної продукції набагато простіше. «Наприклад, березовий сік. Нормативи Євросоюзу забороняють свердлити дерева, а тому практично весь ринок ЄС зайнятий фінським соком, де ці нормативи більш м’які. Але європейці не відмовляються від альтернативи», − каже Завадовський.

Слід зазначити, що на експорт в ЄС органічної продукції встановлені нульові ставки і на неї не поширюється квотування, яке властиве багатьом продовольчим сегментам.

З не стандартних, як для глобального експорту, типів продукції, з України везуть дитячі іграшки, поліграфію, алюмінієві упаковки, прасувальні дошки та інше. Зазначимо, що ринок поліграфії і супутніх товарів досить розвинений в країнах ЄС. Та ситуація на ньому зараз не найкраща: Інтернет витісняє газети, книги, тому ринок щорічно скорочується. Проте в українських поліграфістів є шанси налагодити постачання в деякі країни, наприклад, у Австрію, Чехію і Польщу. У цих країнах дуже дорога робоча сила. Як розповідає керівник відділу ЗЕД «ВКП Тріада» Олена Антипенко: «Поляки дуже економні і собі на умі. На ділових зустрічах вони співпереживають і підтримують, але коли справа доходить до контрактів, знаходяться причини, щоб відмовитися. Вони бояться мати справу з нестабільною країною. Але низькі ціни все ж мають шанс перемогти страхи. На фоні європейських друкарень наш прайс найбільш вигідний, а якість ми вже зуміли підтвердити. Тож розраховуємо на нормальні позиції на ринку Польщі».

А ось виробникам алюмінієвих упаковок краще придивитися до східноєвропейських країн, де національні виробники відсутні і конкурувати доводиться з імпортерами, а отже на рівних умовах. Такий товар, як корм для тварин, буде користуватися попитом у Франції, Польщі, Болгарії. Як для домашніх, так і для «промислових» тварин, у м’ясо-молочній галузі.

На думку генерального директора компанії Eurogold (виробництво і постачання прасувальних дощок в ЄС) Тобіаса Гролича, зараз дуже вдалий період для масового виходу українських брендів на ринок ЄС. «Коли ми тільки починали роботу, українську продукцію в Європі сприймали з недовірою. Тепер ставлення зовсім інше. Сьогодні довіра до якості української продукції вища, ніж, приміром, до китайської», − пояснює він. Зараз його компанія планує освоїти європейський ринок дощок для серфінгу.



Головні країни-споживачі українських товарів 

Польща

15,6%

Італія

14,5%

Німеччина

9,4%

Угорщина

8,9%

Іспанія

6,9%

Нідерланди

6,5%

Інші 

38,2%

За підсумками минулого року, збільшилися поставки до Іспанії – на 19,3%, Нідерландів – на 6,7%, Італії – на 5,7%, Польщі – на 3,9%, Німеччини – на 2,5%.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка