Українські продовольчі товари у світі тематична добірка. Випуск 9



Скачати 430.15 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації11.05.2018
Розмір430.15 Kb.
  1   2   3



УКРАЇНСЬКІ ПРОДОВОЛЬЧІ ТОВАРИ У СВІТІ

Тематична добірка. Випуск 9

Центральна науково – технічна бібліотека харчової і переробної промисловості України

279 63 44 2018 рік cntb.com.ua

279 85 78 cntb@i.ua
З М І С Т


Що світ знає про нас?................................................................3
ДВЕРІ ВІДЧИНИЛИСЯ: УКРАЇНА МОЖЕ СТАТИ «ОРГАНІЧНИМ ХАБОМ» ЄВРОПИ І СВІТУ………………………………………………….4
Країни Перської затоки – перспективні ринки для українського аграрного експортера, - Ольга Трофімцева…………………………..7
Рік без російського ринку…………………………………………..……..8

У МЕРТ озвучили, на скільки просів український експорт за підсумками 2016…………………………………………………………….11

Українські товари часто ховаються за іноземними назвами…...12

Постачання товарів до ЄС напівавтоматично відкриває Україні ринки збуту інших країн…………………………………………………..15

Глобальні ринки. Які товари чекають у ЄС………………………….17

10 графіків про те, як Україна бореться за світові ринки продовольства……………………………………………………………..21
Стриманий оптимізм. Які перспективи відновлення економіки України у 2017 році…………………………………………………………23

Що світ знає про нас?

Стан українського експорту

Світова економіка має закономірність: у довгостроковій перспективі ціни на сировину відносно цін на послуги і робочу силу знижуються. Тому Україна, яка продає переважно сировину та напівфабрикати, програє країнам-виробникам кінцевого продукту. Отже, світовий цикл падіння цін на сировину є одним із факторів зменшення валютної виручки та девальвації гривні.


Експорт — вивезення товарів і послуг за кордон для реалізації їх на зовнішньому ринку. Торговельний баланс відображає співвідношення вартості експорту й імпорту країни за певний відрізок часу, зазвичай, за рік. Чим більше країна експортує, тим більше отримує валютної виручки.

Починаючи з 2014-го, економіка України працює в шоковому стані. Це передусім пов'язано з анексією, окупацією, військовими діями, девальвацією гривні, безперервним економічним тиском Росії. Експорт скоротився, насамперед, через зменшення поставок товарів до Росії, Білорусі, Індії і Туреччини. А ось до Італії, Єгипту, Польщі та Німеччини продавати товарів стали більше.



КВОТИ НА ЕКСПОРТ З УКРАЇНИ ДО ЄС НА 2017

Квота ЄС – це лімітований обсяг товару, який українські виробники можуть продати в ЄС без обкладання митом. Квоти-2017 на найпопулярніші серед українських експортерів групи товарів:

•       яблучний і виноградний соки – 12 тис. т

•       крупи і борошно – 6,6 тис. т

•       цукор – 20,07 тис. т

•       кукурудза – 450 тис. т



ШВИДКІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КВОТ НА ЕКСПОРТ ДО ЄС

Український клуб аграрного бізнесу інформує:

«Станом на березень повністю використано безмитні квоти на експорт меду, цукру, круп і борошна, виноградного та яблучного соків і кукурудзи. Вичерпано квоту на імпорт м’яса птиці, 96% – на оброблені томати і 84% – на пшеницю».

Аграрна продукція відіграє все більшу роль у нашій зовнішній торгівлі. Зростає її питома вага. 2016-го обсяги експорту товарів АПК становили $15,3 млрд, що на $721 млн більше, ніж 2015-го. З огляду на рекордний торішній урожай, можна прогнозувати збільшення валютних надходжень від агротрейдерів та експортерів продовольства в 2017-му. Головна стаття в структурі продажу – зерно.



ДУМКИ ЕКСПЕРТІВ

Ольга ТРОФІМЦЕВА, заступник міністра агрополітики та продовольства України з питань європейської інтеграції: «Вітчизняний агросектор 2016-го показав добрий результат, забезпечивши 42,5% всього експорту України. Зовнішньоторговельний обсяг АПК сягнув $19,6 млрд. Продаж сільгосппродукції зріс на 4,5%. Потенціал для подальшої активізації експорту агропродукції та продовольства ще є».

Згідно з даними USDA за 2016, в України 1-ше місце в світі з експорту соняшникової олії, 3-тє – з експорту ячменю, 4-те – кукурудзи. На думку О. Охріменка, ця статистика – неоднозначна: « За весь 2016-й не продали на експорт жодного літака і жодної ракети». Висновок: треба стимулювати виробників продукції з більшою доданою вартістю. Інакше Україна остаточно перетвориться на постачальника сировини.

http://short.media/politics/shcho-svit-znaie-pro-nas-stan-ukrayins-kogho-ieksportu



ДВЕРІ ВІДЧИНИЛИСЯ: УКРАЇНА МОЖЕ СТАТИ «ОРГАНІЧНИМ ХАБОМ» ЄВРОПИ І СВІТУ

Українські малі та середні аграрні компанії, що виробляють якісну органічну продукцію за всіма відповідними правилами ЄС, досягають неабияких успіхів на міжнародному рівні.

Але змушені боротися за виживання в рідній країні.

Як міжнародна популярність допомагає українському фермеру утвердитися і чому розвиток органічного виробництва вважає пріоритетним Міністерство аграрної політики та продовольства України?

Представницька делегація України щойно повернулася з найбільшої у світі виставки органічної продукції БіоФах 2017, що проходила в німецькому Нюрнбергу. 

«Український національний павільйон, який організовували на виставці БіоФах уже вчетверте, був цього року дуже успішний, — говорить Ксенія Гладченко, директор консультаційного органу «КьюС». — Україна привертає все більше і більше уваги міжнародної органічної спільноти не лише завдяки різноманіттю представлених органічних продуктів, а й завдяки консолідації та кооперації між гравцями органічного сектору та органами державної влади.

 

Уже другий рік поспіль Форум, організований у рамках Національного павільйону України, демонструє позитивні тенденції та якісні зміни в українському органічному секторі щодо простежуваності, відкритості та надійності».



 

Сімнадцять компаній-експонентів представляли Україну на БіоФах 2017. Деякі з них добре відомі міжнародним партнерам завдяки участі в інших виставках та відповідальному веденню бізнесу.

 

Нові компанії також впевнено долучаються до міжнародного ринку — малі та середні підприємства, що не відзначаються великими потужностями, але здатні принести на міжнародний ринок органічної продукції унікальні продукти з родючої української землі.



 

Як стверджує Сергій Галашевський, директор органу сертифікації «Органік Стандарт», експорт української органічної продукції зростає дуже швидко.

 

Тільки оператори органічного ринку, яких сертифікує «Органік Стандарт», експортували минулого року понад 164 тисячi тонн органічної продукції.



 

«Наш кооператив об’єднує дрібних виробників, які не мають потужностей вийти на міжнародний ринок самостійно, — розповідає Сергій Огородник, директор з розвитку СОК «Київський», який експортує органічну малину та полуниці.

 

— Завдяки кооперації ми щороку примножуємо більш ніж удвічі обсяг експортної продукції, а це означає, що збільшуються площі посадки, створюються нові робочі місця для українців, кооператив поповнюється новими членами, надаючи реальну підтримку малим та середнім підприємствам».



 

«Звичайно, ми хочемо продати більше, заробити більше, — говорить Олег Жуковський, голова наглядової ради ПрАТ «Етнопродукт».

 

— Але за ці кошти ми хочемо найняти більше людей на роботу, хочемо зберегти довкілля. Хочемо збудувати нарешті красивий будинок України. Тут, у Нюрнберзі, дме доволі сильний вітер, але — в наші вітрила і в потрібному для нас напрямку».



Малим та середнім підприємцям сьогодні нелегко — мусять дуже швидко реагувати на зміни, шукати своє надійне місце на ринку.

 

На щастя, цей процес самовизначення й розвитку нарешті починає отримувати державну підтримку: Міністерство аграрної політики та продовольства України заявляє про пріоритетність розвитку малого та середнього агробізнесу в найближчі роки.



 

Вперше за всі роки участі у виставці БіоФах Україна була представлена на високому державному рівні — в офіційних заходах брали активну участь керівники профільного міністерства.

 

«Сектор органічного сільського господарства є досить молодим в Україні. Але протягом останніх років спостерігається його значне розширення, — каже заступник міністра агрополітики України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.



 

— За офіційними статистичними даними IFOAM, в 2015 році в Україні нараховувалося 210 сертифікованих органічних господарств, а загальна площа земель, зайнятих під органічне сільське господарство, становила 410,55 тисячi гектарів. Також сертифіковано 530 тисяч гектарів дикоросів. Понад 80 відсотків виробленого такими господарствами продукту спрямовується на експорт. Головними імпортерами української органічної продукції поки що є країни Європейського Союзу, але географія експорту поступово розширюється.

 

На виставці БіоФах 2017 було представлено більш як півтора десятка українських компаній, котрі виробляють органічну продукцію та вже експортують свої товари до країн Європи. Кожен сумлінний виробник органічної сільськогосподарської продукції в Україні заслуговує на велику повагу, тому що ставить високу планку ведення бізнесу, якості продукції та організації виробничих процесів.



 

А основним завданням міністерства особисто я бачу створення повноцінної та прозорої законодавчої бази для роботи всіх операторів органічного ринку, напрацювання механізмів, які б допомагали добросовісним виробникам бути конкурентними, а державі мати ефективні інструменти регулювання та контролю. Загалом, вважаю, що Україна має всі передумови для того, щоб найближчим часом стати органічним хабом Європи і світу».

Починаючи з 2014 року Національний павільйон України підтримує Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO) у рамках швейцарсько-українського проекту «Розвиток органічного ринку в Україні», що впроваджує Дослідний інститут органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія, www.ukraine.fibl.org).

 

Заступник директора Швейцарського бюро співробітництва в Україні Віктор Шуткевич упевнений: «Україна на органічній карті світу гідна зайняти важливе місце. Швейцарія допомагає Україні для досягнення цієї цілі з 2002 року, зокрема і через діючий проект «Розвиток органічного ринку в Україні», де бенефіціаром виступає Міністерство аграрної політики та продовольства України.



 

Завдяки швейцарській підтримці та плідній роботі з ключовими учасниками органічного ринку України Національний павільйон України вже чотири роки успішно працює на найбільшій міжнародній виставці органічної продукції БіоФах. Тут міжнародні покупці зустрічаються з органічними виробниками України. Важливо, щоб у майбутньому (після завершення швейцарської допомоги) цей результативний інструмент експорту продовжував працювати для українських органічних виробників, зокрема і на позитивний імідж України як надійного постачальника органічної продукції та агродержави загалом».

 

Цьогоріч павільйон також підтримало Федеральне міністерство продовольства та сільського господарства Німеччини (BMEL) через два німецько-українські проекти співробітництва «Консультування України в питаннях аграрної торгівлі — в рамках Повної та Всеохоплюючої Угоди про вільну торгівлю (ПВУВТ) між ЄС та Україною» та «Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства», що впроваджуються AFC/IAK (www.afci.de / www.iakleipzig.de).



 

Підтримку надає і Western NIS Enterprise Fund (WNISEF, www.wnisef.org), заснований за фінансування уряду США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

 

Але цього року більшу частину витрат на організацію Національного павільйону України взяли на себе самі експоненти.



 

Фінансова підтримка донорів зменшується, що свідчить про стабільність розвитку органічного ринку.

 

Національний павільйон України організовує консорціум трьох ключових учасників органічного ринкуУкраїни: консультаційний орган з органічного виробництва «КьюС», орган сертифікації «Органік Стандарт» та Інформаційний центр «Зелене досьє».



 

Підтримку в організації надали цього року також Міністерство аграрної політики та продовольства та Міністерство закордонних справ України. 

http://www.umoloda.kiev.ua/number/3129/159/109299/
Країни Перської затоки – перспективні ринки для українського аграрного експортера, - Ольга Трофімцева
Українські аграрні виробники мають звернути більше уваги на ринки країн Перської затоки, а саме: Катар, Кувейт, Бахрейн, Оман, Об’єднані Арабські Емірати та Королівство Саудівська Аравія. Вони є на сьогоднішній день одними з найбільш цікавих ринків у світі. Про перспективні ніші на цих ринках для українського виробника та можливості виходу на ринки цього регіону, Ольга Трофімцева детально розповіла у своєму блозі для інтернет-видання Agropolit.

«За аналітичними дослідженнями міжнародних маркетингових організацій, країни Перської затоки є одними із найбільш перспективних ринків у світі. Населення в цих країнах сягне 57,6 млн у 2019 році. Значна чисельність середнього класу та зростаючий потік туристів – додаткові фактори, що формують високий попит на якісну продукцію, зокрема й органічну. Впевнена, що якісна українська продукція матиме попит та знайде своїх споживачів», - розповіла заступник Міністра у своєму блозі. За словами Ольги Трофімцевої, найбільш перспективними товарами для експорту на ринки країн Перської затоки є біле м'ясо, продукція з сертифікатом «Халяль», органічні продукти, включаючи молочні продукцію, ягоди та інше.

«Для представників бізнесу країн цього регіону вирішальне значення у виборі торгівельних партнерів та постачальників сировини мають особисті стосунки. Перш за все, вони дивляться на бездоганні рекомендації та досвід роботи з іншими компаніями, надійність та порядність партнера, а вже потім розглядають питання ціни товарів та вартості контрактів», - повідомила заступник Міністра та додала, що важливою конкурентною перевагою має стати «технологічність», якість та товарний вид української продукції.

Ольга Трофімцева нагадала, що наприкінці цього тижня, вона разом з українською делегацією, до складу якої увійде понад 30 українських виробників харчової продукції, летить до ОАЕ на виставку Gulfood 2017. «Підкреслю, що великі виставки міжнародного рівня, а також B2B заходи, або G2B зустрічі – це чудовий майданчик для пошуку потенційних партнерів та встановлення перших контактів. «Gulfood» – це одна з найбільш престижних міжнародних платформ, в якій беруть участь компанії з усього світу», - резюмувала Ольга Трофімцева.



Довідково:

За результатами 11 місяців, 2016 року експорт української аграрної продукції до країн Перської затоки склав $507,133 тис. Проте, лідерами серед країн-партнерів є Саудівська Аравія та ОАЕ, на які приходиться 87% експорту в регіон. На Оман припадає 8%, Кувейт- 3%, Катар - 2% експорту. Ключовими продуктами українського експорту стали: м'ясо й субпродукти, яйця, зерно, олія, цукор, тютюн та інше.

http://minagro.gov.ua/node/23325


Рік без російського ринку

Київ – Україна скоротила поголів’я худоби та зменшила виробництво молокопродуктів, м’яса та птиці через продовольче ембарго, запроваджене Росією рік тому, свідчить державна статистика. Однак за рахунок збільшення експорту зернових та олійних культур, український аграрний сектор, у цілому, продовжує зростати. Ця ситуація дала підстави для оптимістичних заяв президента Петра Порошенка та інших українських посадовців. Проте самі аграрії наголошують, що можливості збуту продукції в них погіршилися, і закликають уряд більше підтримувати аграрний сектор. Частина експертів стверджує, що після припинення експорту до Росії не варто чекати тривалого зниження цін на продукти в Україні. Частина – констатує, що російські санкції прискорили вихід українських продовольчих товарів на нові ринки в Азії, Африці та ЄС.

За 11 місяців поточного року український АПК виріс на 2,9%, причому в рослинництві зростання перевищило 5%, свідчать останні дані Державної служби статистики.

Водночас у тваринництві відбувається падіння на 2,9% Таку неоднозначну ситуацію частина експертів пов’язує з ембарго на українські продукти, яке Росія запровадила з початку 2016 року. Так, експорт українського сиру, значна частина якого йшла до Росії, скоротився на 26%, і в підсумку його виробники недоотримали 3,87 мільйона доларів.

Утім, позитивна динаміка агропромислового комплексу в цілому (майже три відсотки зростання за неповний рік), стала приводом для оптимістичних заяв українських високопосадовців.

Так, президент України Петро Порошенко заявляє, що частка Росії в загальному балансі зовнішньої торгівлі України за час російської збройної агресії скоротилася з 36 до 8%, і українська економіка витримала цей виклик.

Про це він сказав, відкриваючи українсько-литовський бізнес-форум 12 грудня у Києві.

«Нам була оголошена не лише загарбницька війна у вигляді агресії і анексії Криму, нам була оголошена економічна блокада. І всі українські виробники були позбавлені абсолютно незаконно, в порушення всіх правил Світової організації торгівлі, без будь-яких пояснень було закрито російський ринок. З 36%, знаєте, скільки сьогодні складає частка Росії в загальному балансі зовнішньої торгівлі України? 8%. Яка країна вижила б, позбавлена за 2 роки 28% свого торговельного обороту?» – зауважив Порошенко.

Також президент нагадав, що Росія намагалася перекрити Україні транзитні перевезення до Казахстану, Китаю, країн Середньої Азії, але Україна налагодила шляхи в обхід Російської Федерації, зокрема – для продукції агропромислового комплексу. За словами президента, у цих умовах Україна «не лише вижила, а й забезпечила економічне зростання».

Закриття російських ринків рік тому для Українського тваринництва, а також для овочівництва стало шоком, однак ці галузі швидко переорієнтовуються на ринки Азії та Африки, а також активно виходять зі своєю продукцією на ринки таких європейських країн, як Іспанія, стверджує експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Дар’я Гриценко.

«Росія займала значну частку по всіх категоріях продукції. Але переважно це була м’ясна та молочна продукція, зокрема сири. Меншою мірою – овочі та фрукти. Постраждали саме ці галузі. Але Україна досить швидко переорієнтувала свої потоки. Якщо ми говоримо про м’ясо, йдеться про експорт до Білорусі, Казахстану, Азербайджану. Свинина українського виробництва надходить до Грузії, а курятину активно експортують до Іраку, Єгипту, Казахстану», – пояснює експерт.

За словами Дар’ї Гриценко, українське борошно у великих обсягах надходить до Китаю, сир – до Казахстану, зернові – йдуть на ринки Азії та Африки. Окрім того, деякі ринки ЄС (Іспанія, Нідерланди, Німеччина), за даними УКАБ, нарощують закупівлю української кукурудзи.

Раніше Інститут економічних досліджень та політичних консультацій проаналізував ризики від російського продовольчого ембарго. Експерти констатували, що збитки не будуть настільки високими, щоб знівелювати очікуване зростання АПК.

Україна має світове лідерство у кількох напрямках рослинництва, попри російські обмеження

Державна статистика свідчить, що в нинішній маркетинговий рік за експортом борошна Україна посіла перше місце у світі, наростивши свій експорт на третину упродовж року і обійшовши такого традиційного лідера у цьому секторі, як США. Україна має перше місце також за експортом соняшникової олії та продає за кордон близько чотирьох мільйонів тонн цього продукту.



Що ж до тваринництва, то практично одночасно з початком російського ембарго на українські продукти 10 підприємствам молочної галузі дозволили експортувати молокопродукти до ЄС, повідомляють у Мінагрополітики. Раніше Україна до ЄС експортувала хіба що сухі молокопродукти, оскільки решта молочної продукції не проходила за стандартами До переліку, який погодила Єврокомісія, увійшли компанії «Люстдорф» (Вінницька область), «Молочний дім» (Дніпропетровська область), «Лакталіс – Миколаїв», «Гадячсир» (Полтавська область), Львівський холодокомбінат, «Менський сир» (Чернігівська область), «Роменський молочний комбінат» та його філія у Недригайлові, «Золотоніський маслоробний комбінат» (Черкаська область) і філія Яготинського маслозаводу «Яготинське для дітей» (Київська область).

Утім, молочна галузь переживає кризу платежів. Так, мають місце затримки з оплатою за молоко власникам корів та молочних ферм від переробників. Зокрема у Хмельницькій і Полтавській області не виплачують борги селянам підприємства групи компаній «Альміра», які належать екс-депутатам від Партії регіонів, входять до числа найбільших експортерів молочної продукції, а упродовж 2015 року були лідерами з експорту українського сиру до Росії. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми».

Аграрії: «Знаємо, що з Росією треба згортати торгівлю, але потерпаємо. Вихід – державна підтримка»

Скорочення поголів’я великої рогатої худоби в Україні сягнуло 3,1%, свідчить державна статистика, ще більшим є скорочення поголів’я свиней.

Експерти та самі аграрії пов’язують ці тенденції із закриттям російських ринків і з тим, що Україна ще не встигла повністю замінити цю втрату, виходячи на нові ринки збуту.

Деякі виробники відмовилися від тваринництва, залишивши у своєму інвестиційному портфелі тільки рослинництво. Один з них, директор підприємства «Робімакс-агро» у Хмельницькій області та голова Координаційного комітету аграріїв Хмельниччини Алім Міщук.

«Нам ще не вдалося адаптуватися до зміни ситуації ні по молоку, ні по м’ясу. Проблеми серйозні, є згода з урядом і комітетами Верховної Ради – залишити для тваринництва пільги, пов’язані з поверненням ПДВ. Тільки це мають оформити як пряму дотацію, – розповідає виробник. – Закриття російського ринку є болючим для аграріїв, але з точки зору патріотизму – маємо це робити. У рослинництві – краща ситуація: до Росії не постачаємо, а подекуди і конкуруємо з нею, як-от щодо цукру. Тобто на цю частину АПК зупинення експорту не вплинуло. Я особисто займався і рослинництвом і свинарством рік тому, нині від тваринницької складової відмовився через таку ситуацію».

Віталій Львов, віце-президент Союзу сільськогосподарських кооперативів України, визнає, що для агросектору склалася досить складна ситуація, і наступний рік буде не менш важким. Меншою мірою це стосується зернових і олійних культур, бо їхній збут не пов’язаний з Росією, визнає аграрій.

«АПК у цілому був був зорієнтований не так на Росію, як на інші країни. А от виробництво готової продукції (сири, яйця, вершкове масло, птиця) значною мірою експортувалися на російський ринок, і тому нині ці сектори потерпають найбільше. Якщо казати про ринки ЄС, то там для України невеликі квоти, після перевищення яких застосовують мита. Плюс вимоги до продовольчих товарів – настільки високі, що Україна не завжди вписується. Тому ми здебільшого орієнтовані на Близький Схід, Африку, Індію, меншою мірою – Китай та Японію», – стверджує фермер.

За словами колишнього міністра аграрної політики Олексія Павленка, за останні три роки український аграрний експорт до Росії та країн СНД в цілому зменшився у 4,4 раза.«В минулому році Росія дуже публічно почала ембарго – торговельну війну, особливо на продуктовому ринку. І саме тому, що ми, в принципі, очікували таких кроків, уряд підготувався. Та на сьогодні загальний експорт аграрної продукції до країн СНД менший, ніж до країн Африки!» – зауважив екс-міністр в ефірі Радіо Свобода.

На думку Павленка, в нинішніх умовах називати Україну «сировинним придатком» (через високий аграрний експорт) – некоректно.

«Щоб не було маніпуляцій та популізму, скажу, що з 15,6 мільярда загального аграрного експорту України тільки 6,9 – це продукція рослинництва. І загальна динаміка останніх років – це зменшення цієї рослинної складової. Решта – це продукти переробки Це вже не є, скажімо так, соняшник – це соняшникова олія. Це та ж сама кондитерська продукція. Це м’ясо, молоко, мед, за експортом якого Україна є світовим лідером».

Росія застосувала до України продовольче ембарго з 1 січня 2016 року, через те, що Україна та ЄС не пішли Кремлю на поступки щодо імплементації українсько-європейської угоди про зону вільної торгівлі. Значною частиною українського експорту до Росії була продукція АПК, яка є найбільшим джерелом надходжень від експорту до української економіки.

http://www.radiosvoboda.org/a/28175809.html




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка