Українська мова та література Відповіді 7 клас 2



Скачати 83.89 Kb.
Дата конвертації19.01.2018
Розмір83.89 Kb.

Українська мова та література

Відповіді

7 клас

2. Неозначена форма дієслова, закінчення (слова), укол (впорскування), роль, земельний, творчий, взаємодія, винятковий, обчислення, вибір.

3. Нагороджувати, чаювати, телеграфувати, боронувати, листуватися – дієслова недоконаного виду.

Прооперувати, оштрафувати, заскиртувати, зателефонувати, перемогти – дієслова доконаного виду.



4. Кордон → при-кордон-ник (префіксально-суфіксальний),

істина → істин-н-ий (суфіксальний),

цілий → ціл-ин-а (суфіксальний),

низ → з-низ-у (префіксально-суфіксальний),

Давній Рим → давнь-о-рим-ськ-ий (складання основ і суфіксальний одночасно)

5. Патріотизм завжди починається зі ставлення до своєї мови.

Патріотизм – іменник;

завжди – прислівник;

починається – дієслово;

зі ставлення – прийменник з іменником;

до мови – прийменник з іменником;

своєї – займенник.

Словосполучення:

Починається завжди; починається зі ставлення; зі ставлення до мови, до мови своєї.

6. А Франко про коломийки.

Б Розмір вірша: 14 складів, 2-рядкова строфа.

В Паралелізм.

Г «Се була звичайна стародавня церемонія, що знаменувала очищення уст і прояснення ока». Очищення водою символізувало дії, необхідні при вирішенні важливих справ: усе бачити, тверезо мислити, говорити тільки правду.

Д Джеджалик, Руслан, Мирон, Микита, Кремінь, Живий, Не-Давид, Тага, Молодченко…
8 клас

2. 1. Він, скупавшись у холодній воді, схопив ангіну.

2. Супроводжуючи гостей, ми були приємно вражені їхньою зацікавленістю нашим краєм.

3. Згадуючи(авши) своє дитинство, я захотів знову побувати в ньому.

4. Побувавши у фольклорній експедиції, ми записали багато народних пісень.

5. Не засвоївши добре правил вживання апострофа, я знову робив помилки.

6. Виправивши дещо з огріхів і начисто переписавши свій твір, він замислився над його подальшою долею.



3. Г

5. 1. «В казематі».

2. Боротьба з турецько-татарськими, польськими загарбниками, із соціальним і національним гнітом.

3. «Віють вітри, віють буйні» в «Наталці Полтавці»
І. Котляревського.

4. Постійні епітети, тавтологічні сполучення, повтори, традиційні числа 3, 7 тощо.

5. Руська земля.

6. а, г, ґ.

7. 22 квітня 1838 року.

8. З восьми.

9. Перехресне (абаб), суміжне (аабб), кільцеве (абба).

10. Походження назви «січ» трактується по-різному. Одними – як розчищене серед лісу, висічене місце. Інші ведуть її від поняття «засіка». Автор «Історії Русів» вважав Січ пограничною заставою проти татар, установленою польсько-литовським урядом із українського люду. Проте одночасно протягом століть слово «січ» означало столицю всього запорозького козацтва. 



6. Подібні тематикою. Відрізняються тим, що в думах нерівноскладові рядки, дієслівне римування, відсутні строфи. Думи виконуються речитативом, тоді як пісня співається.

7. Бояна – з сірим вовком, з сизим орлом; Всеволода – з буй-туром, Ярославну – з чайкою (зигзицею), князя Ігоря – з соколом.


9 клас

Мова

2. Відлітати → відліт. Вирізати → виріз. Заморський ← за морем (море). Шахтарський ← шахтар. Сніговий → сніговик.

3. Загальмувати на повороті. Думки збігаються. Упадати в око (у вічі). Залізниця. Ставитися до людей. Показувати (демонструвати) фільм. Півтора місяця. ДАІ провела огляд. Шістьмастами сорока трьома номерами. Найбільш розумний (найрозумніший).

4. А Це ж ми, гартовані в снігах, завіяні в пожарах, загравою засвітим у віках.

Б Широке рівне плесо віддзеркалювало рогатий місяць і срібні кучері залитих сяєвом хмар.

В У муках, у битвах я, серцем вразливий, цілий усесвіт збагнув.

Г До матері наш вічний голос, зігрітий серцем і добром.

5. 1 Невблаганний, здоровенний, блаженний, старанний, жаданий.

2 Несказанний, силенний, огненний, тьмяний, оліїстий.

3 Неоціненний, священний, значеннєвий, горобиний, торф’яний.

4 Нескінченний, страшенний, качиний, грушевий, палацовий.


Література

2. 1. П. Куліш, І.С. Нечуй-Левицький, І. Пулюй (І. Огієнко, І. Хоменко).

2. «Апостол», 1574, Львів.

3. «Сад божественних пісень».

4. Пишнота, мальовничість; перенасиченість стилістичними прикрасами; перевага релігійного над світським; контрастність, перевага форми над змістом, («курйозна» поезія, вірші-малюнки…).

5. Одноголосний вірш, бо кожен склад завершується літерою о.

6. Анафора.

7. Силабічне віршування – це система віршування, в основу якої покладена рівна кількість складів при невпорядкованому розташуванні наголошених і ненаголошених.

8. Піїтика.

9. Шкільна драма – жанр релігійної драматургії, що виник на межі
15-16 ст. в країнах Західної Європи. (Основна її віршова форма – силабічна, писана українською книжною мовою).

10. У ньому звучить ідея твору й палке бажання невідомого автора як представника усього руського народу: заклик до єдності.



3. Тематика байок: а) тема «сродної праці», б) чванство й самодурство панства, в) висміювання вад людини .

Г. Сковорода надав байці жанрової самостійності. Особливості його байок: а) мораль, яку він називає силою, буває в кілька разів більшою, ніж основна частина байки; б) головне джерело його творів – українська народна казка, народні сюжети, в) байки побудовані на діалогах та контрастах.



4. 1 а, 2 г, 3 д, 4 в.

10 клас

Мова

2. Кременчуцький, товариський, нью-йоркський, гринвіцький, карабаський, казахський, цюріхський, солдатський, гаазький, меккський.

4. Його вiдповiдь заслуговує найвищої оцінки.

Нiхто, навiть найкращi учнi, не розв'язали цiєї задачi.

Чому дорiвнює цей вираз?

Висловлюю власну думку.

Моя заповiтна мрiя – учитися.

Намагаюся заповнити прогалини у своїх знаннях.

Виставки нових надходжень є в будь-якій бібліотеці.

Привітаймо ювіляра з шістдесятиріччям.



Література

8. А І. Карпенка-Карого.

Б «Князь Єремія Вишневецький»

В Панас Мирний

Г Гідність людини визначає не приналежність до привілейованого стану суспільства, а її людські чесноти.



9. План аналізу епічного і драматичного творів (за В. Пахаренком)

Автор, його місце в літературі. Автобіографічні та біографічні відомості, пов’язані з життєвою основою твору.

Соціально-суспільні умови, в яких був написаний твір.

Назва твору (алегорична, символічна, метафорична, сюжетна, влучна, образна тощо)

Жанрові особливості.

Конфлікт. Тема. Ідея. Проблематика твору.

Композиція (експозиція, зав’язка конфлікту, розвиток дії, кульмінація, розв’язка конфлікту).

Правда та художній вимисел.

Аналіз художніх образів.

Мова автора як своєрідність його індивідуального почерку; описи та ліричні відступи.

Роль твору в суспільному житті свого часу.

Актуальність.

Вплив яких відомих авторів відчувається в даному творі.

Відгуки критиків та інших діячів мистецтва.

Екранізації та сценічні постановки (якщо є). Чим авторський задум відрізняється від режисерського втілення.

Мої думки з приводу прочитаного.



11 клас

Мова

2 . Йти заміж, йти дорогою, йти попереду, йти до мети.

3. Дякую щиро! Вік не забуду! Висловлюємо вдячність…Ми дуже вдячні…Глибоко вдячні…Вельми вдячні…Спасибі! Щиро вдячні! Велика подяка! Щира вдячність!

4. Скоїти злочин, гарантувати безпеку, крига скресла, здобувати перемогу, майстерня ремонту одягу, покарати за провину, урок починається о десятій п'ятнадцять, хронічний нежить, п’ятдесятирічний чоловік, на порядок денний винесено такі питання, барви осіннього лісу, підвищувати рівень життя.
Література

7. Кларнетизм – термін, запропонований Ю. Лавріненком та В. Баркою для позначення стильової якості синтетичної лірики раннього П.Тичини і походить від назви його збірки «Сонячні кларнети» (1918). Ця збірка стала поворотним пунктом у мистецькій долі поета, бо принесла йому заслужену славу й визнання.

Синтетичне мислення схильного до «кольорового слуху» та «слухового кольору» П. Тичини («Арфами, арфами...», «Гаї шумлять...», «Пастелі» та ін.) зумовлювало одночасну «мальовничу музичність» і «музичну мальовничість» його лірики:

Гаї шумлять –

Я слухаю.

Хмарки біжать –

Милуюся.


Милуюся-дивуюся,

Чого душі моїй

Так весело.

Гей, дзвін гуде –

Іздалеку.

Думки пряде –

Над нивами.

Над нивами-приливами,

Купаючи мене,

Мов ластівку.

У вірші «Арфами, арфами…» поет славить прихід весни «запашної, квітами-перлами закосиченої». Тут Тичина за допомогою ніжних гармонійних барв та звуків природи передае емоційний настрій ліричного героя. Таке саме завдання ритмомелодики твору виконують і внутрішні рими: «золотими» – «голосними», «поточки як дзвіночки» та інші.

Сприйняттю музичних тропів допомагають слова, що асоціюються з певним музичним чи звуковим поняттям, – арфа, кларнет, звук, музика, мелодія, струна, бандура, скрипка, пісня, орган, флейта, гімн, дует:

Горить-тремтить ріка,

Як музика.


Арфами, арфами –

Золотими, голосними обізвалися гаї

Самодзвонними…
Я бриню, як струни

Степу, хмар та вітру…


Подивилась ясно, – заспівали скрипки!

Кларнетизм указує на «активно ренесансну одушевленість життя»


(Ю. Лавріненко), перейняту енергійними світлоритмами, сконцентровану у стрижневій філософській «ідеї всеєдності», витворюючи поетичний всесвіт достеменної «гармонії сфер» на рівні космогонічних концепцій та втаємничення в істину Вічно Сутнього, органічної єдності «мікрокосму» та «макрокосму», суголосному ментальному «кордоцентризму» та «антеїзму».

У своїй музикальності П. Тичина такий самобутній, що перевершити чи навіть повторити його неможливо. Отже, кларнетизм Павла Тичини був і залишається в нашій літературі явищем унікальним і неповторним.



8. 1. «На білих островах»

2. Зорова поезія.

3. Перифраза.

4. Микола Хвильовий, П. Тичина.



5. Про усмішку.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка