Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx



Скачати 12.11 Mb.
Сторінка43/50
Дата конвертації11.05.2018
Розмір12.11 Mb.
ТипУрок
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   50

УРОК № 59

ОСИП ТУРЯНСЬКИЙ. БІОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПИСЬМЕННИКА. «ПОЗА МЕЖАМИ БОЛЮ». ОРИГІНАЛЬНІСТЬ ЖАНРУ (ПОВІСТЬ-ПОЕМА). ІСТОРИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ЯК ПРЕДМЕТ ХУДОЖНЬОГО УЗАГАЛЬНЕННЯ У ПОЕМІ В ПРОЗІ

Мета: ознайомити учнів з біографічними відомостями

про письменника та життєвою основою його поеми в прозі «Поза межами болю»; розвивати вміння аналізувати твір, висловлювати свої думки, порівнювати факти і явища та доходити власних висновків, занотовувати матеріал у вигляді конспекту.

Теорія літератури: поема в прозі, експресіонізм.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя

Так сталося, що ім’я цього письменника відоме лише неширокому колу поцінувачів його таланту. Більшість же читачів не чули

про цього літератора, нічого не прочитали з його доробку, незважаючи на те що він є автором твору, що став видатним явищем української модерної літератури. Мова сьогодні піде про О. Туринського та його поему в прозі «Поза межами болю».

  1. Актуалізація опорних знань

  1. Перевірка домашнього завдання

  • Визначте головний пафос вірша Б.-І. Антонича «Дороги».

  • Визначте головну думку вірша Б.-І. Антонича «Пісня про

незнищенність матерії».

  • Назвіть образи-архетипи у віршах.

  • Дайте стислу характеристику поезії Б.-І. Антонича.

  1. Повторення понять теорії літератури

  • Яку літературну течію називають експресіонізмом?

Експресіонізм — літературно-мистецький напрям, для якого

характерні посилена увага до внутрішнього світу людини, акцент на авторському світосприйнятті, нервова збудженість та фрагментарність оповіді, застосування символів, гротеску, поєднання протилежного тощо.

  1. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Лекція вчителя (Учні занотовують матеріал

у вигляді конспекту)

Орієнтовний зміст лекції

Осип Васильович Туринський — прозаїк, поет, перекладач, драматург, філософ, критик науковець і журналіст, (псевдонім

І. Думка) народився 22 лютого 1880 року в с. Оглядів, Радехів- ського району Львівської області.

Батько майбутнього письменника — родовий хлібороб, який підзаробляв теслярством, оскільки сім’я землі мала небагато. Осип, найстарший із восьми дітей родини Турянських, уже в початковій школі виявив хист до навчання. За сприяння вчителя Ференса Осип став учнем Львівської української гімназії, успішно справлявся з програмою, був дисциплінованим. У старших класах брав участь у підпільному гуртку, за що був виключений з гімназії. Але після втручань і благань батька дирекція поновила Осипа, і він завершив навчання.

Після закінчення гімназії вступає до університету у Відні, де навчається на філософському факультеті, демонструє неабиякі здібності науковця та літератора. Талановитий студент — активіст гуртка української студентської молоді.

1907-го року Осип захищає докторську дисертацію «Про само- звук «е» в українській мові». Як письменник дебютував 1908 року новелами в альманаху віденської «Січі». 1910-го року викладає українську мову та літературу в Перемишльській українській гімназії.

Перед Першою світовою війною одружується з дочкою адвоката Онишкевича. Восени 1914 року був мобілізований в австрійську армію й відправлений на сербсько-австрійський фронт. Наступного року О. Туринський потрапив у полон. Там йому довелося побувати, за його словами, у країні «божевілля і смерти», у «безодні небуття», пізнати голод, фізичне нищення, канібалізм, людо- звірство. Але з полоненим О. Туринським там сталося диво: серед семи замерзлих вояків, які були знайдені сербськими лікарями, він єдиний подавав ознаки життя. Лікар-українець Василь Рома- нишин, який допомагав сербам, розморозив у крижаній воді тіло Осипа, якого після цього вдалося врятувати.

Спогади про це пекло будуть супроводжувати письменника до смерті. О. Туринський залишився живим. Але його рятівник помер. У передмові до твору «Поза межами болю» письменник написав: «І згадую незабутнього товариша Василя Романишина. Друже мій! І ти вже не живеш. Твої кости біліють далеко серед синіх степів України. Осінній вітер б’є їх, холодний дощ умиває їх. Роса вранці сльозами паде на них. Ні, я не можу, я не смію мовчати...».

Пережите в сербському полоні письменник відтворив у повісті- поемі «Поза межами болю» (1917-1921). Цей твір, написаний у стилі експресіонізму, став видатним явищем української модерної літератури.

Як військовополонений італійських військ О. Туринський інтернується на острів Ельбу. Саме тут «відзискав письменник рівновагу духа, яку як здавалося, безповоротно затратив віч-на- віч повільної і свідомої смерти. Туринський почав описувати свої переживання...».

В Італії О. Туринський багато працює, надсилаючи публіцистичні та історико-політологічні матеріали найрізноманітніших жанрових форм до італійських та англійських часописів.

Після розпаду австрійської монархії митець потрапив до Відня, де довгий час викладав на українських курсах в університеті, зокрема, займався порівняльним індоєвропейським правом. Не раз робив спроби повернутися до Галичини, однак, тодішній польський уряд відмовляв у видачі візи, і аж 1923 року мрія здійснилася.

В Україні він організує видавництво «Журавлі» в Рогатині, гуртує навколо нього найталановитіших редакторів, видавців і письменників. Із заснуванням товариства «Рідна Школа» Осип Васильович плідно працює директором приватної гімназії у Яворові на Львівщині, згодом керує приватною гімназією у Дрогобичі, паралельно викладає іноземні мови: німецьку, французьку, латинську.

  1. го року О. Турянський змушений залишити Дрогобич, він переїжджає до Рогатина, де викладає у приватній українській гімназії, працює в приватній жіночій польській учительській семінарії в Тлумачі. Потім письменник переїхав до Львова, де прожив до останніх днів. 28 березня 1933 року О. Турянський помер.

До творчої спадщини письменника, окрім повісті-поеми «Поза межами болю», належать повісті «Дума пралісу» (1922), «Син землі» (1933); збірка оповідань «Боротьба за великість», комедія «Раби» (1927) та літературно-критичні нариси. У прозі XX століття представляв експресіоністську стильову течію.

  1. Повідомлення учня. Факти біографії письменника,

які лягли в основу повісті «Поза межами болю»

Повість О. Турянського «Поза межами болю» написана 1917 року в таборі для військовополонених на італійському острові Ельбі. Доктор філософії О. Турянський, мобілізований 1914 року до австрійської армії і відправлений на австро-сербський фронт, жахливі картини воєнного лихоліття пережив особисто. 1915-го року О. Турянський потрапив у полон. Узимку того ж року сербські війська, відступаючи, повели з собою в зимову стужу через гори, «шляхом смерті», 60 000 полонених. Там, в Албанських горах, з голоду, холоду й душевного болю загинуло 45 000 бранців, як свідчив сам О. Турянський. Гинули полонені, гинули й сербські солдати. Десь далеко у хвості цього трагічного походу залишилося семеро приречених на смерть. Усі замерзли біля погаслого вогнища в гірській пустці. Чудом вижив лише один — майбутній автор повісті-поеми «Поза межами болю» О. Турянський. «Нема ніякого сумніву, що воєнні переживання відбились дуже сильно на фізичнім і духовнім стані Осипа Турянського, хоча одночасно завдяки ним він дав найкращу річ свого життя — повість «Поза межами болю»,— написано в некролозі на смерть письменника в газеті «Діло».

  1. Повідомлення учня. Стислий переказ сюжету повісті

Узимку 1915 року «під ударом німецько-австрійського війська серби покинули свій край і забрали із собою всіх бранців, 60 000 чоловік, і погнали їх на албанський «шлях смерті». «В албанських горах, нетрях від голоду, холоду й душевного болю загинуло 45 000 бранців». Убивши конвоїра, семеро полонених товаришів відійшли від «шляху смерті» й зупинилися над проваллям. Понад десять днів вони нічого не їли, тому сил іти далі не було. їм залишалося сидіти серед стрімких скель, окутаних морозом, і чекати на якесь диво. Розпалити багаття — це єдиний спосіб уникнути смерті від холоду. Але єдине, що можна для цього зробити, це стягнути одяг котрогось з сімох і розпалити вогонь. Починається танець смерті, у якому віддасть свій одяг той, хто перший впаде. Знявши з Бояна одяг, вони зігріваються біля багаття, але відчувають страшні муки голоду. Товариші відмовляються від думки з’їсти померлого товариша. їх фізичні сили слабшають, сліпий скрипаль Штранцінгер грає свою останню пісню. Усі залишаються сидіти біля згаслого багаття. Через деякий час зі стану марення персонажа виводить українське слово. Замерзлих вояків знайшли, і один з сербських лікарів, почувши, що в одного з семи замерзлих солдат б’ється серце, і впізнавши в ньому свого товариша, урятував його. Лікар повідомив порятованому про смерть решти солдатів.

4. «Поза межами болю». Робота над визначенням жанру твору

Міні-дослідження

Мета: визначити жанрові особливості твору.

Гіпотеза дослідження: «Поза межами болю» — лірична по- вість-поема.

Метод «Прес»

Теза: у творі дуже сильно виявляється ліричне начало.

Оскільки оповідь ведеться від першої особи, важливу роль відіграє висловлювання емоцій, переживань, думок персонажа. Він розмірковує про особисту відповідальність перед дружиною й дітьми. Твір має автобіографічні елементи.

Наприклад, персонаж описує війну як світову драму, у якій гинуть тисячі людей, передаючи свої враження і почуття; усе, що відбувається у творі, передається крізь призму свідомості персонажа, його сприймання навколишнього світу.

Отже, у творі сильно виражене ліричне начало.

Теза: у творі виявляється й епічне начало.

Тому що події, пов’язані з життям головного персонажа, відбуваються на тлі подій Першої Світової війни, картини якої чергуються з описом його внутрішнього життя.

Наприклад, частина повісті — «шлях смерті» показує пересування колони полонений у албанських горах.

Отже, у творі є й епічне начало.

Запитання до учнів • Які особливості прози ви можете визначити? (Поема написана ритмізованою прозою з використанням інверсій.)

У творі О. Туринського, як і в поемі, поєднується ліричне та епічне начала, лірична повість (епічний жанр), написана ритмізованою прозою, що надає особливої експресії (це наближає розповідь до народного епосу). Усі перелічені ознаки дають можливість визначити жанр твору як ліричну повість-поему.

4. Складання таблиці «Сюжет і композиція повісті-поеми «Поза межами болю»


Особливості композиції

Фрагментарна

Фрагменти композиції

Шлях смерті, Танець смерті, Країна сонця, Різдвяні свята, Пісня вічності, Мандрівка мерців

Особливості

сюжету

Однолінійний, концентричний (події розвиваються в причиново-наслідкових зв’язках)

Сюжетні елементи

Експозиція (переднє слово), зав’язка (убивство конвоїра, утеча семи бранців), розвиток дії (спроби вижити в горах), кульмінація (танок біля багаття), розв’язка (смерть п’яти бранців, порятунок Оглядівського)







  1. Систематизація та узагальнення вивченого

Розв’язання проблемних питань

  1. У чому полягає поетика експресіонізму твору?

Відомо, що всі події, описані у творі, автор пережив сам. Усе, що відбувається, передається через авторське сприйняття, через опис подій його внутрішнього світу, його видіння, що є характерною рисою експресіонізму. Отже, можна визначити ліричне розгортання сюжету. Фрагментарна оповідь також притаманна цьому літературному напряму (див. таблицю). Автор передає нервове напруження, яке відчувають персонажі. Через зовнішні його вияви або здогадки оповідача це нервове напруження і збудженість поступово зростає. Кульмінацією є бунт проти тваринного інстинкту. Його врешті перемагає людяність. Своєрідним криком душі, яка прагне жити, можна вважати пісню скрипаля Штранцінгера.

У зображенні подій автор застосовує гротеск, поєднання протилежного — прекрасного й потворного (жагу до життя всіх солдатів і пропозицію з боку Сабо вдатися до людоїдства), реальні картини і видіння. Персонажі постійно знаходяться в межовій ситуації.

2. У «Естетично-критичних замітках до твору О. Турянського...»

Австрійський професор-літературознавець Р. Плєн назвав його Дайте, що «із чорної могили знов воскрес» і несе людям «із безодні пекла й тьми... святе й огненне слово». Про що це слово?

Повість — протест проти жахіття війни, осудження кровопролиття, яке вона принесла Європі, протест проти смерті невинних людей. І те, що це слово вийшло з уст людини, яка сама відчула на собі жахіття війни, робить його огненним, а протест — переконливим. Письменник докоряє людству, яке влаштувало бойню світового масштабу й байдуже спостерігає її.

  1. Домашнє завдання

  1. Опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту.

  2. Скласти словниковий диктант «Гуманістичні цінності».

  3. Індивідуальні завдання

  4. Підготувати повідомлення «Загальнолюдські мотиви у повісті-

поемі «Поза межами болю», «Умовність зображення (події

поза конкретним часом і простором)».

  1. Підсумок уроку

Рефлексія

Почуття, яке виникає після ознайомлення з твором і здатне об’єднати людей, це...

Прочитавши повість, я став інакше дивитися на...

Я із захопленням ставлюся до такої риси характеру письменника як...

УРОК № 60

УМОВНІСТЬ ЗОБРАЖЕННЯ (ПОДІЇ ПОЗА КОНКРЕТНИМ ЧАСОМ І ПРОСТОРОМ). ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ МОТИВИ УТВОРІ, ГУМАНІСТИЧНІ ЦІННОСТІ, ЩО УТВЕРДЖУЮТЬСЯ В НЬОМУ. БІОЛОГІЧНІ ІНСТИНКТИ Й ДУХОВНА воля ДО ЖИТТЯ. ІДЕЯ ПЕРЕМОГИ ДУХУ НАД МАТЕРІЄЮ

Мета: простежити особливості зображення часопростору

в повісті, визначити загальнолюдські мотиви, гуманістичні цінності, які утверджено у творі; показати взаємодію біологічного та духовного у персонажів повісті, простежити процес перемоги духу над матерією; розвивати навички аналізу прозаїчного тексту,

характерів персонажів, уміння застосовувати знання з теорії літератури для аналізу прочитаного. Обладнання: текст твору.

Теорія літератури: експресіонізм (повторення).

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань

  1. Перевірка домашнього завдання

Читання складених удома словникових диктантів «Гуманістичні цінності».

Бажаний результат, роботи

Людяність, гуманізм, толерантність, доброта, співчуття, милосердя, патріотизм, любов, щирість, справедливість тощо.

  1. Повторення основних ознак експресіонізму

  1. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя

П. Карманський, один із перших читачів «Поза межами болю», писав, що «це наймогутніша з відомих мені картин на тлі світової катастрофи не тільки в нашій, а й у цілій європейській літературі». Д. Загул (псевдонім Nemo) помітив у поетиці «Поза межами болю» рідкісний вияв творчої енергії, а О. Турянського вважав «найбільшим речником сучасного Болю».

Хтось, можливо, здивується, з огляду на почуті вислови, тому, що урок розпочато з переліку гуманістичних цінностей. Це не випадково, адже зображення людського болю у повісті

О. Турянського й було своєрідним закликом до людства, яке у вирі війни забуло про вічні гуманістичні цінності. А саме вони, у чому ми переконаємося на уроці, урятували життя фізично слабкому Оглядівському, прототипом якого був сам письменник.

  1. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

  1. Визначення тем, які будуть розглянуті на уроці

Учням запропоновано визначити теми та послідовність їх розгляду. Оптимальний результат роботи — пояснення учнями обраної послідовності розгляду тем.

Бажаний результат роботи

  1. Гуманістичні цінності, утверджені в творі.

  2. Загальнолюдські мотиви у повісті.

  3. Біологічні інстинкти й духовна воля до життя. Ідея перемоги духу над матерією.

  4. Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором).


  1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   50


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка