Українська академія банківської справи Національного банку України



Сторінка1/4
Дата конвертації23.10.2017
Розмір0.78 Mb.
  1   2   3   4

Державний вищий навчальний заклад

“Українська академія банківської справи

Національного банку України”

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін



ІСТОРІЯ
УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
Словник термінів і понять
Для студентів
економічного та юридичного спрямування
всіх форм навчання

Суми


ДВНЗ “УАБС НБУ”

2014


УДК 930.85(477)(038)

І-90
Рекомендовано до видання науково-методичною радою Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку України”, протокол № 7 від 25.03.2014.


Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, протокол № 9 від 13.03.2014.

Укладач


С. І. Побожій, кандидат мистецтвознавства, доцент,
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
Рецензенти:

А. І. Зякун, кандидат історичних наук, доцент,
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”;


С. І. Дегтярьов, кандидат історичних наук, доцент,
Сумський державний університет


І-90
Історія української культури [Текст] : словник термінів і понять / Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України” ; [уклад. С. І. Побожій]. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2014. – 38 с.

Видання містить основні терміни та поняття курсу “Історія української культури”, словник видатних культурологів, істориків і теоретиків мистецтва, діячів культури.

Призначене для студентів економічного та юридичного спрямування всіх форм навчання.

УДК 930.85(477)(038)

© ДВНЗ “Українська академія банківської справи

Національного банку України”, 2014

Зміст


Зміст 4

Вступ 6


Словник термінів і понять 7

1.Авангардизм – узагальнюючий термін для позначення новаторських напрямів у художній культурі ХХ ст., для яких характерний пошук нових, нетрадиційних засобів вираження. 7

2.Адаптація культурна – пристосування людини та людських спільнот до життя в оточуючому їх світі шляхом створення та використання культури як штучного (неприродного) утворення через зміну оточуючого середовища та себе у ставленні до неї відповідно до життєвих потреб. 7

3.Акультурація – термін виник у 1930-х рр. у США, ним визначаються процеси взаємовпливу культур, у результаті чого культура одного народу повністю або частково сприймає культуру іншого народу. 7

4.Аксіологія – вчення про цінності. Окрема філософська дисципліна, яка вивчає ціннісне ставлення людини до світу – етичне, естетичне, релігійне тощо. 7

5.Акціонізм – один із проявів мистецького авангарду, модернізму, неоавангарду. Цим терміном позначаються різноманітні дії у просторі та часі (“гепенінг”, “перформанс” та ін.). 7

6.Андеграунд – нелегальне, яке не підтримується або навіть переслідується офіційною владою явище художньої культури. 7

7.Апокриф – твір християнської літератури і фольклору, який не визнаний церквою канонічним і заборонений нею. 7

8.Археологія – вивчення минулого на основі матеріальних залишків діяльності людини. 7

9.Архетип – прообраз, початкова форма, зразок, модель культурно значимої дії, що передається від покоління до покоління на несвідомому рівні. 7

10.Асиміляція культурна – повне або часткове поглинання культури одного, як правило, менш цивілізованого і більш “слабкого” народу іноземною культурою, найчастіше шляхом завоювання. 7

11.Альтернативні культури – складні культурні утворення, так звані нові культури, що протиставляються традиційній, домінуючій культурі в суспільстві як щось більш перспективне, як рятівна альтернатива. 7

12.“Аполлонійська” культура (за Ф. Ніцше) – поняття, запропоноване Ф. Ніцше для характеристики двох початків у бутті культури, наявність яких він вбачав в образах Аполлона і Діоніса. “Аполлонійська” культура – світле, раціональне начало; “діонісійська” культура – темне, хаотичне, ірраціональне начало. 7

13.Афірмативна культура (за Г. Маркузе) – поняття увів у 1930-х рр. німецько-американський філософ Герберт Маркузе (1898–1979), який розумів аффірмативну культуру як культуру буржуазної епохи, яка рухається до виділення з цивілізації розумового і духовного світу як незалежної вищої сфери стосовно цивілізації. 8

14.Артефакт – будь-який штучно створений об’єкт, який має як певні фізичні характеристики, так може мати і знаковий або символічний зміст. 8

15.Архаїчна культура – ранній етап у розвитку культури будь-якого стилю. Культура цього періоду характеризується синкретизмом. 8

16.Археологічна культура – поняття, що визначає єдність археологічних пам’яток, які належать до одного часу, певної території та відрізняються місцевими особливостями. 8

17.Бароко українське (бароко козацьке) – національний варіант провідного стилю XVІІ–XVІІІ ст. у мистецтві. Характеризується поєднанням європейського бароко з національними рисами. Видатні пам’ятки: Андріївська церква в Києві (1754), собор св. Юра у Львові (1745–1770). Риси бароко знайшли відображення в музиці (Д. Бортнянський, М. Березовський); іконописі (Святі Варвара та Катерина. Середина ХVІІІ ст. Національний художній музей України. Київ); образотворчому мистецтві (І. Руткович). Головним художнім узагальненням у бароко є інакомовлення й алегорія. 8

18.“Березіль” театр – один з перших українських театрів, який заснував український режисер, актор, теоретик театру, драматург Лесь Курбас (1887–1937) у 1922 р. Мав авангардний новаторський характер. З 1935 р. – Харківський український драматичний театр ім. Т. Шевченка. 8

19.Більське городище – найбільша в Східній Європі археологічна пам’ятка скіфської культури (кін. ХVІІІ – поч. ІІІ ст. до н.е.) у лісостеповій зоні Північного Причорномор’я (Полтавська обл.). 8

20.Братства – національно-релігійні громадські організації України кінця XVІ–XVІІІ ст. Виникли у відповідь на посилення політики релігійного утиску, яку проводила Польща та католицька церква в Україні. Започаткований у кінці ХVІ ст. в містах західних земель України поширився у ХVІІ ст. на східні землі й охопив усю Україну. 8

21.Братські школи – навчальні заклади в Україні ХVІ–ХVІІІ ст. Головна увага цих шкіл була спрямована на вивчення рідної мови. Вони були важливими осередками формування національної свідомості. 9

22.Велес – один з найстаріших язичницьких богів, який вважався богом достатку, а також був опікуном торгівлі. 9

23.“Велесова книга” – писемна пам’ятка країни древлян, яка написана за часів Аскольда й Діра докириличним письмом. Події, що описані у Велесовій книзі, охоплюють період приблизно від VІІ ст. до н.е. до кінця IX ст. н.е. Назва книги пов’язана з іменем слов’янського бога Велеса (бога достатку, худоби і торгівлі). Вміщує опис слов’янської міфології. 9

24.Венеціанська бієнале – фестиваль сучасного мистецтва, який проводиться у Венеції з 1895 р. раз на два роки. На ХVІ бієнале (1928) центральна частина триптиха “Життя” (1925–1927) українського художника Федора Кричевського (родом з м. Лебедин) була визнана найкращим твором виставки. 9

25.Вертеп – пересувний ляльковий театр. Набув поширення в барокову добу XVІ–XVІІІ ст. За формою – двоповерхова скринька. Вертеп складається з різдвяної драми та сатирично-побутової інтермедії. Основним є сюжет про народження Ісуса Христа. 9

26.“Виклик-і-відповідь” (за А. Тойнбі) – один із законів, сформульованих англійським культурологом та істориком Арнольдом Тойнбі. За допомогою цього закону визначається динаміка цивілізації, розвиток якої відбувається за несприятливих умов. Сприятливі умови ворожі для розвитку цивілізації. 9

27.Вербальні знакові системи – одна з найважливіших знакових систем. Поліструктурна, розгалужена, ієрархічна, багаторівнева організація знаків. Будь-яка мова – це історично складена знакова система, яка створює основу всієї культури того чи іншого народу. 9

28.Відеоарт – напрям у медіамистецтві, який використовує для вираження мистецької концепції можливості відеотехніки, комп’ютерної та телевізійної техніки. Основні риси відеоарту: спектакулярна візуальність, ненаративність, підкреслена суб’єктивність світосприйняття. 9

29.Відродження (Ренесанс) – епоха в історії культури країн Західної та Центральної Європи (ХІV–ХVІ ст.). Характеризується відродженням античної культури. Ренесанс в Україні мав своєрідний характер і як історичний етап хронологічно не збігався з європейським. Однією з видатних українських ренесансних архітектурних пам’яток є каплиця Боїмів у Львові (перша пол. ХІV–ХVІІ ст.) з багатим скульптурно-декоративним оздобленням. 9

30.Віртуальна культура – штучно створене комп’ютерними засобами середовище, до якого можна входити, спостерігати трансформації та вступати в контакти з штучними персонажами. Створені в результаті морфінга (перетворення одного об’єкта на інший шляхом поступової трансформації) трансформери свідчать про антиієрархічну невизначеність віртуальних естетичних об’єктів. 10

31.Галерея – приміщення для експонування творів мистецтва та проведення різноманітних мистецьких заходів. Центрами культурного життя в УАБС НБУ є галерея мистецтв “Академічна” та галерея актуального мистецтва “Академ-арт”. 10

32.Герменевтика – мистецтво тлумачення, пояснення класичних текстів. Вчення про принципи їхньої інтерпретації. 10

33.Глаголиця – одна із стародавніх слов’янських систем письма. 10

34.Гравюра – вид графіки, у якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, виконаним художником-гравером на спеціально підготовленій друкарській формі. 10

35.Графіка – вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є малюнок, виконаний на папері за допомогою пензля, олівців, пера тощо. 10

36.Даждьбог (Дажбог) – один з найголовніших персонажів української міфології. Бог Сонця, світла й добра. 10

37.“Дегуманізація мистецтва” (за Х. Ортегою-і-Гассетом) – праця іспанського філософа Хосе Ортегі-і-Гассета (1883–1955), написана в 1925 р., у якій розглядається природа нового мистецтва, якому притаманна тенденція до дегуманізації мистецтва. У новому живописі відхід від натурального відводить від “олюдненого” сюжету в протилежний бік, а естетична насолода відбувається завдяки перемозі над “людським”. 10

38.Декаданс – загальна назва кризових, занепадницьких, песимістичних, деструктивних настроїв у мистецтві. Декаданс – певне світосприйняття, духовний стан. 10

39.Десятинна церква в Києві – перший мурований храм у Київські Русі. На її побудову князь Володимир Великий виділив десяту частину прибутків. 10

40.Дитинець – укріплена центральна частина давнього міста на Русі. 10

41.Драма – п’єса з гострим конфліктом соціального або побутового характеру, який розвивається в постійній напрузі. 11

42.Думи – народні епіко-ліричні пісенні твори героїчного, рідше соціально-побутового змісту. 11

43.Духовна культура – культурні форми, які орієнтовані на вироблення знань і моральних цінностей: міфологія, релігія, мистецтво, наука. Її особливостями є неутилітарність, свобода творчості, особливий духовний світ, багатший за реальний світ. 11

44.Елітарна культура – поняття в культурології, протилежне поняттю “масової культури”. Концепція елітарної культури стверджує необхідність існування в суспільстві особливої верстви – еліти, яка виконує специфічні соціальні та культурні функції. 11

45.Ентелехія культури – термін, який був введений у філософію Аристотелем. Цей термін для з’ясування процесів, які відбуваються в ході діалогу культур. 11

46.Естетика – філософське вчення про прекрасне, художнє освоєння дійсності. 11

47.Етнос – історично сформована стійка єдність людей, культурна спільність якої зумовлює єдність психічного самовідчуття. 11

48.Етногенез – тривалий процес утворення й розвитку племені, народу, нації. 11

49.Експресіонізм – напрям, що існував в європейському мистецтві та літературі в перші десятиліття ХХ ст. Представники напряму метою мистецтва вважали вираження суб’єктивних уявлень митця про дійсність, що зумовлювало потяг до загостреної емоційності, гротеску. 11

50.Етикет – норми поведінки, порядок дій і правил, відносин і принципів, які становлять сукупність усвідомлених і конкретизованих стосовно того чи іншого суспільства норм загальнолюдської моралі. 11

51.Етнографія – наукова дисципліна, що вивчає народ і його творчість. 11

52.Європоцентризм – культурофілософська установка, за допомогою якої доводиться культурна винятковість, заснована на ідеї переважання цінності європейської культури. 11

53.Живопис – вид образотворчого мистецтва, художнє відображення видимого світу фарбами на будь-якій поверхні. Відповідно до призначення творів живопис поділяється на монументальний, станковий, театрально-декораційний та мініатюру. Монументальний живопис був провідним у мистецтві Київської Русі. 11

54.Зарубинецька культура – археологічна культура стародавніх племен, які жили в середньому та верхньому Придніпров’ї та Поліссі в ІІ ст. до н.е. – І–ІІ ст. н.е. Зарубинецьку культуру відкрив у 1899 р. В. Хвойка, який виявив могильник з тілоспаленням поблизу с. Зарубинці Переяслав-Хмельницького р-ну Київської області. Вважається, що носіями цієї культури були предки давніх слов’ян. 12

55.Звіриний стиль – умовна назва розповсюдженого у стародавньому декоративно-ужитковому мистецтві Європи та Азії художнього стилю, популярного в Х ст. до н.е. – VІІ ст. н.е. Характерною рисою цього стилю були стилізовані зображення тварин, сцени їх боротьби тощо. 12

56.Знак у культурі – фіксована в об’єктивованій формі (предметній, інтонаційній, жестовій) схожість між речами, ситуаціями, переживаннями. Знак виконує функцію вказівки на зовнішню та внутрішню схожість порівнюваних об’єктів культури, не має прямої схожості з визначенням. 12

57.Золоті ворота – пам’ятка архітектури Київської Русі ХІ ст. – парадний в’їзд до столиці держави. 12

58.Ідол – зображення божества, об’єкт поклоніння в язичництві. 12

59.Ізборники Святослава – найдавніші пам’ятки писемності Київської Русі різноманітних за характером статей. Окрім церковних творів, до збірки увійшли твори з логіки, граматики, поетики. 12

60.Ікона – зображення Бога, Богородиці або святих, яке є предметом релігійного поклоніння в православ’ї. 12

61.Іконопис – мистецтво писання ікон; особливо характерне для православної традиції. 12

62.Іконостас – перегородка з ікон, яка відділяє вівтар від центральної частини храму (нефу). Виник з передвівтарної огорожі в кінці ХІV–ХV ст. Відомі іконостаси: Преображенської церкви у Великих Сорочинцях (Полтавська обл.) ХVІІІ ст.; церкві Св. Духа в Рогатині Івано-Франківської обл. (XVІІ ст.). 12

63.Інтертекстуальність (за Ю. Крістєвою) – термін для визначення спектра міжтекстуальних відношень. Будь-який текст є частиною широкого культурного тексту. 12

64.Кам’яна могила – археологічна пам’ятка ХІV–XІІ тис. до н.е., яка знаходиться поблизу Мелітополя. Петрогліфічний комплекс Кам’яної могили є одним з проявів того світорозуміння, яке склалося на кордонах широкого культурно-історичного поясу, який простягався через Старий Світ між Індією та Європейським узбережжям Атлантики. 13

65.Каплиця – молитовний дім, храм без вівтаря; окрема невелика будівля з іконами в ній. 13

66.Києво-Могилянська академія – одна з перших вищих шкіл в Україні та Східній Європі. У 1631 р. П. Могила заснував при Печерському монастирі колегію, яка з 1701 р. отримала статус академії. 13

67.Києво-Печерська лавра – православний чоловічий монастир, заснований у ХІ ст. Антонієм Печерським. З ХІ ст. – центр поширення й утвердження християнства в Київській Русі. Відіграла значну роль у розвитку української культури, була центром літописання, іконопису, книгодрукування. 13

68.Києво-Печерський патерик – збірка творів про історію Києво-Печерського монастиря та його перших подвижників, яка була складена в першій третині ХІІІ століття. Одним з авторів Києво-Печерського патерика був Алімпій (Аліпій) Печерський (1050–1114) – православний святий, київський мозаїст і живописець, ювелір і лікар, чернець Києво-Печерського монастиря. 13

69.Київська Русь – ранньофеодальна держава з центром у Києві з ІХ ст. до 40-х рр. ХІІІ ст. Відіграла визначну роль в історії східних слов’ян. 13

70.Кирилиця – один із двох давньослов’янських алфавітів, названий на ім’я Кирила, який вважався її творцем, і Мефодія. 13

71.Кіїк-Коба – мустьєрська двошарова стоянка в гроті, яка розташована в долині р. Зуя неподалік від м. Білопілля в Криму. Тут було знайдено поховання неандертальської людини, що дало підстави вченим висунути гіпотезу щодо початку релігійних вірувань. 13

72.Кінетичне мистецтво – напрям у західному мистецтві 50–60-х рр. ХХ ст., що характеризується створенням об’єктів і конструкцій, які приводяться в рух за допомогою струму, вітру тощо. 13

73.Кітч – специфічне явище, яке належить до найнижчих прошарків масової культури; синонім стереотипного псевдомистецтва, позбавленого художньо-естетичної цінності. 13

74.Класифікація знаків (за Ч. Пірсом) – іконічні знаки – план вираження яких схожий на план змісту; конвенціональні – план вираження яких не має нічого спільного з планом змісту; індексальні – план змісту яких пов’язаний з планом вираження. 14

75.Класицизм – один з головних напрямів в європейському мистецтві, архітектурі, літературі ХVІІ–ХVІІІ ст. Зразком для класицизму слугували художні культури Давньої Греції та Риму. 14

76.Кобзар – український народний співець, який супроводжував свій спів грою на кобзі або бандурі. 14

77.“Козак Мамай” – традиційна назва української народної картини, на якій зображено козака, що сидить, підібгавши ноги. Узагальнена назва козака-запорожця, який приходить на допомогу людям. 14

78.Конструктивізм – течія в мистецтві початку ХХ ст. Конструктивісти зводили композицію до простої естетичної конструкції. Завдяки цьому архітектура перетворювалася у функціональне проектування і будівництво, а художньо-образне мислення – у дизайн. 14

79.Контркультура – субкультура, норми і цінності якої вступають у суперечку з пануючою культурою. Загальне визначення різнорідних поглядів, форм поведінки та ідеалів, притаманних групам молоді й інтелігенції, які заперечують загальноприйняті цінності суспільства. 14

80.Кромлех – у широкому значенні використовується для всіх категорій мегалітичних камерних гробниць. Також означає кільце з каменів навколо кургану. 14

81.Кубізм – модерністська течія в західноєвропейському мистецтві початку ХХ ст., представники якої зображували реальний світ у вигляді комбінації геометричних форм (куба, кулі, циліндра, конуса тощо) та деформованих фігур. 14

82.Культура – універсум штучних об’єктів (ідеальних і матеріальних предметів); об’єктивованих дій і відношень, створений людством у процесі засвоєння природи, а також має структурні, функціональні та динамічні закономірності. 14

83.Культура андеграунда – підпільна, нелегальна культурна організація або рух, а також напрямки в мистецтві, які переслідуються офіційною владою. Інколи – “підпільне мистецтво”. 14

84.Культура античного Причорномор’я – культура колоній і рабовласницьких держав, заснованих у VІІ–V ст. до н.е. на узбережжі Чорного моря (Кафа, Пантікапей, Херсонес), а також на березі Бузького лиману (Ольвія) вихідцями з Давньої Греції. Характерними рисами цієї культури була взаємодія давньогрецької культури з місцевими культурами. 14

85.“Культура як гра” (за Й. Гейзінгою) – основний постулат теорії голландського культуролога Йоганна Гейзінги (1872–1945), викладеної в книзі “Людина, яка грає” (1938). Ключова думка цього дослідження – провідне значення гри у виникненні та розвитку культури. Сходження до більш вищих форм культури тісно пов’язано з ігровими інстинктами, які притаманні для людської природи. 15

86.Культурна ідентифікація – самовизначення людини всередині конкретної культури. 15

87.Культурна система – термін, який пояснює стан культури, що проявляється в об’єднанні всіх її елементів, які знаходяться у відношеннях і зв’язках одне з одним, у певній цілісності та єдності. 15

88.Культурний ареал – географічний район, у середині якого в різних культурах виявляється схожість головних рис. 15

89.Культурний паттерн – структурні взірці культури, стереотипи поведінки, що склалися в межах певної культури; стійка конфігурація зв’язків людей один з одним, предметним і природним середовищем. 15

90.Культурний шок – первісна, початкова реакція індивідуальної або групової свідомості на становлення індивіда або групи з іншою культурною реальністю. 15

91.Культурна спадщина – сукупність усіх культурних матеріальних і духовних досягнень певного суспільства, його історичний досвід, який зберігається в арсеналі людської пам’яті, витримавши випробування часом, і передається наступним поколінням як щось цінне. 15

92.Культурна традиція – елементи цілісного багатовікового процесу розвитку культури, які історично відтворюються протягом довгого часу або в різних типах культур. 15

93.“Культурний лаг” (за У. Огборном) – поняття, яке описує ситуацію, коли одна частина культури змінюється швидше, а інші – повільніше. Ціннісний світ людини, на думку У. Огборна, не встигає пристосуватися до швидких змін матеріальної сфери. Особливо це стосується молоді, духовний світ якої не збагачується так швидко, як матеріальний. 15

94.Культурогенеза – один з видів соціальної та історичної динаміки культури, що полягає в породженні нових культурних форм та їх інтеграції в існуючі культурні системи, а також у формуванні нових культурних систем і конфігурацій. Вчення про походження культури. 15

95.Культурознавство – опис досягнень культури. Галузь знання, що становить основу культурології. 16

96.Культурологія – гуманітарна наука про найбільш загальні закони розвитку і функціонування культури. 16

97.Латенська культура – пам’ятки, зосереджені в Закарпатській області в долині р. Тіса та її правих притоків (ІІ–І ст. до н.е.). Її появу пов’язують із проникненням сюди невеликих груп кельтів. Виявлені залишки бронзоливарного, ювелірного та інших ремесел. 16

98.Ленд-арт – твори (артефакти або акції), які створені в природному середовищі, за умови, що останнє становить вагому семантичну та структурно-композиційну частину. 16

99.Літопис – історико-літературний твір часів Київської Русі та козацької доби, у якому оповідь ведеться за роками. 16

100.Літопис Грабянки – один з основних козацьких літописів ХVІІІ ст. Головна ідея твору – оспівування українського народу як рівного серед інших народів. Цінне джерело української історії до початку ХVІІ ст. 16

101.Літопис Самовидця – козацько-старшинський літопис XVІІ ст., у якому описані події в Україні з 1648 до 1702 р. 16

102.Літописні міста Сумщини – міста, які згадуються в літописах часів Київської Русі: Глухів, Путивль, Ромни. Міста, які не дійшли до нашого часу: В’яхань, Зартий, Попаш, Липовицьк, Глобль. Однойменний історичний нарис сумського вченого В. Звагельського. 16

103.Магія – система обрядів, пов’язаних із віруваннями у здатність надприродним шляхом впливати на людей, тварин, сили природи та божества. 16

104.Мальовки – українські народні картини. 16

105.Маргінальна культура – культура, яка виникає в результаті конфлікту з суспільними нормами й є вираженням специфічних відношень з існуючим суспільним ладом; протиставляє домінуючій культурі власні, неструктуровані цінності та ознаки. Або культура, яка виникла в результаті міграції населення, яке вимушене дотримуватися традицій двох різних культур. 16

106.Масова культура – такий вид культурної традиції, який виробляється у великих обсягах. Це культура повсякденного життя, що надається широкій аудиторії засобами масової інформації та комунікації. 16

107.Матеріальна культура – усі матеріальні предмети, створені людиною, а також винаходи та технології. До матеріальної культури входять такі сфери життєдіяльності людини: культура праці, культура побуту, культура проживання тощо. 17

108.Мезоліт – перехідний період від палеоліта до неоліта. Характеризується мисливсько-збиральницьким способом життя та широким використанням мікролітів у кременевій індустрії. 17

109.Метакультура має позаетнічний характер і містить різні, але схожі за деякими загальними параметрами культури. В основі єдності можуть знаходитися мова, природні умови, релігія. 17

110.Мистецтво – форма культури, що виявляє творчий потенціал особистості та слугує історичним способом задоволення її естетичних потреб; художня творчість та інші види діяльності людини, що об’єднуються як художньо-образні форми відображення дійсності. 17

111.Мініатюра – твір образотворчого мистецтва невеликого розміру. Використовувалася у вигляді книжкової ілюстрації. 17

112.Міф – світогляд родового і ранньокласового суспільства, у якому одухотворені та персоніфіковані природні сили і соціальні явища. 17

113.Міфологема у культурі – термін, який отримав розповсюдження в ХХ ст. у зв’язку з активізацією інтересу до міфу в культурології. Свідоме запозичення міфологічних мотивів і перенесення їх у світ сучасної художньої культури. 17

114.Мови культури – знакові системи, у яких і за допомогою яких виражаються різноманітні ціннісні змісти та забезпечується культурне та міжкультурне спілкування, збереження і трансляція цінностей культури. 17

115.Модерн (стиль модерн) – період розвитку європейського мистецтва на межі ХІХ–ХХ ст. Головним змістом модерну було прагнення художника протиставити свою творчість історизму та еклектизму. Це не один стиль, а декілька різноманітних стилів і течій. 17

116.Модернізм – загальне визначення художніх тенденцій, течій, шкіл, діяльності окремих майстрів ХХ ст., які поривають з традиціями мистецтва і які вважали формальний експеримент основою свого творчого методу. 17

117.Мозаїка – вид монументального мистецтва; орнамент або зображення, виконане з окремих кольорових шматочків скла, смальти, камінців, закріплених на цементі. Зображення Оранти в головній апсиді Софійського собору в Києві (ХІ ст.) виконано в техніці мозаїки. 18

118.Мораль – система норм, правил, цінностей, ідеалів, поведінки як окремих людей, так і соціальних груп у суспільстві. 18

119.Народна культура – створюється в повсякденній трудовій діяльності народних мас на основі багатого життєвого досвіду, накопиченого століттями. 18

120.Національна культура – сукупність загальних і спеціалізованих галузей і здобутків культури певної національної спільноти, вияв специфіки того чи іншого етносу у сфері культурного надбання. Вірування, цінності, символи, норми та взірці поведінки, що характеризують людську спільноту в тій чи іншій країні. 18

121.Національна свідомість – усвідомлення народом своєї спільності, національної своєрідності; усвідомлення людиною приналежності до певного народу, його культури, мови, усвідомлення свого місця у світовій цивілізації. 18

122.Неокласицизм – художні течії другої половини ХІХ – початку ХХ ст., що ґрунтувалися на класичних традиціях античного мистецтва, епохи Відродження та класицизму. 18

123.Неоліт – новий кам’яний вік (X – поч. III тис. до н. е.), завершальний період кам’яної доби. З неолітом пов’язаний початок переходу від привласнюючих форм господарства до відтворювальних. Найдавнішою неолітичною пам’яткою на території України є Кам’яна Могила поблизу Мелітополя. 18

124.Неостилі – загальна назва стилів, історичних стилізацій, штучне відтворення історичних стилів минулого в наступні епохи. 18

125.Ноосфера (за В. Вернадським) – верхній шар земної кулі, втягнутий у розумову діяльність людини. 18

126.Обряд – виконання людьми символічно-умовних дій, якими супроводжуються певні події життя людини, календарні свята, окремі трудові процеси. 18

127.Ольвія – давньогрецька колонія в Північному Причорномор’ї, заснована вихідцями з м. Милет приблизно на початку VІ ст. до н.е. Знаходиться в Миколаївській області. 18

128.Онтологія культури – розділ культурології, що вивчає буття культури. 18

129.Опера – музично-драматичний твір, у якому об’єднано інструментальну музику з вокальною, текст і образотворче мистецтво, призначений для виконання в театрі. 19

130.Оранта – давньохристиянська Богоматір, заступниця людей, покровителька бідних; образ молитви. Зображувалася з піднятими вгору руками – жест адорації (молитви). Оранта набула поширення в іконографії Візантії та Київської Русі. 19

131.Основні риси первісної культури – синкретизм, безписемність, трудова діяльність, ритуал. 19

132.Острозька Біблія – пам’ятка друкарства виготовлена І. Федоровим у м. Острозі. Перше повне видання Біблії в перекладі церковнослов’янською мовою у староукраїнському варіанті здійснене заходами князя Костянтина Острозького і підготовлене гуртком учених при Острозькій школі. 19

133.Острозька греко-слов’яно-латинська академія – найстаріша українська науково-освітня установа, яка заснована князем К. В. Острозьким у 1576 р. Перший вищий навчальний заклад на території Східної Європи. 19

134.Остромирове Євангеліє – найдавніша рукописна пам’ятка церковнослов’янської мови східнослов’янської редакції ХІ ст. “Остромирове Євангеліє” містить євангельські читання для неділі та свят. Переписане 1056–1057 рр. зі староболгарського оригіналу, як вважають, у Києві дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира. 19

135.“Осьовий” час (за К. Ясперсом) – одне з ключових понять у культурологічному світогляді німецького культуролога Карла Ясперса. Під “осьовим часом” він розумів епоху від 800 до 200 рр. до н.е., у яку визначилися масштаби і питання всього наступного розвитку світової цивілізації. З “осьового часу” починається єдність людської історії. 19

136.Офорт – різновид гравюри на металі, який дозволяє отримувати відбитки з друкарських форм, які попередньо оброблені кислотою (Тарас Шевченко. Судна рада. 1844. Сумський обласний художній музей ім. Н. Онацького). 19

137.Палеоліт – стародавній кам’яний вік, який розпочався приблизно 2 млн. років тому з появою людини та знарядь, що використовувались у мисливстві та рибальстві. У цей період розвивається печерне мистецтво. 19

138.Парсуна – жанр портретного живопису кінця ХVІ–ХVІІ ст., що використовував прийоми іконопису. Взірцем парсуни є портрет Семена Сулими середини ХVІІІ ст. (Національний художній музей України. Київ). 19

139.Партесний спів – вокальний жанр, церковне хорове багатоголосся, яке складається із декількох самостійних партій. 20

140.Патерики – життєпис і повчання святих отців Церкви, збірники оповідань про життя християнських святих отців, засновників християнської церкви. 20

141.Пейзаж – жанр образотворчого мистецтва, у якому основним об’єктом зображення є природа. 20

142.Перформанс – форма сучасного мистецтва, один з різновидів акционізму, який виник у 1960-х рр. Це вистава, що здійснюється художником згідно зі заздалегідь продуманою концепцією і без акцентування на можливостях акторської техніки. 20

143.Пересопницьке Євангеліє – видатна пам’ятка української культури та історії XVІ ст. Перший переклад українською мовою Святого письма. Один з атрибутів під час присяги Президента на вірність народові України поряд з Конституцією України. 20

144.Петриківський розпис – один із видів українського народного декоративного розпису. Відомий з другої пол. XVІІІ ст. 20

145.Печерне мистецтво – весь без винятку комплекс художніх пам’яток, знайдених у печерах і створених у період, коли ці печери використовувалися людиною для житла або святилищ. 20

146.Поп-арт – одна з течій у мистецтві модернізму, яку використовує у своїх композиціях реальні побутові предмети, їх естетизує, зводячи до рангу мистецтва випадкові їх сполучення. 20

147.Пасіонарність (за Л. Гумільовим) – термін, який введений до наукового вжитку російським істориком Л. Гумільовим (1912–1992). Основою є висока цілеспрямованість окремих індивідів, здатних до самопожертви заради реальної та ілюзорної мети щодо її реалізації. Пасіонарність знаходиться в основі будь-яких справ, які залишають сліди в історії. 20

148.Первісна культура – найтриваліший в історії людства культурно-історичний період. Однією з найважливіших періодизацій є археологічна, в основу якої покладено відмінності в матеріалі та техніці виготовлення знарядь праці (палеоліт, мезоліт і неоліт). 20

149.Перун – бог блискавки та грому. Один з найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології, “бог над богами”. 20

150.Піктографія – найдавніший тип писемності, що є складним малюнком або серією зображень, які без зв’язку з будь-якою мовою передають повідомлення. 20

151.Полемічна література – літературна творчість церковно-теологічного та художньо-публіцистичного характеру в Україні в XVІ–XVІІ ст. 21

152.Постмодернізм – термін, за допомогою якого визначаються структурно східні явища в суспільному житті та культурі індустріально розвинених країн. Характерною особливістю є об’єднання в межах одного твору стилів, образних мотивів і художніх прийомів, запозичених з різних епох, регіонів, субкультур. 21

153.“Просвіта” – громадська організація в Україні, яка виконувала культурно-освітні функції з другої пол. ХІХ ст. 21

154.Псалтир – одна з книг Святого Письма. Однією з перших перекладена на старослов’янську мову за часів Кирила і Мефодія. 21

155.Релігія – одна з форм суспільної свідомості, сукупність духовних уявлень, що ґрунтуються на вірі в існування Бога або богів, а також відповідна поведінка і специфічні дії людини (культ), соціальний інститут культури. 21

156.Реді-мейд – течія авангардного мистецтва 1960-х рр., представники якої складали композиції з “готових” речей. В абсурдних сполученнях символізувало прагматизм “суспільства споживання” середини ХХ ст. 21

157.Ритуал – форма символічної поведінки, система дій і мовлення, яка є основним вираженням культових взаємин. 21

158.Рок-культура – явище молодіжної субкультури, яке виникло у Великій Британії та США в 1960-х рр. навколо року – нового музичного стилю і яке відображало його нонконформістський пафос. 21

159.Романтизм – одна з двох (поряд з класицизмом) основоположних тенденцій художнього мислення. У вузькому конкретно-історичному змісті під романтизмом часто розуміють певний художній напрямок кінця ХVІІІ ст. – поч. ХІХ ст. 21

160.РУНВіра (Рідна Українська Національна Віра) – відроджена давньоукраїнська релігійна конфесія, що її реставрував на історичному матеріалі давньоукраїнської міфології український історик та етнолог Лев Силенко. 21

161.“Руська правда” – перше письмове зведення законів Київської Русі ХІ–ХІІ ст. Мала важливий вплив на всі правові пам’ятки литовсько-руської доби в історії України. За посередництва Литовських Статутів XVІ cт. деякі норми увійшли до українського права гетьманської доби. 21

162.“Руська трійця” – галицьке літературне угрупування, яке очолювали І. Вагилевич, Я. Головацький, М. Шашкевич. З 1820-х рр. розпочало на західних землях національно-культурне відродження. 22

163.Сварог – один з найголовніших богів давньоукраїнського язичницького пантеону. Бог неба, заліза, ковальства і шлюбу. 22

164.Світова культура – сукупність культурних досягнень людства. 22

165.Символат (за Л. Уайтом) – мова, ідеї, моделі поведінки, звичаї, твори і форми мистецтва, знаряддя праці. 22

166.Семантика міфу – міф – сакральна історія, продукт народної творчості, колективної фантазії, яка слугує поясненням природного оточення відношень групи з світом надприродного або духів, її звичаїв і ритуалів. 22

167.Семіосфера (за Ю. Лотманом) – поняття, введене Ю. Лотманом, яке характеризується межами семантичного простору, його структурною неоднорідністю та внутрішнім різноманіттям, що створює структурну ієрархію, складові якої знаходяться в діалогічному відношенні. 22

168.Семіотика – наука про знаки та знакові системи, знакову поведінку – лінгвістичну та нелінгвістичну комунікації. Її основоположником є Ч. С. Пірс. 22

169.Сентименталізм – тенденція мислення, спрямована на виявлення, підсилення емоційної сторони художнього образу, який безпосередньо впливає на почуття людини. Сентименталізм звернений не до розуму, а до почуття. 22

170.Символізм – суттєвий засіб мистецтва, наданий для установлення зв’язку видимого і конкретного зі світом ідеальних уявлень. Як художня течія символізм існував лише в літературі. Символічне мислення в образотворчому мистецтві персоніфікується в алегоріях, щоб стати образним і баченим (Федір Кричевський. Три покоління. 1913. Сумський обласний художній музей ім. Н. Онацького). 22

171.Символ у культурі – умовний речовий розпізнавальний знак для членів певного суспільства або конкретної соціальної групи. 22

172.Симулякр – одне з ключових понять постмодерністської естетики, що займає в ній місце, яке в класичних, естетичних системах займає художній образ. Це образ відсутньої дійсності, гіперреалістичний об’єкт, за яким немає будь-якої реальності; пуста форма, артефакт, заснований лише на власній реальності. За Бодрійяром, симулякр – псевдоріч, яка заміщує “агонізуючу реальність”, постреальність через симуляцію, яка видає відсутність за присутність. 22

173.Синкретизм первісної культури – поняття в культурології, що визначає одну з особливостей початкової стадії засвоєння світу людиною. Позначене тим, що кордони між формами людської діяльності були нечіткими і невизначеними. 23

174.Скіфська культура – термін, який у широкому розумінні вживається як назва культури, розповсюдженої на території степової та лісостепової зони від Чорного моря (басейни нижньої і середньої течії річок Буг, Дніпро, Дон) до півночі та Північного Кавказу в VІІ–ІІІ ст. до н.е. Для скіфської культури характерні курганні обряди при похованнях, звіриний стиль. Видатною пам’яткою художньої культури скіфів є пектораль – нагрудна прикраса скіфського царя (середина ІV ст. до н.е.), курган Товста Могила поблизу м. Орджонікідзе Дніпропетровської обл. (Музей історичних коштовностей України. Київ). 23

175.Скоморох – блазень, мандрівний середньовічний актор, діяльність якого склалася в період розквіту язичництва. Уперше згадується в літописах Київської Русі в ХІ ст. 23

176.Скульптура – вид образотворчого мистецтва, твори якої мають об’ємну тривимірну форму і виконані з твердих чи пластичних матеріалів (Іван Кавалерідзе. Пам’ятник Т. Шевченку у Ромнах. 1918). 23

177.“Слово о полку Ігоревім” – пам’ятка давньоруської літератури ХІІ ст. Розповідь про невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича та інших князів проти половців у 1135 р. 23

178.“Слово про закон і благодать” – твір ораторського мистецтва Київської Русі ХІ ст., написаний Іларіоном. У ньому стверджуються ідеї незалежності руської церкви та держави. 23

179.Собор Святої Софії (Софія Київська) – християнський собор, пам’ятка давньоруської, української архітектури та монументального мистецтва ХІ–ХVІІІ ст. Відігравав роль духовного, політичного та культурного центру. 23

180.Соціалістичний реалізм – суспільний та ідеологічний напрямок офіційного мистецтва СРСР у 1934–1991 рр. Штучно створене державною владою явище, яке не було художнім стилем. З партійних позицій повинен відображати дійсність, головним змістом якої є класова боротьба (Тетяна Яблонська. Хліб. 1949. Державна Третьяковська галерея). 23

181.Структуралізм – напрямок у гуманітарному знанні, що сформувався в 1920-ті рр. і пов’язаний з використанням структурного методу, моделювання, елементів семіотики і математизації. 24

182.Субкультура – культура груп, об’єднань у межах більш значного культурного об’єднання. У цілому, субкультура специфічний засіб диференціації розвинених національних і регіональних культур, у яких поряд з основною, класичною тенденцією, існують інші своєрідні культури як за формою, так і за змістом. 24

183.Супрематизм – одна з течій абстрактивізму як метод вираження вищої реальності. Засновником супрематизму є К. Малевич – автор програмного твору “Чорний квадрат” (1915). Твори супрематизму є комбінаціями кольорових геометричних фігур (квадрат, коло, прямокутник). 24

184.Типи культури (за П. Сорокіним) – російсько-американський соціолог П. Сорокін виділив 3 типи культур: сенситивний (чуттєвий), ідеаціональний та ідеалістичний. Ідеаціональний тип є одним із типів світової культури, який базується на принципі надчутливості та надрозумності Бога, Абсолюту або як єдиної реальності та цінності (середньовічна європейська культура, буддійська, брахманська). 24

185.Текст у культурології – ключове поняття в герменевтиці, семіотиці та культурології. Це дискурсивна єдність, яка має багатозмістовну структуру і яка сприяє породженню нових змістів. Увесь світ культури сприймається суб’єктом культури як безкінечний текст. 24

186.Товста могила – один із скіфських царських курганів, розташованих на території Нижнього Подніпров’я (біля м. Орджонікідзе, Дніпропетровської обл.). У ній було знайдено золоту пектораль і високої якості мистецькі твори грецьких майстрів. Курган був усипальницею однієї знатної родини. 24

187.Тотемізм – сукупність уявлень і вірувань у надприродний зв’язок між людьми (плем’ям, родом) та окремими видами тварин, птахів тощо. 24

188.Травестія – один з різновидів бурлескної, гумористичної поезії, у якому твір серйозного або героїчного змісту та відповідної форми переробляється, “перелицьовується” у твір комічного характеру (“Енеїда” І. Котляревського). 24

189.Традиційна культура – передається від покоління до покоління майже в незмінному вигляді шляхом неписьменної та невербальної комунікації. Є характерним для суспільства, яке орієнтується на збереження самобутності, культурної своєрідності. 25

190.Трансавангардизм – один з важливих проявів постмодернізму у візуальному мистецтві. За теорією А. Б. Оліви – мистецтво перехідної епохи, реакція на схеми авангарду в усіх його повоєнних версіях. Творам притаманний суб’єктивізм, виразна особистість митця. 25

191.Трипільська культура – археологічна культура мідного віку, пам’ятки якої було знайдено біля с. Трипілля на Київщині. Була поширена на території Правобережної України, Молдови, Румунії. Існувала в ІV–ІІ тис. до н.е. Однією з особливостей цієї культури є наявність мальованої кераміки. 25

192.“Terra incognita” – перший незалежний часопис в Україні, присвячений винятково сучасному мистецтву. Упродовж 1990-х років висвітлював найважливіші події художнього життя та теоретичні питання. 25

193.Трансавангард український – течія в середині постмодерністського руху, “нова хвиля” українського сучасного мистецтва (кінець 1980-х – початок 1990-х рр.), яка сформувалася майже одночасно з “київським постмодернізмом” і “західноукраїнським постмодернізмом” (Олександр Садовський. Спочатку було Слово. 1989. Мистецьке зібрання Української академії банківської справи НБУ). 25

194.Українська культура – сукупність надбань, спосіб сприйняття світу, система мислення та творчості українського народу. 25

195.Українське поетичне кіно – український кінематограф 1960–1970-х рр., у якому показані моделі національної української психології. Представлений іменами режисерів та акторів: Ю. Іллєнко, Л. Осика, Г. Юра, С. Параджанов. Видатний твір українського поетичного кіно – фільм “Тіні забутих предків” (1965). 25

196.Флешмоб – один із видів акціонізму. Короткочасна (інколи абсурдна) акція з передчасно спланованим організатором сценарієм. 25

197.Фольклор – художнє відображення дійсності в словесних, музичних і драматичних формах колективної народної творчості, нерозривно пов’язаний із життям і побутом людини. 25

198.Фреска – вид монументального мистецтва. Техніка живопису фарбами по вологому тиньку. Фрескові ансамблі були в храмах Луцька, Холма, Володимира, але не збереглися до наших часів. 26

199.Функції культури – роль і місце, яку виконує і займає культура в житті суспільства: аксіологічна, виховна, інтегративна, комунікативна, світоглядна, нормативна. 26

200.Футуризм – течія в авангардному мистецтві початку ХХ ст. Живопис футуризму характеризується абсолютизацією ідеї руху. Одна з основних рис футуризму – культ сили та особистості художника-героя. В українському образотворчому мистецтві футуристами були О. Екстер, брати Д. і В. Бурлюки. 26

201.Херсонес Таврійський – старогрецьке місто-держава в південно-західній частині Криму (у межах Севастополя). Заснований у V ст. до н.е. грецькими вихідцями з Гераклеї Понтійської як грецька колонія. 26

202.Хортиця – високий гранітний острів на Дніпрі поблизу м. Запоріжжя, на якому знаходилася, за переказами, фортеця і капище Перуна із священним гаєм. 26

203.Художня культура – сукупність процесів і явищ духовної практичної діяльності, яка створює, розповсюджує та засвоює твори мистецтва і матеріальні предмети, які мають естетичну цінність. 26

204.Хуторянство – течія в художньому мисленні України XIX–XX ст., у центрі якої захист гідності “маленької людиниˮ та критика урбаністичної цивілізації. 26

205.Цивілізація – у широкому розумінні – синонім культурі; у вужчому розумінні – певний рівень розвитку культури класового суспільства, який передбачає наявність державності, писемності, техніки тощо. 26

206.Черняхівська культура – археологічна культура (початок у 150–250 – кінець 350–450 рр.) залізної доби, яка характеризується розвитком ремесел – ковальського, бронзоволиварного та гончарного. Її відкрив у 1899 р. археолог В. Хвойка поблизу с. Ромашок Рокитнянського р-ну Київської області. У формуванні цієї культури брали участь різноманітні групи населення (сармати, скіфи, анти, слов’яни). Одне з найяскравіших культурно-історичних утворень першої половини І тис. н.е. на південному сході Європи. 26

207.“Шістдесятники” – назва генерації митців, чия діяльність збіглася з тимчасовим ослабленням тоталітарного режиму в СРСР, так званою “відлигою” (друга половина 1950-х – середина 1960-х років). Діяльність цих митців позначена нонконформістським пафосом (І. Дзюба, А. Горська, В. Стус та ін.). 27

208.Шкільна драма – вистави ХVІІ–ХVІІІ ст., які ставилися учнями Києво-Могилянської колегії, академії та братських шкіл за творами викладачів цих закладів. У них використовувалися біблійні та історичні сюжети дидактичного характеру. 27

209.Язичництво – форми релігії, засновані на політеїзмі. 27

Видатні культурологи, історики
і теоретики мистецтва, діячі культури 28

Список РекомендоваНоЇ літератури 38

1.Безвершук Ж. О. Історія культури в термінах і назвах : словник-довідник / Ж. О. Безвершук. – К., 2003. 38

2.Бокань В. А. Історія культури України : навч. посіб / В. А. Бокань, Л. П. Польовий. – К., 1998. 38

3.Вишеславський Г. А. Термінологія сучасного мистецтва. Означення, неологізми, жаргонізми сучасного візуального мистецтва України / Г. А. Вишеславський, О. В. Сидор-Гібелінда. – Париж ; Київ, 2010. 38

4.Зотов В. М. Українська та зарубіжна культура. Словник культурологічних термінів : навч. посіб. / В. М. Зотов, А. В. Клімачова, В. О. Таран. – К., 2009. 38

5.Історія української культури / ред. І. Крип’якевич. – К., 2002. 38

6.Історія української культури : навч. посіб. / за ред. О. Ю. Павлової. – 2-ге вид. – К., 2013. 38

7.Історія української та зарубіжної культури : навч. посібник / С. М. Клапчук, Б. І. Білик, Ю. А. Горбань та ін. – К., 2007. 38

8.Історія української культури : навч. посіб. / за ред. О. Ю. Павлової. – К., 2012. 38

9.Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура : навч. посібник / М. В. Кордон. – К., 2003. 38

10.Корінний М. М. Короткий термінологічний словник з української та зарубіжної культури / М. М. Корінний, Г. Г. Потапов, В. Ф. Шевченко. – К., 2000. 38

11.Корінний М. М. Короткий енциклопедичний словник з культури / М. М. Корінний, В. Ф. Шевченко. – К., 2003. 38

12.Кормич А. І. Культурологія (історія і теорія світової культури ХХ ст.) : навч. посібник / А. І. Кормич, В. В. Багацький. – Х., 2002. 38

13.Культура українського народу : навч. посібник / В. М. Русанівський, Г. Д. Вервес, М. В. Гончаренко та ін. – К., 1994. 38

14.Теорія та історія світової і вітчизняної культури : курс лекцій / А. К. Бичко, П. І. Гнатенко, А. М. Феоктистов та ін. – К., 1992. 38

15.Українська та зарубіжна культура : навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. М. Семашко та ін. – К., 2000. 38

16.Шейко В. М. Історія української культури : навч. посібник / В. М. Шейко, В. Я. Білоцерківський. – К., 2009. 38

17.Шейко В. М. Історія української культури : навч. посіб. / В. М. Шейко, В. Я. Білоцерківський. – 2-ге вид. – К., 2010. 38

18.Шейко В. М. Історія української культури : навч. посіб. / В. М. Шейко, Л. Г. Тишевська. – К., 2006. 38

1.Бокань В. А. Культурологія : навч. посіб. / В. А. Бокань. – К., 2000. 38

2.Воропай О. Звичаї нашого народу / О.Воропай. – К., 1993. 38

3.Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль у розвитку української культури ХVІ–XVІІІ ст. / Я. Д. Ісаєвич. – К., 1966. 39

4.Історія української культури / за ред. І. Крип’якевича. – К., 1994. 39

5.Історія української культури : методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни / Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України” ; [уклад. А. І. Зякун]. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУˮ, 2014. 39

6.Історія українського мистецтва : у 6 т. / за ред. М. П. Бажана. – К., 1967. – Т. 5, 6. 39

7.Касьянов Г. Українська інтелігенція 1920–1930-х років: соціальний портрет та історична доля / Г. Касьянов. – К., 1993. 39

8.Культурологія: теорія та історія культури : навч. посіб. / за ред. І. І. Тюрменко. – К., 2005. 39

9.Історія української культури. – 3-тє вид. – К., 2000. 39

10.Культура українського народу. – К., 1994. 39

11.Макаров А. М. Світло українського бароко / А. М. Макаров. – К., 1994. 39

12.Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури / Є. Маланюк. – К., 1992. 39

13.Моця О. Київська Русь: від язичництва до християнства / О. Моця, В. Ричка. – К., 1996. 39

14.Національна культура в сучасній Україні. – К., 1995. 39

15.Нічик В. М. Петро Могила в Україні / В. М. Нічик. – К., 1997. 39

16.Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі / С. Павличко. – К., 1997. 39

17.Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – 2-ге вид. – К., 2001. 39

18.Семчишин М. Тисячоліття української культури / М. Семчишин. – К., 1993. 39

19.Сидор-Гібелінда О. Українці на Венеційській бієнале: сто років присутності / О. Сидор-Гібелінда. – К., 2008. 39

20.Славянская энциклопедия. Киевская Русь – Московия / авт.-сост. В. В. Богуславский : в 2-х т. – М., 2005. 39

21.Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник. – Суми, 2003. 39

22.Терещенко Ю. І. Україна і європейський світ. Нарис історії від утворення старокиївської держави до кінця ХVІ ст. / Ю. І. Терещенко. – К., 1996. 39

23.Українська культура: лекції / за ред. Д. Антоновича. – К., 1993. 39

24.Українська художня культура : навч. посіб. – К., 1996. 39

25.Феномен української культури. – К., 1997. 39

26.Хижняк З. І. Києво-Могилянська академія / З. І. Хижняк. – К., 2001. 39

27.Шевчук В. Козацька держава / В. Шевчук. – К., 1996. 39

1.Культура та мистецтво України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http : histua.com/knigi/narisi-z-istorii-ukraini. 40

2.Побожій С. І. Петро Левченко і Сумщина [Електронний ресурс]. – Репозитарій УАБС НБУ : dspace.uabs.edu.ua/handle/123456789/ 4148. 40

3.Побожій С. І. Художнє життя Сумщини першої третини ХХ ст. [Електронний ресурс]. – Репозитарій УАБС НБУ : dspace.uabs.edu.ua/ handle/123456789/8008. 40

4.Словник основних термінів української та зарубіжної культури [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:ua.convdocs.org. 40

5.Cтеценко В. І. Культура в термінах від “а” до “я”. Культурологічна абетка [Електронний ресурс] / В. І. Cтеценко. – Режим доступу : www.franko.lviv.ua. 40

6.Українська та зарубіжна культура [Електронний ресурс] : методичні вказівки щодо підготовки реферату для студентів 1 курсу економічного та юридичного факультету денної форми навчання / уклад. С. І. Побожій / Українська академія банківської справи. – Суми, 2002. – Репозитарій УАБС НБУ : dspace.uabs.edu.ua/handle/123456789/ 6984. 40



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка