«Україна моя вишивана»



Скачати 54.36 Kb.
Дата конвертації26.04.2019
Розмір54.36 Kb.

Тема: «Україна моя вишивана»

Мета:

Навчальна: ознайомити дітей з народними традиціями, розширити і поглибити знання про вишивку, навчити дітей робити вузликову ляльку – «Зернушку»;

Виховна: виховувати почуття національної гордості, любов до свого рідного краю, українських народних традицій.

Розвиваюча: розвивати фантазію, мислення та м’язи рук;

Завдання заняття: поспілкуватися з народною майстринею, переглянути книжкову виставку, зробити ляльку мотанку.

Методи: словесні, наочні, практичні.

Обладнання: тканина, нитки, зерно.

Міжпредметні зв’язки:  історія народознавства.

Тип заняття: комбінований.

Форма заняття: групова.
ХІД ЗАНЯТТЯ:
I. Вступна частина

Доброго дня шановні гості, діти! Раді вас вітати у нашому залі!



Тема, мета та завдання заняття:

Сьогодні тема нашого заняття «Україна моя вишивана» Ми з вами познайомимось з народними традиціями нашої Батьківщини, поспілкуємося з майстринею нашого рідного краю Семенівщини, переглянимо виставку книжок про вишивку, а також спробуємо виготовити українську ляльку мотанку «Зернушку». Тож нехай час, проведений у спілкуванні з найдавнішим видом українського мистецтва буде приємним для всіх.



Актуалізація опорних знань.

Діти. А як ви думаєте чому тема нашого заняття «Україна моя вишивана»



Мотивація навчальної діяльності

21 травня в Україні відзначають свято вишиванки. А для чого це робиться? Щоб зберегти українські цінності, незабувати традиції наших предків.



ІІ. Основна частина:

Наше заняття я хочу почати словами незабутнього Василя Симоненка.



Вигаптуй на небо райдугу-доріжку,

Простели до сонця вишивку-маніжку,

Щоб по тій доріжці з лебедями-снами

Плавати до щастя білими човнами.

Народне мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління, століттями завжди було і є грунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури, звідти ідуть витоки творчості. Традиційні пісня і танок, легенда і казка, малюнок і художнє ремесло стали основою сучасного народного мистецтва, пов’язаного виготовленням речей, практично необхідних, зручних у користуванні й ошатних за формою та оздобленням.

Із далекого минулого прийшло до нас і рукоділля – рук діло – шиття, плетіння, в’язання, вишивання, різьблення, ткацтво. І виникло воно з любові до рідної землі і батьківської оселі, зі спілкування з навколишнім світом та потреби не стільки бачити красу, а й творити її власними руками. Вишивання як вид мистецтва існує з незапам’ятних часів. Про вишивку згадується в Біблії та “Іліаді” Гомера.

Зараз – особливий час. Ми звертаємося до джерел народної творчості, до народних традицій. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо їх знати, тим життя наше буде радіснішим, духовно багатшим.

Сучасники черпають із душі народної криниці образи для своїх творів. Малишко, Сосюра, Сингаївський у своїх поезіях, що стали народними піснями, оспівують і сюжетне вирішення українського рушника (“І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю…”), і значення колориту (“Червоне -то любов, а чорне то журба…”), і відношення нащадків до рукотворних скарбів (“Рушники – то моєї матусі роки”).

Учениця:

Ой, вишивки мої любі,

Я вас вишиваю,

Та про красу і про фарби

Думки не лишаю.

Учениця:

Де покласти слід рожеву,

А де ніжно-синю,

Щоб славила моя праця

Рідну Батьківщину,

Учениця:

Щоб сміялася сорочка

Файними квітками,

Щоб пишалась Україна

Своїми майстрами.

Виступ майстрині Семенівщини Дудко Раїси Григорівни.

Перегляд книжкової виставки про вишивку.

Керівник гуртка: Скiльки зустрiнеш вишитих виробів, i якi вони всi гарнi! У чарiвну силу вишивки вiрили як у доброго чудодiя, що оберiгає вiд усякого лиха.

Так склалося в Україні, що певний регіон має свій орнамент.



Виступ дітей.

Наприклад на Чернігівщині поширений чорний і червоний кольори. Вишивають рослинний та геометричний орнамент.

Київщина - вишивають гілочки калини, хмелю винограду.

На Гуцульщині вишивають переважно квіти .І використовують для цього три кольори : червоний, зелений, жовтий.



А зараз діти давайте всі разом зробимо Україну вишиваною і розмалюємо карту України.

Також є українська традиція виготовлення ляльки- мотанки, яку прикрашали вишивкою.

Цікавим фактом є те, що в Україні старовинну ляльку вперше було знайдено на території Чернігівської області.

А зараз я пропоную вам переглянути які ж бувають ляльки мотанки.



Презентація

Майстер-клас виготовлення Ляльки-мотанки «Зернушки».

«Мотанка – зроблена з тканини вузликова лялька. Назва походить від української – мотати. Лялька-мотанка з давен була оберегом в українській родині.І тому я пропоную зробити оберіг, щоб в кожній родині було все гаразд, щоб був мир на Україні, щоб жили люди у достатку.

- Насправді ляльку – мотанку може зробити кожен. Лялька зроблена власними руками значно тепліша та добріша. У кожній ляльці живе часточка душі майстрині і тих думок, з якими вона взялась до справи.

Гра «Захисна аура для ляльки»

Учні сідають зручно, заплющують очі. Уявіть зроблену ляльку. Уявіть навколо неї ауру ляльки. Якого вона кольору? Якщо темних, то розкажи, щоб ти хотіла побажати ляльці, щоб її настрій покращився? Якщо світлого, то якою радістю. На твою думку. Може поділитися лялька з тобою?

А тепер уяви свою ауру. Якого вона кольору? Розкажи ляльці про свої мрії, почуття (або хвилювання, тривогу).

Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею . Іноді роблять хрестик замість обличчя. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоду.

Всі елементи одягу є оберегами:

спідниця символізує землю,

сорочка – позначає три часи – минулий, теперішній і майбутній;

вишивка  є обов’язковою, яка уособлює достаток;

хустка символізує зв'язок з небом;

пояс був обов’язковою приналежністю будь-якого костюма.

Підбиття підсумків.

Виставка ляльок, що вийшли.



Підсумок заняття.

  1. Гра «Асоціативний кущ»

На дошці рушничок і прикріплене слово «вишивка». Кругом цього напису розташовані квітки з словами, які відносяться або не відносяться до цього поняття. Учень підходить і вибирає квітку. Якщо слово, яке він прочитав, підходить до ключового слова, він залишає її на місці. Якщо слово не підходить, то знімає цю смужку з рушничка.

Флешмоб «Моя вишиванка»

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка