Україна — це «тополя в полі, хрущі над вишнями, калина в лузі й у дворі, верба край долини»



Скачати 179.35 Kb.
Дата конвертації04.01.2018
Розмір179.35 Kb.

Помічнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3

Добровеличківської райдержадміністрації



Екологічний проект

на тему

«Лікарські рослини. Пролісок»
Керівник проекту:

Марченко О.В.

учитель початкових класів,

класний керівник 3 - Б класу

2015 рік
Тип проекту: предметний, дослідницький, творчо-пізнавальний


Тривалість проекту: довгостроковий
Навчальні предмети: літературне читання, образотворче мистецтво, природознавство, основи здоров’я
Учасники: учні 3-Б класу, класовод, батьки, вчителі, бібліотекар
Мета проекту:

  • розширити та доповнити знання учнів про лікарську рослину - пролісок, узагальнити отримані знання та застосовувати їх на практиці;

  • пробуджувати естетичного почуття, безпосереднього сприйняття краси природи;

  • розвивати вміння самостійно та за допомогою дорослих працювати з додатковою літературою; підбирати потрібний матеріал;

  • розвивати творчі навички та комунікативні вміння учнів;

  • виховувати особисту відповідальність за виконання колективної роботи, сприяти закріпленню дружніх відносин з однокласниками.


Завдання проекту:

  • зацікавити учнів темою проекту, дати їм можливість проявити свої здібності у пошуках інформації самостійно чи в групах, максимально використовуючи свої можливості;

  • сприяти розвитку зацікавленості, спостережливості, збагаченню словникового запасу школярів;

  • спланувати пошуково-дослідницьку діяльність так, щоб кожен учень зміг проявити себе, спробувати свої сили, докласти свої знання, принести користь і презентувати публічно досягнутий результат.


Кінцевий результат: працюючи над проектом, учні:

  • поповнили свої знання про лікарські рослини України, Добровеличківщини, а саме – пролісок;

  • познайомилися з історією виникнення квітки, про її цілющі властивості та застосування у народній медицині;

  • дізналися про те, як оспівано цю рослину в народній творчості (казки, вірші, загадки, прикмети) та письменниками, поетами України;

  • взяли участь у конкурсі віршованих творів та у конкурсі юних художників; оформили виставку художніх робіт « Блакитноокі проліски».



Актуальність проекту

Екологічне виховання – один з основних напрямків у системі освіти, це спосіб впливу на почуття дітей, їхню свідомість, погляди та світосприйняття.



У школярів виникає потреба у спілкуванні з живою природою, вони вчаться любити природу, спостерігати за її змінами, розуміти, що наша Земля не може існувати без рослин.
Рослини – безцінний дар природи. Їхнє значення важко переоцінити. З давніх-давен історія людства пов’язана з ними. Це живий дух, невід’ємна частина їхнього життя. Рослини годують, одягають, зігрівають, лікують, рятують. 
Квіти – це не тільки краса, але й частина живої природи, що нас оточує, і яку потрібно берегти, охороняти, вивчати й примножувати.
План реалізації проекту


п/п

Етапи роботи

Зміст діяльності

Діяльність учнів

Діяльність учителя



Підготовчий етап

Визначення теми, мети, завдань, об’єкта, предмета, учасників, очікуваних результатів проекту

Уточнюють інформацію, обговорюють завдання

Мотивує учнів, пояснює, спостерігає



Планування

Вироблення плану дій, визначення творчих груп, розподіл завдань для кожної з них, визначення джерел, засобів збору , методів аналізу інформації, вибір засобів представлення результатів

Формулюють завдання, уточнюють інформацію (джерела)

Допомагає в аналізі, спостерігає



Реалізація проекту

Узагальнення зібраних матеріалів, формування висновків, колективне обговорювання результатів проекту, оцінювання творчого підходу. Аналіз виконання проекту, досягнутих результатів

Працюють з інформацією, проводять аналіз, виконують спостереження

Спостерігає, консультує



Аналіз і оцінювання

Публічний захист проекту

Беруть участь у колективному аналізі проекту і самооцінюванні

Спостерігає, спрямовує процес аналізу (якщо це необхідно)




  1. Організація класу 

  2. II. Мотивація діяльності, повідомлення теми та мети заходу 
    - Прочитайте тему нашого заняття та уважно розгляньте наочність. 
    - Чим ми будемо займатись? 
    - Що ви чекаєте від заняття? 

    III. Робота по темі заняття 
    1) Староста класу 
    Учні нашого класу взяли участь у загальношкільному проекті «Лікарські рослини Добровеличківщини». Наш класний проект називається «Лікарські рослини. Проліски». 
    Діти обговорили тему проекту, розділились на 3 групи та розподілили між собою обов’язки.

Перша група називається – «Науковці», 
друга – «Народознавці»,

третя – « Сімейна аптека», 

Учасники кожної групи приступили до роботи. Сьогодні ми заслухаємо звіт груп. 


Проліска чи пролісок (Scilla) — рід трав'янистих рослин родини  Холодкові (Asparagaceae). Стебло безлисте; цибулина яйцевидна, 2—3 сантиметри у діаметрі. Листки лінійні, відходять від основи стебла. Квітки двостатеві, правильні, блакитні, сині, зрідка рожеві, білі, поодинокі або в китицях, розташовані на верхівці стебла. Плід — коробочка.

Відомо близько 90 видів, поширених у помірних та тропічних областях — у Європі, Африці. В Україні відомо 4 види: найпошире-ніші — проліска осіння (Scilla autumnalis) — росте в степах на Півдні України та в Криму; проліска дволиста (Scilla bifolia) і проліска поникла, або сибірська (Scilla sibirica) — в лісах і на узліссях. Серед пролісок є декоративні види. Вирощують проліски для озеленення (на газонах, клумбах), на зрізування (маленькі букети) та для вигонки (у теплицях).

Найкраще вони ростуть суцільними насадженнями під різними листяними деревостанами на родючому ґрунті. Вони легко розселяються самосівом і вегетативно, тому в цих умовах не потрібно особливо турбуватися про їх розмноження.

Всі види проліски — ранньовесняні медоноси і пилконоси.

Найпершими в Україні розквітають проліски з сімейства амарилісових. Вісниками весни називають ці дивовижні квіти. Вони квітнуть навіть при нульовій температурі! Виявляється, що в цей час температура всередині квітки-близько восьми градусів тепла! Вона влаштована так, що її чашечка, немов маленьке дзеркальце, вбирає сонячне проміння.

Не страшні проліску нічні приморозки: він здатен витримати й десятиградусний морозець.

В Україні проліски трапляються у Карпатах, у гірському Криму, Закарпатті.

Вони є справжньою окрасою весняного лісу і лісосмуг в нашій місцевості. Їх ніжно-голубі квіти встеляють землю голубим килимом.






Збережімо рідкісні квіти!!!  

Традиція привозити із заміської прогулянки чи дарувати букетик квітів зробила свою справу:багато рослин вже важко знайти в їх природних місце зростаннях. 

Ця проблема характерна для густонаселених областей, тому тут опинилися під загрозою не тільки ті рідкісні види, які занесені до Червоної книги України, але й широко поширені рослини, за долю яких до недавнього часу не було сумнівів.

Пам'ятайте що, зриваючи певні види квітів, ми просто позбавляємо майбутні покоління, бачити їх у живій природі.  

     Якщо побачите пролісок у лісі, не зривайте його. Він занесений в Червону книгу рідкісних рослин, що охороняються.

    

 Легенди:

Одна стара легенда ось що розповідає про цю квітку. Давним-давно, коли перші люди Адам і Єва були вигнані з раю на землю, пішов сніг. Єва так замерзнула, що по її щоках котилися сльози. І, щоб небагато зігріти її і дати надію на кращі часи, декілька сніжинок перетворилися на ніжні квіти проліска – передвісника тепла, символу надії на все краще. Такими вони і залишилися до цих пір.
Синьоока проліска – українська дівчина Катерина

Давно то було. Тікала з турецької неволі українська дівчина Катерина. Блукала не один день, не два ... Непомірно довго тягнувся час самотнього голодного блукання серед чужих людей, голих степів, холодних вітрів, пекучого від холоду каміння. Тікала вона і знала, що в разі невдачі чекає її жахлива розправа за вбитого слугу, за отруєння відваром болиголову сторожу. 


Та невдовзі султан повернувся з походу і, дізнавшись про все, просто оскаженів. Викликав загін яничар і звелів живою чи мертвою повернути втікачку. Скільки днів тривала погоня, одному лише світлочолому місяцю відомо, який темними ночами освітлював дівчині дорогу.
Ось і степи залишились позаду. Із загону яничар залишились одиниці, а втікачки все не здоженуть. Яничари і самі давно вже повернули б назад, але, пам´ятаючи суворий наказ, продовжували погоню.
Незабаром виснажена дівчина дісталася рідних країв і в знемозі опустилася на землю під вітами лісу. Надворі стояли перші дні весни. В повітрі пливли терпкі запахи живиці та набубнявілих липких бруньок. На всі лади висвистували шпаки, зустрічаючи весну і радіючи теплу. Лежачи на купі сухого теплого листя, Катря плакала від щастя. Та раптом до неї долинули крики переслідувачів. Здавалось, що вони вже десь поряд, за сусідніми кущами. В дівчини від жаху холоне кров, туманиться в очах, серце ледь не вискочить з грудей. Розкинула Катруся в розпачі руки, обняла купку сухої вицвілої торішньої трави і у відчаї почала благати: "Ненько моя, земле! Не дай загинути! Не дозволь песиголовцям вернути в неволю! Краще розступися, земле, і навічно прийми мене в обійми! Миліша смерть на рідній батьківщині, ніж підневільне життя на чужині!” Почула матінка-земля те благання, враз голі кущі покрилися зеленим листям, зашепотіли в швидкому рості трави, а з небесної блакиті опустилися на галявину голубі сутінки й заховали втікачку.
З тих пір говорить легенда, там, де опустився на землю блакитний туман, заясніли на лісових галявинах, весняні квіти кольору вечірнього неба, нагадуючи нащадкам про хоробру українську дівчину Катерину, її незгасне прагнення до волі. І, назвали їх синооьокими пролісками.


Легенда про пролісок

        Ця історія сталася зимою. Жила собі дуже красива пані на ім.»я Сніжинка і була в неї дочка - Квітка. Мати дуже її любила. І мати з дочкою ніколи не зустрічалися, бо Сніжинка одразу ж після зими летіла на Північ, додому, а її донька там могла замерзнути. Тому донечка цвіла весною і красувалася влітку. І не могли вони жити разом, бо мати б розтанула від сонячного тепла. Вони досі не бачилися. Навесні та влітку всі втішали маленьку квіточку – і звірі, і інші квітки. У Сніжинки було не менше горе, її теж втішали інші сніжинки. Так і спливав час: сумували і Сніжинка, і Квіточка.

        Якось до землі, де жила Квіточка, прилетіла добра Чарівниця. Побачила вона Квіточку і запитала, чому та сумує. Квіточка розповіла своє горе. Чарівниця подумала і каже: «Он воно як! Але я можу зменшити твоє горе. Ти станеш квіткою-проліском і цвісти будеш тільки-но прийде весна. Тоді буде зима уходитиме, і твоя мати також. Я точно знаю, що вона буде тут. Ви будете зустрічатися раз на рік», - посміхнулася Чарівниця. Так з'явилася квітка 

Андрій Гагін

Проліски

Навколо синіми зірками

рясніють крихітки-квітки.

В сузір`я ніби об`єднались,

в сухому листі острівки.

  Немов рушник по-вишивала

земля у барви-цвіт рясний.

Весна у пролісках яскрава

і день цей радісний, ясний.

  Неначе юності краплини,

як чисті блискітки небес.

Чарують ніжно щохвилини,

мов світлі ріки - сотні плес.

  Іду, уважно обминаю:

Я лише гість у цій красі -

Злякав бджолу - летіла скраю,

Де квітнуть проліски в росі.


Катерина Перелісна

Пролісок

Я — пролісок синенький,


І перший на весні
Сказати вам раденький:
«Кінець! Кінець зимі!»
З-під снігу мій листочок
До сонця простягну
І ніжний мій дзвіночок
Вітатиме весну. 

С. Жупанин
Пролісок

Пролісок, мов хлопчик, 


Оченятком синім 
Дивиться навкруг: 
Зеленіють ниви, 
У ясній долині 
Бджоли полетіли 
На зарічний луг… 
Вся земля радіє 
Сонцю молодому, 
Снігу вже нема. 
На останній кризі 
В далеч невідому 
Проплила зима. 
Як зелені списи, 
з вогкої землі 
виткнулися в лісі 
проліски малі. 
Наталя Забіла

Проліски
Я візьму лопату 
в ліс я побіжу, 
пролісків багато 
в горщик посаджу. 
Може, знов навмисно 
вернеться зима, 
зірве свіже листя, 
гілля полама. 
І завиє вітром, 
снігом як війне, 
як заб′ється в вікна, 
щоб злякать мене!... 
Та в кімнаті в мене 
холоду не чуть. 
Проліски зелені 
в горщику ростуть. 

Проліскам блакитним 


тепло на вікні – 
розкривають квіти 
вінчики ясні. 
Буду поливати їх, 
буду берегти, 
щоб на Майське свято 
з квітами піти. 

Загадки:

1.Ще в долині сніг біліє,

   Юна ж квіточка синіє.

   З проталини на горбочку

   Визира блакитне очко.

   Як розкрилася вона -

   Значить, вже прийшла весна.

2. З-під снігу свій листочок

   До сонця простягну.

   І синій мій дзвіночок

   Вітатиме весну.

3. Я найперший зацвітаю

   Синім цвітом серед гаю.

   Відгадайте, що за квітка,

   Бо мене не стане влітку.
4.Іще сніг не зійшов із землі,

   А з - під нього рослини малі

   Визирають і сонце вітають.

   Синім цвітом вони розцвітають.

   Якщо рідну природу ти знаєш,

   То одразу ці квіти впізнаєш.

5. За підсніжником у квітні

   Голубим намистом квітну.

   Не одну вже квітку маю -

   Сім до неба піднімаю.



Прикмети:

  • Проліски й під сніжники розкривають пелюстки - на гарну погоду, закривають - на негоду.

  • Навесні багато пролісків- гарно вродить картопля.


Практичне використання

  Дуже давнім звичаєм українців є топтання рясту навесні, що означає просити в Бога життя і здоров'я. В Україні близько семи видів цієї рослини, але найпоширенішим, мабуть, є той, що має латинську назву scilla bifolia. Українська наукова назва рясту — "проліска дволиста": це дволиста рослина з шестипелюстковими блакитними квітками, зібраними у китички. В корені ряст має цибулинку За традицією, коли вперше навесні побачиш цей ряст, треба зірвати його, кинути під ноги, потоптати, примовляючи: "Топчу, топчу ряст, Бог здоров'я дасть" або "Топчу, топчу ряст, дай, Боже, діждати і на той рік топтати!"


Кожна рослина пов'язана з Сонцем, Місяцем, Зодіаком. Всі планети мають свої рослини, які присвячені дням тижня. Сонячний день -неділя, місячний - понеділок і т. д. Рослини Сонця круглої форми. До них належить і пролісок. Тому для лікувальних цілей пролісок краще збирати внеділю.

Для того, щоб знати, коли треба збирати цілющі трави, слід вивчити календар наших Предків і застосовувати його згідно з астрономічними строками (сонцестояння, рівнодення, Повний місяць чи Молодик)

Збирання рослин здавна починалося до схід сонця, "поки роса не впаде", бо тоді зілля втрачає свої лікувальні властивості. Вважалося, що збір трав повинен відбуватися у першій половині дня (до 12 години), доки "день прибуває, щоб сила прибувала". Іноді (як на Купала) починали збирання трав уночі. Саме вночі трави вбирають більше вологи й корисних речовин, водночас виводячи з себе шкідливі елементи, тобто самоочищаються. Найкращим місцем збору цілющих трав завжди вважалися відлюдні місця, "де не чути голосу півня".

Для кожної хвороби був свій час збирання ліків. Якщо рослини застосовувалися для зміцнення організму, підвищення рівня гемоглобіну, збільшення ваги, для "сили" — слід збирати на Молодика, "щоб зростало, як місяць зростає". Коли ж слід позбутися виразки, хвороб шкіри, бородавок - траву потрібно збирати на повний місяць, який ітиме на спад, на зменшення.

Отже: пролісок для ліків потрібно збирати внеділю, в першій половині дня і на повний місяць, який ітиме на спад.

А ще зі збором цілющого зілля пов'язані дуже давні звичаї, що носять ритуальний характер. Землі треба дякувати за подаровані ліки. Тому перед початком збору під перший кущ чи пагінець рослини кладуть хліб-сіль або монети. У Карпатах про це кажуть: "Не журись, Землице, що ми тебе оголили, ми на тебе. Землице, хліба положили". 

      Всі види проліска — ранньовесняні медоноси і пилконоси. Медопродуктивність їх незначна (4 мг нектару з однієї рослини), але вони цінні тим, що зацвітають відразу ж після танення снігу.

        У народній медицині використовують цибулини проліски дволистої. Вони містять алкалоїд силіцил, дубильну кислоту, камедь та інші речовини і мають сечогінні, відкашлюванні, а у великих дозах блювотні й проносні властивості. З квіток можна одержати блакитну фарбу.

Потовчене листя проліски використовують для лікування виразок, поранень. Недавно болгарські вчені приготували новий комбінований препарат – нівалет, до складу якого входить екстракт цієї рослини.


Його успішно застосовують для лікування неврастенії, підвищеної збудливості вегетативної нервової системи. І це далеко не повний перелік лікарських препаратів.
Ще ми хочемо ознайомити із пам’яткою, яку склали

«Як збирати лікарські рослини» 
1. Не рвіть квітів без зайвої потреби. 
2. Не рвіть їх багато, а лише кілька. 
3. Не виривайте квіти з корінням. 
4. Не рвіть останньої квітки. 
5. Не витоптуйте і не ламайте останні квіти. 
6. Насаджуйте і доглядайте за ними. 
7. Зупиняйте тих, хто порушує ці правила. 

ІV. Творча робота дітей

- Наші учні брали участь в конкурсі на кращий, самостійно складений, твір про пролісок



Твори дітей:

Чирва Анастасія

Пролісок

Пролісок – це рання квітка,

Вона найперша зацвітає.

Ніжна і завжди привітна

Теплом всі серця зігріває.

Блакиттю своєю яскрава

Щастям нас наділяє.

Ще ця квітка така цікава,

Що від неї все навколо сяє.
Зустріч після довгої зими

Дуже ранньої весни,

Із-під сніжної землі

Виріс пролісок у лісі,

Неймовірної краси.

І голівоньку синеньку

Він до сонечка підняв.

І промінчик той тепленький

Його лагідно ласкав.

Він так щиро привітався,

Всі зраділи навкруги.

Зустрічі він дочекався

Після довгої зими.

І зустрілися із ним

Сонце, небо, всі птахи.

Він для них такий один,

Синій пролісок весни.
Азімова Анна

Проліски гарненькі

Проліски такі гарненькі,

Яскраві, ніжні і синенькі.

Під сніжком вони ростуть.

Й рано навесні цвітуть.

З-під снігу виглядають

І красою всіх вражають.
Шутько Дмитро

Передвісник весни

Що за диво серед лісу?

На засніженій землі

Пролісок малий зявився

Передвісник весни.
Має довгу тонку ніжку,

Ніжні має пелюстки.

Цю маленьку гарне квітку

Полюбляють всі жінки.


Після холоду й морозу

Ця маленька дивина

Всіх на світі сповіщає,

що прийшла уже весна!


Зубова Владислава

Проліски

В лісі на галявині

Зійшов перший сніг

І чарівні проліски

Зявились на світ.

Вони синіми очима

весну зустрічають.

І сонечко ясне

Посмішкой вітають.

І щебечуть пташечки,

в лісі над квітками.

Промовляють проліскам:

- Радійте весні з нами!
Загадки

1. Бугрей Ірина

Навесні я зацвітаю.

Дуже ніжний вигляд маю

Я тендітний і гарненький.

І, як небо я синенький.


2. Азімова Анна

Ці квіточки синенькі, гарненькі

В кінці зими розцвітають.

Всіх людей красою

Й ніжністю вражають.
3. Зубова Владислава

Цій квітці в лісі

Добре живеться.

Весняною квіткою

Ще вона зветься.

Блакитним поглядом

Вона нас вітає.

І теплою усмішкою

Весну зустрічає.


  1. Чирва Анастасія

Я з-під снігу розквітаю

І блакитні очі маю.

Я до сонечка привітна.

Відгадайте, що за квітка?


Казки

Чирва Анастасія



Пролісок і Сонечко

Кінець зими, але було ще дуже холодно. Та раптом із темних хмар вийшло сонечко, яке своїм промінням лагідно обійняло землю. Навколо було сумно і сонечко пригріло сильніше. Раптом на узліссі сонечко побачило маленьку квіточку з блакитними очима, яка гордовито дивилася на нього.



  • Привіт, я квіточка пролісок. Десь поряд повинен бути мій друг підсніжник. Чи не бачило ти його?

  • Так, я його бачило, - відповіло сонечко. Це завдяки мені ви розквітли. Від мого тепла ви з’явилися.

  • Ні, ми з’явилися, тому, що засумували один за одним. Нас гріє наша дружба.

Образилося сонечко і заховалося за хмару. Знову стало холодно і непривітно. Засумував пролісок, не хотілося шукати свого друга. Йому знову захотілося під теплу ковдру снігу. Зрозумів пролісок, що сонечко казало правду і почав тягнутися вгору, до сонечка, щоб вибачитися і подружитися з ним.
Бугрей Ірина

Блакитні очі весни

Була рання весна. Одного сонячного ранку сонечко заглянуло і між гілок дерев. На деревах почав танути сніжок, який крапельками падав на землю.

Аж раптом одна крапелька розбудила маленький зелений пагінець, який виглядав з-під снігу. Він почав тягнутися до теплих промінчиків сонечка і незабаром розцвів.

Його помітила синичка, яка сиділа на гілочці.

  • Чиї це блакитні оченята так дивляться на мене? – запитала синичка.

  • Це я, пролісок, - загукала квіточка.

  • А чи не рано ти виглядаєш з-під снігу? – запитала пташка.

  • Ні, не рано, тому що ми зі своїм другом підсніжником розцвітаємо тоді, коли земля ще вкрита снігом. І холоду ми зовсім не боїмося! – посміхнувся пролісок.

Цю новину синичка розповіла всім жителям лісу.

З тих пір проліски називають блакитними очима весни.


Зубова Владислава

Чарівна квітка

Пригріло перше весняне сонечко. Оленка вирішила прогулятися.

Раптом на узліссі вона побачила гарну синеньку квіточку. Дівчинка здивувалася, що навкруги ще сніг, а ця квіточка вже розквітла. Оленка вирішила зірвати її і віднести мамі. Та, розгрібаючи торішнє листя, поранила долоньку. Побачила кров і заплакала.

  • Не плач, дівчинко! – почула Оленка.

Вона озирнулася. Навколо нікого не було.

  • Це я, пролісок. Я тобі допоможу. Зірви мій листочок, помни і приклади до ранки.

Оленка так і зробила. Ранка майже відразу ж загоїлася.

  • Дякую тобі, чарівна квіточко! Я не буду тебе рвати, можливо ще комусь знадобиться твоя допомога.

Дівчинка радо побігла до мами, щоб розповісти про цю пригоду.
V. Підсумок заняття 
- Чи справдились ваші передбачення? 
- Що було для вас нове? 
- Який вид діяльності вам найбільше сподобався? 
- Що б ви зробили не так?

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка