Учитель біології Любимівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів



Скачати 98.19 Kb.
Дата конвертації14.02.2019
Розмір98.19 Kb.





d:\мои фотографии\зима, 2014\img_3989.jpg

Учитель біології

Любимівської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів

Гергель А.С.

Навчаючи інших,

я навчаюсь сама ...
Не учні у мене, а очі: відкриті, всевидячі, чисті.
Не учні у мене, а серце у сяйві тепла променистім.


Не учні у мене, а мудрість добута віками народом.

Ми йдем в 21 століття, немов у Карпати походом.

Я вчуся у них підніматись, наповнююсь їхнім багатством.

І зустріч із ними здається маленьким духовним царством.

«Людина стала людиною тоді, коли вона вперше почула шелест листя, дзюркотіння веселого струмочка, дзвін срібних дзвіночків у бездонному літньому небі, завивання хуртовини за вікном, лагідний плюскіт хвиль і урочисту тишу ночі, — почула і завмерла, слухає сотні і тисячі років чудову музику життя».

В.О. Сухомлинський
Назва досвіду:

«Екологічне виховання на уроках біології та в позаурочний час»

Щоранку я ходжу до школи. Вона не лише місце моєї роботи, а другий дім, у якому теж  є свої радості, турботи й проблеми.

Я – вчитель, і своєю професією дуже пишаюся. Особливість цієї професії полягає не тільки у тому, що щодня й щогодини я несу учням знання. Я – вчитель, і тому повинна відчувати, що моя робота, знання, майстерність, відповідальність необхідні людям, яким завтра вступати у самостійне життя. Саме з усвідомлення цього й починається виконання мого професійного учительського обов’язку.

Головне завдання вчителя – це пробудження та розвиток інтересу.

Інтерес – рушійна сила пізнання та ммнавчання. Інтерес – це зернятко, з якого вчитель вирощує мотивацію до навчання. Інтерес до уроку починається з учителя.

Моя діяльність на уроках біології спрямована на організацію пізнавальної діяльності школярів, розвиток їх розумових творчих здібностей та формування емоційно-ціннісного ставлення до природи. Підбір методів навчання, які забезпечують реалізацію цілей біологічної освіти, допомагають розвивати творчу особистість учня, формувати його життєві і соціальні компетенції, поглиблювати почуття прекрасного, любов до рідної землі, формувати відповідальне ставлення до природи й усвідомлювати місце людини у біосфері.

Як вчитель працюю над проблемою - «Екологічне виховання на уроках біології та в позаурочний час». Мета: залучення учнів до вирішення актуальних проблем екології, формування екологічної культури особистості, шанобливого ставлення до природи, набуття навичок досвіду у розв’язанні екологічних проблем.

Працюю над даною проблемою перший рік як вчитель біології. Але вже шукаю відповідь на запитання, що найголовніше в екологічному вихованні? Справді, як виділити щось одне? Яким шляхом піти? Розрив між теорією і практикою, між знаннями людини й поведінкою у природі існує, і вельми значний. Найменший поштовх щодо правильного ставлення до довкілля допомагає не лише природі, а й дитині. В екологічному вихованні знання й моральність перебувають у єдності. Моральність і інтелект взаємопов'язані й залежать одне від одного. У час, коли знижується моральний рівень, небезпека підстерігає інтелект. Звичайно, історія підтверджує, що інтелект - це не завжди начитаність і освіта. Історії відомі безграмотні мудреці. Отже, важлива гармонія між знаннями і вчинками людини. Саме вчителі покликані створити гармонію між отриманими знаннями та подальшими вчинками Людини через екологічну освіту. Екологічна освіта - це ще й екологія особистості, свідомості, душі, культури. Екологічна культура дітей є основою знань про морально-етичні норми і правила, що робить її основним регулятором поведінки. Екологічна криза, що виникла через непродумане господарювання людини, змушує змінити своє ставлення до довкілля. Цій меті покликана служити система екологічного виховання. Екологічне виховання - систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток у людини культури взаємодії з природою.

Завдання екологічного виховання полягає у нагромадженні, систематизації, використанні екологічних знань, вихованні любові до природи, бажання берегти і примножувати її, у формуванні вмінь і навичок діяльності у природі. Зміст його полягає в усвідомленні того, що світ природи є середовищем існування людини, тому вона має бути зацікавлена у збереженні його цілісності, чистоти, гармонії. Екологічне виховання неможливе без уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки щодо стану природи, виробляти способи розумної взаємодії з нею. Ці уміння учні набувають не тільки на уроках біології та природознавства, а й на інших уроках та у позаурочній діяльності. Метою екологічного виховання є формування в особистості екологічної свідомості і мислення. Передумова для цього - екологічні знання, наслідок - екологічний світогляд. Екологічну свідомість як моральну категорію потрібно виховувати у дітей з раннього дитинства. На основі екологічного мислення і свідомості формується екологічна культура, яка передбачає глибокі знання про навколишнє середовище (природне і соціальне), екологічний стиль мислення і відповідальне ставлення до природи, вміння вирішувати екологічні проблеми, безпосередню участь у природоохоронній діяльності.

Система екологічного виховання передбачає:

- цілеспрямований вибір навчального матеріалу екологічного спрямування;

- гуманістичну спрямованість, врахування екологічних чинників у вирішенні глобальних проблем людства (раціонального використання природних ресурсів, забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування, захисту середовища від забруднення промисловими та побутовими відходами);

- збереження фізичного і духовного здоров'я людини;

об'єктивність у розкритті основних екологічних законів та понять, що дають підстави вважати екологію наукою, яка розвивається, намагаючись вирішувати проблеми довкілля;

- зв'язок між набутими екологічними знаннями і життям, розкриття їх цінності не лише у виробництві, а й у повсякденному житті людини.

Реалізація завдань і мети екологічної освіти у сучасній школі будується на засадах: комплексного розкриття проблем охорони природи; взаємозв'язку теоретичних знань з практичною діяльністю учнів у цій сфері; включення екологічних аспектів у структуру предметних, спеціальних узагальнюючих тем та інтегрованих курсів, які розкривають взаємодію суспільства і природи; поєднання аудиторних занять з безпосереднім спілкуванням з природою (екскурсії,) використання проблемних методів навчання (рольові ігри, екологічні клуби та ін.); поєднання класної, позакласної і позашкільної природоохоронної роботи.

Основними завданнями у своїй роботі з дітьми вважаю виховання у них:

- розуміння самоцінності природи (природа може існувати без людини, а

людина без природного середовища - не може);

- усвідомлення себе як частини природи;

- розуміння того, що у природі все взаємопов'язане;

- емоційно-позитивного ставлення до навколишнього світу;

- розуміння неповторної краси природи в усі пори року;

- активної життєвої позиції, любові та бережливого ставлення до природи і

всього живого в ній, до здоров’я;

- усвідомлення того, що стан здоров'я людини залежить від якості довкілля;

- усвідомлення необхідності знати правила поведінки у природі і дотримуватися їх.

Існує чимало форм роботи з дітьми, що допомагають прищепити їм любов до природи. Ефективними є такі:



- спостереження за природою під час екскурсій;

- залучення дітей до участі в іграх, відгадуванні загадок;

- дослідницька діяльність;

- виготовлення виробів із природних матеріалів, композицій із рослин;

- читання та обговорення казок, художніх творів про природу.

Ігрова діяльність є одним з видів діяльності характерних для людини. Розробкою теорії ігор у вітчизняній педагогіці займалися Л.С. Виготський, О.Н Леонтьєв, Д.Б. Ельконін та інші. Вони указують, що у грі виявляється потреба дитини взаємодіяти з світом, розвиваються інтелектуальні, моральні і вольові якості. Кожна гра повинна нести в собі якусь мету, допомогти дітям дізнатися про щось нове, цікаве. 


Мета гри може бути:
навчально-виховна
• пізнавальна,
• задоволення інтересів і духовних потреб дітей і підлітків, 
• зміцнення здоров’я, 
• організація активного відпочинку.

Приклади ігор

“Вода,повітря,земля,вогонь”
Мета: закріпити знання про фауну рідного краю або тваринний світ конкретних біотипів.
Хід гри:
Це цікава і пізнавальна гра. Вона відноситься до рухливих ігор. Для цієї гри необхідний м’яч. Всі встають в коло, а ведучий по середині з м’ячем. Ведучий кидає м’яча, одному з учасників гри, промовляючи ключове слово. Той, кому кинули м’яча повинен назвати тварину, яка підходить до цього слова.

Наприклад: 
“ Вода ” – окунь,
 
“ Повітря ” – боривітер,
“ Земля ” - лисиця.
Якщо ведучий промовляє – “ Вогонь ”, всі повинні відвернутися від нього.

“ Порівняй і знайди ”
Мета: навчити дітей спостерігати за рослинами, відрізняти одну від другої. Гра допомагає дітям вивчити і запам’ятати назви дерев.
Хід гри:
З кошика або закритого ящика діти виймають рослини або плоди дерев, кущів. Після цього, до кожного предмету, необхідно знайти відповідне зображення, запропоноване вчителем і сказати назву. Наприклад: до жолудя необхідно підібрати картинку з намальованим дубом.
 До зображень керівник може додати неправильні, які діти повинні замінити на правильні. 
Обладнання: кошик або коробка, природній матеріал зібраний під час екскурсії, картинки, фото.

“ Екскурсія за картинками ”
Мета: виховувати спостережливість, уважність під час екскурсії.
Хід гри:
Перед екскурсією необхідно дітям роздати конверти, в яких будуть картинки з зображенням тварин або рослин, а також інших предметів (парканів, каменів, нір і
 т. д.). Крім того у конверт можна додати пісок, глину, листя тощо. У конверт можна покласти і листок з надрукованими назвами.
Завдання дітей: знайти те, що вказано у конверті.
Обладнання: конверти, картинки, фото, природній матеріал.

“ Екологічний ребус ”
Мета: закріпити знання отриманні на попередньому занятті. Розвивати у дітей логічне і математичне мислення.
Хід гри:
Заздалегідь необхідно підготувати картки на яких слово буде розбите на частини, а частини зашифровані математичним виразом. В залежності від результату математичного виразу, дітям необхідно у правильному порядку розставити розбиті вирази і таким чином скласти ціле слово.


Склади слово ”
Мета: закріплення пройденого матеріалу. Розвиток пам’яті і уваги.
Хід гри:
На картці, у квадраті написані букви із яких необхідно скласти слово. (Зайвих букв бути не повинно). Картки роздаються кожному учню індивідуально.

Склади прислів’я ”


Мета: узагальнення знань про народні прикмети, прислів’я та приказки. Розвиток мовлення, пам’яті, сприймання, уміння аналізувати.
Хід гри:
Цю гру можна провести у різних варіаціях. Для дітей молодшого шкільного віку, завдання – скласти прислів’я за допомогою стрілочок і виписати його в зошит, а для дітей середнього шкільного віку – роздати картки на яких написані половинки різноманітних прикмет, приказок або прислів’я. Дітям необхідно зібрати правильно всі речення, склавши дві половинки, і написати їх в зошит.

Екологічні вправи

Вправа «Яка ваша роль у природі?»

Опишіть себе так, щоб сподобатися іншим.

Розкажіть чи заважає вам сусідство з людьми? Чому?

Чи влаштовує вас сусідство з людьми? Чому?

Яку користь ви приносите людям?

Екологічна вправа «Цінності»

Кожен із вас повинен записати у зошит об’єкти і явища природи, без яких не може жити(5-6 слів). Наприклад: повітря, грунт , тварини, рослини, вода, сонце. Зі свого списку по черзі викреслюйте компоненти, починаючи з останнього. Уявіть, яким буде ваше життя без зниклої складової? Чи завжди ви ставитеся бережливо до природи?

Виникає дилема: ми не завжди бережемо те, що є для нас цінністю. Те, що маємо – не плекаємо, а як втратимо, то плачемо!

Які причини такої поведінки?


Один із засобів закріплення, систематизації та узагальнення знань про навколишнє середовище – дидактичні ігри. Їх надзвичайно важлива роль полягає в закріпленні природоохоронних уявлень, пробудженні у дітей бажання творити добро і не порушувати відомі їм правила поведінки у природі, а також у формуванні інших загальнолюдських рис характеру.

На уроках проводжу екологічні фізкультхвилинки. Вони допомагають розвантажити учнів. Після такої зарядки діти з подвійною енергією продовжать працювати.


У школі проводяться - Тиждень екології, Дні здоров’я, години здоров’я. Діти приймають участь у природоохоронних десантах («Чисте довкілля», «День Землі») по впорядкуванню території школи, села. Учні школи під моїм керівництвом працюють над екологічними проектами. Я, особисто як вчитель, брала участь у Всеукраїнському конкурсі "Соціальні ініціативи тобі, Україно". Проект зайняв ІІ місце у номінації «екологічне виховання». Є постійним учасником екологічних вебінарів ВГ «Основа».

Отже, основними чинниками, які зумовлюють актуальність проблеми екологічного виховання, є порушення природного балансу, яке викликане діяльністю людини: забруднення атмосфери, ґрунту, води досягло критичного рівня як в Україні, так і у всьому світі.



Тому завдання екологічного виховання - сприяти нагромадженню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти і примножувати її багатства, формувати вміння і навички діяльності людини у природі.

На мою думку, для того, щоб процес екологічного виховання був цікавим вчителю необхідно якомога більше використовувати на уроках цікавий матеріал, використовуючи міжпредметні зв’язки, організовувати позакласні інтегровані виховні заходи, учнівські конференції, вікторини на екологічну тематику.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка