Твір-оповідання за жанровою картиною І. Їжакевича «Тарас пастух»



Скачати 121.91 Kb.
Дата конвертації17.01.2018
Розмір121.91 Kb.

Українська мова, 6 клас

Тема: Твір-оповідання за жанровою картиною І. Їжакевича «Тарас – пастух»

Мета: розвивати вміння шестикласників осягати зміст живописної графіки, виражальні засоби, помічати всі важливі й другорядні деталі, розкрити майстерність художника; удосконалювати культуру усного та писемного мовлення, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу шестикласників; якнайповніше використати естетичний і моральний потенціал художнього полотна для духовного розвитку шестикласників.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення

Обладнання: підручник, репродукція картини, дидактичний матеріал, презентація
Хід уроку
Записи на дошці: Не малюйте Шевченка плебеєм

У кріпацькій пошарпаній свиті.

Я в нім бачу лише Прометея

У одежі із сонця відлитій.

Лиш володаря дум України,

Що піднісся на грані століття,

Щоби сіяти правду невпинно,

Щоб вогнем у віках пломеніти!

Як побачу

Малого хлопчика в селі,

Мов одірвалось од гіллі,

Одно-однісіньке, під тином,

Сидить собі в старій ряднині, —

Мені здається, що се я,

Що це ж та молодість моя...

Т. Шевченко
І. Установчо-мотиваційний етап

1. Організаційний момент



Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!
2) «Створюємо настрій»

Побажання учням: Сьогодні на уроці хочу я знайти у вас те, що іншим непомітно:

Відвагу – в скромних,

Доброту – в черствих,

В лінивих – працелюбність,

Жагу до знань у всіх.

І непомітно струни так торкнути,

Щоб звуки всі злились в один оркестр,

Назва якому – успішний крок.


3) Девіз уроку: «Час дарма не марнувати, будемо дружно працювати»
ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Завдання уроку: 1. Пригадати жанри живопису.

2. Пригадати особливості побудови оповідання.
3. Ознайомитися із творчістю художника І. Їжакевича.

4. Пригадати відомості про дитинство Тараса Шевченка.

5. Розглянути картину І. Їжакевича «Мені тринадцятий минало» («Тарас – пастух»)

6. Порівняти поезію Тараса Шевченка «Мені тринадцятий минало» та однойменну картину І. Їжакевича.

7. Скласти оповідання за картиною.
ІІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями:

- Чому ми в березні відзначаємо Шевченківські дні?

- Які види живопису ви знаєте? (портрет, натюрморт, пейзаж, побутові картини, історичний живопис)

- Як ще називаються картини, у яких замальовується буденне життя людей? (жанровими)



Коментар учителя: Основоположником жанрового живопису в Україні був Тарас Шевченко. (демонстрація картин «Селянська родина»; «На пасіці»)
- Що таке оповідання? (Невеликий художній твір, у якому розповідається про життя однієї, рідше кількох дійових осіб або про якийсь епізод з життя людини

- Назвіть основні частини оповідання. (експозиція, зав’язка, розвиток подій, кульмінація, розв’язка)


IV. Основний зміст уроку

1) Слово вчителя.

Представники різних видів мистецтва різними засобами зображують життя людей. Картина статична, вона зображує один момент, мить, вибрану художником із життя, та момент цей — найвиразніший, найхарактерніший, найважливіший у розвитку подій. Дивлячись на картину (скульптуру), ми можемо здогадатися, що було до моменту, зображеного митцем, що буде після нього.

«Застиглими оповіданнями» є картини побутового жанру. Жанр — багатозначне слово. Одне з його значень — «живопис на побутові теми, картини побутового сюжету».

Для жанрових картин характерне зображення людського побуту. Художників, що зображують сцени із життя людей, називають жанристами.

2) Знайомство із життєвим та творчим шляхом І. Їжакевича.( розповідає підготовлений учень)

Видатний український художник-живописець та графік Іван Сидорович Їжакевич (1864 – 1962) народився в селі Вишнопіль на Черкащині. Завжди прагнув малювати, тому багато навчався: в іконописній школі Києво-Печерської лаври, у Київській малювальній школі Миколи Мурашка, у Петербурзькій академії мистецтв.

Художник відомий у різних жанрах, але найбільш популярними були його ілюстрації до книг, у яких митець розкрився як знавець історії, життя й побуту народу.

Теми творів І. Їжакевича різноманітні: портрети селян, написані з натури («Чумак», «Косар»), сцени селянської праці («Біля Дніпра», «Біля кузні»), образи запорожців («Підготовка запорожців до походу»). Що б не зображував художник, завжди в його творах центральними є образи працьовитих і мудрих простих людей.

Івана Сидоровича приваблювали картини героїчного минулого України, і це відбивалося на його творчості. Так, художник розписав дерев’яну церкву. Яку було перенесено із села Острова до місця історичної битви козацького війська Богдана Хмельницького з польською армією під Берестечком. Майстром було створено 11 картин про героїчну боротьбу козаків. На жаль, під час Першої світової війни ці картини зникли.

У 90-х роках XIX ст. І. С. Їжакевич починає працювати над ілюстраціями до творів Т. Г. Шевченка. Ним виконані малюнки до балади "Причинна", поем "Гайдамаки" та "Катерина", поезії "Перебендя", драми "Назар Стодоля". Всі ці ілюстрації друкувались у російських журналах.

Також художник звертався до сюжетів з життя Т. Г. Шевченка. Ми знаємо прекрасні ілюстрації "Тарас - пастух", "Т. Г. Шевченко в майстерні В. Ширяева", "Зустріч Т. Г. Шевченка з сестрою Яриною". Художник відтворив краєвиди шевченківських місць ("Хата батьків Т. Г. Шевченка у Кирилівці" та ін.).

У 1951 році Івана Сидоровича Їжакевича удостоєно звання Народний художник України.
3) Розгляд картини І. Їжакевича «Мені тринадцятий минало».

Ми розглянемо репродукцію полотна, створеного у 1935 р. Картина знаходиться у Київському музеї Т. Г. Шевченка.

- Хто є героєм картини? (Малий Тарас Шевченко. Назва картини вказує, що перед нами-13-літній сирота-пастушок)

- А якби картина не мала назви, чи зрозуміли б ви її зміст? ( Її зміст зрозуміє кожний, хто знає біографію Кобзаря. Картина відбиває один з епізодів сирітського дитинства майбутнього поета).


4) Дитинство Тараса Шевченка. (розповідає підготовлений учень)

Народився Т.Г. Шевченко 9 березня 1814 р. в селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині - в сім'ї селянина-кріпака.

В 1816 р. з Моринців сім'я переїхала жити в Кирилівку, яка теж належала пану Енгельгардту.

Коли Тарасу було 9 років, померла його мати. Залишились сироти: сестри Тараса - Катерина, Ярина і Марія, два брати - Микита і Йосип.

Батько одружився вдруге. Як у прислів'ї говориться, прийшли злидні, а з ними й виросла біда. Шевченко пізніше писав: "Хто бачив хоча б здалека мачуху, і так званих зведених дітей, той, значить, бачив пекло".

Ось який трапився випадок під час відсутності батька. Якось у солдата, що перебував у них на квартирі, не стало трьох злотих. Мачуха, звичайно, вказала на Тараса. Хлопця гуртом смикали, погрожували, били, а він клявся і божився, що не брав. Тарас втік і заховався у бур'янах. Та на п'ятий день Степанко, син мачухи, сказав, де ховається Тарас. Невинного хлопця катували. Тоді він змушений був сказати, що взяв ті кляті 3 злотих.

Продали спідницю покійної матері, віддали солдатові гроші, а через деякий час у дуплі старої верби знайшли солдатські злоті, які там заховав Степанко.

Це був перший випадок у Тарасовому житті, коли він став жертвою несправедливості.

Невдовзі після цієї пригоди батько віддав Тараса Григоровича на виучку до міщанина Губського. Грамота йому далася: буквар Шевченко вивчив дуже швидко; тільки Губський ніяк не міг справитися із своїм учнем-пустуном. Шевченко раз у раз тікав од свого вчителя і завжди, бувало, щось витворить при цьому. Батько теж даремно намагався угамувати його... І вмираючи (1825 p.), висловив, між іншим, знаменне пророцтво щодо майбутності сина: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба, він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його мов наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе».

Після смерті батька Тарас змушений був повернутися до Кирилівки, де пас громадську череду. Мріяв навчитися малювати у дяка із Лисянки, але доля розпорядилася інакше.

Пан Енгельгардт нарядив його козачком і посадив у передпокої, наказавши сидіти нерухомо, чекати панського наказу. Раніше, він хоч і був кріпаком, але як малолітній, користувався можливістю утекти від кривд у гай або в поле, помилуватись природою, помріяти в самотині про кращу долю. А тепер він мусив терпляче чекати, доки поміщик - самодур крикне подати йому люльку, що лежить перед носом, або налити склянку води.

Шевченкові здалося це в сто раз гіршим, ніж носити воду в дяка, рубати дрова, зносити незаслужені побої. Та не такий був Шевченко, щоб зробитися німим опудалом. Повний життя, завзяття, ненависті до панів і їх посіпак, він ігнорував наказ свого пана і крадькома перемальовував різні картини, наспівував улюблені гайдамацькі пісні.

Шевченко, перебуваючи на засланні, написав поезію «Мені тринадцятий минало» (вірш написаний 1847 року в Орській фортеці), у якій з болем згадує своє сирітське дитинство у хвилину розпачу і безвідрадного горя.

5) Слухання поезії Шевченка «Мені тринадцятий минало» (підготовлений учень або запис)


6) Порівняння поезії з картиною Їжакевича.

- Опишіть героя картини - малого пастушка( Міцний русявий хлопчик, сидячи на землі, виводить олівцем чіткі літери, його обличчя не бачимо. Зате видно руки, засмаглі й обвітрені. Це руки дитини, яка звикла до всілякої роботи. Як чіпко і вправно тримають пальці олівець! Як старанно виводить хлоп'я букви!)

- Який настрій у Тараса? (Він зосереджений, сповнений захоплення, натхнення. Тарас зайнятий найулюбленішою справою).

- Як одягнутий хлопчик? ( На нім стара, благенька жіноча сорочка з вишиваними рукавами, латана й дірява. На землі лежить недбало відкинутий старий солом'яний брилик. Захищає той брилик русяву голівку і від гарячих променів, і від вітру, і від спеки, і від холоду... Стара зім'ята торбина - під ліктем. У ній увесь Тарасів скарб: напевно, кусень черствого хліба на довгий день. З торби вийнята і акуратно покладена на травицю книжка - охайна, чистенька азбука).

- У якій позі зображено хлопчика?

- Чи є картина безпосередньою ілюстрацією до однойменної поезії Т. Шевченка? (Спочатку учні відповідають ствердно. Потім замислюються, починають сумніватися... Адже настрій хлопчика на картині не відповідає настроєві ліричного героя вірша).

- Який настрій у поезії та у картині? (Настрій поезії - розпач від невлаштованості, розгубленість, якщо і заспокоєння, то миттєве, скороминуще. Це настрій хлопчика-сироти, самотнього і приниженого, нещасного у жорстокому світі кріпацтва і гноблення. На картині хлопчик змальований спокійним, зосередженим. Видно, що він до самозабуття тягнеться до книжки, знань. У поезії - душевний біль, гіркота, на картині - впевненість у собі, захоплення улюбленим заняттям. У позі пастушка, його зосередженості вгадується твердість характеру, здатність долати труднощі).

- Які почуття викликає у нас ліричний герой поезії і герой картини? ( Ліричний герой вірша своїм важким настроєм круглого сироти навіює співчуття та жаль. Герой картини - співчуття і повагу).

- Чому ж такі різні пастушки у Т. Шевченка і в І. Їжакевича? (Шевченко, перебуваючи на засланні, з болем згадує своє сирітське дитинство у хвилину розпачу і безвідрадного горя. Іжакевич же створив картину про дитинство видатної людини. Це картина - узагальнення, вона показує умови пробудження Шевченкового таланту. Картина - не ілюстрація до поезії, вона - самостійний оригінальний твір мистецтва).

- Що зображено на другому плані картини? ( Неподалік від горбочка, на якому сидить Тарас, пасеться отара овець, праворуч - селянське обійстя, солом'яна покрівля визирає з-за тину. Могутні велетні-дерева випростали віти. Ліворуч - панорама села - невеликі хатки під солом'яними дахами причаїлися за парканами. Така чепурна у порівнянні з ними церква. Стрункі тополі, вітряки в далекім степу... і захмарене небо над селом).

- Що можна сказати про кольори полотна? ( Сизі сутінки спускаються над селом, огортають хати й тополі, розтривожені хмари скупчились над степом. Немов у передгроззі застигли напружено дерева. Найсвітлішими, найяскравішими фарбами зображений Тарас. Грає рум'янець на збудженому роботою личку, біліє благенька, але чиста сорочина, сонячні промені голублять русяву голівку. Солом'яним сонечком відсвічує у траві пастушків брилик. Лагідним теплом і світлом віє від малого Тараса).

- Які думки, почуття і настрої викликає картина? (Вона пробуджує любов і повагу до Тараса, якому так хотілося навчитися малювати, викликає цікавість до його дитинства і юності, захоплення потягом пастушка до знань, наполегливістю, настирливістю).



Підсумки:

Як багато зумів показати й розказати художник І. С. Іжакевич, відтворивши лише один епізод Тарасового дитинства - звичайну побутову сценку. Це свідчить про те, якими надзвичайно багатими можливостями володіє побутовий жанр живопису.



7) Фізкультхвилинка.

Що ж, мабуть, прийшла пора

Трохи відпочити.

Хочу я на фізхвилинку

Всіх вас запросити.

Раз – підняли руки вгору,

Два – схилилися додолу.

Руки – в боки! Скік-скік-скоки!

Нахилились. Повернулись.

Один одному всміхнулись.

Покрутились вправо-вліво –

Щоб нічого не боліло.

Раз, два, три, чотири!

Набираємося сили.

Раз – присіли,

Другий – встали.

Всі за парти посідали.

8) Лексична робота. (в групах)
Дібрати синоніми:

Тарас Шевченко – малий Тарас, Тарасик, хлопчик, хлоп’я, пастушок.

Одяг: полотняна сорочечка, полотняні штанці, солом’яний капелюх.

Дібрати епітети:

РУКИ (ОБВІТРЕНІ, ЗАГОРІЛІ, ЗАСМАГЛІ), ВОЛОССЯ (РУСЯВЕ, СВІТЛЕ), ОДЯГ (ПОЛАТАНИЙ, ПОНОШЕНИЙ, БЛАГЕНЬКИЙ, ДІРЯВИЙ), БРИЛЬ (СТАРИЙ, ДІРЯВИЙ, БУВАЛИЙ У БУВАЛЬЦЯХ), РОБОТА (НАПОЛЕГЛИВА, НАСТИРЛИВА, СТАРАННА).

9) Складання твору-оповідання за жанровою картиною (на чернетках)

Скласти усний твір-оповідання за жанровою картиною, дотримуючись структури оповідання.



Коментар учителя: Головне у ваших оповіданнях - це їхня оригінальність, несхожість. У мистецтві, як і в житті, цінується насамперед неповторність, винятковість, несхожість. Тому кожен повинен працювати самостійно, чим оригінальнішою, несподіванішою буде робота, тим вона цікавіша для читачів.

Зразок твору.

У центрі картини ми бачимо хлопчика, що сидить під парканом якоїсь, мабуть, панської садиби. Він нахилився, поклав на коліна клаптик паперу й малює. Хлопчик так захопився малюванням, що зовсім забув за овець. Поруч нього лежить солом'яний бриль, і хліб у торбинці - весь його обід, про який він, мабуть, теж забув. Одяг у хлопчика старий, весь у латках і дірках.

На задньому плані картини видніється церква. У лівому кутку картини, вдалині, видно сільські хатки, а на пагорбку, за березами - неодмінний елемент типового українського пейзажу — вітряк.

Коли виповнилося Тарасові дев'ять років, померла його мати... У дванадцять став він круглим сиротою. Як жити? Де дітися?

Пожаліли люди малого: взяли пасти вівці громадські. Вигнав Тарас ягнят за село. Пасуться вівці, тісно збившись до гурту.

Вмостився пастушок на випаленій сонцем траві. Глянув на небо — сіре, непривітне. Розкрив торбинку, а в ній — азбука. Неначе світліше стало на душі у Тараса, радісніше. І пригадалося, що це увесь його сирітський спадок, усе, що від батька-матері сиротині залишилося.

Старенький дірявий брилик і торбина відкинуті вбік. Переписує Тарас літери. Проведе риску, довго милується, до іншої приміряється. Хочеться Тарасові навчитися і писати, і читати. І вірить пастушок, що збудеться його бажання. А серце хлопчикове б'ється — завмирає від захвату.

Це ж про оці хвилини, про своє сирітське життя напише згодом великий Кобзар у вірші «Мені тринадцятий минало»; Саме так назвав свою картину про Шевченкове дитинство видатний український художник Іван Сидорович Їжакевич.


V. Підсумки
Дати відповіді на запитання:

 Кому ж був присвячений наш урок?

 Що об’єднує ці великі імена?

 Чи сподобалась вам письменницька робота?

 З якими труднощами ви зіткнулись?
VI. Домашнє завдання

Закінчити роботу над твором-оповіданням і записати твір у зошити.


Список використаних джерел
1. Лесняк Н. В., Мельничайко О. І. Твір за картиною. Методичні рекомендації. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 88 с.

2. Муковоз О.І. Твір-оповідання за жанровою картиною І.С.Їжакевича «Тарас-пастух». – osvita.ua/school//lessons_summary/mova/30883/.



3. Рідна мова: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл./М.І. Пентилюк, І.В. Гайдаєнко, А.І. Ляшкевич, С.А. Омельчук. За заг. ред. М.І. Пентилюк. – К.: Освіта, 2006. – 272с.

4. uk.wikipedia.org/wiki.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка