Травня фестиваль харківсько клубу пісенної поезії ім



Скачати 346.61 Kb.
Дата конвертації11.06.2019
Розмір346.61 Kb.

КАПУ-


Інформ

Об’єднання Клубів Авторської Пісні України

Інформаційний бюлетень

2(3)

1999рік




Упорядник: Петро Картавий 244034 м.Суми, вул.Інтернаціоналістів, 22, кв.376 тел. (0542) 606-310


Новини одним рядком:

5 квітня концерт Миколи Воротняка у харківському будинку актора

8 квітня концерт-бенефіс Олега Рубанського у музеї історії міста Києва

12 квітня концерт Юрія Рєпнікова у київському КАП “Арсенал”

21 квітня концерт клубу “Дім” у київському ПК «Росток»

21 квітня концерт Володимира Васильєва у харківський філармонії

23 квітня концерт Максимова Геннадія у київському КАП “Дім”

25 квітня концерт Зої Слободян, організований Сумським міським КАП “Беседка”

1-3 травня кримська “маївка” (за селом Перевальне)

11 квітня концерт сумського клубу “Булат” до 75-річчя від дня народження Булата Окуджави

14-16 травня фестиваль “Срібні струни” у Черкасах

14-16 травня фестиваль харківсько клубу пісенної поезії ім.Юрія Візбора та ЯХТ клубу

21-23 травня фестиваль клубу “Алый Парус” у Дніпропетровську

28-30 травня фестиваль “Майдан” у Харкові

25-27 червня фестиваль клубу “Приспів” у Івано-Франківську


19 березня 1999 року у Сумах відбулось засідання керівників клубів авторської пісні, членів Координаційної Ради та представників міст України. Були присутні:

Керівники клубів: «Булат», м.Суми - Добровольський Ігор; «Дворняга», м.Харків - Федорова Ірина; «Парус», м.Запоріжжя - Кучма Сергій; «Арсенал», м.Київ - Король Олександр; «Жовта субмарина», м.Полтава - Клименко Андрій; «Берег», м.Черкаси - Гайдар Тетяна; «Приспів», м Івано-Франківськ - Гриник .Ігор; «Діалог», м.Комсомольськ - Передерищенко Микола; «Таласа», м.Сімферополь - Заєва Тетяна; «Фінарос», м.Бахчисарай -Карпенко Олена; «Алий Парус», м. Дніпропетровськ - Баєва Наталя; «Беседка», м.Суми - Акулінін Валерій; КАП, м.Луганськ - Дзевіцький Олексій; КАП, аграрного університету (Харків) - Дмитрієнко Дмитро; КАП м.Володимир-Волинський - Завгородній Володимир; «Горицвіт», м.Лубни - Приймак Олег.

Члени Координаційної Ради: Долгов Дмитро, Картавий Петро, Максимов Геннадій

Представники міст: Слободян Зоя (Івано-Франківськ), Євген Душкін (Харків), Довлет Келов (Київ)

Було заслухано координатора, автора проекту проведення 5-го всеукраїнського фестивалю авторської пісні та співаної поезії Картавого Петра і керівника табору авторської пісні у селі Піщане Бахчисарайського району Криму Карпенко Олену про умови проведення фестивалю та персональний склад оргкомітету 5-го всеукраїнського фестивалю.

Ухвалили: 1. Провести 5-й всеукраїнський фестиваль авторської пісні та співаної поезії в умовах діючого табору авторської пісні біля моря у селі Піщане Бахчисарайського району Криму 29 липня - 1 серпня 1999р.

2.Провести відбір учасників 5-го всеукраїнського фестивалю на фестивалях:

- сумського клубу «Булат», час проведення - березень;

- черкаського клубу «Берег» - травень;

- дніпропетровського клубу «Алий Парус» - травень;

- харківський фестиваль «Майдан» - травень.

Створити оргкомітет 5-го всеукраїнського фестивалю (склад оргкомітету та перелік обов’язків наводиться у положенні про 5-й всеукраїнський фестиваль авторської пісні та співаної поезії)

Голова: Максимов Геннадій, м.Київ Секретар: Баєва Наталя, м.Дніпропетровськ



21 березня відбулось організаційне засідання оргкомітету 5-го всеукраїнського фестивалю
Положення

про проведення 5-го всеукраїнського фестивалю авторської пісні та співаної поезії

Фестиваль проводиться 29 липня - 1 серпня 1999 року в умовах табору авторської пісні у селі Піщане Бахчисарайського району Криму.

До участі у 5-му всеукраїнському фестивалі запрошені переможці фестивалів у Сумах, Черкасах, Дніпропетровську, Харкові («Майдан»), Івано-Франківську (не більше 10 номерів від кожного фестивалю), а також відомі в Україні автори і виконавці по списку оргкомітету фестивалю. Для тих, хто не встиг відібратись, або не пройшов у переможці згаданих фестивалів, будуть працювати творчі майстерні. Рішенням керівників майстерень кращі твори будуть допущені до прослуховування з правом відбору до конкурсного концерту.

Мета фестивалю:

- залучення творчої молоді до участі у русі авторської пісні;

- популяризація авторскої пісні в Україні;

- об’єднання різномовних авторів та виконавців в рамках одного фестивалю;
- 1 -

- створення об’єднання клубів авторської пісні України;

- визначення лауреатів та дипломантів 5-го всеукраїнського фестивалю;

- обмін досвідом між активістами КАП та творчих об’єднань;

ПРОГРАМА ФЕСТИВАЛЮ

27-28 липня - вт, ср 10.00 - 22.00 Приїзд, поселення та реєстрація учасників фестивалю

29 липня - четвер 12.00 - 19.00 Работа майстерень по відбору для прослуховування

21.00 - 22.00 Урочисте відкриття фестивалю

22.00 - 24.00 Концерт членів журі

30 липня - п’ятниця 12.00 - 20.00 Прослуховування учасників фестивалю, відбір до конкурсного концерту

22.00 - 24.00 Концерт членів журі

31 липня - субота 12.00 - 16.00 Семінар керівників клубів та активістів авторської пісні України

18.00 - 22.00 Конкурсний концерт

1 серпня - неділя 18.00 - 22.00 ГАЛА - КОНЦЕРТ

2 серпня - понеділок 10.00 - 22.00 Від’їзд учасників фестивалю, кому потрібно додому, решта

може залишитись на відпочинок



У дні фестивалю силами учасників та журі будуть проводитись концерти на підприємствах та пансіонатах району.

Підготовка та проведення всіх етапів фестивалю покладається на оргкомітет фестивалю, утворений на засіданні керівників КАП та членів Координаційної Ради авторської пісні України (м.Суми, протокол №1 від 19 березня 1999 року), у складі:

Баєва Наталя, м.Дніпропетровськ - проведення відбіркового фестивалю;

Бебех Олександр, м.Одеса - робота у Південно-Західному регіоні;

Босін Михайло, (Федорова Ірина), м.Харків - пошук спонсорів, проведення відбірк. фестивалю;

Гайдар Тетяна, м.Черкаси - проведення відбіркового фестивалю;

Карпенко Олена, Крим - голова оргкомітету, керівник табору авторської пісні;

Картавий Петро, м.Суми - автор проекту, координатор фестивалю;

Кучма Сергій, (Долгов Дмитро), м.Запоріжжя - пошук спонсорів;

Максимов Геннадій, (Король Олександр) м.Київ - робота у Північному регіоні;

Слободян Зоя (Гриник Ігор), м.Івано-Франківськ - робота у Західному регіоні.

Оргкомітет запрошує відомих бардів у журі фестивалю. Допомогу оргкомітету у проведенні фестивалю надають КАП Сімферополя, Бахчисараю, Севастополя.

Участники прослуховування подають журі тексти пісень (у двох примірниках, не більше 2-х пісень для одного виконавця).

Журі фестивалю визначає лауреатів та дипломантів фестивалю за такими номінаціями:

Краща авторська робота; Кращий виконавець; Кращий колектив; Краще поетичне рішення;

Краще музичне рішення; Приз глядацьких симпатій.

Лауреати та дипломанти фестивалю нагороджуються дипломами.

Всі, хто приїздить на фестиваль, повинні мати із собою спорядження для проживання в умовах наметового табору (намети, спальні мішкі, казани та інше) і паспорт. Їжа готується на вогнищі, харчі можна привозити із собою або купити у селі Піщане. Автобуси від залізничного вокзалу м.Сімферополя, або автовокзалу м.Бахчисарай привезуть Вас у с.Піщане, далі праворуч від автостанції і через 3 км за пансіонатом «Уют» у сосновому лісі табір, до моря 200 метрів. Із м.Севастополь автобус відправляється з автостанції на Північній стороні. Від автостанції у с.Піщане до табору авторської пісні можна доїхати на автомобілях, водії яких пропонують свої послуги.

Кошти на відрядження учасників витрачають відряджуючі установи.

Довідки за телефонами:

м.Бахчисарай (06554) 4-22-94 Карпенко Олена,

м.Суми (0542) 21-04-80, 27-53-22 Картавий Петро (робота з 12.00 до 20.00)

м.Запоріжжя (0612) 52-60-37 Кучма Сергій

м.Київ (044) 516-82-32 Максимов Геннадій

м.Харків (0572) 66-42-21 Босін Михайло

До зустрічі на 5-му всеукраїнському фестивалі авторської пісні та співаної поезії



Повідомлення із клубів та активістів авторської пісні:
Суми

19-21 березня 1999 року відбувся 11-й фестиваль сумського клубу «Булат».У п’ятницю звітували представники міст: Володимир-Волинського, Дніпропетровська, Запоріжжя, Івано-Франківська, Калуги, Києва, Комсомольська, Криму, Лубен, Луганська, Москви, Полтави, Самари, Сум, Харкова, Черкас. Наступного дня у майстернях працювали: Білокопитов Сергій (Москва), Кіндратова Марія (Харків), Кірсанов Михайло (Нижній Новгород), Кучма Сергій, Матвійко Павло (Москва), Нам Павло (Калуга), Родіонова Наталя (Москва), Хусаїнов Шухрат (Самара), та члени журі фестивалю - Долгов Дмитро, Карпенко Олена, Король Олександр, Максимов Геннадій, Слободян Зоя.


- 2 -

Лауреатами та дипломантами фестивалю стали: кияни – Скорук Олександра, Цуканова Анна, Ольховська Юлія, Доріченко Оксана, Гросман Олександр, Крамар Олександр; івано-франківці – Соболєвська Леся та дует «Шипшина» (Соболєвська Леся –Гупан Наталя); Завгородній Володимир із Волині; дует Сергій та Катя Дніпрови із Комсомольська; дует «Адажіо» із Харкова; Кудлай Юлія із Полтави.

У неділю Гала-концерт. Перше відділення – нагородження переможців та їх концерт. Друге та третє відділення - виступ гостей, ведучих майстерень та членів журі.

Харків - Босін Михайло Евгенович (Керівник клубу пісенної поезії ім.Юрія Візбора)

Что же происходит?

Дорогой Петр, попытаюсь выполнить твою просьбу и рассказать о событиях в Харь­кове. Харьков настолько многообразен в жанре авторской песни, что мой рассказ будет, ко­нечно же, субъективен, т.к. у каждого автора или исполнителя свое поле зрения и свой та­бель о рангах.

Прежде всего - некоторые наблюдения, касающиеся не только Харькова. Современная авторская песня, несомненно, утратила былую социальность. Это понятно, т.к. сейчас нет той цензуры, того противостояния между творческой интеллигенцией и властями, которое породило, например, «Облака» Александра Галича. Сейчас, по-моему, наступило время, ко­гда никто не знает, что делать, с кем бороться, чтобы жилось лучше. Как об этом писать? Серьезные песни об этом писать трудно, так что сегодня (в плане социальных песен) наблю­дается естественный крен в сторону шутки. Появилось много так называемых «дурок», паро­дирующих современных российских и украинских политических деятелей всех мастей и ран­гов. В Харькове этим «грешат» Першко-Балев, Николай Чернов, Григорий Слободянюк, Ни­колай Манжос и многие другие.

Если отбросить социальный жанр, то остаются лирика, разговор со своим внутренним миром, философия... Тут не так то просто с авторской песней (в том плане, что сам пишу стихи, сам пишу музыку, сам исполняю) Чтобы оторваться здесь от набора шаблонов (имен­но таковой является за редким исключением современная эстрадная песня), нужны: настоя­щая поэзия, оригинальная мелодия, богатая гармония н хорошее исполнение. Одному чело­веку это оказывается не под силу, даже талантливому человеку, каким несомненно является Владимир Васильев, или, скажем, Ирина Барабаш. Эти авторы-исполнители сегодня являют­ся Харьковскими лидерами в жанре традиционной (сами пишут, сами исполняют) авторской песни.

Самая большая ошибка, на мой взгляд,- это борьба за чистоту жанра, которая наблю­дается практически на всех фестивалях авторской песни. Эта тенденция толкает прекрасных композиторов сочинять посредственные песни, прекрасных исполнителей сочинять «бес­цветную» музыку, сильных поэтов - читать свои стихи под штампованную мелодию и убогий гитарный аккомпанемент. Это сильно тормозит развитие авторской песни. Тем не менее, в настоящее время бурно развивается жанр песенной поэзии, где композиторы берут в работу стихи талантливых поэтов, где часто исполняются песни не авторами музыки или стихов (которым в исполнении прощаются любые «ляпсусы», коль они авторы), а исполнителями и исполнительскими коллективами, умеющими доставить настоящее удовольствие слушателям. Мне представляется, что песенная поэзия уже сегодня явление более интересное, чем авторская песня. В песенной поэзии (кроме лучшего качества самой песни) нет тех стандартных жанровых ограничений, которые часто на конкурсах авторской песни оставляют за бортом одаренных музыкантов, композиторов, исполнителей.

В жанре песенной поэзии за последние годы в Харькове произошло много интересно­го. Самой яркой работой в этом жанре, по моему мнению, является «Испанская сюита» - 15 песен на стихи Ф.Г.Лорки, музыку к которым написал Сергей Шинкаренко, а сценарий к сюите - Александр Виноградский. Для исполнения Испанской сюиты был организован квар­тет, в состав которого, кроме самого Сергея Шинкаренко и Вашего покорного слуги, вошли профессиональные музыканты Татьяна Кротченко и Анатолий Довбня. Впервые Испанская сюита была показана в нюне 1998 г. в зале УКЦ «Юность». Этот концерт был посвящен 100-летию со дня рождения Ф.Г. Лорки. Композиторская работа Сергея Шинкаренко получила самую высокую оценку со стороны Харьковских музыкантов (в том числе Союза композито­ров).

Очень серьезным явлением, способствующим развитию песенной поэзии в Харькове, является функционирование «Третьего цеха» (поэтической студии), возглавляемого Марком Ивановичем Богославским. «Третий цех» структурно входит в состав Клуба песенной поэзии им. Ю. Визбора при Доме ученых. Многие авторы нашего Клуба посещают студию «Третий цех», что существенно повышает их поэтическое мастерство. Ирина Барабаш, Марина Ракивненко, Михаил Андриенко и многие другие заметно выросли как поэты, благодаря заня­тиям с Марком Ивановичем. Кроме того, на стихи ведущих поэтов «Третьего цеха» написано нашими композиторами немало песен. Часто звучат в нашем Клубе песни на стихи Олега Бондаря, Ольги Беды, Ольги Подлесной, Ивана Ютина и многих других. Авторы музыки - Сергей Шинкаренко, Владимир Зачепа, Владимир Олейниченко, Владимир Лесной, Юрий Данилов и другие. На каждом заседании нашего Клуба (Клуба песенной поэзии им. Ю. Виз­бора) обязательно бывают сюрпризы: это премьеры песен и стихов, это гости (скажем, загля­нул на огонек Владимир Васильев); стало традицией начинать заседание с прослушивания гитарных произведений в исполнении студентов и преподавателей института искусств - уче­ников известного гитариста Владимира Доценко; часто заходят к нам гости из Клуба «Ир­бис», возглавляемого Михаилом Ополевым. К сожалению, я не могу подобно рассказать об этом Клубе, но ясно одно: это люди «нашей группы крови».
- 3 -
Не могу не рассказать о некоторых авторах, которые представляют большой интерес, возможно, не только в нашем городе. Я уже говорил о Сергее Шинкаренко, о его Испанской сюите. Хочу добавить: Сергей с участием Юрия Данилова написал музыку к песенному спектаклю по произведениям Р. Бернса, который был показан по Харьковскому телевиде­нию. Он автор большого количества песен на стихи В. Кострова, Ю. Левитанского, И. Евсы (Харьковской поэтессы), многих других поэтов.

Владимир Лесной. Это тоже явление в песенной поэзии. Его песни на стихи Р. Бернса, Н. Гумилева, Б. Чичибабина, И Евсы, О. Подлесной и др. - великолепные образцы песенной поэзии. Вышедший недавно альбом его песен, исполненных им самим с участием А. Довбни (гитара), - большое событие для нашего города. Владимир дважды выступал с авторскими программами в большом зале Дома ученых.

Особый «остров» песенной поэзии создал в Харькове Николай Воротняк,- чрезвычайно плодовитый автор и профессиональный актер. 5 апреля 1999 г. в зале Дома актера Николай показывает свой 7-й альбом. Лично мне очень приятно, что Николай пишет много песен на стихи поэтов нашего Клуба, один из его альбомов практически полностью состоит из песен на стихи Олега Бондаря н Ольги Беды.

Много теплых слов хотелось бы сказать в адрес Ирины Федоровой. Кроме того, что Ирина является прекрасным исполнителем и хорошим автором, она организовала в Харькове детско-юношеский клуб, в котором подростки осваивают гитару, знакомятся с лучшими об­разцами авторской песни и песенной поэзии. Ира Федорова была душой и организатором 1-го Харьковского детско-юношеского фестиваля авторской песни, который прошел осенью 1998г. Это был настоящий праздник песни

Дальше хотелось бы рассказать о Владимире Зачене, Владимире Олейниченко, Ми­хаиле Андриенко, о прекрасном поэте Виталие Ковальчуке, хотелось бы подробнее расска­зать о Татьяне Кротченко, Марине Ракивненко, Юрие Данилове и многих других, но в рам­ках одной заметки это невозможно.

В заключении хочу напомнить всем любителям авторской песни и песенной поэзии, что ежегодно в Харькове проводится 2 больших фестиваля: осенью – «Эсхар», весной – «Майдан». Сейчас ведется подготовка к еще одному фестивалю, который должен состояться на базе городского ЯХТ клуба 15-16 мая этого года.

С середины 1998 года по инициативе Харьковского радио «Симон» в помещении фи­лармонии проводятся ежемесячные концерты авторской песни и песенной поэзии под деви­зом «Свой остров». Организатором и режиссером этих концертов является Евгений Душкин. Низкий поклон ему за это начинание.

И все таки Центром, стержнем, средоточением авторской песни и песенной поэзии в Харькове является Клуб песенной поэзии им. Ю. Визбора Харьковского Дома ученых. Здесь концерты проходят еженедельно (по понедельникам), здесь авторы, исполнители н любители этого жанра встречаются, общаются; сюда приходят за консультацией, за информацией и т.д. Клуб песенной поэзии им. Ю.Визбора - целый пласт культуры нашего города.


Донецьк – Тунін Георгій Олександрович
…По поводу 6-го Всероссийского детско-юношеского фестиваля в Сергиев-Посаде, Московской области.

Организаторы: Цывкины Владимир Романович – директор муниципального предприятия Сергиев-Посадского аудио-визуального центра и Светлана Ивановна – руководитель студии АП в Сергиев-Посаде. Учредителей фестиваля не было. Финансирование - меценатская помощь.

Проводился /26 – 28.03.99, днями - в помещении школы №11 г.Сергиев-Посад; ночёвки (3) – в общежитии с/х колледжа г.Хотьково (2 пролета электрички в сторону Москвы), перевозили туда и обратно 2-мя автобусами. Некоторые делегации оставались в школе. Всего около 200 человек. Программа фестиваля традиционная:

Пятница: приезд делегаций; днём – прослушивание/мастерские по номинациям: 1) авторы - мастерские вели Каденко В., Жук И., Васильев В.; 2) исполнители – Лорес Юрий (Москва), Коноплёв Михаил (С-Петербург – Череповец); 3) авторы музыки к текстам – Миронов Александр Владимирович, профессиональный музыкант (окончил Гнесинский институт по классу аранжировки; в настоящее время работает в Сергиев-Посаде, АОЗТ «Каланча» снабженцем – больше платят, автор гимна фирмы); 4) ансамбли – Копосовы Т. и А. (Санкт-Петербург) и Евушкина Вера (Москва), исполнитель (с «духовным» уклоном, подруга Е.Камбуровой и Е.Б.Фроловой (Суздаль). Прослушано было свыше 100 человек за 2 дня. Вечером концерт гостей, руководителей мастерских и С.Майданова (Горловка).

Суббота: днем - прослушивание/мастерские, вечером – конкурсный концерт. Участвовало 37 номеров.

Воскресенье: с 12 часов – заключительный концерт лауреатов, руководителей мастерских и гостей – зал ДК им.Ю.Гагарина.

Жюри: 1) Калашников Виталий Анатолиевич (поэт из Ростова-на-Дону, в настоящее время в Москве); 2) Соколов Дмитрий Павлович – известен как многолетний составитель «Информационного бюлетеня» КСП и АП, один из организаторов архивного дела в союзном КСП…; 3) Полевода Борис Рафаилович – руководитель Тверского клуба АП; 4) …Нина - актриса из Санкт-Петербурга, автор музыки к лирическим текстам разных авторов; 5) Тунин Георгий Александрович.

Представлены делегации из городов: Арзамас, Александров, Дубна, Иваново, Калуга, Кировск (Вятка), Луганск, Обнинск, Тверь, Симферополь и др. – пишу по памяти не помню других. Заец Антон из Луганска (автор) – наш! – стал лауреатом фестиваля.

Авторы исполняемых песен: В.Высоцкий («Баллада о борьбе», призовое исполнение), В.Матвеева, А.Дольский, Ю.Визбор, Б.Окуджава, В.Луферов, А.Ширяев, О.Муратова, Мищуки, Кашеварова – также по памяти…

Из поэтов заинтересовали авторов музыки: А.Пушкин, А.Фет, Н.Гумилёв (отмечена музыка), Н.Старшинов…
- 4 -
Детям нравились песни: А.Дольский, «Одиночество»; В.Луферов, «Ну здравствуй солнцем залитый перрон»; Ю.Визбор «Мне твердят, что скоро…». Но всё это без должного душевного накала и глубинки, пересказ чужого одиночества, чужой любви, не пережитое и, конечно, неверно интонационно, то, что мы говорим просто – слабо. Было исполнение даже такой сложной вещи как С.Никитин-Д.Самойлов «Иван и холоп». И никто не подсказал ребенку, что вытаскивать на конкурс в фестивале труднейшие вещи – удел великих исполнителей. Это очень хорошо, что великое исполнение автора (С.Никитина) запало в душу юноше, но…что удается Юпитеру, то…

Вот уже и разговор об учителях, наставниках, которые приезжают с людьми не в первый раз, а выводы – таки приходится делать только, наверное, мне в разговорах. Обижаются. Все всё знают… В прошлый раз дуэт детей Копосовых (!) исполнил «Свечи» Лобановского и был отодвинут за то же, только с другой стороны – традиционная вещь, затертая, банально запетая – исполнители родители (даже пластинка у них вышла!) не достаточно понимают фестивальные требования: или делай лучше, чем все, или ищи яркий, необычный репертуар, чтобы хоть новизной (и, конечно мастерством) отодвинуть соперников, блеснуть ёще чем-то в дополнение к достигнутому уровню, конечно же, мастерства. И только его. О мастерстве и речь, когда конкурс. Ладно. Не буду. Сердечный привет Вам и всем Вашим от меня и Павлины. Будьте!.

28.04.99г.
Луганськ – Дзевіцький Олексій
…Итак, обзор по Луганску. В Луганске существуют два клуба, один - на базе городского парка имени Щорса, руководитель – Лилия Третынко, другой - на общественных началах ведёт Елена Поярко. Оба клуба время от времени проводят концерты для друзей и совместные концерты. Из луганских авторов активную концертную деятельность проводит Стелла Зубкова.

В 1998 году в Луганске прошли два события? достойных внимания. Во время предвыборной кампании в концертном зале Луганского музучилища проводился концерт «Авторская песня – новые имена». В концерте принимали участие Геннадий Максимов (Киев), Руслана Туриянская (Сумы), авторский дуэт Олег Литвиненко-Юрій Киселёв (Харьков), а также луганский квартет “Клубни” (Лилия Третынко, Максим Пеньков, Виктория Хлопова, Антон Ворожейкин). Организатор и идейный вдохновитель концерта - Антон Ворожейкин. 3-5 декабря в Луганске проводился фестиваль с претензией на регулярность (аналогичная акция в последний раз имела место в декабре 1993 года). Организатор - Стелла Зубкова. Жюри фестиваля: Геннадий Жуков (Ростова-на-Дону), Калашников Виталий (Москва), Дмитрий Долгов (Запорожье), Александр Анищенко и Антон Ворожейкин (Луганск), одним из самих неожиданных и приятных гостей фестиваля стал Сергей Майданов (Горловка-Санкт-Петербург-транзит). Из лауреатов и дипломантов фестиваля имеет смысл отметить Сергея Салова и Елену Колосову (луганские авторы), Соколова Артёма – автор из Краснодона (лауреат зимней Ялты) и Зайца Антона, луганского автора (второй приз на международном детско-юношеском фестивале «Журавлиная родина» г.Сергиев Посад). Гран-при фестиваля - авторский дуэт братьев Золотухиных (студенты Луганского музпеда), хотя на мой субъективный взгляд, это уже не авторская песня. В принципе новости все, до встречи в Черкассах или ещё где нибудь.

23.04.1999
Рубрика: Роздуми про авторську пісню

Петро Картавий


Бардівському руху України потрібні досвідчені організатори
Щоб не повторюватись, розповідаючи про події та дати в авторській пісні України, стаття написана з урахуванням, що Ви читали мою брошуру «Авторська пiсня - як явище культури», яку було роздано у клуби та багатьом активістам. При потребі можу надіслати Вам брошуру.

Деяка критичність статті обумовлена прагненням сконцентрувати увагу середовища авторської пісні на проблемах бардівському руху і ролі організаторів у ньому.
Із власного досвіду організації клубу та фестивалю

Відвідавши концерт туристської пісні восени 1965 року у Севастопольському приладобудівному інституті навіть не підозрював, що авторська (самодіяльна) пісня органічно ввійде в моє життя і стане об’єктом діяльності. Багато часу мені довелось займатись туризмом, будучи як мандрівником, так і організатором, а пісня була тільки імпульсом, що розкриває душі.

У 60-70 роки туризм і пісня під гітару органічно поєднувались. Більшість концертів та фестивалів проходили під егідою туризму, який мав організаційну структуру від секцій у колективах фізкультури, через районні та міські клуби до обласних, республіканських та всесоюзної федерації туризму. На туристських зльотах різного рівня відбувались пісенні концерти та конкурси.

Із 1968 року починають створюватися клуби самодіяльної пісні (КСП) з автономною системою існування. Крім авторів та виконавців у клубах з’являються організатори, магнітофонщики, господарники та групи прихильників, які допомагають організовувати концерти та фестивалі. Ідеологічний контроль влада здійснювала через комсомол, представники якого були серед організаторів клубів та членів журі фестивалів, для проведення яких влада виділяла

кошти. Контроль був жорстким, і авторська пісня була поширена у небагатьох містах України.

- 5 -


У 1973 році перший раз побував на київському фестивалі і був майже на всіх наступних, потім відвідав фестивалі у Харкові та Москві. З 1977 року почав організовувати концерти авторської пісні у Сумах і до 1988 року провів їх десь півтора десятка. За цей період зустрічався з Булатом Окуджавою та Володимиром Висоцьким, але серйозних стосунків з організацією авторської пісні не мав, займаючись роботою у туристському клубі, а пізніше очолив туристську секцію великого об’єднання.

Хвиля поширення авторської пісні почалась у 86-87 роках створенням клубів та проведенням фестивалів у багатьох обласних центрах та великих містах. То була цілеспрямована дія влади з метою активізації суспільства, але

під повним контролем спецслужб через комсомол. Коли 1987 року у тільки створеному сумському КСП «Ніка» спробував створити студію, то представник комсомолу звинуватив мене у спробі захопити владу, хоча клуб влітку був на канікулах. Мені довелось залишити клуб, але і КСП при такій «творчості» перестав існувати.

Приїхавши у травні 1988 року на 1-й український фестиваль авторської пісні, мав розмову з організаторами фестивалю Семеном Рубчинським та Леонідом Духовним - чому це у Сумах не проводиться робота в авторській пісні, коли у мене є такий досвід. Спроби розповісти про ситуацію, яка склалась, не сприймалися з мотивацією, що всім зараз тяжко, а частину київських бардів у газеті назвали «агентами ЦРУ». Повернувшись додому, почав організовувати клуб авторської пісні «Булат» при палаці культури машинобудівного об’єднання, в якому працював.

На той час я мав великий досвід клубної роботи, працюючи з туристськими клубами Білої Церкви, Києва, Сум та клубами книголюбів Києва і Сум. Закінчив три республіканських семінари з туризму та орієнтування, мав звання інструктора гірського туризму, провів обласні семінари керівників туристських секцій та суддів. Брав участь у проведенні обласних туристських зльотів, рік був головою обласної федерації туризму, а у 1982 році очолював команду гірських туристів області на республіканському зльоті. Весь цей перелік зроблено для того, щоб було зрозуміло, що маючи такий досвід, міг прогнозувати свою діяльність у КАП і розраховувати на підтримку сумських туристів та київських бардів, серед яких мав добрих друзів.

Творчий потенціал авторської пісні у Сумах був слабкий, традицій ще не було і форму роботи вибрано студійну - постійного навчання. Оскільки я не співаю, то на чуттєвому рівні, слухаючи виконання пісні, вмів визначати слабкі місця і допомагати у пошуку кращого (органічного) звучання пісні. Використовувались найменші можливості членів клубу до самонавчання. Той, хто щось вмів, вчив інших. Організувавши концерти відомих бардів із Києва, Мінська, Харкова, Москви, Караганди, використовувався їх досвід у навчанні членів клубу та виконанні технічних прийомів гри на гітарі. Так, 14-річного Дмитра Колтакова вчили Юрій Лорес, Сергій Гороховський та інші мої друзі. Проводилась робота із кожним виконавцем окремо, підбирались пісні для поповнення репертуару, паралельно йшла розповідь про історію авторської пісні і відомих авторів. Кожного вівторка прослуховувались нові пісні і шліфувались старі, готуючись до першого клубного концерту. Перший концерт показав, у якому напрямку потрібно працювати, а перший фестиваль дав можливість спробувати свої сили у конкурсі, і відбулось знайомство молоді із представниками клубів Києва, Харкова, Запоріжжя. Всі концерти та фестивалі, де бував клуб, записувались на плівку, а для прослуховування пісень вдома було придбано кілька магнітофонів за зароблені клубом гроші. Гроші клуб заробляв концертами в установах та продажем поетичних збірочок, які я друкував на комп’ютері.

Перший фестиваль клубу готувався ретельно, було розписано всі питання, які необхідно вирішувати і хто за них відповідальний. У Сумах такого рівня фестивалі не проводились, тому роботи було багато. Допомагали мені у підготовці та проведенні фестивалю працівники палацу культури, київський КСП «Костёр» (керівник Леонід Духовний) та працівники сумського міському комсомолу. На фестивалі вдалось створити добру атмосферу, він почав набувати популярності, уже на 3-й фестиваль приїхали представники 26 міст України та Росії. Сьогодні це один із цікавих конкурсних фестивалів на Україні, з власним колом учасників та глядачів. На фестивальних концертах росли Руслана Туріянська, Ірина Барабаш, Микола Ютушуй, Дмитро Колтаков, Олександра Лутохіна, Сергій Мартинюк. Шліфували свою майстерність Анна Хуповка, Наталя Бурхі, Олена Алексєєва, дует Олег Литвиненко-Юрій Кисельов, Олександр Бебех, Володимир Завгородній та інші. Залишивши клуб, я передав керівництво Ігорю Добровольському, і він підтримує рівень фестивалю.

Моя робота у клубі була спрямована на відтворення атмосфери братства, яка панувала серед туристів у 60-70 роки, але сучасне виховання на інших цінностях та дії влади робили свою справу, частина членів клубу при кризі вибрала форму існування не клубу, а компанії. Під час заколоту у серпні 1991 року через випад проти мене, довелось залишити клуб, щоб розборками не зруйнувати його. Відійшовши від клубу, залишив за собою опіку над сумським фестивалем та Дмитром Колтаковим.

На жаль, без постійного пошуку потенціал клубу втрачався, і в останні три роки серед лауреатів та дипломантів сумського фестивалю немає сумчан. Керівництво клубу пливе за течією і до кінця не усвідомлює всіх проблем з організацією роботи клубу, значно її спрощуючи. Організаційні проколи на фестивалі 1999 року, коли під час концертів у фойє палацу проводилась дискотека, та зрив роботи однієї майстерні потребують зміни ставлення у роботі з клубом. Взагалі фестиваль був під загрозою зриву, і мені, як координатору регіону, довелось докласти чимало зусиль, щоб керівники клубу провели фестиваль, який був відбірковим до 5-го всеукраїнського фестивалю. Відомі автори не приїхали на фестиваль, їх вдалось замінити новими членами журі та майстерень. Багато представників клубів вперше відвідали фестиваль. Не підвели і добрі, старі друзі фестивалю.
Організаційна структура бардівського руху України та її занепад

На початку 90-х років бардівський рух СРСР очолювала Всесоюзна Рада клубів авторської пісні. Територіально діяло 16 регіонів. Україна входила до Південно-Західного регіону. Через непорозуміння між лідерами регіону та активістами Донбасу виник регіон «Большой Донбасс». З від’їздом Віктора Забашти до Москви зникла згадка про цей регіон.


- 6 -

Під керівництвом Семена Рубчинського було проведено два українських фестивалі (Київ-88 та Запоріжжя-90). Проводились ці фестивалі на базі клубів «Костёр» та «Парус» (керівник Сергій Кучма). Відбір на українські фестивалі проводився на зональних фестивалях у Дніпропетровську, Києві та Одесі. У 1990 році Київ став містом проведення одного із найцікавіших фестивалів - 3-го Всесоюзного, де відбулись концерти за участью багатьох відомих бардів та поетів.

Із розпадом Союзу та переходом до ринку змінилась на гірше ситуація у середовищі організаторів авторської пісні України. На це вплинули такі фактори:

- перехід частини організаторів у бізнес;

- еміграція;

- відсутність державного фінансування при проведенні фестивалів;

- зменшення уваги у суспільстві до авторської пісні.

Авторська пісня стала справою самого середовища, і, на мою думку, багато втративши, у підсумку все-таки виграла від зменшення боротьби за вплив на середовище. Але практично на верхніх щаблях не залишилось організаторів, спроможних вирішувати проблеми республіканського рівня. Кілька відомих авторів працюють тільки при належній оплаті їх праці, що само по собі нормально, коли є фінансування, але вишукувати для них гроші, працюючи самому за «просто-так» - якось дивно. Сильних клубів, що можуть організувати на належному рівні всеукраїнський фестиваль, практично немає. Претендує на таку роль черкаський КАП «Берег», але напрацьованих зв’язків з іншими клубами у нього мало, потрібен певний час, щоб фестиваль клубу отримав визнання, а його організатори - досвід.


Координація - спроба духовного єднання
Феномен авторської пісні у тому, що несправедиве суспільство не дає духовного розвитку волелюбній людині, і з’являються острівці людей, яких об’єднує пісня про людську радість і біль. Спочатку це групи людей за навчанням, роботою, захопленням, які обмінюються піснями, влаштовують концерти. З часом окремі групи об’єднуються у клуби, які збільшують організаційні можливості груп. У розширене коло прихільників пісні приходять люди різних поглядів і часто клуб стає «бурхливим казаном». При добрих стосунках у такому «казані» можуть з’являтись цікаві твори, але коли амбітні люди перемагають, клуб втрачає свою функцію, і творчі особистості покидають його. У великих містах багато авторів працюють самостійно, звертаючись до клубів при необхідності. Щоб клуби «не варились у власному соку», потрібне спілкування між членами клубів, яке відбувається на фестивалях та спільних концертах. Для допомоги клубам потрібні досвідчені координатори.

Залишивши сумський КАП «Булат», я не відійшов від діяльності в авторській пісні, ставши зв’язковим між деякими клубами та окремими активістами. Першою спробою об’єднання був виїзд на ялтинський фестиваль 1991 року збірної групи сумчан, киян та харків’ян. На фестивалі до нас приєднались двоє із Запоріжжя.

Коли постало питання про підготовку 3-го українського фестивалю, спочатку я відкинув пропозицію взяти участь у організаційному засіданні, яке відбулось на фестивалі «Байда-92» у Запоріжжі. Через півтора місяці у Ялті, побачивши, що справа зупинилась на обговоренні списку запрошених для участі у 3-му українському фестивалі, разом із Сергієм Кучмою та Ігорем Холодовим із Запоріжжя дійшли згоди про проведення фестивалю. На жаль, не зважив на пропозицію запорожців провести фестиваль у їхньому місті, а схилився на пропозицію Олександра Короля провести фестиваль на базі КАП «Арсенал», який не мав досвіду проведення фестивалів. Аргументами за Київ була можливість у столиці зібрати широке представництво бардів різномовного спрямування. Із 13 членів журі 8 жили у Києві. Включившись у підготовку фестивалю, встановив зв’язки з відомими українськими бардами, побувавши на фестивалі «Білі Вітрила». Були складені списки з адресами учасників, журі та запрошених активістів на фестиваль.

Проводився фестиваль 30-31 січня 1993 року. Клуб «Арсенал» дуже мляво виконував складений графік робіт, спроба контролювати події відсікалась киянами. Прослуховування затрималось до початку конкурсного концерту, і у цейтноті керівники майстерень, майже без обговорення, включили у конкурсний концерт 45 номерів, концерт закінчився о 23.30 у пустому залі.

Зібравши представницький форум на одному фестивалі, не знайшов пітримки у пошуку об’єднавчої ідеї через подвійну позицію одного із організаторів, який, декларуючи свою двомовність, відкинув можливість об’єднання. Фестиваль викликав багато нарікань, але, провівши його, зберегли традицію проведення українських фестивалів, був накопичений організаторський досвід на рівні України. Було зібрано великий інформаційний матеріал, який у 1998 році використано при складанні адресної книги. Відбулось на фестивалі і багато цікавих знайомств.

Наступний 4-й український фестиваль при підготовці мав інтригу, яка полягала у бажанні організаторів 1-го фестивалю СНД (С-Петербург, травень 1996 рік) залучити до нього Україну. Через певних бардів з України вони вийшли на керівника сумського КАП «Булат», тому що фестиваль цього клубу за конкурсним рівнем та строками проведення підходив для відбору на фестиваль СНД. Керівник КАП «Булат» повідомив мені про таку пропозицію, і я розказав йому про різницю між клубним фестивалем та українським і рекомендував не брати на себе проведення українського фестивалю без додаткового фінансування. Можливісь засвітитись на українському рівні спокусила його, і він погодився на проведення відбору на сумському фестивалі. Щоб не залишати його наодинці із проблемами і підтримати рівень підготовки та проведення фестивалю, мені довелось включитись у роботу. Доля послала ще одне випробування: за місяць до фестивалю керівник клубу через сімейні обставини не зміг працювати на фестиваль, і мені довелось, крім координації, взяти роботу із клубом по проведенню фестивалю.

- 7 -
Фестиваль проводився практично без грошей, докоряли за слабкий сервіс ті, хто умовляв провести фестиваль у Сумах, хоча самі вони нічого не зробили для його підготовки. Клуб намагався працювати, але були проколи при поселенні у готелі, і мені доводилось, дублюючи, їх зустрічати і розводити гостей, тому що відмовився це робити один із членів клубу, відповідальний за поселення. Неприємні спогади залишились від вчинку членів журі, які, визначивши переможців фестивалю, разом із представником оргкомітету фестивалю СНД кулуарно обговорили і склад активістів у делегації України, знаючи, що після засідання журі відбудуться збори керівників клубів та активу (в тому числі і членів журі) по обговоренню кандидатур активістів на фестиваль СНД. Перед зборами запитав Іллю Вінника: «чому, коли проводити відбірковий фестиваль, то у них голова не болить, а прийняли потайки від громадськості рішення, не маючи на те повноважень». На зборах він запропонував мені взяти участь у роботі делегації на фестивалі СНД, але мені не хотілось далі працювати з ними і я відмовився. Творчий рівень 4-го українського фестивалю був високий, лауреатом фестивалю СНД став гурт «Чорні Черешні», а дипломантом – Олександр Бебех.

На 2-й фестиваль СНД попередньо був оголошений відбір на сумському фестивалі 1998 року, але знову кулуарно було обговорено кандидатури на поїздку. У підсумку до Петербурга не поїхав жоден із лауреатів, а з делегацією поїхав сумський автор, взагалі невідомо за якими критеріями відібраний, крім того, що товаришує з І.Жуком. Поїздка членів делегації відбулась за власні кошти. Олександр Король, який виступав ініціатором переговорів, до С-Петербургу не поїхав.

Із 1996 року я опрацьовував ідею створення центру авторської пісні, який би став координуючою базою в Україні. Організаційна база київських клубів слабка, тому запропонував харків’янам («Майдан», травень 1998 року) створити центр авторської пісні у Харкові, обіцяючи методичну допомогу. На жаль, підтримки не отримав, проблеми авторської пісні України харків’ян турбують мало. Повернувшись у Суми, почав шукати вихід. Виникла ідея створення регіонів на чолі із координаторами, які б об’єднувались у Координаційну Раду авторської пісні України. Склав тимчасове положення про Координаційну Раду та адресну книгу і на наступних вихідних у Курську ознайомив Віктора Байрака, Володимира Васильєва, Дмитра Долгова та керівників клубів, які були присутні на фестивалі. Реакція була позитивна, але, крім обіцянок, допомоги від координаторів не одержав.

Щоб допомогти клубам у поширенні знань про події у інших клубах України, почав видавати «Інформаційний бюлетень». Уже вийшло два номери, наскільки вони цікаві та потрібні клубам, судити не мені. Щоб активізувати роботу клубів по об’єднанню, розробив проект 5-го всеукраїнського фестивалю, який був підтриманий на засіданні керівників КАП та координаторів регіонів, що відбулось на сумському фестивалі 19 березня 1999 року. Після проведення першого засідання оргкомітету 5-го всеукраїнського фестивалю та розмови із господинею майбутнього фестивалю і її оточенням вкралась підозра, чи не перетвориться ідея зробити свято для всіх у прагматичне досягнення амбітних цілей окремої компанії. Випадок на сумському фестивалі, коли мені не надали слово, хоча була домовленість про мій виступ з інформацією про всеукраїнський фестиваль, наводить на думку, що більшість організаторів вирішує тільки свої справи, не бажаючи підтримувати ідеї інших про об’єднання клубів у спільноту.

Залишається надія на молоде покоління активістів, яке ще робить перші кроки, придивляючись до подій у авторській пісні, і зможе зрозуміти необхідність відповідального лідерства у об’єднанні клубів, щоб всім разом вижити духовно. Методичну допомогу їм я можу забезпечити і пропоную низку власних розробок та узагальнень, які практично опрацьовані у клубі та на фестивалях. квітень 1999 року

Нижче подано зразки документів для роботи клубу та проведення фестивалю

«Затверджую»

Директор ДКіТ СМНВО ім.М.В.Фрунзе

_________________ О.О.Корякін

«____» «____________» 19__року

Положення

про діяльність клубу авторської пісні «Булат» при Палаці Культури

ДКіТ СМНВО ім.М.В.Фрунзе
1. Основні положення

1.1. Клуб авторської пісні (КАП) «Булат» - громадська організація, що діє при Палаці Культури з серпня 1988 року.

1.2. КАП «Булат» об’єднує авторів, виконавців та організаторів авторської пісні на добровільних засадах.

1.3. Адміністрація Палацу Культури надає приміщення для тижневих засідань та проведення концертів і фестивалів.


2. Цілі та завдання клубу

2.1. Об’єднавшись, члени клубу створюють атмосферу пошуку у пісенній творчості, допомогають новачкам.

2.2. З метою популяризації кращих творів авторської пісні проводяться концерти, як силами членів клубу «Булат», так і запрошених гостей.

2.3. Члени клубу для пошуку нових пісень та знайомств виїздять на фестивалі в міста України та інші держави.

2.4. КАП «Булат» проводить фестиваль авторської пісні, за традицією у березні місяці.

2.5. У клубні дні ведеться робота за програмою, яка складається на місяць.


- 8 -


3. Членство у клубі та керівники клубу

3.1. З метою фіксації членів клубу ведеться журнал клубу.

3.2. Керівника клубу, його заступника та секретаря-скарбника вибирають зборами клубу на два роки, їх кандидатури затверджує адміністрація Палацу Культури.

3.3. Засідання клубу веде керівник, а в його відсутність - заступник.

3.4. На засіданні клубу можуть бути присутні і гості, якщо вони не заважають роботі клубу.

4. Фінансова діяльність клубу

4.1. Фінансова діяльність клубу ведеться через бухгалтерію Палацу Культури.

4.2. У випадку запрошення гостей на фестивалі та концерти і при відсутності фінансування можливо проведення організаційного збору для оплати дороги та харчування гостей. Зібрані і видані гроші записуються скарбником у книгу фінансів.

4.3. Для оплати витрат на проведення фестивалів та концертів можуть залучатись кошти або матеріальні цінності спонсорів та меценатів.



5. Припинення діяльності та ліквідація клубу

5.1. Припинення діяльності та ліквідація клубу проводяться на загальних зборах клубу, де повинно бути присутніми не менше 3/4 членів клубу, а за ліквідацію проголосують не менше 2/3 присутніх на зборах членів клубу.


Алгоритм проведення фестивалю
При підготовці першого фестивалю необхідно визначити коло організаторів та учасників фестивалю, умови, у яких буде проводитись фестиваль: на природі чи у приміщенні. При виборі строків проведення фестивалю необхідно враховувати строки проведення фестивалів інших клубів України (дивись «Інформаційний бюлетень» №1 за 1998 рік). Вибираються приміщення для проведення концертів та інших заходів фестивалю, хто буде працювати у майстернях та журі. Складіть кошторис і проаналізуйте реальність ваших планів. Якщо Ви переконані у своїх силах та надійності ваших партнерів, робіть наступні кроки, перелік яких пропоную:


Питання, які необхідно вирішувати

Відповідальний член оргкомітету

Строк виконання

1.Створення оргкомітету







2. Визначення строків проведення фестивалю







3. Фінансові питання, кошторис, спонсори







4. Пошук приміщення (або місця, якщо на природі)







5. Організація сцени







а) радіоапаратура







б) оператори







в) запис концертів







6. Зв’язок з клубами та окремими авторами та виконавцями







7.Домовленість з готелем про розміщення гостей (яка ціна прож.)







8. Розробка положення про фестиваль







9. Розіслати положення учасникам фестивалю з інших міст







10. Розробка макетів афіши, програмки, значка, вимпела







11. Призи переможцям







12. Грамоти, дипломи







13. Транспорт







14. Формування журі фестивалю







15. Виготовлення афіши, програмки, значка, вимпела







16. Розклеїти афіші по місту







17. Приміщення для прослуховування (майстерень)







18.Таблички із прізвищами членів майстерень







19. Зустріч гостей на вокзалах







20.Поселення гостей







21. Реєстрація учасників фестивалю







22. Продаж атрибутики







23. Звільнення від роботи (навчання) членів клубу







24. Зв’язок з пресою, радіо та телебаченням







25. Канцтовари для журі та майстерень







26. Прослуховування учасників фестивалю







27. Обід для членів майстерень та журі







28. Продаж квитків на концерти







29. Ведучі концертів







30. Друкування списків учасників концертів







- 9 -


Питання, які потрібно висвітлювати при складанні положення про фестиваль авторської пісні:

1. Назва фестивалю, вказується і порядковий номер фестивалю.

2. Розділ 1. Загальні питання:

а) статус фестивалю - клубний, обласний, республіканський, міжнародний;

б) мета фестивалю - перераховуються питання, які збираються вирішувати організатори фестивалю;

в) організатори фестивалю - перелік організацій, що заснували фестиваль та спонсорів.

3. Розділ 2. Термін і місце проведення фестивалю.

Вказуються строки та місце проведення фестивалю, як доїхати із різних вокзалів до місця проведення або проживання учасників. Вартість проживання, якщо потрібно платити учасникам. Коли учасники живуть у польових умовах, вказується, де готується їжа (вогнище, або примуси, які потрібно привозити із собою).

4. Розділ 3. Тематика і умови участі у фестивалі.

Якщо фестиваль має попередній відбір, вказується, хто допускається до участі у фестивалі. Початкуючі клуби можуть обговорювати тематику, щоб було зрозуміло, що спів вживу під акустичну гітару або інший інструмент, але без фонограми. Кількість творів для прослуховування. У яких номінаціях організатори фестивалю будуть визначати переможців. Особливі умови проведення даного фестивалю, стимулювання певних напрямків (мовних, висвітлення творчості конкретного автора, пісні авторів із міста проведення фестивалю та інші).

5. Програма фестивалю - вказується час і місце проведення всіх заходів, якщо вони проводяться у різних місцях.

6. Фінансування учасників фестивалю.

7. Адреси та телефони організаторів.

За зразок можна взяти положення 3-го фестивалю «Срібні струни» КАП «Берег» м.Черкаси. Форма складання положення довільна, але чим стисліше воно буде викладено, тим краще
Рубрика - «Скарби поезії»
Пропоную вірші Ліни Костенко та Миколи Рубцова про поезію





***

Ти знов прийшла, моя печальна музо.

Не бійся, я не покладаю рук.

Пливе над світом осінь, як медуза,

і мокре листя падає на брук.

А ти прийшла в легесеньких сандаликах,

твій плащик ледь прип’ятий на плечі.

О, як ти йшла в таку негоду, здалеку,

така одна-однісінька вночі!

Ти де була, у Всесвіті чи в Спарті?

Яким вікам світилася вві млі?

І по якій несповідимій карті

Знаходиш ти поетів на землі?

Ти їм диктуєш долю, а не вірші.

Твоє чоло шляхетне і ясне.

Поети ж є і кращі, й щасливіші.

Спасибі, що ти вибрала мене.

***


Страшні слова, коли вони мовчать,

Коли вони знанацька причаїлись,

Коли не знаєш, з чого їх почать,

бо всі слова були уже чиїмись.


Хтось ними плакав, мучився, болів,

із них почав і ними ж і завершив.

Людей мільярди і мільярди слів,

а ти їх маєш вимовити вперше!


Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія – це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі.







***
О чем писать?

На то не наша воля!

Тобой одним

Не будет мир воспет!

Ты тему моря взял

И тему поля,

А тему гор

Другой возьмет поэт!

Но если нет

Ни радости, ни горя,

Тогда не мни,

Что звонко запоешь,

Любая тема –

Поля или моря,

И тема гор –

Все это будет ложь!


***
Окошко. Стол. Половики.

В окошке – вид реки…

Черны мои черновики,

Чисты чистовики.


За часом час уходит прочь,

Мелькает свет и тень.

Звезда над речкой – значит, ночь.

А солнце – значит, день.


Но я забуду ночь реки,

Забуду день реки:

Мне спать велять чистовики,

Вставать – черновики.






-10 -







***
Великі поети не вміють писати віршів.

Клював їх орел в печінку і сумнів сни випасав.

Графоманові краще. Графоман вирішив

Написати –

і написав.
Про що завгодно.

Коли завгодно.

Скільки завгодно.

І завжди всує.

Головне, що не антинародно.

Народ засилосує.


А геніальні поети – такі бездарні!

Виходять з ночей аж чорні, як шахтарі з забою.

А ті клаптенята паперу – то смертельні плацдарми

самотньої битви з державами,

з часом,

з самим собою.


***
Пишить листи і надсилайте вчасно,

коли їх ждуть далекі адресати,

коли є час, немає немає часу,

і коли навіть ні про що писати.

Пишіть про те, що ви живі-здорові,

не говоріть, чого ви так мовчали.

Не треба слів, навіщо бандеролі?

Ау! – і все, крізь роки і печалі.






До конца
До конца,

До тихого креста,

Пусть душа

Останется чиста!


Перед этой

Желтой, захолустной

Стороной березовой

Моей,


Перед жнивой

Пасмурной и грустной

В дни осенних

Горестных дождей,

Перед этим

Строгим сельсоветом,

Перед этим

Стадом у моста,

Перед всем

Старинным белым светом

Я клянусь:

Душа моя чиста.


Пусть она

Останется чиста

До конца,

До смертного креста!








Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка