Трансформації при перекладі з хорватської мови на українську на матеріалі перекладу оповідання ю



Скачати 475.8 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації14.09.2018
Розмір475.8 Kb.
  1   2   3

Фудерер Т.О. (Загреб, Хорватія)

ГРАМАТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПРИ ХУДОЖНЬОМУ ПЕРЕКЛАДІ ПРОЗИ З ХОРВАТСЬКОЇ МОВИ НА УКРАЇНСЬКУ


У статті досліджено граматичні трансформації, застосовані при художньому перекладі з хорватської мови на українську, а також зроблено спробу встановлення та узагальнення специфічних граматичних особливостей хорватської та української мов, виявлених у процесі зіставного аналізу текстів оригіналу та перекладу.

Ключові слова: трансформація, перестановка, заміна, додавання, пропуски, художній переклад, теорія перекладу.
ГРАММАТИЧЕСКИЕ ТРАНСФОРМАЦИИ ПРИ ХУДОЖЕСТВЕННОМ ПЕРЕВОДЕ ПРОЗЫ С ХОРВАТСКОГО ЯЗЫКА НА УКРАИНСКИЙ
В статье исследованы грамматические трансформации, использованные при художественном переводе с хорватского языка на украинский, а также сделана попытка определения и обобщения специфических грамматических особенностей хорватского и украинского языков, установленных в процессе контрастивного анализа текстов оригинала и перевода.

Ключевые слова: трансформация, перестановка, замена, добавления, опущения, художественный перевод, теория перевода.
GRAMMAR TRANSFORMATIONS IN LITERARY TRANSLATION OF PROSE FROM CROATIAN INTO UKRAINIAN LANGUAGE
The paper researches grammar transformations used in literary translations from Croatian into Ukrainian language, and it also endeavours to establish and generalise peculiar grammar characteristics of Croatian and Ukrainian languages, arisen in the process of comparative analysis of original and translated texts.

Key words: transformation, inversion, replacement, addition, ellipsis, literary translation, translation theory.
Вступ

Стаття присвячена аналізу трансформацій, виявлених у ході аналізу літературного перекладу з хорватської мови на українську. Дослідження проведено на матеріалі малої жанрової форми художньої літератури – оповідання Ю. Матанович1 «Троянди незнайомці» («Ruže nepoznatoj ženi») із циклу «Ніби ми батько й донька», перекладеного на українську мову Мар’яною Давидовською і опублікованого в антології сучасної хорватської прози «Човен зі слів» 2008 р. Актуальність теми визначається потребою розробки часткової теорії перекладу з хорватської мови на українську та загальною спрямованістю сучасних перекладознавчих досліджень на виявлення найбільш доцільних способів перекладу. Метою є встановлення можливих способів і прийомів при художньому перекладі з хорватської мови на українську та визначення найбільш вживаних у процесі перекладу видів трансформацій (тут і далі в тексті курсив наш – Т.Ф.). Досягненню мети сприяє вирішення таких завдань: з’ясування місця художнього перекладу в теорії перекладу, уточнення поняття перекладацька трансформація, виявлення шляхом зіставлення тексту перекладу та форми оригіналу різних видів трансформацій, головним чином граматичних, у тексті перекладу, а також з’ясування можливих закономірностей у застосуванні виявлених трансформацій.



1. Художній переклад як предмет дослідження теорії перекладу

Переклад, у т.ч. і художній, є, без сумніву, одним з найдавніших видів людської діяльності. Розвиток художнього перекладу, особливо на початкових етапах, тісно пов’язувався з розвитком літературних зв’язків, а в ширшому сенсі – міжкультурних взаємин.

Від 50-их років ХХ ст. радянське перекладознавство, в т.ч. й українське, почало розглядати художній переклад як один із різновидів перекладу. У галузевій науковій літературі гостро дискутувалося питання про те, слід вважати художній переклад об’єктом лінгвістичної теорії чи віднести його до компетенції літературознавства. На перших етапах окремі літературознавці відкрито висловлювали негативне ставлення до ідеї віднесення художнього перекладу до кола питань лінгвістичної теорії перекладу [1, 45]. Інші дослідники дотримувалися думки, що художній переклад є не що інше, як відтворення тексту вихідної мови цільовою мовою. Зокрема, позицію лінгвістизації перекладу в українській перекладознавчій науці обстоював О.М. Фінкель, автор першої монографії у царині перекладознавства – «Теорія і практика перекладу» (Харків, 1929 р.), розглядаючи переклад у стосунках із лінгвістикою та стилістикою, а пізніше – лінгвостилістикою [10]. І нарешті, осмислення перекладознавчої проблематики як окремої комплексної філологічної галузі міждисциплінарного характеру, виґрунтованої на мовознавчій і літературознавчій теорії перекладу, утвердилося в загальній теорії перекладу та знайшло відображення у працях таких видатних українських перекладознавців, як Г.П. Кочур, Ю.О. Жлуктенко, В.В. Коптілов, О.І. Чередниченко та ін.

З розвитком перекладознавства поступово було розроблено класифікацію основних розділів теорії перекладу, згідно з якою усталився поділ на загальну, часткову та спеціальну теорії.

Щодо поняття часткова теорія перекладу, його зміст і обсяг у науковій літературі усвідомлюється дослідниками по-різному. Так, на думку О.Д. Швейцера, часткова теорія перекладу є поняттям тривимірним, що охоплює своїм вивченням 1) різні жанри і типи текстів (художній, науково-технічний, публіцистичний та ін.); 2) умови та спосіб здійснення перекладу (усний послідовний, синхронний, двосторонній переклад та ін.) або ж 3) конкретну пару мов [9, 9]. Спираючись на праці В.Н. Коміссарова (1990) та В.В. Коптілова (2003), у цій розвідці під частковою теорією перекладу ми матимемо на увазі лінгвістичні аспекти перекладу з однієї мови на іншу.

Оскільки текст вихідної мови, запропонований нами для аналізу, належить до художнього стилю, його можна розглядати під кутом зору стильової теорії перекладу, точніше – теорії художнього перекладу. Проте, у нашому дослідженні ми зробимо наголос на виявленні мовних особливостей тексту цільової мови, тобто на частковій теорії перекладу з хорватської мови на українську, з метою встановлення граматичних особливостей двох згаданих мов, що вступають між собою в контакт у процесі перекладу.



2. Поняття трансформація в теорії перекладу

Перекладацький прийом, відомий як трансформація, ввійшов до арсеналу перекладацьких засобів досить давно, з розвитком лінгвістичної теорії перекладу. Мовознавці швидко встановили, що дослідження процесу перекладу може мати непроминальне значення у вирішенні багатьох інших мовознавчих проблем. Тому їхні дослідження в царині перекладознавства почали спрямовуватися на з’ясування співвідношень одиниць двох мов та спроби вироблення рекомендацій щодо доцільності використання перекладачем тих чи інших перекладацьких методів (прийомів), що забезпечать правильний вибір варіанту перекладу.

Основи для опису трансформацій, на думку В. Коміссарова, заклали французькі вчені Ж.П. Віне та Ж. Дарбельне у своїй праці «Зіставна стилістика французької й англійської мов» (1958), присвяченій лінгвістичним аспектам перекладу. Чимало цінних спостережень щодо використання в перекладі пропусків, додавання, перестановок подав у своїх пізніх працях американський лінгвіст Ю. Найда [5, 21–23].

Спробу вироблення єдиної теоретичної концепції лінгвістичного аналізу перекладу зробив російський лінгвіст В. Коміссаров у своїх працях «Слово про переклад» (1973) та «Лінгвістика перекладу» (1980). Розглядаючи комплекс лінгвоперекладацьких проблем, до питання трансформацій (граматичних та лінгвістичних) у своїх працях зверталися також російські вчені О.Д. Швейцер («Переклад і лінгвістика», 1973) та Я.І. Рецкер («Теорія перекладу й перекладацька практика», 1974) [5, 28–29].

Проте, сам О. Швейцер у праці «Теорія перекладу (статус, проблеми, аспекти)» (1988) зазначає, що чи не найвагоміший внесок у розробку типології перекладацьких трансформацій склав Л.С. Бархударов, який виходив з того, що «перекладацькі трансформації – це численні і якісно різноманітні міжмовні перетворення, які здійснюються з метою досягнення перекладацької еквівалентності («адекватності перекладу») всупереч розходженням у формальних і семантичних системах двох мов» [9, 118].

Виходячи із вищесказаного, теоретичним підґрунтям для виявлення різних видів перетворень, застосованих при перекладі художнього тексту з хорватської мови на українську, в цьому дослідженні слугуватиме типологія видів трансформацій, запропонована російським лінгвістом Л.С. Бархударовим, згідно з якою виділяються такі їх основні види, як перестановки, заміни, додавання й пропуски [1, 190].



3. Види трансформацій, виявлені в ході зіставлення вихідного (хорватською мовою) і цільового (українською мовою) текстів оповідання Ю. Матанович «Троянди незнайомці»

3.1. Перестановки

Сутність такого виду трансформації, як перестановка, полягає у зміні розташування мовних елементів у тексті перекладу порівняно з текстом оригіналу. А елементами, що підлягають перестановці, можуть бути слова, словосполучення, частини складного речення та самостійні речення у складі тексту [1, 191].



У ході порівняльного аналізу вихідного та цільового тексту було виявлено наступні види перестановок:

3.1.1. Перестановка слів

Приклад 1: Prije (1) nekoliko (2) dana (1) pokraj mene (3) se zaustavila (4) srebrenkasta (5) Škoda (6)… [8, 56].

Кілька (2) днів (1) тому2 (1) біля мене (3) зупинилася (4) срібляста (5) «Шкода» (6) [8, 146].



Приклад 2: …da (1) će (2) me (3) vozač (4) upitati (2) za njemu (5) nepoznatu (6) ulicu (7)… [8, 56].

що (1) водій (4) запитає (2) про не відому (6) йому (5) вулицю (7)… [8, 146].




Приклад 3: …muškarac je izašao iz automobila, stao (1) pred mene (2) i u moju (3) desnu (4) praznu (5) ruku (6) stavio (7) buket (8)… [8, 56].

чоловік вийшов з автомобіля, став (1) переді мною (2) і вклав (7) у мою (3) вільну (5) праву (4) руку (6) букет (8)[ 8, 146].




Приклад 4: Nisam (1) mu (2) uspjela (1) ništa (4) reći (5) [8, 56].

Я3 (0) нічого (4) не встигла (1) йому (2) сказати (5) [8,146].




Приклад 5: Odabrala bih (1) možda (2) mladu (3), višu (4), mršaviju (5) ženu (6)… [8, 57].

Можливо (2), я (0) вибрала б (1) молодшу (3), вищу (4), струн­кішу (5) жінку (6) [8, 147].


Приклад 6: preuzima (1) kćerkicu (2) iz vrtića (3)…[8, 57].

забирає (1) з садочка (3) доцю (2)[8, 147].


Приклад 7: smislit ću (1) već (2) odgovor (3) na licu (4) mjesta (5)… [8, 57].

...відповідь (3) придумаю (1) на ходу (4; 5)… [8,147].




Приклад 8: Ostavila sam (1) buket (2) u desnoj (3) ruci (4) [8, 57].

Бу­кет (2) залишила (1) в правій (3) руці (4) [8, 147].




Приклад 9: …dok (1) sam (2) za nju (3), osamdeset (3) i (4) neke (5), izdvajala (2) posljednje (6) stipendijske (7) forinte (8) [8, 57].

коли (1) вісімдесят (3) якогось (5) там (4) року (0) потратила (2) на неї (3) останні (6) форинти (8) зі стипен­дії (7) [8, 147].




Приклад 10: …da (1) sam (2) bijele (3) ruže (4) uspjela (2) unijeti (5) u svoj (6) dom (7) [8, 57].

що (1) я (0) змогла (2) принести (5) до свого (6) дому (7) білі (3) троянди (4) 8, 147].




Приклад 11: Nisu (1) ga (2) zanimale (1) iste (3) oči (4)… [8, 58].

Його (2) не цікавили (1) ті самі (3) очі (4) [8, 148].




Приклад 12: koji (1) će (2) mu (3) ona (4) predati (2) nakon (5) voditeljeva (6) završnoga (7) obraćanja (8) sudionicima (9)… [8, 58].

який (1) вона (4) йому (3) вручить (2) після (5) заключного (7) звернення (8) ведучого (6) до учасників (9) [8, 148].




Приклад 13:čija (1) se (2) radnja (3) zbiva (2) u samo (4) dvadeset četiri (5) sata (6)? [8, 59].

дія (3) якого (1) триває (2) лише (4) двадцять чотири (5) години (6)? [8, 149].


3.1.2. Перестановка словосполучень


Приклад 1: …da (1) sam (2) bijele ruže (3) uspjela (2) unijeti (2) u svoj dom (4) [8, 57].

що (1) я (0) змогла принести (2) до свого дому (4) білі троянди (3) [8, 147].


3.2. Заміни

На думку Л. Бархударова, заміни – найрозповсюдженіший і різноплановий вид перекладацької трансформації. Заміни можуть бути граматичними (заміни форм слова, частин мови, членів речення, типів синтаксичного зв’язку та ін.) або лексичними (заміна лексичних одиниць – слів чи сталих виразів – ВМ лексичними одиницями ЦМ, що не є їх словниковими еквівалентами) [Бархударов 1975: 194; 210].

Наша розвідка охопить лише спостереження за граматичними замінами.

У ході аналізу тексту оригіналу було виявлено наступні різновиди замін:



3.2.1. Заміни форм слова

3.2.1.1. Заміни іменних форм слова

Приклад 1: Prije nekoliko dana pokraj mene se zaustavila srebrenkasta Škoda bosanskih registracijskih oznaka (*Р.в.) [8, 56].

Кілька днів тому біля мене зупинилася срібляста «Шкода» з боснійськими номерами (*О.в.) [8, 146].




Приклад 2: Zakočio je naglo, iz brzine (*Р.в.) koja nije bila primjerena vožnji uskim ulicama zagrebačke Trešnjevke [8, 56].


Загальмував різко, на швидкості (*М.в.), яка не найкраще підходила для руху вузькими вулицями загребської Трешнєвки [8, 146].


Приклад 3: …trebaju li se on i njegovo nervozno vozilo uputiti prema istoku ili prema zapadu (*М.в.) [8, 56].

чи має він, разом зі своїм нервовим авто, рухатись на схід чи на захід (*З.в.) [8, 146].






Приклад 4: …muškarac je … stao pred mene (*З.в.)… [8, 56].

чоловік … став переді мною (*О.в.)… [8, 146].




Приклад 5: …nimalo nije pristajao … izgledu (*Д.в.) [8, 56].

ніяк не пасував до ви­гляду (*Р.в.) [8, 146].




Приклад 6: …u tablice koje su postajale sve sitnije (*Н.в.) [8, 56].

на номери, які ставали все дрібнішими (*О.в.) [8, 146].




Приклад 7: …tablice koje su… nestale iza ugla (*Р.в.) [8, 56].

номери, які … зникли за рогом (*О.в.) [8, 146].




Приклад 8: u tom trenutku (*М.в.) i nisam tražila odgovore (*З.в.) [8, 56].

в цей момент (*З.в.) і не шукала відповідей (*Р.в.) [8, 146].




Приклад 9: Odabrala bih možda mladu (*звичайний ступінь порівняння)… ženu… [8, 57].

Можливо, я вибрала б молодшу (*вищий ступінь порівняння) жінку [8, 147].




Приклад 10: učinila mi se nepravedna (*Н.в.) prema cvijeću (*М.в.)… [8, 57].

видалась мені несправе­дливою (*О.в.) до квітів (*Р.в.)[8, 147].




Приклад 11: Posegnuti za načinom (*О.в.)… [8, 57].

Вдатись до спо­собу (*Р.в.)… [8, 147].




Приклад 12: sličnoj meni (*Д.в.)… [8, 57].

подібній до мене (*Р.в.)[8, 147].




Приклад 13: …žuri kući da bi zgotovila ručak zasupruga (*З.в.)… [8, 57].

поспішає додому готувати вече­рю … чоловікові (*Д.в.)… [8, 147].




Приклад 14: …zbog toga je iz. dana u dan bila puno sretnija (*Н.в.)… [8, 57].

через це з дня у день ставала набагато щасливі­шою (*О.в.)[8, 147].







Приклад 15: …bojao se zahvatiti u nečiju sudbinu (*З.в.) [8, 58].

боявся пройнятися чиєюсь долею (*О.в.) [8, 148].




Приклад 16: A ona, biće za koju (*З.в.) je svijet postojao samo toliko koliko je bio u nekoj vezi s njim… [8, 58].

А вона – істота, для якої (*Р.в.) світ існував лише настіль­ки, наскільки був якось пов'язаний із ним… [8, 148].




Приклад 17: A ona… dolazila mu (*Д.в.) je nekoliko puta… [8, 58].

А вона … при­ходила до нього (*Р.в.) кілька разів… [8, 148].




Приклад 18: A ona… dolazila mu je… .U podjednakim vremenskim razmacima (*М.в.) [8, 58].

А вона … при­ходила до нього… . Через однакові проміжки (*З.в.) часу [8, 148].




Приклад 19: Zahvalit će nekoj obožavateljici na buketu (*М.в.)… [8, 58].

Подякує шанувальниці за букет (*З.в.)[8, 148].




Приклад 20: Gledala sam u bijele ruže i smišljala moguće šliklece (курсив авторки) o ljubavnom nesporazumu (*М.в.)… [8, 58].

Я дивилась на білі троянди й вигадувала мож­ливі сценарії любовного непорозуміння (*Р.в.) [8, 148].




Приклад 21: … osušila bih joj (*Д.в.) barem jednu [8, 58].

засушила б для неї (*Р.в.) принаймні одну троянду [8, 149].




Приклад 22: Kupuje vazu za njegovo cvijeće (*З.в.)… [8, 58].

Купує вазу для його квітів (*Р.в.)[8, 149].



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка