Традиційні свята та уроки до Дня Знань



Сторінка1/7
Дата конвертації29.12.2017
Розмір1.19 Mb.
ТипКнига
  1   2   3   4   5   6   7


Відділ освіти Баришівської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет Баришівської районної ради

Баришівський навчально-виховний комплекс

«гімназія - середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»

Шмерига І.В.


Традиційні свята та уроки до Дня Знань

у школі І ступеня

Баришівка

Рекомендовано науково-методичною радою

Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів

(протокол № 05 від 27 травня 2010 року)

Традиційні свята та уроки до Дня Знань у школі І ступеня. Посібник для учителів початкових класів, вихователів груп продовженого дня та педагогів-організаторів.

Автор: Шмерига Ірина Володимирівна, вчитель початкових класів Баришівського НВК «гімназія – середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів».

Рецензенти: Дишлева Ірина Миколаївна, методист навчально-методичного кабінету початкової освіти КОІПОПК; Боярчук Ольга Іллівна, завідуюча навчально-методичним кабінетом виховної роботи КОІПОПК.


Посібник розрахований для використання в роботі початкової школи для початкових класів та вихователів групи продовженого дня. Матеріали посібника сприяють розвитку творчих здібностей молодших школярів, вихованню глибокої поваги до своєї малої Батьківщини, культурної спадщини українського народу.

Шмерига І.В., 2011

РМК, 2011

ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………….…3
Традиційні шкільні свята

Прощавай, букварику!.............................................................................................4

Прощавай, початкова школо!...............................................................................30

Українські вечорниці……………………………………………………………55


Уроки до Дня Знань

Нас вітає перший клас…………………………………………………………...71

Книга – ключ до знань…………………………………………………………..78

Україна – моя Батьківщина……………………………………………………..90

Життя людини – найвища цінність……………………………………………105

Знання – це скарб, а вміння вчитися – ключ до нього……………………….112

Література……………………………………………………………………....118

Вступ
Шкільні свята – одна з найважливіших форм виховної роботи з дітьми. Свято надає дітям чудові можливості виявити свої таланти, відчути себе справжніми акторами, музикантами, художниками – а це, безумовно, сприяє духовному розвитку юних особистостей.

А для молодших школярів свято має особливе значення. Діти цього віку дуже емоційні, вразливі, їм притаманні яскравість та гострота сприйняття, прагнення до самовираження, реалізації своїх здібностей. У дітей розвиваються творчі здібності, стимулюється впевненість у собі та ініціатива, укріплюються між особові зв’язки, реалізується потрібність у спілкуванні.

Останнім часом в школах України зростає інтерес до національної культури. І в цьому плані все більшої популярності набувають народні свята. Вони дуже яскраві, колоритні, цікаві своєю самобутністю, в них найвиразніше представлені характер і духовний світ української нації, її фольклор, традиції, побут.

Цей посібник традиційних свят і уроків саме і розрахований на те, щоб допомогти вчителям початкових класів залучити дітей до творчого пізнання культурної спадщини нашого народу, до розкриття краси української обрядовості, прищепити маленьким школярам любов до рідного краю та рідного слова. Посібник містить сценарії традиційних шкільних свят та уроків до Дня Знань, корисні та цікаві відомості про традиції українського народу. В основу змісту сценаріїв покладено красу святкової обрядовості, образну виразну річ, пісні, ігри, конкурси та розваги. Все це – чудовий матеріал для емоційно-естетичного та морального виховання дітей.

Запропонований посібник «Традиційні свята та уроки до Дня Знань у школі І ступеня» має на меті допомогти вчителям у вирішенні складного питання: як організувати цікаве та змістовне дитяче свято.

Використання запропонованих сценаріїв має бути творчим. Чим більше фантазії та позитивної енергетики вкладе організатор у свято, тим яскравішим воно буде.

Під час підготовки до свята доцільно порадитися як із колегами, батьками учнів, так і з самими школярами, врахувати їх побажання та цікаві задумки. Дуже важливо знайти однодумців серед дітей та дорослих, адже організувати цікаве свято без помічників неможливо. Крім того, цікава спільна праця створює сприятливі умови для формування дружнього дитячого колективу, що, звичайно, має неабияке значення у виховному процесі школярів.

Форма: Свято

Тема: Прощавай, букварику!

Мета:


  • пробудити і підтримати у школярів інтерес до дитячої книжки і бажання з нею спілкуватися;

  • розширити знання учнів про необхідність навчання та отримання міцних знань в житті людини;

  • виховувати бережне та шанобливе відношення дітей до книги – джерела знань;

  • виховувати в школярів бажання сумлінно вчитися, здобувати глибокі знання; викликати інтерес до книги, школи;

  • розвивати акторські, дикторські здібності учнів;

  • зміцнювати дружні відносини в колективі класу.

Тривалість: 35-40 хв.

Інтер’єр: Святково прибрана сцена (літери, цифри), гасла про навчання та школу: «Школа – твій другий дім», «Навчання і труд – поряд ідуть», «Не кажи: не вмію, а кажи: навчусь», «Знання за плечима не носити». По центру: «Прощавай, букварику!»; виставка творчих робіт учнів»Своїми власними руками», фотовиставка «Мій перший клас»

Дійові особи:


  • Принцеса

  • Ведучі ( 2 учні-старшокласники)

  • «Зошит»

  • «Лінійка»

  • «Андрійко»

  • «Ромашка»

  • «Барвінок»

  • «Гарбуз»

  • Учні-літери

  • Буквар

  • Читанка

  • Рідна мова

  • Математика

Хід свята:

(На сцену виходять ведучі)
Ведучий 1:

За морями, за горами,

Кажуть, є така земля

Із усякими дивами –

І це царство Букваря.
Ведучий 2:

А довкола нього слуги

І принцеса неслухняна

Читати, рахувати і писати

Не хоче із нами.
З’являється Принцеса:

Не хочу я вчитися вашої грамоти. Мені це все набридло, та й зрештою навіщо вчити ці букви? Що ж воно таке? І з чим його їдять?


Ведучий 1:

Ваша світлосте, не говоріть так. Подивіться, який навколо цікавий світ, скільки розумних, чудових книг, з яких можна багато чого дізнатися. Але за умови – їх треба перечитати.


Принцеса:

Ну знову ви за своє. Мій батенько – король, платить вам не за те, щоб ви мене мучили.


Звучить музика до пісні «Чого вчать у школі»
Ведучий 2:

Увага! Увага! Увага!


Ведучий 1:

В першім класі урочистий

День прощання з Букварем

Пригадай-но як колись ти

Був маленьким школярем.
Ведучий 2:

День вітання і прощання

Свято перших букварів

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.
Ведучий 1:

Ми запрошуємо всіх –

І дорослих і малих.
Пісня «Прощавай, букварику»

Слова і музика: М. Ровенка

Мужніємо, зростаємо,

Співаємо пісень,

Уже усі читаємо

Букварика щодень.

Не кличте вдаль, підручники,

Сторінками-крильми,

Сьогодні із Буквариком

Прощаємося ми.

Прощавай, прощавай,

Прощавай, прощавай.


Приспів:

Буква... Буква... Букварику,

Букварик, прощавай.

Школя... Школя...Школярику,


Мене не забувай.

Згадайте, люба вчителько,

Матусі, татусі,

Як «бекали» і «мекали»

Над буквами усі.

А як тепер читаємо,

Як книги бережем.

З подякою прощаємось

Із другом Букварем.

Прощавай, прощавай,

Прощавай, прощавай.

Приспів.
Найперша в світі книжечка,

Найпершії слова,

Найперше слово складене

Це — «мама» дорога.

Уже малі не будемо,

За плями вибачай.

Тебе ми не забудемо.

Букварику, прощай.

Прощавай, прощавай,

Прощавай, прощавай.



Приспів.
Принцеса:

Ви чули? Що це таке? Свято Букваря? І хто такий Буквар, щоб йому влаштовували свято?


Ведучий 2:

Усі букви – від А до Я – є на сторінках Букваря. Це перша книжка, яка веде наймолодших учнів у Країну Знань.


Принцеса:

Я теж хочу потрапити на це свято.


Ведучий 1:

Але ж ви не знаєте жодної букви!


Принцеса:

А хто про це знатиме? Ну, звичайно, якщо ви нікому не розкажете.


Ведучий 2:

Ну що ж, ходімо. Запрошували ж усіх.


Учень:

Нас дзвінок веселий кличе

Друзів і батьків на свято.

Не запізнюйтеся, швидше!

Час з Буквариком прощатись!

Учениця:


Послухайте наше красиве читання,

Побачите зошити наші охайні.

І разом потиснемо другові руку,

Що нам допоміг подолати науку.

А що то за друг, не будем казати.

Хто хоче побачить, приходьте на свято!


Учень:

В путь щасливу і широку

Всіх виводить перший клас.

До уроку, до уроку!

Чуєш, дзвоник кличе нас! (дзвенить дзвінок)
Принцеса:

Що це нині є за свято,

Що людей тут так багато?
Ведучий 1:

Ти не знаєш, мусиш знати.

Ми прийшли тут святкувати.

Тато, мама, ти і я -

Гарне свято Букваря (разом)
Учениця:

Буквар взяли ми перший раз,

Коли прийшли у перший клас.

І як нам радісно сказати:

Читати ми всі вміємо,

Навчилися й писати.


Учень:

Літера перша й перше слово,

З книжкою перша серйозна розмова

Перша сторінка, друга сторінка,

Успіхи перші, усмішки й сльозинки.

Всі: Навчився писати дружній наш клас

Можете всі поздоровити нас.
Учень:

Я вмить беру свої книжки

Й біжу мерщій до школи.

В снігу протоптані стежки

Виблискують навколо.
Учениця:

Я на уроці перший раз!

Тепер я учениця.

Ввійшла учителька до нас.

Не знаю, як годиться:

Сидіти треба, чи вставать? -

Поняття я не маю.

Мене до дошки просять йти -

Я руку підіймаю.

Нам книжки нові роздали,

Та ж я ще не читаю,

А на дзвінок, що кличе в клас,

Уваги не звертаю!

А скільки школярів у нас! У нас аж дві Наталки,

І Галі дві, Вітальки два, три Віті, три Мар'янки.

Я на уроці перший раз

Тепер я учениця.

І навіть правильно сиджу,

Хоч... дуже не сидиться!
Пісня «Свято Букваря»
Слова Н. Разінькової

Музика: М. Ведмедері




  1. Завітав на свято мій улюблений буквар.

Дуже йому вдячний, бо вже рік школяр.

Любимо цю книжечку класом ми своїм.

Радість знань дарує вона всім.
Приспів:

Перша книга ти чарівна моя,

Тебе вже давно поважаю я.

До знання шляхи відкриваєш ти,

Цілий рік читали тебе ми.


  1. Ось настало свято - день прощання з букварем.

Ми молодшим дітям свій букварик віддаєм,

Щоб навчив читати він старанних малюків,

Кожен крок знаннями б їх міцнів.

Приспів.
Учень:

Я вже вмію так багато:

Ма-ма, ба-ба, ді-до, та-то.

А до книжки як візьмуся,

То ще більше я навчуся.
Учениця:

Книги дружать з дітворою

Полюби їх у житті

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.
Учень:

Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброму навчать,

Працювати і учитись

І Вітчизну шанувать.
Учениця:

Ми всі вчимося залюбки,

Гартуємось, міцніємо,

Читаєм з захватом книжки

І про майбутнє мріємо.
Ведучий 2:

Хай кожен гість перевіря,

Чи знають учні Букваря.
Всі діти разом:

Чи можна нам, школярикам,

Прощатися з Буквариком?

Ведучий 1:

Іменинники, стривайте,

Ви згадки відгадайте!


Загадки:

Ведучий 1:

Йде по вулиці щасливий і поважний чоловік.

Він відкрив найбільше диво, хоч йому лиш сьомий рік.

Він долає першу в світі

Книжку мудрості - Буквар.

Ви його впізнали, діти,

Ну, звичайно, це ... (школяр)


Ведучий 2:

Є чарівник у школі в нас.

Ану, впізнайте, хто він.

Озветься, тиша йде у клас.

Озветься ще раз - гомін.

Щоб не спізнитись на урок,

Нам голос подає ... (дзвінок)
Ведучий 1:

У коробці спочивають

Спритні хлопці-молодці.

Убрання барвисте мають

І загострені кінці.

На папері слід лишають,

А зовуться ... (олівці)
Ведучий 2:

Не кущ, а з листочками

Не сорочка, а зшита.

Не людина, а розмовляє, (книжка)


Ведучий 1:

Пролунав шкільний дзвінок

Всіх покликав на ... (урок)
Ведучий 2:

Малюкам гукаю я,

Що уже не дошкільня!!!

А шкільний дзвінок співучий

Називає мене ... (учень)

Ведучий 1:

Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає наш ... (буквар)


До зали заходить Буквар, букви піднімаються, аплодують.
Буквар:

Ось тепер я бачу, що ви справжні школярі. А пісню про школу знаєте?


Пісня «Свято Букваря»
Слова: Л. Малахової

Музика: М. Ведмедері


1.І сумувати й водночас

Радіти, друзі, став:

Букварика останній лист

Сьогодні прочитав.


Приспів:

Бу-бу-бу-букварик

Вивчив вже школярик,

Літери усі читає,

У слова складає.
2. Я був тоді таке маля,

Що й згадувать доволі,

Коли отримав Букваря

Від вчительки у школі.



Приспів.
3. Карлючка А, Г - кочерга.

Як їх запам'ятати?

Та стали друзями мені,

Коли почав читати.



Приспів.
Зошит:

Ой-ой-ой, не маю сили,

Ви на мене наступили!

Дівчина: Що це тут валяється?


Хлопець: Зошит виявляється.

Дівчина: Підніміть його мерщій.


Хлопець: Чий він? Чий?
Зошит:

Я подертий, я потертий

І в обкладинці старій,

Весь в чорнилі, у мастилі...


Дівчина:

Хто хазяїн твій?


Зошит:

Андрій.
Лінійка:

І я скаржусь на Андрійка.
Хлопець:

Ти хто?
Лінійка:

Андрійкова лінійка.

Я терплю велику муку,

Правлю хлопцю за шаблюку,

Він дубасить мною стіл.

Я вже тріснула навпіл.
Зошит і Лінійка:

Ми тепер каліки з нею,

Нам потрібні ліки з клею.
Вчитель:

Що ти скажеш нам, Андрійку?


Андрійко:

Я не хочу мати двійку.

Я писатиму без клякс.

Я не буду мучить вас.

Я погані кину звички,

Допустіть до переклички.


Хлопець:

Ну, біжи, ставай між літер,

Та щоб сльози хутко витер!

Андрій: Я букви знаю до ладу

Алфавіт не підведу.
Ведучий 1:

Перекличка 1,2,3 - перша буква, говори!


Букви:

«А»


«А» - в алфавіті - найперша!

«А» - в алфавіті - найлегша!

А іще ця буква «А» І дзвінка, і голосна,

А ще хоче буква «А»

Щоби Алла букви знала,

А тоді до школи йшла.


«Б»

Бідолашний бегемотик

Вчив буквар, роззявив ротик.

Добре вимучив себе,

Та завчив лиш букву: бе-е-е!
«В»

Буква «В» така цікава –

Стовпчик тут і дужки справа,

Так в алфавіті живе,

Всім потрібна буква «В».
«Г»

Гриб у лісі заблудився,

Бо від мух листком накрився.

Глянув вліво, глянув вправо,

І подумав - кепські справи!

А горобчик пролітав,

Він листок з грибочка зняв.
«Ґ»

Гуси гучно ґелґотали –

Горобці зерно клювали.

Гонять гуси горобців –

Голубок на ґанок сів.
«Д»

Дубові дрова дід рубає

В дворі під деревом старим.

А дітвора допомагає

Носити дрова з двору в дім.
«Е»

Здивувалася дитина:

Від стовпця аж три жердини!

Здогадалася: «Еге!»

Це, напевно, буква «Е».
«Є»

Місяць, наче буква «с»,

придивляється з небес,

Посміхнувся до Славка,

Показавши язика.

Хлопчик крейду дістає

І малює букву «Є».
«Ж»

Жив жучок між бур'янами,

Жив без тата і без мами,

Жовтим листям ворушив,

Жив і жив, і не тужив.

Жаба квакнула: «Попався!»

Жук завмер - так налякався.
«З»

Збоку, знизу і згори –

Схожа «з» на цифру «три».

Є три зуба в букви «зе»,

Ними все вона гризе.
«И»

И - ця літера цікава!

Зліва дивиться направо.

- Ич, - дивується сама, -

Я у дружбі з усіма.

Гарно мовлюсь, голос маю.

Але слів не починаю!
«І»

Буква «і» - неначе свічка,

З ясним вогником вгорі.

А погасне - чорний ґнотик

Стане крапкою над «і».

«Ї»


Їжачок давно не їв,

Чистив голочки свої,

їхав віз по дорозі,

їздовий заснув на возі.

Раптом він заїхав в ліс –

їжу їжачку привіз.


Вчитель:

Ей, малий, ти хто такий?


«Й»

Я не хто, а буква «ій».

Щоб мене не спутать з и,

Я купив берет новий.

Не великий, не малий.

Подивіться, ось який!

(знімає з голови берет, показує)
«К»

Котик скочив на курник,

В курнику здійснився крик.

Тільки квочка не кричала,

А крилом курчат вкривала.

Котик сам собі сказав:

Ох, як я їх налякав!
«Л»

То не ляпка-закаляпка,

Не карлючка на листку,

Буква «ел» зігнула лапку,

Наче кішечка, м'яку.
«М»

Мила милом тигра мила.

Мила мило упустила.

Упустила Мила мило,

Тигра милом не домила.
«Н»

Норці в нірці не сидиться,

Непогоди не боїться.

Норка нишком нирк у хащу,

Не знайти її нізащо.
«О»

Буква «О» така-от кругла,

Хто не бачив - подивись:

Наче сонце, наче бублик,

Мов обручик, - хоч котись!
«П»

Півдня працював павучок,

Наткав павутинок пучок.

Почав помаленьку привчати

Панчішки плести павучаток.
«Р»

Рак рубав з горіха дрова,

Аж розчервонівся.

Риби з річки виглядали:

Думали - зварився.
«С»

Буква «ес», буква «ес», -

Посміхається Олесь. –

Мов пів бублика смачного –

І чого це він не весь?
«Т»

Тук-тук-тук,

Ток-ток-ток –

Вибиває молоток.

Ним ви цвяхи заб'єте,

Схожий він на букву «Т».


«У»

Уранці йдуть учитись учні,

Учителька у школі жде.

Улянці нашій аж незручно,

Чому ж вона туди не йде?
«Ф»

На ялинці дві сороки,

Видно хатки між дерев,

Я стою, узявшись в боки,

Наче в книжці буква «еф».
«X»

Ховрашки хотіли хліба –

Ховрашкам давали рибу.

Ховрашки халви хотіли,

Та просити не уміли.
«Ц»

Цап до цапа в гості йшов,

Цап дороги не знайшов.

Цапеня його догнало

І дорогу показало.

Цілий день в гостях сиділи,

Цілий віз капусти з'їли.
«Ч»

Буква «че» -

Немов стілець,

Догори лиш ніжки.

Навіть з цифрою чотири

Буква схожа трішки.


«Ш»

В горішнику горішина

Горішками обвішана.

Оришка і Тимішко

Струшують горішки.
«Щ»

- Розкажіть про букву «ща»!

- А вона така ж, як «ша»,

Тільки в неї, - каже Костик,

-Унизу праворуч хвостик.
«Ю»

В Юри є сестричка Юля,

Невеличка вередуля.

Любить Юля утікати,

Бо не хоче йти до хати.

Доганяв Юрасик Юлю

І набив на лобі ґулю.
«Я»

Я вивчив з Букваря

Цікаву букву Я.

Тепер шкодую я,

Що вивчив букву я.

Бо всюди я та я.

Поганий - тільки я,

Лінивий також я! Все я!


«Ь»

Я-не шість!

Я - м'який знак!

Це повинен знати всяк.

Я - не літера нова,

Я пом'якшую слова.

А у слові «олівець»

Забігаю аж в кінець.


«Пісня про голосні букви»
Вчитель:

А чи не було в нашому класі пригоди, яка ось трапилась з Барвінком.


Театралізована мініатюра
Ромашка:

Він слухняний не завжди

Сто сльозинок хлопчик витер,

Поки вивчив 30 літер.

(Гарбуз вводить Барвінка)
Гарбуз:

Ну, Барвінку, ось Буквар. Щось по писаному вшквар.


(Ромашка відкриває Буквар і показує Ж)
Ромашка:

Що за буква?


Барвінок:

Пів жука.


Ромашка:

А точніше?


Барвінок:

Буква ка, ха, як муха!


Ромашка:

А оце?
Барвінок:

«О» - кругленьке, мов яйце,

«Де» - засушений жучок,

«Ча» - залізний гапличок,

«Ю» - турецький барабан,

«Ша» - справжнісінький паркан.
Гарбуз:

Синочку мій,

Бач, який ти грамотний

Що це ти мені читаєш?

Ти ж ні «бе», ні «ме» не знаєш.

Не марнуй-но часу зря,

Та сідай до Букваря.

Поможи йому, Ромашко,

Вивчить букви, це не важко.
Ромашка:

Подивись, це буква «Ка».

Ну хіба ж це пів жука?

Прислухайсь, де є ця буква?

Корінь, каша, квітка, клюква...

Ще назви такі слова!


Барвінок: Голова.
Ромашка:

Де ж тут «ка» скажи, будь-ласка?

«Ка» - це кошик, киця, казка.

Корабель, кіно, картуз.


Гарбуз:

Маєш, дівчино, мороку,

Аж дивитись сумно збоку.

Дуже важко вчить дітей,

Та іще й таких, як цей.
Вчитель:

Наші першокласники не були такими неслухняними. Вони добре вивчили всі літери і вміють гарно читати й писати.


Ведучий 2:

Щоб тобою всі пишались,

Перехожі озирались,

Так роби, щоб люди звикли,

Ти - завжди у всьому приклад.

Всі учні-літери:

Нас 33

Нас 33
Учень:



У нас міцна сім'я.

Складаємо слова нові


Від А до Я

Від А до Я


Учень:

Ми мрію любимо й книжки

Життя у нас буя

Вчимося в школі залюбки


Всі разом:

Від А до Я (3 рази)


Учень:

Знай рідну мову і вивчай

Вона твоя й моя.

Та перш за все, абетку знай


Всі разом:

Від А до Я (3 рази)


Учениця:

Спасибі, що прийшли до нас

На свято в перший клас.

Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо.

Ми вже всі букви знаємо,

Ми вже читати вміємо.
Учень:

Коли умієш сам читать

Не треба мамі докучать,

До бабці теж не треба йти,

Ну, почитай, мовляв, хоч ти!
Учениця:

Сестру вмовляти теж не треба,

Щоб почитала щось для тебе.

Ані благать, ані чекать,

А просто взять і почитать.
Учень:

У містах, у різних селах,

Будь, Букварику, веселим.

Хай тебе у гості ждуть

Ти щасливим завжди будь!

Учениця:


А ми будемо у школі,

Тут науки нам доволі!


Всі учні разом:

Ніколи не забудемо

Про друга Букваря

Ми завжди вчитись будемо

Для щастя і добра.
Учень підходить до Букваря:

Мій друже, Букварику,

Перша книга моя!

Відмалку тобою

Звик дорожити я!
Учениця:

У тобі все - склади й слова.

Вірші, малюнки, казки.

Для нас маленьких

Хто хотів багато знати

І книг багато прочитати.

Ти був наш перший помічник!
Учень:

Ми навчилися читати,

Ми навчилися писати.

Ми зустріли у школі

Навчання зорю.
Учениця:

І сьогодні всі разом

Від щирого серця

Ми приносим подяку свою

Всі:

Букварю!
Ведучий 1:



Буквар чудово вивчений у вашім першім класі.
Учень:

Букварику, ми твої букви повертаємо. Вчи діток і далі так добре, як ти нас вчив.


Вчитель:

Друзі, хто в нас найголовніший?


Всі разом:

БУКВАР!
Учитель:

До здачі останнього рапорту товаришеві Букварю стояти струнко.
Рапорт

Учень:


Товаришу Буквар! На свято прощання з тобою зібрались усі 29 учнів 1-Б класу. Відрапортувати готові.
Учениця:

За час навчання в 1 класі вивчено 33 літери українського алфавіту, що допоможе нам у майбутньому вивчити й інші мови світу.


Учень:

Учнями нашого класу прочитано, не дочитано, зачитано до дірок 40 художніх книжок.


Учениця:

Списано, переписано, не дописано в зошитах багато десятків сторінок.


Учень:

Загублено 5 поганих звичок, 20 авторучок, 16 олівців, десяток гумок, 6 ґудзиків.


Учениця:

Над важкими правилами поламано 18 голів, зламано 2 стільці і 7 замків у портфелях і ранцях.


Учень:

На території школи розбито одну клумбу, 5 носів, 2 шибки, вибито З зуба.


Учениця:

Живемо цікаво й дружно, не збираємось зупинятись на досягнутому.

Учень:

Рапорт зданий.


Буквар:

Ой-ой-ой, оце навчив! Оце дожився!


Учениця:

Та не журись, це ми навмисно, щоб веселіше було. Головна правда в тому, що ти нас писати й читати навчив. Усміхнись! Сідай та послухай наші веселі шкільні уроки.


ВЕСЕЛІ ШКІЛЬНІ УРОКИ

Вчитель:


- Владиславе! У нас було 4 апельсини, 3 ми віддали Аліні. Скільки залишиться?
Учень:

- Ми їй краще тільки одну дамо, бо в неї діатез буде.


Вчитель:

-Сподіваюсь, Вітю, я не побачу, що ти списуєш із чужого зошита.


Учень:

теж на це сподіваюсь.


Вчитель:

- Богдане, твоя домашня робота про кішку точно така, як у твого

брата.
Учень:

-Бо це ж та сама кішка, Ірино Володимирівно!


Вчитель:

- Тарасе, яка найкраща пора для збирання яблук?
Учень:

- Коли собака на прив'язі.
Вчитель:

- Чого увесь урок ти, Ліда,

пасешся в зошиті сусіда?
Учениця:

- Перевіряю у Семена,

чи вірно він списав у мене.

Вчитель:


- Де Іванко наш пропав,

ти не знаєш, Толю?


Учень:

- А він ногу поламав,

і побіг додому.


Вчитель:

- А чом це ти, Сергійку,

Приніс додому двійку?
Учень:

- Було п’ятірок мало,

Мені як раз не стало.
КОНКУРСИ:

Вчитель:


Наша ігротека двері відчиняє,

Першокласників усіх радо зустрічає!

Запрошуємо всіх до нас:

Весела гра чека на вас!

(ведуча та Буквар проводять ігри)
Гра



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка