Типова навчальна програма з ромської мови та читання для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти



Сторінка1/3
Дата конвертації10.03.2019
Розмір0.59 Mb.
ТипТипова навчальна програма
  1   2   3



Мовно-літературна галузь
Освітній компонент:
Мови корінних народів та національних меншин України

Типова навчальна програма

з ромської мови та читання

для 1-2 класів

закладів загальної середньої освіти

2018

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Типова навчальна програма з ромської мови та читання для закладів загальної середньої освіти (далі – Програма) укладена відповідно до Закону України «Про освіту» 2017 року, вимог Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87, а також у відповідності до інваріантної складової Типових навчальних планів для закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою для початкової школи.

Ромська мова (романí) в Україні є єдиним представником індійської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Особливістю сучасного стану романі є відсутність усталеної літературної форми, значне діалектне розмаїття (яке, проте, не заважає спілкуванню) – йдеться про такі ромські діалекти й говірки, як ловарська, келде-рарська, сервська, урсарська, кримська та ін.

Програму інтегрованого курсу з ромської мови та читання для 1-2 класів укладено з урахуванням мети навчання з мовної освіти в початковій школі, концептуальних підходів до процесів оновлення змісту освіти української школи, які ґрунтуються на «Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя», потреб молодших школярів у вивченні рідної мови.

При укладенні програми враховано принципи дитиноцентрованості, природовідповідності, науковості, послідовності, доступності, випередженого розвитку усного мовлення по відношенню до писемного. Реалізація змісту навчального матеріалу потребує практичної спрямованості процесу навчання, взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей, творчого підходу вчителя до викладання предмета, а також орієнтації на інтереси та інтелектуальні й фізичні можливості учня. Програма скерована на формування особистості молодших школярів і спирається на загальнолюдські, національно-культурні та державні цінності.

Ромська мова як предмет у школі з навчанням українською мовою виконує певні дидактичні функції: вона є не тільки засобом пізнання духовної і матеріальної культури ромського етносу, а й навколишнього світу.

Зміст навчання ромської мови та читання в початкових класах як навчального предмета зумовлюється такими взаємопов’язаними змістовими лініями:«Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища», спрямованими на формування ключових і предметних компетентностей.

Реалізація змістових ліній «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово» (аудіювання, говоріння, читання, письмо), «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища» (знання з лексики, граматики, фонетики, орфографії сучасної ромськоїмови) сприяють формуваннюпочаткових знань про особливості культурно-суспільного життя ромів в Україні та про Україну (державні символи, географічне положення, загальні уявлення про народні свята і звичаї), відповідно до вікових особливостей молодших школярів – уміння вибирати та використовувати мовленнєві форми у конкретних комунікативних ситуаціях, уміння вступати у мовні контакти; ввічливо та толерантно ставитися до людей; формування умінь реагувати на прохання і потреби інших; дотримання правил поведінки; бережливого ставлення до природи, формування вмінь розуміти вказівки; вміння вести діалог за формами: запитання – відповідь, твердження – згода / незгода, привітання – відповідь; уміння надавати, отримувати, переказувати інформацію і висловлювати власну думку.

Зміст програми також враховує розвиток загальнонавчальних навичок, умінь (організаційних, загальномовленнєвих, загальнопізнавальних, контрольно-оцінних): за допомогою вчителя знаходити ефективні стратегії для вирішення комунікативних завдань; застосовувати набуті знання; формування навичок об’єктивно оцінювати свої або чужі навчальні досягнення; формування елементарних навичок роботи щодо виправлення власних помилок і недоліків у самостійній роботі на уроці та вдома.

Набуті знання і вміння удосконалюються відповідно до програмного матеріалу. Повторення, узагальнення, поглиблення знань здійснюється за концентричним принципом.

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування у молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів навичок читання, висловлювання свого ставлення до прочитаного, застосовування набутої інформації в навчально-пізнавальних та інших комунікативних ситуаціях, у практичному досвіді.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів навичок письма, умінь висловлювати в письмовій формі свої думки, почуття, ставлення, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності. Опанування графічної системи ромської мови, розвиток техніки письма, культури оформлення письмової роботи передбачають перенесення відповідних графічних умінь, сформованих на уроках української мови.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її, створювати прості медіапродукти за допомогою вчителя (або самостійно).

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на аналізучнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм вимови та правил правопису.

Основний принцип організації навчання – від усного мовлення до читання і письма.

Вивчення ромської мови в початковій школі має на меті формувати в учнів певний рівень комунікативної компетентності, що передбачає розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності, усного та писемного мовлення (слухання/розуміння, читання, письма, умінь застосовувати набуті мовні знання і мовленнєві навички у повсякденному спілкуванні).

Зміст навчального матеріалу відібрано за наступними принципами:

– поступове зростання складності змісту навчального матеріалу;


  • циклічна повторюваність навчального матеріалу з поступовим розширенням його змісту;

  • відбір мовленнєвих тем з урахуванням вікових особливостей та інтересів молодших школярів;

  • наявність можливості бікультурних і білінгвальних співcтавлень;

  • можливість на різних етапах навчання реалізувати етнокультурний компонент і діалог культур;

  • оптимізація навчального процесу як засіб збереження фізичного, психічного та емоційного здоров’я молодших школярів.

Зміст програми з ромськоїмови в початкових класах відповідає її основним завданням, а саме:

– формування стійкої мотивації та вмотивованого інтересу до вивчення ромської мови, традицій, історії та культури ромського народу;

– забезпечення мовленнєвого та загального розвитку молодших школярів через мовлення рідною мовою;

– надання та засвоєння певного обсягу мовознавчих знань і вмінь, практичне засвоєння основних орфоепічних, орфографічних, пунктуаційних правил ромської літературної мови;

–формування та розвиток необхідного словникового запасу учнів та формування уміння зв’язно висловлювати думки в усній і писемній формах;

– формування і вдосконалення каліграфічних навичок при використанні рідної мови;

– розвиток логічного мислення учнів, уміння знаходити схожі/відмінні,істотні/неістотні ознаки предметів, явищ; початкових умінь абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та висловлювати їх у власному мовленні;

– формування та розвиток навичок читання рідною мовою як виду мовленнєвої діяльності;

– сприяння інтелектуальному, моральному, соціокультурному та естетичному розвитку дитини завдяки знайомству школярів з дитячою літературою (в авторській, жанровій, тематичній різноманітності), з літературними образами; використання у навчальному процесі різних видів мистецтва (музики, живопису, дитячих театралізованих вистав та екранізованих творів тощо);

– формування початкових уявлень про національні традиції, історію, культуру ромського народу засобами змісту навчального матеріалу;

– виховання толерантного ставлення до інших народів та їхніх мов;

– розвиток навичок виконання різних ролевих функцій у колективі, співпраця в команді та робота в парах і групах.

В умовах сучасних методичних підходів до викладання мов як предмета при реалізації змісту цієї Програми слід враховувати певні методичні засади, які ґрунтуються на:

- використанні сучасних навчальних та ігрових технологій;

- розвитку особистості дитини, її мовленнєвих та розумових здібностей;

- формуванні певних комунікативних, соціальних і предметних компетенцій;

- поступовому та інтегрованому оволодінні усіма видами мовленнєвої діяльності та поетапно-концентричному опануванні мовним і мовленнєвим матеріалом;

- використанні знань, вмінь та навичок, набутихпри вивченні інших мов;

- випередженому вивченні усного курсу в навчанні мови романі.

Комунікативно-діяльнісна спрямованість навчання зумовлює тематику спілкування, зазначену у програмі. Орієнтовний перелік тем (може бути розширений/змінений учителем самостійно):



I. Суспільні та країнознавчі теми

  1. Я живу в Україні.

  2. Ромський народ в Україні та Європі.

  3. Ромські свята, народні традиції та звичаї.

  4. Ромська народна творчість, ромські культура та мистецтво.

  5. Ромський мовленнєвий етикет.

IІ. Побутові теми

  1. Я та моя родина.

  2. Моя рідна оселя.

  3. Наша школа, наш клас.

  4. Місто і село.

  5. Людина та її зовнішній вигляд.

  6. Що ми їмо?

  7. Одяг і взуття.

  8. Календар.

  9. Розпорядок дня учня. Особиста гігієна.

  10. Мій вільний час. Дитячі ігри та забави.

  11. Вільний час.

  12. У транспорті.

  13. В магазині.

  14. У лікаря»,

  15. Техніка та зв’язок.

III. Природознавчі теми

  1. Світ тварин і птахів.

  2. Світ рослин.

  3. Природа та її об’єкти (ліс, гори, озера, море, річки тощо).

  4. Пори року (зима, весна, літо, осінь). Погода.

Для оволодіння комунікативними темами першочерговим є засвоєння таких лексико-семантичних груп слів романі:

1. Кольори.

2. Дні тижня. Місяці.

4. Лічба (1–100). Числа та цифри. Грошові купюри, монети.

5. Годинник. Назви часу.

6. Частини тіла.

8. Одяг.

9. Страви і напої.

10. Домашній посуд.

11. Меблі.

12. Шкільне приладдя.

15. Іграшки.

16. Рослини.

17. Свійські та дикі тварини і птахи.

Програма не обмежує творчу самостійність вчителя: вчитель може вільно перерозподіляти години на вивчення тієї чи іншої теми (в межах загальних годин розділу), а також враховує потреби учнів (відповідно до вікових особливостей, ступеня збереження діалектів чи говірок) та реалії суспільного життя ромів.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів має логічну структуру. Вона зумовлюється поступовим ускладненням завдань на кожному наступному етапі навчання і відповідає методичним засадам та нормативам, які закладено в Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Вимоги до навчальних досягнень учнів надано до кожного розділу окремо. Основна мета оцінювання полягає у формуванні в молодших школярів бажання учитися.

Опанування знаннями за програмою для початкових класів повинно підготувати учнів до свідомого й творчого сприйняття системного курсу мови романі, до читання творів цією мовою в середніх і старших класах шкіл, де ромська мова вивчатиметься як предмет. Також програма може бути використана для викладання ромської мови та читання в початкових класах загальноосвітніх закладів з навчанням мовами національних меншин.

Навчальний процес з вивчення мови романімає бути організований таким чином, щоб за своїм змістом та структурою він відповідав вимогам комунікативного навчання та сучасним підходам до уроку в початковій школі.

За результатами навчання учні початкової школи мають (у межах вивченого матеріалу):

– оволодіти читанням і письмом як універсальними видами мовленнєвої діяльності;

– набути якісні вміння та навички аудіювання та говоріння ромською мовою;

– засвоїти й активно вживати лексику за визначеною тематикою;

– помічати й виправляти помилки у власному усному та писемному мовленні;

– співвідносити вимову і правопис, знаходити відповідність та різницю між ними, дотримуватися на практиці орфоепічних норм та правил правопису;

– набути початкових знань про будову мови, її основні одиниці та взаємозв’язки між ними; використовувати ці знання у власному мовленні;

– та розуміти місце романі серед інших мов народів України.


Структура Програми:

«Усний курс» (1 клас),

«Розвиток усного мовлення і навчання грамоти» (2 клас, робота за «Букварем»),

«Знання про мову. Мовні уміння. Розвиток читання та мовлення» (3, 4 класи).

Пропедевтичний усний курс є необхідним для входження в мовленнєвий простір романі, для подальшого системного вивчення її закономірностей та особливостей.

На уроках усного курсу орфоепічні навички виробляються через наслідування вчителя (імітацію). Багаторазове правильне повторення слів, словосполучень, речень, вживання нових слів у різного типу висловлюваннях при розгляді різноманітних ситуацій у подальшому сприятиме міцному оволодінню учнями мовою романі та її нормами.

Тематика усного курсу ромської мови визначена з урахуванням вікових особливостей учнів, їхніх інтересів і пов’язана з побутово-культурними, соціальними та іншими ситуаціями. Учні вчать напам’ять й декламують визначені вчителем невеличкі твори − віршовані рядки, сюжетні вірші, приказки та прислів’я тощо.

При опануванні нових тем попередній лексичний та фразеологічний матеріал повторюється. Повторення повинно бути продуманим, осмисленим, зорієнтованим на довготривалість знань.

У 2 класі курс ромськоїмови, який включає розвиток усного мовлення і навчання грамоти, поділяється на добукварний, букварний і післябукварнийперіоди.

У добукварний періодздійснюється робота з розвитку усного мовлення учнів, повторення та закріплення артикуляційних, орфоепічних умінь, навичок слухати та розуміти ромську мову. Основна увага приділяється словниковій роботі, повторюються слова, словосполучення, речення (відомі учням з усного курсу) на новому ілюстративному матеріалі, який дає змогу розширити лексичний запас.

Здійснюється підготовка до написання рукописних малих та великих букв ромського алфавіту (малювання, складання візерунків, писання ліній, елементів, відмінних від елементів алфавіту українськоїмови), формуються навички плавного, спокійного письма, навички сприймання й відтворення пропорційного розміру та співвідношення окремих деталей малюнків, узорів.

У букварний період учні вивчають букви на позначення голосних та приголосних звуків. Засвоюються алфавітні назви букв на позначення звуків, формуються елементарні навички читання рукописного тексту.

У букварний період учні знайомляться з ромською абеткою на основі кирилиці. Зміст уроків ромського письма узгоджується зі змістом уроків письмаукраїнською мовою. Ромська каліграфія не становить особливих методичних чи дидактичних труднощів: спеціального вивчення потребують лише букви на позначення придихових приголосних, тобто кІ (kI), пI (pI), тІ (tI), чІ (çI).

У післябукварний період основна увага приділяється розвитку та вдосконаленню уміння поскладового читання, читання цілими словами, навички читання речень різної структури, невеличких текстів (опис, діалог). Систематично проводиться робота над розумінням прочитаного. Навички переказу формуються на основі опорних слів, усного плану, навідних запитань учителя. Також учні мають самостійно (або за допомогою вчителя) будувати висловлювання за сюжетом малюнків, ілюстрацій, фільмів і на підставі власних спостережень, вчать напам’ять загадки, скоромовки, лічилки, приказки, прислів’я, вірші. Учням, у яких швидкість читання досягла 20–25 слів за хвилину, можна пропонувати самостійне читання вголос тексту з дитячої книжки.

У 3 класі основна увага зосереджується на повторенні та узагальненні набутих протягом попередніх років навчання знань про ромську мову, на умінні слухати і розуміти текст, правильно розмовляти в межах вивченої лексики, удосконалювати уміння читати, писати, говорити. Закріплюються основні фонетичні поняття, учні ознайомлюються з певними мовними одиницями романі.

На кожному уроці вирішуються завдання щодо подальшого збагачення словникового запасу учнів, розширення граматичної бази для відпрацювання навичок усного та писемного мовлення, розвиваються уміння висловлювати свої думки та навички дотримання мовленнєвого етикету.

З метою формування комунікативних умінь і навичок учитель має використовувати різноманітні форми й методи роботи: вивчення напам’ять слів, словосполучень, коротких текстів (віршів, загадок, прислів’їв), повторення вивченого, створення умовних ситуацій для імпровізації.

Крім того, у 3 класі необхідно приділяти певну уваги розвитку читацьких інтересів молодших школярів, формувати навички свідомого, виразного, правильного читання вголос та про себе; початкові навички аудіювання творів художньої літератури уривків з текстів літературних жанрів різноманітної тематики. Мовленнєва діяльність учнів на практиці удосконалюється шляхом продукування ними невеличких зв’язних висловлювань при відповідях на питання, у процесі переказування прочитаного абзацу, нескладного тексту, під час роботи над малюнками, ілюстраціями. Під час вивчення романі у 3 класі слід також звертати увагу на культуру мовлення: уміння говорити з відповідною силою голосу залежно від мовленнєвої ситуації, регулювати швидкість мовлення, дотримуватися норм етикету під час монологічного та діалогічного мовлення.

У 4 класі поглиблюються знання з курсу ромської мови, отримані у 1–3 класах; удосконалюються орфоепічні уміння й навички; збагачується та розширюється словниковий запас, розвиваються усі види мовленнєвої діяльності та формуються навички грамотного, правильного письма з дотриманням орфографічних вимог, граматичних правил.

Триває робота над збагаченням, розширенням лексичного запасу учнів. Удосконалюються і розширюються фонетичні і граматичні знання, уміння і навички.

Програма 4 класу («Знання про мову. Мовні уміння. Розвиток читання та мовлення») передбачає подальший розвиток та удосконалення комунікативних умінь та навичок, набутих протягом попередніх років навчання.

Програма не обмежує самостійності й творчої ініціативи вчителя, бо передбачає гнучкість у відборі та розподілі навчального матеріалу, в урахуванні потреб учнів, зумовлених віковими особливостями школярів, ступенем збереження говірки та реаліями суспільного життя.

За структурою зміст інтегрованого курсу з вивчення ромської мови в 1-4 класах, враховуючи вікові особливості розвитку дітей, поділяється на 2 цикли (1—2 класи та 3—4 класи), що відповідає положенням Державного стандарту початкової освіти і надає можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях здобувачів початкової освіти на різних етапах навчання.

Загальні очікувані результати І циклу навчання

Здобувач / здобувачка початкової освіти (учень / учениця):

1) взаємодіє з іншими усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

2) аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її; сприймає художній текст як засіб збагачення власного естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду;

3) висловлює свої думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими письмово та в режимі онлайн, дотримується норм літературної мови;

4) оцінює індивідуальне мовлення – своє та інших учнів, використовує це для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.




№ п/п

Обов’язкові результати навчання здобувачів початкової освіти:

Загальні результати

І цикл (1-2 клас)

до пункту 1

1.1

Сприймає усну інформацію

Сприймає усну інформацію; перепитує, виявляючи увагу; доречно реагує .

1.2

Перетворює усну інформацію

Відтворює основний зміст усного повідомлення відповідно до теми спілкування та комунікативних завдань;

на основі почутого малює/добирає ілюстрації; передає інформацію графічно



1.3

Виокремлює інформацію

Виокремлює цікаву для себе інформацію; передає її іншим.

1.4

Аналізує та інтерпретує усну інформацію

Розпізнає ключові слова і фрази в усному повідомленні, виділяє їх голосом у власному мовленні;

пояснює, чому зацікавила інформація;

за допомогою вчителя виявляє очевидні ідеї у простих текстах, медіатекстах.


1.5

Оцінює усну інформацію

Висловлює думки щодо усного повідомлення, простого тексту, медіатексту; намагається пояснити свої вподобання;

звертається до дорослих за підтвердженням правдивості інформації.



1.6

Висловлює і захищає власні погляди


Висловлює власні погляди на предмет обговорення;

намагається зробити так, щоб висловлення було зрозуміле і цікаве для інших;

правильно вимовляє і наголошує загальновживані слова у своєму висловленні


1.7

Використовує словесні й несловесні засоби під час представлення своїх думок

Розпізнає емоції своїх співрозмовників, використовує відомі словесні й несловесні засоби для передавання емоцій та настрою;

розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити;

створює прості медіапродукти за допомогою вчителя (або самостійно).


1.8

Регулює

власний емоційний стан



Розповідає про власні відчуття та емоції від прослуханого / побаченого; ввічливо спілкується.

до пункту 2

2.1

Сприймає текст

Передбачає за обкладинкою, заголовком та ілюстраціями, про що йтиметься в дитячій книжці; читає вголос правильно, свідомо, цілими словами, нескладні за змістом і формою тексти; виявляє розуміння фактичного змісту прочитаного.

2.2

Аналізує та інтерпретує текст


Пов’язує інформацію з тексту з відповідними життєвими ситуаціями;

розрізняє головне і другорядне в тексті;

визначає тему художнього твору, а також простого медіатексту.


2.3

Збагачує естетичний та емоційно-чуттєвий досвід

Розповідає про власні почуття та емоції від прочитаного тексту; відтворює емоції літературних персонажів під час інсценізації.

2.4

Оцінює текст

Висловлює власні вподобання щодо змісту прочитаних творів, літературних персонажів, намагається пояснити, що подобається, а що – ні;

висловлює думки з приводу простих медіатекстів.



2.5

Обирає тексти для читання

Обирає книжку для читання; пояснює власний вибір

2.6

Перетворює інформацію

На основі тексту малює /добирає ілюстрації, фіксує інформацію графічно.

2.7

Читає творчо

Експериментує з текстом (змінює кінцівку, місце подій, імпровізує з репліками під час театралізації тощо)

до пункту 3

3.1

Створює

письмові висловлення



Пише розбірливо рукописними буквами, поєднуючи їх між собою;

створює невеликі та не складні за змістом висловлення, записує їх; правильно записує слова, які пишуться так, як вимовляються;

створює прості медіапродукти з допомогою інших.


3.2

Взаємодіє онлайн

Обмінюється короткими письмовими повідомленнями

3.3

Редагує письмові тексти

Перевіряє написане, виявляє і виправляє недоліки письма самостійно чи за допомогою вчителя;

обговорює створений текст і вдосконалює його за допомогою інших



до пункту 4

4.1

Аналізує мовні явища

Спостерігає за мовними одиницями та явищами, відкриває деякі закономірності співвідношення звуків і букв, значення слів, їх граматичної форми та ролі в реченні; спостерігає за власним мовленням та мовленням інших, удосконалює власне мовлення за допомогою інших.

4.2

Використовує знання з мови у мовленнєвій творчості

Експериментує зі звуками, словами, фразами в мовних іграх; аналізує за допомогою вчителя мовлення літературних персонажів


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка