Типова навчальна програма з польської мови та читання для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти



Скачати 425.72 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації10.03.2019
Розмір425.72 Kb.
ТипТипова навчальна програма
  1   2

Мовно-літературна галузь

Освітній компонент:

Мови корінних народів та національних меншин України

Типова навчальна програма

з польської мови та читання

для 1-2 класів

закладів загальної середньої освіти


2018
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програму інтегрованого курсу з польської мови та читання для закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту» (2017 р.), вимог Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87, а також з урахуванням мети навчання з мовної освіти в початковій школі, концептуальних підходів до процесів оновлення змісту освіти нової української школи, які ґрунтуються на «Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя», потреб молодших школярів у вивченні рідної мови.

При укладенні програми враховано принципи дитиноцентрованості, природовідповідності, науковості, послідовності, доступності, випередженого розвитку усного мовлення по відношенню до писемного. Реалізація змісту навчального матеріалу потребує практичної спрямованості процесу навчання, взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей, творчого підходу вчителя до викладання навчального предмета, а також орієнтації на інтереси та інтелектуальні й фізичні можливості учня. Програма скерована на формування особистості молодших школярів і спирається на загальнолюдські, національно-культурні та державні цінності.

Польська мова як навчальний предмет у закладах загальної середньої освіти з навчанням українською мовою виконує певні дидактичні функції: вона є не тільки засобом пізнання польської духовної і матеріальної культури, а й навколишнього світу.

В Програмі визначено цілі, зміст і методичні підходи до навчання польської мови.

Зміст навчання польської мови та читання в початкових класах як навчального предмета зумовлюється такими взаємопов’язаними змістовими лініями: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища», спрямованими на формування ключових і предметних компетентностей.

Реалізація змістових ліній «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово» (аудіювання, говоріння, читання, письмо), «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища» (знання з лексики, граматики, фонетики, орфографії сучасної польської мови) сприяють формуванню початкових знань про особливості польського культурно-суспільного життя, загальних знань про Польщу та Україну (державні символи, географічне положення, елементарні знання про державні мови та їх спорідненість; загальні уявлення про народні свята і звичаї), відповідно до вікових особливостей молодших школярів – уміння вибирати та використовувати мовленнєві форми у конкретних комунікативних ситуаціях, уміння вступати у мовні контакти; ввічливо та толерантно ставитися до людей; формування умінь реагувати на прохання і потреби інших; дотримання правил поведінки; бережливого ставлення до природи, формування вмінь розуміти вказівки; вміння вести діалог за формами: запитання – відповідь, твердження – згода / незгода, привітання – відповідь; уміння надавати, отримувати, переказувати інформацію і висловлювати власну думку.

Зміст програми також враховує розвиток загальнонавчальних навичок, умінь (організаційних, загальномовленнєвих, загальнопізнавальних, контрольно-оцінних): за допомогою вчителя знаходити ефективні стратегії для вирішення комунікативних завдань; застосовувати набуті знання; формування навичок об’єктивно оцінювати свої або чужі навчальні досягнення; формування елементарних навичок роботи щодо виправлення власних помилок і недоліків у самостійній роботі на уроці та вдома.

Набуті знання і вміння удосконалюються відповідно до програмного матеріалу. Повторення, узагальнення, поглиблення знань здійснюється за концентричним принципом.

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування у молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів навичок читання, висловлювання свого ставлення до прочитаного, застосовування набутої інформації в навчально-пізнавальних та інших комунікативних ситуаціях, у практичному досвіді.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів навичок письма, умінь висловлювати в письмовій формі свої думки, почуття, ставлення, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності. Опанування графічної системи польської мови, розвиток техніки письма, культури оформлення письмової роботи передбачають перенесення відповідних графічних умінь, сформованих на уроках української мови.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її, створювати прості медіапродукти за допомогою вчителя (або самостійно).

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на формування елементарних навичок аналізу мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил правопису з дотриманням літературних норм.

Основний принцип організації навчання – від усного мовлення до читання і письма.

Вивчення польської мови в початковій школі має на меті формувати в учнів певний рівень комунікативної компетентності, що передбачає розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності, усного та писемного мовлення (слухання / розуміння, читання, письма, умінь застосовувати набуті мовні знання і мовленнєві навички у повсякденному спілкуванні).

Зміст навчального матеріалу відібрано за наступними принципами:

поступове зростання складності змісту навчального матеріалу;

циклічна повторюваність навчального матеріалу з поступовим розширенням його змісту;

відбір мовленнєвих тем з урахуванням вікових особливостей та інтересів молодших школярів;

наявність можливості бікультурних і білінгвальних співcтавлень;

можливість на різних етапах навчання реалізувати етнокультурний компонент і діалог культур;

оптимізація навчального процесу як засіб збереження фізичного, психічного та емоційного здоров’я молодших школярів.

Зміст програми з польської мови відповідає її основним завданням, а саме:

– формування вмотивованого інтересу до вивчення польської мови, традицій та культури польського народу;

– забезпечення мовленнєвого і загального розвитку молодших школярів;

– надання основ мовної освіти, певного обсягу мовознавчих знань і вмінь;

– практичне засвоєння орфоепічних, орфографічних, пунктуаційних правил польської літературної мови;

– формування уміння зв’язно висловлювати свої думки в усній та писемній формах;

– формування і вдосконалення каліграфічних навичок;

– формування та розвиток необхідного словникового запасу учнів, їхнього логічного мислення, мовленнєвих умінь; умінь знаходити істотні / неістотні, схожі / відмінні ознаки предметів, явищ; початкових умінь абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

– формування та розвиток навичок читання польською мовою як виду мовленнєвої діяльності;

– сприяння інтелектуальному, моральному, соціокультурному та естетичному розвитку дитини завдяки знайомству школярів з дитячою літературою (в авторській, жанровій, тематичній різноманітності), з літературними образами; використання у навчальному процесі різних видів мистецтва (музики, живопису, дитячих театралізованих вистав та екранізованих творів тощо);

– формування початкових уявлень про національні традиції, історію, культуру польського народу засобами змісту навчального матеріалу;

– виховання толерантного ставлення до інших народів та їхніх мов;

– розвиток навичок виконання різних ролевих функцій у колективі, співпраця в команді та робота в парах і групах.

В умовах сучасних методичних підходів до викладання мов як навчального предмета при реалізації змісту цієї Програми слід враховувати певні методичні засади, які ґрунтуються на:

використанні сучасних навчальних та ігрових технологій;

розвитку особистості дитини, її мовленнєвих і розумових здібностей;

формуванні певних комунікативних, соціальних і предметних компетенцій;

поступове та інтегроване оволодінні усіма видами мовленнєвої діяльності та поетапно-концентричне опанування мовним і мовленнєвим матеріалом;

використанні знань, вмінь та навичок, набутих при вивченні інших мов;

випередженому вивченні усного курсу в навчанні польської мови.

Комунікативно-діяльнісна спрямованість навчання зумов­лює тематику спілкування, зазначену у програмі. Орієнтовний перелік тем:

I. Суспільні та країнознавчі теми


  1. Україна – наша батьківщина.

  2. Польща – наш сусід. Державні символи України і Польщі. Столиця Польщі – Варшава.

  3. Свята і народні звичаї.

  4. Народна творчість.

  5. Мовленнєвий етикет.

IІ. Побутові теми

  1. Моя родина.

  2. Мій дім, квартира.

  3. Наша школа, наш клас.

  4. Місто і село.

  5. Людина та її зовнішній вигляд.

  6. Їжа.

  7. Одяг.

  8. Календар.

  9. Розпорядок дня учня. Особиста гігієна.

  10. Мій вільний час. Дитячі ігри та забави.

III. Природознавчі теми

  1. Світ тварин і птахів.

  2. Світ рослин.

  3. Природа та її об’єкти (ліс, гори, озера, море, річки тощо).

  4. Пори року (зима, весна, літо, осінь). Погода.

Для оволодіння комунікативними темами першочерговим є засвоєння лексико-семантичних груп слів:

1. Кольори.

2. Дні тижня. Місяці.

4. Лічба (1–100).

5. Годинник.

6. Частини тіла.

8. Одяг.

9. Страви і напої.

10. Домашній посуд.

11. Меблі.

12. Шкільне приладдя.

15. Іграшки.

16. Рослини.

17. Свійські та дикі тварини і птахи.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів має логічну структуру. Вона зумовлюється поступовим ускладненням завдань на кожному наступному етапі навчання і відповідає методичним засадам та нормативам, які закладено в Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Вимоги до навчальних досягнень учнів надано до кожного розділу окремо.

Опанування знаннями за програмою для початкових класів повинно підготувати учнів до свідомого й творчого сприйняття системного курсу польської мови, до читання різножанрових творів польською мовою в середніх і старших класах шкіл, де польська мова вивчається як навчальний предмет. Також програма може бути використана для викладання польської мови та читання в початкових класах загальноосвітніх закладів з навчанням мовами національних меншин, в позашкільних установах і школах при національно-культурних центрах (для запровадження викладання польської мови як початкового практичного курсу).

Навчальний процес з вивчення польської мови має бути організований таким чином, щоб за своїм змістом та структурою він відповідав вимогам комунікативного навчання та сучасним підходам до уроку в початковій школі.

За результатами навчання учні початкової школи мають (у межах вивченого матеріалу):

– оволодіти читанням і письмом як універсальними видами мовленнєвої діяльності;

– набути якісні вміння та навички аудіювання та говоріння;

– засвоїти й активно вживати лексику за визначеною тематикою;

– помічати й виправляти помилки у власному усному та писемному мовленні;

– співвідносити вимову і правопис, знаходити відповідність та різницю між ними, дотримуватися на практиці орфоепічних норм та правил правопису;

– набути початкові знання про будову мови, її основні одиниці та взаємозв’язки між ними.

Структура Програми: «Усний курс» (1 клас), «Розвиток усного мовлення і навчання грамоти» (2 клас, робота за «Букварем»), «Знан­ня про мову. Мовні уміння. Розвиток читання та мовлення» (3, 4 класи).

Пропедевтичний усний курс є необхідним для входження в мовленнєвий простір польської мови, для подальшого системного вивчення її закономірностей та особли­востей.

На уроках усного курсу орфоепічні навички виробляються через наслідування вчителя (імітацію). Багаторазове правильне повторення слів, словосполучень, речень, вживання нових слів у різного типу висловлюваннях при розгляді різноманітних ситуацій у подальшому сприятиме міцному оволодінню учнями мовою.

Програмою передбачено засвоєння учнями 1 класу протягом навчального року до 200–250 польських слів. На кожному уроці до активного словникового запасу необхідно вводити 5–7 нових слів.

Тематика усного курсу польської мови визначена з урахуванням вікових особливостей учнів, їхніх інтересів і містить побутово-культурні, соціальні та інші ситуації. Учні вчать напам’ять й декла­мують визначені вчителем невеличкі твори − віршовані рядки, сюжетні вірші, пейзажну лірику, приказки, прислів’я, скоромовки, лічилки тощо.

При опануванні нових тем попередній лексичний та фразеологічний матеріал повторюється. Повторення повинно бути продуманим, осмисленим, зорієнтованим на довготривалість знань.

У 2 класі курс польської мови, який включає розвиток усного мовлення і навчання грамоти, поділяється на добукварний, букварний і післябукварний періоди.

У добукварний період здійснюється робота з розвитку усного мовлення учнів, повторення та закріплення артикуляційних, орфоепічних умінь, навичок слухати, розуміти польську мову. Основна увага приділяється словниковій роботі, повторюються слова, слово­сполучення, речення (відомі учням з усного курсу) на новому ілюстративному матеріалі, який дає змогу розширити лексичний запас.

Здійснюється підготовка до написання рукописних малих та великих букв польського алфавіту (малювання, складання візерунків, писання ліній, елементів, відмінних від елементів алфавіту рідної мови), формуються навички плавного, спокійного письма, навички сприймання й відтворення пропорційного розміру та співвідношення окремих деталей малюнків, узорів.

У букварний період учні ознайомлюються з буквами на позначення голосних (a, o, i, e, u, ó, y, ą, ę) та приголосних (b, c, ch, cz, ć, d, dz, dź, dż, f, g, h, j, k, l, ł, m, n, ń, p, r, rz, s, sz, ś, t, w, z, ź, ż) звуків.

Особливу увагу слід звернути на вивчення носових голосних, позначених буквами ą, ę, голосних звуків, позначених буквами u, y, які можуть асоціюватися зі звуками и, у української мови, а також на вивчення середньоязикових приголосних звуків (ś, ź, ć, dź), бокового l, а також звука ł, диграфів (ch, cz, dz, dź, dż, rz, sz) і буквосполучень (sc, szcz, śći, ść, dżdż).

Застосовується прийом читання прямого складу (lo, ty, mo) з орі­єнтацією на букви голосних звуків, засвоюються алфавітні назви букв на позначення приголосних звуків, формуються елементарні навички читання рукописного тексту.

У післябукварний період розвиваються та вдосконалюються вміння поскладового читання, читання цілими словами, навички читання речень різної структури, зв’язних текстів (опис, діалог); проводиться робота над свідомим читанням, розумінням прочитаного. На основі опорних слів, усного плану, навідних запитань учителя формуються початкові навички переказу. Учні будують прості висловлювання за сюжетом ма­люнків, ілюстрацій, фільмів і власних спостережень; вчать напам’ять загадки, скоромовки, лічилки, приказки, при­слів’я, вірші. Учням, які оволоділи навичками свідомого читання, можна запро­понувати самостійне читання вголос невеликого за обсягом тексту з дитячої книжки.

У 3 класі основна увага зосереджується на повторенні, узагальненні знань про польську мову, вмінні слухати й розуміти текст, правильно розмовляти в межах вивченої лексики, вдосконалювати вміння читати, писати, говорити. Закріплюються основ­ні фонетичні поняття, учні ознайомлюються з певними мовними одиницями.

Завданням курсу є збагачення словникового запасу учнів, роз­ширення граматичної бази для відпрацювання навичок усного та писемного мовлення, формування умінь зв’язно висловлювати свої думки, вироблення навичок дотримання мовленнєвого етикету.

З метою правильного засвоєння орфоепічних та орфографічних умінь та навичок важливо навчити учнів робити звуко-буквений аналіз слів, звертати увагу на звуки польської мови, які звучать так само, як у рідній мові, але записуються інакше у польському алфавіті. Вивчення голосних і приголосних сполучень звуків потребує значного вправ­ляння в звуковому й буквеному аналізі слів, порівняння фонетики і графіки польської та рідної мов.

У 3 класі розвиваються читацькі інтереси та здібності учнів, формуються навички свідомого, виразного, правильного читання вголос та мовчки, по­чаткові навички аудіювання невеликих творів дитячої художньої літератури, уривків з текстів різних літературних жанрів різноманітної те­матики, спрямованих на виховання осо­бистості, її моральних якостей. Практична мовленнєва діяльність учнів удосконалюється шляхом формулювання ними зв’язних висловлювань при відповідях на за­питання, у процесі переказування прочитаного абзацу несклад­ного тексту, під час роботи над малюнками, ілюстраціями до текстів різ­них літературних жанрів.

Тексти для читання включають різножанрові твори класиків і сучасних польських авторів для дітей, які дібрані таким чином, щоб відобразити життя дітей молодшої вікової категорії (стосунки в родині й суспільстві, шкільне життя, народні звичаї та традиції, природний світ, бережливе ставлення до довкілля). Літературно-тематичний принцип сприятиме формуванню пропедевтичних знань з літератури, ознайомленню з літературними жанрами та їх особливостями.

Важливим аспектом у процесі вивчення курсу польської мови є культура мовлення – уміння говорити з відповідною силою голосу залежно від мовленнєвої ситуації, регулювати швидкість свого мовлення, дотримуватися норм етикету під час монологічного і діалогічного мовлення.

У 4 класі поглиблюються знання з початкового курсу польської мови, отримані в 1–3 класах; удосконалюються орфоепічні вміння і навички, збагачується та розширюється словниковий запас, розвиваються всі види мовленнєвої діяльності учнів; формуються навички грамотного, правильного письма з дотриманням орфографічних вимог, граматичних правил.

Розвиток усного та писемного зв’язного мовлення забезпечується завдяки різним формам роботи та використанню ілюстративно-демонстраційних засобів (сюжетні ма­люнки, відеофільми тощо).

Також триває робота над збагаченням, розширенням лексичного запасу учнів. Правильне вимовляння, розуміння змісту нових слів, уміння утворювати з ними словосполучення, речення, активно використовувати їх в усному мовленні створюють передумови для свідомого читання літературних творів різних жанрів, глибшого проникнення у їх зміст. Розвиваються фонетичні та граматичні знання, вміння й навички.

У процесі ознайомлення з частинами мови під час слухання, читання, аналізу окремих речень, текстів увага приділяється загальним і власним назвам предметів (іменникам), написанню іменників – власних назв, розрізненню роду та числа іменників. При вивченні відмінкових закінчень іменників і прикметників застосовуються практичні вправи й завдання, правильна вимова іменників і прикметни­ків заучується у поєднанні з іншими словами в реченні, при цьому ви­користовуються зразки правильної побудови речень.

Поняття прислівника, прийменника, сполучника вводяться для ознайомлення на практичних засадах: приклади цих частин мови називаються, вказуються у реченнях, текстах та вживаються при побудові розповідей, діалогів, при виконанні вправ і завдань.

Окрім того, учні ознайомлюються з особливостями текстів різних типів (розповідь, опис, міркування), вчаться їх аналізувати та узагальнювати. Для розвитку мовлення молодших школярів особливу роль відіграє художній текст, який аналізується комплексно, також розглядаються тексти-інформації, тексти-описи, що містять елементи наукового пояснення. Значна увага приділяється формуванню та розвитку аудіативних умінь, навичок, культури читання, сприймання літературних творів, шанобливому ставленню до художнього слова, розвитку уяви, образного мислення, формуванню початкових елементів аналізу та оцінки творів, дійових осіб. На прикладі окремих літературних текстів учні набувають практичних навичок початкового аналізу змісту творів, отримують найпростіші відомості з теорії літератури.

Тематика текстів для читання логічно продовжує тематику спілкування попе­реднього класу; вивчення нового матеріалу ґрунтується на вже набутих знаннях. Повернення до попередніх тем має на меті поглибити, розширити знання учнів, з’ясувати практичне використання цих знань, сформувати свідомі та міцні поняття, закріпити практичні навички.
Загальні очікувані результати І циклу навчання

Здобувач / здобувачка початкової освіти (учень / учениця):



  1. взаємодіє з іншими усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

  2. аналізує, інтерпретує інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її;

  3. висловлює свої думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими письмово та в режимі онлайн, дотримується норм літературної мови;

  4. оцінює індивідуальне мовлення – своє та інших учнів, використовує це для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

№ п/п

Обов’язкові результати навчання здобувачів початкової освіти:

Загальні результати

І цикл (1-2 клас)

до пункту 1

1.1

Сприймає усну інформацію

Сприймає усну інформацію; перепитує, виявляючи увагу; доречно реагує .

1.2

Перетворює усну інформацію

Відтворює основний зміст усного повідомлення відповідно до теми спілкування та комунікативних завдань;

на основі почутого малює/добирає ілюстрації; передає інформацію графічно



1.3

Виокремлює інформацію

Виокремлює цікаву для себе інформацію; передає її іншим.

1.4

Аналізує та інтерпретує усну інформацію

Розпізнає ключові слова і фрази в усному повідомленні, виділяє їх голосом у власному мовленні;

пояснює, чому зацікавила інформація;

за допомогою вчителя виявляє очевидні ідеї у простих текстах, медіатекстах.


1.5

Оцінює усну інформацію

Висловлює думки щодо усного повідомлення, простого тексту, медіатексту; намагається пояснити свої вподобання;

звертається до дорослих за підтвердженням правдивості інформації.



1.6

Висловлює і захищає власні погляди


Висловлює власні погляди на предмет обговорення;

намагається зробити так, щоб висловлення було зрозуміле і цікаве для інших;

правильно вимовляє і наголошує загальновживані слова у своєму висловленні


1.7

Використовує словесні й несловесні засоби під час представлення своїх думок

Розпізнає емоції своїх співрозмовників, використовує відомі словесні й несловесні засоби для передавання емоцій та настрою;

розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити;

створює прості медіапродукти за допомогою вчителя (або самостійно).


1.8

Регулює

власний емоційний стан



Розповідає про власні відчуття та емоції від прослуханого / побаченого; ввічливо спілкується.

до пункту 2

2.1

Сприймає текст

Передбачає за обкладинкою, заголовком та ілюстраціями, про що йтиметься в дитячій книжці; читає вголос правильно, свідомо, цілими словами, нескладні за змістом і формою тексти; виявляє розуміння фактичного змісту прочитаного.

2.2

Аналізує та інтерпретує текст


Пов’язує інформацію з тексту з відповідними життєвими ситуаціями;

розрізняє головне і другорядне в тексті;

визначає тему художнього твору, а також простого медіатексту.


2.3

Збагачує естетичний та емоційно-чуттєвий досвід

Розповідає про власні почуття та емоції від прочитаного тексту; відтворює емоції літературних персонажів під час інсценізації.

2.4

Оцінює текст

Висловлює власні вподобання щодо змісту прочитаних творів, літературних персонажів, намагається пояснити, що подобається, а що – ні;

висловлює думки з приводу простих медіатекстів.



2.5

Обирає тексти для читання

Обирає книжку для читання; пояснює власний вибір

2.6

Перетворює інформацію

На основі тексту малює /добирає ілюстрації, фіксує інформацію графічно.

2.7

Читає творчо

Експериментує з текстом (змінює кінцівку, місце подій, імпровізує з репліками під час театралізації тощо)

до пункту 3

3.1

Створює

письмові висловлення



Пише розбірливо рукописними буквами, поєднуючи їх між собою;

створює невеликі та не складні за змістом висловлення, записує їх; правильно записує слова, які пишуться так, як вимовляються;

створює прості медіапродукти з допомогою інших.


3.2

Взаємодіє онлайн

Обмінюється короткими письмовими повідомленнями

3.3

Редагує письмові тексти

Перевіряє написане, виявляє і виправляє недоліки письма самостійно чи за допомогою вчителя;

обговорює створений текст і вдосконалює його за допомогою інших



до пункту 4

4.1

Аналізує мовні явища

Спостерігає за мовними одиницями та явищами, відкриває деякі закономірності співвідношення звуків і букв, значення слів, їх граматичної форми та ролі в реченні; спостерігає за власним мовленням та мовленням інших, удосконалює власне мовлення за допомогою інших.

4.2

Використовує знання з мови у мовленнєвій творчості

Експериментує зі звуками, словами, фразами в мовних іграх; аналізує за допомогою вчителя мовлення літературних персонажів


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка