Тестові завдання – як швидкий та ефективний спосіб перевірки знань учнів



Скачати 371.13 Kb.
Дата конвертації29.12.2017
Розмір371.13 Kb.
ТипПротокол


Головне управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації

Харківська спеціалізована школа-інтернат „Ліцей міліції” Харківської обласної ради

«Тестові завдання – як швидкий та ефективний спосіб перевірки знань учнів»

Харків

2010
Рекомендовано методичною радою Харківської спеціалізованої школи-інтернату „Ліцей міліції” Харківської обласної ради

Протокол № 3 від 04.01.2010 р.

Автор- укладач:

Ярова Ольга Тимофіївна, вчитель математики, ХСШІ „Ліцей міліції”, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист.



Тестові завдання – як швидкий та ефективний спосіб перевірки знань учнів. – Харків, 2010. – 36 с.

В роботі розглянуто теоретичні та практичні матеріали впровадження тестової технології перевірки знань учнів з математики на різних етапах вивчення матеріалу.



1. Вступ

Важлива проблема теорії і практики навчання – це контроль, оцінка та облік знань учнів. Без перевірки або самоперевірки засвоєних знань, набутих умінь і навичок неможливе якісне навчання. Тому контроль знань учнів завжди був, є і буде важливою складовою частиною навчального процесу. Міняються окремі форми і способи контролю знань, але його головна суть – знати, наскільки вдало відбувся процес засвоєння вивченого матеріалу, – залишається незмінною.

Системний підхід до організації контролю передбачає проведення чотирьох основних етапів перевірки:


  • діагностична,

  • поточна,

  • тематична,

  • підсумкова.

Діагностична перевірка, як правило, має своєю метою виявити знання учнів на початок нового навчального року за курс попереднього року. Їі мета - усунення недоліків та прогалин в знаннях учнів.

Поточний контроль відбувається систематично на уроках у процесі навчання з метою отримання вчителем інформації про успішність засвоєння учнями матеріалу та формування у них умінь та навичок, а також інформації про доцільність застосування тих чи інших методів і прийомів навчання.

Тематичний контроль здійснюється після циклу уроків по завершенні роботи над конкретною темою. Завданням тематичного контролю є перевірка рівня володіння учнями навичками та вміннями у межах теми, що вивчалася.

Підсумковий контроль здійснюється на певному освітньому рівні навчання або окремих його закінчених етапах, при кінці семестру або навчального року. ДПА – одна з форм підсумкового контролю.

Однією з ефективних форм здійснення контролю є тестова перевірка знань учнів.


Довідник

Тест (від англійського test – випробування) - стандартизоване завдання, за результатами якого роблять висновок про знання, вміння та навички того, кого випробовують.
Тести мають певні переваги перед традиційними методами діагностики успішності та розвитку учнів, тому що, крім того що вони забезпечують успішну реалізацію мети і всіх функцій контролю, ще і дають можливість у досить короткий час сформувати уявлення про знання учнів. Тести не є універсальним засобом, але професійно використаний тестовий інструмент дає якісну та надійну інформацію, що відповідає реальному стану

Тест як інструмент вимірювання використовується в більшості країн світу. Тестологія, як теорія так і практика тестування, існує більше 120 років. За цей час накопичено великий досвід використання тестів в різних сферах людської діяльності , включаючи і освіту. Система тестування є досить популярною в багатьох країнах.

Наприклад, у США діє державна Служба тестування. Саме вона взяла на себе відповідальність за всі програми тестування для університетів, коледжів, урядових установ. Особливе значення мають тести, які пропонуються у випускних класах (11-12) система SAT-2, а також тести АСТ (American College Test)- оцінка готовності до вступу в коледж. Результат ціх тестів, поряд з іншими показниками (середні бали за останні роки навчання, особиста характеристика та інше) використовують коледжі та університети при відборі абітурієнтів. Зазвичай час проведення тесту строго обмежений: додатковий час до встановленого не надають, на роздуми та сумніви часу теж немає. Так, на SAT-1 ( Sholastik Artitude Test)- по суті випускний екзамен, який прийнятий у більшості штатів, відводять п’ять періодів по 30 хвилин, та два періоди по 15 хвилин, з короткими перервами між ними. Загальне число запитань- 60 по математиці і 78 вербальних.

2. Типи тестових завдань
Поняття «тест» належить до основних понять педагогічної діагностики, його корені беруть свій початок ще у стародавні часи. Так, у стародавній Греції тести використовувались у процесі навчання, а у Китаї їх використовували у відборі на державну службу. Фрідерік Гальтон у 19 столітті започаткував тестування для вивчення індивідуальних відмінностей у психічних і фізіологічних функціях людей.

На поточний момент використовуються декілька типів тестів:


  • Завдання, що передбачають вибір однієї правильної відповіді з групи запропонованих варіантів відповідей (тип А1).

  • Завдання, що передбачають вибір кількох правильних відповідей (тип А2).

  • Завдання на встановлення відповідності (логічних пар) між елементами двох списків (тип В1).

  • Завдання на визначення правильної послідовності дій, подій, об’єктів тощо (тип В2).

  • Завдання з короткою відповіддю у вигляді числа, букв, слова тощо (тип С1).

  • Завдання з розгорнутою відповіддю в довільній формі, наприклад, розв’язок математичної задачі з обґрунтуванням, виклад власної думки щодо певної події, короткий твір, есе з української мови тощо (тип С2).

1. Завдання з однією правильною відповіддю (тип А1). Завдання такого формату складається з умови (запитання, незакінченого твердження) та чотирьох - п’яти варіантів вибору, один з яких правильний, а решта – дистрактори, функція яких – збити з пантелику учасників тестування, які не впевнені у відповіді. В дистракторах моделюються типові помилки, яких припускаються учні при виконані відповідних завдань.

Довідник

Дистрактори - правдоподібна неправильна відповідь у завданнях вибіркового типу

Завдання з однією правильною відповіддю найпоширеніші в практиці тестування, що пояснюється зручністю їх форми для автоматизації контролю навчальних досягнень. Для учнів вони прийнятні, тому що знайти правильну відповідь серед неправильних легше, ніж самому таку відповідь сформулювати. До того ж, якщо завдання має 4-5 варіантів відповідей, з яких лише одна є правильною, згідно зі статистикою, цю відповідь можна вгадати з імовірністю 25-20%.


Оцінювання. Успішне виконання кожного такого завдання дає учасникові тестування 1 бал, неправильний вибір приносить 0 балів.
Зразки завдань (до теми: «Функції. Властивості функцій», алгебра, 9 клас):
1. Графік функції проходить через точку:

а) (4; 2),б) ( - 2; 4), в) ( 4; - 2), г) (2; 4).


Зразок заповнення бланка відповідей




1

А

Х

Б




В




Г



2. Графік функції можна отримати з графіка функції перенесенням вдовж:

а) осі х на 4 одиниці праворуч,

б) осі х на 4 одиниці ліворуч,

в) осі у на 4 одиниці вверх,

г) осі у на 4 одиниці вниз.


Зразок заповнення бланка відповідей




2

А




Б

Х

В




Г




3. Графік якої з функцій проходить через початок координат:

y=
Зразок заповнення бланка відповідей





3

А




Б




В

Х

Г




Завдання з однією правильною відповіддю вимірюють переважно знання на рівні від розрізнення до розуміння. Їх можна застосовувати як для перевірки знань з теоретичного матеріалу так і найпростіших навичок.

2. Завдання з кількома правильними відповідями (тип А2). За зовнішнім виглядом ці завдання схожі на попередній тип, але передбачають вибір декількох правильних відповідей із запропонованих. У цьому типі тестів кожен варіант відповіді повинен бути або абсолютно правильним, або абсолютно неправильним, для того, щоб уникнути неоднозначності. Завдання з кількома правильними відповідями має умову (запитання або незакінчене твердження) та перелік варіантів вибору.
Оцінювання. За виконання таких завдань дають один бал за кожну правильну відповідь у завданні.

Зразок завдання (до теми: «Степенева функція», алгебра,

10 клас гуманітарного напрямку ):

1. За означенням () дорівнює:


Зразок заповнення бланка відповідей






1

А




Б

Х

В




Г

Х

Завдання з кількома правильними відповідями перевіряють переважно розуміння, застосування матеріалу (навченість на рівні розуміння).



3. Завдання на встановлення відповідності (логічні пари) (тип В1). складається зі спільного вступного запитання та чотирьох завдань, позначених буквами (або цифрами), до кожного з яких потрібно дібрати один варіант відповіді. Як правило, такі завдання мають 4 основи та 5 - 6 варіантів вибору до них, один (два) з яких – дистрактор.
Оцінювання За виконання цих завдань виставляють від нуля до чотирьох балів: жодної правильної відповіді – 0 балів, одна правильна відповідь – 1 бал, дві – 2 бали, три – 3 бали, усі чотири – 4 бали.
Зразок завдання (до теми: «Функції. Властивості функцій», алгебра, 9 клас):

1.Установіть відповідність між рівняннями парабол та координатами їх вершин:

А) +12x-17;

Б) -12x-19;

В) +12x+16;

Г) +12x+20;






  1. ;

  2. ;

  3. ;

  4. ;





Зразок заповнення бланка відповідей





1

2

3

4

5

6

А
















Х

Б




Х













В

Х
















Г










Х









2. Установіть відповідність між умовами, що до графіка квадратичної функції та його зображенням:
1.2. 3. 4. 5.
Зразок заповнення бланка відповідей





1

2

3

4

5

А




Х










Б

Х













В







Х







Г













Х


Зразок завдання (до теми: «Розв’язування трикутників», геометрія, 9 клас):
3. Установіть відповідність між ΔАВС та його площею:


А)
Б) АВ=ВС=5см, АС=6см;

В)

Г)





  1. 15;









Зразок заповнення бланка відповідей





1

2

3

4

5

6

А




Х













Б













Х




В

Х
















Г










Х






Завдання на встановлення відповідності різняться за складністю: одні перевіряють тільки знання фактів, формул, правил, інші – розуміння зв’язків між ними. В процесі їх виконання формуються навички порівняння об’єктів, співставлення, представлення об’єктів в різною формі. Вони більш цікаві для учнів видами діяльності, для вчителя – наповненістю змістом. .Щоб підготуватись до виконання завдань на встановлення відповідності, слід розвивати так звані асоціативні знання



4. Завдання на визначення правильної послідовності дій, подій, об’єктів тощо (тип В2).

Завдання на встановлення правильної послідовності складається зі вступного запитання та чотирьох подій, позначених буквами. У завданні потрібно розташувати події у правильній послідовності, де перша подія відповідає цифрі «1», друга - «2» тощо.

Самою природою питання для його оцінювання вимагається підрахунок послідовностей, які утворені з пар подій, що вибрані учасником тестування.

На множині відповідей завданням встановлений порядок їх слідування, при цьому будь-яка пара елементів вважається правильно впорядкованою, якщо порядок слідування цих подій узгоджений з заданим порядком. Для відношення порядку справедливі наступні співвідношення: якщо A

З іншого боку, зрозуміло, що сукупність всіх пар подій задає будь-яку послідовність елементів, якщо для таких подій введено поняття порядку слідування. Тому при оцінюванні відповіді достатньо обмежитися підрахунком правильних пар подій.
Оцінювання За виконання такого завдання можна одержати від 0 до 3 балів (жодної правильної відповіді – 0 балів, одна правильна відповідь – 1 бал, дві – 2 бали, три-чотири – 3 бали).
Цей тип тестів більше використовується в історії для розміщення подій в хронологічній послідовності, але можна скласти його аналог і в математиці (відпрацювання алгоритму виконання дій).

Зразок завдання (до теми: «Похідна та», алгебра, 11 клас гуманітарного напрямку):
Розмістіть дії в порядку їх виконання:

А функція зростає на ,

функція спадає на



Б х = 0, у = 0 – точка максимуму,

х = 2, у = - 4 – точка мінімуму;

В Область визначення функції всі дійсні числа і функція неперервна;

Г Критичні точки функції х=0 та х=2;

Д Похідна функції: =3x
Зразок запису відповіді.

Завдання відкритої форми у яких відсутні варіанти відповіді:

5. Завдання з короткою відповіддю у вигляді числа, букв, слова тощо (тип С1).

Завдання формулюються так, щоб вони мали єдину числову конкретну відповідь, яка записується в бланк десятковими дробами з позначеним місцем для коми.



Оцінювання на питання цього типу зводяться до посимвольного порівняння рядка відповіді учасника тестування з рядком правильної відповіді. Такий підхід дозволяє автоматизувати оцінювання відповідей тільки для найпростіших випадків виду: знакове дійсне число з заданою кількість знаків після коми, чи слово в нормалізованому вигляді (наприклад у називному відмінку).
Зразок завдання Зразок завдання (до теми: «Системи лінійних нерівностей», алгебра, 9 клас):

Розв’яжіть нерівність .

У відповідь запишіть найбільше ціле число, що задовольняє цю нерівність. Якщо такого числа немає, то у відповіді запишіть число 2010.








-

5

Зразок запису відповіді
6. Завдання з розгорнутою відповіддю в довільній формі, наприклад, розв’язок математичної задачі з обґрунтуванням, виклад власної думки щодо певної події, короткий твір, есе з української мови тощо (тип С2).

Розв’язання математичних задач повинно мати обґрунтування. У ньому потрібно записати послідовні логічні дії та пояснення, зробити посилання на математичні факти, з яких випливає те чи інше твердження. Якщо є потреба, до розв’язання необхідно зробити рисунок.



Оцінювання При оцінюванні слід визначити основні складові для отримання балів: правильна відповідь при наявності записів і обґрунтовані дії; правильна відповідь при наявності записів, що мстять помилки або недостатньо обґрунтовані дії; неправильна відповідь, але запис свідчіть про правильний хід думок; частковий розв’язок або часткову відповідь; та інші випадки.

Зразок завдання: (до теми: «Об’єми тіл», геометрія, 11 клас гуманітарного напрямку)

Основою піраміди є АВС зі сторонами АВ=13см, АС=15см і ВС=4см. Грані SАВ і SАС перпендикулярні до основи піраміди. Знайдіть об’єм піраміди, якщо висота грані SСВ дорівнює 37см.



Зразок завдання: (до теми: «Спепінь з раціональним показником», алгебра, 10 клас гуманітарного напрямку)

Знайдіть значення виразу:


Зразок завдання: (до теми: «Розв’язування лінійних нерівностей», алгебра, 9 клас):

Розв’яжіть нерівність




3. Основні принципи складання тестів та їх оцінювання.
При розробки тестів, ми повинні пом’ятати, що учням пропонується знаходити правильну відповідь одним з трьох способів: обирати одну правильну відповідь з декількох запропонованих (одноваріантний вибір), обирати кілька можливих значень з числа запропонованих (поліваріантний вибір), записувати відповідь власноруч (тест з відкритою відповіддю).
Кожна з форм введення відповіді має власні позитивні та негативні риси. Так, найпростіший в реалізації тест з одноваріантним вибором відповіді надає високу ймовірність випадкового вибору правильного варіанту (вгадування), що знижує об’єктивність оцінювання. При поліваріантному виборі потребує чіткого трактування питання оцінювання часткового вибору правильних варіантів.
Для об’єктивності оцінювання знань учнів при тестовій системі перевірки знань, крім вибору форми введення відповідей, важливо забезпечити зміст питань, вимоги до яких перелічені нижче.

  • Тест повинен бути валідним.

  • Тест повинен мати необхідний і достатній рівень складності.

  • Тест повинен бути об'єктивним і надійним.

  • Тест повинен бути стійким і таким, що може бути співставлений певній шкалі.

  • Тест повинен бути репрезентативним.

  • Тест повинен бути значущим і дискримінантним.

  • Тест повинен бути достовірним, науковим, несуперечливим.

Необхідно забезпечити узгодженість завдань тесту як між собою (внутрішня узгодженість), так і з іншими тестами (зовнішня узгодженість).Тестове завдання повинно бути сформульовано ясно і чітко, не допускати двозначного тлумачення і сприяти формулюванню правильної відповіді Розкриємо кожне поняття окремо.

Валідність — це міра відповідності тесту вимірюваним знанням, умінням і навичкам, для перевірки яких був розроблений тест, міра відповідності стандартам і програмам навчання, а також результатам тестування. Це найбільш важлива, комплексна характеристика, що відображає точність тестування.

Складність — міра розумових зусиль, потрібних для вибору відповіді. Часто цей параметр називається вагою і визначається як частка правильних або неправильних відповідей при відповіді на завдання в групі тестованих.

Надійність — міра правильності і адекватності відображення тестом рівня знань учнів. Надійний тест забезпечує рівні права кожній групі учнів і кожному учню в групі.

Стійкість тесту — міра збереження надійності і валідності при перенесенні тесту в інше, аналогічне середовище, міра рівнозначності і однорідності тестів для різних груп учнів.

Шкалювання тесту — здатність тесту відображати результати навчальних досягнень в деякій системі (шкалі) оцінок або балів.

Репрезентативність тесту (або бази тестів) — міра повноти обхвату завданнями навчального матеріалу, програми, відображення тестами різних рівнів навчання.

Значущість тесту — міра необхідності, актуальності включення в тест ключових знань.

Дискримінантність тесту — міра диференціації тестованих щодо максимального або мінімального рівня навчання.

Достовірність, науковість, несуперечність тесту — міра істинності тесту, узгодженості, відповідності сучасному стану науки і технології, методиці навчання.

При складання тесту, важливо пам’ятати, що час, виділений на тестове завдання, повинен бути витрачений на пошук відповіді, а не на розуміння умови питання. Потрібно намагатися формулювати завдання у вигляді одного речення. Бажано використовувати просту, граматично правильну стверджувальну форму завдання у вигляді одного речення з 5—20 слів. Слова, що повторюються, і словосполучення у відповідях повинні бути виключені і перенесені в основну частину умови. У учня не повинне виникнути питання по уточненню умови або дистрактора (дивись розшифровку поняття вище) у процесу пошуку правильної відповіді.

Кожне завдання тесту повинне бути функціонально завершеним, тобто перевіряти конкретне знання, уміння або навик. Запитання не повинні повторювати формулювання з підручника.

Бажано якомога рідше використовувати «нестрогі» слова типу «іноді», «часто», «завжди», «все», «ніколи», «великий», «невеликий», «малий», «багато», «менше», «більше» і граматичні обороти типу «Чому не може не...», «Чи правда, що ...», «Чи можливо...», подвійні заперечення і так надалі.

Не менш важливі вимоги до підбору відповіді, їх теж слід дотримуватися.


  • Відповіді повинні містити не більше 2—3 ключових слів по умові питання. Бажано будувати відповіді однакової форми і довжини. Кількісні відповіді бажано упорядковувати за зростанням або спаданням, а якщо відповіді легко обчислити, то першою не повинна бути вказана правильна відповідь.

  • Неможливо виключати відповіді, неправильність яких, на момент тестування не може бути обґрунтовано учнями.

  • Необхідно виключити можливість вибору правильної (або неправильної) відповіді інтуїтивно і асоціативно, здогадкою, вербально, а місце правильної відповіді вибрати випадково.

  • Відповіді повинні бути незалежні, однаково привабливими для вибору, а вплив вірогідності вгадування правильної відповіді на загальний результат тестування повинен бути якомога менше.

  • У кожному завданні кількість дистракторів повинна бути від 3 до 5. Всі дистрактори повинні бути підібрані грамотно, вміло, без каверз, але не довільно, а відповідно до типових помилок, що можуть бути припущені (прогнозованими) за даним завданням.

  • Відповідь на одне тестове завдання не можне бути відповіді на інше завдання.

  • Правильні відповіді серед всіх інших відповідей повинні розміщуватися в випадковому порядку.

Тест повинен складатися з мінімальної кількості завдань, достатніх для повного визначення рівня навчальних досягнень. Рекомендується уникати непотрібного дублювання знань, що перевіряються, умінь і навичок, а також передбачити всі необхідні.

Необхідно вживати заходи до мінімізації «привабливості» використання шпаргалок, списування і підбору відповідей «навмання». Тільки грамотні, цікаві питання і ситуації можуть викликати у учня прагнення відповісти, а не підібрати відповідь. Для цього можна застосувати прийом: включати в число дистракторов варіанти, по яких можна судити про явну непідготовленість по цій темі або випадковому підборі відповіді. Місце таких відповідей в кожному завданні фіксується, і за ці відповіді нараховуються не позитивні, а негативні, «штрафні» бали. Про наявність таких відповідей учнів наперед потрібно попередити перед початком тестування.


Списування можна виключити наступними методами: підготовкою достатнього числа рівноцінних тестів, «перемішуванням» одного і того ж набору завдань усередині групи, чітким вимірюванням витрат часу і обмеженням в часі.
Якщо тестування проводиться в системі оцінок з двома варіантами відповідей («так», «ні»), то і результат тестування повинен бути оцінений в полярній шкалі: «залік — не залік», «зданий — не зданий».

При реалізації оцінювання тестових завдань необхідно керуватися такими принципами:



  • оцінювання повинно бути об’єктивним, тобто особи, що дали однакові відповіді, повинні мати однакові оцінки;

  • оцінювання повинно бути прозорим: публічна схема оцінювання, публічні вимоги до обсягу і складу матеріалу,публічний регламент проведення тестування,публічна апеляція;

  • два неспівпадаючі набори відповідей повинні мати різні оцінки;

  • метод оцінювання відповідей повинен забезпечувати максимальну роздільну здатність тесту

Остаточну оцінку за виконання тестів можна визначити, якщо перевести кількість набраних балів за шкалою, схожою на шкалу переведення оцінки з ДПА в 9 класі з математики (2009р). Можна за кількістю набраних балів скласти рейтингову таблицю за підсумком виконання тестів, тім самим віддав перевагу найбільш старанним учням. Якщо в таблицю занести результати відповіді на всі пропоновані тесті, то можна зробити аналіз результатів.

Таблиця 1





ПІ учня

Контрольні запитання

Кількість правильних відповідей

Оцінка







1

2

3




21







1

Кравчук Тарас

0

1

1




1

19







….

























….






















31

Шевченко Олексій

1

0

0




1

16




Всього правильних відповідей

25

20

15




23







Відсоток «вірності»

81%

63%

49%




74%






1- правильна відповідь, 0 – неправильна відповідь

Якщо кількість правильних відповідей перевищує 75%, то можна вважати що даний момент знань (вмінь) засвоєний і в подальшому не потребує доопрацювання. При меншому відсотку правильних відповідей за окремими запитаннями завдання необхідно провести роботу з усім класом, аналізуючи характерні помилки. Така таблиця надає інформацію про засвоєння теми кожним учнем окремо і класом в цілому, та виявляє характерні помилки. Крім того кожен учень має можливість уявити собі об’єм обов’язкових знань за кожною темою і об’єктивно оцінити свої успіхи.
При складання тестів не менш важливим є визначення мети: що саме ви хочете перевірити за допомогою тестів:


  • знання окремих фактів, термінів, понять;

  • вміння надавати означення, поняття, визначати їх зміст та об’єм;

  • знання формул, теорем, методів, вміння їх застосовувати;

  • вміння аналізувати: знаходити спільне та відрізняти;

  • вміння будувати графіки, схеми, складати таблиці;

Таким чином, тест повинен відповідати необхідним і вимірюваним знанням, умінням і навичкам, стандартам і програмам навчання, повинен забезпечувати однакові права і близькі показники для кожної групи учнів, що виконують тести, відображати результати навчальних досягнень в системі оцінок.



4. Переваги та недоліки тестів

Форма тестового контролю ефективна і має цілу низку переваг:



  • охоплює контролем великий обсяг матеріалу;зменшує, порівняно з традиційним опитуванням, затрати часу на 50 відсотків;

  • швидка перевірка;оцінювання великої кількості учнів одночасно;

  • дає можливість для впровадження модульного навчання та системи рейтингового контролю;

  • передбачає об’єктивність оцінювання знань і як наслідок, підвищує позитивне стимулювання пізнавальної діяльності учнів;

  • універсальність, можливість відобразити всі стадії процесу навчання;є стимулюючим чинником, оскільки школярі вивчатимуть саме те, що оцінюється;контролює не тільки велику кількість теоретичних питань, але й практичні навички;дає можливість розробляти всеосяжний план оцінки знань учнів.

До переваг також можна віднести просту структуру тестового завдання, доступність сприйняття, що сприяють отриманню оптимального результату.

Недоліком тестових завдань в закритій формі вважається можливість дізнатися відповідь, не знаючи її. Якщо результатом своєї роботи учень представляє лише номера відповіді або саму відповідь, то не завжди можна побачити характер помилки, так як діяльність учня при виконанні цієї вправи може бути лише ймовірною. Гарантії наявності знань у учнів немає. До недоліків слід також віднести можливість вгадування відповіді, поставивши ії навмання. Тест не може оцінити і таки показники, як вміння конкретизувати свою відповідь прикладами та фактами, вміння зв’язко, логічно виказувати свої думки, деякі інші характеристики знань, умінь та навичок діагностувати тестуванням неможливо. Це означає, що поряд з тестовою перевіркою не слід умикати і традиційну перевірку знань. Правильно діють ті педагоги, які, використовуючи письмові тести, дають можливість усно обґрунтувати учням свої відповіді. Крім того, якісний тест скласти не так вже і легко.



ВИСНОВКИ

На сторінках цієї роботи я намагалася не тільки поділитися досвідом, отриманим мною в процесі знайомства з темою, а і зацікавити інших працівників освіти впроваджувати тести, як форму перевірки знань учнів та надати необхідну інформаційну допомогу, тобто, з’ясувати поняття „тест” у сучасній дидактиці; визначити типи та види тестів, які використовуються на уроках математики; з’ясувати особливості створення тестових завдань; пояснити процедуру перевірки та оцінювання тестових робіт, навести приклади тестових завдань.

Тестування багатофункціональне. Воно дозволяє швидше зрозуміти, як далі працювати з учнями, а також допомагає вчителю скорегувати свій урок. З цього огляду, можна зробити певні висновки про про властивості та місце застосування різних типів тестових завдань:


  • тести для первинного закріплення, узагальнення та вторинного закріплення, контролю повинні складатися з завдань різних типів;

  • базові типи завдань для первинного закріплення: вибір з множини (форма з однією правильною відповіддю), послідовності та вкладені відповіді;

  • базові типи завдань для узагальнення та вторинного закріплення: вибір з множини (форма з кількома правильними відповідями), відповідності, розрахунок за формулою;

  • базові типи завдань для контролю: вибір з множини (форма з кількома правильними відповідями), коротка відповідь, числова відповідь, розрахунок за формулою.

Список використаної літератури


1. Бродський Я.С., Павлов О.Л. Тести з математики: Основний рівень// Математика, - 2002. – серпень(29-30).

2. Бродський Я.С., Павлов О.Л. Готумось до повторення// Математика. 2002. липень(27-28).

3. Волков Н.И., Алексеев А.Н., Алексеева Н.А. «Тестовый контроль знаний: Учебное пособие» - Сумы: ИТД «Университетская книга», 2004.

4. Бродський Я.С., Павлов О.Л. Тести з математики: Основний рвень// Математика, - 2002. серпень(29-30).

5. Гранкіна Т.О., Кармазіна В.В. Інформаційні технології як засіб контролю знань // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми теорії і методики навчання математики". К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004

6. Гранкіна Т.О., Кармазіна В.В. Інноваційні технології контролю знань з математики // Тези доповідей І Всеукраїнської науково-практичної конференції "Математичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем" (17-19 листопада 2003р., Дніпропетровськ). – Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2003.

7. Дворецька Л.П. Про впровадження тестових технологій у практику вимірювання навчальних досягнень учнів з математики // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми теорії і методики навчання математики" (6 жовтня 2004р., Київ). К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004.

8. Лисенко Т.І., викладач інформатики Полтавського обласного ліцею-інтернату при Кременчуцькому педагогічному училищі


ім. А.С.Макаренка // Вимоги до добору завдань для тестової перевірки знань учнів

9. Майоров А.Н. Теория и практика создания тестов для системы образования. – М.: Народное образование, 2000.

10. Малихін А. Тести у навчальному процесі сучасної школи // Рідна школа. – 2001. - №8.

11. Михайлычев Е.А. Дидактическая тестология. Научно-методическое пособие. – М.: Народное образование, 2001.

12. Разломов Б.У., Татур А.О. Стандарты и тесты в образованим. М. 1995.

13. Семиченко В., Заслуженюк В. Проблема педагогічного оцінювання// Рідна школа. – 2001. - №7.

14. Слєпкань З.І. Ще раз про диференціацію навчання математики і роль в ній освітнього стандарту// Математика в школі. – 2001. - №1.

15. Смирнова М.І. Комплекс тренувально-контролюючих засобів вивчення іноземної мови студентами економічних спеціальностей // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. – К.: Наук. – метод. центр вищої освіти, 2004. – Вип. 38. – с. 160-167.

16. Чаничникова О.С. Квадратн рвняння. Система рейтингових завдань // Математика. 2002. листопад.

17. Швидкий О. Тестовий контроль у навчальному процесі // Освіта. Технікуми, коледжі. – 2002. - №1. – с.19-21.

18. http://www.pomorsu.ru/ Публикация «Тест как наиболее продуктивная форма контроля коммуникативных умений и навыков» И.П. Колпакова [Цит.2007, 15 листопада]

19. http://www.bcetyt.ru/ Публикация «Технология внутришкольного тестового контроля учебного процесса» [Цит.2007, 15 листопада]

20. http://xpt.narod.ru/ Статья «Современная типология педагогических тестов», Джефри Вялфорд [Цит.2007, 14 листопада]

21. http://www.eunnet.net/ Статья «Тридцать три принципа конструирования теста, создания тестовых заданий и выбора технологии тестирования», Морев И.А. [Цит.2007, 10 жовтня]


Додаток 1
Поради учням щодо виконання тестових завдань з математики


  1. Перш ніж почати роботу, ознайомся з інструкцією по виконанню різних типів завдань, способом їх виконання.




  1. Уважно прочитай завдання, щоб зрозуміти, що необхідно зробити.




  1. Виконуй кожне завдання спокійно, усвідомлюючи його зміст.




  1. Якщо якесь завдання буде для тебе незрозуміле, пропусти його і приступай до наступного. Якщо залишиться час, повернися до цього завдання пізніше і спробуй його виконати ще раз.



  1. Виконуй будь-які додаткові обчислення на додаткових аркушах, які ти можеш використовувати як чернетку.



  1. Якщо ти вважаєш, що вибрав (вибрала) неправильну відповідь, акуратно закресли її і познач або запиши правильну, на твою думку, відповідь. Таке виправлення не впливатиме на загальний результат.



  1. Не забувай перевірити виконані завдання.

Бажаємо тобі гарних успіхів!


Контрольна робота за темою;

Прямі і площин в просторі" (№2)

Варіант 1.

Частина 1
Завдання 1-10 мають чотири варіанти відповідей, з яких тільки одна відповідь правильна. Оберіть правильну, на Вашу думку, відповідь і позначте ії у бланку відповідей.

1) Скільки прямих, перпендикулярних даній прямій, можна провести через точку, яка лежіть на даній прямій?

а) одну; б) дві; в) безліч, в) жодної.

2) Якщо прямі мають спільну точку, то вони: а) паралельні; б) перетинаються;

в) визначити неможливо, г) мимобіжні.

3) Скільки пар ребер трикутної піраміди лежать на мимобіжних прямих?

а) 6, б) 3, в) жодної пари, г) 4.

4) Яка градусна міра кута між перпендикулярними прямими?

а) 60, б) 180, в) 90, г) 0.

5) Яка градусна міра кута між прямою і площиною, якщо вони паралельні?

а) 360, б) 180, в) 90, г) 0.

6) З точки А до площини проведено перпендикуляр АС і похилу АВ. Знайдіть АС, якщо АВ=10см, ВС=8см.

а) 6см; б) 2см; в) 18см, г) см.

7) Як розміщені прямі, що проходять через висоту піраміди і сторону основи?

а) паралельні; б) перетинаються;

в) мимобіжні, г) визначити неможливо.

8) Величина кута між прямими, що перетинаються, може дорівнювати: а) 45,

б) 180, в) 0, г) 95.

9) АВСDA1B1C1D1 – куб. За означенням, кут між АС1 і площиною А1В1С11 це кут:

а) В1С1А, б) D 1С1А,

в) АС1А1, г) АА 1С1.

10) АВСDA1B1C1D1 – куб. Кут між АА1 і площиною АВС дорівнює: а) 45, б) 180,

в) 60, г) 90.

Частина 2

Розв’яжіть завдання 11-16 . Виконайте рисунок, проставте на рисунку задані величини, запишіть стислий розв'язок.

Додаток 2
11. АВСDA1B1C1D1 – прямокутний паралелепіпед. Доведіть, що A1В1 ║ СD.

12. Прямі а і b перетинаються, а прямі c і b паралельні. Як розміщена пряма а відносно прямої c ? (зробить рисунки і пояснення до них)

13. АВСDA1B1C1D1 – куб. Знайдіть кут між прямими ВА1 і ВС1.

14. ВМ – перпендикуляр до площини ромба АВСD. Проведіть перпендикуляр з точки М на діагональ АС. Поясніть побудову.

15. З вершини прямого кута С рівнобедреного ΔАВС проведено перпендикуляр СD до його площини. Знайдіть відстань від точки D до гіпотенузі трикутника, якщо СD=8см і АВ=12см.

16. Точка А віддалена від площини на 12см. Знайдіть довжину похилої, проведеної з цієї точки під кутом 60 до площини.



Частина 3

Розв’язання задач 17-19 повинно мати обґрунтування. У ньому потрібно записати послідовні логічні дії та пояснення, зробити посилання на математичні факти, з яких випливає те чи інше твердження. До розв’язання необхідно зробити рисунок.



Розв'яжіть два завдання, з тих що запропоновані, на свій вибір.

17. Доведіть, що коли пряма перпендикулярна до однієї з паралельних прямих, то вона перпендикулярна і до другої прямої.

18. Точка М, яка лежіть поза площиною рівностороннього ΔАВС, рівновіддалена від його вершин. Знайдіть відстань від точки М до площини трикутника, якщо АВ=6√3см і МА=10см.

19. Діагоналі ромба дорівнюють 6см і 8см. Точка М, яка лежіть поза площиною ромба, віддалена від його сторін на 4см. Знайдіть відстань від точки М до площини ромба.

* Контрольна робота складена для учнів 10 класів, що навчаються за програмою Математика. 10-11класи (для класів гуманітарного напряму) затвердженої Міністерством освіти і науки України _2005 __

Додаток 3

1 Бланк відповіді. В цей бланк заносяться відповіді до завдань з 1 по 10, де завдання 1-8 перевіряють теоретичні знання учнів, а 9,10 - найпростіші вміння і навички.

У завданнях 1-10 правильну відповідь позначати тільки так: Х






1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

А































Б































В































Г































2. Таблиця оцінювання правильної відповіді.

Таблиця 1



Номери завдань

Кількість балів

Усього

1-10

по 1 балу

10 балів

11-13

по 2 бала

6 балів

14-16

по 3 бала

9 балів

17-19

по 5 балів

10 балів

Усього балів

35 балів

3. Таблиця, яка переводіть кількість набраних балів в оцінку за 12-бальною системою оцінювання навчальних досягнень учнів (за основу взята шкала переведення набраних балів в оцінку з ДПА в 9 класі з математики (2009 рік))

Таблиця 2



Кількість набраних балів

1-2

3-4

5-6

7-8

9-10

11-12

13-16

17-20

21-24

25-28

29-31

32-35

Оцінка за 12-бальною системою оцінювання навчальних досягнень учнів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12


Зміст:
Вступ 2
Типи тестових завдань 3
Основні принципи складання тестів та їх оцінювання 8
Переваги та недоліки тестів 12
Висновки 13
Список використаної літератури 14
Додатки 15




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка