Теорія І практика проблемного навчання історії теоретичні основи проблемного навчання



Сторінка1/4
Дата конвертації10.01.2018
Розмір0.73 Mb.
  1   2   3   4

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ

Теоретичні основи проблемного навчання
Мета активізації шляхом проблемного навчання полягає в тому, щоб зрозуміти рівень засвоєння понять і навчити системі розумових дій для розв’язання нетипових завдань.

Активність полягає у розширенні, поглибленні знань за допомогою раніше засвоєного або нове застосування цих знань. Це і є пошуковий метод навчання.

Розумовий пошук починається з проблемної ситуації.

Активізація учнів характеризується самостійним пошуком шляхів рішення проблеми. Якщо пошук має мету рішення теоретичної, технічної, практичної навчальної проблеми або форм і методів художнього відображення, він перетворюється у проблемне навчання.

В основі організації мети процесу проблемного навчання є принцип пошукової навчально-пізнавальної діяльності учня.

Діяльність учителя полягає в тому, щоб він у потрібних випадках пояснював зміст складних понять, систематично створював проблемні ситуації, повідомляв факти і організовував їх навчально-пізнавальну діяльність. На основі аналізу фактів учні самостійно роблять висновки та узагальнення.

В результаті в учнів формуються навички розумових операцій та дій, використання знань, розвивається увага, воля, творча уява.

Проблемне викладання – діяльність вчителя по створенню проблемних ситуацій, подання навчального матеріалу з його поясненням та керування діяльністю учнів, що спрямована на засвоєння нових знань як традиційним шляхом так і шляхом самостійної постановки навчальних проблем і їх рішення.

Проблемне навчання – це навчально-пізнавальна діяльність учнів по засвоєнню знань і способів діяльності шляхом сприйняття пояснення вчителя в умовах проблемної ситуації, самостійного аналізу, формулювання проблем і їх рішення засобами висунення пропозицій і гіпотез, їх обґрунтування і доказ, а також шляхом перевірки правильності рішень.

Проблемна ситуація – це інтелектуальні труднощі людини, що виникають у випадку, коли він не знає, як пояснити явище, факт, процес, не може досягти мети відомим йому способом. Це потребує від людини пошуку нового способу пояснень або дій. Проблемна ситуація є закономірністю продуктивної, творчої, пізнавальної діяльності. Вона зумовлює початок мислення в процесі постановки і рішення проблем.



Теоретичні основи проблемного навчання:

  1. стимулювання учнів до теоретичного пояснення явищ, фактів, що викликає пошукову діяльність та призводить до активного засвоєння нових знань.

  2. використання навчальних та життєвих ситуацій, що виникають при виконанні практичних завдань. Проблемна ситуація виникає під час спроб самостійно досягти поставленої практичної мети.

  3. розподіл навчальних проблемних завдань на пояснення явищ та пошук шляхів практичного рішення.

  4. стимулювання учнів до аналізу фактів і явищ дійсності, що викликають протиріччя між життєвими уявленнями та науковими поняттями про ці факти.

  5. висунення гіпотез, формулювання висновків і їх дослідна перевірка.

  6. стимулювання учнів до порівняння, співвідношення і протиставлення фактів, явищ, правил, в результаті яких виникає проблемна ситуація.

  7. стимулювання до попереднього узагальнення нових фактів. Учні отримують завдання розглянути деякі факти, явища у новому для них матеріалі, порівняти їх з відомими і зробити самостійно узагальнення.

  8. організація міжпредметних зв’язків.

  9. варіативність поставлених задач, пере формулювання питання.


Система методів проблемного навчання

Система методів проблемного навчання представляє собою органічне поєднання загальних та бінарних методів.

В цілому можна говорити про шість дидактичних способів организації процесу проблемного навчання (тобто загальних методах), що представляють три види викладення навчального материалу вчителем та три види організації ним самостійної навчальної діяльності учнів:

Метод монологічного викладеннявчитель сам пояснює сутність нових понять, фактів, дає учням готові висновки науки, але це робиться в умовах проблемної ситуації формі висловлювання – розповідь, лекція.

Методи обмірковування викладення:

Перший варіант – створивши проблемну ситуацію, вчитель аналізує фактичний матеріал, робить висновки та узагальнення.



Другий варіант – викладати тему учитель намагається шляхом пошуку та відкриттів вченого на основі пізнавального процесу. Форма - бесіда лекція.

Метод діалогічного викладення- діалог вчителя з колективом учнів. Вчитель сам ставить проблему і розв’язує її за допомоги учнів. Вони активно приймають участь у постановці проблеми висування пропозицій і доказу гіпотез. В діяльності має поєднуватися репродуктивний і частково-пошуковий метод навчання. Основні форми – пошукова бесіда, розповідь.

Метод евристичних завдань – відкриття нового закону, правила здійснюється не вчителем, а самими учнями під керівництвом і за допомогою вчителя. Форма – евристична бесіда, розв’язання проблемних задач і завдань.

Метод дослідницьких завдань – організовується шляхом постановки перед учнями теоретичних і практичних дослідницьких завдань, що мають високий рівень проблемності. Учень здійснює логічні операції самостійно, розкриває сутність нового поняття і нового способу дії. Форми організації – учнівський експеримент, екскурсія і збирання фактів, бесіди з населенням, підготовка докладу, конструювання і моделювання.

Метод програмованих завдань – учні, за допомогою спеціально підготовлених дидактичних засобів можуть набувати нових знань і нових дій.

Бінарні методи навчання

Методи викладання

Методи навчання

а) повідомляючий – система прийомів, що забезпечують повідомлення вчителем фактів або висновків без достатнього їх пояснення, узагальнення і систематизації.

а) виконавчий – прийоми, що характеризують навчальну діяльність школяра в основному по зразку, використовуючи раніше набуті навички. Метод передбачає слухання розповіді вчителя, заучування викладених вчителем фактів і висновків без критичного аналізу і осмислення.

б) пояснювальний – прийоми, що включають повідомлення і узагальнення вчителем фактів даної науки, їх опис і пояснення.

б) репродуктивний - слухання і осмислення, сприйняття, спостереження, систематизація фактів, рішення типових задач, аналіз і т.д. застосовується для осмислення і засвоєння теоретичних знань, для переробки умінь і навичок, для заучування навчального матеріалу

в) інструктивний - учитель інструктує учнів що треба робити і показує як. Використовується для організації практичної діяльності учнів.

в) практичний- практичні дії учнів (обробка навичок практичних дій по виготовленню предметів або їх обробці; діяльність, пов’язана з технічним моделюванням і конструюванням)

г) пояснювально-спонукальний - пояснення і спонукання учнів до самостійної дії пошукового характеру

г) частково-пошуковий- сполучання сприйняття пояснень учителя учнем з його власною пошуковою діяльністю по виконанню робіт, що вимагають самостійного проходження всіх етапів пізнавального процесу. Прийоми: слухання, осмислення, аналіз фактів, систематизація, пошук рішень проблем

д) спонукальний - діяльність вчителя, що спонукає активну розумову діяльність учня

д) пошуковий – розумові дії по формулюванню проблеми і знаходження шляхів її рішення



Практика проблемного навчання історії в старших класах
Проблемні запитання, задачі та завдання повинні відповідати змісту і цілям навчання; бути складними, нести в собі протиріччя; розглядати широке коло дрібних питань; пропонувати різні точки зору та оцінки; створювати труднощі, необхідні для функціонування проблемної ситуації. Дослідники вказують і на такі критерії відбору навчальних проблем, як відповідність потребам і інтересам даної групи дітей, їх віковим особливостям; участь дітей у доборі проблем, виробленні плану дій і способів вирішення проблеми; серйозність проблеми; наявність необхідного теоретичного матеріалу.

З метою підтвердження вищезазначеного, порівняємо запитання – репродуктивне і проблемне, складені до однієї теми.

Репродуктивно поставлене питання: Коли відбулася Лютнева буржуазно-демократична революція в Росії?

Проблемно поставлене запитання: У своїх спогадах М.В.Родзянко зазначав: « У ніч на 17 грудня 1916 року відбулася подія, яку справедливо потрібно вважати початком другої революції в Росії, - вбивство Г.Распутіна.» Які справжні причини Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 року в Росії?

Проблематизованими висловлюваннями можуть бути і назви теми уроку, своєрідні заголовки-проблеми, які здатні на уроці спричинити дискусію, залучити учнів до напруженої інтелектуальної діяльності, визначити вибір ефективних прийомів навчальної роботи.

Наприклад: «Застій» чи «золоті роки стабільності»? СРСР в період загострення кризи радянської системи (1964-1985рр.)



«А чи кращий Хрущов за Сталіна?» (Дискусія про характер перетворень в СРСР в період «відлиги» (1953-1964рр.))

Уявлення про особливості проблемного типу пізнавальних завдань дозволяють обґрунтувати найбільш ефективні варіанти використання цих завдань у тематичних блоках або на різних етапах уроку з огляду на поставлену дидактичну мету, розробити систему різних видів проблемних завдань, яка сприятиме більш глибокому оволодінню учнями досвідом творчої діяльності.

Наприклад, під час вивчення теми «Відлига» в СРСР (1953-1964рр.)» доцільно провести семінар-диспут, у ході якого сформувати уявлення про те, що перетворення, які проводив М.С.Хрущов, були не що інше, як спроба адаптації існуючого в СРСР режиму до нових реалій життя.

Хід дискусії спрямовується запитаннями проблемного характеру. Так, на першому етапі уроку бажано обговорити такі питання.

Дайте характеристику основних етапів кар’єри М.С.Хрущова. які особисті якості допомогли йому зробити кар’єру в умовах сталінської системи? Чи було випадковим те, що із всіх секретарів ЦК компартій союзних республік під час «єжовщини» не були розстріляні і зробили кар’єру тільки троє: Берія – з Грузії, Багіров – з Азербайджану і Хрущов – з України? Обґрунтуйте свою відповідь.

Деякі політологи вважають, що головною рисою партії при Сталіні був характерний її членам імунітет проти самостійного мислення, який виражався в слухняному слідуванні волі першої особи. Чи можна стверджувати, що такий імунітет був вироблений і у М.С.Хрущова?

У боротьбі за владу з такими видатними партапаратчиками (Молотовим, Малюнковим, Кагановичем та ін.) переміг порівняно молодий М.С.Хрущов. багато в чому це пояснювалося тим, що він зробив ставку на партійну верхівку та армію. Чому генералітет та номенклатура підтримали саме М.С.Хрущова?

Проблемні запитання вчитель готує до всіх пунктів плану. В ході диспуту вони обговорюються. Кожне таке обговорення закінчується висновками та відповіддю на проблему.

На третьому етапі уроку – систематизації й узагальнення знань – можливе відтворення конкретно-історичної ситуації з використанням ситуаційних проблемних ігор, які дозволяють зробити учнів немовби учасниками подій минулого із позицій загальнолюдських та гуманістичних цінностей зробити висновок про правильність або хибність та згубність прийнятих тоді рішень. За основу експромт –ситуації можуть бути взяті проблемні завдання версійного характеру та прогнозування. Наприклад: Відтворіть ситуацію 50-60-х років, коли за часів М.С.Хрущова було проведено цілий ряд економічних реформ. У суспільстві були як гарячі прихильники реформування, так і їх супротивники. Висловіть власні міркування щодо доцільності м’ясо-молочної, кукурудзяної, цілинної епопей та проведення реформи управління народним господарством.

Один чи кілька учнів висловлюють свої міркування за економічні реформи, а інші - проти них. Ситуаційна гра може бути представлена як одна з форм самостійної роботи під керівництвом учителя.

Закінчується семінар підсумком.

ТЕХНОЛОГІЯ ПОВНОГО ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ СХЕМО-ЗНАКОВИХ МОДЕЛЕЙ

Технологія повного засвоєння навчального матеріалу є спробою розв’язати проблему навчання всіх всьому. Оформлення її як моделі навчання пов’язують на Заході з іменами американських психологів Дж. Керрола і Б.Блума.

Основні напрямки модернізації: створення нових схемно-знакових моделей, розширення творчої діяльності учнів та залучення можливостей учнівського самоврядування, удосконалення системи оцінювання та, нарешті, створення інших технологій повного засвоєння навчального матеріалу на основі схемно-знакових моделей.

Під схемою розуміють креслення, що відображає суттєві ознаки, зв’язки і відносини історичних явищ. За допомогою схеми вчитель демонструє ланцюжок своїх міркувань. Складання учнями схем на основі нового тексту, декількох джерел, дозволяє говорити про творчий рівень діяльності учнів.

Один із шляхів удосконалення схемно-знакових моделей – це їх спрощення, більше унаочнення і підсилення цілісності блоків.

Прагнення вчителів наочно показати учням взаємозв’язок між історичними подіями, їх причинами та наслідками, етапність, вплив різноманітних чинників та інше знайшли своє втілення в структурно-логічних схемах. На відміну від опорних сигналів, ключові слова, дати і висновки з чітким визначенням за допомогою рамок і стрілочок взаємозв’язків між ними. Прикладом такої схеми може бути запропонована вчителем СШ №11 м. Бердянська К.Бахановим опора для вивчення в 7 класі теми «Запровадження християнства на Русі». (мал..3.1)




об’єднання східнослов’янських земель навколо Києва




зміцнення авторитету князівської влади




розширення торговельних та культурних зв’язків




язичництво – ярмо суспільного розвитку


Прийняття християнства Аскольдом, Ольгою

980р. релігійна реформа Володимира

Перун
Дажбог Стрибог Хорос Мокош




988р. облога Корсуня




988р. – запровадження християнства у Київській Русі

до середини ХІ ст.






пом’якшення звичаїв





зміцнення державності




прилучення до європейських цивілізацій писемності, архітектури




пожвавлення міжнародних зв’язків

Мал. 3.1. Структурно-логічна схема К.Баханова


Крім готових структурно-логічних схем часто зустрічається робота з каркасом схеми. На дошці накреслюються прямокутники і стрілки взаємозв’язків, деякі з них підписуються. Під час викладу вчителем навчального матеріалу або самостійної роботи з підручником учні заповнюють її. Наприкінці уроку здійснюється обговорення роботи та обирається найкращий варіант схеми. Наприклад, вчитель ЗОШ №11 м. Шостка Сумської обл. Л.Двоскін при вивченні у класі теми «Національно-визвольна війна українського народу під приводом Б.Хмельницького» пропонує учням заповнити схему, в якій названі групи причин (національні, релігійні, політичні, соціально-економічні), характер (національний, визвольний), склад (городяни, селяни, козаки, біднота). Учням необхідно конкретизувати зроблені ними у схемі надписи і біля позначки «т.ч.» (таким чином) зробити загальний висновок.

Наступним видом схем є так звані схеми еволюції, які відбивають етапи розвитку події, явища чи процесу у вигляді сходинок. Наприклад, певні етапи розвитку суспільства можна відобразити такою схемою.(мал. 3.2.)


Стадії розвитку суспільства


Доіндустріальне суспільство
Постіндустріальне суспільство

Індустріальне суспільство


Мал.3.2. Приклад схеми еволюційного процесу


Якщо треба передати певний порядок, послідовність елементів структури явища, процесу, ознак тощо використовують ієрархічну схему.(мал.3.3.)
Суспільство Стародавнього Єгипту

ФАРАОНИ



Вельможі Жерці



Чиновники Воїни Воїни

Ремісники, купці Селяни

РАБИ

Нарешті є логічні схеми – графічні зображення, що відбивають процес, містять його складові, що випливають одне з іншого, наприклад причинно-наслідкові або інші зв’язки між подіями, явищами, поняттями.(мал. 3.4.)



Утворення східної деспотії у Єгипті


Формування традиційного суспільства

Утворення східної диспотії

Іригаційне землеробство – основа господарства

Географічні та природно-клематичні умови Південно-Східної Африки

Мал.3.4. Приклад логічної схеми.


Схеми можуть використовуватись у заповненому вигляді, наприклад для систематизації, узагальнення чи повторення інформації, або пропонуватись учням для самостійного заповнення. Варто пам’ятати, що учні або вчителі повинні, складаючи схему, намагатись максимально наблизити її форму до змісту навчального історичного матеріалу, який в ній відбито. Також важливо, щоб заповнення схеми йшло за правилами «читання»: зверху до низу і зліва направо.

Розробка уроку з елементами «Мікрофон», «Ланцюжок», робота в домашніх групах по історії України. 7 клас.
Тема. Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинське князівство – правонаступник Київської держави.

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів з найважливіших тем курсу про причини та наслідки драматичних подій на терені Київської Русі в ХІ-ХІІІст., про періоди розвитку Галицько-Волинської держави; розвивати вміння аналізувати інформацію, працювати з картою, підручником; виховувати гордість за свою країну, її історичних діячів.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання. Настінна карта, атласи, роздатковий матеріал, мікрофон.

Хід уроку

1. Мотивація навчальної діяльності

Продовжуємо працювати над аналізом драматичних сторінок історії України, подіями ХІІ-ХІІІст., які призвели до занепаду Києва та про важливу роль Галицько-Волинського князівства, яке на ціле століття продовжило існування держави на східнослов’янських землях і стала стала головним політичним центром України. Хто оголосить наш стратегічний план роботи?



(повторити і узагальнити, закріпити здобуті знання)

2. Повідомлення теми і мети заняття, очікуваних результатів уроку

Зверніть увагу на проблемне запитання, записане на дошці: «Які події минувшини не втратили актуальності сьогодні?»



3. Актуалізація опорних знань учнів. Сьогодні ваші відповіді оцінюватимуться «успіхами», які потім перейдуть у бали.

А) Прийом «Мікрофон»

Політична роздробленість, династія, децентралізація, суверен, вотчина, боярська республіка, віче, ярлик, хан, баскак, експансія, Україна, боярська опозиція, ізгой, спадкова вотчина, монголо-татари, Золота орда, іго, хрестовий похід, Папа Римський, католицизм, православ’я, автономія.



(методом «Мікрофон» учні один за одним визначають подані вище поняття та терміни, отримуючи за кожну відповідь по 1 «успіху» - балу.)

Б) Прийом «Ланцюжок»

Пригадаймо основні дати теми. Коли відбулися ці події?

1097р. похід Ігоря на половців

1169р. перша згадка назви «Україна»

1199р. приєднання Києва

1238р. коронування Данила Романовича

1223р. кінець Галицько-Волинської держави

Наступне завдання для дівчат. Хто ці історичні постаті?

Андрій Боголюбський, Ігор Святославович, Володимир, Ростислав Володимирович, Ярослав Осмомисл, Котян, Данила Романович, Василько Романович, Інокентій, Куремса, Роман Мстиславович, Чингізхан, Батий, Бурун дай, Лев І, Юрій І.

А ці завдання для хлопців: з якими подіями пов’язані ці географічні назви: річка Каяла, річка Калка, м. Галич, м. Володимир, м. Дорогочин, м. Холм, м. Львів, м. Люблін.



(ціна кожної правильної відповіді – 1 «успіх» - бал)

Тепер працює весь клас. Що пов’язує ці поняття?

1) Любецький з’їзд князів;

- Захоплення Андрієм Боголюбським Києва – роздробленість Київської Русі – похід Ігоря на половців.

2) Княжіння Ярослава Осмомисла;

- об’єднання Волині і Галичі – утворення Галицько-Волинської держави – загибель Романа Мстиславича.

3) Створення монголо-татарської держави;

- битва на Калці – монголо - татарське іго – розорення Переяславської та Чернігівської земель, Києва.

4) Правління Данила Романовича;

- приєднання Києва – Галицько-Волинська земля за Данила Романовича та наступників – відвідання Золотої Орди – коронування Данила.



(ціна кожної правильної відповіді 1 «успіх» - бал)

4. Робота в «домашніх» групах.

Таким чином ми з вами в основному повторили матеріал. Переходимо до безпосереднього висвітлення основних питань. Для цього ви пересядете в домашні групи, кожна з яких представлятиме головне питання свого блоку. Тему ми вивчали п’ять уроків, за кожен урок відповідає одна домашня група. Кожна група підготувала одне питання свого блоку. (для виконання окресленого завдання учні пересідають у домашні групи, які попередньо готували питання, виділені вчителем як найважливіші). А тепер слово має спікер першої групи.



( 1 група представляє питання: «Роздробленість Київської Русі: її причини і наслідки»). (ціна одного широкого питання 4 «успіхи» - бали).

- Які питання можна поставити 1 групі стосовно їх теми? (члени інших груп ставлять запитання до першої групи за темою)

- «Феодальне роздроблення Київської Русі». Чому саме в 12-13ст., а не раніше чи пізніше? (відповідь учнів)

- І питання «темної конячки».

Один із членів першої групи іде до дошки і бере завдання під «темною конячкою»; це завдання з історії рідного краю на даний період.

- Основне питання 2 групи – «Утворення Галицько-Волинської держави». (після виступу 2 групи члени інших груп ставлять їм запитання за їх темою).

- Коли вперше з’являється назва «Україна»? яке місце України в історії галицько-Волинської держави?

(після відповідей вибирають питання «темної конячки»)

- Матеріал, над яким працювала 3 група, стосується боротьби Київської Русі проти монголо-татар. Цей матеріал подається учнями за допомогою карти. Слідкуйте уважно, чи використовується матеріал карти і водночас сприймайте фактичний матеріал, бо він ще може стати у пригоді.

(після виступу 3 групи її члени ставлять запитання іншим групам стосовно своєї теми)
Передбачувані питання

1. які землі були захоплені монголо-татарами?

2. чому землі південно-Західної Русі не були повністю приєднані до складу Золотої Орди?

3. до яких наслідків для Київської Русі призвело монголо-татарське нашестя?

- Слово має 4 група. Розкривають свою тему.

Питання до класу

- Чи можна твердити, що особа правителя в Галицько-Волинській державі відіграла велику роль в розвитку цієї держави? Відповідь обґрунтуйте.

А далі «темна конячка» для 4 групи.

- Основне питання 5 групи – «Галицько-Волинська держава за часів наступників Данила Галицького.



- Як можна охарактеризувати становище Галицько-Волинської держави за наступників князя Данила?

(члени інших груп ставлять запитання за темою. Питання «темної конячки»)

5. Закріплення знань.

Період феодальної роздробленості не пройшов безслідно для Київської Русі. Втратив свою могутність Київ, монголо-татари встановили іго над українськими землями. У ці роки Галицько-Волинське князівство слугувало опорою української державності, перейняло велику частину спадщини й тим самим у переломний момент історії зберегло в українців почуття культурної та політичної ідентичності.

Учні складають план до твору-есе: «Які події минувшини актуальні і в наш час?»

6. Підсумки.

Отже, ми підсумували знання з теми, дуже важливої в історії України. Ця тема червоною ниткою проходитиме на уроках з української та зарубіжної літератури. Вона широко висвітлюється в усній народній творчості. І на уроках з теми «Культура Київської Русі, Галицько-Волинської держави» ми будемо торкатися цих подій.

Ця доба залишила славний слід в історії України. А який слід вона залишила у вашій пам’яті? Прийом «мікрофон». Продовжіть думку: «На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було…».

(Далі підраховуємо «успіхи» - бали).

7. Домашнє завдання.

Написати твір «Які події минувшини актуальні і в наш час?»


Додаток

Питання «темної конячки» з історії рідного краю

1. до якої держави входила Харківщина 10-12 столітті?

2. яке місто Харківщини згадується у Іпатіївському літописі 1185 року?

3. які торгівельні шляхи проходили по нашій території у 12-13 столітті?

4. назвіть основні битви з кочовиками на території нашого краю.

5. як називався наш край після монголо-татарської навали наприкінці 30-х - початку 40-х рр. XIII ст.?



Розробка уроку - дискусії . Історія України. 8 клас.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка