Тема: «Заповіт» єднає минуле, теперішнє І майбутнє



Скачати 68.09 Kb.
Дата конвертації28.12.2017
Розмір68.09 Kb.




Клас: 7

Тема: Тарас Шевченко «Заповіт». Твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє.

Мета: поглибити знання учнів про життєвий шлях Тараса Шевченка; визначити, яке місце у творчості Кобзаря посідає поезія «Заповіт»; проаналізувати твір в єдності змісту і форми, довівши, що його зміст є актуальним для всіх поколінь;

розвивати увагу, спостереження, навички зв’язного мовлення та виразного читання, уміння аналізувати та досліджувати;

виховувати повагу до творчості Т.Шевченка, почуття патріотизму.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, ілюстрації до поезії, музичні записи «Заповіту», презентація «Шевченко. Заповіт», переклади «Заповіту», дидактичний матеріал.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу з елементами інтеграції.
Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. З’ясування емоційної готовності до уроку.

Я рада бачити вас на уроці. Бажаю, щоб він став пізнавальним, цікавим. Який настрій у вас сьогодні?



Учні називають, який у них настрій сьогодні.

У вас хороший настрій, бо ви здорові, сповнені сил, бажанням щось дізнатися. А коли ви почувате себе погано? Так, коли хворієте. Які думки відразу тоді виникають? Відповідно, якщо відчуваєш, що тобі дуже зле і ти можеш скоро померти, ти хочеш залишити після себе заповіт.

- Чи знаєте ви, що таке заповіт? Що спонукає людей до написання заповіту?

(Заповіт – а) офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті, «смертна воля»; б) настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам).

Ось так і Тарас Шевченко, творчість якого ми вивчаємо протягом останніх уроків, одного дня відчув, що вже завтра його може не стати, що вже завтра він не відчує теплоти сонечки, не побачить блакить неба, вже не напищ\ше більше про славетних козаків, що вже ніщо не зможе зробити для своєї України, своїх земляків, які тягли ярмо кріпацтва.

І він написав твір, в якому з останнім словом звернувся до свого народу. Не думав тоді поет ні про нагороди, ні про шану, ні про визнання, він востаннє висловлював свої думки, які, як завжди, були про людей, про рідний край, про Україну.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.


  • Чи доводилося вам чути «Заповіт» Шевченка?

  • На вашу думку, чому серед сотень творів «Кобзаря» саме ця поезія набула чи не найбільшої популярності?

А ось як про поезію «Заповіт» сказав один поет. Прослухайте і скажіть, чим для кожного із нас повинен бути цей твір?

Ні, то не біографії сторінка,

Не просто згадка із минулих літ –

Моя бабуся, неписьменна жінка,

Мене казать учила «Заповіт».

«Кажи отак», - і вже один за одним

Розширювались, крилися рядки.

Була бабуся із Таганчі родом,

З того села, що звалось Голяки.

То все Шевченкові краї.

Там «Заповіт» за Отче наш казали.

Були такі там славні маляри –

Вони портрет із пам’яті писали.

Свободу здобувать пішли сини,

І смерть не раз туманом крила зорі.

Земля, як мати, в німбі сивини,

При їхніх трупах лебеділа в горі.

А з божника пророче той дививсь,

Хто кликав поховати та вставати.

І це не називається колись,

Це має точні імена і дати.

Через віки і через сотні літ

Ця жінка, в тугу неземну повита,

Учитиме казати «Заповіт».

«Кажи отак!» Кажу... Ти чуєш, світе?


  • А що ви можете сказати про хронологічні (часові) рамки життя цього твору?

IV. Оголошення теми та мети.

Отож, як ви вже зрозуміли, темою нашого уроку буде ідейно-художній аналіз «Заповіту» Тараса Шевченка. А метою – довести, що це той твір, що єднає покоління. Прошу записати тему уроку.



V. Актуаліація опорних знань.

Перед безпосереднім аналізом поезії, я хочу, щоб ви пригадали, що ви вже знаєте про Тараса Шевченка. У кожного на парті є аркуш, де намальована табличка з двох колонок. В одну із них запишіть відомі вам факти з біографії та творчості Кобзаря, а в іншу – що ви хочете дізнатися на цьому уроці.

Зачитати свої записи.

Колективне складання та запис на дошці основних завдань уроку.

VІ. Вивчення нового матеріалу.

Сьогодні на уроці ми працюватимемо групами. Ви вже визначилися, хто в якій групі працюватиме, і мали випереджаюче завдання: підготувати інформацію відповідно до назви своєї групи. Таким чином, у нас є «Біографи», «Літературознавці», «Мистецтвознавці».

1.Давайте повернемося на мить у ті далекі часи, коли було створено цю величну поезію. Слово мають біографи.

Виступ підготовленої групи.

2. Отож, 25 грудня 1845 року Шевченко одним рухом руки написав новий твір, яким хотім звернутися до свого народу із закликом боротьби. У рукописі цієї поезії назви немає, вже пізніше у 1867 році як редакційна у виданні «Кобзаря» з’явилася загальновідома назва «Заповіт».

- Навашу думку, чому саме така назва?

Зараз я зачитаю цей твір. А ви прослухайте і скажіть, чи правомірною є його назва?



(виразне читання вчителем твору)

Відповіді учнів

- Давайте визначимо тему та ідею «Заповіту». Пам’ятайте, що це ліричний твір.

- Як ви думаєте, який жанр твору? (громадянська лірика)

Бесіда за твором:



  1. Чому Шевченко бажає бути похованим на Україні?

  2. Хто були ворогами українського народу?

  3. Яких страждань зазнав простий люд?

  4. Яким шляхом, на думку Шевченка, можна здобути волю? Чому?

  5. Про яку сім’ю мріє автор?

3.Про особливості композиції та художнього оформлення твору нам розкажуть літературознавці.

Виступ підготовленої другої групи.

Чи згодні ви з тим, що твір має особливості у читанні? Давайте намалюємо інтонаційну схему поезії!

Спочатку тихо, повільно, зі смутком. В міру наближення до кінця першої строфи голос дужчає, темп швидшає. Після слів «було видно» необхідно зробити паузу. Наступна строфа читається неголосно, але схвильовано, останній рядок – різко.

Останній строфі треба приділити найбільше уваги. Заключні чорити рядки читаються ще повільніше, тихше, але урочисто, піднесено.



(Виразне читання учнями).

Бесіда:


  • Чи можна сказати, що у своїй поезії поет дає нам три заповіти? Які? (поховати, здобути волю, пам’ятати)

  • Чи виконані ці заповіти?

Інформація про перепоховання. Друзі поета свято виконали заповіт Шевченка. З далекої північної столиці (м. Санкт-Петербургу) у травні 1845 року привезли тіло поета в Україну, де й поховали під Каневом. Вибрали Чернечу гору, звіряючи величність місця із заповітними рядками, а тендітні дівочі руки, за давнім народним звичаєм, покотили віз із важкою свинцевою труною в останню путь. Тут, на крутій горі, над самим Дніпром, і поховали. Відтоді Чернечу гору називають Тарасовою.

4. Більше 175 років минуло з часу написання «Заповіту». Вперше опублікований у 1859 році в Лейпцигу в збірці «Нові вірші Пушкіна й Шевченка», цей вірш мав справді щасливу долю. Він став не тільки надбанням укр. літ-ри, а й світових літератур та музичного мистецтва. Про це нам детальніше розкажуть мистецтвознавці.



Виступ третьої групи.

Прослуховування пісні на музику Гордія Гладкого.

Зачитування перекладів «Заповіту»

Крім того, і сьогодні музичні гурти виконують пісню на слова Тараса Шевченка. Так, музика осучаснена, але те живе слово Кобзаря про створення нової вільної сім’ї зберігається, хто б і як би її не виконував.



Прослуховування пісні суч.варіант (гурт «Мерва»)

4.Отже, чи згодні ви з тим, що «Заповіт» дійсно поєднав різні покоління?

Тоді продовжуючи роботу в групах, пропоную вам написати листа Шевченкові, висловивши подяку за вірш, розказавши, як же українці виконують заповіт. Перша група – наші пращури з ХІХ ст., сучасники Шевченка. Друга група – наші сучасники, тобто ви! Третя група – майбутнє покоління.

Метод «Мікрофон»:


  • Чи можна назвати «Заповіт» неофіційним гімном України?

VІІ. Підсумок уроку.

А на завершення я пропоную вам розгадати кросворд, ключовим словом в якому є назва проаналізованої нами сьогодні поезії.

1) Прізвище приятеля Шевченка, лікаря, який врятував його від хвороби у листопаді-грудні 1845 року. (Козачковський)

2) Автор музики до «Заповіту», яка стала найбільш популярною. (Гладкий)

3) Місто, в якому Тарас Григорович створив «Заповіт». (Переяслав)

4) Прізвище відомого композитора, яки йпершим поклав «Заповіт» на музику.(Лисенко)

5) Що просить окропити кров’ю поет у своїй поезії? (Волю)

6) Місто, в якому похований Кобзар. (Канів)

7) Інша назва Чернечої гори. (Тарасова)

VІІІ. Оцінювання.

Заповнити картку самооцінки.






Робота в групі.

Активність на уроці (відповіді на запитання)

Дослідницька робота на уроці.

Виразне читання.

Відмінно (10-12)













Добре (7-9)













Задовільно (4-6)













Незадовільно (1-3)














XIX. Домашнє завдання. Вивчити поезію «Заповіт» напам’ять.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка