Тема уроку: Дотримання норм літературної мови



Скачати 239.72 Kb.
Дата конвертації16.01.2018
Розмір239.72 Kb.
ТипУрок

Роботу виконала викладач української мови та літератури Вищого професійного училища № 19 м. Дрогобича Штогрин Світлана Іванівна.
Тема уроку: Дотримання норм літературної мови. Основні норми української літературної вимови.

Тема уроку: Дотримання норм літературної мови. Основні норми української літературної вимови.

Мета уроку: ознайомити учнів з мовними нормами, вчити дотримуватися усталених мовних норм усної й писемної літературної мови, свідомо, цілеспрямовано, майстерно використовувати мовно-виражальні засоби залежно від мети й обставин спілкування; розвивати вміння долати перешкоди у мовній комунікації, не допускати помилок як у писемному, так і в усному мовленні; пропагувати й засвоювати літературні норми у слововжитку, граматичному оформленні мови, у вимові та наголошуванні; формувати неприйняття спотвореної мови або суржику; виховувати прагнення спілкуватися літературною мовою та любов і повагу до рідного слова.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Метод проведення: інтерактивний.

Обладнання: таблиці, роздавальний матеріал (завдання для учнів, кросворд).

Міжпредметні зв’язки: українська література, перукарська справа.
Плекаймо в серці кожне слово-

прозоре диво калинове.

Хай квітне, пломенить червоно

в сім`ї великій, вольній, новій



Д. Білоус
Хід уроку
I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда з учнями

- Прокоментуйте епіграф. Яке гроно закликає плекати Дмитро Білоус?

- Яку роль відіграє мова в житті людини?



- Що таке мовленнєвий етикет?

- Якого мовця можна назвати культурним?



Викладач

Слово - одне з наймогутніших комунікативних знарядь людини. Кожна людина повинна користуватися словом у будь-якій сфері практичної діяльності. Недарма народна мудрість вчить: говори не так, щоб тебе могли зрозуміти, а говорити так, щоб тебе не могли не зрозуміти. Звичайно, для того щоб ,,порозумітися” у будь-якій сфері діяльності, людині вистачить 3,5 – 5 тис. слів. Але ж мова має близько 200 тис. слів (у сучасних словниках зафіксовано понад 130 тис.). Отже, багатство загальнонародної мови повинно виховувати прагнення до багатства індивідуального мовлення.

І ніби продовжуючи цю розмову, О.Гончар наголошує: ,,Віками народ витворював собі цю мову, витворив її одну з найбагатших мов серед слов`янства, триста тисяч пісень склала Україна цією мовою, в тім числі явивши пісенні шедеври незрівнянної краси, дала світові Україна геніальних поетів, зажило українське слово шани і визнання серед народів близьких і далеких”. Як можна всім цим знехтувати, до цього не прислухатись? І мимоволі замислимось - чи вміємо ми відібрати найточніше, найдоречніше слово, чи зуміємо ввести його у фразу так, щоб нас зрозуміли, щоб почали діяти відповідно до сприйнятого?!

Отже, нам слід підвищувати рівень мовленнєвої культури.



А зараз послухаємо інсценізацію уривка з твору і з`ясуємо, чи дотримуються персонажі твору норм літературної мови.
2. Інсценізація уривка з комедії „Мартин Боруля” Івана Карпенка –Карого.

Степан. Я вже зібрався , папінька, в дорогу.

Мартин. От зараз коні запряжуть, та й з богом! (У двері) Омелько! Запрягай коней та натачанку підмазать не забудь! Я хотів з тобою ще побалакать про того ... як його? От що був у нас з тобою на масниці...А, дай бог пам”ять ... чиновник. На гітарі добре грає.

Степан. Націєвський.

Мартин. Еге – ге! Націєвський! Ти, здається, казав, що йому Марися уподобалась?

Степан. Він питав мене, чи багато за неї приданого дасте, то, певно, уподобалась.

Мартин. А він же сам має який чин чи так ще – канцелярист?

Степан. Ні, він уже губернський секретар.

Мартин. О, чин має немалий !

Степан. Давно веде ісходящу.

Мартин. Ісходящу ? А що то за штука та ісходяща?

Степан. Така книга. Через його руки всі бумаги ісходять: він їх і в розносі записує, і печата пакети. Без нього ні одна бумага не вийде з ратуші.

Мартин. Виходить, важна птиця.

Степан. Скоро і вступающі йому поручать.

Мартин. Вступающі ?

Степан. Тоді вже всі бумаги і в ратушу , і з ратуші будуть іти через його руки.

Мартин. Яка ж це должность ?

Степан. Регістратор .

Мартин. Губернський секретар, ще й регістратор !.. Якраз для нашої Марисі жених, а за придане нехай не турбується. Скажи, щоб приїздив. Коли хоче, то нехай на наших же конях і приїде, я його і звідціля одвезу в город на своїх. Побалакай з ним ... так, знаєш, політично, і коли тепер приїде, то напиши мені, що скаже.

Марися. Тату, Степане, ідіть : мати кличуть!

Мартин. Марисю, скілько раз я вже тобі приказував, не кажи так по – мужичи: мамо, тато. А ти все по – своєму .. Ти цими словами, мов батогом, по уху мене хльоскаєш..

Марися. Ну, а як же ? Я забуваю.

Мартин. Он як Степан каже: папінька, мамінька...

Степан. Або: папаша, мамаша .

Мартин. Чула: папаша, мамаша...треба так казать, як дворянські діти кажуть.

Марися. Я так і не вимовлю.

Мартин. Привчайся, ти на такій лінії. (До Степана). Ходім !(Обніма його за стан). Канцелярист!
3. Бесіда з учнями

- Назвіть твір та героїв інсценізованого уривка ?

- Що ви можете сказати про спілкування персонажів твору?

- Які основні вимоги культурного мовлення?

- Як ви розумієте вислів: ,,Мовлення людини – це своєрідна візитна картка”?

Викладач

Для того щоб досконало володіти рідною мовою, бути культурним мовцем, потрібно дбати про чистоту рідної мови.


III. Мотивація навчальної діяльності.

Викладач

На сьогоднішньому уроці ми будемо поглиблювати знання про основні норми літературної мови, удосконалюватимемо навички правильної вимови звуків та передачі їх на письмі, розвиватимемо логічне та образне мислення, застосовуватимемо інтерактивні методи навчання.



Очікуваний результат

Після уроку учні зможуть:

- володіти основними нормами літературної мови;

- правильно вимовляти звуки та передавати їх на письмі;

- удосконалювати культуру мовлення;

- розвивати логічне й образне мислення.


IV. Виклад нового матеріалу.

1. Бесіда з учнями

- Що означає ,,говорити й писати правильно”?

- Як ви розумієте поняття ,,літературна мова”?

- Яка найголовніша ознака літературної мови?

- Що таке норма літературної мови?
2. Опрацювання таблиці 1 ,,Норми української мови


МОВНІ

НОРМИ

РЕГУЛЮЮТЬ ПРАВИЛЬНІСТЬ

ПРИКЛАДИ


ОРФОЕПІЧНІ

Й

АКЦЕНТИЧНІ

належної вимови звуків і

звукосполучень, наголошування

та інтонації


леу, а не л`еф

шіздес`ат, а не шестдесат





ГРАФІЧНІ

передавання звуків на письмі




сторіччя, а не сторічча

чотирма, а не чотирьма


ОРФОГРА –

ФІЧНІ

Нап

написання слів згідно з

чинним правописом


грати в шахи-грати на вікнах

бароко,а не барокко

конвеєр,а не конвейєр

на-гора,а не нагора



ЛЕКСИЧНІ

слововживання у властивих їм значеннях на сучасному етапі



ідеться про ,а не мова йде ідеться будь- який,а не любий

ппроппропро ппбудь-який ,а не любий протягом,а не на пр протягом дня

надійшов,а не прийшов лист

настала , а не наступила зима


МОРФОЛО –

ГІЧНІ

уживання морфем



найкращий,а не самий кращий

брати,а не приймати участь

навчальний,а не учбовий рік



СИНТАКСИЧНІ

керування, узгодження,

поєднання та розміщення слів,

речень


Повідомлення надіслано за при-

значенням,а не За призначен-

ням повідомлення надіслані

кабінет завідувача кафедри,а

не кабінет завідуючого кафедрою




СТИЛІСТИЧНІ

відбір мовних елементів відповідно до умов спілкування

Він кваліфікований працівник,

а не Він добрий роботяга





ПУНКТУА –

ЦІЙНІ

уживання розділових знаків, коли вони змінюють зміст вислову

ідеться про ,а не мова йде Додавати,не можна Додавати, не можна віднімати віднімати

Додавати не можна,віднімати

А зараз дізнаємось більш докладну інформацію про норми української мови.

( Учень веде розповідь, використовуючи таблицю 1 )


3. Бесіда з учнями

- Що таке орфоепія ?

- Які є орфоепічні форми ?

- Що називається фонетикою ?

- Що таке фонетична транскрипція і яке її призначення ?

- Дайте визначення понять ,,алітерація” і ,,асонанс”.

- Що є засобом виразності мовлення?
4. Орфоепічна правильність українського мовлення

Викладач

Висока культура усного мовлення грунтується на дотриманні орфоепічних норм. Вони є зразком, яким потрібно користуватись у вимові.

Основою правильної літературної вимови є наявність нормальної артикуляційної бази, уміння правильно вимовляти звуки, інтонувати звуковий потік.

А зараз дізнаємось про основні правила української літературної вимови.


• Розглянемо таблицю 2 ,,Вимова голосних та приголосних звуків”.

(Учень веде розповідь, використовуючи таблицю 2)




Правила вимови

Приклади

Вимова голосних звуків

Усі голосні в наголошеній позиції, а також [а], [у], [і] в ненаголошеній позиції вимовляються чітко

вечір [вѐч’ір]

Звуки [е] та [и] в ненаголошеній позиції вимовляються відповідно як [еи], [ие].

Звук [о] перед складом з наголошеним [у] в основі слова наближається до [у]: [оу]



весна [веиснá]

зима [зиемá]

зозуля [зоузўл/а]




Вимова приголосних звуків

Приголосні перед голосними і в кінці слова вимовляється чітко

дуб [дуб]

Глухі перед дзвінками вимовляються як парні їм дзвінкі

боротьба [бород/бá]

Дзвінкі перед глухими переважно не оглушуються. Оглушується перед глухими лише [г] у словах нігті, кігті, легко, вогко, дігтяр, а також префікс з-

казка [кáзка]

легко [лéхко]

зсунув [с:унув]

У префіксах роз-, без- дзвінкий [з] перед наступним глухим вимовляється дзвінко (у повільному темпі мовлення) або глухо (у швидкому темпі)

розписав

[розпиесáв]

і [роспиесáв]


Тверді приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [дз], [л], [н]

перед м’якими уподібнюються до парних м’яких; приголосні [з], [с], [ц], [дз] уподібнюються до парних м’яких ще перед напівпом’якшеними



пісня [п’íс/н/а]
світло /в’íтло]


Звуки [з], [ц], [с] перед шиплячими [ж], [ч], [ш] вимовляются відповідно як [ж], [ч], [ш]

принісши

[приен/íш:ие]



Шиплячі [ж], [ч], [ш] перед [з], [ц], [с] вимовля-

ються відповідно як [з/], [ц/], [с/]



книжці [книз/ц/і]

Звуки [дж], [дз], [дз/] вимовляються злито

ходжу [ходжу]

Буквосполучення -ться, -шся у дієсловах вимов- ляються відповідно як /],[с/]

пишуться

[пишуц/:а]



дивишся [дивиес/:а]


5. ,,Наголос - ,,серцебиття у слові

Важливе значення для правильності усного мовлення має наголошування слів, тобто дотримання акцентуаційних норм.


• Розставте наголос у запропонованих словах.

Вимова, запитання, завдання, загадка, вірші, новий, нести, пишу, везла, листи, заголовок, діалог, випадок, вимога, довести, лапки, корисний, різновид, п`ятдесяти, одинадцять, ненавидіти, привезли, довести, донести, заочі, напровесні, старанний, наспіх, насухо, неабиякий, добридень, подруга, приятелька, новий, помилка, несемо, вела, кілометр, каталог, перука, філірувати, манікюр, клієнт, зачісувати.

- Як перевірити, якщо є сумнів, наголошування слів та їхніх форм ?

Як відомо, від наголосу залежать відтінки лексичного значення слова.


• Уведіть подані слова у речення попарно.

(Учні записують речення)

Нікого (немає кого) – нікого (жодної людини).

Заклад (установа) – заклад (парі).

Вигода (користь) – вигода (зручність).

Замок (на дверях) – замок (споруда).

Орган (частина тіла) – орган (музичний інструмент).

Атлас (зібрання карт) – атлас (блискуча тканина).


6. ,,Розрізняємо значення

Багато проблем у мовців виникає, коли вони стикаються з паронімами - словами, що зовнішньою формою близькі до інших слів. Складність уживання їх полягає в тому, що вони інколи різняться лише однією буквою, але значення слова при цьому істотно змінюється.


• Поясніть значення слів – паронімів.

Афект (нервове збудженн) – ефект (результат, наслідок, сильне враження).

Талан (доля, щастя, удача) – талант (обдаровання).

Адрес (вітальний лист) – адреса (місце проживання).

Група (сукупність осіб) – трупа (колектив артистів театру або цирку).

Кампанія (сукупність заходів для здійснення важливих завдань) – компанія (група осіб, товариство).

Сердечний (щирий) – сердешний (бідолашний).

Вдача (характер) – удача (везіння).

Статус (правове становище) – статут (зведення правил, положень, що визначають завдання організації).

Посмішка (іронія, насмішка) – усмішка (вираження радості, задоволення).

Чудесний (прекрасний) – чудний (дивний, смішний).

Допускати (дозволяти комусь брати участь у чомусь) – припускати (вважати за ймовірне).

Авторитарний (владний) – авторитетний (який користується авторитетом).


  1. Гра ,,Заміни кальку”

Викладач

Лексичні форми фіксуються Словником української мови в 11 – ти томах (1970 – 1980рр.), Російсько – українським словником у 3-х томах (1983 - 1985рр), Орфографічним словником української мови та іншими. У лексиці офіційно – ділового стилю часто вживаються слова – кальки з російської мови, що є наслідком недостатнього опанування лексичними нормами, невмілого використання синонімів.


• До слова – кальки підберіть слово – норму.

Норма Калька

постачальник поставщик

навчальний учбовий

наступний слідуючий

відноситися ставитися

брати участь приймати участь

численний багаточисельний

нечисленний малочисельний

захід міроприємство

збігатися співпадати

зіставляти співставляти

триденний трьохденний

протягом, упродовж тижня на протязі тижня

добре ставлення добре відношення

вживати заходи приймати міри

брати до уваги приймати до уваги

передплачувати підписуватися на газети

витяг із протоколу виписка з протоколу




  1. Колективне дослідження – співставлення

Порушення словотвірної мовної норми маємо внаслідок зросійщення української мови, підсумком чого є суржик - ,,мова для убогих, метафізична модель духовних божків” (Ю.Андрухович). Упорядковану й чітку словотвірну систему нашої мови разюче спотворюють ненормативні афіксальні морфеми, які порушують внутрішню суть української мови.

- Що таке ,,суржик”?


• Підберіть до слова-суржика слово – норму.

Суржик Норма

вечоринка вечірка

прачечна пральня

домогосподарка домогосподиня

весною навесні

поставщик постачальник

двохповерховий двоповерховий

манікюрщик манікюрник

парик перука

красити фарбувати

прічоска зачіска

кісточка пензель

розчоска гребінь

мусорник смітник

парикмахерська перукарня

столова їдальня

салфетка серветка

обідитися образитися

послідній останній

слідуючий наступний


Розмовляти сучасною мовою свого народу, мати високий рівень культури власної мови – це не тільки показник інтелектуального розвитку особи, а її обов`язок.

У мовленні сучасної молоді поширені жаргонізми – слова, що вживаються в жаргоні соціальному, діалектної мови, яким користується люди, об`єднані спільними інтересами, захопленнями, професією, віком, ситуацією.

- Для чого використовуються жаргони у мовленні?
• Підберіть слово – норму до поданих жаргонів.

Жаргони Норма

бабки гроші

тусівка спілкування

на шару даром

наїжджати мати претензії

прикид одяг

прикол щось особливе

шлангувати прикидатись

попускати принижувати

тіпа ніби

гонити обманювати

харити дратувати

нафіга для чого

стопудово стовідсотково

втюритись закохатись

штормити нервуватись

задовбало надоїло

фіг його зна мені це невідомо

забити стрєлу призначити зустріч

Викладач

Отже, використовуючи у своєму мовленні ненормативну лексику, ми тим самим засмічуємо рідну мову. Пригадаймо поезію Максима Рильського ,,Мова”. (Учень читає поезію).



  • До чого закликає автор?

  • Чому ми повинні бути культурними мовцями?
    Мова
    Як  парость  виноградної  лози,
    Плекайте  мову.  Пильно  й  ненастанно
    Політь  бур'ян.  Чистіша  від  сльози
    Вона  хай  буде.  Вірно  і  слухняно
    Нехай  вона  щоразу  служить  вам,
    Хоч  і  живе  своїм  живим  життям.

    Прислухайтесь,  як  океан  співає  —


    Народ  говорить.  І  любов,  і  гнів
    У  тому  гомоні  морськім.  Немає
    Мудріших,  ніж  народ,  учителів;

    У  нього  кожне  слово  —  це  перлина,


    Це  праця,  це  натхнення,  це  людина.

    Не  бійтесь  заглядати  у  словник:

    Це  пишний  яр,  а  не  сумне  провалля;

    Збирайте,  як  розумний  садівник,


    Достиглий  овоч  у  Грінченка  й  Даля,
    Не  майте  гніву  до  моїх  порад
    І  не  лінуйтесь  доглядать  свій  сад.




  1. Гра ,,Мікрофон”

- Чому, на вашу думку, сприяє опанування мовних норм?

- Що нам потрібно для того, щоб говорити правильно?

- Що таке мовна майстерність?

- Що може служити яскравим прикладом мовної майстерності?


10. Практичні завдання

Гра ,,Я коректор

• Знайдіть помилку у виборі слова. Визначіть тип помилки. Правильну

відповідь запишіть.

Терміново подзвонити (терміново зателефонувати)

Завдати удару (нанести удар)

Приймати участь (брати участь )

Дав вірну відповідь (дав правильну відповідь)

Перевертати сторінки (перегортати сторінки)

Давати запитання (ставити запитання )

Піднести квіти ( вручити квіти )

Виключна роль (виняткова роль)

Багато статтів (багато статей)

Відігравати значення (відігравати роль)

Оформляти підписку (оформляти передплату)

Підвищувати кількість (збільшувати кількість)
• У кожному із словосполучень знайдіть і виправте помилку. Правильні відповіді запишіть. Яку мовленнєву помилку було допущено?

Хворіти грипом (хворіти на грип)

Жити по проспекту Перемоги (жити на проспекті Перемоги)

Дні стали більш коротшими (дні стали більш короткими)

Зробити по всіх правилах (зробити за всіма правилами)

По власному бажанню (за власним бажанням)

По всіх правилах (за всіма правилами)

По нашій ініціативі (з нашої ініціативи)

Поставити в приклад (поставити за приклад)


  1. Редагування тексту

Викладач

Мова не лише активно використовується у сфері духовної культури, а й пов`язана з виробництвом, його галузями та процесами. Із соціальними відносинами. Знати мову своєї професії – це значить вільно володіти, послуговуватися лексикою свого фаху. Правильного професійного спілкування людина вчиться все своє життя.

- Чи потрібно нам знати мову своєї професії? Чому?

(Знання мови професії підвищує продуктивність праці, допомагає краще орієнтуватися на виробництві та в безпосередніх наукових та ділових контактах)


Прочитайте текст, знайдіть слова, в яких допущено помилку. Визначіть тип помилки. Правильну відповідь запишіть.

Техніка комбінованої укладки

Вольтер сказав якось: ,,Мода – це сама боживільна і мінлива з усіх королев”. З цим не можна не погодитись. Дійсно взаємодія моди платтів, капелюшок і зачісок набула в нинішній час такої динамічності, вирішальний вплив якої позначається на цілому ряді галузей промисловості. Експертам парикмахерського мистецтва як у нас, так і за рубежем була знайома необхідність зміни моди на зачіски. Вони подали жінкам останіми роками види зачісок, різноманітність яких навряд чи може бути перивершина.

Завдяки цьому змінилась і техніка стрижки оформленя і викінченя зачісок. На створюванні їхні форми великий вплив справляє не тільки товщина використання при завивці папільоток, але й спосіб правельного намотуваня на них волося. Таким чином схематична намотка була заміненна індивідуальним офрмленям волося.
• Перевірка виконаної роботи.

Техніка комбінованої укладки

Вольтер сказав якось: ,,Мода – це найбільш(Л) божевільна(Орф.) і мінлива з усіх королев”. З цим не можна не погодитись. Дійсно,(П) взаємодія моди платтів, капелюшок і зачісок набула в нинішній час такої динамічності, вирішальний вплив якої позначається на цілому ряді галузей промисловості. Експертам перукарського(Л) мистецтва як у нас, так і за кордоном(Л) була знайома необхідність зміни моди на зачіски. Вони дали(Л) жінкам останніми (Орф.) роками види зачісок, різноманітність яких навряд чи може бути перевершена(Орф.).

Завдяки цьому змінилась і техніка стрижки,(П) оформлення(Орф.) і викінчення(Орф.) зачісок. На створення їхньої (Синт.)) форми великий вплив має(Л) не тільки товщина використаних(Г) при завивці папільоток, але й спосіб правильного(Орф.) намотуваня на них волосся(Орф.). Таким чином схематична намотка була замінена(Орф.) індивідуальним оформленням(Орф.) волосся.


  1. Дослідження – моделювання

• Складіть народні вислови, добираючи їхнє закінчення з другої колонки. Обгрунтуйте написання ненаголошених голосних у коренях виділених слів.

Чого навчився, ... а практика – зол..то

Науки ні вода не затопить, ... того за пл..чима не носити.

Наука – срібло, ... літ не збавить.

Грамота не хв..роба, ... то на старість як знайдеш.

Чого в молодості навчився, ... ні вогонь не спалить.

Не кайся рано вставати ... пізнають із плодів.

Учителя і дер..во ...коли в..ршки лише хапать.

Не на користь книжку читать, ... а зам..лоду вчитись.




  1. Логічна розминка

Кросворд

• Розгадайте кросворд. Визначте ключове слово та поясніть його значення.




у

н

о

р

м

о

в

а

н

і

с

т

ь







ф

о

н

е

т

и

к

а










с

п

і

л

к

у

в

а

н

н

я







м

и

л

о

з

в

у

ч

н

і

с

т

ь







н

а

г

о

л

о

с
















м

о

в

л

е

н

н

я







о

р

ф

о

е

п

і

я







о

р

ф

о

г

р

а

м

а







a

c

и

м

і

л

я

ц

і

я




к

у

л

ь

т

у

р

а






1.Основна ознака літературної мови.

2.Розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови.

3.Обмін інформацією, передача її однією людиною іншій.

4.Уникання складного для вимови нагромадження звуків.

5. Посилення голосу на одному із складів слова.

6. Реалізація мови в різних сферах життєдіяльності.

7. Розділ мовознавства, який вивчає правила літературної вимови.

8. Система загальноприйнятих правил про способи передачі усного мовлення в писемній формі.

9. Уподібнення приголосних звуків.

10. Вироблений віками спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови.
Гра ,, Скоромовки

(Учні читають скоромовки напам`ять, правильно вимовляючи звуки) .

1. Хитру сороку спіймати морока. 2. Ворона проворонила вороненя. 3.Гедзик гвалт гукає гаву, кличе гаву на галяву.4. Гава виглянула з ганку, гука гедзя на галявку. 5. Щедрик, щедрик, щедрівочка, щедрим людям щирі словечка. 6. Бджілка з джмеликом дзижчать, дитинчат дзижчати вчать. 7. Кружляло, дзижчало, петляло, пищало. Летіло, дзвеніло, гуділо, бриніло. 8. Сіло, вмостилось. Трісь! Десь поділось.
V. Підведення підсумків.

Отже, на сьогоднішньому уроці ми ознайомились з мовними нормами, навчились дотримуватись усталених мовних норм усної і писемної мови, використовувати мовно – виражальні засоби залежно від мети і обставин спілкування; формувати культуру мовлення та виховувати повагу до рідного слова.



  • Якого мовця можна назвати культурним ?

  • Які мовні норми ви знаєте ?

  • Яке значення мають орфоепічні норми ?

  • Що означає поняття ,,культура мовлення”, ,,культурна людина”?


VI. Домашнє завдання: підтвердьте або спростуйте думку німецького філософа Л. Фейербаха:,,Мова є критерієм того, на якому рівні знаходиться людська культура”.

Список використаних джерел


1.Антоненко- Давидович. Як ми говоримо.- К: Либідь, 2002.

2.Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навчальний посібник. - Львів: Світ, 2003. - 21, 40 с.

3. Бабич Н.Д. Сила мовленнєвого слова. Чернівці, 1996. - 176.

4. Головаха Є.І., Паніна Н.В. Психологія людського взаєморозуміння. -

Київ,2004.
5. Гринчишин Д., Капелюшний А., Сербенська О., Терлак З. Словник-довідник з культури української мови. - Львів, 1996 - 367 с.

6.Дорогіна М.С. Культура спілкування ділових людей. – К.: Видавничий дім ,,КМ Асаdemia”,1998.



7. Єрмоленко С.Я., Дзюбишина – Мельник Н.Я., Ленець К.В. та ін. Культура української мови : Довідник. За ред. Русанівського В.М. – К.: Либідь, 1990.

8. Сагач Г.М. Золотослів: Навчальний посібник для середніх і вищих навчальних закладів. - К.: Веселка, 1993.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка