Тема. Творчість поетів – гумористів Оріхівщини Оріхівський гумористичний курінь “Гусак” Мета



Скачати 110.38 Kb.
Дата конвертації20.01.2018
Розмір110.38 Kb.

Тема.

Творчість поетів – гумористів Оріхівщини

Оріхівський гумористичний курінь “Гусак”

Мета: розширити знання про творчість поетів- гумористів Оріхівщини, познайомитися з їхнім творчим доробком, створити презентації. Поглибити знання про жанри гумористичних творів, дібрати гуморески поетів-земляків, удосконалювати навички їх художнього читання,аналізувати зміст, пояснювати основну думку.

Розуміти значення гумору в житті українців,дібрати наукові свідчення вчених про позитивний вплив сміху на людину.

Форма проведення: урок- презентація

Обладнання: плакати «гумористичний курінь «Гусак» з портретами

В. Білогуба, Є.Нестеренка, П.Сумарокова, М.Сороченка,

таблиця «Вузлики на пам’ять», вислови поетів про гумор

та сміх, учнівські презентації про поетів-сміхотворців

Оріхова, виставка збірок «Передзвін», «Веселий курінь»,

«Стусани і вила від діда «Правила»,»Крутосхили».
Хід уроку.

I. Вступне слово вчителя.

Наші пращури свято вірили в магічну силу слова. Слово може зцілити, а може й убити людину Слово може творити дива: воно може керувати стихіями, викликати грім, жувати багатство, збільшувати череди, завдавати страждань,відгонити хвороби, заживляти рани, зупиняти кров, перетворювати людей на тварин. А газета «Субота плюс»писала про те ,що лікар м. Усурійська І.Кочков поряд з ліками призначає хворим «віршолікування"-читання поезій запорізького поета А.Рекубрацького. Вчені стверджують наявність «живої аури» в його книзі , що реагує на спілкування з людиною. Цей матеріал газета не вигадала, а передрукувала з" Енциклопедії неопізнаного»,що вийшла в Москві. Слово може творити дива…

2. Повідомлення теми, мети уроку вчителем.

Епіграф уроку

Сміятися не гріх над тим,

Що видається нам смішним

П. Глазовий

Вчитель Урок наш незвичайний, урок- зустріч з поетами- сміхотворцями нашого міста. Отож, на згадку усім сміховичків прошу вручити . Вам- працювать, а гостям- відпочити(.Учні вручають гостям «сміховички», говорять слова: «Бажаю Вам щастя, здоров’я, і усміхаюсь до Вас з любов’ю)
3.Мотивація навчальної діяльності

Вчитель звертається до класу із запитаннями.

«Мозковий штурм»

1.Чи веселі у вас друзі? Чи розуміють гумор? Які ситуації із вашого шкільного життя можуть висміюватися?

2.Чи щасливо і легко живеться людині,яка постійно сумує, не має почуття гумору? Які прислів’я та приказки про гумор , сміх ви знаєте?

3.Чому говорять, що сміх додає життя?

4.Чи допомагає сміх позбутися недоліків характеру, проаналізувати поведінку?

5.Яких письменників- гумористів ви знаєте? Які твори ви б запропонували учасникам щорічної Всеукраїнської гуморини в Одесі?
Вчитель Щоб отримати перепустку до нашого гумористичного куреня,необхідно «розв’язати вузлики». Учні одержують завдання, виконують їх.

«Вузлики на пам'ять»



Завдання.На картці написано літературні терміни справа під номерами,а зліва- неправильні завдання до них. Знайди пару, отримай правильну відповідь.

1. Комічне Гостре висміювання, критика когось або чогось,

його поведінки.

2.Гумор Тонка, прихована насмішка.

3.Сатира Доброзичливе, співчутливе зображення смішного.

4.Іронія Те, що здається нам не таким, яким на нашу думку

має бути.

5.Співомовка Невеликий за обсягом художній твір, у якому

зображено комічні події та персонажі у смішному

вигляді.

6.Гумореска Гумористичний вірш, створений на основі фольклор-

них сюжетів, запозичених із анекдотів, бувальщин,

казок, у яких відтворено комічні життєві ситуації.

Вчитель Прошу керівників творчих груп зібрати перепустки і оголосити результати. Чи всі учні « розв’язали вузлики»?

( Правильні відповіді: 3, 4, 2, 1, 6, 5.

III.Основна частина.

Вчитель Український народ за його співучість, музикальність мови, ліризм у всьому світі називають народом – композитором, а за вміння жартувати, сміятися, якщо , навіть,цей « сміх крізь сльози»-гумористом. Готуючись до уроку, ви поділилися на творчі групи, обрали керівника, визначилися , про кого з поетів підготуєте презентацію, які твори підготуєте для читання та аналізу, спробуєте скласти акровірші.

В.Г. Білогуб – лірик, сатирик пародист,гуморист,курінний Оріхівського куреня. Перший вірш з’явився ще під час служби в Севастополі, а далі робота в ОСГТ та літературна справа,збірки «Перегук сердець», «Життя серед життя». Володимире Григоровичу, Як було створено Ваш гумористичний курінь?

(Розповідь В.Білогуба)

Вчитель Дякуємо Володимиру Григоровичу за розповідь. Слово має перша творча група Сокол Олени.

Учениця демонструє презентацію по творчості поета –гумориста П.Сумарокова. Запитання поету.

Учні. Павле Івановичу, за яких обставин з’явилася перша гумореска?

Що вам дає більшу насолоду- пензель чи перо?

Учні читають гуморески «Газова проблема», «Кара на пару», «Малий винахідник», аналізують їх.

Вчитель. Поети-гумористи вирізняються надзвичайною спостережливістю, здатністю бачити, аналізувати, розуміти життєві явища та людські характери. Послухаємо групу Горулько К., яка разом з групою знайомилася з творчістю Є.Нестеренка.

Учениця демонструє презентацію по творчості Є.Нестеренка. Запитання поету –гумористу.

-Евгене Васильовичу, чи вплинула вчительська робота на Вашу літературну творчість? Як виник сюжет гуморески «Газова проблема»?

(виступ Є. Нестеренка, вручення квітів гостеві)

Учні читають гуморески «Дидактичний конфуз», «Нові українці», «Вибрики торгівлі», обмінюються думками щодо їх змісту.

Вчитель Кредо гумориста- писати про веселе, а гонорар- усмішка на вустах , блиск в очах у кожного із нас. Передаю слово групі Ключник Ілони, яка готувала матеріал про творчість Миколи Петровича Сороченка.

Учні демонструють презентацію, читають гуморески «Іван та інопланетянин», « Застарілі погляди», «Гаврилове золото», аналізують їх.

Ключник І. Ми запросили до нас у гості цікаву людину- Тамілу Михайлівну Дейнегу.

-Таміло Михайлівно, як давно Ви співпрацюєте з гумористами « Гусака»?

-Як Ви стали дипломантом конкурсу гумористів –виконавців « Весела Січ»?

Дейнега Т.М. розповідає учням цікаві сторінки своєї аматорської діяльності, читає твори із свого репертуару.

Учні дякують гості, вручають квіти.

Вчитель. Діти, що вас зацікавило найбільше сьогодні на уроці?

Що може бути корисним у житті?

Що було важким при підготовці до уроку?

Кожен учень оцінює на скільки % він усвідомив тему уроку, поняття.

Завдання додому.

Вчитель. Підготувати висловлювання на тему : «Де сіються люди- там біди не буде» або описати якусь веселу та дотепну ситуацію із власного чи шкільного життя у вигляді гуморески.

Оцінювання роботи учнів

Підсумок уроку.

Сміх та гумор- це шлях до морального здоров’ я нації.

Хай оптимістичне слово наших гумористів завжди буде детонатором

енергії, інтенсифікатором добра, ферментом нашої духовності. Сьогодні ,коли стреси чатують на кожному кроці, сміх- чудодійний громовідвід. Це «швидка допомога», яка знімає нервову напругу, заряджає оптимізмом. Заслуговують доброго слова люди, які турбуються про те, щоб ми не розучилися сміятися, не забули про веселе обличчя, посмішку « від вуха до вуха».

Додаток до уроку

Газова проблема

П. Сумароков

Подолавши шум вагонний,

З дальнього с

До дочки у центр районний

Мати прибула.

Доця матінку вітає

Витира сльозу,

Про здоров’ячко питає,

Про свиню й козу,

Тільки раптом каже: – Нене,

Вибачте, спішу На базар.

Скупитись треба,

Вас же попрошу –

Поки я назад вернуся,

Ви на газ плиті

Борщ зваріть.

У вас, матусю,

Руки золоті!

А з плитою так поводьтесь:

Ставите води,

Газ включаєте, підносьте

Сірничок сюди…

Лиш дочка хвостом майнула,

Як бабулі враз

Перевірити заманулось,

Як горить той газ.

Роздивилась, об тьорку

Чиркнула сірник,

Притулила до конфорки,

А з конфорки – пшик!

Звідки знати бабі Фросі

(Темна ж голова),

Що з Тюмені газ і досі

Уряд вибива.

Дума жінка «От-так справи,

От-так дивина!..

Як же люди їсти варять,

Як вогню нема?

Дорога хвилина кожна,

Що ж його робить,

Може,ще й дровами можна

Цю плиту топить?..»

По подвір’ю походила,


Принесла дрівець,

Розіклала, розтопила…

– Хай же йому грець! –

Як вальнув з плити-духовки

Сіро-бурий дим,

То за мить сервант кухонний

Зразу став рудим!

Баба кашля, баба чхає

Від тії біди,

Дим руками розганяє.

– Гвалт! – кричить. – Води!

Швидко в раковину, бідна,

Підставля шаплик,

Крутить кран водопровідний,

А з -під крана – пшик!

Дума жінка; «Ну й квартирка!

Гірша, як тюрма,

Тут не тільки з газом дірка,

Ще й води нема…»

Як дочка прийшла з базару,

Внісши тельбухи –

Розганяли разом хмару –

Бабині гріхи.

І тоді сказала мати,

Витерши чоло:

– Годі, доню, тут страждати –

Їдьмо у село.

Там-таки, погнувши спину,

Якось проживеш

А отут ,моя дитино,

З голоду помреш.







Іван та «інопланетянин»

М. Сороченко


У суботу, десь під вечір,

Косу взяв Іван на плечі,

Поки ще погоже небо –

Сіно викосити треба.


Йшов собі, не знав журби,

Бачить: в балці з-за верби

Щось химерне виглядає –

Очі в нього, мов слюда,


Постать дика, синя пика,

Ніс червоний, як в індика,

До Івана щось там мека,

Що – Іван не розкумека.


Дума він: «Оця химера

Видно, з Космосу приперла.

Ще, гляди, мене зжере

Чи з собою забере…»


Ухопивсь Іван за серце,

Став благати він пришельця:

– Бачиш, в нас погожі дні,

В космос ніколи мені.


Скоро випаде роса,

Ось дивись – моя коса:

Сіно йду косить на лан,

А зовуть мене – Іван…


Раптом дивна ця істота

Широко розкрила рота.

«Все!.. Пропав!.. – Іван трясеться, –

З’їсть… і тільки облизнеться…»


Та негадано-нежданно

Постать мимрить до Івана:

– П-по… тримай, дружок, в-вербу,

Б-бо без неї уп-паду…


Відлягло тоді в івана,

Став приходить він до тями,

Роздивився й здогадався:

Це ж землянин… нализався.




Дидактичний конфуз

Є. Нестеренко


На уроці вчителька розпинається:

Школярів навчити старається.


Петя крутиться, лоба чухає,

Ніну Власівну він не слухає.


Враз учителька зупинилася,

На Петра, мов рись, подивилася,


Галаснула так – вуха бережи:

– Хто «війну і мир» написав – скажи?!..


Тут Петро схопивсь, в смирній позі став,

Всі гріхи свої миттю пригадав…


– Хто… «Війну і мир»?.. Ой… не знаю я…

Тільки… вірте ви… написав… не знаю я.


Аж здригнулася Ніна Власівна:

– Ще й глузує він, неук, з класика!


Ще й жартує він!.. Бач, із ким знайшов!..

Завтра в школи ти з батьком щоб прийшов!

Вранці знічений батько в школу йде,

Свого неука за рукав веде.


Тут і вчителька перестріла їх:

– Ох, немає вже більше сил моїх!


Я пояснюю – він не слухає.

Я опитую – лоба чухає!


Мова вчора йшла про «Війну і мир».

Запитала: – Хто написав цей твір?


Відповів – здригнулася вся душа моя!

Меле: – Твір отой написав не я.


– Вірте ви йому! – батько тут сказав, –

Бреше, вражий син, – він то накатав!


Бо крім нього хто б те нашкрябать міг?..

Добре, як візьму дома ось батіг! –


Сполосую геть вздовж його і вшир! –

Скаже, як писав і «Війну» і «Мир»!




«Нові» українці

Є. Нестеренко


  • Як навчаєшся? – спитала Зінька у Марусі

А та гордо через зуби: - Нормально учуся.

  • А в щоденнику у тебе хороші оцінки?

  • Ну й дивачка ти, як бачу, непрактична Зінко!

Ось тобі, скажу по правді, треба бить на сполох.

Я жувачками торгую вже місяць по школах,

Там куплю, там перепродам, бо я не ледащо,

То оті дурні уроки, скажи мені – нащо?


  • А як дивляться на все це твої батько й мати?

Адже кожен з нас освіту все ж повинен мати…

  • Зінько, Зінько! Накопичу не один «лимончик»,

Та й куплю собі, як треба, будь-який дипломник.
Я розмову цю підслухав Зіньки і Марусі:

Хто з них чесний, хто безчесний – розбереться, друзі.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка