Тема. «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського твір про добро І зло, любов І ненависть



Скачати 44.49 Kb.
Дата конвертації15.01.2018
Розмір44.49 Kb.
ТипУрок

Урок в 10-Б класі від 23.01.2013

Тема. «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського - твір про добро і зло, любов і ненависть.

Мета: розкрити ще одну грань таланту М. Коцюбинського як майстра романтичної повісті - притчі, удосконалювати вміння й навички аналізувати прозовий епічний твір, сприяти виробленню в учнів власного погляду на різноманітні явища життя; виховувати почуття прекрасного. Розвивати компетентність продуктивної творчої праці.

Тип уроку: урок-диспут..

Обладнання: ілюстрації до теми, комп’ютер.

Хід уроку



  1. Оголошення теми і мети уроку.

Учитель.

Кохання... це дивне почуття... Воно приходить, коли в шаленому галопі час раптом зупиняється, коли терези почуттів виходять з рівноваги, коли життя освячується промінням невловимої радості... коли душа лине у світ Ромео і Джульєтти, Івана і Марічки.



  1. Робота над змістом повісті.

1. Джерела твору.

Учитель.

«Тіні забутих предків» - річ для М. Коцюбинського унікальна і, здавалося

б, несподівана. Типовий східноукраїнський письменник - і раптом гуцульський діалект, гори, полонини, таємничий, колоритний світ, який ми звикли бачити у Федьковича, Франка та інших письменників Західної України.

Досконало вивчити той край допомогла Михайлові Коцюбинському дружба з Іваном Франком та відомим фольклористом і етнографом Володимиром Гнатюком. Друзі надсилали наддніпрянському побратимові власні фольклорно - етнографічно праці («Коломийки» В.Гнатюка, «Гуцульські примовки» І.Франка), а також найцікавіші дослідження інших авторів: «Гуцульщина» В.Шахевича, «Матеріали до гуцульської демонології» А.Онищука, надзвичайне враження справили на письменника відвідини Криворівні в 1910-1911 рр.



Чи не найперше, що впадає в очі, - мова повісті, колоритна, багата, образна. Отже, так міг писати лише справжній майстер слова. Уже тому повість

А який же ідейний зміст твору. Спробуємо зрозуміти його, провівши диспут.

  1. Повість зрозуміла чи ні? Сподобалась чи ні?

  2. Чому твір названо «Тіні забутих предків»?

  3. Пригадаймо першу зустріч Івана й Марічки на березі Черемоша (уривок від слів: «Незабаром Іван побачив стрічу ворожих родів» до: «І втретє затрембітала трембіта про смерть...»)

Чи можна судити про людину (в даному разі про Івана - забіяку) за одним лише вчинком? Якщо так, то яким? ( Зрада або самопожертва).

  1. Що допомагає людині стати Людиною - добро чи зло?

  2. За що, на вашу думку, Іванко й Марічка полюбили одне одного?(За доброту щирість, потяг до прекрасного й розуміння його, отже справжню душевну красу).

  3. Що ж далі відбувається з героями? (Іван іде в найми на полонину, смерті Марічки, страждання є поневіряння Івана, повернення й одруження).

  4. Чи зрадив Іван Марічку, одружившись з Палатою? Чому він це зробив? (Цього вимагало життя, потрібно ґаздувати, може, хотів приспати свою душ) господарськими турботами. Це не була друга любов, а тому й не зрада. Смерт Іванової Марічка б не прийняла).

  5. У чому щастя для Палагни? Що хороше в такій позиції, а що погане? (Дл* Палагни щастя - мати добре господарство. Заможно жити. І це непогано, якщо е засоби для чогось вищого, духовного. Але для неї це не засіб, а мета. Така метг завжди спустошує людину. Згадаймо Пузиря Карпенко-Карого;

Г. Гольдкремера, Л.Гаммершляга і Рифку Івана Франка...).

  1. Яким треба було бути Іванові, щоб не загинути й щасливо жити з Пагною'і (Треба було знищити свою душу. Цього Іван не зробив, тому Палагна зрадилг йому).

  2. Пригадаймо два епізоди: зустріч Палагни з Юрою на світанку під час ворожіння та коли юра проганяв хмару. Що зблизило Палагну і Юру? (груб) силу тягне до грубої сили, крім того жіноче єство Палагни відчувало Іванов) байдужість).

  3. А що більше ви шануєте в людині: силу чи розум, досконалість фізичну ч* духовну?

  4. Юра по - справжньому любить Палагну, чи вона приваблює його лише яї жінка. Чому? (Це тільки скороминуща пристрасть. Адже в стосунках і : Палагною і з Іваном Юра постійно грає. Характерний епізод бійки в корчмі абс підслухана Іваном розмова Мольфара з Палагною про силу над ним).

  5. Чому лісова русалка - нявка - вибрала жертвою саме Івана? Це жорстокість^ Що уособлює образ нявки? (Іван уже внутрішньо готовий до смерті, а нявкг лише прискорила її та ще дала перед кінцем краплю радості як дарунок зг прийняті муки. Нявка - це доля, совість, душа людська).

  6. Перекажіть епізод загибелі Івана. Чи був Іван щасливий в останні хвилин* життя? Йому краще було б залишитися живим? Хто винен в його смерті?

  7. Що перемагає у творі - добро чи зло? (Здається зло. Але ж Іван гине, аби не підкоритися йому(злу). Отже, смертю своєю, щастям за мить до кінця ви перемагає зло, обивательський бруд).

  8. Так що таке щастя, кохання, і в чому смисл людського життя?

Виступи учнів як кожен по - своєму розуміє щастя?

  1. Отже, яка ідея твору? Які проблеми порушує в ньому М.Коцюбинський?

Ідея.

  • Оспівано любов як джерело людської духовності;

  • засуджено страшну суперечність між мрією і дійсністю, кричущ) недосконалість світу;

  • виголошено палкий заклик боротися за такий устрій життя, де б запанувалг гармонія між людиною і суспільством, між мрією і дійсністю.

Проблеми. .

  • Тупе міщанство, його жорстокість, бездуховність.

  • Суть любові, щастя, вірності й зради.

  • Відвічний двобій добра і зла, краси и неповторності в люди .

Учитель. .

Ці проблеми підняв наш кінематограф. За повістю М. Коцюбинського кінорежисер С.Параджанов разом з Іваном Миколайчуком створив чудовий фільм, який приніс всесвітню славу українському кінематографа.



Учням дякую за підготовку уроку і гостям, що завітали до нас.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка