Тема: Сон як фізіологічний стан людини та обєкт літературного зображення



Скачати 152.96 Kb.
Дата конвертації15.01.2018
Розмір152.96 Kb.

Тема: Сон як фізіологічний стан людини та об’єкт літературного зображення.

Мета: сформувати уявлення про сон як фізіологічний стан організму, встановити фази сну,

природу сновидінь, тривалість сну, виявити порушення сну; розкрити біологічне значення

сну; удосконалити вміння аналізувати художній твір, розвивати творче аналітичне

мислення; виховувати естетичні смаки.



Обладнання: таблиця „Будова головного мозку людини”, плакати з висловлюваннями про сон,

картки-завдання, запис Ф.Шопена, зірочки, фото Шекспіра і Наполеона, таблиця „Фази сну”.



Епіграф: „ Щасливий, хто сни має милі! (Леся Українка).

Тип уроку: інтегрований урок – конференція.

Між предметні зв’язки: українська мова, література, біологія, міфологія, зарубіжна література, історія.

Словник. Сон – це фізіологічний стан організму людини і тварин, що настає періодично та

супроводжується повною або частковою втратою свідомості та ослабленням ряду

фізіологічних процесів. Стан рослини, за якого відбувається зміна в положенні листя або

пелюсток квітки під впливом зміни освітлення і температури. Зимове завмирання рослин.

Стан повного спокою, тиша в природі. Те, що сприймається як нереальне, примарне,

оманливе, протилежне дійсності. Сон-дрімота – неміцний сон.



Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Звучить Етюд №4 Ф. Шопена

Учитель української літератури. „ Кудлатою лапкою він торкнувся очей, відійшов, придивився, знову повернувся, м’яко погладив, попестив, прикрив повіки, лагідно дмухнув на вушко веселу думку, тихо промуркотів колискову і поніс на крилах мрій у примарний світ Морфея...”

Учитель біології. Ви, напевно, здогадалися, про що йдеться? Отож темою нашого уроку є сон. Явище сну в усі часи вабило своєю таємничістю та загадковістю. Чого людина спить? Як розтлумачити її сновидіння? На ці питання людство шукало відповідей тисячоліттями. Ці пошуки знайшли своє відображення в легендах, казках, музиці, живописі, літературі, фольклорі. Наприклад, усім відома приказка: ранок мудріший за вечір. Як ви її розумієте? (Бесіда) На сьогоднішньому уроці ми розглянемо явище сну у двох аспектах.

Перший аспект – фізіологічний, сон як фізіологічний стан людини. Ми повинні не лише знайти відповідь на запитання, яке значення сну для організму людини, а й розглянути ще ряд питань, що стосуються сну. На основі плану: 1. Поняття про сон.

2.Фази сну.

3. Сновидіння.

4. Тривалість сну.

5. Порушення сну.



Учитель української літератури. Другий аспект – фізіологічний, сон як об’єкт літературного зображення. Сьогодні поринемо у світ мрії, фантазії, світ такий ефемерний і водночас реальний, справедливий, дійсний, адже у снах завжди відображається дійсність, реальність. Ми повинні ознайомити всіх присутніх з пошуками в літературознавчій сфері, міні-дослідженнями, результатами нашого журналістського соціологічного опитування, яке ми провели, готуючись до уроку. Продемонструвавши все, ми з’ясуємо, який він – світ української поезії. Отож проблемним запитанням нашого уроку буде: чому так часто українська література вдається до сну? (Запис на дошці.) Щоб відповісти на це запитання, ми приготували дві антології: „ Антологію думки” та „Антологію поезії”. Ними ми будемо постійно користуватися. Поясню, що

„Антологія думки” – вибірка висловів про сон.

„Антологія поезії” – вибірка віршів одного жанру різних авторів.

Від вас вимагається уважно слухати і виконувати завдання які є у вас на „ робочих картках” ( аркуш паперу із завданнями).

 „Антологія думки”. „ Сон – це яскравий і неймовірно красивий зорепад серед нічного неба; сон – вибух феєрверку, який освітлює нашу душу чимось світлим і чистим; сон – це грім серед ясного неба, який підвищує адреналін в крові й примушує душу хвилюватися; сон – як та маленька зірочка, що освітлює все небо, наповнюючи нас почуттям насолоди і вносячи поезію в сіру тканину буденщини”.

Вправа „Асоціаційний ряд”



Вчитель української літератури. Діти, давайте створимо своє нічне небо, де кожен з вас зможе „запалити” свою зірочку знань.

Напишіть на зірочці: що таке сон ? І прикріпіть її до нічного неба. (Робота виконується на протязі уроку).

Антологія поезії”. Максим Рильський, „Волохатий, фіолетовий...”:

Волохатий, фіолетовий,

Сон і справді ніби спить.

Ні, сьогодні не найдете ви,

Чим би серце засмутить.
Не чіпляйтеся з розмовою,

От співати – інша річ...

Вже запоною шовковою

Колихнула тепла ніч.


Вже й черемха розпускається –

Хоч банальна, а така,

Що безсило опускається

І в деструктора рука.


Довгі тіні між деревами,

Наче повів синіх крил, -

І вітрилами рожевими

Зацвітає небосхил.

 „Антологія думки”. „ Для поета сон у цьому вірші – барвиста веселка. Які ніжні та лагідні тони добирає він, малюючи милу й оптимістичну картинку: фіолетовий, синій, рожевий. На всьому лежить відбиток таємничості: шовкова запона, сині крила, вітрила на небосхилі... Безумовно, цей сон принесе полегшення, відпочинок від буденщини”.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.


  1. Поняття про сон.

Учень.

Минають дні, минають ночі,

Минає літо. Шелестить

Пожовкле листя, гаснуть очі,

Заснули думи, серце спить,

І все заснуло...

Т.Шевченко

Вчитель укр..літ. Що означає метафоричний вислови:

а) ” Заснули думи, серце спить...”

б) „...і все заснуло...” ( байдужість та бездіяльність)

Учитель біології. Дійсно, невпинно обертається колесо доби, і ми підкоряємося цим ритмічним обертам: день-ніч, активність-спокій, бадьорість-сон. І так усе життя... Приблизно третину свого життя людина проводить уві сні, тобто 25 із 75 років. Чергування сну і бадьорості – необхідна умова життєдіяльності людського організму. Що ж таке сон? Шекспір казав: ”Сон - джерело всіх сил, бальзам для хворої душі”, а Наполеон стверджував, що „сон – це не більше, ніж погана звичка”.

Учитель української літератури. А як ви пояснюєте лексичне значення слова „сон”?

 „ Антологія думки” . „Сон – реальність”: „Усім нам сняться сни, які є частиною нас і нашого життя. Сон – це реальність, тому що уві сні ми можемо побачити наше майбутнє, минуле. Можливо, Господь уві сні нам дає якусь підказку, застерігає. Можливо, навпаки – збиває з пантелику. Уві сні, як і в реальному житті, відбуваються жахливі й радісні події. Коли ми не отримали оцінку на уроці, ми можемо отримати її уві сні. Уві сні ми можемо виконати давно обіцяне, до якого ніяк не доходили руки. Уві сні ми можемо щиро зізнатися собі в тому, в чому за білого дня не зізнаємося нізащо. Уві сні ми часто такі, якими б хотіли бути в реальному житті”.

Антологія думки”. „Коли людина перед сном позіхає, то в цей час її душа за лічені секунди встигає вилетіти з людини і полетіти в місто Сновидінь. Це місто знаходиться на горі Снолімп, оповитій туманом забуття. Коли душа залітає в цей туман, людина засинає. Спочатку людині нічого не сниться, бо душа ще не вибрала сон у Морфея Гіпносовича, який роздає сни. Морфей дає душі прекрасний кольоровий сон і чарівну паличку для захисту від нечистої сили .У цього міста є ворог – підземне царство жахів. У цьому царстві живе злий цар Сноїд. Він наказує своїм слугам, дрібним чортам, забирати в душі хороший сон і замінити його на кошмар, щоб поласувати добрим сном, який надає йому сили. Коли душа летить назад, за нею стежить всевидюче око, яке каже слугам зла, де зараз знаходиться об’єкт полювання. Чорти вилітають за нею, і якщо душа не встигне побачити їх і захистити сон за допомогою чарівної палички, то нечиста сила виконує наказ повелителя. Але це буває дуже рідко, бо душу не так легко обдурити. Тому вона повертається до свого господаря і, виливши чарівне зілля в організм, спокійно залітає в людину. В цей час починається швидкий сон, і вони разом переглядають картину, яку дав Морфей Гіпносович”.

 „Антологія думки”. „Що таке сон? Це, насамперед, відпочинок. Це світ, у якому можна відірватися від шумного транспорту, виснажених роботою людей, від сірого сьогодення і полетіти аж до самих зірок. У цей час душа завмирає і стає такою легенькою, що готова полетіти разом з тілом в небеса. У цей час серце б’ється так повільно, що здається ніби воно завмирає на цю годину спокою і відпочинку”. Сон заряджає тебе енергією на весь день. Кажуть, сміх – це здоров’я, чим більше ти смієшся, тим більше здоров’я маєш. Так і хороший сон дає здоров’я.

 „Антологія думки”. Сон – найпрекрасніший дар, який був даний нам від народження. Адже тільки уві сні ми можемо реалізувати свої найпотаємніші й найчудовіші бажання.

 „Антологія думки”. „Сон – це потаємний світ фантазій, у який ти поринаєш, щоб втілити свої казкові бажання в реальність. Реальність казково розкішну, кольористу, барвисту, яку неможливо описати словами, реальність сну, яку так хочеться бачити в реальності життя”.

„Антологія думки”. „Ти кохаєш людину, але ти боїшся до неї підійти. Твоя мрія – хоч поговорити з нею. Але ти не можеш, ти соромишся. Та коли ти засинаєш, тобі сниться вона. Твої мрії збуваються. У мене навіть виникло таке припущення, що коли ти засинаєш, твоя душа відлітає і здійснює мрію – шукає кохану людину”.

Учитель біології. А як би ви визначили поняття сну з біологічної точки зору?(Бесіда) зіставимо ваші відповіді з словником у ваших картках . Для цього складіть правильно речення з поданих слів.

Чому ми спимо? Що спонукає нас щовечора лягати спати в ліжко і змикати повіки? Здавна люди ставили собі ці запитання і намагалися пояснити причини та механізми сну. Давні греки вважали, що сном керує бог Гіпноз – син богині ночі Нюкти, а сновидіння створює син Гіпноса – крилатий Морфей.



Учитель укр..літ. А наші предки – давні слов’яни – вважали, що сном опікується Морена (Марена, Мара) – богиня смерті, темної ночі, страшних сновидінь. Хто ж приносить хороші сни? На це запитання, на жаль, відповіді немає.

  1. Фази сну.

Антологія поезії”. Іван Франко, „Ось спить дитя...”:

Ось спить дитя, невинний ангел чистий.

Сміється уві сні – се ангел з ним іграє...

Сплакне уві сні – се ангел, в облак млистий

Розплившися, манить його й щезає.
І сон отсей нестерти, віковий

В душі його по собі слід лишає:

З дитячих снів той ангел променистий

Раз в раз бажання, тугу в нім збуджає...


Учитель біології. А чи спостерігали ви за людиною, яка спить? Що ви помічали? ( Бесіда) У чому причина таких змін у поведінці людини, яка спить? Справа в тому, що наш сон неоднорідний. Він поділяється на 5 фаз: 4 з них – це повільно хвильовий сон, а 5 – швидко хвильовий. Що ж відбувається з організмом під час цих фаз? Послухайте повідомлення і заповніть таблицю.

Учениця.

Найхарактернішими ознаками сну є типова електрична активність мозку і м’язів, рухи очей . Так, у стані активності, на електроенцефалограмі переважають альфа-хвилі. Рухи очей зумовлюють виникнення нерегулярних електричних імпульсів, а висота частота електричної активності м’язів вказує на те, що скелетні м’язи знаходяться в напруженому стані ( підтримується тонус м’язів). Так було встановлено п’ять фаз сну:

І фаза – зникнення альфа- ритмів, поява тета- ритмів: засинання.

ІІ фаза – поверхневий сон.

ІІІ та ІV фаза – дельта-ритми (глибокий сон).

V фаза - швидкий сон (парадоксальний), триває 10-15 хвилин, на ранок – 25-30 хвилин.

Перші чотири фази характеризуються зниженням електричної активності кори великого мозку (переважають повільні високо амплітудні дельта-хвилі. Розслабленням скелетних м’язів, відсутністю рухів очей. Ці ознаки типові для так званого повільно хвильового сну . Було помічено, що сон не є однорідним і періодично, через кожні 70-120 хв., повільні ритми електроенцефалограми змінюються швидкими високочастотними ритмами, характерними для періоду активності. У цей час реєструється швидкі рухи очей, напруження скелетних м’язів, активізується діяльність усіх внутрішніх органів, дихання стає частим глибоким, робота серця посилюється, збільшується обмін речовин. Це п’ята фаза сну, яка називається швидко хвильовим сном, що триває 20-30 хв., а потім знову змінюється глибоким повільно хвильовим. Такі періодичні коливання відбуваються протягом усього сну. Припускається, що швидко хвильовий сон пов’язаний з аналізом і обробкою інформації, в результаті чого виникають сновидіння.

Отож , сон має величезне значення для нормальної життєдіяльності людини. Він відновлює енергетичний потенціал організму, структуру клітин, переведення інформації в довготривалу память(запам’ятовування), усунення інформаційного перенапруження – характерно для повільного сну; компенсація стресів, підвищення опору – для швидкого сну.







Повільнохвильовий сон

Швидкохвильовий сон

Тривалість

години

20-30 хвилин

Електрична активність кори

знижена

підвищується

Стан мімічних і скелетних м’язів

розслаблення м’язів,

напруження м’язів

Обмін речовин та температура тіла

відновлення , зниження

підвищення

Активність фізіологічних систем

низька

підвищується

Яке значення повільно хвильового і швидко хвильового сну?

Що ще характерно для стадії швидкого сну? (Сновидіння)


  1. Сновидіння.

Учитель укр.літ. Звернімося до поезії. Що ж сниться українським поетам?

Антологія поезії” Тарас Шевченко, „ Сон”:

На панщині пшеницю жала,

Втомилася; не спочивать

Пішла в снопи, пошкандибала

Івана сина годувать.

Воно сповитеє кричало

У холодочку під снопом.

Розповила, нагодувала,

Попестила; і ніби сном

Над сином сидя, задрімала.

І сниться їй той син Іван

І вродливий, і багатий,

Уже засватаний, жонатий –

На вольній, бачить, бо й сам

Уже не панський, а на волі;

І на своїм веселім полі

Удвох собі пшеницю жнуть,

А діточки обід несуть.

Та й усміхнулася небога...

Антологія думки”. „ Лише уві сні людина може реалізувати свої мрії, які не збулися в реальному житті. Шевченкова героїня хоче для своєї дитини волі, щастя, багатства, яких не має вона сама. Вона так щиро прагне цього, так наполегливо про це думає, що саме ця картина приходить до неї уві сні.

Знайти і підкреслити однорідні члени речення.

- Чого прагне для своєї дитини Шевченкова героїня?

Антологія поезії”. Іван Франко, „ Каменярі” :

Я бачив дивний сон. Немов передо мною

Безмірна та пуста, і дика площина.

І я, прикований ланцем залізним, стою

Під височенною гранітною скалою,

А далі тисячі таких самих, як я.
У кожного чоло життя і жаль порили,

І в оці кожного горить любові жар,

І руки в кожного ланці, мов гадь, обвили,

І плечі кожного додолу ся схилили,

Бо давить всіх один страшний тягар...

Антологія думки”: „Сон, який приснився авторові, був кроком у світ майбутнє, про яке мріяли герої „Каменярі”. У вірші І. Франка реалізує те, що не може зробити насправді: побудувати державу, у якій усі були б щасливими”.



Учитель біології У сновидіннях можна не тільки літати, зустрічатися з іншими людьми та бачити фантастичні події. Завдяки сновидінням створюються шедеври і здійснюються великі відкриття.:

  • Д. І Менделєєв відкрив принцип побудови періодичної системи хімічних елементів.

  • Кекуле відкрив формулу бензола...

  • О. С. Пушкін деякі вірші писав під час сну, а Рафаель уві сні побачив образ всім відомої Мадонни.

Отже, що б пояснити ці факти нам необхідно з’ясувати біологічну природу сновидіння.

Учениця.

Сновидіння – найбільш загадкова сторона людської психіки. Але вивчення діяльності мозку під час сну не дає нам підстав пов’язувати сновидіння із впливом якихось надприродних сил. Сновидіння мають цілком матеріальну основу і є результатом психологічних процесів мозку. За І П . Павловим, фізіологічною основою сновидіння є часткове незагальмування кори головного мозку. Сновидіння з’являються протягом життя людини в результаті її спілкування із зовнішнім світом. Тому сліпі від народження не мають у сновидіннях зорових образів, а глухонімі – мовних елементів і звуків. Це свідчить про те, що сновидіння є результатом діяльності мозку.

Сновидіння – це результат пере комбінації, перегляду інформації, що зберігається у пам’яті. І.М. Сеченов вважав їх „небувалими комбінаціями минулих вражень”. Під час бадьорості в мозку людини нагромаджується велика кількість інформації, яка потребує впорядкування, а під час швидкого сну ця інформація обробляється і переходить з підсвідомого на свідомий рівень. Проте оскільки кора загальмована, то інформація поєднується в найрізноманітніших комбінаціях. Тому сновидіння можуть бути логічними, як і реальна діяльність незагальмованого мозку, або і неймовірними. Буває, що зміст сновидіння і свідоме мислення не відрізняються одне від одного.

Частота сновидіння збільшується при захворюваннях, при нервових перенапруженнях, інколи сновидіння передують розвитку захворювань ( слабкі больові подразники, пригнічені складною діяльністю кори, стають чутливими під час гальмування); деякі ділянки кори продовжують роботу, яка виконувалась вдень, це „ творчі сновидіння”, оскільки підказують вірне рішення проблеми.

Бесіда:


  • Як би ви тепер пояснили відкриття, що приходять у сновидіннях?

  • А які сновидіння бачите ви?

  • Чим можна пояснити той факт, що деякі люди не пам’ятають своїх сновидінь?

Учитель укр.літ. А якого кольору сни?

 „Антологія думки”. „Сон – це заряд енергії, бадьорості, внутрішнього оновлення. Сни бувають різнокольорові і сірі. Кольорові сни – це омріяне майбутнє, а сірі – це чорно-біле минуле, від якого ми намагаємося втекти”.

Антологія думки”. Багато в чому сни залежать від настрою, з яким людина засинає. Якщо настрій був гарний, то безперечно, їй присниться кольоровий, яскравий сон, а якщо ж поганий – то чорно-білий і похмурий. А може, над нами справді літає Оле Лукойє і „розкриває парасольки”: над добрими, хорошими дітьми – з різнокольоровими малюнками, над поганими і неслухняними – сіреньку, прості.

4. Тривалість сну.

Учитель біології. З біологічної точки зору, людина бачить сновидіння залежно від того, як сприймає навколишнє середовище.


  • Якого ж кольору сняться сни нашим школярам і вчителям?

  • Скільки часу витрачають вони на сон?

Над цими питаннями працювали наші майбутні соціологи, які провели опитування і представили його у вигляді проекту.

Учениця. Людина може обходитися без сну значно менше часу, ніж без їжі. Уже через 30-60 годин порушується сприймання відстані, через 90 годин виникають галюцинації, через 200 настає справжній психоз. Відомо, що македонський цар Персей загинув у полоні через те, що йому не дозволяли спати.

А скільки ж часу витрачають наші школярі на сон?

На це питання учні 5-8 класів відповіли: 6 -10 годин. Учні 9 -11 класів сплять від 6 до 12 годин на добу. Вкладатися спати наші учні, починають з 21-ї години і аж до 1-ї години ночі. Найбільша кількість дітей лягають спати о 22-23-й годині ночі. Кольорові сни сняться 70% опитаних, 15% - чорно-білі сни, а ще 15% сни зовсім не сняться.

Підбивши підсумки соціологічного опитування серед учнів нашої школи, ми виявили дивовижні речі: більшість наших учителів вкладаються спати не раніше 24-ї години, а прокидаються вже о 6-й. 90% опитаних сплять не більше 6 годин на добу, 5% - лише 4-5 годин, а ще 5% - 8-9 годин. Більшість учителів є справжніми романтиками – їм сняться кольорові сни. Загалом же можна зробити висновок: Учителі не дуже люблять спати.

З біологічної точки зору, дорослій людині необхідно для сну 7-8 годин на добу, в ось новонародженій дитині – 16-20 годин. Але є люди, які сплять по 3-4 години на добу ( серед них були: Наполеон, У. Черчелль, Т.-А. Едісон, Гумбольдт, В.М. Бехтерєв, Гете, Шиллер) або 9-10 годин (серед них був Ейнштейн). Та, крім вікових, існують ще й індивідуальні особливості тривалості сну. Тривалість і якість сну в нормі визначається спадковою схильністю.

5. Порушення сну.

Учитель біології. Під час сну можна спостерігати такі явища:


  • Летаргічний сон ( тривалий) І. М. Павлов спостерігав за хворим який заснув в XIX столітті, а прокинувся вже у XX : „ чоловік 60 років, 22 роки пролежав без рухів, мови... Коли він прокинувся, говорив, що все розумів, але відчував таку тяжкість у м’язах, що не можна було дихати...”

  • безсоння;

  • сноходіння (сомнамбулізм або лунатизм) – причина – спалахи збудження, що виникають у рухових центрах мозку під час глибокого сну;

  • скрегіт зубами (бруксизм) – причини невідомі, можливо це рудиментарний (відмерлий) рефлекс, який слугував тваринам для заточки зубів;

  • хропіння – виникає коли людина спить на спині, при цьому нижня щелепа та язик западають і утворюється характерний звук,;

  • розмови – є проявом психічної діяльності у сплячої людини;

  • сонний ступор – різновид жахів, страшні галюцинації ( людині може здаватися, що у неї на грудях лежить камінь або ж її хтось душить);

  • нічні жахи - надмірне збудження нервової системи, порушення в діяльності внутрішніх органів, фізичної перевтоми;

  • мікросон – недосипання або зовсім неспання.

Учитель укр.літ. На які розлади страждають поети? Насамперед, безсоння. Безсоння – це час, коли людина в пошуках сну метається по ліжку, зазирає до улюбленої книжки, п’є снодійне, бродить по кімнаті, розпочинає якусь роботу... Іноді безсоння буває дуже продуктивним. Так траплялося з багатьма українськими поетами – саме безсоння приносило їм натхнення..

Антологія поезії”. Леся Українка, „Як я люблю оці години праці...”:

Як я люблю оці години праці,

Коли усе навколо затиха

Під владою чаруючої ночі,

А тільки я одна неподоланна

Врочистую одправу починаю

Перед моїм незримим олтарем.

Летять хвилини – я не прислухаюсь.

Ось північ вдарила – найкращий праці час, -

Так дзвінко вдарила, що стрепенулась тиша

І швидше у руках забігало перо.



ІІІ. Висновки. Рефлексія.

- Що нового ви дізналися про сон з фізіологічної точки зору?

- Як би ви тепер пояснили приказку: ранок за вечір мудріший?

Отже, повернімося до нашого проблемного запитання:



  • чому українські поети так часто звертаються до сну? ( Уві сні вони можуть реалізувати свої мрії, згадати минуле, потрапити в майбутнє, втекти від сьогодення...)

Давайте й ми згадаємо яких колискових вам співала матуся. (Виконання колискової пісні)

ІV. Домашнє завдання.

З укр. літ.: скласти твір-мініатюру „ Сон – мрія”.



З біології: § 24, 25, скласти правила гігієни сну.






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка