Тема Складне речення, його ознаки. Складне речення без сполучників, із сурядним І підрядним зв’язком. Великодній урок



Скачати 201.45 Kb.
Дата конвертації17.01.2018
Розмір201.45 Kb.
ТипУрок

Тема 1. Складне речення, його ознаки. Складне речення без сполучників, із сурядним

і підрядним зв’язком.

Великодній урок (слайд 1)

Мета (слайд 2):

  • пояснити учням структурні відмінності простих і складних речень, складних речень із сурядним і підрядним зв’язком;

  • навчити визначати види складних речень (сполучникових і безсполучникових), засоби зв’язку між частинами речення в складному;

  • розвивати мовну культуру;

  • виховувати любов до рідної мови, повагу до української народної культури, прагнення зберегти у собі високу духовність.


Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Проблемне завдання (слайд 3).

Проаналізуйте подані речення, підкресливши граматичні основи. Вкажіть спільні та відмінні ознаки. Зробіть висновок.
1) Упродовж пасхальних днів періодично дзвонять дзвони, величаво закликаючи всіх до Божого Храму.

2) На Великдень здійснюється дуже важливий ритуал благословення та освячення їжі, яка є Божим земним даром.


Висновок. Перше речення просте, бо воно має одну граматичну основу. Але ускладнене дієприслівниковим зворотом.

Друге речення складне, бо складається з двох простих речень, кожне з яких має свою граматичну основу.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Пояснення вчителя за схемою (слайд 4).

Складне речення складається з кількох простих речень, об’єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією.


  • Прості речення в складному зберігають свою

будову, але втрачають такі ознаки:

смислову завершеність; інтонаційну завершеність; комунікативне значення.

2. Формуємо базові знання (слайд 5).
Складні речення


Сполучникові

(Засоби зв’язку: сполучники

або сполучні слова, інтонація)


Безсполучникові

(Засоби зв’язку: інтонація)




3. Формуємо базові знання. Робота в групах


Група І (6-7 слайд)


  1. З’ясувати відповідність речень наведеним характеристикам.


1

Свято Великодня припадає на весняне рівнодення, коли день стає більшим за ніч.

а)

Просте

2

Природа в цей час починає оживати після зимового сну, скресають ріки, повертаються птахи з Ирію, дні стають довшими, Сонце – теплішим.

б)

ССР

3

В час воскресіння Ісуса Христа сонце з радості не заходило, і день був великим-превеликим.

в)

СПР

4

Дуже величаво, з церковними співами зустрічають усі свято Воскресіння.

г)

БСР

2. Від поданого речення, додавши відповідні частини, утворити всі види складного речення. Скласти схеми утворених речень.



В українського народу побутують чудові звичаї та традиції…


  1. ССР:

  2. СПР:

  3. БСР:

Група ІІ (8-9 слайд)

1. З’ясувати відповідність речень наведеним характеристикам:




1

Яйце є також символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя.

а)

Просте

2

Наші земляки спорудили в Канаді величезний пам’ятник українській Писанці, вона красується багатьма барвами і нагадує поселенцям з України про свій далекий край.

б)

ССР

3

Великоднє яйце має чудодійну силу зародка нового життя.

в)

СПР

4

У Велику Суботу батьки разом із дітьми розфарбовують писанки, а під час великодніх свят обдаровують одні одних вітаннями.

г)

БСР

2. Від поданого речення, додавши відповідні частини, утворити всі види складного речення. Скласти схеми утворених речень.



Великдень – одне з найвизначніших народних свят…


  1. ССР:

  2. СПР:

  3. БСР:

Група ІІІ (10-11 слайд)

1. З’ясувати відповідність речень наведеним характеристикам:




1

Особливий вияв пасхальної радості Великодня відбито у гаївках, вони супроводжуються іграми, забавами.

а)

Просте

2

Дівчата і хлопці, взявшись за руки, водять танок навколо церкви доти, поки не назвуть усіх дівчат на ім’я.

б)

ССР

3

“Сонечко, сонечко, заглянь у віконечко, а ми вийдем на забави, на зеленії трави…”

в)

СПР

4

“Наталочка зранесенька встала і грядочки гарнесенько скопала…”

г)

БСР

2. Від поданого речення, додавши відповідні частини, утворити всі види складного речення. Скласти схеми утворених речень.


Найбільшої духовної радості ми отримуємо від Великоднього свята…


  1. ССР:

  2. СПР:

  3. БСР:

4. Творче завдання (12 слайд).




  • Скласти речення за тематикою

“Великдень – найвеличніше духовне свято, що об’єднує людей” відповідно до поданих схем:

  1. [ ], [ ].

  2. [ ], і [ ].

  3. [ ], але [ ].

  4. [ ], (тому що).

  5. (Коли), [ ].

  6. [ , (який), ].

Мозковий штурм. Як можна визначити вид складного речення?
5. Ситуативне завдання з елементами самостійного пошуку (13 слайд).

  • Перебудуйте подане складне речення на три прості. Чи рівнозначна така перебудова речення з погляду виразності?

  • З’ясуйте стилістичні особливості складних речень.


На Великодньому столі непорушно духмяніє запалена свічка, урочисто красується паска, як символ пробудження природи, привертає до себе погляд дивовижний світ писанок.
ІV. Підсумки уроку

1. Побудувати діаграму Вена “Спільні та відмінні ознаки ССР і СПР” (14 слайд).

2. Мікрофон (15 слайд).




  • Мені найлегше вдавалося…

  • Найважче було…

  • Я дізнався (дізналась) багато цікавого…


v. Домашнє завдання (16 слайд)

  • Скласти зв’язний текст (від 7 до 10 речень) на одну із тем, використовуючи різні типи речень за будовою:

1) “Ніч під Великдень”.

2) “Писанки пишуть з чистими помислами”.

3) “Свято Великодня – це символ перемоги Світла над Темрявою”.

4) “Великий день або свято душі”.



Тема 2. Скадносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому.

Смислові зв’язки між простими реченнями в ССР

Яблучний спас (слайд 1)

Мета (слайд 2):

  • Ознайомити учнів із складносурядними реченнями, їх будовою і засобами зв’язку;

  • формувати вміння та навички розпізнавати їх, знаходити у тексті, з’ясовувати смислові зв’язки між простими реченнями в складносурядному;

  • розвивати правописну грамотність, пам’ять, творчі здібності;

  • виховувати інтерес до української народної обрядовості, прагнення духовного самовдосконалення.

Хід уроку

Епіграф уроку 1 (слайд 3):

«Спас – усьому час».
Епіграф уроку 2(слайд 4):

«Господь преобразився не без причини, але щоб

показати нам майбутнє преображення єства нашого

і майбутнє Своє пришестя на хмарах у славі

з ангелами», - говорить святитель Іоанн Златоуст.

І. Актуалізація опорних знань учнів (слайд 5).

Запахло рідним татовим садком


І пиріжками з маминим варенням.
Налиті яблука й грушки тайком,
Вітають із святим Преображенням.

А там, за хатою, бджолиний рій


Солодким медом ранок пригощає
І тепла татова усмішка в цій
Бджолиній хмарці знову оживає.

Квітують чорнобривці й повняки


З матусиного серця взявши цвіту,
А ми малі з батьківської руки
Їмо освячені дарунки літа.

І затишок на серці, і любов


Від спогаду, дитинством обійнятим.
Спішу до церкви з яблуками знов
І молюся за маму і за тата.
Завдання. Знайдіть речення, у яких сполучники і (й), а зєднують прості речення у ССР , а в яких сполучають однорідні члени речення. Зробіть висновок про будову і основні засоби звязку в ССР.

ІІ. Формуємо базові знання (слайд 6):

1. Допоміжні засоби зв’язку:


1) Займенник в другій частині

речення, який має відповідний

іменник, числівник, прикметник

в І частині.

2) Спільний для обох

частин член речення.


3) Пропуск певного члена речення

в ІІ частині, який відновлюється

з І частини.
1. Спасівський піст починається на свято Маковія, і триває він два тижні.
2. Перед Яблучним Спасом господарі косили траву-отаву і завершували викопувати цибулю та часник дбайливі господині.
3. З Першого Спасу починаються холодні роси, а з Другого Спасу – приморозки.
2. Пошуково-дослідницька робота (слайд 7).
* Виберіть із тексту ССР, накресліть їх схеми. Поясніть
розділові знаки, визначивши головні і допоміжні засоби зв’язку.
* За допомогою тексту з’ясувати, що об’єднує два епіграфи уроку.

Свято Преображення відзначають з четвертого століття, коли цариця Олена, мати імператора Костянтина Великого, побудувала на горі Фавор храм на спомин про велику подію.

Ісус Христос розповів своїм учням про таємницю своєї смерті та воскресіння, про близькі страждання, але почув від апостолів заперечення. Тоді разом із Петром, Яковом та Іоанном він прийшов на гору Фавор помолитися і показати їм свою Божественну славу. Раптом Ісус преобразився, і голос Божий заповів учням слухати свого Сина улюбленого. У момент Преображення апостоли побачили поєднання двох природ у Христові: сяяння у людському тілі Христа Божественного світла.

Отже, цей день нагадує всім людям про необхідність духовного преображення. Звідси й походить церковна назва свята, а в народі його ще називають Другий або Яблучний Спас.

На Спаса проводиться обряд освячення фруктів нового врожаю. Прихожани отримують високу духовну радість і насолоду.
ІІІ. Формуємо базові знання (слайд 8):
1. Смислові зв’язки між частинами ССР.


Розряди сурядних сполучників

Смислові зв’язки між частинами ССР

Приклади


1. Єднальні і (й); та (в значенні і); ні…, ні; ані; також; як…, так

Одночасність

Послідовність


Причинно-наслідковість

Благословляють люди в церкві фрукти та мед, і разом із плодами вони освячують великі оберемки трав, квітів, городніх рослин.
Освятили господарі на Спаса принесені плоди, і після церковної відправи усі пригощають одне одного пирогами та фруктами.
Прийшов Спас, і пішло Літо від нас.

2.Протиставно-зіставні але; та (в значенні але); проте; однак; зате; а

Протиставлення

Зіставлення



На Спаса освячують новий букет, але старий не викидають, а спалюють.
На Маковія прийнято святити перший мед та мак, а на Яблучний Спас – овочі і фрукти.


3. Розділові або; чи; чи…, чи; або…, або; то…, то; не то…, не то

Означають явища, дії, що чергуються або виключають одне одного.

Чи яблука з медом приносять на церковну паперть, чи картоплю з огірками благословляють.

2.Практичне завдання (слайд 9).



Встановіть відповідність між реченнями та зазначеними смисловими зв’язками, які в них є:

А послідовність


Чи то роси холодні почалися від Другого Спасу, чи то приморозки нагадують вже про осінь.


Б зіставлення


Прийшло свято Маковея, і з цього дня у віруючих починається Успенський піст.



В одночасність


Слово “Спас” – це скорочена народна вимова слова “спаситель” (рятівник), а Спасителем церква іменує Ісуса Христа.



Г явища, які виключають одне одного

Щира молитва під час посту наближає кожну людину до Бога, і відмова від скоромної їжі очищає тіло і душу.



3.Творче конструювання (слайд 10).
Складіть і запишіть ССР, використовуючи наведені слова в ролі підметів простих речень.

1) Яблучний Спас. Осінь.

2) Освячене яблуко. Бажання.

3) Преображення. Родина.


ІV. Підсумок уроку.

Робота в парах (слайд 11).



  • Складіть діалог на тему “ Як святкують Яблучний Спас у моїй родині” і розіграйте його.

  • Прослухайте поезію Андрія Малишка, поділіться своїми враженнями від неї із сусідом по парті.

Яблука
Я люблю, як буває осінню 
пахне яблуками у хаті. 
Он лежать вони, повні просині, 

повні сонця, немов на святі;


крутобокі і вітром точені, 
на весілля десь приурочені, 

повисають на гільце зрубане 


і самі бубонять, як бубони...
Звуться зорями і ранетами, 
повні пахощів, соком гожі, 

доспівали попід планетами, 


і планети — на них же схожі.
Мились росами десь під тучею, 
в землю падали в добрім літі, 
і ставала земля пахучою
ніби яблуко на орбіті.
V. Домашнє завдання (слайд 12):


  • Напишіть мініатюру в художньому стилі про свої враження від сьогоднішнього уроку.



Тема 3. Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку частин

Івана Купала (слайд 1)


  • Мета (слайд 2): поглибити знання учнів про складнопідрядне речення; формувати вміння відрізняти складнопідрядні речення від складносурядних і безсполучникових, визначати граматичні основи в них і ставити питання від головного до підрядного речення, відрізняти сполучники від сполучних слів; розвивати пунктуаційну грамотність учнів, усне мовлення, логічне та образне мислення; виховувати зацікавленість до народних традицій, обрядів і свят.

  • Міжпредметні звязки (слайд 3): народознавство, музика, ботаніка, художнє

Хід уроку
І. Організаційний момент.

Музичне вітання (слайд 4). Звучить українська народна купальська пісня «Ой, на Івана, ой, на Купала…».





  • Купальська пісня
    "Ой, на Івана, ой, на Купала"

    Ой на Івана, ой на Купала


    Ой, там дівчина квіти збирала.
    Квітоньки збирала, віночок сплітала,
    Та й на синю хвилю, на Дунай пускала.
    Ой, пливи, віночку, та по синій хвилі,
    Та до тої хати, де живе мій милий.

    Заплету віночок, заплету шовковий,


    На щастя, на долю, на чорнії брови.
    Ой, пущу віночок на биструю воду,
    На щастя на долю, на милого вроду.
    Ой, поплинь, віночку, прудко за водою,
    На щастя, на долю милому за мною.


ІІ. Мотивація (слайди 5-8).
1) Розгляньте світлини із зображенням різних етапів святкування Івана Купала.

2)Які картини передають настрій почутої пісні?

3)Що ви можете сказати про інші картинки?

4) Встановіть відповідність між світлинами та їх описом.

Короткі відомості про свято Івана Купала (слайди 9-10).


  • 1. Івана Купала (Купайла) — традиційне свято, яке відзначається в Україні, Білорусії, Росії в ніч на 7 липня. Історично цей день був днем літнього сонцестояння, що збігався з Різдвом Івана Хрестителя. Ім'я ж святу дав Купало — язичницький бог земних плодів. Головні атрибути свята — це Купало й Марена (Марена, Мара, Марина). Згідно із слов'янським міфом, зимове божество, що морить землю стужею, а людину хворобою і голодом. Але в народі вважали її старшою русалкою.

  • 2. Купало та Марена

Святкування починається з виготовлення опудала головних персонажів свята — Купала і Марени. Виготовляють Купало з гілки верби або із соломи, прикрашають його квітами, вінками, стрічками і намистом. Взагалі Купало можна виготовляти з гілок будь-яких дерев.

Взявшись за руки, дівчата ходять навколо Купала й Марени й співають пісень. Основною темою цих хороводів є кохання. Чоловіки й жінки теж сходяться на це видовище, але у співах участі не беруть.



  • 3. Вогнище

Обов'язково розкладається велике вогнище, через яке стрибають дівчата і хлопці поодинці або в парі.

Купальське вогнище має велику міфічну силу. Через нього стрибають всі, проходячи таким чином своєрідний ритуал очищення. Вважалось, що коли закохані дівчина і хлопець стрибають у парі через вогнище, узявшись за руки, і їх руки залишаються з'єднаними, то вони, побравшись, все життя проживуть разом. Проте в цьому видовищі є й інший бік — спортивний. Кожний намагався стрибнути через вогнище якнайшвидше і якнайдалі, не забуваючи й про те, щоб стрибок був красивим.




  • 4. Дівочі вінки

Після втоплення Марени (інколи топили Купала) дівчата тікають від хлопців до води, щоб "заворожувати вроду". Вони дістають свічки, запалюють їх і, прилаштувавши до своїх вінків, пускають на воду. Поки вінки пливуть, дівчата ідуть понад річкою й співають.

Згідно з народним повір'ям, якщо вінок пливе добре, гарно горить свічка, то дівчина вийде заміж, а якщо він крутиться на місці, — то ще дівуватиме, а як потоне— заміж не вийде взагалі. Якщо ж вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега, то значить, що туди дівчина піде заміж.

За народним повір'ям, ці вінки наділені цілющою силою. Тому й закидали дівчата їх через голову на дах хати, а інші зберігали на горищі, бо вірили, що зілля, з якого сплетений вінок, вилікує від усяких хвороб.


  • Папороть

Папороть чоловіча. Існує повір'я про цвіт папороті, котрий ніби з'являється в купальську ніч. За легендою, папороть цвіте лише одну коротку мить найкоротшої у році ночі під Івана Купала. Здобути цю квітку досить важко, оскільки її береже від людей нечиста сила. Той, хто має цвіт папороті, може розуміти мову будь-якого створіння, може бачити заховані в землю скарби. Володар заповітної квітки також міг у ніч напередодні Івана Купала бачити, як ходять лісом дерева й стиха розмовляють між собою.

  • Трави

Існує повір'я, що лікарські рослини, зібрані в ніч на Івана Купала, мають особливу, надзвичайну силу. За народними легендами цілющі трави сіють русалки — потоплені дівчата, мавки — душі маленьких нехрещених дітей. Вони ж доглядають за зіллям і знають, як і коли його вживати.
ІІІ. Актуалізація опорних знань (слайд 11).
Підкресліть граматичні основи в реченні:

Одним з найвеличніших та загадкових свят початку липня було Івана Купала – 7 липня (інші назви: Купайла, Іванів день тощо), яке знаменувало влаштування бога Сонця (в давнину Дажбога) українцями – Дажбожими онуками.




  • Яким зв’язком поєднано частини речення?

  • Як називається таке складне речення?

  • Що спільного між словосполученням і складнопідрядним реченням?

  • Спрогнозуйте завдання уроку.

ІV. Організація пізнавальної діяльності (слайд 12).

1. Робота в парах.



Перед учнями лежить листя папороті, виготовлене із паперу, а також цвіт і стебло – з іншого матеріалу.

Кожна пара учнів обирає по 2 скріплені листочки. Виконавши правильно завдання, діти закріплюють листя на гілочці, утворюючи таким чином штучну папороть.

1 пара (слайд 13)


  • прочитати речення з правильною інтонацією;

  • визначити вид речення за будовою;

  • коротко охарактеризувати кожну частину речення, назвати засоби зв’язку;

  • підкреслити основні орфограми (пояснити їх).




  1. Вчені стверджують, що папороті з’явилися на землі більше 400 млн. років тому.

  2. У папороті немає насіння, вона не цвіте, а розмножується спорами.

2 пара (слайд 14)


  • прочитати речення з правильною інтонацією;

  • визначити вид речення за будовою;

  • коротко охарактеризувати кожну частину речення, назвати

засоби зв’язку;

  • підкреслити основні орфограми (пояснити їх).

1) Віра в її цвітіння виникла в людей на тій стадії пізнання світу, коли з-поміж зела й древа було виокремлено рослину, яка не цвіла.

2) Згідно з повір’ям, папороть цвіте лише раз на рік , купальської ночі, її чарівна осяйна квітка розкривається на єдину мить.



3 пара (слайд 15)


  • прочитати речення з правильною інтонацією;

  • визначити вид речення за будовою;

  • коротко охарактеризувати кожну частину речення, назвати

4 пара (слайд 16)


  • прочитати речення з правильною інтонацією;

  • визначити вид речення за будовою;

  • коротко охарактеризувати кожну частину речення, назвати

засоби зв’язку;

  • підкреслити основні орфограми (пояснити їх).

1) Папороть популярна не лише у народному фольклорі.

Папороть чоловічий використовують як лікарську рослину, бо роблять із нього примочки при судомах ніг, ревматизмі, гнійних ранах.

2) Але взагалі-то він є отруйним, застосовувати його всередину треба з великою обережністю і під наглядом лікаря.

5 пара (слайд 17)


  • прочитати речення з правильною інтонацією;

  • визначити вид речення за будовою;

  • коротко охарактеризувати кожну частину речення, назвати

засоби зв’язку;

  • підкреслити основні орфограми (пояснити їх).

1) Папороть Орляк звичайний успішно використовуюється кулінарами для приготування смачних страв, а йдуть у їжу його молоді пагони, так звані рахіс.

2) Рахіс збирають навесні, в пору цвітіння конвалій, коли листя папороті ще не розкрутилося.
2. «Мозковий штурм» (слайд 18).


  • Які спільні та відмінні ознаки СПР, ССР або БСР, проаналізованих в кожній парі?

V. Підсумки уроку.

1.Підсумкова бесіда (слайд 19). (Аби папороть зацвіла, потрібно дати правильні відповіді на запитання)

1) Яке речення називається СПР?

2) Із якими видами СПР ви ознайомилися?

3) Яка частина СПР називається підрядною, а яка головною?

4) Назвіть засоби зв’язку підрядної частини з головною у СПР.

5) В яких реченнях зустрічалися співвідносні вказівні слова? Що ви можете про них сказати?

6) Отже, за якими ознаками СПР відрізняються від речень інших типів?


2. Робота з текстом (слайд 20).

(Одна з найулюбленіших дівочих розваг – це вінкоплетіння. А ворожіння на вінках – одне з найцікавіших і найпоетичніших дійств купайлівського обряду)

  • Прочитайте текст під № 4 «Дівочі вінки». Знайдіть складнопідрядні речення. Підкресліть граматичні основи. Вкажіть засоби зв’язку. З’ясуйте, чим з’єднані прості речення в складному: сполучниками чи сполучними словами. У чому полягає відмінність сполучних слів від сполучників? (Свої пояснення звірити з теоретичним матеріалом підручника).

  • Побудуйте схеми складнопідрядних речень.

3. Репортаж (слайд 21).



  • Підготуйте короткий репортаж спеціального кореспондента місцевого телебачення про святкування Івана Купала на Волині, використовуючи СПР.

4. Мікрофон (слайд 22).




  • Новою і цікавою для мене була така народознавча інформація…

  • У майбутньому житті я охоче використаю…

VІ. Домашнє завдання (слайд 23)

  • Написати мініатюру-роздум в художньому стилі “Чи потрібно відновлювати народні обряди та звичаї?”, використовуючи СПР.


Тема 4. Основні види складнопідрядних речень: означальні, з’ясувальні, обставинні.

Зелені свята (слайд 1)

Мета (слайд 2):

  • удосконалити і систематизувати знання учнів про складнопідрядне речення; дати поняття про основні види складнопідрядних речень; формувати вміння розпізнавати їх; удосконалювати навички креслити схеми речень, ставити в них розділові знаки; розвивати творчу уяву; виховувати повагу до культурних надбань рідного народу.


Хід уроку
І. Актуалізація.

1. Пошуково-вибіркова робота з елементами дослідження (слайд 3).


Серед поданих речень знайдіть складнопідрядні. Поясніть розділові знаки.
1) Розкішна зелень на початку літа нагадує християнам про наближення Зелених свят.

Розкішна зелень на початку літа нагадує християнам, що наближаються Зелені свята.

2) Зелені гілочки тополі, берези, липи на житлах людей були яскравою прикрасою будівель на свято Трійці.

Зелені гілочки тополі, берези, липи, що милувалися на житлах людей, були яскравою прикрасою будівель на свято Трійці.

3) Із чебрецем, полином, васильками прийшла до нас Зелена Трійця, наче нове життя.

Із чебрецем, полином, васильками прийшла до нас Зелена Трійця, наче нове життя розквітло у кожній оселі.


2. Проблемно-пошукова бесіда (слайд 4).

  • Чому ці речення подавалися парами?

  • Яке слово з простого речення заміняє підрядна частина першого складнопідрядного речення? Другого? Третього?

  • Якими членами речення є слова Зелені свята і Зелених свят у першому реченні і нове життя у третьому реченні?

  • Чи є певна закономірність у цьому?

  • У чому полягає відмінність другої пари речень?

ІІ. Організація пізнавальної діяльності (слайд 5).


  • З якою метою квітчали господині свої будівлі і подвір’я гілочками дерев та зіллям?

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу.

  1. Робота зі схемою «Види підрядних речень: означальні, з’ясувальні, обставинні»(слайд 6).




  1. Практичне завдання.
    Варіант 1 (слайд 7)
    Знайдіть у тексті складнопідрядні речення, накресліть до них схеми. Зясуйте вид підрядних речень.

Свято Трійці (П’ятидесятниці) в народі ще називають Зеленими святами або Клечальною неділею. Святкується воно на п’ятдесятий день після Великодня.

В Клечальну суботу, напередодні свята Трійці, дівчата й молодиці йшли на поля та левади, щоб нарвати запашного зілля. А ввечері обтикали ним лави, стіни, підвіконня, образи, а лепехою притрушували долівку. Стежку, яка вела від дороги до порога – так звану “глетчату алею”, -- обтикували високими галузками. Господині знали, що зілля має магічну силу і оберігає від усяких хвороб і нечистоти.


Варіант 2 (слайд 8)

Знайдіть у тексті складнопідрядні речення, накресліть до них схеми. З’ясуйте вид підрядних речень.

Зелені свята називають ще Русальним тижнем. Русалками вважались дівчата або молоді жінки, які під час купання втопились. Люди в давнину думали, що русалки-утоплениці живуть на дні річок і озер. Тому на перший день Петрівки відбувались проводи русалок – дивовижні й спеціальні обряди. В ці дні дівчата в полі робили обід у честь русалок. Ходили по полю з розплетеними косами та вінками на головах і співали пісень, щоб провести русалок.


3. Творче конструювання (слайд 9).
Складіть складнопідрядні речення, дописавши до поданих головних речень підрядні означальні. Побудуйте схеми.

  • Трійця – це церковне свято…

  • Трійця приєднала національні риси тих свят…

4. Творче перетворення (слайд 10).


1.
Перетворіть запропоновані пари простих речень на складнопідрядні з підрядними означальними. Поясніть розділові знаки.
2. Чи можемо ми останню пару речень перетворити на складнопідрядне речення з підрядними означальними? Чому?


  • Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято. Воно символізує остаточний прихід літа.

  • Дівчата шукають у лісі молоді берізки. Вони мають тонкі і довгі гілля-пруття. (Із того гілля на самій березі завивають вінки).

  • Троїцькі розваги проходили біля ігорного дуба. До нього зверху горизонтально прикріплювали колесо, прикрашене квітами, гіллям, стрічками.

  • Дівчата вірили. Запашний чебрець та полин – “від чародійства”.

Висновок.

На які питання відповідають підрядні з’ясувальні речення?

Що вони уточнюють?

Які сполучники та сполучні слова найчастіше використовуються в підрядних з’ясувальних реченнях?
Троїцькі розваги (слайди 11-12 – ілюстрації).

У деяких місцевостях України дівчата ходять по селах із вінками на голові. Вінки в’ють із конвалій, незабудок, васильків, чебрецю, вплітають і полин.


Вінок є символом молодості та чистоти. Він фігурував у весняно-літніх обрядах.
ІV. Підсумок уроку.

1. Вибіркова робота (слайд 13).


Із запропонованих схем виберіть лише ті, які відповідають складнопідрядним реченням з підрядними обставинними. Як називаються різновиди таких речень?

  1. Незважаючи на ( ), [ ];




  1. [ ], тому що ( );




  1. [ ], поки ( );




  1. [ ], щоб ( );




  1. (Яка), [ ];




  1. [ ], що ( ).

2. Творче завдання (слайд 13). За допомогою вибраних схем складіть висловлювання про використання вінків у різних весняно-літніх обрядах.

V. Домашнє завдання(слайд 14).
За поданим початком тексту “Вінок кохання” напишіть твір про давні народні секрети плетіння вінка.

  • Вінок кохання

    Серед розмаїтості вінків особливе місце належить вінку кохання. Право виплітати його мали дівчата віком від 13 років і до заміжжя.


    Основу такого вінка складають ромашки – символ юності, доброти, ніжності. Поміж ромашками вплітають цвіт яблуні, чи вишні. Над чолом – квітуче гроно калини. Поміж квітами уплітаються вусики хмелю.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка