Тема. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи



Скачати 104.54 Kb.
Дата конвертації10.01.2018
Розмір104.54 Kb.
ТипУрок


УРОК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 8 КЛАСІ

Тема. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи (за п’єсою Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч»).

Мета: дати характеристику образу Герасима Калитки, засудити його поведінку; розвивати усне зв’зне мовлення, акторські здібності, вміння працювати з текстом; виховувати почуття справедливості, вміння оцінювати вчинки людей, негативне ставлення до шахраїв, уважність під час грошових операцій.c:\users\user\desktop\іван-карпенко-карий-комедія-сто-тисяч-скорочено-1.jpg

Тип уроку: урок закріплення та застосування знань, умінь та навичок.

Методи, прийоми та форми роботи: евристична бесіда, робота в группах, психологічне дослідження, колективна робота з підручником, дискусія, пошук інформації, рольова гра, інтерактивні технології: «Мікрофон», «Коло ідей», «Займи свою позицію», «Сенкан», «Сітка Елвермана».

Міжпредметні зв'язки: історія, правознавство.

Хід уроку

Велика сила, братці, гроші,

Грошима й дурні прехороші,

Є в дурня гроші – він і пан.

Є в нього золотий жупан.

Л.І.Глібов

І. Мотиваційний етап

1. Вступне слово учителя

- Діти, сьогодні у нас особливий урок. Зазвичай, кожну важливу справу потрібно починати у хорошому настрої і бути впевненим у тому, що все буде добре, що у нас все вийде. Потисніть один одному руки, посміхніться і скажіть щось приємне.

Молодці! Отож починаємо урок.

2. Оголошення теми і мети уроку

(на інтерактивній дошці)



3. Вироблення правил поведінки на уроці:

(на інтерактивній дошці)



  • культура поведінки;

  • регламент;

  • активність;

  • повага думки іншого.



4. Об’єднання учнів у групи

-На нашому уроці учні об’єднані у групи



ГРУПА 1 – ПРАВОЗНАВЦІ – ДОСЛІДНИКИ

ГРУПА 2 – ПСИХОЛОГИ – ДОСЛІДНИКИ ОБРАЗУ ГЕРАСИМА КАЛИТКИ

ГРУПА 3 – ПСИХОЛОГИ – ДОСЛІДНИКИ ОБРАЗУ КАЛИТКИ ОЧИМА ІНШИХ ГЕРОЇВ П'ЄСИ

ГРУПА 4 – МОВОЗНАВЦІ (досліджують мову твору)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

  1. Тема твору.

  2. Жанр.

  3. Проблематика.

ІІІ.Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

  1. Робота груп

Учитель:

- Слово правознавцям – дослідникам.



ГРУПА 1.

Учень 1. Проблема шахрайства існувала у всі часи. А в наш час особливо. Нещодавно в телевізійних новинах йшла мова, як ще зовсім молодий чоловік при допомозі комп'ютерних технологій виготовляв купюри «500 гривень» і ними користувався. Правда, за його словами, встиг скористатися лише 17-тьма і був затриманий. Лише за два місяці минулого року відкрито більше як 50 справ. Затримано фальшивомонетників, які виготовляли фальшиві гроші при допомозі комп’ютера, на спеціальних станках, малювали звичайним пензликом.

Учень 2. За ст. 199 Кримінального кодексу України придбання підробленої національної валюти у вигляді банкнот чи металевої монети карається позбавленням волі на строк від 3 до 12 років з конфіскацією майна. Випадки шахрайства непоодинокі. Страждають від цього прості громадяни.

Учень 3. У наш час треба бути особливо уважним, щоб не потрапити у таку ж халепу, як Герасим Калитка. Розвелося багато шахраїв, які дурять простих людей, для купівлі різних товарів використовують фальшиві гроші. Розпізнати їх дуже важко.

Учень 4. Для того, щоб устерегти себе від зустрічі із шахраями і їх грішми, треба бути пильними і знати про захисні знаки на купюрах. Коли ти знайшов фальшиву купюру, її потрібно знищити. Бо якщо спробуєш нею скористатися, будеш притягнутий до кримінальної відповідальності.

Найчастіше зустрічаються купюри номіналом у 20 гривень. Хоча і 100 гривень, і 500 гривень теж можна зустріти.



УЧИТЕЛЬ. Дякуємо правознавцям – дослідникам.

Головним героєм твору Карпенка – Карого «Сто тисяч» є Герасим Калитка, який теж нечесним шляхом вирішив придбати 100 тисяч фальшивих грошей, аби розбагатіти. Хоча пройшло вже багато часу, як написана п'єса, проблема, якої торкнувся автор, актуальна і в наш час. Тому, напевно, не сходить ця комедія зі сцен наших театрів. Отож, образ Герасима Калитки.



ГРУПА 2. Образ Герасима Калитки

Учень 1. (перегляд одного із кадрів кінофільму)

Герасим Калитка:

- Я, Герасим Калитка, головний герой п’єси «Сто тисяч». Одружений, маю дорослого сина, доньку. Я – сільський багатій. Моє багатство – земля. Я маю «шматочок кругленький у двісті десятин. Ніжно люблю землю. Ох, земелько, свята земелько, божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… приобрітав би тебе без ліку. Глянеш оком – навколо все твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито: і все то гроші, гроші, гроші.

У мене є мрія: всю землю навкруги скуплю. Ідеш день – чия земля? Калитчина! Ідеш два – чия земля? Калитчина! Ідеш третій – чия земля? Калитчина! Диханіє спирає. Мені уві сні снилось: кругом, кругом усе моє. Я вирішив: не буду панувати, ні! Як їв борщ та галушки, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»



Учень 2. Чи може хто стати на захист Калитки?

Учень 3. Я думаю, що Герасим Калитка – постраждала сторона. Він втратив три тисячі , які важкою працею заробив. Для нього не страшна трагедія. Коли він усвідомив, що з ним сталося, то кинувся вішатися. Вражають його слова: «Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря!»

Ми всі знаємо, що Калитка – роботяща людина. Він ніколи не прогуляє, сам встає разом із півнями. Своїм рідним та наймитам не дасть змарнувати час.



УЧИТЕЛЬ. У кого є заперечення?

Учень 4. Я заперечую. У Герасима Калитки родинні почуття притуплені власницькими інтересами. В одруженні сина він шукає лише наживи. Йому треба невістки лише з приданим, з грішми. Віддавши дочку заміж, Герасим Калитка відмовився сплатити зятеві обіцяний посаг – п'ять тисяч карбованців. Під час бійки, яка виникла в зв’язку з цим, йому пом’яли бока і вибили два зуби.

УЧИТЕЛЬ. Як про Калитку говорять інші герої п'єси, а також сам автор Карпенко – Карий, який у нас сьогодні в гостях?

ГРУПА 3. Образ Калитки очима інших героїв п'єси (актори)

Учень 1.

Автор. Я – автор п’єси «Сто тисяч» Іван Карпенко – Карий, відомий український драматург та актор 19 століття. Драматична спадщина складається з 18 п’єс. У кінці 1889 року я написав комедію “Гроші», яка не була дозволена цензурою до вистави, проте після переробки під назвою «Сто тисяч» уже в 1890 році була поставлена на сцені. Роль головного героя Герасима Калитки виконував я. Сюжетна канва «Ста тисяч» узята з реального життя. У 80-х роках активно діяли зграї шахраїв, які дурили ласих до легкої наживи сільських багатіїв, ніби продаючи їм фальшиві гроші.

Герасим Калитка був охоплений жадобою до набуття багатства, тому спокійно пішов заради наживи на злочин. Він прикидався богомільним, молився і навіть силкувався завербувати до себе самого Бога. Чоловік ходить до церкви, молиться, ставши навколішки, б’є численні поклони й обіцяє Богові нагороду, аби тільки той допоміг йому закінчити благополучно злі діла. За своє шахрайство Калитка сам став жертвою хитрішого від себе шахрая.

КАЛИТКА_–_СТЯЖАТЕЛЬ__Учень_2.___САВКА_.'>КАЛИТКА СТЯЖАТЕЛЬ

Учень 2.

САВКА. Я – Савка, кум Герасима Калитки. Проживаю в одному селі з ним, одружений. Селянин бідний. Ледве утримую сім'ю.

Коли мені кум не хотів зразу віддати мою долю, я виймав ніж, який приготував, бо знаю його натуру, і сказав, щоб мене не розпалював, бо тут йому й амінь. Кум теж виймав з-за халяви ножа, але ми заспокоїлися і почали ділити гроші. Та то не гроші були. Тільки на трьох пачках спереду і ззаду наклеєні гроші, а то все чистісінька бумага. Кум чисто збожеволів: хвата бумажки, розрива і кида. Я йому кажу: «Куме, схаменіться, Що з воза впало, те й пропало». А він - вішатися.

Мене лихий попутав. Ніколи в світі не буду хотіть грошей більше, ніж Бог дає.

КАЛИТКА_–_ЗЛОЧИНЕЦЬ__Учень_2'>КАЛИТКА_–_це_ЗДИРНИК.__Учень_3'>А КАЛИТКА – це ЗДИРНИК.

Учень 3. Я- Бонавентура Копач, дворянин, жертва суспільних відносин. Я розумна, освічена людина. Хочу поїхати в Париж. Я думаю, Калитка заздрив Жолудеві, Пузиреві і хотів взяти верх над ним. Він вирішив, що жолудь , «не інакше, як нечесним путьом» досягнув свого багатства. Тому й захопила його перспектива вигідно придбати 100 тисяч. Я зняв Калитку, коли той вішався, а він сказав: «Обікрали, ограбили! Пропала земля Смоктинова. Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря».

Я вік прожив, а й трісочки чужої не брав.



Учень 4. Я – Параска Калитка, дружина Герасима Калитки. З ним і проживаю. Маємо сина Романа і дочку. Весь вік тяжко працювала, рук з діжі не виймала». У чоловіка ж немає різниці чи наймит, чи дружина – працюй з ранку до вечора. Відчувала, що з ним щось коїться погане. Не хотів у церкву коней давати, казав, що до церкви можна і пішки піти, тут недалеко – три версти, що худобу гонить у празник гріх. Коли щось почала казати, то він погрозився дати по потилиці. Думаю: вступлюся. Харциз. Коняку жаліє, а жінку бить збирається.

КАЛИТКАДЕСПОТ

  1. Дискусія

Учитель: Хто ще бажає сказати слово про Герасима Калитку?

Учень1. В гонитві за грошима Герасим Калитка відкинув такі поняття як сумління, справедливість, честь, переступив через християнські заповіді, не зважає на людську біду, ошукує навіть близьких йому людей. Його душею повністю керує багатство і гроші. Обдурення перестає бути для нього явищем ганебним, він навіть хизується тим, що може обвести будь-кого. Охоплений жагою будь-що збагатитися, Калитка в решті-решт наважується на злочин. Тому вважаю, що

КАЛИТКА ЗЛОЧИНЕЦЬ

Учень 2. Я хочу виступити на захист Герасима Калитки. Калитка ніколи не мав справи з фальшивими грішми, тим більше, не проводив з ними ніяких операцій, які б могли зашкодити суспільству. За свої необдумані кроки він сам себе покарав – віддав три тисячі карбованців за мішок паперу, і якби не Копач, то поплатився б життям. Він – добрий хазяїн. Наша земля потребує саме такого господаря. Я думаю, що

КАЛИТКАХАЗЯЇН

УЧИТЕЛЬ: Ну що ж, дамо слово Калитці.

Учень 3. Герасим Калитка. Мене обставини змусили піти на злочин. Коли мій син повернувся з оглядин від Пузиря, який навіть і не покликав хлопця до хати, а нагодував на кухні та ще й образив, підкресливши матеріальну нерівність словами «Голяк масті чирва світить», я був ошелешений. Бажання помститися охопило мене. Але для цього потрібні були гроші. І я прийняв остаточне рішення: куплю фальшиві гроші і стану вище над Пузирем, відчую себе володарем безмежних ланів. Коли я отримав мішок з грішми, справді його цілував. Я уявляв себе хазяїном земель Смоктинова. І зрозумів, що шлях, який я обрав, щоб розбагатіти, - хибний. Неправдою далеко не зайдеш.

Я ШАХРАЙ.

  1. Дискусія

  2. УЧИТЕЛЬ. Отож, характеризуючи образ Герасима Калитки, ми робимо висновок, що йому властиві такі якості: (на дошці)

СТЯЖАТЕЛЬ

ДЕСПОТ

ЗЛОЧИНЕЦЬ

ХАЗЯЇН

ШАХРАЙ

ЗДИРНИК

ХИЖАК

Негативні риси переважають. Проте є позитивна риса –«ХАЗАЇН». Якою ціною йому вдавалося бути хазяїном?

У Калитки є його улюблені прислів’я та приказки.

ГРУПА 4. Мовознавці (дослідники мови твору)


  • «До душі та не до кишені»;

  • «Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість»;

  • «Лупи, де можна»;

  • «Бери і в свого, і в чужого»;

  • «Гроші – всьому голова»…

3.Перегляд уривка із кінофільму та його обговорення

(Герасим не дає коней, щоб Параска з Мотрею поїхали до церкви)

Обговорення.


  1. «Коло ідей»

  1. Ми знаємо, як закінчується п'єса (уривок з кіно)

(«Обікрали, ограбили… Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря.)

Людина стояла на краєчку могили, а нам смішно. Чому?



  1. На уроці ми намагалися розібратись в людських якостях Калитки. Смисл життя він вбачає в нагромадженні грошей. А хіба над нами немає влади грошей?

Перед тим, як відповісти на це питання, проведемо психологічне дослідження…

5.Психологічне дослідження

Ви підприємець у сільському господарстві. Завтра ярмарок, на якому можна укласти дуже вигідні угоди. Але увечері раптом Ви захворіли. У Вас висока температура. Ви:

А) ковтаєте таблетки і їдете на ярмарок, отримуєте значний прибуток, але хвороба дає ускладнення;

Б) звертаєтесь до лікаря й лікуєтесь – угода зривається;

В) підключаєте помічників, членів родини, які все – таки укладають угоду, але не таку вигідну. Ви при цьому втрачаєте половину прибутку.

Відповідь обгрунтувати.

(Висновок на дошці: «Ну що, сміялися із нас? Себе не впізнаєте?»)

ІV. Підсумок уроку

1.УЧИТЕЛЬ. Калитці властиве хижацьке ставлення до життя, жадібність, повна безкультурність. Алегоричний зміст закладений драматургом у прізвище. Як сааме?

(Калитка- символ накопичення).Це допомагає зрозуміти авторський задум.



  1. «Сенкан»

ГЕРАСИМ КАЛИТКА

жадібний працьовитий

збагачувався гнобив принижував

Все життя прагнув до наживи.

Асоціація до Калитки: гроші, нажива

  1. У яких творах шкільної програми зустрічається тема «Бездуховність людини, засліпленої прагненням до наживи?»



  1. Інтерактивна технологія «Сітка Елвермана»



ГРОШІ

ПРОБЛЕМА

Чи можуть гроші зробити

людину щасливою?

ТАК НІ

http://gorodenok.com/wp-content/uploads/2013/12/210.jpg

3.»Мікрофон»

Враження від уроку.



  1. Робота з епіграфом.

V. Оцінка навчальних досягнень учнів.

VІ. Домашнє завдання

Написати твір на тему: «Згубний вплив влади грошей на людину»



https://i.ytimg.com/vi/fhs3dtvzitq/hqdefault.jpghttp://kinoplay.com.ua/uploads/posts/2011-05/1304335216_100-000-1958-dvdrip.avi_000611240.jpg

http://old.zankovetska.com.ua/news/img/f87a1c2f81fbc205660c3b0c110d11d3.jpg http://ukrtvoru.info/wp-content/uploads/2013/03/01.jpeg

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка