Тема. Практичне заняття. Християнська релігія І церква в житті давньоруського суспільства



Скачати 149.76 Kb.
Дата конвертації14.08.2018
Розмір149.76 Kb.

Тема. Практичне заняття. Християнська релігія і церква в житті давньоруського суспільства

Мета: визначити роль християнської релігії і церкви в житті давньоруського суспільства;

розвивати вміння аналізувати історичні факти і події, робити висновки, працювати з підручником, таблицею; продовжити формувати предметні історичні компетентності учнів щодо аналізу уривків із історичних документів, та уміння складати історичні портрети видатних діячів православ’я давньої Русі-України, а також формувати навички самостійної та групової роботи; розвивати вміння чітко і логічно висловлювати свої думки, висувати власні припущення; продовжити формувати духовну компетентність учнів;

виховувати інтерес до історичного минулого української землі.
Очікувані результати:

 Після цього уроку учні зможуть:



  • визначати причини та сутність прийняття християнства;

  • характеризувати наслідки прийняття християнства для подальшої історії Русі-України;

  • називати знакові архітектурні пам’ятки Русі-України того періоду;

  • покращити набуті навички й окремі предметні компетентності щодо аналізу уривків із історичних документів та зі складання історичних портретів видатних діячів православ’я;

  • зможуть аналізувати фрагменти літопису, опрацьовувати мистецькі пам’ятки, розуміти важливі поняття, які становлять суть християнської цивілізації, зрештою, робитимуть власні висновки про зміни в житті давньоруського суспільства у зв’язку із запровадженням християнства як державної релігії.


Тип уроку: урок практичного застосування знань, навичок і вмінь
Форма уроку: урок-дослідження
Основні терміни, поняття, постаті: християнство; державна релігія; історична постать, культура, освіта, архітектура, Володимир Святославович; Ярослав Мудрий; Іларіон; Антоній

Обладнання і література: Свідерський Ю. Ю., ЛадиченкоТ. В., Романишин Н. Ю. Історія України: Підруч. для 7 кл. — К.: Грамота, 2015; ілюстрації до теми, мультимедійна презентація, комп’ютер, наочний матеріал, атлас; роздавальний матеріал з історичних документів, ілюстрації.

ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності.
Тема уроку зображена в презентації.

Представлення плану уроку

1) Передумови запровадження християнства.

1) Церковна архітектура Києва.

2) Володимир і Ярослав, їх роль в розвитку християнства на Русі.

3) Антоній і Феодосій Печерські.
Історичний диктант

1)За формою правління Русь-Україна була … (монархією)

2)Землеволодіння на Русі було двох різновидів, назвати їх (умовне – помістя і безумовне – вотчина).

3)Центральні поселення сільської округи (погост).

4) Найбільше міське поселення (град)

5) Основну маса населення Русі – понад 90 відсотків складали (селяни).

6) Люди, викинуті з життя (ізгої)

7) Верхній одяг, який носили як багаті, так і міський простолюд і селяни (свити)

8) Мандрівні актори, співаки, музиканти, танцюристи, фокусники (скоморохи)

9) Найпоширеніший безалкогольний напій (хлібний квас)

10) Назвіть найпоширеніші домашні ремесла на Русі (прядіння і ткацтво)

11) Як називався міжнародний торговельний шлях з Північної Європи до Візантії («із варяг у греки»)

12) Власне руська грошова одиниця, злиток срібла масою майже 200 г (гривна)

Після виконання відбувається взаємоперевірка робіт.
Вступне слово вчителя. На попередніх уроках ви вивчили теми «Виникнення та розвиток Київської Русі». Познайомилися з діяльністю князів Володимира______ (Великого), та______( Ярослава Мудрого)

(Бесіда з учнями)

Учитель пропонує учням пригадати, хто з київських правителів вже був охрещеним.

-В історії Русі було три хрещення. Перше хрещення – Аскольдове в 860 році.

Друге хрещення – Ольжине з метою зміцнення авторитету Київської Русі

Третє хрещення- Володимирове, як умова для шлюбу із сестрою візантійського імператора, Анною, встановлення династичних звязків, та зміцнення міжнародного авторитету Русі
На сьогоднішньому уроці я пропоную вам стати справжніми дослідниками і виконати такі завдання:

- визначити причини, сутність та наслідки запровадження християнства, як державної релігії Київської держави;

- закріпити на основі опрацювання історичних джерел практичні навички аналізу історичних джерел, розумінню причин і наслідків, значущість подій та процесів;

- висловлювати власне ставлення до фактів, подій, явищ.

І як справжні дослідники ми з вами повинні подорожувати, проте наша подорож буде уявною.

– Але перш ніж відправитися в подорож давайте з’ясуємо:

(Робота з мапою «Київська Русь» та атласами з історії України за 7 клас ст. 10).

Питання до класу:

Яку назву мала держава яку нам необхідно відвідати?

Покажіть межі держави Київська Русь наприкінці Х – першій половині ХІ століття?

Які племена проживали на цій території?

Хто були сусідами Київської Русі?

Які були найбільші міста в Київській Русі?
Слово вчителя:

Тепер, коли ми пригадали де розташована наша держава, вирушаємо в подорож до давнього Києва. Ще з далеку видно численні куполи церков, що виблискують позолотою, а навколо міста височить мур. Ворота міста зачинено, а вартові відповідають, що впустять нас до міста, якщо дамо правильні відповіді на запитання і назвемо пароль.



Вставте пропуски

988 рік – рік _____________ Русі. (Хрещення)

Ім’я князя, який Русь охрестив. (Володимир)

Віра в багатьох богів. (Язичництво)

Перша збірка законів «_______ правда». (Руська)

Одна з перших православних церков на Русі. (Десятинна).

Навчальні заклади, які відкрив на Русі Ярослав Мудрий. (Школи)

Ім’я князя, якого називали «тестем Європи». (Ярослав)

Перший митрополит-русич у Київській Русі. (Іларіон)

Малюнок, нанесений на сиру штукатурку. (Фреска).

Автор літопису «Повість минулих літ». (Нестор)

Місто, територія якого за правління Ярослава зросла в сім разів. (Київ)

Річка, в яку за наказом Володимира вкинули Перуна. (Дніпро)

Слово вчителя: Молодці ви відповіли вірно і тепер ми побачили слово пароль це ХРИСТИЯНСТВО. А що це за термін?

Вартові зрозуміли, що ми не вороги і впускають нас в місто.

Далі подорожуємо містом і бачимо: Десятинну церкву, Софійський собор, Золоті Ворота, церкву святої Ірини, церква святого Георгія, Михайлівський золотоверхий собор, оборонні вали Володимира (зображення в презентації, учні мають назвати).
ІІІ. Основна частина

Вчитель. Проходим ще далі і тут, в Києво – Печерській лаврі, зустрічає нас Нестор-літописець, який складає «Повість…», описуючи історію Русі – України. Нестор погодився нам надати свої літописи для того щоб ви їх дослідили. Досліджувати будемо групами. Кожна група отримала уривки з літописів.

– Перед початком роботи пригадайте «Алгоритм роботи з історичним документом» , він перед вами та правила роботи в групі – оберіть собі капітана та доповідачів.


Завдання у вас таке : (Робота в групах)

На достатній рівень:

1)Опрацювати історичні документи;

2)З’ясувати про якого князя і про які його діяння іде мова;

А на високий рівень необхідно дати відповіді на запитання після документу та питання вчителя і класу, якщо такі виникнуть.

Час на виконання: 7 хвилин.


Документ для першої групи

ВОЛОДИМИР ВИБИРАЄ ВІРУ

В ЛІТО 986. ПРИЙШЛИ З ВОЛГИ БОЛГАРИ МАГОМЕТАНСЬКОЇ ВІРИ, КАЖУЧИ:

— ТИ, КНЯЗЮ, МУДРИЙ І РОЗУМОМ ТЯМУЩИЙ, А ЗАКОНУ І НЕ ЗНАЄШ; ПОВІРУЙ У НАШ ЗАКОН І ПОКЛОНИСЬ МАГОМЕТОВІ. ВОЛОДИМИР СПИТАВ:

— ЯКА Ж ВАША ВІРА?

— ВІРУЄМО БОГУ, А МАГОМЕТ НАС УЧИТЬ: НЕ ЇСТИ СВИНИНИ, НЕ ПИТИ ВИНА, ЗАТЕ ПІСЛЯ СМЕРТІ, КАЖЕ, МОЖНА ЖИТИ В РОЗПУСТІ. ДАСТЬ МАГОМЕТ КОЖНОМУ ПО СІМДЕСЯТ ВРОДЛИВИХ ЖІНОК, І ВИБЕРЕ ОДНУ НАЙВРОДЛИВІШУ, І ПОКЛАДЕ НА НЕЇ ВРОДУ ВСІХ, ТА Й БУДЕ ЙОМУ ЖОНОЮ. І ХТО НА ЦЬОМУ СВІТІ БІДНИЙ, ТО БУДЕ Й НА ТОМУ, — І ВСЯКУ ІНШУ ЛЖУ ГОВОРИЛИ, ПРО ЯКУ Й ПИСАТИ СОРОМ.

ВОЛОДИМИР СЛУХАВ ЇХ, БО Й САМ ЛЮБИВ ЖІНОК. ТА ОСЬ ЩО ЙОМУ БУЛО НЕЛЮБО: НЕ ЇСТИ СВИНИНИ І

ЗАБОРОНА ПИТИ. І ВІН СКАЗАВ:

— РУСІ ЄСТЬ ВЕСЕЛІЄ ПИТИ, НЕ МОЖЕМО БЕЗ ТОГО БУТИ.

ПОТІМ ПРИЙШЛИ ІНОЗЕМЦІ З РИМА І ЗВЕРНУЛИСЯ З ТАКИМИ СЛОВАМИ:

— МИ ПРИЙШЛИ ВІД ПАПИ РИМСЬКОГО. ГОВОРИТЬ ТОБІ ПАПА ТАК: НАША ВІРА — СВІТЛО; МИ ПОКЛОНЯЄМОСЯ БОГУ, ЯКИЙ СОТВОРИВ НЕБО І ЗЕМЛЮ, ЗОРІ І МІСЯЦЬ І ВСЯКЕ ДИХАННЯ ЖИВЕ. А ВАШІ БОГИ — ТО ПРОСТО ДЕРЕВО. ВОЛОДИМИР СПИТАВ ЇХ:

— У ЧОМУ Ж ЗАПОВІТ ВАШ?

ВОНИ ВІДПОВІЛИ:

— ПОСТИТИСЯ КРІПКО. СМИРЯТИ ДУХ І ТІЛО СВОЄ. ВОЛОДИМИР ЇМ СКАЗАВ:

— ІДІТЬ, ЗВІДКИ ПРИЙШЛИ. БО Й БАТЬКИ НАШІ НЕ ПРИЙНЯЛИ ЦЬОГО. ДІЗНАВШИСЬ ПРО ТЕ, ПРИБУЛИ ХОЗАРСЬКІ ЄВРЕЇ І СКАЗАЛИ ВОЛОДИМИРОВІ:

МИ ЧУЛИ, ЩО ПРИХОДИЛИ БОЛГАРИ І НІМЦІ, КОЖЕН НАВЧАЮЧИ ТЕБЕ СВОЄЇ ВІРИ. НІМЦІ ВІРУЮТЬ У ТОГО, КОГО МИ РОЗ П'ЯЛИ, А МИ ВІРУЄМО В ТРИЄДИНОГО БОГА НАШОГО АВРААМА, ІСААКА І ІАКОВА. ВОЛОДИМИР СПИТАВ:

— ДЕ ВАША ЗЕМЛЯ? ВОНИ Ж СКАЗАЛИ:

— РОЗГНІВАВСЯ БОГ НА БАТЬКІВ НАШИХ І РОЗСІЯВ НАС ПО ВСІХ КРАЇНАХ

ЗА НАШІ ГРІХИ, А ЗЕМЛЮ НАШУ ВІДДАВ ХРИСТИЯНАМ.

ВОЛОДИМИР НА ЦЕ ПРОМОВИВ:

— ЯК ЖЕ ВИ ІНШИХ УЧИТЕ, КОЛИ САМІ ВІДКИНУТІ БОГОМ І РОЗСІЯНІ? ЯКБИ ЛЮБИВ ВАС БОГ І ЗАКОН ВАШ, ТО НЕ БУЛИ Б ВИ РОЗСІЯНІ ПО ЧУЖИХ ЗЕМЛЯХ, ЧИ ВИ І НАМ ТОГО ХОЧЕТЕ? ПОТІМ ПРИСЛАЛИ ГРЕКИ ДО ВОЛОДИМИРА СВОГО ФІЛОСОФА, І ТОЙ ЗВЕРНУВСЯ ДО КНЯЗЯ З ТАКИМИ СЛОВАМИ:

— МИ, ГРЕКИ, ВІРУЄМО В БОГА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА. ВІН ХОДИВ ПО ЗЕМЛІ, ПРОПОВІДУВАВ ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ, А ЙОГОМ РОЗП'ЯЛИ НА ХРЕСТІ. ТА ІСУС ВОСКРЕС І СКАЗАВ УЧНЯМ СВОЇМ, ЩО ПОВЕРНЕТЬСЯ З НЕБА НА ЗЕМЛЮ

І БУДЕ СУДИТИ ЖИВИХ І МЕРТВИХ, КОЖНОМУ ВОЗДАСТЬ ПО ЗАСЛУГАХ ЙОГО: ПРАВЕДНИКАМ — ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ, РАЙ І РАДІСТЬ БЕЗ КІНЦЯ, БЕЗСМЕРТЯ, А ГРІШНИКАМ — МУКИ В ПЕКЛІ Й КИПІННЯ В СМОЛІ. ТАКА БУДЕ КАРА ТИМ, ХТО НЕ ВІРИТЬ БОГОВІ НАШОМУ ІСУСОВІ ХРИСТОВІ: БУДУТЬ ГОРІТИ В ОГНІ, ХТО НЕ ХРЕСТИТЬСЯ.

І, ЗАКІНЧИВШИ СЛОВО СВОЄ, ФІЛОСОФ ПОКАЗАВ ВОЛОДИМИРУ ЗАПИНАЛО, НА ЯКОМУ БУЛО НАМАЛЬОВАНО СУДИЛИЩЕ ГОСПОДНЄ І ТИХ СТОВПЛЕНИХ ГРІШНИКІВ, ЯКІ БРЕДУТЬ У ПЕКЕЛЬНИЙ ВОГОНЬ. І ПРАВЕДНИКІВ, ТИХ, ЯКІ У ВЕСЕЛОЩАХ ДУХУ ВСТУПАЮТЬ ДО РАЮ. ВОЛОДИМИР ЖЕ, ЗІТХНУВШИ, СКАЗАВ:

— ДОБРЕ ТИМ, ХТО ПРАВОРУЧ — У РАЮ, ГОРЕ ТИМ, ХТО ЛІВОРУЧ — У ПЕКЛІ. ФІЛОСОФ ПРОМОВИВ:

— ЯКЩО ХОЧЕШ З ПРАВЕДНИКАМИ СТАТИ ПРАВОРУЧ, ХРЕСТИСЬ. ВОЛОДИМИРУ ЗАПАЛА В СЕРЦЕ ДУМКА ЦЯ, ОДНАК ВІН СКАЗАВ:

ПОЧЕКАЮ ЩЕ ТРОХИ, — БО ХОТІВ РОЗВІДАТИ БІЛЬШЕ ПРО ВСІ ВІРИ. І ВРУЧИВ ВОЛОДИМИР ГРЕЦЬКОМУ ФІЛОСОФОВІ БАГАТІ ДАРИ Й ВІДПУСТИВ ЙОГО З ВЕЛИКОЮ ЧЕСТЮ.


1)Про що йдеться в документі?

2)Між якими релігіями Володимир робив свій вибір?

3)Що сприяло вибору християнської релігії?

4)Що було б, якби В. Великий вибрав не християнство, а, наприклад, іслам?



Документ для другої групи

«…І коли … прибув, повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай, і дванадцятьох мужів поставив бити його палицями... І коли ото волокли його по ручаю до Дніпра, оплакували його невірні люди, бо іще не прийняли вони були хрещення. І приволікши його, вкинули його у Дніпро...

Потім же … послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий, чи убогий, чи старець, чи раб,— то мені той противником буде»... А назавтра вийшов … з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а попи стоячи молитви творили…»

«…Він є новим Костянтином великого Риму, що охрестився сам і [охрестив] люди свої, — і сей так учинив, подібно йому. Якщо бо раніш пробував він у поганстві, скверної похоті прагнучи, то потім же старався він про покаяння…»



Запитання до документа

1) Про кого йде мова в наведеному джерелі?

2.   Як, за повідомленням літописця, відбулося хрещення киян?

3.   Як, на вашу думку, хотів вплинути на киян і схилити їх до хрещення князь тим, що наказав бити палицями статую Перуна?

4.   Яким є ставлення Нестора до подій, про які він розповів? Чому ви так уважаєте?

5. Чому Нестор порівнює даного діяча з Костянтином. Згадайте, що такого зробив Костянтин Великий в своїй державі?



Документ для третьої групи
«…В літо 6545 (1037 рік). Заклав … місто велике, в якому зараз Золоті ворота, заклав і церкву святої Софії, митрополію, і потім церкву святої Богородиці благовіщення на Золотих воротах, потім монастир святого Георгія і святої Ірини. При ньому почала віра християнська плодитись та поширюватись, а чорноризці почали множитися і монастирі з'являтись. Любив … церковні устави, попів любив дуже, особливо ж чорноризців, і до книг був прихильний, часто читаючи їх і вночі і вдень. І зібрав книгописців багато, котрі переводили з грецької на слов'янську мову й письмо. І написали вони багато книг, по яким віруючі люди вчаться й насолоджуються вченням божественним. Як буває, що один землю зорає, другий же засіє, а треті пожинають та споживають страву неоскудну, так і тут. Адже батько його … землю зорав і спушив, тобто хрещенням просвітив. Цей же засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаємо, отримуючи вчення книжне. Велика бо користь бува від вчення книжного, книги наставляють та навчають нас шляху покаяння, бо мудрість здобуваємо і стриманість у словах книжних. Це - ріки, що тамують спрагу всесвіту всього, це джерела мудрості…»

1) Про кого йдеться в документі?

2) Що даний діяч зробив для поширення християнства на Русі?

3) Поясніть слова: «Як буває, що один землю зорає, другий же засіє, а треті пожинають та споживають страву неоскудну, так і тут».

4) Яку роль відігравало «книжне слово» у поширенні християнства?


Документ для четвертої групи

«…АНТОНІЙ ПРИЙШОВ У КИЇВ І СТАВ ДУМАТИ, ДЕ Б ЙОМУ ОСЕЛИТИСЯ. ХОДИВ ПО МОНАСТИРЯХ, АЛЕ НЕ ВПОДОБАВ ЇХ. І СТАВ БЛУКАТИ ПО ДЕБРЯХ І ГОРАХ, ШУКАЮЧИ СОБІ МІСЦЯ. І ВИБРАВСЯ НА ГОРУ, ДЕ ЛАРІОН ВИКОПАВ ПЕЧЕРКУ, І ВОЗЛЮБИВ ТЕ МІСЦЕ, І ПОСЕЛИВСЯ В НІЙ. І СТАВ ТУТ ЖИТИ, ГОДУЮЧИСЬ ХЛІБОМ СУХИМ, І ТО ЧЕРЕЗ ДЕНЬ, І ВОДИ СПОЖИВАЮЧИ В МІРУ. КОПАВ ПЕЧЕРУ І НЕ ДАВАВ СОБІ СПОЧИНКУ НІ ВДЕНЬ, НІ ВНОЧІ, ПЕРЕБУВАЮЧИ В ТРУДАХ НЕВСИПУЩИХ. ПОТІМ ДОВІДАЛИСЯ ДОБРІ ЛЮДИ І ПРИХОДИЛИ ДО НЬОГО, ПРИНОСИЛИ ВСЕ, ЩО ТРЕБА НА СПОЖИВУ ЙОМУ. І СТАВ ВІН СКОРО ВІДОМИЙ ЯК ВЕЛИКИЙ АНТОНІЙ.

І ПРИЙШОВ АНТОНІЙ ДО ГОРИ, І ВИКОПАВ ІНШУ ПЕЧЕРУ, ЯКА ЗАРАЗ ПІД НОВИМ МОНАСТИРЕМ, І В НІЙ ЗАКІНЧИВ СВОЇ ДНІ, ЖИВУЧИ СКРОМНО, НЕ ВИХОДЯЧИ НІКУДИ З ПЕЧЕРИ СОРОК ЛІТ. У НІЙ ЛЕЖАТЬ МОЩІ ЙОГО І ДО ЦЬОГО ДНЯ. З ТИХ ДНІВ І РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ ПЕЧЕРСЬКИЙ МОНАСТИР; ВІД ТОГО, ЩО ЖИЛИ ЧЕНЦІ СПЕРШУ В ПЕЧЕРАХ, І НАЗВАВСЯ ВІН ПЕЧЕРСЬКИМ…»

1)Хто такі ченці або монахи?

2)Ким був Антоній? Яку роль відіграв в розвитку християнства на Русі?

3) Чому Київський монастир називається Печерським?


Документ для пятої групи

«…Після того було поставлено ігуменом Феодосія. І коли жив Феодосій у монастирі і приймав усіх прочан, хто приходив до нього, - прийшов до нього і я, слабий недостойний раб, і прийняв він мене, а було мені від роду тоді сімнадцять літ. Написав я се і визначив, у який рік почався Печерський монастир і ради чого називається він Печерським…»

«…Ми ж розпочнемо знову оповідь про святого цього отрока. Ріс тілом і душею, прагнув до любові Божої, ходив щодня у церкву Божу, слухаючи божественні книги з великою увагою. Ще ж і до дітей, що гралися, не наближався, як у них у звичці є, а нехтував грою їхньою. Одяг його був старий і в латках. І багато раз умовляли його батьки одягти чистий одяг і піти гратися з дітьми. Він же цього не слухав, а хотів бути, як один із найубогіших. До того ж велів віддати його на навчання божественним книгам до священика, як і зробили. І швидко вивчив він усю грамоту, і всі дивувалися з премудрості й розуму дитини і з швидкості її навчання. Про покору і смирення його хто розповість, якими славився в ученні своєму не лише перед вчителями своїми, а й перед всіма, що вчилися з ним…»

1)Ким був святий Феодосій?

2)Подумайте, чи міг ігумен Феодосій вплинути на особистість Нестора – літописця?

3)Про що свідчить опис монаха «одяг його був старий і в латках», «хотів бути, як один із найубогіших».


Питання. «Впровадження християнства, як державної релігії».

Завдання групам:

Група І. Визначити передумови і причини прийняття християнства в Київській державі.

Група ІІ. Дайте характеристику першої релігійної реформи Володимира Святославовича і впровадження ним шестибожія.

Група ІП. З'ясуйте, чому Володимир надав перевагу християнству серед інших релігій.

Група 4. Опишіть процес хрещення Русі 988/989 р.

Група 5. Проаналізуйте історичне значення запровадження християнства в Київській державі.

Після остаточного обговорення питань учні ще раз уточнюють причини, процес хрещення та його наслідки і історичне значення для держави. Пов'язують із сьогоденням, яке значення християнство відіграє сьогодні в Україні. Підбивають підсумок. Розв'язують проблемні завдання.



Гра «міцний ланцюжок». Учитель називає учням по черзі слово чи словосполучення, яке характеризує християнську релігію в житті давньоукраїнського суспільства, а учні доповнюють їх. Якщо учень не надає відповідь, то він має встати, тобто перервати ланцюжок.

Християнство на Русі:

1.Прийнято…(Володимиром)

2.Замість…(язичництва)

3. В…(988 р.)

4.Сприяло…(зміцненню влади князя, розширенню зв’язків Русі)

5.Поширювали…(ченці, монахи, священики)

6.Джерелом є…(Святе Письмо, Біблія)

7. Поклоніння …(єдиному Богові)

8. Служителі…(священики, служителі церкви)

9.Організація…(церковна ієрархія)

10. Культові споруди…(храми, церкви)


Малюнок Васнєцов "Хрещення князя Володимира"
Вчитель: Роздивіться уважно, що зображено на картині, при цьому зверніть увагу на людей та їх дії, зовнішній вигляд, предмети, що їх оточують. описание картины виктора васнецова «крещение князя владимира»

Бесіда з аудиторією. Тут нам допоможе вправа «Асоціації» (учні по ланцюжку називають спочатку діючих осіб, потім предмети, що їх оточують: князь Володимир, єпископ Корсунський, бояри, дружина, церковні служки, купель, християнська символіка, фрески, ікони тощо)


  • Де був охрещений Володимир і за яких умов?

  • Що виражають обличчя, постаті, рухи зображених?

  • Які символи на картині є християнськими реліквіями (купель, Біблія, одяг єпископа, святі зображені на фресках), а які походять з часів язичництва (хрест, свастика)?

  • До якого часу відносяться зображені події, де вони відбуваються? По можливості з'ясуйте імена діючих осіб, до якого стану населення або групи вони відносяться?

Тут учні можуть переповісти легенду про обрання віри Володимиром (якщо дозволяє час).


ІV. Підсумок уроку

Сьогодні на уроці ви були справжніми дослідниками. Тож давайте підведемо підсумок уроку. Які завдання ви виконували (1. визначити  причини, сутність та наслідки запровадження християнства, як державної релігії Київської держави;



  1. закріпити на основі опрацювання історичних джерел практичні навички аналізу історичних джерел, розумінню причин і наслідків, значущість подій та процесів;

  2. висловлювати власне ставлення до фактів, подій, явищ. )


V. Домашнє завдання

Повторити розділ ІІ ( параграфи 6-10).



Підготуватися до уроку узагальнення

Скачати 149.76 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка