Тема. Основні ознаки фразеологізмів. Джерела української фразеології. Національно-мовний колорит фразеології. Національна специфіка української фразеології. Актуальні проблеми української фразеології на сучасному етапі розвитку мовознавчої науки



Скачати 184.6 Kb.
Дата конвертації10.01.2018
Розмір184.6 Kb.

Тема. Основні ознаки фразеологізмів. Джерела української фразеології. Національно-мовний колорит фразеології. Національна специфіка української фразеології. Актуальні проблеми української фразеології на сучасному етапі розвитку мовознавчої науки

Мета: поглибити знання учнів з української фразеології; розкрити функціонально-стилістичні можливості фразеологічних одиниць; удосконалювати навички грамотного вживання фразеологізмів у мовленні; розвивати образне й логічне мислення; розвивати мовлення; поширити й поглибити словниковий запас; удосконалювати культуру мовлення; виховувати любов до рідної мови, свого народу та повагу до національної культури.

Обладнання: підручник, фразеологічні словники, роздаткові картки.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок на основі по­вторення.

Нема мудріших, ніж народ, учителів,

У нього кожне слово – це перлина...

Максим Рильський

Перебіг уроку

І. Мотиваційний етап (полікультурна компетентність)

Психологічно-емоційна настанова учнів щодо вивчення теми.

Доброго дня!

Сьогодні урок я хочу розпочати рядками із поезії В. Симоненка:

Не забувай,

Що ти на землі – людина.

І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя – єдина,

Очі твої – одні...

Кожен є неповторною особистістю наголошував поет:

Ми – не безліч стандартних «я»,

А безліч всесвітів різних...

Кожен із нас є особливим і неповторним. Так і слова у мові – їх є багато, але кожне виблискує у мовленні своєю гранню. Слайд №1

Сьогодні у нас зустріч у світі образного слова, який називають найкращим мовним скарбом, він передає найтонші відтінки душевних порухів,забарвлює висловлене в національний колорит. Нашу мовну скарбничку слід наповнити, що ми і будемо робити протягом уроку.

Тож розпочнемо нашу роботу.

Прочитайте речення, запишіть виділені слова, з`ясуйте їх значення. Як ми їх називаємо? Слайд №2

  • І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина ( О. Довженко)

  • О мово рідна! Їй гаряче віддав я серце недарма.

Без мови рідної, юначе, народу рідного нема. ( В. Сосюра)

  • І лазаря співає безголосо обдурений, ошуканий народ. (В. Старченко)

  • Поклав тавро своє на мене час, і я стою на рубіконі.(П. Савченко)

  • Без мови в світі нас – нема!

Лиш ти одна не маєш права

Пускати пилом нашу правду. (Т Шевченко)

Довідка: утверджуватися в безсмерті, віддати свою любов, прибіднюватися, знак минулого, зробити вирішальний крок(приймати остаточне рішення), знищити. Слайд №3 Дивосвіт ФРАЗЕОЛОГІЇ

Ми потрапили у дивосвіт Фразеології, а її мешканці – фразеологізми.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку(інформаційна компетентність)

Тема уроку. Слайд №4

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Цілевизначення уроку(компетенція саморозвитку і самоосвіти). Слайд №5

Наше завдання – поглибити знання про фразеологізми: їх походження, класифікацію, системні відношення, структуру та синтаксичну роль. Епіграфом уроку є рядки відомого українського поета Максима Рильського:

Слайд№6 Нема мудріших, ніж народ, учителів,

У нього кожне слово – це перлина...

Тож плекаймо перлини нашого мовлення.

Бесіда. Пригадайте, Що таке фразеологія? (За схемою). Слайд№7

Фразеологія

1. Розділ мовознавства, що вивчає стійкі сполучення слів, їх склад, будову та значення.

2. Сукупність стійких сполучень слів – фразеологічних одиниць певної мови.



Слайд №8 Які основні ознаки фразеологізмів?

  • відтворюваність у процесі спілкування;

  • цілісність значення;

  • дослівна неперекладність;

  • незмінність складу;

  • метафоричність;

  • емоційно-експресивне забарвлення.

Перші дві ознаки є універсальними, решта – специфічними, наприклад, в офіційно- діловому мовленні відсутнє емоційне забарвлення фразем.
Продовжуємо працювати.

Робота в статичних парах. Слайд №9

Вправа 1.Прочитайте словосполучення і визначте, які з них вільні, а які нероздільні, стійкі. Випишіть фразеологізми і поясніть їх значення.

Піймати м`яча, піймати рукою, піймати облизня; ламати руками, ламати голову; тримати в руках, тримати язик за зубами; крутити носом, крутити швидко;пасти коней, пасти задніх;бити цеглу, бити байдики;взятися за роботу, взятися за розум.
Слово вчителя. Слайд №10

Фразеологія – скарбниця спостережливості й мудрості народу. Фразеологізми формувалися протягом століть,акумулюючи в собі життєвий досвід, колорит народу.Вони становлять найколоритнішу частину лексики.
У фразеологізмах найбільшою мірою виявляється національна специфіка мови, бо в них виявлено спосіб мислення народу та його світосприйняття.

Зараз ми помандруємо у другу половину 19 ст.,зануримося в атмосферу сільського життя, послухаємо уривок із оповідання І. Нечуя-Левицького «Баба Параска та баба Палажка». Село. Спів півня.

Розігрування сценки. Слайд №11
Параска. Ой, люди добрі! Що мені на світі божому робить? Не можна за лихими сусідами на селі вдержатись. Хоч зараз спродуйся, бери усі бебехи та вибирайся на кубанські степи! Дав же мені господь сусідів -- нічого сказать!

Та капосна баба Палажка Солов`їха допікає до живих печінок. Та що й говорить? Обходжу її десятою дорогою, все одно зачіпить! Хоч би я де була, вона мене із-під землі дістане. Господи! Я б її до віку пальцем не зачепила, якби вона не допікала до живого!
Палажка. О боже мій милий! Що се я чую? А чую, що вже бере мене злість. Узяла б грудку землі та заткнула б сусідочці пику, щоб не плескала язиком. Та не можна – неділя свята.Не вдержалась. Вхопила відерце з джерельною та як бухну їй межиочі,аж від серця відлягло. А вона...
Параска. І де ти у гаспида взялася? Хто тебе кликав? Бодай тебе свята земля поглинула живцем! Та якого ти дідька пухлого у мене хочеш? Цур тобі! Не займай!
Палажка. З того часу як побили глека з Параскою, то вона вже і губи надула, при зустрічі мовчить, їсть очима, як іржа залізо. Я й кажу, не можна мені на однім куту з такою сусідонькою жити...
Слово вчителя.

Прослухавши уривок із оповідання, визначте стилістичну роль фразеологізмів. (Відповідь учнів).

Фразеологізми надають мовленню певного колориту, образності, без них текст звучав би не так яскраво та емоційно.
VІ. Сприймання навчального матеріалу (компетенція саморозвитку і самоосвіти) Слайд №12

Поглибити знання із фразеології допоможуть доповідачі, які підготували випереджувальне завдання – проект-презентацію на тему:«Походження (джерела), класифікація, системне розрізнення фразеологізмів».

Орфографічна пауза. Експрес-повторення!!! Слайд №13
Знайди помилку в написанні слів.Обгрунтуй свою відповідь.

Кінець-кінцем, пліч-о-пліч, на-гора, з діда прадіда, з усіх усюд.
V. (Систематизація й узагальнення знань

(компетенція саморозвитку і самоосвіти) (комунікативна компетентність)

Продовжуємо роботу в статичних парах.

У кожного на парті є картки із завданнями певного кольору. Час на виконання – 4 хв. Прочитайте уривок, пригадайте назву твору, автора і жанр.

Картка №1

Прочитайте уривок, пригадайте назву твору, автора і жанр. Випишіть із тексту фразеологізми у початковій формі, розкрийте їх лексичне значення, користуючись фразеологічним словником.

Ой, люди добрі! Що мені на світі божому робить? Не можна за лихими сусідами на селі вдержатись. Хоч зараз спродуйся, бери усі бебехи та вибирайся на кубанські степи! Дав же мені господь сусідів -- нічого сказать!

Та капосна баба Палажка Солов`їха допікає до живих печінок. Та що й говорить? Обходжу її десятою дорогою, все одно зачіпить! Хоч би я де була, вона мене із-під землі дістане. Господи! Я б її до віку пальцем не зачепила, якби вона не допікала до живого!

О боже мій милий! Що се я чую? А чую, що вже бере мене злість. Узяла б грудку землі та заткнула б сусідочці пику, щоб не плескала язиком. Та не можна – неділя свята.Не вдержалась. Вхопила відерце з джерельною та як бухну їй межиочі,аж від серця відлягло. А вона...

І де ти у гаспида взялася? Хто тебе кликав? Бодай тебе свята земля поглинула живцем! Та якого ти дідька пухлого у мене хочеш? Цур тобі! Не займай!

З того часу як побили глека з Параскою, то вона вже і губи надула, при зустрічі мовчить, їсть очима, як іржа залізо. Я й кажу, не можна мені на однім куту з такою сусідонькою жити...

Картка №2

1. Із поданими фразеологізмами утворіть фразеологічний синонімічний ряд:

– Розгромити вщент (перемогти) – узяти гору, покласти на обидві лопатки,

розгромити наголову, розбити в пух.

Ляскати язиком (багато говорити) – розповідати байки, ляси точити, теревені правити, боби розводити, оповідати сон рябої кобили, брехні справляти, плескати язиком.

2. Утворіть антонімічні пари (завдання на відповідність):

Тримати в кулаці – попускати віжки.

Побити глека – подати руку.

Від серця відлягло – гризе неспокій

Їсти очима – відводити очі

Намотати на вус – пропустити крізь вуха.

Обходити десятою дорогою – лізти на рожен.?

Хоч у рамку вправ – глянути гидко.
Картка №3

1. Прочитайте уривок, пригадайте назву твору, автора і жанр. Випишітьіз тексту 3-4 словосполучення із фразеологізмами, виконайте синтаксичний розбір словосполучень, потлумачте фразеологізми. Чому виділені сполуки слів не можна назвати словосполученнями?

«Дознався»

Після того – не пізнати Чіпки: З лиця давня туга спала; став він веселіший, привітніший; іноді пісню заводить; світ йому усміхається, хоч і бачить він у йому багато лиха і знає, що тепер біда не спить, але він дивиться на його не злим оком; хочеться йому утихомирити горе, прогнати злидні світ заочі.

Чує, як у голові надія подужує острах… А страх знову полохає надію, аж душа в п`яти лине. Знає Чіпка, що без неї душа захлянеНе доведи господи, ще не одна душа згине! А може прорветься на верх – тая надія, і серце затрепече вільніше…

З того часу - поле як причарувало його… Ходить від шляху і до шляху, з ниви на ниву,.. всюди никає. Отут її вперше побачив, вона налягла на ноги – давай тікати житами. Осьдечки вінок плела…

Нестямився тоді, як накивала п`ятами… Ну, та й дівчина ж!!!

І вертає він назад у Піски, радий та веселий. Що хоч здалека побачив…



Іноді пісню заводить — іноді співає

Тепер біда не спить — тепер бідує

Прогнати світ заочі — прогнати далеко

Душа захляне без неї — страждає без неї

Не є словосполученнями:

вона налягла на ноги

аж душа в п`яти лине ?

як накивала п`ятами

2. Випишіть фразеологізми, зміст яких би вказував на ліризм української душі.

Душа співає –

Серце плаче –

Картка №4

1. Прочитайте уривок, пригадайте назву твору, автора і жанр. Випишіть із тексту виділене речення. Виконайте синтаксичний розбір речення. Потлумачте фразеологізми.

2. Які із поданих фразеологізмів надають тексту урочистого звучання?
Це було в самий розпал великої трагедії, що охопила пожарищами всю Україну-Русь, пронизала серце в Польщі й під її руїнами закінчилася. Це було тоді, коли два кревних народи, піднявши стяги, стали у «дідівські стяги дзвонити» (1654рік).

Замок Буша стримів, немов одиноке гніздо, повис на небокраї… належав роду Чарнецьких.

Ворог цілими хмарищами оточив убіжище.

-- Ляжемо, пан отче, голови положимо! – розійшлося гучною луною по церкві.

Усі почали до хреста прикладатися.Все чинилося богобійно, бо кожен почував над собою помах крила смерті. Козаки стояли під мурами, мов укопані, їхні серця тріпотіли наче стяги на вітрі. Соце прощалось із землею. Михайло Завісний звернувся до батави:

--Панове, дозвольте слово держать! Учора ми добули язика

--Не дамося собакам живцем! – кричала громада. –Хіба через наш труп переступлять поганці!

Тиша запанувала.З юрби гукнули:

--Душу положимо, а ворога зупинемо, бо доведеться тільки раз скуштувати того меду. З правого боку у нас непролазний ставок, з лівого -- провалля, а просто- окопище з гаківницями; відтіля нас зубами не витягнуть; ми будемо їм голови здіймати, а свої славою покриєм

Катря підвелася і промовила піднесеним голосом: «Не час сльози лити і в горі силу губити...».
1.Це було тоді, коли два кревних народи, піднявши стяги, стали у «дідівські дзвони дзвонити»(1654рік).
2.Душу положити (загинути), скуштувати того меду(випробувати себе у якійсь справі), вкриватися славою (перемагати),голови ворожі здіймати (перемогти ворога),у дідівські дзвони дзвонити (згадувати минулу славу, вести боротьбу в ім`я чогось), голови зложити.
Опрацювавши уривки трьох творів, які належать до різних жанрів (оповідання, роман, повість), визначте стилістичну роль фразеологізмів у текстах. Фразеологізми надають мовленню усіх героїв певної образності, колориту,емоційності. За їх вживанням можна частково охарактеризувати героїв творів. Учні кортко коментують знач. фразеол. у творах.

У сучасному житті люди активно використовують фразеологізми, але існують типові порушення фразеологічної норми в українській мові: Слайд №14
Брати себе в руки – опанувати себе.

Вік живи – вік учись – вчитись ніколи не пізно.

Днем з вогнем не знайдеш – ні слуху ні прослуху (духу).

Не в образу сказано – даруйте на слові.

Не в своїй тарілці – ні в сих ні в тих.

Язик мій – ворог мій – язиче, язиче, лихо тебе миче.
А зараз Слайд №15 Лексична пауза: Рубрика «Увага! Слово!»

Штамп1.Інструмент, форма для виготовлення однакових предметів.

2. Печатка з назвою установи.

3. Зворот мови, що багаторазово та механічно повторюється ( переклади з російської мови – карикатурні кальки).

Власне про мовні штампи ми зараз поговоримо.

Слайд №16 У сучасному офіційно-діловому мовленні люди вживають неправильні мовні звороти – мовні штампи, вживання яких у мовленні ми повинні уникати. Зверніть увагу на слайд, відредагуйте словосполучення.

Ненормативне вживання штампу:

Давати добро – давати згоду.

Займати посаду – обіймати посаду.

Заказний лист – рекомендований лист.

Належним чином – як належить, як слід.

Не вартує подяки – нема за що дякувати.

Поступила пропозиція – надійшла пропозиція.

При відкритих дверях – привселюдно.
Отже, у фразеології відбито всі сторони життя народу, його прагнення, мрії, досягнення, саме тому фразеологію справедливо можна назвати дзеркалом життя народу.

Підсумовуючи знання про фразеологізми (з мовної лінії), пропоную виконати вправу «Тест-нумеролог». У кожної статичної пари на парті є прикріплений номер. Будьте уважні! Це номер тесту, який зараз у зазначеному порядку ви будете виконувати.

Тест-нумеролог Слайд №17

1. У якому рядку всі словосполучення є фразеологізмами?

  1. Читати повість, стримано засміятися, перейти вулицю, довести додому.

  2. Кінець уроку, пекти картоплю, відчинені двері, гнути залізо.

  3. Легкий хліб, переливати з пустого в порожнє, брати воду, засипати вугілля.

  4. Пекти раків,прикусити язика, западати в душу, писана красуня.


2.У якому рядку фразеологізми становлять синонімічний ряд?

  1. Пасти задніх, ґав ловити, зуб за зуб, правити теревені.

  2. Кров з молоком, від серця відлягло, упасти духом, рукою подати.

  3. Ні пари з уст, мов у рот води набрав, тримати язик за зубами, грати в мовчанку.

  4. Зривати маску, відкривати очі, хоч у вухо бгай, майстер на всі руки.


3. Який фразеологізм є антонімічним до інших?

  1. Одним світом мазані.

  2. Одного гніздечка птиці.

  3. Не з нашої парафії.

  4. Два чоботи — пара.


4.Укажіть рядок фразеологізмів власне українського походження:

  1. Манна небесна, гордіїв вузол, хоч греблю гати, намилити шию.

  2. Гарбуза дістати, не до жартів, до булави треба голови, світ макітриться.

  3. Альфа і омега, вовк в овечій шкурі, два боки однієї медалі, сіль землі.

  4. Ідея фікс, дамоклів меч, у голові джмелі літають, як корова язиком злизала.


5. Позначте рядок, у якому правильно розкрито значення фразеологізму гордіїв вузол:

  1. Постійна смертельна небезпека.

  2. Спеціальний спосіб зав'язування мотузки.

  3. Один із прийомів вільної боротьби.

  4. Дуже складна, заплутана справа.


6. Визначте, який із наведених фразеологізмів має значення «розірвати дружні стосунки»:

  1. Розбити глек.

  2. Набити оскому.

  3. Вбити клин.

  4. Міряти на свій аршин.


7. Знайдіть рядок фразеологізмів з античної міфології:

  1. Гордіїв вузол, за царя Панька, в очах зеленіє, вмивати руки.

  2. Сізіфова праця, танталові муки, ахіллесова п'ята, геркулесові стовпи.

  3. Ноїв ковчег, земля обітованна, до булави треба голови.

  4. Журба сушить, тягар на душі, аж за вухами лящить.


8. Позначте рядок, у якому правильно розкрито значення фразеологізмунадягати овечу шкуру:

  1. Мати лагідний, неконфліктний характер.

  2. За жодних умов не втручатися у конфліктну ситуацію.

  3. Під маскою доброзичливості приховувати підлі наміри.

  4. Віддавати перевагу одягові з овечого хутра.


9.Визначте, який із наведених фразеологізмів має значення «відмовляти кому-небудь при сватанні»:

  1. Набивати ціну.

  2. Пасти пташок.

  3. Впіймати ґаву.

  4. Дати гарбуза.


10. Серед пар фразеологізмів укажіть антонімічну:

  1. Сміятися на кутні – сохнути з печалі.

  2. Гріти чуба – вискочити на сухе.

  3. Бити лихом об землю – повісити голову.

Г.Взяти через край – взяти за горло.
11.Визначте, у яких стилях мовлення вживання емоційно-забарвлених фразеологізмів є найдоречнішим:

А.Науковий, художній, офіційно-діловий.

Б.Науковий, розмовний, епістолярний.

В.Публіцистичний, художній, розмовний.

Г.Науковий, офіційно-діловий, художній.
12.Укажіть речення, в якому вжито фразеологізм:

  1. Бували такі випадки, що рибалка стрибав у воду, щоб ухопити коропа руками . Шубовсть! В одежі, в чоботях, з картоплею в торбинці… Даремно! (Остап Вишня).

  2. Це він має на увазі ті сріблясті літаки, що ними вилискує степ полігонний, та тих командирів, що часом звідтіля заїжджають до нього і шанобливо здоровкаються за руку, і не тільки тому, що він знатний чабан та вміє, як ніхто, варити кашу,а найбільше за розум вони поважають старого. (О. Гончар).

В. Ми будемо ворогам голови здіймати, а свої славою покриєм.

(М. Старицький).

Г. В Україні в часи середньовіччя у шкільній науці панувала латина. (А. Коваль).
VIІ Підсумки уроку.

Завершуючи соціокультурну лінію словами Максима Рильського:

Нема мудріших, ніж народ, учителів,

У нього кожне слово – це перлина... Слід сказати, що фразеологічно багата мова не лише навчає, а й виховує, відкриває глибинні пласти нашої мови. Тож наповнюймо скарбницю нашого мовлення висловами-перлами. Слайд №18 Запишіть фразеологізми, які вам запам`ятались, на умовних перлинках і наповніть ними нашу диво-скарбницю.

VIII. Домашнє завдання (на вибір): Слайд №19

  1. Запишіть 10–15 фразеологізмів, уведіть їх у речення, з`ясуйте синтаксичну роль.

  2. Напишіть твір-мініатюру на одну із тем:

  • «Двоє дивляться: один бачить калюжу, другий – зорі».

  • « Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах».

Слайд №20 Дякую за увагу

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка