Тема. Олександр Довженко «Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору, сповідальність оповіді, характеристика образів, значення твору. Мета



Скачати 122.87 Kb.
Дата конвертації17.01.2018
Розмір122.87 Kb.
ТипРішення

Тема. Олександр Довженко «Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору, сповідальність оповіді, характеристика образів, значення твору.

Мета: навчати учнів коментувати зміст твору, характеризувати образи-персонажі, здобувати знання самостійно й застосовувати їх на практиці;

розвивати уміння й навички, необхідні для вирішення нестандартних задач, самостійного пошуку істини, засвоєння нової інформації, вміння сприймати життєві явища, події, людей у контексті загальнолюдських понять і цінностей,розуміти взаємозв’язок конкретного із загальним;

виховувати свободу вибору, незалежність думки, дієвість, стимулювати учнів до праці над собою на прикладах із творів О.Довженка.

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Форма уроку: урок пошуку істини з елементами дослідницького характеру.

Методи і прийоми навчання:дослідницький, науковий пошук, самостійний аналіз, словесний.

Форми роботи на уроці: групова робота, робота з текстом, декламування уривків твору, інсценізація епізодів, розповідь від першої особи, діалог.

Задачі уроку:

1.навчатися здобувати знання самостійно;

2.удосконалювати мислення, розвивати аналітично-синтетичну діяльності, уміння зіставляти й порівнювати, узагальнювати й абстрагувати, висувати твердження й аргументувати їх, уявляти й систематизувати уявлення;

3.глибше осмислити нові знання на підставі уже здобутих і життєвого досвіду;

4.сприяти формуванню людини з гнучким розумом, творчими нахилами, стимулювати учнів до того, щоб не обмежуватися на уроках поверховими знаннями.

Види дослідницької діяльності: читацький, художній, мистецтвознавчий.

Обладнання: мультимедійна презентація, фрагменти з кінофільму «Зачарована Десна», бук трейлер на книгу «Зачарована Десна», текст твору.

Епіграф уроку

Я народився і жив для добра і любові.

О.Довженко

ХІД УРОКУ

1.Актуалізація знань, умінь і навичок

Слово вчителя

Слайд № 1 З ім’ям Довженка ми уже знайомі. Давайте ще раз згадаємо, хто він є для України, у чому його світова велич. (Відео про Довженка)

2.Повідомлення теми й мети уроку

3.Мотивація навчальної діяльності.

Слайд №2

Погляньмо на автопортрет О.Довженка. Про цей портрет він говорив:»Рисую я не в зеркало обачно, а в душу». Так,дійсно, Олександр Петрович зображує багатогранність свого внутрішнього світу, що виявилася в малюнках, фільмах, сценаріях, прозі, публіцистиці, листуванні. Тільки земля України могла дати світові такого митця!



Слайд № 3

Сьогодні ми ще раз переглянемо автобіографічний твір «Зачарована Десна», у якому гармонійно поєднані два персонажі: малий Сашко й дорослий філософ-митець. Щоб зрозуміти філософію життя дорослої людини, необхідно зазирнути в чарівний світ її дитинства. У сповідальному тоні згадує митець світ дитинства. Що спонукало Довженка поринути у своє минуле?



Слайд №4

Звернемося у пошуках відповіді до першоджерела. («Ні, я не приверженець ні старого села, ні старих людей, ні старовини в цілому. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь часом я до криниці, з якої пив колись воду, світ одкривається перед ясними очима перших літ пізнання, всі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну. Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму. Безбарвна людина ота, яку посаду не посідала б вона, і труд її, не зігрітий теплим промінням часу, безбарвний»).



4.Постановка проблемних питань

Слайд № 5

Учитель. На цьому уроці, послуговуючись автобіографічною повістю, ми будемо дошукуватись істини у сфері таких вічних питань

1. «Що є основою формування людини як особистості взагалі». І на конкретних прикладах з твору з’ясуємо: з яких джерел формувалася особистість Довженка як письменника, його талант як кінорежисера, його душа як Людини.

2. «У чому щастя людини? У чому смисл її буття на землі?»

3. «У чому значення кіноповісті «Зачарована Десна» як класичного твору європейського рівня»

Ці питання спробувати розв’язати учні, які об’єднались у 3 групи. Результатом дослідницької діяльності вони і поділяться зараз на уроці.

5. Творче застосування узагальнених знань, умінь і навичок

Слайд № 6,7 Учитель. 1 група учнів дошукувалась істини на перше питання: Що є основою формування людини як особистості? З яких джерел формувалася особистість Довженка як письменника, талант як кінорежисера, душа як людини?

Виступ Салюк Іри та Штурхецької Соні



Слайд № 8

1.Сім’я – основа формування людської особистості.

До кінця свого життя Олександр Довженко зберіг велику любов та пошану до усіх членів своєї родини, із великою любов’ю і теплотою згадував рідних,детально виписуючи родичів у своєму творі. У кожного з них малий Сашко взяв часточку чогось вічного, мудрого, а найперше – любові до себе, до світу, до людей, до природи, до праці. Кожен із членів сім’ї, нехай по-своєму, але вплинув на формування довженківського «Я».

Слайд № 9

МАТИ. «У нечисленному ряді жіночих образів образ матері заступив собою всі інші», - писав О.Довженко в «Автобіографії». Мати мала великий вплив на формування характеру сина, становлення його як митця – громадянина. Від неньки Довженко успадкував любов до української пісні, народних звичаїв та обрядів. У «Зачарованій Десні» мати Довженка постає невсипущою селянкою-трудівницею. Щастя світилося на обличчі матері тоді, коли тримала на руках немовля, невимовні горе й розпач – коли ховала синів чи проводжала у далекі світи.



Слайд № 10

БАТЬКО. Чи не найбільше місця в повісті відведено спогадам про батька письменника – Петра Семеновича. Про нього автор говорить як про людину внутрішньо інтелігентну, чия духовна краса була виявом етичної культури всього трудового народу. Петро Семенович любив землю і був добрим хліборобом. Елемент краси завжди присутній при змалюванні чи то внутрішнього світу батька, його вчинків, чи портрета. Він був взірцем людської досконалості, виразником і носієм народної моралі.



Слайд №11

ДІД СЕМЕН. Був письменним, тож часто читав і захоплююче розповідав онукові казки. Повість наскрізь пронизана мотивами гуманізму, любові до всього живого. Дід любив гарну бесіду і добре слово, був «добрим духом лугу і риби», «розмовляв з усім живим, що росло і рухалось навколо». Він завжди з любов’ю і теплом відгукувався про людей.



Слайд № 12

Прабаба Марусина. На перший погляд, зображена ніби негативний персонаж, бо весь час когось проклинала, особливо діставалось Сашкові. Але в авторських інтонаціях чується стільки тепла, жалю та співчуття до долі цієї багатостраждальної селянки! Наприклад, «Коли ж вона віддала Богу душу, її, за християнським звичаєм, поклали під іконами на столі. І лежить вона, «згорнувши ручечки і теж по-своєму наче посміхається». Саме ця жінка навчила Сашка відповідати за скоєне, «за перший гріх» - як говорив сам автор твору. «От тоді-то вперше в житті і вирішив я творити добрі діла. Одні тільки бажання творити ці добрі діла й зостались при мені на ціле життя».



Слайд № 13

ПРАДІД ТАРАС. Він змальований добрим і чуйним чоловіком, який часто брав малого Сашка на руки і розповідав про Десну, трави, таємничі озера. Його руки були «такі ніжні, що, напевно, нікому й ніколи не заподіяли зла на землі, не вкрали, не вбили, не одняли, не пролили крові. Знали труд і мир, щедроти й добро». А коли хлопчик чомусь плакав, дід втішав простими, але такими дорогими йому словами: «Цить, Сашко, не плач. Приклепаємо косу, та поїдемо на сінокіс на Десну, та накосимо сіна, та наловимо риби, та наваримо каші». Саме дід Тарас ввів малого онука у чарівний світ природи, розкрив перед допитливим хлопчиком її таємниці, навчив відчувати красу, бути добрим і людяним.



Слайд № 14

2.Праця як основа життя кожної людини

Відколи людина з’явилася на землі, вона працювала для того, щоб забезпечити собі гідне проживання. Трудитися треба було для добутку їжі, будування житла, для того, щоб не загинути в цьому жорстокому світі. Та в праці людина реалізує себе, відкриває свої сторони, здібності, таланти. Привили любов до праці хлопчику усі члени родини, бо любили сам процес праці. Тяжко трудилися всі свійські тварини: коні, воли, навіть собака Пірат. («Він був пес-трудяка. Любив допомагати в господарстві, виконуючи за власною ініціативою всяку роботу: носив з городу огірки в зубах і складав в саду в одну купку, випивав зайві курячі яйця»). Це - ,звичайно, гумор. А про людей сказав такі слова: «Тоді ніколи було усім. Були ми всі тоді трудящі - чи дорослі, чи малі. Зате багато дачників тепер купається в трусах на зло робочим людям, в гарячий літній час і , очевидно, на досаду, бо чого ж мені й досі так соромно відпочивати там, де працюють люди?»

Слайд № 15

3.Пізнання світу через природу.



Слайд № 16

Джерелом першого пізнання природи був город. «До чого ж гарно й весело було в нашому городі!» - згадує письменник. Дитяча пам’ять вбирала ті кольори й запахи городу у чутливу душу хлопчика: «…огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте. Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. А соняшника, а маку, буряків, лободи, укропу, моркви!» Сашко знав, яка рослина пахне і який смак має городина. Він любив усе в природі та знав усі її секрети.



Слайд № 17

Рікою життя, символом України для Довженка була Десна. Ця прекрасна повновода річка з її запашними луками, багатими сінокосами становила вагому частину життя сім’ї Довженків. Той невеликий клаптик землі біля Десни – це був для малого Сашка такий собі земний рай, що його він не бачив більше ніде у світі, навіть у своєму дорослому житті. Як там пахне повітря, а яка музика бринить, коли клепають косу! А яка там щедра природа!



Слайд № 18

Ріс хлопець серед безмежних просторів красуні-Десни, яка стала місцем проживання не лише для людей, а й тварин. І у кожній тварині малий хлопчик вбачав свою символіку: ворона – символ погоди (« Погодою у нас на сінокосі завідувала ворона щось , казали, років з півтораста. Це була наша фамільна ворона. Вона возсідала коло нашого куреня на високій осокорині і бездоганно вгадувала наближення дощу чи грому ще при безхмарному ясному небі»); лев – символ свободи;

Собака Пірат – відданості людині («Аж ось в неділю, тижнів через п’ять, якраз після обіду, біжить Пірат, заморений, худючий. Уздрівши здалека весь наш рід і хату, він упав додолу і повз до нас кроків, може, сто на животі, перекидаючись на спину і голосно плачучи від повноти щастя, мов блудний син у святому письмі. Він так зворушив нас слізьми, що навіть батько, який ненавидів одвертість почуттів, і той мало не сплакнув. Отаке бува на світі! Простий собака, а так збентежить чоловіка!»); коні – Мурай і Тягнибіда – символи важкої праці. Одного разу хлопчина підслухав сповідальну розмову, яку вели між собою коні про те, як їм важко, які вони хворі, як їх нещадно б’ють люди. Дуже жаль стало цих тварин Сашкові. З тих пір він ніразу за все життя не вдарив жодного коня. Спостерігаючи за життям тварин як свійських, так і диких, Сашко зрозумів, що природа живе за своїми законами. І втручання людини в її світ призведуть до страшних наслідків. Наприклад, у цитаті «Диких звірів теж було мало – їжак, заєць, тхір. Вовки перевелись, і навіть саме слово «вовк» вважалося вже наче дідовою лайкою – вовк би тебе з’їв». Жертвами людських знущань стали виснажені коні та вбитий лев.

Слайд № 19

4.Культура народу, звичаї й традиції

Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них – світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини й народу взагалі. Змалечку Сашко із захопленням слухав колядки дівчат і багато чого уявляв. Одного разу до їхньої хати завітали дівчата з колядками і співали пісень про коня. Хлопець, засинаючи, уявив собі цього яблука того коня, якого дав собі слово ніколи не продавати. Так і не продав його за життя. Бо цей кінь – це його Пегас, муза, палка творчість, талант його співочої душі. Адже недаром Довженка називали першим поетом кіно, метеором на обрії нашого безрадісного сторіччя. Крім цього, змалку навчився шанувати церковні свята, вірив у Божий Суд, на власні очі спостерігав, як святкують Великодень та за якими традиціями ховають померлих. Родина суворо дотримувалась звичаїв. Саме з таких дрібниць і сформувався щирий патріотизм митця та любов до рідної Батьківщини.

Слайд № 20

Учитель. Кожна людина, хоч звичайна, хоч велика, роздумувала у житті над вічними питаннями: «У чому щастя людини?» У праці, у любові, у сім’ї чи в самому житті? А якщо в житті, то для чого вона прийшла у цей світ, для якої мети?

Над цими питаннями замислилась 2 група і спробувала знайти відповіді у творі.

В усій своїй багатогранності постануть перед нами герої твору, які й розкажуть про себе. Вестиме з ними бесіду сучасна одинадцятикласниця Жигалко Луїза.

Слайд № 21

Луїза. Одарко Єрмолаївно, що ви любите найбільше в житті?

Монолог матері.

Висновок. А для дорослого митця мати, невсипуща трудівниця, асоціювалася із зозулею.

«Коло хати мати-зозуля кує мені розлуку. Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози на дорогу, довго хреститиме мені слід і стоятиме з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий».

Слайд № 22

Найбільше її щастя було знати, що народила і виховала справжню людину. Олександр теж полюбив землю і посадив власними руками сад на пустирі біля Київської кіностудії, що згодом став називатися Довженківським. Яке для нього було щастя, коли цей сад зацвів і дав плоди!



Слайд № 23

Луїза. Петре Семеновичу, що було для вас втіхою в житті? Як ви думаєте, в чому смисл буття людини?

Монолог батька

Висновок.

З великою любов’ю виписує словами портрет батька автор кіноповісті: «З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіячів, - він годивсь на все».

І мабуть, справжньою втіхою для батька було мати такого вдячного сина, який через усе життя проніс велику повагу, шанобливе ставлення до нього. І у важкий для себе час Олександр не раз згадував його як приклад для наслідування, щоб залишатися самим собою, не зігнутися, не впасти під тягарем проблем та різних негараздів у житті. От таким великим був його батько.



Слайд № 24

Луїза. Діду Семене, ви довго живете на цьому світі, багато знаєте. Які найщасливіші моменти із життя вам запам’яталися?

Монолог діда Семена

Висновок.

«Більше за все на світі любив дід сонце. Він прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок. Так під сонцем, на погребні, коло яблуні, він і помер, коли прийшов його час»

Для Сашка дід Семен - це сонячна, тепла душа, душа всього живого. Багатство душі – це і є щастя. Так з’ясував Довженко.



Слайд № 25

Луїза. Дядьку Самійле, чи вважаєте ви себе щасливою людиною?

Монолог Самійла.

Висновок.

«Але, як і кожна майже людина, він мав свій талант і знайшов себе в ньому». Так писав Автор твору про свого дядька.

Для Олександра дядько Самійло був красивим у праці, у захопленні своєю справою. Це теж щастя! Як для Самійла, так і для Довженка.



Слайд № 26

Монолог прабаби Марусини.

Луїза. Це ви, бабусю Марусино? Вас не можна не впізнати. Ваш правнук згадував про вас з великою любов’ю: «Вона проклинала все, що попадалось їй на очі,- свиней, курей, поросят, Пірата, дітей, сусідів. Їй можна було по три дні не давати їсти, але без прокльонів не могла прожити і дня. Вони були її духовною їжею. Вони лились з її вуст невпинним потоком, як вірші з натхненного поета, з найменшого приводу. У неї тоді блищали очі й червоніли щоки. Це була творчість її палкої, темної, престарілої душі».

Слайд № 27

Луїза. Я звертаюсь до тебе з ХХІ століття. Зараз мені уже 17 років. Згадуючи своє дитинство,я розумію, що це була найщасливіша пора мого життя. Чим привабливий був твій світ дитинства? Що у ньому було гарного ?

Монолог Сашка.

«Гарне у моєму житті – це. .. Ой, багато чого. Люблю їздити на возі з лугу і дивитися лежачи на зоряне небо. Люблю слухати , як співають пташки або дівчата. Люблю, як падають яблука в саду вечором у присмерку нишком в траву. Люблю грім з дощем і вітром. Але більше за все на світі люблю я музику . І цією музикою є клепання коси перед косовицею. Люблю їсти паску й крашанки. Люблю спати в човні і ще багато чого.

Висновок

Так, у любові до всього і минуло щасливе дитинство Сашка. Уже дорослий Олександр Петрович своє щастя бачив у… Але давайте краще проглянемо уривок з фільму.



Слайд № 28 (відео з фільму)

Слайд № 29

Павло Загребельний сказав про Олександра Петровича: «Довженко – це промениста зірка серед безлічі зірок, що сяє на весь світ». Його можна сміливо так назвати. Отже, він класик у світі кіномистецтва та літератури. «У чому значення кіноповісті «Зачарована Десна» як класичного твору європейського рівня?» Над цим питанням працювала 3 група.



Слайд № 30

1.Повість несе виховне значення: громадянське, моральне, художньо-естетичне, екологічне, трудове. Наприклад, у цитаті «Ніколи не треба забувати про своє призначення і завжди пам’ятати, що митці покликані народом для того, аби показувати світові насамперед, що життя прекрасне, що само по собі воно є найбільшим і найвеличнішим з усіх мислимих благ. Дивно й жалісно часом думати, що нема у нас сили і ясноти духу пройнятися щоденним розумінням щастя життя, мінливого в постійній драмі й радості, і що так багато краси марно проходить мимо наших очей» зосереджено і громадянське, і моральне, і художньо-естетичне значення твору.

2.Зміст кіноповісті має велике пізнавальне значення.

3.Твір художньо досконалий:

А) через засоби гумору та іронії простежується ментальність народу (Згадайте особливості вдачі діда Захарка, невдале полювання на качок Тихона Бобиря, повінь навесні в селі та багато інших епізодів);

Б) особливої виразності твору надають тропи: гіперболи, уособлення, метафори, епітети, порівняння (сцена бійки діда Семена з дядьком Самійлом за копицю сіна, коли рубались голови та лилась відрами кров; епізод з левом, який втік із зоопарку, спогади діда про те, що раніше, за часів його молодості, усе було великим, навіть комарі; порівняння простежується в тому, як Сашко порівнює дідуся й батька з образами святих: «У нас був дід схожий на Бога», Образ Святого Миколая також був схожий на діда», Святий Федосій більше скидався на батька»).

4. Митець утверджує загальнолюдські цінності, які зароджувалися в античні часи і стали вічними: а) краса людини зовнішня та внутрішня(на образах батька, прадіда Тараса, матері,) ;

Б) присутній катарсис душі – очищення людини від гріха, від усього злого через добрі діяння (малий Сашко);

В)утверджується думка про те, що треба насолоджуватися життям в усіх його проявах і бачити красу в буденному (родина Сашка та інші мешканці села);

Г)Переконує в тому, що найголовніше у світі і для людини – це доброта, людяність, любов, праця, мир,сім’я, що є загальнолюдськими цінностями.



Слайд № 31

5. Для популяризації книги на світовому книжковому ринку пропонуємо проглянути бук трейлер «Зачарована Десна», який створив Марк Плєсканьов.



6. Підсумок уроку

Слайд № 32

Учитель. Люди – творці краси. А може це Господь посилає їм таку красу за щедрість їхніх душ. Щасливий той, хто може сказати словами Довженка:»Заплющуючи очі, я ще й досі не маю темряви в душі». І хочу, діти, коли ви будете мандрувати життєвими дорогами, щоб час від часу озиралися до джерел дитинства та юнацтва, щоб змогли творити добро й бути красивими людьми.

7. Домашнє завдання

  1. Виконати тест-контроль за повістю

  2. Написати власне висловлювання на тему «Щастя бачити зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах» або» Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє»


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка