Тема. Образи-символи у повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» Мета: показати художнє відображення козацької доби в повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба»



Скачати 125.78 Kb.
Дата конвертації27.03.2019
Розмір125.78 Kb.

Тема. Образи-символи у повісті М.В. Гоголя «Тарас Бульба»

Мета: показати художнє відображення козацької доби в повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба»; висвітлити майстерність письменника в зображенні Січі, знайти образи-символи, пов’язані з Україною, козацтвом, символікою козацьких обладунків, клейнод, - розкрити роль пейзажу у повісті, показати особливості картин природи у Гоголя, їхній зв'язок з головною думкою твору; виявити засоби створення картин природи; розвивати навички аналізу літературного твору, вміння робити ґрунтовні висновки; розкрити авторське ставлення до української вольниці; розвивати навички переказу художнього твору, аналітичні здібності учнів, вміння створювати медіапрезентації, навички порівняння творів різних видів мистецтва; виховувати повагу до героїчного минулого українського народу, виховувати любов до краси, вміння бачити її у повсякденні; виховувати художній смак.

Тип уроку: урок-дослідження (проект)

Обладнання: виставка книг, медіапрезентація «Образи-символи».

Так ось вона, Січ! Ось воно, те гніздо, звідкіля вилітають усі ті горді, як орли, і дужі, як леви! Ось звідки розливається козацька воля по всій Україні!

(М.Гоголь «Тарас Бульба)

Нема зв’язку святішого від товариства!..Бували й по інших землях товариші, але таких, як у Руській землі, - ніде не було таких товаришів.

Тарас (М.Гоголь «Тарас Бульба»)

Зміст роботи



І. Мотиваційний етап. Проектування діяльності.

Актуалізація опорних знань. Бесіда за попередньою темою.

Слово вчителя

Доброго дня, любі діти. Ми сьогодні продовжуємо працювати над повістю «Тарас Бульба». Але сьогоднішнє заняття пройде у нас незвичайно, бо вашим завданням було підготувати проект під назвою «Образи-символи у повісті».

Вчитель: Не розчаровуйсь в Україні,

А розумій її печаль.

Що робиш ти для неї нині –

У себе спершу запитай.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вона свята,а грішні – ми

В її недолі часто винні

Її ж бо дочки і сини.

Не розчаровуйсь в Україні,

Ідеї волі певним будь,

Бо тільки той є справжнім сином,

Хто вміє неньку захистить.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вір, що мине важка пора,

Розквітне пишний цвіт калини,

В садах достатку і добра.

Давайте разом попрацюємо спочатку над епіграфами уроку.(Учні опрацьовують епіграфи).



  • Про яке товариство говорить Тарас Бульба ? (Епіграф)

ІІ. Інформаційний етап.

Учитель: Отже, ми проведемо урок-дослідження, своєрідний проект про символіку повісті. Символ — це художній образ, який містить вказівку на предмет зображення й водночас — на предмет, явище, ідею, які безпосередньо не називаються. Про образи-символи ми вели мову на попередніх уроках. Згадаймо бодай два: тополя — символ стрункої молодої дівчини, Дніпро — символ України.




Групи
Робота в групах:

1.Символісти.

2. Ілюстратори.

3. Ботаніки.

4. Біологи.

5. Літературознавці.

- Ваше завдання виділити шеф - редактора і розподілити обов’язки кожного з членів колективу. Впишіть прізвища своїх професіоналів у штатний склад.

- Ну а тепер починаємо працювати.

1. Символісти займають свої робочі місця і їх завдання відтворити якомога більше образів-символів, пов’язаних із козацтвом у повісті «Тарас Бульба»

2. А щоб було працювати легше і ілюстраторам, і всім іншим штатним робітникам, пригадаймо самі уривки з описом степу. А допоможуть нам в цьому ще й налаштують на поетичний лад картини, зображення степу.

3. Після того як ми з вами насолодилися чудовим музичним виконанням та прослуховуванням уривків з повісті, приступаймо до роботи. Задача груп – провести комплексний аналіз уривку:

ботаніки – розповісти про флору, виписавши з уривку рослини;

біологи - розповісти про фауну, виписавши з уривку тварин;

літературознавці – виписати художні засоби уривку: метафори, уособлення, епітети, порівняння.

Презентація книги. (Літературознавці) Виставка різних видань повісті «Тарас Бульба», збірки «Миргород».

Ілюстратори (учні). Аналіз описів степу вдень і увечері – 7 хв.

4. Звіт груп. Порівняння художніх робіт ілюстраторів з кольоровим фото степу. Аналіз епіграфів – 5 хв.

- Завдяки майстерності автора можна відчути і побачити мальовничий пейзаж степу, безмежні, безкраї поля України



Символісти (учень). Є символи народного життя, вони відображені в народній творчості. Скажімо, весна — символ молодості, осінь — старості, ворон — біди тощо. Своїм корінням такі символи сягають давніх часів, первісних вірувань людини.

Може стати символом і художній образ, створений митцем, але для цього він повинен апелювати до глибинних (часто підсвідомих) почуттів і уявлень людини. Багато символів знаходимо у Святому Письмі, до символіки часто зверталися українські і зарубіжні письменники.



Медіапрезентація. «Образи-символи у повісті»

Робота зі слайдами презентації. Учні презентують матеріал



Козак – вільна людина, мужня, витривала, відповідальна, безстрашна, цілеспрямована, здатна віддати своє життя заради своєї Батьківщини

- «Повсякчасна необхідність боронити узграниччя від трьох різнохарактерних націй надавала якогось вільного, широкого розмаху їхнім подвигам і виховала впертість духу. Це був справді надзвичайний вияв української сили: його викресало з народних грудей кресало лиха»

ІІІ. Виконавчий етап (застосування вивченого матеріалу)

Розвиток творчих здібностей учнів. Складання асоціативного грона «Козак»

вільний мужній

Козак
витривалий цілеспрямований

відважний вірний слову

гордий

непохитний



Учитель: (бесіда)

- Чи притаманні якості, якими Гоголь наділяє козаків, усьому українському народові?

- Які чесноти козаків могли б бути взірцем для наслідування і за наших часів?

- Як саме, на ваш погляд, М.Гоголь змалював минуле: реалістично, ідеалізував його чи створив романтичний міф про козацьку добу?



Інсценування. Епізод зустрічі Тараса Бульби із синами (варіант - виразне читання по ролях).

Степ

Степ зв’язує два світи: домівку Бульби і Запорозьку Січ. Степ тут символічний образ батьківщини. Борючись з ворогами, Остап, Андрій і Тарас будуть захищати домівку і оцей широкий, прекрасний степ.

Привольні, безкраї степні простори допомагають зрозуміти характер запорожців, витоки їхнього героїзму. В такому степу можуть жити тільки мужні люди, сильні, горді, сміливі, ті, що мають широку душу та щире серце. Степ – це батьківщина героїв, богатирів – запорожців.(див. ілюстрацію до повісті у додатках)

Степ – це символ волі та незалежності. Наші герої – люди свободолюбиві, горді, сміливі. Вони-сини степу, його захисники.

- «…Мандрівці їхали без жодної пригоди. Ніде не траплялося їм деревини: усе степ та степ — безкрайний, вільний, прекрасний».

- «Степ, ніби мати, прийняв вершників у свої зелені обійми »



Козацький чуб

Носити козацький чуб чи чуприну – значить отримувати силу від Сонця: волю і активність, рішучість і ризикованість, здатність раціонально логічно мислити та мужність. Чуб вважали Ангелом-Охоронцем козака. І скажемо, що найбільш прославили чуб запорізькі козаки, які показували ним, як свідчать сучасники, свою військову зрілість. Носити чуприну можна було лише тим, хто і насправді встиг понюхати пороху, тоді як молодим воїнам так стригтися забороняли. Ще одна легенда розповідала, що козаки носили чуб для певної хитрості.

Оскільки, вони прекрасно розуміли, що немало нагрішили на землі нашій, і за усі гріхи їх місце могло бути тільки в пеклі. Вони придумали спосіб вирватися і звідти, а саме: за чуб, вірили козаки, Бог витягне воїна-грішника з пекельного полум я! За цим же повір ям, втрата чуприни, у козаків вважалась величезною ганьбою, і знаючи це, турки часто відрізали довгий чуб у полонених запорожців, щоб позбавити їх надії на порятунок.

- «…Оселедець буйно розвівався за вітром, і могутні груди його були зовсім голі; на ньому був теплий кожух, і піт цебенів з нього, як з відра.»

- «— Ось постривайте, ми вам пообрізуємо чуби! — відповідали їм згори.

— А хотілося б мені подивитися, як вони нам пообрізують чуби!»



Козацька люлька .Усім відомо, що неодмінним атрибутом запорізького козака, крім «шаблюки» (шаблі) і «ратища» (піки), була також «люлька» (трубка). Народні «парсуни» (портрети) козаків зображують їх з трубкою: на коні в поході, чи сидячи з кобзою — а люлька завжди в зубах. У відомої української народної пісні «Ой, на горі женці жнуть» гетьману Петру Сагайдачному навіть приписують такі слова:

«…Ой мені з жінкою не возиться

А тютюн і люлька в поході козакові пригодиться…»

- «І вже пробилися були козаки, і, може, ще раз вірно послужили б їм прудконогі їхні коні, коли це раптом на бігу зупинився Тарас і гукнув:

— Стійте! Випала люлька з тютюном; не хочу, щоб і люлька моя дісталася вражим ляхам!

I нахилився старий отаман, і почав шукати в траві люльку з тютюном — свою вірну подругу на морі й на землі, в походах і вдома»

Кінь – вірний товариш, друг козака. Заможні козаки володіли сімома-десятьма сотнями скакунів, а особливо заможні – і того більше. За свідченням хронік, у 1712 році кримські татари під час раптового набігу захопили у полковника Опанаса Ковпака до семи тисяч коней. А останній кошовий отаман Запорізької Січі Петро Калнишевський тільки за один раз продав 14 тисяч своїх скакунів

- «— Оце добрі коні! Давно вже мені хотілося мати таких коней. І погнав коней далеко в степ, гукаючи козакам, що стояли осторонь, щоб перейняли їх. Потім знов пробився в купу, налетів знов на збитих із коней шляхтичів; одного вбив, а другому накинув аркана на шию, прив'язав до кульбаки й поволік його по всьому полю, знявши з нього шаблю з коштовним держаком і відв'язавши від череса повний гаман з червінцями.»

- «Один тільки козак, Максим Голодуха, видобувся дорогою з татарських рук, заколов мурзу, одв'язав у нього торбу з цехинами й на татарському коні в татарському одязі півтора дня й дві ночі втікав од погоні; загнав на смерть коня, пересів дорогою на другого, загнав і того і вже на третьому приїхав до запорозького табору, дізнавшись дорогою, що запорожці були під Дубном»

Запорізька Січ (мати козацтва) – фортеця, яка захищає козацтво, своєрідна берегиня, мати козаків, їх святиня

Учитель: Бесіда за запитаннями (під час відповідей використайте цитати з повісті)

- Чому автор уживає вираз “Січ — це гніздо”?

Розкажіть, за якими законами живе Запорозька Січ.

- Чому, незважаючи на успіхи синів у військовій справі, Тарас був незадоволений їхнім перебуванням на Запорозькій Січі?

- «Так ось вона, Січ! Ось воно, те гніздо, звідкіля вилітають усі ті горді, як орли, і дужі, як леви! Ось звідки розливається козацька воля по всій Україні!» - «Прощай, наша мати! — промовили всі майже в один голос. — Нехай береже тебе Господь від усякої напасті!..»



Мати

Мати – берегиня роду, займала другорядне місце у козаків, як будь-яка інша жінка, образ мудрості, тепла, розуміння, підтримки, ласки

Вчитель: - Що нам відомо про життя дружини Тараса Бульби?

- Як вона ставиться до чоловіка і дітей?

- Якими художніми засобами автор змальовує силу материнської любові ?

- «Лише бідна мати не спала. Припала вона до узголів'я любих синів своїх, що лежали поруч; розчісувала їхні молоді, буйно скуйовджені кучері й зрошувала їх сльозами. Вона дивилася на них, дивилася всім своїм єством, вся обернувшись на зір, і не могла надивитись. Вона вигодувала їх своїми грудьми; випестила й викохала їх — і тепер тільки на одну хвильку бачить їх перед собою.»

- «Одну лишень хвильку вона жила коханням, тільки за першого шалу пристрасті, за першого шалу юності, а вже суворий коханець покидав її задля шаблі, задля буйного товариства.

Вона гаряче, палко, слізно, як та степова чаєчка-небога, схилилася над своїми дітьми. Її милих, коханих соколят тепер беруть від неї — беруть на те, щоб ніколи, ніколи вона їх більше не побачила! Хтозна, може, в першім бою татарин зрубає їм голови, і вона не буде навіть знати, де лежатимуть їхні білі тіла, покинуті на поталу хижому птаству; а за кожну краплину крові їхньої вона віддала б себе всю. Слізьми дрібними умиваючись, дивилася вона в їхні очі, які почав уже стуляти всевладний сон…»

IV. Контрольно-коригуючий етап уроку

а) Ілюстратори: (Учень)

Вчитель: - Порівняйте зображення козаків у повісті М.Гоголя та на картинах відомих художників. Чи схожі персонажі картин на дійових осіб повісті?



Мистецтвознавчий блок. Ми пропонуємо розглянути репродукцію картини нашого славного земляка, художника С. Васильківського “Козаки в степу”. (Додаток ). Основою для його картин стали українські народні історичні пісні. Історична тематика зажди приваблювала художника: образи української землі, історичні пейзажі правдиво красу степу, природи, пейзажу. У центрі картини художник зобразив серед широкого степу могутні постаті озброєних вершників, які, зупинивши коней, пильно вдивляються у далечінь, напружено прислухаються до таємничого шелесту степової трави, нещадно випаленої сонцем.

Вчитель: (бесіда) - Яке враження справили на вас картини, які зображені на презентації

- Чому козаки їдуть мовчки, вдивляючись в далечінь степу?

б) Ботаніки: (розповідають про флору, виписують з уривку рослини, які є в степу). Завдяки майстерності автора, серця не тільки вершників, а й читачів стрепенулись, мов птахи, перед цією природньою чарівністю. Степу немає кінця й краю. Він схожий на зелено-золотий океан. Які тільки кольори не використовує автор в його опису! Зелений, блакитний, синій, фіалковий, жовтий, білий, золотистий. Ми чуємо безліч голосів: це свист різних птахів, гелгіт диких гусей на дальньому озері, тиха розмова трав. Повітря чисте та прозоре, воно наповнене запахом трав та квітів. Посеред цієї чарівності розкошує, купаючись в синіх повітряних хвилях, білокрила чайка.

- «Степ що далі, то все кращав. Тоді увесь наш південь, увесь той простір аж до самого Чорного моря був неторканою зеленою пустелею. Ніколи плуг не переходив незмірними хвилями диких рослин. Самі лише коні, ховаючись у них, мов у лісі, витолочували їх. Нічого в природі не могло бути кращого за степ. Уся поверхня землі була немов зелено-золотий океан, по якому бризнули мільйони різнобарвних квіток. Крізь тонкі та високі стебла трави пробивалися блакитні, сині й фіялкові волошки; жовтий дрок стримів своєю пірамідальною верхівкою; біла кашка своїми шапками-парасольками рябіла на поверхні; занесений бозна звідки колос пшениці наливався в гущавині»

в) Біологи: (розповідають про фауну, виписують з уривку тварин)

- «При тонкому їхньому корінні нишпорили куріпки, повитягавши шийки. Повітря було повне всякого пташиного співу та свисту. В небі нерухомо стояли шуліки, розгорнувши свої крила і втупивши очі в траву. Ґелґіт диких гусей, що сунули стороною, відлунював бозна в якому далекому озері. З трави рівним помахом крил підіймалася чайка і, розкошуючи, купалась у синіх повітряних хвилях. Ось вона щезла у високості і тільки мріє чорною цяткою. Ось вона перекинулася на крилах і блиснула на сонці... Степи, степи! Які ж бо ви з біса гарні!..»

Вчитель:

- Що ж опис українського степу дійсно вражає. Скільки М.Гоголь підібрав художніх засобів, як майстерно, велично оспівує він життя вільних козаків у цих степах. Давайте послухаємо літературознавців.

г) Літературознавці: (Завдання літературознавців – виписати художні засоби уривку: метафори, уособлення, епітети, порівняння.)

Метафора - це перенесення назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними.

Уособлення або Персоніфікація — вид метафори — вираз, що дає уявлення про яке-небудь поняття або явище шляхом зображення його у вигляді живої особи, наділеного властивостями даного поняття.

Епітет — образне означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка підкреслює їх суттєву ознаку, дає ідейно-емоційну оцінку: сонце золоте; ясні зорі; тихі води.

Порівняння — троп, який полягає у зіставленні одного предмета з іншим для того, щоб глибше розкрити, яскравіше змалювати його.

Бесіда за запитаннями.

- Що вам відомо про побут, закони і звичаї Запорозької Січі?

- Чому автор називає Січ «гніздом, звідки вилітають всі ті горді і сильні, як леви»? Як називається такий художній прийом?

- Як М.Гоголь ставиться до козацтва?

- Яке значення мала Запорозька Січ для українського народу за часів, описаних у повісті?

- Чим вона є для нього нині? (Січ та козацтво для сучасних українців – це символ патріотизму, мужності, боротьби за волю).



Підбиття підсумків.

Прийом «Мікрофон». Моє уявлення про Запорозьку Січ.

Кожен учень висловлює одне речення, свій висновок за вивченим матеріалом.

Виставлення оцінок дослідницькій групі та учням за роботу у класі

Заключне слово учителя.

Запорізька Січ розмістилася на кількох невеликих островах Дніпра, а знали її по всій Європі. Запорожці не тільки відстояли незалежність України, а й надійно захищали Європу від східних ворогів. Європейські та східні правителі мали за честь дружбу й співпрацю з козацтвом. Козаки захищали рідну землю та православну віру.

Микола Гоголь в історичній повісті «Тарас Бульба» правдиво і яскраво описав Запорозьку Січ, козацький побут 14-15 століття. Увесь перший розділ пройнято згадками про «розгульне Запорожжя». У читача складається початкове уявлення про вільну козацьку республіку, її значення в житті українського народу. Це - експозиція до майбутніх подій. У другому та третьому розділах показане життя полкової старшини та побут запорожців, життя на Січі. Рішення Тараса підняти козацтво до зброї є зав’язкою майбутніх подій.



Домашнє завдання (диференційоване).

1. Опишіть устрій запорозького війська.

2. Складіть козацький універсал (перелік законів Запорозької Січі).

3. Знайдіть у повісті епізоди, які ілюструють життя жінки-козачки.


c:\users\master\appdata\local\microsoft\windows\temporary internet files\content.word\img_20171216_140936.jpg

c:\users\master\appdata\local\microsoft\windows\temporary internet files\content.word\img_20171216_140907.jpg

c:\users\master\appdata\local\microsoft\windows\temporary internet files\content.word\img_20171216_141022.jpg

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка