Тема. Людина починається з добра



Скачати 153.75 Kb.
Дата конвертації29.12.2017
Розмір153.75 Kb.


Виховний захід
«Людина починається

з добра»
4 клас

Тема. Людина починається з добра

Мета.Формувати в учнів життєвонеобхідні компетентності:

доброту, людяність, милосердя, взаємоповагу і

взаєморозуміння.

Обладнання. Святково прибраний зал, на стінах плакати із

висловами відомих людей про добро, милосердя, людяність.

Дійові особи:Чарівник, Сонечко, Блискавка, Вовк, Білочка,

Добро, Зло, Ангел
Сказав мудрець:

- Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!
І. Вед. Найвища наука життя – мудрість. А найвища мудрість – бути

добрим. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність , уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати в горі й біді – це завжди було в характері українського народу. У наших традиціях споконвіку збереглася звичка поділитися з бідним, дати притулок подорожньому, допомогти немічному, хворому, заступитися за беззахисного і скривдженого. Що ж потрібно зробити для того, щоб ці згадані добрі звички і традиції, оте всенародне милосердя, що здавна було властиве нашому народові зберегти навіки?

ІІ. Вед. Інколи в нас закрадається думка і постає запитання: яка

вулиця веде до храму добра? Де той шлях до правди і любові, яким треба йти кожному. На це питання публіцист Ігор Золотухін відповів так: «Ця вулиця проходить через вулицю кожного з нас, і той храм, храм добра, правди і любові кожен повинен будувати в собі, вимітаючи зі своєї душі зло і брехню, які вгніздилися в ній і руйнують її. Якби кожна зла людина зробила на одну погану справу менше, а кожна добра - на одну справу більше , на стільки світлішим стало б наше життя. Якби кожен, хто може, допоміг хоча б одній конкретній людині, світ став би набагато кращим.


1. Добрим бути просто чи не просто?

Не залежить доброта від зросту.


2. Як людей полюбиш, пошануєш,

Силу для добра в душі відчуєш.


3. І закрутиться Земля скоріше,

Якщо разом станемо добріші.

4. Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє.


5. І якщо вона як сонце світить

То радіють і дорослі й діти.


Інсценівка
Буква «Де» звелась на ноги

І прибігла вже до школи

- Гей, гукнула буква «Де» -

Хто до мене приведе.

Букви лагідні і милі,

Щоб я слово утворила?

Покотилась буква «О»,

Притулилась – вийшло «До»,

Далі «Бе», а потім «Ро»

Вийшло слово в нас – ДОБРО!


1. Добро твориться просто-

Ні за так.

Так, як цвіте і опадає мак,

Як хмарка в’ється,

І сміється пташка,

Як трудиться мурашка – горопашна.


2. Ти добро лиш твори повсюди,

Хай тепло твої повнять груди.

Ти посій і доглянь пшеницю,

Ти вкопай і почисть криницю.


3. Волю дай, нагодуй пташину,

Приласкай і навчи дитину.

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити.

4. Суперечка двох дітей:

Хлопчик: - Добро – це цукерки!

Дівчинка: - Ні, Павлику! Це мама!

Хлопчик: - Це печиво і шоколад!

Дівчинка: Я ж кажу, що мама і бабуся!

Хлопчик: - А я кажу, що велосипед!

Дівчинка: Та скільки тобі говорити? Це мама, тато, дідусь, бабуся,

друзі, котик , собачка… Людина!


5. Якщо людина добре серце має,

Вона іде у світ добро творить.

В її очах любов і ласка сяє.

Така людина сонечком горить.


«Татова порада»
Прибіг щодуху син додому,

До татка голосно гука.


Син. Я провідав у лікарні

Свого товариша – дружка!

То ж правда, тату, добрий я

І маю серце золоте.

Замислився тато на хвилинку

І так сказав йому на те:


Тато: Коли тебе в тяжку годину

Людина виручить з біди,

Про це добро, аж поки віку,

Ти , синку, пам’ятай завжди.

Коли ж людині щиросердно

Ти зробиш сам добро колись,

Про це забудь, аж поки віку,

Мовчи й ніколи не хвались.


Нехай добро до вас щоднини прибуває,

Як струмінь чистої джерельної води.

Хай зло далекими стежками обминає,

А радість поруч йде в житті завжди.


Пісня «Даруй добро»

Під музику заходить чарівник.
Чарівник. Доброго дня всім хлопчикам і дівчаткам. От почув вашу

цікаву розмову й завітав до вас.


Учень. Проходьте, шановний. Але скажіть, хто ви такий?
Чарівник. Я відомий казковий магістр доброї магії. Дозвольте

представитись, чарівник – Добровик.


Учень. Ласкаво просимо, магістре.
Чарівник. Я чув, як ви, діти, розповіли чимало гарних історій.

Напевно, ви зустрічали чимало добрих людей. Запам’ятайте : ваші добрі вчинки – це радість не лише для тих, кому їх адресовано, але й для вас. І ще треба завжди пам’ятати , що на добро, зроблене для вас іншими, треба відповідати також добром. А тепер пропоную трохи погратися.


Гра «Збери приказки чи прислів’я»

  • Добре діло роби (сміло)

  • Добрі діла тихо ходять, а злі… (як дзвони дзвонять).

  • Хто людям добра бажає, той … (і сам має).

  • Добрі вісті не лежать на … (місці).

  • За добро …(добром і платять).


Звучить музика. Заходить Сонце та Блискавка.
Чарівник. Якось зустрілись на небі Сонце та Блискавка.
Блискавка. (Звертаючись до сонечка) Скажи, Сонечко, чому люди

тебе люблять, а мене ні? Твоїй появі радіють , а моєї лякаються. Адже я така ж яскрава, як і ти?


Сонце. Хіба ти не знаєш, що і тварина, і людина любить тепло,

ласку.
Блискавка. Якщо я вдарю у сухе дерево, і воно спалахне, людям

також буде тепло від полум’я. Та це їх не влаштовує.

Сонце. Річ у тім, Блискавко, що твого тепла вистачає лише на

короткий спалах, та й він більше лиха приносить, ніж користі. А моє тепло тривале, і від нього все квітує й радіє.
Від серця й до серця хай йде доброта,

Теплом, зігріваючи душі.

Тобі я брат, мені ти брат –

Завжди пам’ятати я мушу.


Йтиму садом, полем, а чи лугами,

Буду я природі вірним другом,

Не столочу навіть і трави,

Я скажу їй: «Зеленій, живи»!

Коли ж лісом буду я іти ,

Теж посію зерна доброти,

Побажаю дереву і пташці,

Щоб віки жили у мирі й ласці.


Інсценівка «Вовк і білочка»

Чарівник. Трапилась ця історія в лісі. Якось мале білченя

стрибало з гілки на гілку й раптом зірвалося і впало на сплячого вовка. Вовк прокинувся і схопив білченя.
Білченя. Не їж мене, вовче, відпусти.
Вовк. Гаразд, я відпущу тебе. От тільки скажи мені, чого ви,

білки, завжди такі веселі . Як гляну на вас, ви весь час стрибаєте та граєтесь. А мені увесь час сумно.


Білченя. Спочатку пусти мене на дерево, а звідти я скажу тобі, чого

ти весь час сумуєш.


Чарівник. Вовк відпустив білченя. Воно вискочило на гілку й сказало

вовкові.
Білченя. Ти хочеш знати, чого тобі завжди сумно? Тому що ти злий.

Тобі злість серце пече. А ми веселі тому, що добрі й нікому зла не робимо.

Чарівник. Якщо чинити добре, то і на серці добре, а злі справи

нікому радості не приносять, навіть тому, хто їх

чинить.
- Поспішайте, друзі, робити добро!

Нехай ніколи зло не затьмарить вашу душу!
Сонце. Хай тепло ваших сердець зігріває всіх – і рідних, і друзів, і

навіть незнайомих людей.


Блискавка. І тоді настане час, коли ви зможете сказати: «Я роблю

важливу справу – приношу людям радість!»


1. Слабким не чиніть і найменшого зла,

Хай вас не боїться пташина мала,

Хай лащаться котик та цуценя,

Метелика з квітки не треба зганяти,

Не ображайте дрібної комашки…,

Добрим бути зовсім не важко.


«Шкоденятко»

Хто розбив сьогодні вазу?

З’їв цукерки всі одразу?

На стілець намазав клею?

Кицьку за хвоста приклеїв?

Хто насипав солі в цукор?

Хто м’ячем об стіни стукав?

Хто роздер нові штанці?

В люстру кидав камінці?

Вліз у маленьку шухляду,

Відкусив шматок помади,

Скрізь розлив одеколон?

Розкрутив магнітофон?

Хто налив компоту в туфлі?

Розтрусив пшоно на кухні?

Хто? Хлопчина чи дівчатко?

Це маленьке шкоденятко.
Пісня «Хай радіють усі».
Звучить музика. З’являється Зло.

Зло. Радієте, веселитеся?! Я зараз зіпсую вам все свято, бо я – Зло.

Не вірите? Це ж я підсипало солі Добру до чаю, заставило чорненького відібрати цукерку у маленької дівчинки, насміхалося із старенької бабусі, матусю відправило у дім перестарілих.

Зірвало квітку – і вона зів’яла,

Зловило метелика, і він помер у мене на долоні.

Коли де – небуть квітку бачу,

«Зірви» - кричить мені, аж плаче.

Повз деревце іду зелене,

«Зламай!» - схиляється до мене.

В гніздечку пташку встріну в гаї,

«Зжени мене , мерщій!» - благає.

«Забий!» - з болота жаба просить.

«Замуч!» - цвіркун сюркоче в просі.
Вбігає Добро. Е ні, постій, зупинись, Зло. Я не можу цього слухати і

не допущу цього. Тут тобі не місце. І буде все навпаки. (Проганяє Зло).

Коли де бачу квітки очі-

«Люби» - вона мені шепоче.

Повз деревце іду зелене-

«Привіт!» - схиляється до мене.

В гніздечку пташку встріну в гаї,

Питає пташка: «Як ся маєш?»

«Спочинь» - з болота жаба просить.

«Всміхнись» - цвіркун сюркоче в просі.

Який же світ кругом чудовий?!

Додому йду в добрі й любові.


1. Не забудь ні старця, ні дитину,

Поділись останнім сухарем.

Тільки раз ми на землі живемо. У могилу не бери провину.

Зло нічого не дає, крім зла,

Вмій прощати, як прощає мати,

За добро добром спіши воздати –

Мудрість завжди доброю була.

3. Не говори про доброту,

Коли ти сам нею не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.
4. Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово,

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.


5.Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині,

Немає вищої святині

Як чисте сяйво доброти.


«Яблуко»

На галузці яблуко висіло,

Каменем я кинув – перебив

Гілочку – аж серце заболіло:

І навіщо я таке зробив?

Не подумав. Лютий недотепа.

За добро я розплатився злом.

І стоїть коло дороги щепа,

Наче птах з підстреленим крилом.

Яблунько моя зеленокрила,

Може, ти й заплакала тихцем.

Ти для мене яблуко вродила.

Я ж у тебе кинув камінцем.

Засихає перебита галузь,

І в душі горить, немов батіг,

Совість, ну а яблуко зосталось, -

Мій важкий, хоч недостиглий гріх.

«Маленькі настанови»

Виростай, дитино, - каже мені мати,

І розкриється весь світ тобі –

Зможеш легко труднощі долати,

Як повік не зрадиш доброті!

Пожалій мурашку і полий ромашку,

Кущик посади!

При потребі старшому

Меншому і слабшому

Вмій допомогти
Гра «Якщо ти добра людина, то повинен…»


  • Робити комусь зло, якщо ніхто цього не бачить.

  • Допомогти мамі мити посуд.

  • Не вмиватися.

  • Берегти рідну природу та оберігати її.

  • Шанувати працю інших людей.

  • Галасувати, коли хтось відпочиває.

  • Бути вихованим, стриманим.

  • Обманювати, хвалитися, сваритися.

  • Насміхатися з чужого горя.

  • Добре вчитися, багато читати.

  • Не слухати своїх батьків.

  • Любити своїх батьків.

  • Ділитися тим, що в тебе є.

  • Ображати інших.

  • Спати на уроках.

  • Красти.

  • Захищати слабшого.

  • Допомагати друзям у біді.


Гра «Добрі чарівники»

(Проводиться як інтерактивна вправа»Мікрофон»)

- А зараз я пропоную вам стати добрими чарівниками. У мене є чарівна паличка. Я буду підходити до вас, торкатися паличкою, а ви будете називати хороші вчинки учнів класу або друзів. (Учні називають хороші вчинки однокласників, знайомих.).


- Бачите, як багато в нас гарного, доброго. Намагатимемося і надалі берегти і примножувати ці добрі вчинки. Щоб ваші обличчя були завжди радісні від того, що ви зробили доброго, а на обличчі ніколи не зникала усмішка.

Гра для батьків. «Конституція Дружби».

(Проводиться як інтерактивна вправа «Два – чотири – всі разом»)
- Річ у тому, що в королівстві Добра діються злі закони, які заважають мешканцям королівства потоваришувати одне з одним. Повсюди тут сварки, негаразди, ворожнеча. Тож вам потрібно придумати такі закони, що об’єднають мешканців королівства і зроблять їх добрими і дружніми.

(До гри запрошується 3 батьків. Завдання: - за 2 хвилини придумати якнайбільше добрих законів дружби, за якими мають жити мешканці казкового королівства.)

Орієнтовний список законів:

- завжди прислухатися одне до одного;

- не брехати одне одному;

- ніколи не вимагати винагороди;

- допомагати самим, не чекаючи, коли тебе попросять.

- не залишати одне одного в біді;

- завжди чинити по справедливості;

- не бути самовпевненим і т. д.


1. Врятуєм криничку, джерельну водичку,

Щоб спрагу втомив перехожий.

Піднімем калину, мов юну дівчину,

Щоб очі голубив цвіт гожий.


2. Врятуєм пташину

В холодную днину,

Щоб світ звеселяла піснями,

Попросимо сонце, заглянь у віконце,

Щоб щастя витало між нами.

- Якщо щастя буде витати між нами, ми будемо частіше всміхатися. Бо сміються від душі лише добрі люди, а злі завжди насуплені, невдоволені, їх ніхто не любить.

Посміхайтеся, люди, частіше,

На землі тоді буде світліше.

І проблеми зникають умить,

Якщо посмішка в серці горить.




Твори добро

Ти усміхнися небу,

Усім, хто біля тебе:

І братику й сестричці,

І сонечку й травичці.

Люби усіх довкола,

Удома та у школі,

І ця любов із Неба

Повернеться до тебе

Прощай дрібні образи

І помирись одразу.

Хто вміє всім прощати,

Сильнішим здатен стати.

Твори, добро дитино,

І у твоїй родині

Воно знайде домівку

Віднині і довіку.

Пісня «Посмішка»

Що сталось з малюком

Жив на світі хлопчик гарний

Був розумний і охайний!

Але часом так траплялось,

Що в хлопчину зло вселялось!

Він то плакав, то кричав,

Іграшки кидав й бурчав,

Їв, мов слоник, без упину!

Підмінили нам хлопчину?

То ж скажіть нам всі разом –

Сталося що з малюком?

Раптом Ангел прилетів,

На плече хлопчині сів.

Його ніжно обійняв

І тихесенько сказав:
Ангел. Хлопчику в таку хвилину

Слід про мене нагадати:

Лише чемних і слухняних

Можу я охороняти.

- У кожної людини є її Ангел – хоронитель, який охороняє від біди. Якщо людина робить добрі справи Ангел радіє, а злі – плаче, тужить, втрачає свої сили. Я бажаю Вам, щоб ви робили тільки добро, щоб Ваш Ангел – хоронитель радів і завжди приходив на допомогу у тяжкі .
Навчаймося добра, як вчаться мови діти,

Щоб потім все життя його творить святе.

Плекаймо крізь роки троянди ніжні й жито,

Тримаймо у руках, як сонце золоте.


Даруймо для людей погожі дні весняні,

Щоб щедрим садом вік святився небокрай,

Щоби беріз пісні лунали до нестями,

І повнився добром наш дім і рідний край.


Лікуймо наші зболені серця,

Лікуймо наші душі зачерствілі,

Несімо правди непогасний стяг –

І кривда нашу душу не поцілить.


Є ще спасіння від недуг людських,

Джерела віднайдімо лиш цілющі…

Мов подорожником торкнімося до них

Й добром розквітнуть, просвітліють душі.

Скропімо серце щире, не черстве

Людського милосердя еліксиром,

Воно хоч кволе, знову оживе,

У справедливість й людяність повірить.


- Подивіться навкруги і уявіть собі, що поруч тільки гарні люди, які завжди допоможуть , підтримають. І нехай кожен з вас задумається: «А чи все я зробив для того , щоб людям біля мене було затишно, спокійно? Тож пам’ятайте, що доброта – ознака сили, а не слабкості. І нехай завжди супроводжують вас слова геніального поета Т. Шевченка «Раз добром нагріте серце – вік не охолоне». Віддані людям тепло і душевна доброта обов’язково повернуться до вас. Бо ми послані на землю, щоб примножувати добро і красу, творити земний рай, а не бути лише споживачами. Маємо таке коротке життя, то ж хай не буде в ньому місця злим помислам.

Промінчик доброти
- Уявіть, що в ваших долонях безпорадне пташеня. Зігрійте його. Повільно по одному пальчику складіть долоньки, сховайте у них пташеня, подихайте на нього, зігріваючи рівним спокійним диханням. Прикладіть долоні до своїх грудей, віддайте пташеняті добро і ласку свого серця і дихання. А тепер розкрийте долоні – і побачите, що пташеня радісно злетіло. Посміхніться йому і не сумуйте – воно повернеться до вас.
Промінчик Любові – «Сонечко»

(Проводиться як інтерактивна вправа «Коло ідей»)


- Наше сонечко ніяк не може засвітитися. Йому не вистарчає промінчиків. Кожен з вас подарує сонечку чарівні промінчики, промінчики любові, що йдуть від вашого сердечка. Притуліть промінчики до свого серця, щоб воно ввібрало найкращі почуття любові, і подаруйте його сонечку. І нехай в нашому класі завжди панує любов, мир, злагода, порозуміння, щастя, а в кожному серці нехай завжди горить сонечко доброти та любові.

(Діти прикріплюють до сонечка промінчики із словами:

Бадьорість, веселість, гідність, доброта, дружба, єдність, життєрадісність, злагода, краса, любов людяність, милосердя, мир, мудрість, надійність, повага, радість, чесність, шанування, щирість, щедрість).
«Сонячний промінчик»


  1. Не економте доброти,

Не бережіть її назавтра,

Не бійтесь власно проказати

Своє «люблю, своє «прости».
2. Не економте доброти

ЇЇ примноживши, віддавши,

Добро – то не «моє», а наше,

Йому застою не знести.


3. Бо та невчасна доброта

Ота любов про людське око, -

Вона ще, може, не жорстокість,

Але уже й не доброта.


4. Вона уже – та сіра тінь,

Та проміжна байдужа смуга,

В якій холоне погляд друга,

І опадає пил століть.

5. Не економте доброти,

Не вірте, що у світі – дужі.

Вони – цинічні та байдужі –

Ці переможці без мети.


З роду в рід кладе життя мости:

Без коріння саду не цвісти,

Без стремління човен не пливе,

Без добра загине все живе.


То ж плекай у свому серці сад,

Йди вперед, не повертай назад.

І нехай істина стара:

Людина починається з добра.



Пісня «Ми бажаєм всім добра.»







Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка