Тема. Леся Українка. Дитинство поетеси, роль родини у її вихованні. «Мрії», «Як дитиною, бувало…»



Скачати 85.74 Kb.
Дата конвертації16.01.2018
Розмір85.74 Kb.



Тема. Леся Українка. Дитинство поетеси, роль родини у її вихованні. «Мрії»,

«Як дитиною, бувало…». Неповторний світ дитинства в цих поезіях

Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю видатної письменниці, допомогти їм усвідомлювати ідейно-художній зміст і значення поезії Лесі Українки; розвивати навички виразного читання, коментування ліричних творів, визначення ролі художніх засобів у них, характеризувати образ лі­ричної героїні; виховувати почуття любові до батьків, родини, на прикладі життя Лесі Українки формувати життєву стійкість, працелюбність, оптимізм.

Обладнання: портрети Лесі Українки; виставка творів поетеси; аудіозапис "Місячної сонати" Л. Бетховена; презентація

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.


Хід уроку

    1. Організаційний момент

Добрий день, шановні діти й гості!

Ще один за розкладом урок.

Щоб пірнути в літературну безодню,

Давайте зробимо наступний крок.

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!


ІІ. Створення психологічної ситуації (звучить аудіозапис "Місячної сонати" Л. Бетховена )

Учитель. Прадавній, густий, мов темна стіна, волинський ліс зустрічає дівчинку. Вона з якимось душевним трепетом ступає під склепіння могутніх дерев. Простягають покручені руки столітні дуби, мов хочуть обійняти й затягнути в сповнені тривоги нетрі.

Але дівчинка не боїться нічого. Дядько Лев розповів їй про лі­сових жителів, і вона так хоче їх побачити! Дівчинка знає, що десь там, у глибині лісу, заховалася його таємнича жителька - Мавка. Он, здається, блиснули зелені очі, промайнула гнучка, легка пос­тать. Але ні, то сяйво повного місяця міниться - грає на тремтли­вому осиковому листі, воно тріпоче, мов серце дівчинки.

Як хочеться побачити Мавку, Лісовика, Русалку, Водяника, Перелесника! А може, живуть у вербиці, чи в стрункій березі, чи в тремтливій осиці, або в замріяному кленові, чи мудрій бабусі- ялині? Люди слухають чарівні пісні в шелесті їхніх гілок.

"Так, мов крізь лісові хащі, пробивалася крізь нездоланні хвороби, цензурні заборони, ворожі нападки мужня жінка-поетеса Леся Українка. Але вона завжди вірила, що життя не можна вби­ти, як не можна здолати вічне прагнення людини до волі, щастя, сонця, пісні" (Б. Чайковський).


III. Актуалізація опорних знань учнів

  1. "Закінчити речення".

Справжні прізвище, ім'я та по батькові Лесі Українки... (Ко­сач Лариса Петрівна ).

Її мати також була письменницею, відомою під іменем... (Оле­на Пчілка ).

Дитинство Лесі переважно проходило в мальовничому селі... ( Колодяжному ).

Народилася в місті... (Новоград-Волинський)'.


IV. Оголошення теми та мети уроку

V. Вивчення нового матеріалу

1. Дитинство поетеси, роль родини в її вихованні (повідомлення підготовлених учнів).

Слайд №1,2

Слайд №3

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) народилася 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському у дворянській ро­дині.



Слайд №4

Мати Лесі – письменниця Олена Пчілка (О. Драгоманова) палко кохалася в народному мистецтві, невтомно збирала його зразки: орнаменти, вишивки, тканини, пісні, казки тощо.

Батько Лесі - Петро Антонович Косач - був людиною освіче­ною (закінчив юридичний факультет Київського університету), а натурою - лагідним і добрим.
Слайд №5

З усіх шістьох дітей (два сини і чотири дочки) Леся найдужче вдалася в батька – і вродою, і характером, і звичками. Батько чуйно і сердечно ставився до дітей, однак найбільше любив Лесю, до неї був найніжнішим. Можливо тому, що вона мала слабкіше здоров’я, а може за її талант, який розпізнав раніше за інших, навіть за матір


Слайд №6

Лесин брат Михайло був старший за неї на півтора року. Все життя їх зв’язувала найщиріша дружба. До тринадцятирічного віку Лесі вони були нерозлучні – разом бавилися і мріяли, разом читали й навчалися. За цю нерозлучність їх жартома називали спільним ім’ям – Мишолосіє.



Слайд №7

Дуже рано почала Леся знайомитися з народною творчістю: піснями та художніми виробами. Мати возила дітей до різних сіл та містечок. Там вона зачаровано слухала веснянки, які селяни співали бодай чи не всім селом. Багато пісень увійшло у побут Косачів і стали там улюбленими піснями; це такі як “Подоляночка”, “Зайчик”, “Женчичок - бренчичок” та інші.

У чотири роки дівчинка вже вміла читати, у п'ять - грала на фортепіано і пробувала писати власну музику, у вісім - вимережила батькові сорочку, у дев'ять - написала свій перший вірі "Надія", який присвятила улюбленій тітоньці Олені.
Слайд №8

До десяти років Леся росла і розвивалася, як і всі діти. Була радісна, весела, любила співати й дуже добре танцювала вдох з братом «козака»

Коли їй виповнилося 5 років, батьки купили їй фортепіано. Любила музику, особливо гру на фортепіано, виявляла композиторські здібності.

Любила Леся серйозну роботу: вона завжди мала свій квітник і город, сама його обробляла і доглядала.


Слайд №9

Маючи чудові здібності, Леся оволоділа кількома мовами, історією, літературою. Дев'ятнадцятирічною дівчиною вона написала для молодшої сестри підручник "Стародавня історія східних народів», який пізніше був виданий як посібник для національної школи.


Слайд №10, 11

Наприкінці 1878 р. в житті Косачів сталися зміни: батька перевели на службу в м. Луцьк, а наступного року переїхала туди вся сім'я. Навесні 1882 року родина Косачів перебралася на постійне проживання до села Колодяжного. В цьому селі Леся за допомогою свого брата Михайла виконала дуже цінну роботу: записала від різних людей дуже багато пісень.

Перед текстами кожної пісні наклеєна була стрічка нотного паперу з нотами мелодії тієї пісні
Слайд №12

Та скоро сталося велике горе…



Ось як розповідає її брат Михайло:

«… 6 січня 1881 року в Луцьку Леся пішла на річку Стир подивитися як святять воду, у неї намокли ноги в крижаній воді,вона застудилася. Почала боліти права нога, яка і раніше давалася взаники, але ще ніхто не знав, яка страшна хвороба стоїть за цим, - туберкульоз…»
Слайд №13

Відтоді почалися неймовірні страждання. Хвороба прогресувала, вражаючи кістки, легені, нирки сухотами.



Слайд №14
Свою журбу, що доведеться відмовитися від музичних занять, Леся вилила в автобіографічній елегії «До мого фортеп'яно». Через хворобу до школи не ходила, та завдяки самоосвіті, феноменальним здібностям до мов, літератур, історії стала високоерудованою у цих галузях знань.

Ларису Петрівну лікували. Через важку хворобу Лесі Українці доводилось їздити на лікування до Єгипту, Італії, Німеччини, у Грузію. Слайд №15


Леся Українка не корилася хворобі, активно займалася самоосвітою, завдяки чому стала найосвіченішою жін­кою в тогочасній Європі. Творча спадщина Лесі Українки багато­гранна: вірші, поеми, драматичні твори.

Слайд №16

Слайд №17

Слайд №18

Слайд №19
Померла в 1913 році, похована у Києві на Байковому кладо­вищі.

Слайд №20

Слайд №21

Слайд №22

Слово вчителя.

Стан Лесиного здоров'я не дозволяв їй не лише вступити до гімназії, а й систематично навчатися вдома.

Періодично давалася взнаки хвороба і тяжко мучила її, що будо не до науки. Цілими тижнями й місяцями доводилося лежати в ліжку.

Перебування на самоті спонукало Лесю до мрії й фантазуван­ня. Працював мозок, роїлися думки. Найщирішим порадником, співрозмовником і другом стає для Лесі книжка. Вона відкриває перед юною читачкою безмежний світ.

Досить було побачити дівчинці якийсь малюнок чи світлину — і в її уяві складалася ціла історія.

Леся багато знала про лицарство, однак "очарував розум" її не переможець, а переможений, той, що уже відчуваючи на своєму серці гострий кінець списа, не благав пощади, а безстрашно від­повідав: "Убий - не здамся".

Цей вислів став гаслом Лесі Українки.

Із розділу "Лексикологія" ви знаєте, що в нашій мові вживаються власні українські й запозичені слова. "Мрія" — слово власне українське, його ввів до активного словника української мови видатний українець М. Старицький. Про це стверджує Юрій Хорунжий у романі "Борвій".


Поезія «Мрії» написана поетесою в Ялті 18 листопада 1897 р.




  1. Виразне читання учнем вірша Лесі Українки Мрія".


3. Опрацювання змісту поезії Л. Українки «Мрії» за питаннями:

- Чи полюбляєте ви мріяти? Яка ваша мрія?

- Чому вірш називається «Мрії»?

- Які автобіографічні риси поетеси відображені у вірші?

- Як письменниця характеризує дитячі роки?

- Знайдіть слово , яке вказує на негативне ставлення ліричної героїні до переможців.

-Як ви думаєте, хто в даному випадку сильніший – переможець чи переможений? Чому?

- Як ви вважаєте, чому ліричній героїні вірша «Мрії» ближче до серця переможений, а не переможець?

- А на чиєму боці ви й чому саме?



  1. Виразне читання поезії учнем "Як дитиною, бувало..."

  2. Словникова робота.

Епіграма – невеличкий вірш, що висміює якусь особу.
6. Бесіда за питаннями для обговорення змісту поезії:

  • Який настрій викликає поезія?

  • Унаслідок чого героїня твору страждає, терпить тяжкі муки?

  • Чому на запитання «Що болить?» героїня не зізнавалася у власних стражданнях?

  • А ви вмієте терпіти навіть тоді, коли це неможливо?

  • На скільки умовних частин можна поділити вірш ( на дві)

  • Які риси характеру ліричної героїні виявляються у першій частині вірша? (Гордість, стійкість, витривалість, терплячість).

  • Які зміни відбуваються з ліричною героїнею вірша у другій частині? (Вона забуває давню гордість, боїться когось образити сміхом, схильна до прощення, тому плаче, щоб не сміятися над людськими вадами)



  1. Скласти асоціативний ряд до характеристики образу героїні поезії «Як дитиною, бувало…»






  1. Назвіть художні художні особливості поезії:

  1. риторичне запитання: «Що болить?»;

  2. метафори: «біль доходив», «зірватись має ...епіграма»;

  3. епітети: «злий жарт», «епіграма гостра, злобна».


VІ. Підбиття підсумків уроку

Рефлексія

«Незакінчене речення»

(Учні, отримавши різнокольорові смужки, продовжують речення, записані на зворотному боці цих смужок)

Я знаю..


Я зрозумів…

Я запам’ятав…

Я навчився …

Я спробую…


VІІ. Оцінювання та коментар

Урок доходить вже кінця.

Усі ви плідно працювали,

Знання всі чесно здобували,

І працювали краще, ніж могли.

Тепер роботи залишилось небагато:



Усім оцінку треба виставляти.
VІІІ. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять вірш Лесі Українки «Як дитиною, бувало…»; виразно читати вірш «Мрії»; розповідати про життєвий шлях поетеси; зробити ілюстрації до твору; завдання для учнів високого рівня: написати твір-мініатюру «Що захоплює мене в Лесі Українці».

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка