Тема. Ігровий кінематограф. Світове значення творчості О. Довженка. «Поетичне кіно». Творчий портрет І. Миколайчука. Мета



Скачати 148.01 Kb.
Дата конвертації26.10.2017
Розмір148.01 Kb.
ТипПовідомлення

Тема. Ігровий кінематограф. Світове значення творчості О. Довженка. «Поетичне кіно». Творчий портрет І. Миколайчука.

Мета: ознайомлювати учнів з історією розвитку ігрового українського кінематографа, творчістю видатних діячів кіно – О. Довженка та І. Миколайчука;

Розвивати зацікавленість культурною спадщиною українського кінематографа, аналітичні та творчі здібності, вміння висловлювати свою думку, образне мислення, уяву, фантазію;

Виховувати повагу до українського кінематографа та діячів кіномистецтва, захоплення їхньою діяльністю та бажання долучатися до джерел культури.

Обладнання: мультимедійний проектор, дошка.

Оснащення: виставка творів О. Довженка, М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», портрети О. Довженка, І. Миколайчука, Б. Ступки, О. Сумської, епізоди з фільмів за участю І. Миколайчука.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Зв'язок з іншими предметами: українська література , історія .

Словник термінів: Художнє , або ігрове кіно – вид кіномистецтва, що зображує дійсність в образах, створених об’єднаними зусиллями сценариста, режисера, оператора, акторів та митців інших кіно професій.

Епіграф: Кожна перемога українського кіно –

це приголомшлива історія,

але це перемога не індустрії,

а конкретної людини»

Олесь Санін (укр. кінорежисер, актор)

Хід уроку


  1. Організаційний момент.

  • Доброго дня, діти, шановні гості! Подивіться мені в очі, погляньте один на одного, усміхніться. Із цих промінчиків добра, що заіскрилися на ваших очах ми і почнемо наш урок.

  1. Повідомлення теми і мети уроку.

Тема нашого уроку: « Ігровий кінематограф. Світове значення творчості О.Довженка. «Поетичне кіно». Творчий портрет І. Миколайчука.»

Епіграф: Кожна перемога українського кіно – це приголомшлива історія, але це перемога не індустрії, а конкретної людини»

Олесь Санін (укр.. кінорежисер, актор)



Словник. Художнє , або ігрове кіно – вид кіномистецтва, що зображує дійсність в образах, створених об’єднаними зусиллями сценариста, режисера, оператора, акторів та митців інших кіно професій.

Розповідь-вступ учителя.

Кіно дозволяє нам , простим глядачам, поринути у новий незвіданий світ – світ фантазії, історій та мрій, у якому нам не побувати насправді, проте який щодня забарвлює і прикрашає наше буденну реальність. Сьогодні навіть важко уявити життя без кіно. А українське кіно – це особливі кінострічки. Вони зняті на Батьківщині, в них проглядається історія нашого народу, сяють українські кінозірки, творять українські режисери. Це наша гордість і наша надія. Яким чином український кінематограф колись досяг свого розквіту і в якому стані він перебуває сьогодні? Що таке художнє кіно? Яке значення має творчість О. Довженка та І. Миколайчука? На ці запитання ми дамо відповіді на нашому уроці, де ми згадаємо найяскравіші українські кінофільми та найгучніші імена, якими ми маємо завжди пишатися. Допоможуть нам наші учні творчо – пошукової групи, які збирали інформацію. А ви протягом уроку будете робити відповідні записи у зошитах і створите фільмографію «Українське кіномистецтво». Допоможе вам хронологічна таблиця, яка є на ваших партах. Працювати ви будете в парах. Кожна пара Методом «кольорових капелюшків» дасть оцінку побаченого і почутого з різних позицій. (У дітей на парті кольорові капелюшки , що означають:



Синій колір – життєвий урок, рожевий – емоції, чорний – критика, білий – реальність). Це також записано на дошці.

3. Актуалізація опорних знань учнів.

- Діти, а зараз методом «Мозкового штурму» давайте згадаємо, що таке кінематограф? (Це творення і показ фільмів).

- Яку країну називають Батьківщиною кінематографу? (Францію, 1895 р.)

- Які основні види кіномистецтва вам відомі? (художній , документальний, анімація, науково – популярний).

- Яка існує найвідоміша премія, пов’язана з кіно? (нагорода Американської академії мистецтв «Оскар»).

4. Мотивація навчальної діяльності.

- Методом «Крок за кроком» оцініть, будь ласка, рівень своїх знань з теми на даному етапі. (учні по черзі виходять до дошки).



5. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

(Випереджувальні завдання)

Розповідь учня – кінокритика.

Перші режисери українських кінострічок початку 20 ст. віддавали перевагу екранізації популярних українських вистав, таких як «Наталка Полтавка». «Москаль – чарівник» . У той час мали місце спроби створення фільмів на історичну тематику, наприклад, «Богдан Хмельницький» за п’єсою М. Старицького. У фільмах брали участь відомі артисти укр.. театрів – корифеї української сцени: Марія Заньковецька, Микола Садовський та інші.

Наступний період українського ігрового кіно починається з 1919 року, коли в Радянській Україні відбувається тотальне одержавлення кіно . У цей час з’являються екранізації класичних творів національної літератури: «Микола Джеря», «Борислав сміється».

У 1922 році засноване Всеукраїнське фото кіноуправління. На Одеській кінофабриці відбувалися знімання багатьох фільмів, що ставили московські кінорежисери. А вже в 1928 році було введено в дію Київську кінофабрику, яка в майбутньому буде носити ім’я О. Довженка, про якого американський актори і режисер Чарлі Чаплін сказав: «Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета – Олександра Довженка».



Вчитель. Читає вірш під музичний супровід «Аве, Марія».

Низький уклін чернігівській землі

І Сосниці над тихою Десною.

Він тут з душею мрійною, ясною

Родивсь і ріс у цім простім селі.

Він тут ходив на зорі світанкові,

Вдихав життя, духмяний запах трав,

Тут щирим серцем, сповненим любові,

Він чари мови рідної вдихав.

В людських сердець незаймані глибини

Своїм він серцем глибоко проник-

Співець краси, природи і людини,

Душі людської дивний чарівник.

Іван Гончаренко

Олександр Петрович Довженко народився у простій селянській хаті, яку ледве було помітно з – поміж золотих соняшників, ніжних мальв, бузини, порічок та іншої рослинності, що буяла під вікнами, під солом’яною стріхою. Хата стояла на тихій вуличці села В’юнище, що на околиці Сосниці, на Чернігівщині.

І народився він у сонячний, теплий день – 10 вересня 1894 року, коли гілля в садах вгиналося від плодів, а вуличками важко скрипіли вози з достиглим збіжжям.

Серед мудрих, працьовитих, простих, добрих людей виростав Сашко. Його мати любила все гарно і невтомно прикрашати землю своїми руками : «Нічого в світі я так не любила, як саджати що – небудь у землю, щоб проізростало. Коли саме вилізає із землі всяка рослиночка, ото мені радість», - любила приказувати вона. А з батька Сашкового «можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених і сіячів – він годився на все».

Уже більше 100 років привітно біліє крізь кучеряві віти селянська хатина, де на подвір’ї в оточенні ніжних троянд і святкових соняшників зустрічає відвідувачів скульптура юного Сашка. Здається, щойно вийшов він із батьківського дому і вирушив у великий світ мистецтва.



Учень – знавець творчості О. Довженка.

Стежина О. Довженка до кіномистецтва була довгою. Де тільки не побував і чого тільки не перепробував, аж поки не знайшов себе, нарешті, в кіно..



1926 рік стає переломним у творчій долі О. Довженка. Доля посилає його до Одеси, яка в ті роки була колискою українського кіномистецтва, що тільки – но народжувалося. Юрій Яновський, головний редактор, у своїй новелі напише так: «Довженко знайшов те, чого він шукав… він знайшов полотно, на якому постаті та образи, покладені пензлем, рухаються, живуть , ненавидять і кохають. Його прямування довело його до правдивих шляхів і до живих образів».

Уже в 1926 році Довженко створив за своїми сценаріями перші фільми: «Вася – реформатор», «Ягідка кохання». А от наступна стрічка «Сумка дипкур’єра» (1927 р. ) засвідчила неабиякі мистецькі здібності режисера.

У 1928 році з’явилася «Звенигора», яка принесла Довженкові славу і визнання. Цей фільм і породив, власне, українське поетичне кіномистецтво.

Світову славу О. Довженку приніс його останній німий фільм «Земля» (1930 р.),який було названо у 1958 р. на підсумковому кінофестивалі Всесвітньої виставки в Брюсселі найкращим серед 12 фільмів «усіх часів і народів» . У цей час він одружується з акторкою, режисером його майбутніх стрічок Юлією Солнцевою. До речі, головну жіночу роль Наталки у фільмі «Земля» зіграла Ю. Солнцева. З великим зусиллям він створює свій перший звуковий фільм «Іван» у 1932 році.

З 1933 року починаються складні часи в житті митця. Хвиля масових репресій – і Довженко їде до Москви. Але й тут не знайшов він спокою для душі, лише непевність, розгубленість. Він вирушає на Далекий Схід – наслідком подорожі стає фільм «Аероград» 1935 року.

З початком війни добровольцем іде на фронт. Реалізуватися як кінорежисер не може, тому багато пише. У 1943 р. Довженко завершує кіноповість «Україна в огні», яку Сталін заборонив друкувати і ставити за нею фільм. Страшний удар для митця! Але «мовчки впасти і вмерти» він не хотів. Натомість створює «Повість полум’яних літ», яку 1961 року екранізує Ю.Солнцева.

Завершальним акордом літературної творчості, його лебединою піснею стала «Поема про море». Це був би черговий фільм митця. У 1958 році

Ю. Солнцева його завершить, а у 1959 р. О. Довженку буде посмертно присуджена Ленінська премія.



Учитель.

  • «Поема про море» - це роздуми про народ і особистість, про працю і красу. І саме тут Довженко промовляє до нас крізь роки: « Любіть землю! Любіть працю на землі, бо без цього не буде щастя нам і дітям нашим ні на якій планеті».

Він був сповнений творчих сил, але 25 листопада 1956 р. серце митця передчасно зупинилось на 63 році життя. Автор у своєму «Щоденнику» записав: «Прощай, Україно, прощай , рідна, дорога моя земле – мати. Я скоро помру. Вмираючи, прошу вирізати із грудей моїх серце і хоча б його відвезти і десь закопати на лоні твоєму під твоїм небом. Прийми його. Воно все життя тобі молилось. Не проклинаючи жодної із чужих земель». Всупереч заповіту, поховали Довженка , на жаль, у Москві, на Новодівичому кладовищі. Але для геніїв не існує дати смерті, пам'ять про них живе і понині.

Якщо уявити творче життя О. Довженка, то можна зрозуміти, що воно було надзвичайно складним і трагічним. Таким чином, він неминуче мав прийти до своєї «Зачарованої Десни», яка в його творчій біографії означала щось значно більше , ніж автобіографічна повість про дитинство. У 1964 р.

Ю. Солнцева зняла фільм на кіностудії імені О. Довженка «Зачарована Десна».


  • Готуючись до уроку, діти, ви отримали домашнє завдання попрацювати з повістю «Зачарована Десна». А я уявила декого з вас актором. Тож зараз побачимо, як ви впорались із завданням .

( Робота в групах по 4).

Завдання групі. «Інсценізація уривка повісті «Зачарована Десна».



Сашко . Більш за все чомусь любив я моркву. Вирвав одну – мала, другу – ще тонша. Перебрав цілий ряд, та так і не знайшов ні одної. Тоді посадив усю моркву назад : хай доростає.

Баба. Мати Божа, царице небесна, голубонько святая, побий його , невігласа, своїм святим омофором. Як повисмикував він із сирої землі оту морковочку, повисмикуй йому, царице небесна, і повикручуй йому ручечки і ніжечки, поламай йому пальчики й суставчики. Щоб не їв він тієї морковочки, та бодай його пранці та болячки з’їли. (Баба хрестилась, аж торохтіла від хрестів).

Дід.

- Мамо, а чи не принесли б ви мені мисочку узвару. Так чогось у животі пече.



Баба.

- Га? Це ти лежиш, бодай не встав. Зараз принесу, бодай тебе пранці з’їли, щоб ти їв і не наїдався, щоб тебе розірвало, щоб ти луснув був маленьким.



Сашко.

- Ех, якби оце мені вмерти у малині. Хай тоді шукають, хай плачуть наді мною, хай жаліють, який я був ловкий, свята душечка.



Вчитель. Отже, за своє творче життя О. Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, 2 пєси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, публіцистичні статті і теоретичні праці, присвячені питанню кіномистецтва. Кінопоеми «Звенигора», «Арсенал», кіноповість «Земля» визнані світовими шедеврами, а О. Довженко _ першим поетом кіно.

Ще не прийняла , як приймала його дідів і прадідів, рідна земля – мати свого геніального сина, але ніяка сила не змогла відірвати митця від далекої краси України. Довженко почував себе щасливим від того , що народився на березі сивої Десни і ніколи не зійшов з її берегів.

У 60 – 70 р. на небосхилі українського, а також світового кінематографу яскраво засяяли імена, що прославили Україну на весь світ, - це режисери: Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика; актори – Іван Миколайчук, Юрій Шумський, Гнат Юра, Микола Гринько, Богдан Ступка. У цей час з’являються стрічки, які розпочали унікальний феномен «українського поетичного кіно» - напряму, що мав справжнє «національне забарвлення», був своєрідним втіленням «Українськості» в кінематографі. У рамках «українського поетичного кіно» у 1964 році з’являється легендарна стрічка Сергія Параджанова «Тіні забути предків», екранізація однойменної повісті М. Коцюбинського. Фільм, в основі сюжету якого вічне кохання, над яким не владна навіть смерть, у 1966 р. отримав золоту медаль на Міжнародному кінофестивалі в Салоніках. У головній ролі знявся відомий український актор Іван Миколайчук.

Учень - знавець творчості І. Миколайчука.

Іван Васильович Миколайчук (1941- 1987р.) – український актор, режисер, сценарист. Сучасники називали його обличчям і душею українського «поетичного кіно», блискучим самородком, народним, справжнім, кінозіркою 60 – 70 р. В ті роки майже жоден фільм не обходився без його участі. «Я не знаю більш національного народного генія… до нього це був Довженко», - казав про І. Миколайчука великий С. Параджанов. В його особі українська нація має світового невмирущого героя, який пробуджував національний дух українців. Проте звання народного артиста Миколайчуку так і не присвоїли, бо тодішні ідеологи винесли вирок – «націоналіст». Державну Шевченківську премію І. Миколайчук отримав посмертно.

Народився актор в селі Чортория Чернівецької області 15 червня 1941 року в багатодітній родині . Батько був неписьменний, писати і читати його навчила дружина. Мати прищеплювала дітям потяг до мистецтва. Закінчив кіноакторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім.. Карпенка – Карого в 1965 році. Ролі молодого Шевченка у фільмі «Сон» та Івана Палійчука у фільмі «Тіні забутих предків» одразу принесли Миколайчукові загальне визнання. Особливо кінострічка «Тіні забутих предків», яка здобула близько 10 радянських та зарубіжних призів та нагород й була визнана однією з найкращих картин світу.

Іван Миколайчук зіграв 34 ролі в кіно, мав 9 сценаріїв та 2 режисерські роботи: «Вавилон 20» (1979) та «Така пізня, така тиха осінь» (1981р.)

Довершена робота сценариста Івана Драча, режисера Івана Івченка, зіркового складу акторів на чолі з І. Миколайчуком у фільмі «Пропала грамота» (1972р.) створили справжній шедевр українського кінематографу, що є актуальним у всі часи.

Вчитель. Вдома, готуючись до урок , ви переглядали фільми за участю

І. Миколайчука. Пропоную вашій увазі переглянути епізод фільму «Тіні забутих предків» і сказати, які емоції та почуття у вас виникли під час перегляду. А потім складемо творчий портрет актора у групах :1 група - методом складання анкети, 2 група – «Сенкан».



Перегляд епізодів фільму.

Творчий портрет актора (методом складання анкети):

1. Прізвище , ім’я .

2. Професія.

3. Портрет, особливі прикмети (відповідність внутрішньому світу ).

4. Риси характеру.

5.Ваше сприйняття, над чим змусив замислитися, яке враження справив, які емоції викликав.

«Сенкан».


  1. Одне слово, яке позначає тему (іменник).

  2. Два означення, опис теми, типові асоціації.

  3. Три слова – дієслова – дія, пов’язана з темою.

  4. Фраза з 4 слів ставлення до теми, її вираження або розкриття(власними словами, цитатою).

  5. Одне слово – перефразування сутності теми, синонім слова теми, в якому висловлюється сутність теми, своєрідний підсумок.

Висновок: унікальний актор, яскрава індивідуальність, приваблива зовнішність (очі кольору неба), гордість і окраса поетичного кіно.

Учитель.

Сучасний кінематограф робить акцент на новому для українського телебачення жанрі – телесеріалі. Дебютував у цьому жанрі серіал «Роксолана» режисера Бориса Небієрідзе (1998). Головну роль зіграла улюблениця публіки Ольга Сумська.

У 2000 році виходить фільм польського режисера Єже Гофмана «Вогнем і мечем». У ньому засяяв своєю геніальністю актор Богдан Ступка, який зіграв роль Б. Хмельницького. Йому належать ролі в історичному серіалі «Чорна рада» (2000р) та фільмі Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу» (2001). На жаль, Україна втратила актора назавжди. Б. Ступка казав: «Я завжди мріяв зіграти роль без слів». І остання найдраматичніша роль його виявилась саме такою.

У зв’язку з сучасними подіями не можна не згадати фільми про Героїв Небесної сотні, яких до річниці Майдану було знято 10. Окремо треба зупинитись на фільмі «Поводир, або у квітів є очі» режисера Олеся Саніна, який Український Оскарівський комітет обрав таким, що представлятиме Україну в 2014 р. у номінації «Фільм іноземною мовою» премії «Оскар».



6. Перевірка засвоєних знань методом міні - дискусії .

Ось таким був розвиток українського кінематографу, який досяг світового визнання.. А сьогодні ми живемо в той час, коли, на жаль, змушені програвати інформаційну війну . Зважаючи на це, пропоную міні – дискусію на тему «Яким ви прагнете бачити сучасне українське кіно?»

Зверніть увагу на недоліки українського кінематографа і вкажіть на те, що потрібно змінити.

(Учні працюють методом « 2 – 4»). Після обговорення висловлюють свої міркування.



  • Діти, свої мрії ви можете втілити в реальність, обравши професії актора, режисера, кінооператора та інші, щоб у майбутньому знімати наші українські фільми, які прославили б нашу країну у світі. Так, як робили талановиті О. Довженко, І. Миколайчук, С. Параджанов,

Б. Ступка та інші.

Плине час. Нема вже відомих митців, фільми яких будять уяву глядача, примушують замислитись над минулим і сьогоднішнім. А по – іншому і бути не може. Бо такими були ці люди. У «Щоденнику» О. Довженко писав: «Летить мій час, і труд мій гине марно…». Але невже це дійсно так???



7. Підсумок уроку.

- Діти, повернімось до епіграфа нашого уроку. Скажіть, будь ласка, чи погоджуєтесь ви з думкою режисера Олеся Саніна?

(Відповіді учнів).

- Оцініть почуте і побачене на уроці за «Методом кольорових капелюшків»:



Реальність - кіно відображає життя і дійсність, передає ментальність нашого народу, ми маємо дійсно талановитих режисерів, акторів, якими маємо пишатися.

Критика – у нас недостатньо фільмів, які б виховували патріотизм, любов до України, культивували національну ідею та самовідданість, на жаль, ми маємо засилля українського телебачення бойовиками, серіалами, які мають негативний вплив на моральні цінності, не виконують ніякої пізнавальної функції, недосконалий переклад, часто з української мови на російську. Також недоліком є те, що українські фільми часом важко сприймати глядачеві.

Життєвий урок – на прикладі життя і творчості талановитих О. Довженка та І. Миколайчука зрозуміли, що виходці із простого народу змогли досягти світового визнання, маючи палке прагнення та приклавши зусиль, не зважаючи на утиски з боку тогочасної влади.

Емоції – гордість за талановитих людей, оптимізм, віра у краще майбутнє нашого народу і мистецтва зокрема.

8.Домашнє завдання .

Високий рівень: скласти есе на переглянутий український кінофільм за участю Леоніда Бикова.

Достатній рівень: згадати улюблені українські мультфільми і підготувати фрагменти для перегляду, підготувати повідомлення про документальне кіно.

8. Оцінювання навчальних досягнень.

Метод «Крок за кроком».

  • Як ви оцінюєте рівень знань з теми після нашого уроку?

Вчитель. Отже, кіно – засіб наймогутнішого впливу на свідомість людини, формування патріотичного ставлення до власної країни, а також велика складова української культури, необхідна для дозрівання менталітету та патріотизму.

Урок наш добігає кінця, дякую всім за співпрацю, вірю в краще майбутнє нашого народу, нашої України. Щиро сподіваюсь на відродження українського кіномистецтва силами сучасних талантів та нашої держави.



Анкета героя.

1. Прізвище , ім’я .

2. Професія.

3. Портрет, особливі прикмети (відповідність внутрішньому світу ).

4. Риси характеру.

5.Ваше сприйняття, над чим змусив замислитися, яке враження справив.



«Сенкан»

  1. Одне слово, яке позначає тему (іменник).

  2. Два означення, опис теми, типові асоціації.

  3. Три слова – дієслова – дія, пов’язана з темою.

  4. Фраза з 4 слів ставлення до теми, її вираження або розкриття(власними словами, цитатою).

  5. Одне слово – перефразування сутності теми, синонім слова теми, в якому висловлюється сутність теми, своєрідний підсумок.

Анкета героя.

1. Прізвище , ім’я .

2. Професія.

3. Портрет, особливі прикмети (відповідність внутрішньому світу ).

4. Риси характеру.

5.Ваше сприйняття, над чим змусив замислитися, яке враження справив.



«Сенкан»

1. Одне слово, яке позначає тему (іменник).

2. Два означення, опис теми, типові асоціації.

3. Три слова – дієслова – дія, пов’язана з темою.



4. Фраза з 4 слів ставлення до теми, її вираження або розкриття(власними словами, цитатою).

5. Одне слово – перефразування сутності теми, синонім слова теми, в якому висловлюється сутність теми, своєрідний підсумок.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка