Тема: «І проросло у серці рідне слово»



Скачати 65.69 Kb.
Дата конвертації14.01.2018
Розмір65.69 Kb.

Тема: «І проросло у серці рідне слово»

Мета: формувати знання учнів про шлях становлення рідної мови, прищеплювати і розвивати  почуття патріотизму, національної гордості за мову, за тих, хто передав нам у спадок цей неоціненний скарб.

Тип заходу: тематичний вечір.

Обладнання:  вислови про мову, плакати, виставка малюнків, присвячених рідній мові, проектор, презентація.
Х І Д С В Я Т А

Свято відбувається в актовому залі. Приміщення прикрашено вишитими рушниками, кетягами калини. Угорі прилаштовано великий плакат із назвою свята. На сцені стіл, на ньому купка книг, підставка для ручок.

За столом сидить Петро Валуєв та щось пише,по сцені прогулюється Дівчина-Україна

П. Валуєв: «Давно вже тривають суперечки у нашій пресі про можливість існування самостійної малоруської літератури. Приводом до цих суперечок служили твори деяких письменників, які відзначалися більш або менш чудовим талантом або своєю оригінальністю… 

Вони досить ґрунтовно доводять, що ніякої особливої малоруської мови не було…»



Дівчина-Україна: Як це не було?! Зачекайте дядечку. Народна мова - безмежний океан. Це й дума - витвір всенародного генія; це й казка, легенда, переказ; це приказки та прислів'я, жартівливі; А яка багата та мелодійна українська народна пісня, співана в радості та горі, передавана із вуст в уста й від серця до серця.

Валуєв(знову бурмочучи): «…ніякої особливої малоруської мови…»

Дівчина – Україна(підходить ближче): А чи знаєте Ви, що слова змушують нас думати. Музика змушує нас відчувати. А разом ці два могутні види мистецтва змушують нас відчувати наші думки. Ви тільки послухайте!
Пісня «Балада про мальви» (сл. В. Івасюка) (Додаток 1)
Ведучий 1: Ознаки української мови фіксуються в пам'ятках починаючи з найдавніших джерел, датованих XI ст. Це і «Повість минулих літ», і «Слово о полку Ігорів.»

Ведуча 1: Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання "Енеїди" Івана Котляревського. Саме його вважають зачинателем нової української літературної мови.
Учень:Так Котляревський у щасливий час
Вкраїнським словом розпочав співати,
І спів той виглядав на жарт не раз,
Та був у нім завдаток сил багатий.
І огник, ним засвічений, не згас,
А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

Ведучий 1: Чи чуєте пісню,це співає окраса України, дівчина пісня, невмируща Наталка Полтавка.

Пісня Наталки Полтавки « Ой я дівчина полтавка…» (Додаток 2)

Сценка із п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка»

(зустріч Возного із Наталкою Полтавкою)(Додаток 2)

Ведуча 1:Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова:
Учень: Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос –
Більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!...

Учень: І возвеличимо на диво

І розум наш, і наш язик…


Учень: Мова рідна, слово рідне, хто вас забуває,

той у грудях не серденько,— тільки камінь має.


Учень: Не одцуравсь того слова,

Що мати співала,

Як малого повивала.
Ведучий 1: Відомий український письменник XIX ст. Панас Мирний писав: „Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої  сподівання, роздум, досвід, почування”.

Танець



Дівчина-Україна: Музикою звучать твори Ольги Кобилянської, Лесі Українки, Павла Тичини.Читаючи їх, відчуваєш подих вітру, шелест дерев, запах квітів і, звичайно ж, любов до рідної мови, до рідного краю.
Ведучий 2: Дочка Прометея вiрила, що пiсля?? смертi "на свiтi запалає покинутий вогонь"?? пiсень; вона прагнула "серед лиха спiвати пiснi"; вона торкала "сiм струн... струна по струнi" i щиро бажала:
Нехай мо? струни лунають,
Нехай мо? спiви літають

По рiднiй коханiй мо?й сторонi.




Ведуча 2: У циклi вiршiв "Мелодi?" Леся написала:
Хотiла б я пiснею стати…
Щоб вiльно по свiтi лiтати,
Щоб вiтер розносив луну.
Так i сталося. Поетичне слово безсмертно? Лесi лунає по свiту стоголосою пiснею, бо саме музика була невiд'ємною частиною?? духовного життя.
Ведучий 2: “…З мене, мабуть, помимо всього, музик мав вийти, а вийшов літерат”, - говорила Ольга Кобилянська.
Видуча 2„В уяві моїй мова завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною, навічно злитими, здруженими уявляються мені як дві вільнокрилі птиці, — мова і пісня. Бо ж наша мова  - як чарівна пісня, що вміщує в собі і палку любов до вітчизни, і ярий гнів до ворогів, і волелюбні думи народнії, і ніжні запахи рідної землі. А пісня — це найдобріша, найвиразніша мова”, - говорив   П. Тичина.

Звучить вірш ПавлаТичини «Слово» (Додаток 3)

Звучить вірш Дмитра Павличка «Рідна мова» (Додаток 3)

Звучить вірш Олександра Олеся «О слово рідне! Орле скутий!»(Додаток 3)
Дівчина – Україна: А який тонкий та дотепний український гумор! Наш народ захоплювався не тільки лірикою, а й любив дошкульне слово чи добродушний сміх. Я думаю, що нікого не залишають байдужими гуморески П. Глазового, Остапа Вишні…

Читання та інсценізація гуморесок П. Глазового. ( Додаток 4)
(За столом знову сидить Валуєв, прогулюється Дівчина-Українка)

П. Валуєв(задумливо): «..ніякої особливої малоруської мови не було, немає і …

Дівчина-Україна: Як це мови не було і немає? Ми – українці любимо і шануємо свою мову.

Ведучий 1: Так 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому йдеться: "На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляє: "Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця".

Ведуча1: 21-го лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. За недовгий час свого існування воно вже стало традиційним, адже це один з тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу.

Перегляд відеоролика «Українська мова – мова української нації»
Дівчина – Україна: А як живеться солов’їній на чужині?

Ведучий 2: Українців за кордоном чимало. І мова не про заробітчан, які поїхали на тяжкі хліби і через якийсь час планують повернутися додому, а про тих, хто осів на “чужій землі” назавжди, а то й живе там вже в третьому чи четвертому поколінні.

Ведуча 2: Володимир Овсянико-Куликовський колись сказав: “Мова народу, нaродності чи діаспори – то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження”.

Звучить вірш Олени Теліги «Моя душа й по темнім трунку»(Додаток5)

П. Валуєв (злісно): «..ніякої особливої малоруської мови не було, немає і бути не може…»

Дівчина-Україна: Ні вона жива – і жити завжди буде! (вихоплює з рук циркуляр і розриває на шматки, Валуєв, махнувши рукою йде)

Є щось святе в словах

«Мій рідний край»

Для мене – це матусі рідна пісня ніжна,

І рідний сад від цвіту білосніжний.

І той калиновий у тихім лузі гай

Для мене – це твої стежки й мої,

В містах і селах сходжені любовно,

Й пісень прозорих ручаї

Усе, що серцю рідне невимовне.


Виконується пісня «Наша мова»

(На сцені відтворюється розмова між трьома друзями, які розмірковують про цінність мови )

Учень 1: Ми – українці, перестали цінувати свою мову. А вона, між іншим, визнана всім світом однією з наймелодійніших. А що в нас залишилось сьогодні від тієї солов’їної мови наших дідів та прадідів?

Учень 2: Залишилось небагато, та й то лише в пам’яті. В повсякденні ж нас заполонили як не русизми, так американізми. Ми намагаємося вживати нові модні словечка, нехтуючи славними українськими відповідниками. Чому? Бо так круто, стильно.

Учень 3:Так ми здаємось розумнішими, самим собі здаємось. А хотілося б знати, що про нас думають ті ж американці, коли ми ламаючи собі язика, намагаємося вимовити те, чого і в природі нашій нам не закладено?

Учень 1: Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови. Ми будемо читати текст, кожне слово якого починається з літери "Б".

"Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла".



Учень 2:"Багато бачив бандурист бід батьків, братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур’я, братовбивства... Боротися! Безстрашно, безперервно боротися. Благати благословення Божого".

Учень 3: Боже! Бачиш – боса Батьківщина! Бо брат бив брата, батько – батька. Боже! Біль безжалісний! Боже, буде багата будуччина Батьківщини? Буде!".

Учень 1: А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові "хенд" – це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна добрати до слова "мама" – неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко.

Звучить вірш Олександра Підсухи «Ой яка чудова українська мова!»(Додаток 5)

Виконується пісня О. Пономарьова «Заспіваймо пісню про Україну»

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка