Тема. Екологічні проблеми України наприкінці ХХ – на початку XXI століть. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Мета



Скачати 185.19 Kb.
Дата конвертації27.10.2017
Розмір185.19 Kb.
ТипПовідомлення

Тема. Екологічні проблеми України наприкінці ХХ – на початку XXI століть. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Мета. Повідомити учням нові знання; формувати (розвивати) уміння і навички, формувати (виховувати) ціннісні орієнтації, зокрема:

  • називати події за датами та дати подій, що стосуються екологічних проблем України наприкінці ХХ – на початку XXI століть; встановлювати їх взаємовідношення з подіями всесвітньої історії та віддалення від сьогодення;

  • називати, пояснювати і застосовувати у мовленні поняття: «екологія», «екологічна проблема»; «природоохоронні заходи»;

  • називати, упізнавати та показувати на карті історично-географічні об’єкти, пов’язані з екологічними проблемами України наприкінці ХХ – на початку XXI століть; використовувати карту як джерело інформації про заходи з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;

  • називати, упізнавати історичні джерела; застосовувати їх для характеризування причин, сутності та наслідків екологічних проблем України наприкінці ХХ – на початку XXI століть, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;

  • визначає причини і наслідки впливу екологічних проблем на розвиток України наприкінці ХХ – на початку XXI століть;

  • встановлювати взаємозв’язки між політичною, економічною ситуацією в незалежній Україні та проблемами, що стосуються подолання наслідків Чорнобильської катастрофи;

  • висловлювати особисті ставлення щодо екологічних проблем України наприкінці ХХ – на початку XXI століть, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

Тип уроку. Повідомлення нових знань, формування (розвиток) умінь і навичок.

Вид уроку. Практичне заняття.

Навчально-методичне забезпечення. 1. Кульчицький С. В. Історія України : підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. : рівень стандарту, академ. рівень / С. В. Кульчицький, Ю. Г. Лебедєва. – К. : Генеза, 2011. – 302 с. : іл.

  1. Пометун О. І. Історія України : підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. : (рівень стандарту, акад. рівень) / О. І. Пометун, Н. М. Гупан. – К. : Освіта, 2011. – 336 с. : іл.

  2. Струкевич О. К. Історія України : підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, акад. рівень) / О. К. Струкевич, І. М. Романюк, С. І. Дровозюк. – К. : Грамота, 2011. – 319 с. : іл.

  3. Турченко Ф. Г. Історія України. 11 клас : підруч. для загальноосвіт. навч. закл. : профіл. рівень / Ф. Г. Турченко. – К. : Генеза, 2011. – 400 с. : іл.

  4. Власов В. С. Збірник завдань для державної підсумкової атестації з історії України. 11 клас / В. С. Власов, С. В. Кульчицький. – К. : Центр навчально-методичної літератури, 2014. – 128 с. : іл.

  5. Довідник з історії України (А–Я) : посібн. для серед. загальноосв. навч. закл. / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – 2-ге вид., доопр. і доповн. – К. : Генеза, 2001. – 1136 с.

  6. Дидактичний та роздавальний матеріал, писемне та наочне приладдя.

Матеріали до заняття

І. Розвиток умінь і навичок орієнтування в історичному просторі.

Джерело 1. Господарство незалежної України.



Атлас. Історія України. 11 клас / упорядник Д. І. Тихомиров. – К. : Державне науково-виробниче підприємство «Картографія», 2013. – С. 14.

  • Розгляньте карту, покажіть території розвитку видобувної промисловості.

  • Закрийте карту. Запишіть у зошити місця розташування нафтопереробних заводів, нафтових і газових терміналів, газових сховищ.

  • Покажіть території, забруднені внаслідок аварії на ЧАЕС.

  • Чи можна за допомогою цієї карти визначити перелік основних екологічних проблем сучасної України? Поясніть свої міркування.

  • Використовуйте карту як додаткове джерело, що візуалізуватиме інформацію з інших, опрацьованих Вами джерел.


ІІ. Розвиток умінь і навичок орієнтування в історичному часі.

Джерело 1.







Турченко Ф. Г. Історія України. 11 клас : підруч. для загальноосвіт. навч. закл. : профіл. рівень / Ф. Г. Турченко. – К. : Генеза, 2011. – С. 389–390.

  • Розгляньте хронологічну таблицю. Назвіть основні події періоду незалежності України.

  • Чи є в переліку події, пов’язані з екологічними проблемами? Чому?

  • Чи є логічний зв’язок між політичними, економічними подіями та екологічною ситуацією в Україні?

  • Які екологічні проблеми в Україні є глобальними, а які – локальними?

  • Як держава повинна вирішувати екологічні проблеми? Яка роль громадян у цьому процесі?


ІІІ. Розвиток умінь і навичок використання понять у мовленні, опрацювання історичних джерел, зіставлення і порівняння, виявлення ціннісних орієнтацій.

Джерело 1. Науково-популярні тексти з підручників.



Турченко Ф. Г. Історія України. 11 клас : підруч. для загальноосвіт. навч. закл. : профіл. рівень / Ф. Г. Турченко. – К. : Генеза, 2011. – С. 353.
Джерело 2. Науково-популярні тексти та світлини із засобів масової інформації.

Скласти рейтинг найбільш актуальних екологічних проблем, що стоять сьогодні перед Україною, допомогла голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

1. Неякісна вода.

Як відомо, організм людини на сімдесят відсотків складається з води, тому вона відіграє одну з найважливіших ролей у житті організму. Проте 80 % населення України використовує в своєму житті воду з поверхневих джерел, а екологічний стан цих вод з кожним роком погіршується. Недостатнє очищення стоків, неякісне очищення промислових вод, надмірна насиченість органікою призводить до того, що сьогодні практично всі водойми країни наблизилися до 3 класу забрудненості. Але очисні споруди, що виробляють питну воду, розраховані на прийом води 1–2 класу забруднення. Як результат – вісімдесят відсотків проб води показують, що її якість не відповідає умовам держстандартів. Майже 75 % українців п’є воду з Дніпра, якість якої погіршується вниз за течією річки. Тож найскладніша обстановка з якістю питної води сьогодні в Криму. Якщо ж говорити про найчистішу воду в Україні, то її можна спробувати в Полтавській області, де майже вся вода береться з підземних джерел.

2. Забруднення повітря.

Щорічно в атмосферу України потрапляє понад 6 млн. тонн шкідливих речовин і вуглекислого газу. Традиційно головними забруднювачами залишаються промислові підприємства. Однак збільшення кількості автомобілів на дорогах спричинило і збільшення шкідливих викидів в атмосферу. За останні кілька років кількість відпрацьованих газів, що надходять у повітря на території великих міст, зросла на 50–70 %. Більше половини шкідливих речовин викидають в атмосферу приватні авто: у 2009 році на них припало 1,7 млн. т шкідливих речовин, тоді як загальна кількість усіх автомобільних викидів склала 2,3 млн. тонн.

За версією Центральної геофізичної обсерваторії Міністерства надзвичайних ситуацій України, найбільш забруднені регіони – на промисловому сході країни – це Донецька, Дніпропетровська і Луганська області. А «найбруднішими» містами стали Макіївка, Дніпродзержинськ та Одеса. Присутність «перлини біля моря» у трійці лідерів фахівці пояснюють великою кількістю автомобілів і наявністю великого порту. А ось якість повітря в Києві, на думку геофізиків, вище середнього по країні. У списку екологічно неблагополучних міст столиця зайняла 27 місце з тридцяти міст.

3. Деградація земельних ресурсів.

«Житниця Європи» сьогодні переживає не кращі часи. Складний стан земельних ресурсів України зумовлений тим, що 71 % всього агроландшафту країни використовується для господарської діяльності. Але через надмірне і неправильне використання родючість землі з кожним роком падає. Екосистема ґрунту руйнується в основному через інтенсивний розвиток ерозії: останнім часом їй піддалося більше 35 % сільгоспугідь України. Активне використання добрив призвело до збільшення площі кислих ґрунтів (на 2,4 млн га за останні 15 років). На врожай сільськогосподарських культур впливає і товщина гумусового шару, а вона за останнє десятиліття знизилася в середньому на 20 %. До того ж, майже 40 % загальної площі земельних ресурсів України належать до забруднених земель.

Прогноз на майбутнє невтішний. При збереженні нинішніх темпів деградації ґрунту (ерозія, затоплення, зміни клімату та ін.) критичні значення рівня родючості можуть бути досягнуті через 20–30 років, а в окремих регіонах навіть раніше.

4. Знищення лісів.

Україна належить до малолісистих країн – ліс покриває лише шосту частину її території. Але при цьому експорт деревини з України в 2,5 рази перевищує імпорт. Споживче ведення лісового господарства призводить до того, що ліси не відновлюються і втрачають біологічну стійкість (площа лісів, уражених шкідниками і хворобами, постійно збільшується). А цінні деревні породи (дуб, бук і сосна) заміщуються малоцінними (грабом, березою, осикою). Найскладніша ситуація в Карпатах та Криму – тут через деградацію лісових масивів розвивається ерозія ґрунтів і зсувні процеси.

Прямий наслідок нераціональної вирубки лісів – збільшення частоти та інтенсивності повеней у західних областях України, особливо – Закарпаття. Однак сумна статистика катаклізмів нездатна зупинити знищення лісів: минулого року обсяги заготівель лісу в Закарпатській області зросли на 14,2 %.

5. Небезпечні геологічні процеси.

Істотна частина валового внутрішнього продукту країни пов’язана з видобутком і переробкою мінерально-сировинних ресурсів (41–43 %), сконцентрованих у гірничовидобувних регіонах Донбасу, Кривбасу, Карпатського регіону. Між тим, екологія цих регіонів страждає не стільки від інтенсивного видобутку, скільки від неправильного закриття нерентабельних і вироблених шахт і кар’єрів. Ігнорування наукових підходів до цього процесу призвели до активізації процесів підтоплення міст і сіл, забруднення поверхневих і підземних водозаборів, просідання земної поверхні. Так, наприклад, тільки в межах Донецька – 61 терикон, що щорічно викидає в атмосферу близько 70 тонн шкідливих речовин. Серед них цілий букет шкідливих для здоров’я елементів: сірка, нітрати, кобальт, миш’як.

6. Побутові відходи.

Однією з найбільш серйозних екологічних проблем України сьогодні можна вважати проблему утилізації і переробки різних відходів. У країні діє близько 800 офіційних звалищ, загальна кількість сміття на яких перевищила 35 млрд. т. Щорічно ця цифра зростає ще на сімсот-вісімсот тисяч тонн. За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів, загальна площа всіх полігонів з відходами вже займає 4 % площі України. Речовини, які виділяються в результаті хімічних реакцій на полігонах твердих побутових відходів, здатні перетворити територію України на одну суцільну зону екологічного лиха. Адже небезпечні хімічні речовини і бактерії просочуються в ґрунт, потрапляють в повітря та ґрунтові води, отруюючи життя на десятки кілометрів від звалища.

За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів України, щорічно середньостатистичний українець викидає на смітник близько 250 кілограмів побутових відходів. З цих 250 кілограмів 50 можна відправляти не на звалище, а на пункти прийому вторинної сировини, що дозволило б скоротити кількість твердих побутових відходів на 10 мільйонів кубометрів.

7. Об’єкти військової діяльності.

Об’єкти військової діяльності та військові поселення залишилися Україні у спадок від Радянського Союзу. І сьогодні стан більшості з них доволі плачевний. Системи і устаткування водогосподарського комплексу об’єктів і гарнізонів Збройних сил України на 90 % морально і фізично застаріли. Екологи зазначають: вони працюють зі значним перевантаженням і становлять потенційну загрозу навколишньому середовищу. Фахівці говорять, що місцеві жителі тих територій, де раніше розташовувалися військові частини, і досі відчувають присмак бензину в колодязній воді. А кораблі і судна Військово-Морських сил України не оснащені системами очищення і знезараження господарчо-побутових вод, значить – є джерелом зараження акваторії моря.

8. Чорнобильська катастрофа.

Сумарна активність радіонуклідів, які вийшли за межі 4 енергоблоку Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року і в наступні дні після аварії, перевищила 300 млн кюрі. Аварія призвела до радіоактивного забруднення більш ніж 145 тис. кв. км території України, Білорусії та Росії. На радіоактивних територіях сьогодні розміщено понад дві тисячі населених пунктів, в яких проживає майже півтора мільйони людей. Українські вчені єдині в думці про те, що наслідки Чорнобильської аварії ще дуже довго будуть про себе нагадувати. Станом на 2009 рік в Україні було зареєстровано 6049 випадків раку щитовидної залози у людей, які на момент аварії були дітьми і підлітками. Крім того, за час, що минув після катастрофи, зросла кількість психоневрологічних захворювань, серцево-судинної системи.

У той же час, за 25 років радіаційний стан територій навколо станції значно покращився. Цьому сприяли і природні процеси, і проведення дезактиваційних робіт, і відсутність людини. Так, у регіоні відновилися популяції вимираючих тварин, а українські чиновники навіть заговорили про можливість скорочення зони відчуження біля ЧАЕС.

Москаленко О. Вісім екологічних проблем України. [Електронний ресурс] / Ольга Москаленко // Finance.UA. – Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/news/-/235280/visim-ekologichnyh-problem-ukrayiny
В Україні не залишилося чистих річок. У деяких з них все складніше знайти воду у гримучій суміші сільськогосподарських добрив, каналізаційних і промислових стоків, констатують експерти в статті «Корреспондента».

Дослідники Національної геофізичної обсерваторії назвали найбільш забрудненими річками в Україні Сіверський Донець, Дністер, Сулу, Західний Буг та Кальміус.

Так, у Західному Бузі вміст азоту перевищує гранично допустиму концентрацію у 15 разів, а важких металів – у вісім разів. А у притоках Дністра – Тисмениці, Опирі, Лимниці, Бистриці Надвірнянській – сполук марганцю більше норми у 29 разів, а міді у 41.

Фахівці говорять про тушки риби, які спливають черевом догори у притоці Західного Бугу, річці Полтва. Риба у таких річках не просто гине, а зникає цілими видами. В цілому, за підрахунками вчених, поголів’я риб за останні десятиліття зменшилося мінімум у 100 разів, стали дрібнішими й самі особини.

Тяжка ситуація і у дніпровських водосховищах – Київському, Каховському, Кременчуцькому і Дніпродзержинському. Вміст марганцю і міді в них деколи перевищують норму вже у 80 разів. А ось у притоках Дніпра – Прип’яті, Тетереві, Ірпені, Десні та інших – вміст заліза, марганцю й міді перевищує норму у деяких випадках в 18, 57 і 40 разів відповідно.

Медики б’ють на сполох, попереджаючи про небезпеку купання в такій воді. За їх словами, це може викликати шкірні хвороби, а тривале вживання такої води як питної, навіть після очищення на водоканалах, – ураження центральної нервової і серцево-судинної систем, а також кишково-шлункового тракту.

Як з’ясувалося, забруднені річки є не тільки на сході країни, але і у західних, і в південних регіонах. Однак у кожному із них – свої джерела забруднення.

Так, у Центральній Україні, де протікає Дніпро, це мінеральні добрива, які масово використовуються в сільському господарстві. Сіверський Донець страждає від продуктів «життєдіяльності» нафтохімічних комбінатів і шахт, а Західний Буг – від каналізаційних стоків.

Причому з цих водоймищ жителі країни отримують близько 70 % питної води. Крім того, фермери, використовуючи річкову воду для зрошення полів, ризикують зняти токсичний урожай: шкідливі речовини, концентруючись у верхньому, найбільш родючому, шарі отруюють рослини.

Топ-5 найбрудніших річок України: українці п’ють з водойм, де гине навіть риба. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://tsn.ua/ukrayina/top-5-naybrudnishih-richok-ukrayini-ukrayinci-p-yut-z-vodoym-de-gine-navit-riba-303990.html
29 листопада [2016 р.] на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС завершили насування на зруйнований четвертий енергоблок арки нового укриття – так званого «нового безпечного конфайнменту». Відкривали новий конфайнмент керівники Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та представники держав-донорів, представники компаній, які вели будівництво, та особисто президент України Петро Порошенко. Цю подію висвітлювали кількасот журналістів з різних країн світу. Новий безпечний конфайнмент вважають найбільшою у світі рухомою наземною спорудою, її проектувальники розраховують, що вона повністю ізолює радіоактивні речовини четвертого енергоблоку ЧАЕС від довкілля щонайменше на сто років, і дасть змогу за цей час розібрати зруйнований реактор і захоронити його по частинах.



Новий саркофаг станом на квітень 2015 р.

Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Новий_чорнобильський_саркофаг

Посли держав «Групи семи» в Україні, керівники ЄБРР, концерну «Новарка» та інших організацій, причетних до проектів з ліквідації Чорнобильської аварії, взяли участь в урочистостях 29 листопада з нагоди переміщення нового укриття (конфайнменту) на старий саркофаг 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. Арка конфайнменту, спорудження якого тривало з 2012 року, обійшлася донорам приблизно у півтора мільярди євро. Використання коштів контролював ЄБРР, він же виступив одним з основних донорів. Окрім нього, кошти на нову захисну споруду над зруйнованим реактором виділяли країни-члени «Групи семи» та інші держави, яких станом на 2016 рік стало 28. Ще більше країн долучилися до спорудження нового безпечного конфайнменту, надаючи обладнання та спеціалістів, заявив, вітаючи учасників проекту, Президент України Петро Порошенко. За його словами, насування арки над четвертим енергоблоком Чорнобильської ЧЕС гарантують світові 100 років радіаційної безпеки.

«40 країн брали участь у цьому будівниці. Окрема подяка – країнам “Великої сімки”, посли яких представляють їх тут. Величезну роль відіграв ЄБРР, президент якого, великий друг України, перебуває разом з нами. Але головну роль відіграли українці, та представники інших країн, які взяли участь у будівництві», – наголосив президент.

Окрім того, П. Порошенко згадав компанії, що входять до концерну «Новарка», який виграв тендер та здійснював проектування і будівництво конфайнменту. «Сьогодні вони гарантують нам 100 років радіаційної безпеки», – сказав П. Порошенко. – «Нехай сьогодні весь світ бачить, що може Україна і світ, коли вони об’єднаються. Як ми здатні захистити світ від ядерного забруднення і ядерної загрози. І було дуже добре, якби ми тримали цю солідарність заради миру», – наголосив він.

Конфайнмент, який споруджували, починаючи з 2012 року, на спеціальному майданчику біля будівель ЧАЕС, очищеному від радіації, за задумом проектувальників, має герметично накрити старе, недостатньо надійне укриття зруйнованого вибухом у квітні 1986 року четвертого енергоблоку ЧАЕС. Однак після того, як арку конфайнменту насунули з будмайданчика на старий об’єкт «Укриття», проект не може вважатися завершеним.



Комп’ютерне зображення нового саркофагу четвертого енергоблоку ЧАЕС

Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Новий_чорнобильський_саркофаг

Ще близько року конфайнмент налагоджуватимуть, герметизуватимуть його примикання до будівель ЧАЕС, запускатимуть та перевірятимуть систему кондиціонування та очищення повітря та інше обладнання. Це все відбуватиметься коштом донорів, які контролює Європейський банк реконструкції та розвитку, розповів журналістам під час презентації арки конфайнменту президент ЄБРР Сума Чакрабарті.

Він додав, що конфайнмент над ЧАЕС є унікальним (чимало технологій під час його спорудження застосували вперше), і що він означає новий етап у дотриманні ядерної безпеки у світі: «ЄБРР надзвичайно пишається тим, що бере максимальну участь у реалізації цього історичного проекту. Ми беремо участь у проектуванні та спорудженні укриття над четвертим енергоблоком ЧАЕС із 1997 року. Нас захопила складність та значущість цього завдання, а ще більше – ентузіазм українського народу в реалізації цього проекту, важливого і для України, і для всього світу».

Налагодження та підготовка конфайнменту до експлуатації має тривати до листопада 2017 року. Після цього, очікують в ЄБРР, утриманням нового укриття опікуватиметься український уряд. На Чорнобильській АЕС вже припускають, що переорієнтують роботу цього підприємства та значну частину його персоналу на обслуговування арки. Утім, розробники говорять, що після налагоджувальних робіт обслуговувати конфайнмент будуть 100–200 фахівців.

Новий безпечний конфайнмент – це арка, внутрішня площа якої – два футбольні поля, висота прольоту – близько 109 метрів, а ширина – майже 260 метрів. Зовнішня та внутрішня обшивки є нержавіючими та утепленими, а проміжок між ними – опалюватимуть для уникнення конденсату. На постійне місце над старим саркофагом 4-го енергоблоку арку рухали 56 потужних домкратів по спеціальних фундаментах та прокладках зі слизьким покриттям.



Пілони нового саркофагу, травень 2013 р.

Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Новий_чорнобильський_саркофаг

Генеральний директор концерну «Новарка» Ніколя Кай пояснює ціну та складність проекту тим, що конфайнмент має функціонувати безперервно щонайменше 100 років і повністю захищати довкілля від шкідливих викидів. Він підтверджує, що наявність у конструкції арки потужних кранів та іншого обладнання дає змогу безпечно розбирати старе укриття для утилізації та захоронення радіоактивних речовин…

…Міністр екології України Остап Семерак визнає, що відповідальність за це ляже на Україну. Однак наголошує, що проекти з розбирання та утилізації частин зруйнованого енергоблоку можуть відбуватися з залученням міжнародної допомоги, в ЄБРР також висловлюють готовність до переговорів щодо такої співпраці.

Окрім того, Остап Семерак, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, висловив упевненість, що конфайнмент відкриває можливості для безпечного господарського використання зони відчуження, а відтак і для наповнення українського ВВП: «Щороку зона відчуження, і ЧАЕС зокрема, споживають близько двох мільярдів гривень, сюди входить і український внесок у будівництво нового конфайнменту. Водночас, коли ми унеможливимо викиди радіації зі старого саркофагу, в тому числі й під час його демонтажу, можна говорити про інвестиції у господарське використання зони відчуження. Рослинництво на цих забруднених територіях неможливе… Але ми розглядаємо можливість використання території для виробництва електроенергії з альтернативних джерел, оскільки електричні комунікації, пов’язані з ЧАЕС, повністю збереглися. Один з варіантів – це проект сонячної електростанції, який може давати близько чверті генерації, яку до аварії забезпечувала Чорнобильська АЕС». За словами міністра, уряд нині розглядає пропозиції щодо цього і китайських, і європейських інвесторів.



Новий безпечний конфайнмент почали рухати 14 листопада зі швидкістю кілька метрів на годину. Наразі спеціалісти герметизують примикання арки до її опор та до будівель ЧАЕС.

Солонина Є. Новий конфайнмент вважають гарантією безпеки ЧАЕС на 100 років. [Електронний ресурс] / Євген Солонина // Радіо Свобода. – Режим доступу: http://radiosvoboda.org/a/28146811.html



Джерело 2. Таблиці. Інфографіка.



Струкевич О. К. Історія України : підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, акад. рівень) / О. К. Струкевич, І. М. Романюк, С. І. Дровозюк. – К. : Грамота, 2011. – С. 290.


Пометун О. І. Історія України : підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. : (рівень стандарту, акад. рівень) / О. І. Пометун, Н. М. Гупан. – К. : Освіта, 2011. – С. 302.


Режим доступу: http://eco.com.ua/content/stan-zabrudnennya-prirodnogo-seredovishcha-na-teritorii-ukraini-za-danimi-sposterezhen-organ




Режим доступу: http://eco.com.ua/content/stan-zabrudnennya-prirodnogo-seredovishcha-na-teritorii-ukraini-za-danimi-sposterezhen-organ


Режим доступу: http://eco.com.ua/content/stan-zabrudnennya-prirodnogo-seredovishcha-na-teritorii-ukraini-za-danimi-sposterezhen-organ


Режим доступу: http://eco.com.ua/content/stan-zabrudnennya-prirodnogo-seredovishcha-na-teritorii-ukraini-za-danimi-sposterezhen-organ


Режим доступу: http://eco.com.ua/content/stan-zabrudnennya-prirodnogo-seredovishcha-na-teritorii-ukraini-za-danimi-sposterezhen-organ


Режим доступу: http://eco.com.ua/content/stan-zabrudnennya-prirodnogo-seredovishcha-na-teritorii-ukraini-za-danimi-sposterezhen-organ

Мапа екологічних негараздів України



Режим доступу: http://tarikk61.blogspot.com/
Джерело 3. Наукова публікація.

















Ковпак Л. Природоохоронна політика в Україні: засади формування та шляхи реалізації (1991–2011 рр.) / Л. Ковпак // Український історичний журнал. – 2011. – № 4. – С. 93–107.

  • Прочитайте текстові уривки, розгляньте світлини,таблиці та діаграми.

  • Поясніть значення понять «екологія», «екологічна проблема»; «природоохоронна діяльність». Чи можна вважати екологічною проблему збереження здоров’я людини?

  • Зіставте і порівняйте погляди «старих» (антиекологічних) та «нових» (екологічних) філософів. Які з тих поглядів близькі Вам? Поясніть чому? Які погляди є перспективними щодо вирішення екологічних проблем?

  • Назвіть основні екологічні проблеми сучасної України. Складіть свій «небезпечний» список. Доберіть відповідні цифрові докази.

  • Яких заходів уживала й уживає українська влада для подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС? Чому зарубіжні країни долучилися до вирішення цієї проблеми? Чи допомагає Росія, як правонаступниця СРСР, долати наслідки трагедії на ЧАЕС? Відшукайте в мережі Інтернет доказову або заперечну інформацію.

  • Назвіть документи міжнародного та українського законодавств у галузі екології. На їх основі окресліть пріоритети охорони довкілля в Україні.

  • Запропонуйте «свої» екологічні закони з урахуванням реалій сучасності?

  • Як можна впливати на порушників природоохоронного законодавства? Чи відомі Вам випадки покарання за нищення природи у Вашому регіоні/місті/селі/селищі?

  • Скориставшись пошуковими Інтернет-сервісами, матеріалами наукової статті (джерело 3), укладіть список природоохоронних організацій, що діють в Україні. Які екологічні проблеми вони вважають головними? Яких заходів уживають для вирішення тих проблем?

  • Охарактеризуйте участь людини у створенні і вирішенні екологічних проблем. Що Ви робите для збереження довкілля міста/села/селища, в якому живете?

Орієнтовні приклади вибіркових домашніх завдань

  1. Укладіть рейтинг п’яти найбільш болючих екологічних проблем Вашого регіону/міста/села/селища. Доберіть відповідні підтверджуючі цифри. Ознайомте зі своїм рейтингом однокласників. Зіставте і порівняйте Ваші рейтинги. Узгодьте спільний. Запропонуйте способи вирішення екологічних проблем Вашого регіону/міста/села/селища.

  2. За допомогою Інтернет-сервісу «Google Maps» укладіть мапу екологічних негараздів Вашого регіону/міста/села/селища. Видрукуйте створену інфокарту, а її інтерактивний оригінал надішліть місцевим природозахисним організаціям. Ознайомте із Вашою інфокартою представників місцевого самоврядування. Обговоріть спільні способи вирішення нагальних екологічних проблем Вашого регіону/міста/села/селища.

  3. Укладіть добірку зарубіжних чи вітчизняних пісень екологічної тематики, використовуючи пошукові Інтернет-сервіси. Запропонуйте однокласникам прослухати дібрані Вами твори. Обговоріть їх актуальність і значущість. Складіть перелік екологічних проблем, що порушуються в прослуханих Вами музичних композиціях.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка