Тема: Для чого вивчаємо етику. Коли й чому виникла мораль. Як мораль впливає на наші вчинки та поведінку. Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті



Сторінка2/17
Дата конвертації11.01.2018
Розмір2.72 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Сенс життя — розуміння людиною змісту і спрямованості життя, а також свого місця у світі.
Колективна робота учнів за підручником.

Самостійне читання учнями фрагмента пункту параграфа «На­віщо ми живемо» в підручнику, після чого вони виконують за­вдання:

1) Наведіть приклади на підтвердження думки про те, що не існує єдиного для всіх сенсу життя.

2) У грузинського народу існує повір'я, що людина, щоб її життя не було марним, має збудувати дім, виховати сина, убити змію, викопати криницю й посадити дерево. Цей вислів не слід ро­зуміти дослівно, але спробуйте пояснити, що він визначає як мету людського життя.

3) «Коли ти з'явився у світі,— уважали стародавні індійці,— ти плакав, а всі навколо раділи. Зроби так, щоб, коли ти будеш за­лишати цей світ, усі навколо плакали, а лише ти посміхався». У чому стародавні індійці вбачали сенс життя людини?

Робота з художнім твором.

Завершуючи розгляд питання, учитель знайомить учнів з опові­данням Василя Сухомлинського «Коштовний колосок», після чого вони виконують завдання до нього.



Це було в чорні дні фашистської навали. Вороги вбивали й мучи­ли людей, гнали в рабство. Відбирали хліб і житло.

До війни в нашому селі виростили новий сорт пшениці. Кожен гектар давав сорок центнерів. А прийшли чужинці —• забрали пше­ницю. Заболіло серце в діда Андрія. Пішов він у поле, на ниву, де раніше росла чудова пшениця. Знайшов один-однісінький колосок. Підняв його із землі, обережно загорнув у хустинку, поніс додому. Поклав у скриню: нехай лежить, чекає на кращі часи.

Два роки мучилися наші люди в чужинському ярмі. А потім при­йшло визволення. Дістав дід Андрій колосок чудової пшениці, ви­лущив зерно й посіяв.

Восени зібрав три жмені. Знову посіяв і зібрав півмішка. Знову посіяв — і колгоспові передав десять мішків.

Так урятував дід Андрій чудову пшеницю.

З а в д а н н я .

Спробуйте уявити, що ви поставили запитання герою оповідання діду Андрію: навіщо живе людина? У чому ви вбачали сенс свого жит­тя? Як би він відповів вам?
Додаткова інформація.

Деякі думки з кни­ги філософа Еріха Фромма «Людина в пошуках сенсу». Зокрема в ній він писав, що сенс життя кожної окремої людини залежить від того, що вона хоче мати і ким вона прагне бути. Він також висловив кілька думок, які будуть корисні кожному, хто прагне зрозуміти сенс життя:

• Людина, яка знає, для чого живе, може витримати майже будь-які, навіть найжахливіші умови життя.

• Ніколи не треба впадати у відчай. Життя людини не може втра­тити сенс за будь-яких обставин.

• Кожна людина повинна не чекати, коли хтось пояснить, у чому полягає сенс її життя, а знайти його сама.

• Прагнення зрозуміти і знайти сенс життя — це нормальна влас­тивість людської природи, яка відрізняє її від тварин (мурашки, наприклад, сенсу не шукають).


IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Підбиття підсумків.

Підсумовуючи роботу учнів на уроці, учитель нагадує їм наведені на початку уроку очікувані результати і пропонує їм висловити влас­ну думку про те, що вони вважають для себе найважливішим із роз­глянутого матеріалу.


2. Оцінювання результатів уроку.

Для закріплення розглянутого матеріалу учням пропонується від­повісти на запитання та виконати завдання.

1) Чому людське життя вважається найвищою цінністю в сучас­ному світі?

2) Яке ставлення до життя людини передбачає його визнання найвищою цінністю?

3) Що таке сенс життя?

4) Наведіть приклади не марно прожитого й безсенсовно змарно­ваного життя.


V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати пункти 1, 2 § 2—3 «У чому цінність життя» в підруч­нику,

2) Виконати завдання на с. 4, 5 .

6 клас


ТЕМА: Людське життя як найвища цінність у сучасному світі. Чи важко бути людиною. Коли

людину називають «щирою душею».
МЕТА: пояснити, що таке духовна краса; вчити розрізняти фізичні й духовні пот­реби людини;

розвивати уміння висловлювати власне судження про те, яку людину називають «щирою

душею» та як необхідно жити людині, щоб її душу називали прекрасною; виховувати активну

життєву позицію.


ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, схеми «По­треби людини», «Духовний світ

людини», роздаваль­ний і наочний дидактичний матеріал.


ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: душа, духовність, фізичні й духовні потреби людини, духовна краса.
Структура уроку

І. Перевірка домашнього завдання



II. Вступна частина

1. Мотивація навчальної діяльності.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.

III. Основна частина

1. Що таке духовна краса.

2. Коли людину називають «щирою душею».

3. У чому виявляється сила людського духу.



IV. Заключна частина

1. Підбиття підсумків.

2. Оцінювання результатів уроку.

V. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Дидактична гра «Виправте помилки».

Учитель наводить речення, котрі містять одну фактичну помилку, яку учні мають знайти і виправити. У грі бере участь клас у цілому. Використовується письмова форма проведення.

1) Друга світова війна відбулася в XIX ст. (XX ст.)

2) Друга світова війна забрала життя понад 90 млн осіб. (60 млн осіб.)

3) За останні десятиліття в різних країнах світу закони не стали моральнішими. (Стали моральнішими.)

4) Учені-філософи дійшли висновку, що всі люди розуміють сенс життя однаково. (По-різному.)

5) Найцінніше, що є в людини, стверджують мислителі,— це речі, якими вона володіє. (Це її життя.)

6) Моральна настанова «у домі своєму не лінуйтеся, а все помічай­те» наведена в Нагірній проповіді Ісуса Христа. (У «Повчанні дітям» Володимира Мономаха.)


II. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Мотивація навчальної діяльності.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, учитель повідомляє, що сьогодні вони продовжать знайомство з тим, у чому вбачають цін­ність людського життя. Відомий український мислитель XVIII ст. Григорій Сковорода вважав, що кожна людина народжується двічі — спочатку фізично, а потім духовно. Саме духовне народ­ження є найважливішим, оскільки тоді людина осягає «божественне в собі». Зв'язки духовності є в серці людини від народження, але їх необхідно ретельно плекати в собі, бо їм протистоять темні, лихі сили тілесності.


2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних резуль­татів.

Учитель повідомляє, що сьогодні на уроці, продовжуючи вивчен­ня матеріалу про цінність життя людини, учні дізнаються про роль у ньому духовності, і знайомить їх із його очікуваними навчальними результатами.



II. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Що таке духовна краса. ,
Розповідь учителя.

Учитель розкриває питання у формі розповіді на основі матеріалу підручника та наведених схеми й таблиці.



Потреби —

залежність людини від певних предметів або умов, необхідних для її нормального існування


















Матеріальні

потреби людини в одязі, житті, засобах пересування, знаряддях праці, предметах побуту тощо





Духовні —

потреби у виконанні моральних обов'язків, милуванні природою, пі­знанні світу, дружбі, коханні тощо



Поняття

Визначення

Душа

Внутрішній світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. Сукупність рис, якостей, властивих певній особі

Дух


Внутрішній стан, моральна сила людини, що визначає її зда­тність діяти рішуче і сміливо або зневірятися в можливості чого-небудь, утрачати сміливість і надію

Духовність

Здатність людини мати розвинені духовні потреби і ставити їх вище за інші потреби •

Духовна краса

Сукупність ознак, які властиві людині з розвинений духов­ними потребами, багатим внутрішнім світом і моральністю


Робота в парах.

Учні читають киргизьку на­родну казку «Мудра дівчина» та виконують завдання до неї.


Давним-давно жив хан на ім'я Сарибай. Був він справедливим, довго правив народом, але залишався одинаком'і не мав дружини. Одного разу прийшли до нього старійшини й сказали:

Повелителю, ти маєш одружитися й залишити нам свого на­щадка.



Спочатку хан відмовлявся, але врешті-решт погодився зі старій­шинами.

Добре,— сказав він,— зберіть усіх дівчат. Я влаштую випро­бування їх розуму. Ту, яка буде найрозумнішою, я зроблю своєю дружиною.



Наступного дня зібралися дівчата з усього ханства, і хан загадав їм три загадки:

Яка відстань між сходом і заходом? Яка відстань між землею й небом? Яка відстань між правдою й неправдою?



Загадав хан три загадки й дозволив дівчатам думати три доби. Минуло дві доби, а вони так і не змогли розгадати загадки. На третій день по дорозі до ханського палацу вони зустріли бідну дівчину, яка збирала хмиз.

Сестри мої,— звернулася вона до них,— третій день ви чимось збентежені. Що сталося? Розкажіть мені, можливо, я зможу допо­могти вам.

Непотрібно тобі це знати,— пихато відповіли багаті дівчата.— Твоя справа збирати хмиз.

Для чого ображати її? — сказала одна з дівчат і розповіла, що з ними трапилося.

Сестри мої, візьміть мене із собою,— сказала бідна дівчина. Усі спочатку посміялися над нею, а потім подумали і вирішиливзяти із собою. Увійшли вони до палацу, і хан спитав:

Хто з вас розгадав три мої загадки?



Ніхто не зміг відповісти, і всі стояли схиливши голови. Тоді вийшла вперед бідна дівчина і сказала:

- Мій хане, ваші загадки я розгадала. Між сходом і заходом відстань одного дня шляху, тому що сонце сходить на сході вранці, а заходить на заході ввечері; відстань між небом і землею неважко охопити оком: піднімеш очі — побачиш небо, схилиш їх — поба­чиш землю. Третю загадку розгадати також легко: відстань між неправдою і правдою лише в чотири пальці — від вуха до ока. Наше вухо часто чує неправду, але очі бачать правду.

Наближені хана здивувалися — ніхто не очікував, що бідна дів­чина буде розумнішою за заможних. Хан вирішив продовжити ви­пробування:

Я загадаю всім ще три загадки. Розгадайте їх, і лише після цього я скажу, хто стане моєю дружиною. Що таке мука? Що таке смуток? Що таке ганьба?



І цього разу хан також дав три дні на роздуми. Але жодна з бага­тих дівчат не змогла розгадати загадки. На третій день бідна дівчина прийшла разом з усіма до палацу і сказала:

Повелителю, я розгадала і ці твої три загадки: мука — це хво­роба, смуток — це злидні, ганьба — це крадіжка.



Хан залишився задоволений такою відповіддю й одружився із нею. На руках у бідної дівчини були мозолі, одягнена вона була в лахміття. Хан наказав умити її і перевдягнути в гарне вбрання.

Так бідна дівчина стала ханшею. Вона давала чоловіку розумні поради, і він завжди виконував їх. Але попередив дружину:

Крім мене, нікому іншому порад не давай.



Вона обіцяла виконувати його вимогу. Проте одного разу, за своєю добротою, ханша допомогла своєю порадою одному джигіту уникнути покарання. Хан одразу зрозумів, хто саме йому допоміг, розлютився й оголосив дружині:

Ти присягалася нікому не давати ніяких порад, але порушила своє слово й допомогла джигіту. Ти не можеш бути моєю дружиною й маєш виїхати. Дозволяю тобі взяти із собою те, що ти любиш най­більше.

Добре,— відповіла дружина.— Дякую за твою щедрість. Але перед тим, як ми розлучимося, виконай моє прохання: востаннє по­вечеряй зі мною.

Хан погодився. Дружина приготувала смачну вечерю, принесла кумис і непомітно додала туди снодійного. Хан багато їв, пив і за­снув.

Тоді дружина наказала осідлати кращого коня, сіла на нього, поклала перед собою сплячого чоловіка і виїхала з палацу. До ранку вона приїхала з чоловіком в інше місто. Лише там хан нарешті про­кинувся, побачив, що перебуває в іншому місті, злякався і спитав дружину:

Що ти зробила зі мною?

Мій чоловіче, — відповіла розумна дружина,— ти вигнав мене, але дозволив узяти із собою те, що я люблю найбільше. Так я і зро­била. Залишила твій палац, але взяла із собою тебе, тому що кохаю тебе понад усе на світі!

Хана зачепила така любов і винахідливість дружини, і він по­вернувся з нею додому. Із того часу хан почав ставитися до своєї розумної дружини зі ще більшою повагою і нічого не робив без її .поради.
Запитання та завдання.

1) Чи можна вважати дівчину, яка стала дружиною хана, духовно красивою людиною? Поясніть власну думку.

2) На підставі змісту казки поясніть, чи пов'язані між собою за­можність людини та її духовна краса. Наведіть один-два при­клади, які підтверджують вашу точку зору.
2. Коли людину називають «щирою душею».

Розкриваючи питання, учитель продовжує спиратися на зміст казки, розглянутої в попередньому пункті плану уроку. Він пропонує їм врнути увагу на визначення поняття «душа» в таблиці «Духовний світ людини» і виконати завдання.

1) Наведіть приклади речень, де використовується слово « душа ». Поясніть їхнє значення.

2) Складіть речення, використовуючи словосполучення « відводи­ти душу», «стоїть над душею», «в одну душу», «душа в душу», « від усієї душі», «не йде на душу», «не мати за душею».

3) Доброзичливу, відверту, сердечну, наділену чуйністю, прав­диву людину називають «щирою душею». Чи була такою бідна дівчина з казки «Мудра дівчина»? Чому?

4) Наведіть приклади відомих вам персонажів літературних творів, яких можна назвати «щирою душею».


Робота в парах.

Учитель доручає учням повернутися до роботи в парах, обговорити й записати в зошитах, як має жити людина, щоб про неї казали, що вона має прекрасну душу.

Перевіряючи результати виконання завдання учнями, доцільно визначити й записати на дошці основні якості людини з прекрасною душею (доброзичливість, відвертість, правдивість, людяність, від­повідальність, сердечність тощо).
3. У чому виявляється сила людського духу.

Пояснивши зміст поняття «дух», наведеного в таблиці «Духовний світ людини», учитель ставить учням запитання.

1) Як ви розумієте вислови «занепасти духом», «набиратися Духу»?

2) Якими якостями, на вашу думку, має бути наділена сильна ду­хом людина?


Робота з твором.

Уявлення учнів про людину, сильну духом, учитель формує на ос­нові оповідання Михайла Слабошпицького «Бранець ревельського каземату», після чого учні виконують завдання до нього.


Арсеній Мацієвич — одна з найсвітліших постатей з-поміж усіх народжених Україною духовних осіб XVIII століття. Він був вихід­цем із Волині, закінчив Києво-Могилянську академію. 1742 року став митрополитом Ростовським і Ярославським та членом най-святішого Синоду. Як пише відомий наш історик Іван Огіенко: «Мо­настирські землі наші й усі їхні достатки завше муляли очі Катерині (російській імператриці — авт.), бо її незчисленним коханцям усе землі не хватало. І Катерина простягла руку на цю землю. Українці не дивилися мовчки на руйнування стародавніх їхніх прав. Наскіль­ки було можливим, вони голосно протестували і не ховали свого не­задоволення... У тім же році голосно протестував проти грабежу цер­ковних земель і повсякчасний оборонець прав духовенства — наш українець Арсеній Мацієвич...» Огієнко так характеризує митро­полита Ростовського і Ярославського: «Це була людина нервова та палка, і він ніколи не забував старожитніх прав українського духо­венства, через що йому часто доводилося воювати з вищим урядом та із самим Синодом».

1762 року Мацієвич дізнався, що імператриця знову почала забирати на Україні церковне майно Під час однієї зі служб у Ростові він повідомив людей про те, як намагається Катерина II пограбувати церкву на Україні, а також оголосив анафему всім тим, хто тягне руки до чужих скарбниць. Тобто виступив Арсеній Мацієвич проти імператриці й святого Синоду російської церкви, затаврувавши їх ганьбою. Та тільки цим не обмежився у своєму протесті сміливий митрополит. Він пише на ім'я Синоду гнівні по'слання, у яких без будь-якої дипломатії називає речі своїми іменами.

Із Синоду пішов імператриці донос на Мацієвича, «оскорбителя ее величества». Митрополита заарештовують і приконвойовують до Москви. Участь у його допитах брала сама Катерина, але швидко змушена була відмовитися від присутності на них, оскільки Маціє­вич не виправдовувався, не каявся, а гнівно звинувачував її в бруд­них діяннях. Збереглося свідчення сучасника, що митрополитові «заклинили рота», і він уже не мав змоги сказати жодного слова аж до самісінького суду.

На суді митрополит знов одержав змогу говорити. І він сказав не тільки про те, що імператриця грабує українські церкви й монасти­рі, а й висловив тверду переконаність, що вона неправдою захопила царський престол, бо немає на нього ніяких прав. Це був нечуваний скандал в імперії. Ніхто із Синоду й уряду не чекав такого від митро­полита Ростовського і Ярославського. Судилище швидко згорнули й запроторили Арсенія Мацієвича простим ченцем до Архангельсь­кого Карельського монастиря. Ще й наказали суворо наглядати за назавжди позбавленим сану, доповідати, які розмови він вестиме.

А Мацієвич вів ті ж самі розмови. І ось його знову правлять до Москви. Знову суд. Він тепер уже постає перед ним як політичний злочинець. Суд визнає його «достойным истязания и лишения жиз­ни» . Але Катерина удає із себе великодушну гуманістку. Вона відмі­няє смертну кару. За її повелінням Мацієвича ув'язнюють навічно в казематах Ревеля (нині Таллінн). У нього навіть забрано ім'я. Від­нині він — не Арсеній Мацієвич, а Андрій Брехун. Так записують бунтівника в усіх казенних паперах. Прагнуть, щоб для історії на­віть слід його безнадійно згубився після другого суду, щоб Україна ніколи не дізналася про долю свого сміливого сина, який став на оборону її прав.

Мацієвича замурували в крихітній камері. Лишили тільки ма­лесеньке віконечко, у яке інколи подавали їжу. Звідси він уже не вийшов. Через чотири роки такого животіння, у лютому 1772-го, Мацієвич помер. Ніхто в Україні не знав, куди він подівся і де його могила. Але ім'я Мацієвича зберегла для історії церква. І коли ми сьогодні згадуємо видатних синів нашого народу з-поміж духовен-• ства, то Мацієвич стоїть поміж ними на чільному місці.
З а п и т а н н я .

  1. Чому Арсенія Мацієвича вважають людиною, сильною ду­хом?

  2. Які якості були властиві Мацієвичу?


IV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Підбиття підсумків.

Підбиваючи підсумки уроку, учитель звертає увагу учнів на план уроку і пропонує їм по черзі висловитися, про що вони дізналися за кожним із розглянутих питань. При цьому бажано не повторю­ватися.


2. Оцінювання результатів уроку.

Оцінюючи результати уроку, учитель пропонує учням визначити тих, хто найкраще працював на уроці. Ураховуючи думки учнів, учи­тель виставляє їм оцінки за роботу на уроці.


V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ І

1) Опрацювати пункти 3, 4 § 2—3 «У чому цінність життя» в під­ручнику, відповісти на запитання і виконати завдання, визначені вчителем.

2) Виконати завдання на с. 4, 5 .

6 клас


ТЕМА: Чому моральні цінності називають життєвими орієнтирами людини. У чому полягає сила

людського духу. Що таке обов'язок. Що означає бути дорослим і самостійним. Як захистити та зберегти честь і гідність.
МЕТА: пояснити поняття «моральні цінності» та «обов'язки»; розвивати уміння висловлювати власне

судження щодо значення моральних цінностей у людському житті; наводити приклади своїх обов'язків та проаналізувати ситуації, пов'язані з їх виконанням; виховувати власну самостійність.


ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздаваль­ний і наочний дидактичний

матеріал.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: моральні цінності, ціннісна орієнтація, обов'язок, моральний обов'язок.
Структура уроку

I. Перевірка домашнього завдання

II. Вступна частина

1. Мотивація навчальної діяльності.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.

III. Основна частина

1. Що таке моральні цінності.

2. Що таке обов'язок і моральний обов'язок.

3. Що означає бути дорослим і самостійним.

IV. Заключна частина

1. Підбиття підсумків.

2. Оцінювання результатів уроку.

V. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ

I. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Запитання та завдання.

1) Що таке фізичні й духовні потреби? Наведіть приклади фізич­них і духовних потреб людини.

2) Чи є, на вашу думку, правильним твердження, що саме наяв­ність розвинених духовних потреб робить людину справді лю­диною?

3) Що таке духовна краса?

4) Наявність яких ознак визначає духовну красу людини?

5) Англійський поет XVIII ст. Самуель Джонсон писав: «Пога­но, коли в людини нестача розуму, але вдвічі гірше, коли в неї нестача^уші». Як ви розумієте цей вислів? Наведіть приклади вчинків людини з нестачею розуму і нестачею душі.

6) Яку людину називають «щирою душею»?

7) Як, на вашу думку, має жити людина, щоб про неї говорили, що вона має прекрасну душу?

8) Поясніть, у чому полягає сила духу людини.

9) Наведіть декілька прикладів людей, сильних духом.


II. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Мотивація навчальної діяльності.

Пригадайте, що таке цінність, зверніть увагу на висловлювання

• «Життя триває лише мить; само по собі воно — ніщо; цін­ність його залежить від того, що вдалося зробити. Лише доб­ро, здійснене людиною, залишається, і лише завдяки йому життя чого-небудь варте». (Ж.Ж.Руссо, французький мис­литель XVIII ст.)

• «Єдине у світі, що має цінність,— це діяльна душа». (Р.Емерсон, американський поет XIX ст.)

• «Цінність людини пізнається після її смерті». (Індійське прислів'я.)

• «Єдина цінність людини полягає в її здатності зробити цей світ дещо кращим». (Ю. Ленг, американський мислитель.)

В усіх наведених висловлюваннях використовується слово «цін­ність», проте мова не йде про

важливість якихось речей для життя людини. Вони спонукають людину замислитися над ти)м, що таке

мо­ральні цінності.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка