Тема: Для чого вивчаємо етику. Коли й чому виникла мораль. Як мораль впливає на наші вчинки та поведінку. Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті



Сторінка1/17
Дата конвертації11.01.2018
Розмір2.72 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

6 клас

ТЕМА: Для чого вивчаємо етику. Коли й чому виникла мораль. Як мораль впливає на наші



вчинки та поведінку. Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті.
МЕТА: відновити набуті результати, в минулому навчальному році знання про те, що таке етика,

мораль і етикет та яку роль вони відіграють у житті людини й суспільства; обґрунтовувати

необхід­ність вивчення етики; дізнатися, якими є основні точки зору про те, як виникла мораль;

розвивати мислення, зв’язне мовлення, виховувати правила етикету.


ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, схема «Чотири підходи до розв'язання

проблеми походження моралі», роздавальний і наочний дидактичний матеріал.


ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: етика, мораль, етикет, моральність людини, норми й терміни: моралі, норми

етикету.
Структура уроку.

І. Вступна частина

1. Мотивація навчальної діяльності.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів. II. Основна частина

1. Знайомство з підручником.

2. Коли й чому виникла мораль.

3. Як мораль впливає на наші вчинки та поведінку.

4. Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті.

III. Заключна частина

1. Підбиття підсумків.

2. Оцінювання результатів уроку.

IV. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ



І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Мотивація навчальної діяльності.

З а п и т а н н я т а з а в д а н н я .

1) У минулому році ви вже вивчали предмет «Етика». Про які важливі життєві правила, необхідні людині для досягнення гармонії в стосунках з іншими людьми, ви дізналися?

2) Наведіть приклади того, що ви змінили у своїй поведінці й став­ленні до оточуючих під впливом вивчення «Етики».



Дидактична гра «Два кола».

Учитель об'єднує учнів у два кола з 8—10 учнів. Вони мають пос­тавити одне одному стисле запитання і дати на нього відповідь одним реченням. Завершивши одне коло гри, учасники міняються ролями: ті, хто відповідав,— ставлять запитання однокласникам, і навпаки.

Учасникам гри необхідно пригадати поняття й терміни, вивчені з «Етики» в 5 класі, і дати їх визначення.
2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних резуль­татів.

Учитель повідомляє учням, що на уроці вони пригадають раніше вивчений матеріал і дізнаються нове про те, для чого вивчають ети­ку, та знайомить їх з очікуваними результатами уроку (тему уроку, основні поняття й терміни пропонується записувати на дошці, а очі­кувані навчальні результати повідомляти учням усно).


II. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Знайомство з підручником.



Розповідь учителя.

Запорукою успішного навчання є вміння працювати з підручни­ком на уроці та вдома. Якщо в минулому році учні вивчали «Етику» за підручником О. Данилевської та О. Пометун, доцільно доручи­ти їм пригадати, як вони працювали з ним, якщо ні — необхідно розглянути це питання детальніше шляхом коментованого читання тексту підручника на с. 10 «Як працювати з підручником на уроках етики».

За змістом підручника вчитель знайомить учнів із його структу­рою, поділом на теми й параграфи. На прикладі одного-двох параг­рафів учні з'ясовують значення умовних позначок, які вони зустрі­чатимуть на сторінках підручника. Необхідно обов'язково звернути увагу учнів на роль ілюстрацій у підручнику й нагадати, що їх треба не лише розглядати, а й виконувати завдання до них.

Складовою роботи на уроках етики, як і в минулому році, будуть різні форми колективної діяльності.

- Пригадайте, яких правил необхідно дотримуватися, працюючи в парах?

- Як відбувається робота в малих групах?

Із новими формами колективної співпраці на уроках етики, які будуть використовуватися разом з уже відомими учням, учитель доручає їм познайомитися вдома самостійно за матеріалом підручника.
2. Коли й чому виникла мораль.

Пропонується розглянути у формі коментованого читання тексту підручника із залученням наведеного матеріалу та схеми або роз­повіді вчителя, побудованої на їх основі.



Додаткова інформація.

Мораль як регулятор людських взаємин сягає своїм корінням сивої давнини. Не буде перебільшенням стверджувати, що вона ви­никла разом із людською спільнотою: тоді, коли одна людина стала якось ставитися до іншої людини, стосунки між ними набули певної форми моральності чи аморальності.

Із цією думкою погоджуються майже всі дослідники. Проте щодо пи­тання, коли, як і чому виникла мораль, між ними виникають розбіжності. Найпоширенішими є чотири точки зору щодо походження моралі:

1) Релігійна. Прихильники цієї точки зору стверджують, що люди­на отримує мораль від Бога. Згідно із цим мораль виникла тоді, коли Бог створив людину. Християни та юдеї вважають, що най­важливіші моральні норми були сформульовані Богом у десяти біблійних заповідях.

2) Природнича. Згідно з нею, мораль була закладена в людині самою природою. Людина належить до світу природи, підкоряється її законам (народження, життя, смерть), і тому витоки моралі не­обхідно шукати в боротьбі за існування, у наявності моральних почуттів у тварин. Проте необхідно пам'ятати, що «моральність» поведінки тварин ґрунтується виключно на їхніх інстинктах.

3) Суспільна. Вона пов'язує виникнення моралі виключно з роз­витком суспільства. Прихильники цих поглядів уважають, що таємниця походження моралі пов'язана не з людською істотою, а з умовами її життя в суспільстві. Мораль виникає як відповідь на потреби суспільства. Вона впорядковує поведінку людини, гармонізує її стосунки з іншими людьми.

4) Інтегративна, її прихильники намагаються пояснити походжен­ня моралі, об'єднуючи аргументи наведених вище підходів. Вони не заперечують того, що людина є частиною природи, погоджу­ються з роллю релігії в її розвитку та одночасно не відкидають впливу суспільства на її формування. На думку багатьох дослід­ників, цей підхід дозволяє найбільш докладно простежити, як

і чому змінювалася мораль від найдавніших часів і до сьогодення. в1'


Робота зі схемою.

Учитель, розкриваючи питання, привертає увагу учнів до схеми «Чотири підходи до розв'язання проблеми походження моралі».



1 Основні версії виникнення моралі



















Релігійна Природнича Суспільна Інтегративна
Запитання та завдання.

1) Визначте спільне та відмінне в значенні слів «мораль» та «етика».

2) Що існувало раніше: мораль чи звичаї та традиції? Поясніть свою думку.

3) Наведіть один-два приклади з українських народних казок, які підтверджують, що в них втілено моральний досвід народу.


3. Як мораль впливає на наші вчинки та поведінку.

Колективна робота учнів за підручником.

Самостійне читання учнями тексту підручника «Як мораль впли­ває на наші вчинки й поведінку». Учні мають скласти два-три запи­тання до кожного з трьох абзаців тексту та пояснити назву пункту параграфа.


Робота з художнім твором.

Краще зрозуміти вплив моральних засад на поведінку та вчинки людини допоможе знайомство учнів з ефіопською народною казкою «Як гукнеш, так і відгукнеться», після чого вони виконують завдан­ня до неї.

Жили-були двоє братів. Вони все робили разом: спільно звели будинок на двох, купили в складку віслюка. Свої невеликі прибут­ки вони ділили порівну й жили, хоч і не в розкошах, зате в мирі та злагоді.

Та ось один із братів знайшов у землі скарб. Жадібність спалах­нула в його серці, і він вирішив приховати знахідку. Збудував собі новий будинок і почав жити окремо. Запишався так, що куди там. Бідного брата він і знати більше не хоче. А скнара зробився такий, якого ще світ не бачив.

Прийшов він якось до бідного брата й каже:

— Я хочу забрати свою половину будинку. І половину віслюка також — буде сякий-такий харч собакам.

Почув бідний брат ці слова й почав просити багатого брата:

— Будь ласка, не роби цього! Коли ти зламаєш свою половину будинку, то й моя розсиплеться. Я тобі заплачу за твою половину будинку і за твою половину віслюка.

Але багатий брат не погодився:

— Ні, не хочу. Те, що належить мені, моє. А те, що моє, я хочу забра­ти й заберу. І не треба мені натомість ані грошей, ані чогось іншого.

Прийшли вони до судді.

— О суддя! — сказав бідний брат. — Вислухай нас і розсуди. Ми — брати. Жили бідно і все ділили порівну. Разом звели будинок, ку­пили віслюка в складку. Тепер мій брат розбагатів. Він спорудив собі новий будинок — пишний-препишний. У нього тепер величезні отари худоби. І от він хоче зруйнувати наш старий будинок і забрати свою половину. Я просив його залишити мені будинок і віслюка, але він не пристає на цю пропозицію. Я пропонував йому гроші за півбудинка й півіслюка. Але він і на це не згодний. Тому-то ми й прийшли до тебе, щоб ти розсудив нас.

Вислухав суддя бідного брата й звернувся до багатого:

— А що ти скажеш? Багатий брат сказав таке:

— Справедливий суддя! Хіба не може всяк робити зі своїм добром усе, що він хоче? Я ж не прошу, аби брат віддав мені те, що належить йому. А він зазіхає на те, що належить мені.

Суддя сказав бідному братові:

— Навіщо ти заважаєш брату робити зі своїм добром усе, що він хоче? Хай зламає будинок, заріже віслюка й візьме свою частку того

й того.


Пішли брати від судді. Бідний — сумний та невеселий, а бага­тий — радісний та щасливий.

Бідний брат сказав:

— Це вирок нерозумного судді. А багатий брат заперечив:

— Хай буде так, як постановив суддя.

Багатий брат зарізав віслюка, а тоді покликав слуг і звелів лама­ти будинок.

Тим часом бідний брат виніс зі своєї половини будинку таке-сяке майно й почав підпалювати будинок. Побачив це багатий і закричав:

— Не підпалюй будинку, бо загориться й моя половина! А бідний на те:

— Ніхто не має права завадити мені робити зі своїм добром усе, що я хочу. А хочу спалити свою половину будинку й посадити на цій землі боби.

І знову вони пішли до судді. Вислухавши їх, суддя мовив: - Те саме, що сказав вам минулого разу, скажу й тепер. Кожен має право робити зі своїм добром усе, що хоче. Один може ламати будинок, аби забрати свою половину, а другий — палити свою по­ловину.

Пішли брати від судді. Багатий озвався:

— Це вирок нерозумного судді. А бідний у відповідь:

— Хай буде так, як постановив суддя.

І він спалив свою половину будинку, а разом із його половиною згоріла й друга — братова.

Після цього бідний брат перекопав землю й посадив боби. Коли боби виросли, син багатого брата нарвав із грядки стручків і поїв їх. Бідний брат привів хлопця до батька і сказав:

- Твій син з'їв мої боби. Я розріжу йому живота й заберу свої боби.

Багатий брат почав прохати його:

— Ой, не вбивай мого сина! Я дам тобі інших бобів замість тих, які він з'їв.

Але бідний брат на те відповів:

— Ні, інших мені не треба. Я хочу мати свої боби. Багатий брат упав навколішки й почав благати:

— За твої кілька бобів я віддам тобі цілий мішок — тільки не вби­вай моєї дитини.

Але бідний брат стояв на своєму:

— Мені не потрібні твої боби — навіть цілий мішок. Мені потрібні ті, які з'їв твій син.

Пішли вони до судді. Вислухав суддя багатого брата і сказав:

— Мій вирок буде такий самий, як і доти. Кожен має право ро­бити зі своїм майном те, що йому заманеться. І коли твій брат хоче повернути свої боби, навіщо ти пропонуєш йому замість них інші? Забирайся геть і більше не приходь до мене!

Повернулися брати додому. Багатий покликав до себе найстар­ших і найпочесніших жителів села й почав їх просити:

— Заступіться за мого сина! Я віддам братові половину свого ба­гатства, аби ли він зглянувся над сином.

Старі пішли до бідняка. І тоді бідняк сказав:

— Не треба мені його багатства. Мій брат, либонь, убив би мого сина навіть за одне бобове зернятко. Але я не збирався вбивати його сина. Я лише хотів провчити свого жадібного брата.

Отаке-то розповідають люди. А хто прочитає цю казку, нехай запам'ятає: Якщо кинеш камінь угору — він упаде тобі на голову. Якщо зазіхнеш на чуже — утратиш своє.

Якщо замислиш зле діло — воно принесе спочатку нещастя іншо­му, а потім іще більше нещастя тобі самому.

З а п и т а н н я т а з а в д а н н я .

1) Спираючись на зміст казки, поясніть, як мораль впливала на вчинки й поведінку братів.

2) Наприкінці казки було наведено кілька важливих моральних правил. Поясніть, як ви їх зрозуміли, і наведіть підтвердження своєї точки зору з тексту казки.

3) Відомий французький мислитель XVII ст. П. Бейль писав: «Мораль пропонує загальні принципи поведінки, залишаючи без уваги конкретні обставини». Поясніть, як ви розумієте це твердження. Наведіть приклади.


4. Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті.
Робота в парах.

Учитель об'єднує учнів у пари, кожна з яких виконує завдання 4, 5 у підручнику або наведені (за вибором учителя).

1) Прочитайте вірші Г. Бойко. Визначте, у якому виявлено пору­шення норм моралі, а в якому — етикету. Як, на вашу думку, мали вчинити персонажі, щоб виявити свою обізнаність у до­триманні правил моралі та етикету?
Сашко Некультурні хазяї

У трамваї переповненім Із гостини по сніжку

Сашко з м'ячем сидить, Хлопчики вертались,

а коло нього згорблений А товариш запитав:

старий дідусь стоїть. — Як вам гостювалось?

Хтось до Сашка звертається: — Та нічого, все як слід.

— Чи вас у школі вчать, Тільки бачиш, друже,

Як місце дати старшому В тому домі хазяї

Як старших поважать? Просто нехороші —

— Та вчать,— Сашко відказує,— У прихожій не зняли

але у дану мить 3 нас вони калоші!

розпочались канікули, Навіть з наших кожухів

і нас ніхто не вчить. Снігу не струсили...

То ми так, як увійшли,

І до столу сіли.
2) Прочитайте українську народну казку «Пан і пастушок» Поясніть, яке етикетне правило порушив пан і як його провчив пастушок. Як казка розкриває зміст української приказки «Яке запитання, така й відповідь» ?

Раз їде пан дорогою. Сонце світить, пташки співають, у пана на­стрій гарний, і хочеться йому з кимось порозмовляти. Доїхав він до річки, бачить на луці пастушок грає на сопілці й пасе отару овець. От пан і вирішив спитати його:

— Скільки в тебе овець? Чи далеко до села? Як тебе звуть? Скіль­ки тобі років? Чи глибока ця річка?

А пастушок йому й каже:

— Сімсот сім верст Іван п'ятнадцять по коліна.
III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

1. Підбиття підсумків.

Підсумовуючи роботу учнів на уроці, учитель зазначає, що пошуки відповідей на прості запитання дозволяють зробити важливі висновки. Учитель пропонує учням по черзі одним реченням висловити гною думку про те, для чого необхідно вивчати етику.


2. Оцінювання результатів уроку.

Оцінюючи роботу учнів на уроці, учитель пропонує їм виконати завдання.



Закінчіть речення.

І) Етикою називають науку про...

2) Найдавніший звід законів, за яким чинили суд у Київській Русі, мав назву...

3) Звичаї, норми поведінки, що передаються з покоління в по­коління, називають...

4) Моральністю називають утілення засад моралі в...

5) Зовнішнім виявом моральності є...

6) Правила етикету, що регулюють поведінку людей у буденному житті, ґрунтуються на нормах...
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати матеріал підручника «Як працювати з підручни­ком на уроках етики» та § 1 «Навіщо вивчати етику», відповісти на запитання й виконати завдання, визначені вчителем. 2) Виконати завдання на с. 2, 3 (на вибір учителя).

6 клас

ТЕМА: Людське життя як найвища цінність у сучасному світі. Чи важко бути людиною. Коли



людину називають «щирою душею».
МЕТА: допомогти учням зрозуміти у чому полягає цінність людського життя; пояснити зміст понять

«цінність», «людське життя», «сенс життя»;розвивати уміння висловлювати власну думку

виховувати духовно багату людину, душевну щирість
ОБЛАДНАННЯ: підручник, дошка, крейда, папір, маркери, роздаваль­ний і наочний дидактичний

матеріал.


ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ Й ТЕРМІНИ: цінність, людське життя, сенс життя.
ПЛАН УРОКУ

I. Перевірка домашнього завдання

II. Вступна частина

1. Мотивація навчальної діяльності.

2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.

III. Основна частина

1. Людське життя як найвища цінність у сучасному світі.

2. Чи важко бути людиною.

3. Навіщо ми живемо.

IV. Заключна частина

1. Підбиття підсумків.

2. Оцінювання результатів уроку.

V. Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Дидактична гра «Так — ні».

Учитель наводить учням 12 тверджень, на які вони мають відповіс­ти «так» або «ні». Гра проводиться в письмовій формі.

1) Науку, що вивчає мораль, називають етикою. (Так.)

2) Слово «мораль» має грецьке походження. (Ні.)

3) Слово «етика» має латинське походження. (Ні.)

4) Зведення норм поведінки, порядок дій і правила поведінки, прийняті в певних ситуаціях, називають етикетом. (Так.)

5) Норми та правила поведінки в ставленні людей один до одного та до суспільства називаються мораллю. (Гак.)

6) Моральні норми та правила з'явилися лише після того, як ви­никло й стало вживаним слово «мораль». (Ні.)

7) Звичаї, норми поведінки, що передаються з покоління в по­коління, називаються традиціями. (Так.)

8) Мораль визначає не загальні правила, а докладні рекомендації з поведінки кожної людини в буденному житті. (Ні.)

9) Зовнішнім виявом моральності є вихованість. (Так.)

10) Утілення засад моралі в поведінці людей та стосунках між ними називають звичаями. (Ні.)

11) Моральні правила часто називають неписаними законами. (Так.)

12) Загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті народу, наприклад, порядок відзначення яких-небудь подій, називається моральністю. (Ні.)


II. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель звертає увагу учнів на назву першої теми курсу й пові­домляє, що, вивчаючи її, вони дізнаються: чи важко бути людиною й у чому полягає цінність людського життя; яку роль у житті людини відіграють моральні цінності; що означає любити; як бути справедли­вими у своєму ставленні до інших людей і як протидіяти несправед­ливому; чому людина прагне мати ідеал і чим він відрізняється від кумира.

Мотивуючи навчальну діяльність учнів, учитель нагадує їм, що в минулому році вони вже зустрічали на сторінках підручника слово «цінність».
— Пригадайте, що таке цінність. Наведіть приклади цінностей, важливих для більшості людей. (Цінність — важливість, значущість чого-небудь для життя людини.)

Учитель привертає увагу учнів до назви першої теми і пояснює, що, вивчаючи її, вони познайомляться з найважливішими спільними цінностями більшості людей у сучасному світі. Учитель також інфор­мує учнів про тривалість вивчення теми, заплановані форми роботи й термін проведення тематичного оцінювання.


2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних резуль­татів.

Учитель повідомляє, що сьогодні на уроці учні дізнаються про те, у чому полягає цінність і сенс людського життя, і знайомить з очіку­ваними навчальними результатами уроку.


III. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Людське життя як найвища цінність у сучасному світі.

Розповідь учителя.

Найцінніше, що є в людини, стверджують мислителі,— це її життя. Воно дається їй лише раз і кожній своє. Його ніколи не можна прожи­ти двічі або змінити ту частину, що вже минула. (Учитель знайомить учнів із визначенням людського життя як періоду існування людини від її народження до смерті.)

Таємниця життя завжди хвилювала вчених, письменників, худож­ників і пересічних людей. Адже, мабуть, не існує людини, яка ніколи не замислювалася над тим, для чого вона живе. Появі кожного з нас передувало існування мільйонів людей. Кожен із них залишив своєю діяльністю слід на нашій планеті. Він міг зробити багато або мало, кра­ще або гірше. Проте, усе, що зроблене кожним, неповторне. Зі смертю чи загибеллю окремої людини вривається нитка її життя, і у візерунку тканини спільного існування людства щось змінюється. Ми вже ніколи не зможемо дізнатися, яким було б сучасне життя на нашій планеті, якби не було Другої світової війни, найжахливішої з війн в історії людства, у роки якої втратили життя понад 60 млн осіб.

Усвідомлення неповторності життя кожної людини й непоправ­ності його втрати сприяло визнанню більшістю країн сучасного сві­ту того, що людське життя — це найвища моральна цінність. Ніхто не має права безкарно позбавити людину життя. Визнаючи цінність життя людини, уряди різних держав намагаються подолати те, що заважає їй розвиватися й реалізувати себе.

Відомий російський письменник XX ст. Максим Горький писав, що кожна людина може написати одну цікаву книжку, де розповість про своє життя. Нехай ця думка допоможе нам зрозуміти, що життя кожної людини заслуговує на повагу. Згадайте «золоте правило мо­ралі» , яке закликає кожного ставитися до інших так, як він хоче, щоб вони ставилися до нього. Пам'ятайте про це, якщо прагнете, щоб вас поважали інші.
Робота в парах.

Учитель об'єднує учнів у пари, кожна з яких виконує одне з наве­дених завдань:

1) На які особливості людського життя звернули увагу автори на­ведених висловлювань? Яке висловлювання вам сподобалося найбільше? Чому?

• «Життя нагадує драбину. Людина живе доти, доки про­довжує дертися вгору». (X. Махмуд, арабський мислитель XX ст.)

• «Коротке життя дає нам природа, але пам'ять про добре проведене життя залишається вічною».

(Г. Торо, американ­ський мислитель XIX ст.)

• «Ми знаходимо в житті лише те, що самі в нього вкладає­мо». (Р.Емерсон, американський поёт XIXст.)

• «Ти кажеш, що життя — одна миттєвість,

Його цінуй, у нім шукай натхнення.

Як проживеш його, так і мине,

Не забувай: воно — твоє творіння». (О. Хайям, персько-таджицький учений і поет XIXII ст.)


2) Яке ставлення до життя людини містять наведені прислів'я та приказки?

• «Не той багато прожив, кому багато років, а той, хто багато зробив». (Мордовське прислів'я.)

• «Не той сліпий, хто не бачить, а той, хто не знає життя». (Осетинське прислів'я.)

• «Людина живе, поки її пам'ятають». (Чеська приказка.)

• «Славетне не вмирає». (Африканська приказка.)
2. Чи важко бути людиною.

Розповідь учителя.

Досить часто вам, імовірно, доводилося чути вислів «будь люди­ною» .

Поясніть, що означає для вас бути людиною.

Вислухавши відповіді учнів, учитель знову запитує їх

Чи завжди легко бути людиною? Наведіть приклади ситуацій, коли бути людиною може бути важко.

Узагальнюючи відповіді учнів, учитель знайомить їх з оповідан­ням відомого українського педагога Василя Сухомлинського «Важко бути людиною», після чого вони виконують завдання до нього.



Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець, що лежить у до­лині за кілька кілометрів од села. Утомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Вони зайшли в крайню хату, попросили води. Із хати вийшла жінка, за нею вибіг хлопчик. Жінка витягла з коло­дязя води, поставила на стіл серед двору, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили.

Відійшли з кілометр від хутірця, Марійка тут і згадала:

А ми ж не подякували жінці за воду.— її очі стали тривожні.



Діти зупинилися. Справді, забули подякувати.

- Ну що ж... — каже Роман,— це не велика біда. Жінка вже й за­була, мабуть. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?

- Варто,— наполягає Марійка.— Ну хіба тобі не соромно перед собою, Романе? Ви як хочете,— каже Марійка,— а я повернуся й по­дякую...

- Чому? Ну, скажи, чому це треба обов'язково зробити? — питає Роман.— Адже ми так потомилися...

- Бо ми люди. Якби ми були телята, можна було б і не вер­татися.

Вона обернулася і рушила до хутірця. За нею пішли всі. Роман постояв хвилину й, зітхнувши, теж поплентався за гур­том.
З а п и т а н н я .

1) Чому, на вашу думку, оповідання має назву «Важко бути лю­диною»?

2) Чого навчає це оповідання?
3. Навіщо ми живемо.

Розповідь учителя.

Існує чимало надзвичайно простих, на перший погляд, питань, на які відповісти дуже важко.

- Уявіть, що представники іншої цивілізації, які вивчають життя нашої планети, спитали вас: для чого ви живете? Спробуйте відповіс­ти на це запитання одним реченням.
Вислухавши відповіді учнів, учитель знайомить їх із визначенням поняття «сенс життя».



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка