Тема. Джонатан Свіфт. «Мандри Гуллівера». Війна між Ліліпутією І Блефуску, її причини й наслідки Мета



Скачати 63.38 Kb.
Дата конвертації11.01.2018
Розмір63.38 Kb.
ТипУрок

Тема. Джонатан Свіфт. «Мандри Гуллівера». Війна між Ліліпутією і Блефуску, її причини

й наслідки



Мета: проаналізувати характер відображення війни між Ліліпутією і Блефуску; показати

антивоєнний пафос роману Свіфта «Мандри Гуллівера»; розвивати навички

аналізу літературного твору, характеристики літературного героя; виховувати

кращі моральні якості.



Обладнання: Фразеологічний словник

Тип уроку: комбінований

Словник: Війна́  — складне суспільно-політичне явище, пов'язане з розв'язанням протиріч між державами, народами, національними і соціальними групами з переходом до застосування засобів збройної боротьби, що відбувається у формі бойових дій між їх збройними силами.

Епіграф: Війна — це спочатку надія, що нам буде добре;

Потім — очікування, що їм буде гірше;

Потім — задоволення тим, що їм не краще, ніж нам;

І нарешті — несподіване відкриття, що погано і нам і їм.

Карл Краус

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

Слово вчителя. Слово війна відоме усім людям. Воно вживається в прямому і переносному значенні. Але , що б ми не мали на увазі, слово несе в собі негативне значення. Війна іноді охоплює народи і країни. Як це і трапилось в романі Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера». Читаючи книгу про незвичайні пригоди улюбленого героя дорослих і дітей – Лемюеля Гуллівера, ми не особливо замислюємося над страхіттями війни, тому що усі події сприймаємо іронічно, з гумором. Саме так, як і належить дітям вашого віку. Сьогодні ми спробуємо замислитись над тим, що ж саме хотів сказати нам з вами Свіфт , написавши веселу книгу про невеселі воєнні відносини між вигаданими державами, взявши на озброєння сатиру, гумор та алегорію

II. Оголошення теми і мети уроку

Ми знову відправляємося в дивовижну свіфтівську країну Ліліпутію. Тема нашого уроку – «Війна між Ліліпутією і Блефуску, її причини й наслідки».

Нам потрібно проаналізувати характер відображення війни між Ліліпутією і Блефуску, вказати її причини , спрогнозувати наслідки. Крім цього ми продовжимо аналіз твору, характеристику героїв.

III. Актуалізація опорних знань

1. Літературний диктант

1. Сатиричний жанр, у якому працював Свіфт.(памфлет)

2. Основна професія Гуллівера. (лікар)

3. Як в Ліліпутії назвали Гуллівера? (Чоловік – Гора)

4. Хто може отримати в Ліліпутії найвищу посаду? (той, хто вище стрибає на канаті).

5. Як герою вдалось самотужки здобути перемогу над державою Блефуску? (забрав половину флоту)

6.Яку причину знайшли міністри, щоб стратити Гуллівера?(звинуватили у державній зраді)

7.  Остаточний спосіб покарати Гуллівера.(осліпити)

8. На чому Гуллівер зміг покинути Блефуску(човен)

2. Інтерактивна вправа «Асоціативна характеристика» з ключовим словом

Завдання. I варіант: підібрати асоціативні слова з позиції мешканця Ліліпутії

II варіант: підібрати асоціативні слова з позиції пересічного читача



Ч – чемний, чесний

О – освічений

Л – лагідний

О – особливий

В – велетень, відданий

І – інтриган

К – Квінбус, кремезний

Г – галантний

О – обережний

Р – рідкісний

А – активний

К – корисний

В – вигадливий

І – індивідуаліст

Н – ненав’язливий

Б – бідний

У – успішний

С – самотній

Ф – фантастичний

Л – ласкавий

Е – енергійний

С – стомлений

Т – тямущий

Р – розумний

І – інтригуючий, імпозантний

Н – нерішучий

Слово вчителя. Чоловік –Гора, Квінбус Флестрін. Ці імена отримав Лемюель Гуллівер, потрапивши до чужої країни. Ви спробували підібрати означення, які, на вашу думку, найбільш вдало характеризують нового громадянина Ліліпутії. І вам це вдалось. Ліліпутам він видається великим, кремезним, відданим їхньому імператору. Нам з вами прикро за розумну, енергійну людину, яку «маленькі зіпсовані люди» використовують як знаряддя залякування таких самих маленьких людей. Сам герой, на перший погляд потрапляє до цивілізованої країни. Імператор видає накази, які виконуються беззаперечно, ліліпути живуть за законами своєї держави, вони «чудові математики», гарно працюють. Але щось не так у самій імперії, коли одні хочуть отримати повну владу над іншими, пригнобивши вільний народ. І про це ми поговоримо у наступній частині уроку.

IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

1.Слово вчителя. Карл Кра́ус, австрійський письменник, висловив свою точку зору на війни у світі: «Війна — це спочатку надія, що нам буде добре. Потім — очікування, що їм буде гірше. Потім — задоволення тим, що їм не краще, ніж нам. І нарешті — несподіване відкриття, що погано і нам і їм».

Цитата стала афоризмом. І вона має безпосереднє відношення до теми нашого уроку. Ми з вами поговоримо про літературну війну між Ліліпутією і Блефуску. Війну, у якій не повинно бути переможених.

Історичні факти стверджують, що безперервні війни Англії винищували цілі райони Європи. Франція - єдина західноєвропейська країна, що могла протистояти могутній Англії і зменшити її міжнародний вплив. У самій Англії в той час досягла найбільшої напруги боротьба двох політичних партій - торі і вігів. І ті й інші прагнули безроздільно панувати в країні й керувати її політикою. Віги хотіли обмежити королівську владу, щоб можна було безперешкодно розвивати промисловість і торгівлю. Вони вимагали війни, щоб розширити колоніальні володіння й забезпечити панування Англії на морях. Торі усіляко пручалися капіталістичному розвитку Англії, намагалися підсилити владу короля й зберегти стародавні привілеї дворянства.

Стосунки Ліліпутії та Блефуску разюче нагадують відносини між Англією і Францією часів війни за «іспанську спадщину». Причини війни між вигаданими державами не варті виїденого яйця. Що означає цей фразеологізм?



2. Словникова робота. Опрацювання фразеологічного терміну «не вартий виїденого яйця». (Учні записують у зошити)

Не вартий виїденого яйця. Якого можна не брати до уваги, яким можна знехтувати; який не має ніякого значення

3. Розповідь учня – історика про імперію Блефуску.

4. Евристична бесіда

– Які відносини встановилися між Ліліпутією з Блефуску?

– Яка з країн має переваги7 В чому вони заключаються?

– У чому полягають причини війни між Ліліпутією з Блефуску? Який художній засіб використав Свіфт? Відповідь аргументуйте.

– Яку роль відіграв Гуллівер у війні Ліліпутії з Блефуску?

– Чому Гуллівер спочатку активно втручався у цю війну, а потім відмовився виконати наказ імператора? Відповідь аргументуйте посиланням на текст.

– Чи згодні ви з думкою, що причини війни не варті виїденого яйця?

Яку мету переслідував Свіфт, зобразивши країну Ліліпутію?

– Як Джонатан Свіфт доводить абсурдність зазіхань на світове панування? Який засіб він використовує? Відповідь аргументуйте посиланням на текст.

5. Слово вчителя. Між державами Ліліпутією та Блефуску триває багаторічна війна, глобальною причиною якої стала суперечка: з якого боку треба розбивати яйця - з тупого кінця чи з гострого? Причина ця є дуже «принциповою» для маленького народу. У нас вона викликає добрий сміх. Адже яка різниця з я кого кінця – тупого чи гострого – розбивати яйця? Все одно розіб’єш. І від цього хід історії не зміниться. І хоча дослідники творчості Свіфта до цих пір в яєчній історії вбачають натяк на конфлікти між Францією і Англією, для нас, шанувальників роману «Мандри Гуллівера» це не так і важливо. Важливим залишається задоволення від прочитання цієї мудрої книги, яка вчить нас

думати, співпереживати, протистояти насиллю.
V. Підсумок уроку

1.Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Закінчити речення:

Якби Гуллівер відібрав увесь блефуський флот…



2. Складання сенканів (тему учні обирають самостійно)

Гуллівер

Енергійний, інтригуючий.

Любив, захоплювався, подорожував.

Мріяв про дивовижні країни.

Велетень.


Імператор

Високий, пихатий

Владарював, карав, нагороджував.

Прагнув підкорити острів Блефуску.

Ліліпут.

VI. Домашнє завдання

1.Повторити визначення літературознавчих термінів «гумор», «памфлет».



2. Дати відповідь на запитання підручника на с. 191

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка