Таблиці «Орфографія»



Сторінка1/6
Дата конвертації29.12.2017
Розмір0.8 Mb.
  1   2   3   4   5   6

Таблиці «Орфографія»

Ці таблиці можуть бути використані учнями при підготовці до державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання з української мови, а також при виконанні роботи над помилками. У таблиці 1 подано орфограми за частинами слова для зручності пошуку орфограми на допущену помилку. У таблиці 2 вміщено винятки з усіх правил за орфограмами. У матеріалі використано умовні скорочення: сл.сл. – слова, написання яких слід перевіряти за словником та запам’ятати; В – винятки з правил. У додатку вміщено вправи-тести до орфограм у порядку розміщення орфограм в таблиці 1



Таблиця 1.

Основні орфограми українського правопису



Основні орфограми в префіксах

Основні орфограми в коренях

Основні орфограми в суфіксах

Основні орфограми в закінченнях

Основні орфограми в постфіксах

1.1.Пре-, при-, прі-, пере-, пред-

пре- = «дуже» + сл.сл.

при- «дуже» + сл.сл.

пере- (бо -ере-)

пред-

прі- - сл.сл.


1.2.Ненаголошені е, и в коренях слів, що перевіряються наголосом (способи перевірки):

1. Зміна слова (село - села) або добір спільнокореневого (криве - криво)

2. -ере-, -еле- (берег, зелень тощо)

3. е випадає при зміні слова (вітер - вітру)

4. -ри-, - ли- між приголосними (бриніти, тривога тощо)

5. е\\и в коренях дієслів перед



р(л) суф. -a`-( я` ) беру - вибира`ти

6. Ненаголошені е, и в коренях слів, що не перевіряються наголосом (сл.сл.).



1.2.Ненаголошені е,и в суфіксах

1.- ив(о) = матеріал або продукт праці: мереживо, морозиво, печиво тощо, але марево (не матеріал і не продукт праці).

2. -ик, -ник, -івник,

-чик (-щик) пиш. з и: братик, кулеметник, працівник, хлопчик, прапорщик.

3. -ень, -тель пиш. з е: велетень, вихователь.

4. -ен(я), -єн(я) в назвах живих істот: гусеня, кошеня та ін.

5. -еньк- із значенням пестливості: ніженька, серденько та ін.

6. -ищ(е),-иськ(о) після пригол.: вогнище, вовчисько;

-їщ(е), -їськ(о) після голосн.: побоїще.


1.2.Ненаголошені е,и в закінченнях дієслів І і ІІ дієвідміни

І дієвідміна: в 3-ій особі множ. (вони) -уть (-ють), в ін. особових закінченнях -голосні е (є): вони їдуть –ми їдемо, ти їдеш, ви їдете, він (вона, воно) їде

ІІ дієвідміна: в 3-ій особі множ. (вони) -ать (-ять), в ін. особових закінченнях -голосні и (ї): вони бачать –ми бачимо, ти бачиш, ви бачите, він (вона, воно) бачить

Визначення діє-відміни за неозна-ченою формою

ІІ д.:

а)основа на -и, -і (-ї) або на -а (після ж, ч, ш): сидіти, гоїти, кричати і ін.

б)усі дієсл. на

-отіти: муркотіти, цокотіти та ін.






1.3.З-, (зі-, зо-), с-

с- перед «Кафе Птах»

з- перед ін. голосними і приголосн.

зі- і зо- перед 2 приголосн.

1.4.Ненаголошені о, а

1. а перед а` ( я` ) (бага`тий, бага`то, бага`тство, бага`ття і похідному багати`р (багач), гаря`чий, гаря`чка і похідному га`ряче, гара`зд, кала`ч, каза`н, хазя`їн) + В.

2. о\\а в коренях дієслів перед суф.

-a`-( я` ) допомогти - допомага`ти.












1.5.Роз-, без-, через-, від- (од-), під-, над-, пред-, між-, об- не змінюється

1.6.Спрощення груп приголосних

с(т)н: радість - радісний

с(т)л: щастя - щасливий

ж(д)н: тиждень - тижневий

з(д)н: проїзд – проїзний

с(л)н: масло – масний

с(к)н: писк – писнути

з(к)н: бризк – бризнути + В.















1.7.Подовження приголосних

1. Іменники сер.роду на –я: життя, зілля, волосся і под. але немає подвоєння при збігу 2-х приголосн.: листя, щастя.

2. Іменники ІІІ відм. в О.відм. перед –ю: сіллю, піччю і под., але немає подвоєння при збігу 2-х приголосн.: радістю, злістю і под..

3. ллє, ллємо і ін.

+ сл.сл.

1.8.Написання слів іншомовного походження:


  • подовжені приголосні у власних назвах і похідних: Голландія, голландський;

  • немає подовження у загальних назвах, крім В.

  • подвоєні приголосні на межі префікса і кореня: імміграція, ірраціональний (див. Сл.сл.)




1.7.Подовження приголосних

1. Суф.: -е `нн(ий),

-а `нн(ий), -я `нн(ий), які = «дуже» або «неможливість дії»: страше `нний, невблага `нний, незрівня `нний.

2. Суфікси: -инн(я),

-інн(я), -анн(я),

-янн(я), -енн(я) пиш. з нн;

а)-инн(я) – збірні ім..: павутиння, гарбузиння, крім В: каміння, коріння, насіння;

б)- інн(я) – іменн, утворені від дієсл. з основою на -і, -и: горіти – горіння, шарудіти – шарудіння;

в) -анн(я), -янн(я) іменн, утворені від дієсл. з основою на -а, -я: зростати – зростання, сприяти – сприяння;

г) -енн(я) - іменн., утворені від дієсл., в яких наголос падає на корінь: зве`рнення, напру`ження і под.

3. Суф.присвійності -ин, -їн пиш. з 1 н: бджолиний, солов’їний


1.10.ІІ відміна

Род.відм. ім..чол.роду

-а (-я)

-у(-ю)

- назви істот:

кота, Івана …

- назви дерев: ясеня, дуба …

- назви предме-тів: замка, плаща…

- назви машин та їх деталей: тракто-ра, мо-тора…

- назви мір ваги, довжи-ни, часу тощо: грама, місяця (але віку, року)

- термі-ни: ром-ба (але виду, роду, синтак-сису, скдаду, спосо-бу)

- назви населе-них пунктів: Києва, Парижа

- назви річок з наголо-сом на закінче-ння, а також з суф. -ов,

-ев (-єв), -ин (-їн):

Псла, Тетере-ва.


- збірні поняття:

класу, хору, саду…

- назви речовин, матеріа-лів, страв: водню, борщу

(але хлі-ба)

- назви будівель та їх частин: вокзалу, поверху

- назви установ, органі-зацій: інститу-ту, шта-бу….

- назви явищ приро-ди: дощу

- літера-туро-знавчі термі-ни: сти-лю, жанру, роману

-абст-рактні поняття, почуття, процеси,стани: болю, бігу, кашлю

- назви ігор і танців: футбо-лу, вальсу (але гопака, козака)

- назви озер, гір, остро-вів, пів-остро-вів, країн, облас-тей: Кіпру, Алжиру, Донбасу

- назви річок з наголо-сом на корінь: Бу`гу, Ні`лу









1.9.Подвоєні приголосні при збігу однакових приголосних на межі …

…префікса і кореня: віддати, роззброїти і ін.

…кореня і суфікса: туманний, сонний і ін.

…кінця першої й початку другої основи складноскорочених слів: юннат (юний натураліст), військкомат (військовий комісаріат) і ін..



…2-х суфіксів: письменник і ін.




…основи дієслова на -с і постфікса: розріссятрясся

.

1.11.Написання м’якого знака

1.Після д, т, з, с, ц, л, н (де ти зїси ці лини?) - ь, якщо вони позначають мякі приголосні, у т.ч. в словах іншомовного походження я, ю, є, ї, йо: мідь, мазь, дядько і ін.; ательє, бульйон, мільярд, Ньютон2.Не буває - ь після ж, ч, ш, щ: ніч, пишеш і ін.

3. Немає - ь після н перед ж, ч, ш, щ: менший, Уманщина

4.Немає ь між 2-ма м як. приг., крім л: волинський, танці; сільський, пальці. + В.

5. лч, лц - лк: Наталчин, Наталці – Наталка і ін.

льч, льц - льк: Гальчин, Гальці – Галька і ін.

нч, нц - нк: жінчин, жінці – жінка і ін.

ньч, ньц - ньк: неньчин, неньці – ненька і ін.

сч, сц - ск: масчин, масці - маска

сьч, сьц - ськ: Васьчин, Васьці – Васька і ін.

6. Немає - ь після –р в кінці складу: Харків + В.



1.11.Написання м’якого знака у суфіксах

1.Суфікси –ськ-,

-зьк-, -цьк- завжди з ь: український, німецький, близький і ін. + В.

2. Суф. -ець + В.



1.11.Написання м’якого знака

1.У дієсл. –ть,



-ться: ходять, сміються

2.У дієсл. наказ.спос.: стань, сядь і под.







Написання апострофа

Після префіксів, що закінчуються на пригол.: з’їзд,

розєднати і ін.


1.12.Написання апострофа

’ пишеться перед я, ю, є, ї

1.Після м, в, п, б, ф (мавпа буф): м’яч, п’ять і ін.

Немає при збігу 2-х кореневих приголосних (крім р): свято, мавпячий, але черв як,

торф яний

2. Після –р в кінці складу: бур\ян, але бу\ря

3.Після першої частини складних слів на пригол.: дитясла та ін.

4. Після м, в, п, б, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р у словах іншомовного походження: миш як, Монтескє Руж є та ін.

Немає в словах іншомовного походження перед я, ю, які = 1 зв. [а], [у]: бюро і ін. сл.сл.





1.13.Закінчення іменників (складні випадки)

І відміна

Ор.відм.:


тв.

група


м’як. група

міш. група

-ою

-ею

-єю

-ею

хатою, землею, лілією, кручею
Кл.відм.:

тв.

група


м’як. група

міш. група

-о

-е



-е

хато, земле, ліліє, круче







1.14.Написання и, і в словах іншомовного походження:

1.І- на поч..сл.; -і в к.сл.: журі і ін.

2.-ія в к.сл.: Індія

3. і перед голосн. та й: діагональ

4.перед пригол. після 9-ки: д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (де ти зїси цю чашу жиру) пиш. И. Після ін.приг. пиш. і: сигнал, Алжир та ін.


1.14.Написання и, і в суфіксах слів іншомовного походження:

-ик,-ичн-, -ир, -изм,

-ист після 9-ки: д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р: історик, медичний, бригадир, тероризм, дантист;

-ік -ічн- -ір, -ізм,

-іст - після ін.приг.: механік, педагогічний, гарнір, модернізм, піаніст;

-їк, -їчн-, -їр, -їзм,

-їст після голосн.: прозаїк, прозаїчний, конвоїр, героїзм, егоїст


1.13.Закінчення іменників (складні випадки)

ІІ відміна

Д.відм.:


тв.

група


м’як. група

міш. група

-ові

-еві

-єві

-еві

майстрові, хлопцеві, Сергієві, товаришеві
Ор.відм.:

тв.

група


м’як. група

міш. група

-ом

-ем

-єм

-ем

майстром, хлопцем, Сергієм, товаришем








1.15.Відмінювання слів іншомовного походження:

1. Іменники іншомовного походження відмінюються як відповідні укр. іменн.:

І відм.: капсула – капсули, капсулі…

ІІ відм.: арсенал – арсеналу, арсеналом…

ІІІ відм.: магістраль – магістралі, магістраллю…

2. Деякі ім. інш. походж. не відмін., а саме: ім. на –а з попереднім голосним: боа, амплуа тощо;

на е: кашне, кафе; на є: ательє; на – о: бюро, депо; на – ї: Віньї; на – у: какаду; на – ю: меню, крім В.














1.16. Йо, ьо

Йо – на поч.сл. і складу

  • після голосних

  • після твердих приголосних

ьо - після м’яких приголосних

ьйо – у словах на –льйон:

бульйон і под.+ Сл.сл.















1.17.Велика буква і лапки у власних назвах

1.З великої букви пишуться:

- імена, імена по батькові, прізвища, прізвиська; клички тварин;

(але: різні частки (прийменники, сполучники, прийменники з артиклями) в середині прізвищ та імен іншомовного походження пишуться з малої літери:  Абд ель Керім, Бретон де лос Еррерос, Варнгоген фонЕнзе, Кур де Жебелен);

імена та прізвища людей, які стали загальними назвами людей і предметів, пишуться з малої літери: донжуан, ловелас, ментор, меценат, робінзон,браунінг (пістолет), галіфе (штани), дизель(двигун), макінтош (одяг), максим (кулемет), 

- міфологічні істоти і божества: Аполлон, Венера, Бог, Богородиця;

- дійові особи у байках, казках «Лебідь, Рак і Щука»;

- найвищі державні посади та установи України та світу (усі слова): Організація Об’єднаних Націй, Верховна Рада України, Президент України;

- державні посади та установи, громадські та ін. установи, заклади, організації та посади – з вел.букви – перше слово: Збройні сили України, Всеукраїнське товариство «Просвіта», Національний банк України, Міністерство освіти і науки України;

- назви посад, звань, учених ступенів тощо пишуться з малої літери: голова, декан, директор, міністр, ректор, президент НАН України, секретар; академік, генерал-лейтенант, заслужений діяч мистецтв, народний артист України, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка, член-кореспондент; доктор наук, кандидат наук;

- в астрономічних назвах (усі слова): Велика Ведмедиця, Чумацький Шлях;

- назви країн і країв, міст і сіл (усі слова): Сполучені Штати Америки, Далекий Схід, Кривий Ріг;

- в ін. географічних назвах з вел.букви – перше слово: Перська затока, Чорне море, Волинська область;

- назви історичних подій, епох, свят, пам’яток архітектури, культури - – з вел.букви – перше слово: Полтавська битва, Ренесанс, День учителя, Золоті ворота та ін. (але: назви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів тощо, які стали загальними, пишуться з малої літери: греко-перські війни, громадянська війна, хрестові походи, доба феодалізму, античний світ, середні віки, середньовіччя, неоліт, палеоліт, трипільська культура, палеозойська ера);

- назви орденів - перше слово: орден Дружби народів

- прикметники з суфіксами: -ів (-ова, -ове), -їв (-єва, єве), -ин

(-ина, -ине), що означають приналежність комусь: Андріїв зошит, Маріїн лист та ін.

(але: якщо вони входять до складу стійких фразеологічних сполучень або наукових термінів, то пиш. з малої букви) + Сл.сл.;

прикметники з суфіксами:

-івськ- (-ївськ-), -инськ- (-їнськ-) пиш. з малої букви бальзаківські традиції, франківські сонети, пушкінські рукописи, шевченківський стиль.

(але: прикметники, утворені від іменників — власних назв, якщо вони входять до складу назв, які за змістом дорівнюють словосполукам «імені когось», «пам’яті когось»: Нобелівська премія, Франківська кімната, Шевченківська премія.)

2. З великої букви (перше слово) і в лапках пишуться:

- назви художніх, музичних і ін.творів, наукових праць, газет, журналів: картина «Катерина», газета «Вечірні вісті», журнал «Наука і суспільство»;

- назви будинків відпочинку, пансіонатів, санаторіїв, ресторанів тощо: дитячий табір «Артек», готель «Золотий колос»,

- назви літаків, автомобілів, тракторів та ін машин: автобус «Турист», автомобіль «Таврія»;

- назви медалей та деяких орденів (у Н.відм.): орден «Мати-героїня», медаль «За відвагу».


1.18.Творення імен по батькові

1. Чоловічі імена по батькові: імя батька + -ович: Степан - Степанович, Юрій – Юрійович



+ Сл.сл. і В.

2.Жіночі імена по батькові: імя батька + - івн(а): Степан - Степанівн(а), Юрій –

Юріївн(а).











1.19.Зміни приголосних при творенні слів за допомогою суфіксів

-ськ(ий) (-цьк-, -зьк-),

-ств(о) (-цтв-, зтв-)














1.20.Написання складних слів

1.Через дефіс пишуться

- повтор одного слова або поєднання синонімів, що передають одне поняття: видимо-невидимо, білий-білий, тихо-мирно, з давніх-давен, віч-на-віч, пліч-о-пліч, без кінця-краю, будь-що-будь, зроду-віку, де-не-де, всього-на-всього, коли-не-коли і ін.;

- складні іменники з 2-х без з’єднувальн. голосн. о, е, є, и що передають одне поняття: хліб-сіль, телефон-автомат;

- іменники з віце-, екс-, лейб-, максі-, міді-, міні-, обер-: віце-президент, екс-чемпіон і под.

- складні прикм., утворені від ім., що пиш. через дефіс: віце-президентський і ін.;

- складні прикм., що означ. відтінки кольорів і смаків: світло-рожевий, кисло-солодкий і под. + В.;

- складні прикм., утворені від

2-х незалежних слів (можна вставити і): фізико-математичний (фізичний і математичний);

- будь-, -небудь, казна-, хтозна- : будь-хто (але - будь з ким), казна-що (але - казна в чому);

- прислівники з преф. по- і суф. –ому, -ему, -єму, -и: по-українськи і под.;

- прислівники з преф. по- і 2-ою част. – числ.: по-перше, по-третє.



- складні прізвища та подвійні імена: Гулак-Артемовський, Анна-Марія

- складні геграфічні назви: Новгород-Сіверський, Яр-під-Зайчиком

2.Разом пишуться

- іменники із з’єднувальн. голосн. о, е, є, и: лісостеп, краєзнавство, всюдихід і под.;

- складні прикм., утворені від складних ім., що пиш. разом: краєзнавчий;

- складні прикм., утворені від слів, пов’язаних між собою (словосполучення): сільськогосподарський (сільське господарство);

- аби-, де-, -сь: абихто, колись і ін.

- числ. на -сотий, -тисячний,

-мільйонний, -мільярдний



3. Окремо пиш. прислівник з прикметником, якщо присл. логічно наголошений:   чітко виражений, різко окреслений.

1.21.Суфікси -ов(ий),

-ев(ий), -єв(ий):

а) -ов(ий) після твердих приголосн., крім ж, ч, ш, щ: вітер – вітровий, служба – службовий;

б) -ев(ий) - після мяких приголосн. або ж, ч, ш, щ , якщо наголос падає на основу слова: березень - березневий, груша – грушевий і под.;

в) -єв(ий) - після мяких н, т або й, якщо наголос падає на основу слова: дієвий, суттєвий

в) -ов(ий) - після мяких приголосн., ж, ч, ш, щ та й, якщо наголос падає на закінчення слова:

бойови`й, дощови`й, нульови`й



1.22.Закінчення прикметників твердої і м’якої груп (складні випадки)

1.Н.відм. множ. прикм. (які?), незалежно від групи, завжди мають закінчення –і: теплі, давні

2.До м’як.групи належать:

- усі прикм. на

-жній, -шній: вчорашній, ближній (але цьогорічний);

- відносні прикм. на -ній, -їй: хатній, середній, безкраїй;

- якісний прикм. синій.

3.При відмінюван-ні прикм. м’як. групи в закінчен-нях перед -о- пиш. ь











1.23.Написання прислівників разом і окремо

Разом пишуться:

а)прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: віднині (від + нині), дотепер (до + тепер), назавжди (на + завжди), позавчора (поза + вчора), утричі (у + тричі) (Але В.);

б) прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником: безвісти, безперестанку тощо (див. сл.сл.);

в) прислівники, утворені сполученням прийменника з коротким прикметником:

віддавна, востаннє тощо (див. сл.сл.);

г) прислівники, утворені сполученням прийменника з ін. част. мови (сл.сл.): вдосвіта тощо;

д) прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: вдвоє, втроє і под.; вперше, вдруге і под.;

надвоє, натроє і под.; удвох, утрьох і под.;

е) прислівники, утворені з кількох основ: босоніж, ліворуч, очевидно тощо;

є) прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- з будь-якою част.мови: абияк, нітрохи, щовечора, якраз тощо.



Окремо пишуться:

а) прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником, але іменник зберігає своє лексичне знач. (між ними можна вставити означення): без відома – без (нашого) відома, до загину – до (останнього) загину тощо (див. сл.сл.);

б)словосполуки, що мають знач. прислівників і складаються з 2-х іменників (зрідка – числ.) та 1 або 2-х прийменників: день у день, час від часу тощо (див. сл.сл.);

в) прислівники, утворені сполученням прийменника з повним прикметником чол.р.: в основному, в цілому.



1.24.Зміни приголосних при утворенні ступенів порівняння

1.Вищий ступінь порівняння прикм. і присл. Твориться додаванням -іш- або -ш- (прикм.) та -іше або -ше (присл.): новіший (новіше), дешевший (дешевше).

2.У вищому ступені порівняння прикм. і присл. г, ж, з перед суф. -ш- (-ше) змінюються на жч(ий), а с + -ш- (-ше) – у –щ(ий): дорогий – дорожчий, дорого – дорожче, дужий – дужчий, дуже – дужчий, близький – ближчий, близько – ближче (легко - легше); високий – вищий, високо – вище.











1.25. Правопис прийменників разом, через дефіс і окремо

Через дефіс пишуться прийменники: з-, із- + ін.прийменник: із-за, з-під тощо

Разом пишуться прийменники, утворені від 2-х, 3-х прийменників, крім з-, із-: понад (по+над), поміж (по+між);

складні прийменники, утворені сполученням 2-х, 3-х прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок, впродовж, замість, навколо, напередодні, наприкінці, щодо



Окремо пишуться прийменникові сполуки у (в) разі, під кінець, під час, що ж до.

Окремо пишуться прийм. з ін. част.мови:

-завжди окремо із займенн.: у нього, для мене тощо;

-написання прийм. з іменн. слід перевіряти: між ними можна вставити означення: при (самій) дорозі.














1.26.Правопис сполучників разом ,через дефіс і окремо

Разом пишуться сполучники, які станов-лять тісне поєднання повнознач-них слів із частками або прийменниками: адже, аніж, втім, зате, мовби, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, тобто, цебто, щоб, якби, якщо; також слова абощо, тощо, аби.

Увага! Сполучники зате, проте, щоб, якби, якщо, які пишуться разом, слід відрізняти від однозвучних самостійних слів, що пиш. з прийм. за, про та частками би, як окремо.

Спол. зате, проте = а, але, однак;



за те, про те а, але, однак.

Що` б під логічним наголосом (Що б ви сказали, ко б я не приїхав? Сказав, щоб усі прийшли)

Якби= якщо; якщо= якби, коли.

Як би ≠якщо; як що ≠ якби, коли.

Окремо пиш.

-спол. з частками б, би, ж, же: або ж, адже ж, але ж, а як же (не плутати зі стведж. часткою аякже), бо ж, коли б, коли б то, отже ж, хоча б, хоч би;



-складені спол.: дарма що, для того щоб, замість того щоб, з тим щоб, з того часу як, незважаючи на те що, після того як, при цьому, та й, так що, тому що, через те що, у міру того як.

Через дефіс пиш. спол. отож-то, тим-то, тільки-но, тому-то













1.27.Правопис часток через дефіс і окремо.

Окремо пиш. частки: би (б), же (ж). Разом вони пиш. у складі сполучників: щоб, якби, немовби, ніби та часток: авжеж, атож, отже.

Через дефіс пиш. частки: -бо,

-но, -то, -от, -таки: все-таки, але все ж таки (вклин. частка)















1.28.Написання не з різними частинами мови

Разом:

- слово без не не вживається: неук, ненавидіти;

- слово з не можна замінити синонімом: недруг (= ворог);

- у складі недо= неповна дія: недобачати, недочувати;

- у складі спол.: немов, неначе

Окремо:

- слово з не – присудок;

- з числ., займ. та присл. займенникового походження: не три, не той, не так;

- з дієприкметн. при наявності залежного слова: не дописана (ким?) автором стаття.















1.29.Написання ні з різними частинами мови

Разом:

- із заперечними займ.: ніхто, ніщо, але ні з ким, ні в чому (вклин. прийм.)

- з присл. займенникового походження: нікуди, ніколи, ніяк

Окремо:

- при повторі: ні риба ні м'ясо, ні те ні се, ні туди ні сюди













Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка