Т. Г. Шевченко Коротка біографія



Дата конвертації05.01.2018
Розмір445 b.


Т. Г. Шевченко


Коротка біографія

  • Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 р. у селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії у родині Григорія Шевченка та Катерини Бойко. Батьки Шевченка були кріпаками магната Василя Енгельгардта. Наступного року родина (у якій, крім Тараса, було 6 дітей: старші - Катерина, Марія і Микита, молодші - Ярина, Марія і Йосип) переїздить до Кирилівки. Восьмирічного Тараса батько віддав до школи дячка-вчителя Павла Рубана. 1823 р. помирає мати Тараса, а через два роки помирає і батько. Залишившись сиротою, малий Тарас спершу жив у дяка Павла (пас свині, працював разом з наймитами), згодом був школярем-попихачем у дяка П. Богорського (де майже голодував), далі у лисянського диякона-живописця: носив відрами воду з річки та розтирав фарби. З 1827 р. наймитував у кирилівського священика Г. Кошиця.

  • З ранніх років Тарас цікавився народною творчістю, навчився читати і писати. Також рано виявився у хлопця хист до малювання, який помітив маляр з села Хлипнівці, але Тарасу було вже чотирнадцять років, і його зробили козачком Енгельгардта.



Коротка біографія

  • У той час юний Шевченко вперше закохався в дівчину Оксану. Родичі та знайомі закоханих були впевнені, що молоді одружаться, щойно досягнуть старшого віку, але надії були марними, бо восени 1829 р. разом з слугами Енгельгардта Шевченко виїздить до Вільна. Розлука була несподівана і довга, усе своє подальше життя Шевченко буде з ніжністю згадувати ту дівчину, яку колись кохав. Помітивши у хлопця хист до малярства, Енгельгардт віддає Тараса вчитися до досвідченого майстра (можливо, Яна Рустемаса).

  • У 1831 р. Шевченко приїздить до Петербурга, а вже наступного року Енгельгардт законтрактував Шевченка на чотири роки Ширяєву - різних живописних справ майстру. 1836 р. Шевченко у складі артілі Ширяєва розписує театр у Петербурзі. Знайомиться з Іваном Сошенком, Гребінкою, Григоровичем, Венеціановим, Жуковським, Брюлловим. У лютому 1837 р. Товариство заохочення художників дозволило Шевченкові (неофіційно) відвідувати навчальні класи. У квітні 1837 р. Брюллов пише портрет Жуковського, який був розіграний у лотереї за 2500 карбованців - за ці гроші було викуплено Шевченка з кріпацтва, а 25 квітня 1838 р. Жуковський вручив Тарасу відпускну.



Коротка біографія

  • Коли Шевченка було офіційно зараховано "стороннім учнем" до Академії мистецтв, він з великою жадобою слухає лекції в академії, багато читає, користується бібліотекою Брюллова, пише вірші, відвідує театр, виставки, музеї - швидко здобуває знання. У січні 1839 р. Тараса зарахували пансіонером Товариства заохочення художників, а вже в квітні нагородили срібною медаллю II ступеня за малюнок з натури. 1840 р. Шевченка нагороджено срібною медаллю II ступеня за картину олійними фарбами "Хлопчик-жебрак дає хліб собаці".

  • Одночасно митця захоплює літературна творчість: він пише баладу "Причинна" (1837 р.), поему "Катерина" (1838 р.), елегію "На вічну пам'ять Котляревському", поезію "Тополя", "До Основ'яненка" (1839 р.). У 1840 р. побачила світ збірка творів Шевченка "Кобзар" ("Думи мої ...", "Перебендя", "Катерина", "Тополя", "Думка", "До Основ'яненка", "Іван Підкова", "Тарасова ніч"). 1841 р. вийшов альманах "Ластівка", де були твори Шевченка: "Причинна", "Вітре буйний", "На вічну пам'ять Котляревському", "Тече вода в синє море...", "Галайда". У вересні 1841 р. Шевченка відзначено третьою срібною медаллю II ступеня за картину "Циганка-ворожка".



Коротка біографія

  • Створює художні роботи "Козацький бенкет" (1838 р.), "Натурниця" (1840 р.), низку портретів, малюнки до художніх творів: "Марія" (до поеми "Полтава", 1840 р.), "Зустріч Тараса Бульби з синами" (до повісті "Тарас Бульба", 1842 р.)... Визначним твором цього періоду є картина олійними фарбами "Катерина" 1842 р.

  • Захоплюючись театром, Шевченко спробував свої сили і в драматургії: 1842 р. з'явився уривок з п'єси "Никита Гайдай" (російською мовою) та поема "Слепая". 1843 р. Шевченко завершив драму "Назар Стодоля". 1844 р. в Петербурзі окремим виданням вийшла поема "Гамалія".

  • 19 травня 1843 р. Шевченко разом з Гребінкою їде в Україну, де багато подорожує, у Києві виконує кілька малюнків історичних пам'яток, знайомиться з М. Максимовичем, П. Кулішем, Сенчило-Стефановським, О. Капністом, П. Лукашевичем, відвідує Запорізьку Січ, острів Хортицю, села Покровське, Чигирин, Суботів. Згодом зустрічає Ганну Закревську, в яку закохується і присвячує вірш "Г. З.". У вересні 1843 р. відвідує рідну Кирилівку, зустрічається з братами і сестрами, виконує малюнок "Хата батьків Т. Г. Шевченка в с. Кирилівці".



Коротка біографія

  • На Україні Шевченко зробив чимало ескізів олівцем до задуманої серії офортів "Живописна Україна".

  • Згодом вирушає на Березань, де пише вірш "Розрита могила". Деякий час поет живе в Ісківцях у Афанасієва-Чужбинського та робить спроби перекладати твори польського поета. Потім Шевченко живе в Яготині у Рєпніних, де робить на замовлення дві копії портрета М. Рєпніна, малює дітей Рєпніна, автопортрет, пише поему "Тризна", яку присвячує Варварі Рєпніній. На початку 1844 р. Шевченко їде до Москви, де знайомиться з Бодянським та Шафариком. Пише поезію "Чигирине, Чигирине..."

  • У лютому 1844 р. повертається до Петербурга закінчити навчання в Академії мистецтв (з академічних робіт зберігся малюнок "Натурщик"). У листопаді 1844 року побачив світ перший випуск "Живописної України", до якого увійшли офорти: "У Києві", "Видубецький монастир у Києві", "Старости", "Судня рада", "Дари Богданові і українському народові", "Казка". 1844 р. закінчує поему "Сова", створює поему "Сон", поезії "Дівичії ночі", "У неділю не гуляла...", "Чого мені тяжко, чого мені нудно...", «Поворожи мені, волхве...", вірш "Гоголю".



Коротка біографія

  • У березні 1845 р. Шевченко закінчив навчання в Академії мистецтв, отримавши звання "некласного художника".

  • У квітні 1845 р. Шевченко приїздить на Україну, щоб постійно тут жити і працювати. За дорученням Київської Археологічної комісії зарисовує історичні пам'ятки (на Звенигородщині, у Густинському монастирі, у Переяславі). Того ж року пише поезії "Не женися на багатій...", "Не завидуй багатому..." та містерію "Великий льох", поеми "Наймичка", "Кавказ", вступ до поеми "Єретик". Завершені твори 1843-1845 р.р. Шевченко об'єднав у альбом "Три літа".

  • Незабаром Шевченка офіційно затвердили співробітником Київської Археологічної комісії. У грудні тяжко хворий Шевченко їде до Переяслава, де пише "Заповіт". Згодом Тарас познайомився з членами Кирило-Мефодіївського товариства: Костомаровим, Гулаком, Посядою, Марковичем, Пильчиковим, Тулубом. Подорожує по Поділлю й Волині, збирає перекази і пісні та описує історичні пам'ятки.



Коротка біографія

  • Наприкінці березня 1847 р. почались арешти членів Кирило-Мефодіївського товариства, Шевченка заарештували 5 квітня 1847 р. на дніпровській переправі, коли він повертався до Києва. Тоді ж в нього відібрали збірку "Три літа". 17 квітня 1847 р. Шевченка привезли до Петербурга і ув'язнили в казематі "Третього відділу", де він створює цикл поезій "В казематі". Його участь у Кирило-Мефодіївському товаристві не була доведена, але документом для обвинувачення був альбом "Три літа«, і Шевченка заслали рядовим до Окремого Оренбурзького корпусу, з забороною писати й малювати. 8 червня 1847 р. Шевченка доставили в Оренбург, а незабаром відправили в Орську фортецю. Цей шлях він описав у повісті "Близнецы". Шевченко пише нові вірші: "Думи мої, думи мої...", "Згадайте, братія моя...", поеми "Княжна", "Сон", "Москалева криниця", поезії "N. N." ("Мені тринадцятий минало"), "Іржавець", "А. О. Козачковському", "Полякам". У кінці 1847 р. відновлює листування з друзями й знайомими, зближається з багатьма польськими засланцями: Фішером, Завадським, Крулікевичем, Вернером. У першій половині 1848 р. в Орській Фортеці Шевченко написав чотири твори: "А нумо знову віршувать", "У бога за дверми лежала сокира", "Варнак", "Ой гляну я, подивлюся..."



Коротка біографія

  • У березні 1848 р. Шевченко, як художник Аральської описової експедиції, малює "Пожежа в степу", "Джангисагач", "Укріплення Раїм. Вид з верфі на Сирдар'ї", "Урочище Раїм з заходу", "Укріплення Раїм", "Спорядження шхун", "Пристань на Сирдар'ї"... 23 квітня 1850 р. Шевченка зарештували за доносом офіцера Ісаєва, під час обшуку було знайдено листа Левицького про симпатії молоді до Шевченка. Поета відправили в Орськ, згодом перевели у віддалене Новопетровське укріплення. Знову почалася жорстока муштра, за поетом встановили посилений нагляд. Тут Шевченко читав періодичні видання, зустрічався з ученими й мандрівниками, які відвідували укріплення, листувався із знайомими, малював.

  • 1857 р., завдяки клопотанню друзів, поета звільнили з заслання. Чекаючи дозволу на звільнення, Шевченко почав вести "Щоденник". 2 серпня 1857 р. Шевченко відбув з Новопетровського укріплення, одержавши дозвіл від коменданта Ускова їхати до Петербурга. Дорогою Шевченко малював краєвиди і портрети. Прибувши до Нижнього Новгорода, довідався, що йому заборонено в'їзд до обох столиць.



Коротка біографія

  • Доброзичливий медик засвідчив хворобу Шевченка, що дало йому можливість прожити усю зиму у Нижньому Новгороді. За зиму 1857-1858 р.р. Шевченко створив багато портретів, малюнків, редагував і переписував у "Більшу книжку" свої поезії періоду заслання, написав нові поетичні твори: "Неофіти", "Юродивий", триптих "Доля", "Муза", "Слава".

  • Одержавши дозвіл на проживання в столиці, 8 березня поет залишив Нижній Новгород і через два дні прибув до Москви. Тут він зустрічається з друзями, знайомиться з діячами науки і культури. 27 березня Шевченко прибув до Петербурга. Тут востаннє закохується в 19-річну Лукерію Полусмак, проте почуття не було взаємним. Жив поет спочатку в Лазаревського, а потім в Академії мистецтв, у відведеній йому майстерні. Як художник Шевченко після заслання найбільшу увагу приділяє гравіруванню. В жанрі гравюри він став справжнім новатором у Росії. 1856 р. почали з'являтися в пресі переклади деяких його творів. На початку 1859 р. вийшла збірка "Новые стихотворения Пушкина и Шевченко". В травні 1859 р. Шевченко одержав дозвіл виїхати на Україну.



Коротка біографія

  • За поетом встановили суворий таємний нагляд. Шевченко кілька днів жив у Кирилівці, бачився з рідними. В цей період він написав чимало поезій та малюнків, мав намір купити недалеко від с. Пекарів ділянку землі, щоб збудувати хату й оселитися на Україні.

  • 15 липня поблизу с. Прохоровки його заарештували, звинувативши в блюзнірстві, проте звільнили, але наказали виїхати до Петербурга. 7 вересня 1859 р. поет прибув до Петербурга. На початку 1860 р. вийшов друком "Кобзар", двома накладами вийшов альманах "Хата" з дев'ятьма новими поезіями Шевченка, об'єднаними під редакційною назвою "Кобзарський гостинець". 2 вересня 1860 р. Рада Академії мистецтв ухвалила надати Шевченкові звання академіка гравірування. 1861 р. Шевченко видав підручник для недільних шкіл, назвавши його "Букварь южнорусский". На початку 1861 р. поет почував себе дедалі гірше. 13 січня він одержав від Білозерського два примірники першого номера журналу "Основа", де на перших десяти сторінках вміщено його поезії під назвою "Кобзар". У рецензії "Современника" на цей номер журналу підкреслено першорядну роль Шевченка в українській літературі, світове значення його творчості. В своєму останньому вірші "Чи не покинуть нам, небого" поет висловив



Коротка біографія

  • впевненість, що його творчість не потоне в ріці забуття.

  • 10 березня 1861 р. о 5 годині 30 хвилин ранку помер Тарас Григорович Шевченко. Над домовиною Шевченка в Академії мистецтв виголошено промови українською, російською та польською мовами. Поховали поета спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі. Друзі Шевченка одразу ж почали клопотати, щоб виконати поетів заповіт і поховати його на Україні. 26 квітня 1861 р. домовину з тілом поета поїздом повезли до Москви. На Україну труну везли кіньми. До Києва прах Шевченка привезли 6 травня увечері, а наступного дня його перенесли на пароплав "Кременчуг". 8 травня пароплав прибув до Канева, й тут на Чернечій горі поета поховали. Над ним насипали високу могилу, вона стала священним місцем для українського та інших народів світу.

  • Посилання: http://www.pisni.org.ua/persons/30.html



Шевченко - художник

  • Серед багатьох видатних діячів української культури Тарасові Шевченку належить особливе місце. Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення. (Картини: Укріплення Іргизкала, Катерина, Пожежа у степу)



Шевченко - художник

  • Шевченка без перебільшення можна назвати геніальним художником. У його картинах відбилася вся глибина і самобутність його особистості. Художня спадщина величезна – збереглось понад 835 творів: картин, портретів, гравюр на різні теми, написаних протягом різних періодів життя великого Кобзаря. (Картини: Аскольдова могила, Місячна ніч на Косаралі, Костел Св. Олександра у Києві)



Шевченко - художник

  • Живопис у житті Тараса Шевченка займає неабияке місце. Він ставився до образотворчого мистецтва з глибокою щирістю, адже воно приносило йому розраду в тяжкі хвилини життя. Прекрасно виконані малюнки розкривають художні смаки та прагнення Тараса і стають немовби паралеллю до його віршів. (Картини: Княгиня, Циганка гадає українській дівчині, Погруддя жінки)



Літературна творчість

  • Тарас Шевченко у своїй творчості відобразив саме ті думки і настрої, які були важливими в житті українців його часу. Творчість Шевченка була багатогранною. Митець був і глибоким ліриком, і творцем епічних поем, і видатним драматургом та різнобічно обдарованим митцем. Літературна спадщина Шевченка обіймає велику збірку поетичних творів («Кобзар»), драму «Назар Стодоля» і два уривки з інших п'єс; дев'ять повістей, щоденник та автобіографію, написані російською мовою, записки історично-археологічного характеру («Археологічні нотатки»), чотири статті та понад 250 листів. Упродовж першого періоду літературної діяльності (1837 — 1843) Шевченко написав багато високохудожніх поетичних творів, у яких — поряд версифікаційних і стилістичних засобів народно-пісенної поетики — було й чимало нових, оригінальних рис, що ними поет значно розширив і збагатив виражальні можливості українського вірша. Скажімо, перші його твори написані коломийковим віршем, що чітко вказує на зв'язок із українською народно-пісенною творчістю, насамперед - із піснями, які виконувалися у жанрі коломийки.



Літературна творчість

  • До ранньої творчості Шевченка належать балади «Причинна» (1837), «Тополя» (1839) й «Утоплена» (1841), що мають виразне романтичне забарвлення. Особливе місце серед ранніх творів посідає соціально-побутова поема «Катерина» — хвилююча розповідь про трагічну долю української дівчини, яку знеславив московський офіцер. У розвитку подій цей ліро-епічний твір відзначається високою драматичною напруженістю. Визвольна боротьба українського народу проти загарбників і поневолювачів є основним мотивом у таких ранніх творах, як «Тарасова ніч» (1838), «Іван Підкова» (1839), «Гайдамаки» (1841), «Гамалія» (1842). Драма «Назар Стодоля» (1843), створена на межі першого і другого періоду творчості Шевченка, є новим явищем в українській драматургії.

  • По-новому звучать мотиви революційної боротьби у творах Шевченка періоду «Трьох літ» (1843-1845). Перехід Шевченка до нового періоду літературної діяльності позначився в поемах «Розрита могила» (1843), «Чигирине, Чигирине» (1844) і «Сон» (1844). Поет написав ці твори під безпосереднім враженням від тогочасної дійсності в Україні.



Літературна творчість

  • Поема «Сон» уважається одним з найвизначніших взірців світової сатири. Сатиричні ознаки також помітні в політичних поемах Шевченка «Великий льох», «Кавказ», «І мертвим, і живим…» та вірші «Холодний Яр» (усі 1945). У грудні 1845 року Шевченко написав цикл віршів під назвою «Давидові псалми» — перша його спроба переспіву й осучаснення біблійних текстів. Цикл «Три літа» завершується «Заповітом», одним із найдосконаліших зразків світової політичної лірики. Серед творів періоду «Трьох літ» на історичні теми особливе місце посідає поема «Іван Гус» («Єретик»), написана восени 1845 р. з поетичною присвятою Павелу Шафарикові. До збірки «Три літа» включено також соціально-побутові поеми «Сова» (1844) і «Наймичка» (1845).

  • Цикл «В казематі», написаний навесні 1847 р. в умовах ув'язнення і допитів у Петербурзі, відзначається глибоким ідейним змістом і високою художньою майстерністю. Поет почав свою творчість на засланні поезією «Думи мої, думи мої» (1847), що відкривається тими самими словами, що й заспів до «Кобзаря» (1840).



Літературна творчість

  • На засланні Шевченко написав і декілька ліро-епічних поем, що відзначаються новими формами зображення подій і свідчать про творчий розвиток поета. Новий образ кріпачки-месниці Шевченко дав у поемі «Марина» (1848). Героїня поеми, ставши жертвою панської сваволі, помстилася за зневагу. У невеликій поемі «Якби тобі довелося» (1849) поет звеличує мужність хлопця-кріпака, який вступився за честь дівчини і вбив пана-ґвалтівника. Образ скривдженого кріпака, який стає народним месником, Шевченко вивів у поемі «Варнак» (1848). Деякі дослідники пов'язують цей образ з особою Устима Кармелюка. Поема написана у своєрідній формі сповіді героя, у ній відчувається деякий вплив байронізму. Морально-етичні проблеми Шевченко порушив також у поемах «Іржавець» (1847), «Чернець» (1847), «Москалева криниця» (1847 і 1857), «Титарівна» (1848), «Сотник» (1849) і «Петрусь» (1850). У цих творах історичні рефлексії поета перегукуються з його суб'єктивними настроями політичного засланця. Та найбільше турбувало і мучило Шевченка страждання уярмленого рідного народу.



Літературна творчість

  • Десятирічне заслання змучило Шевченка фізично, але не зламало морально. Після повернення поета на волю починається останній етап його творчості (1857 — 1861). Розпочинає його поема «Неофіти», написана в грудні 1857 р. у Нижньому Новгороді. Незакінчена поема «Юродивий» (1857) — гостра політична сатира, спрямована проти російського самодержавства в особі Миколи І та його сатрапів в Україні. Оглянувши пройдений доти життєвий шлях, Шевченко написав ліричний триптих «Доля», «Муза» «Слава» (1858). Поема «Марія» (1859) присвячена одній з основних тем Шевченкової творчості — темі страдницького життя жінки-матері. Наприкінці життя Шевченко почав перекладати «Слово о полку Ігоревім» (1860), та встиг перекласти лише два уривки — «Плач Ярославни» (дві редакції) і «З передсвіта до вечора». Свій останній поетичний твір, вірш «Чи не покинуть нам, небого» Шевченко закінчив за десять днів до смерті. Написаний з мужньою самоіронією у формі звернення до музи, цей вірш звучить як поетичний епілог Шевченкової творчості і відзначається неповторною ліричною своєрідністю.

  • Посилання: http://uk.wikipedia.org/wiki/Шевченко_Тарас_Григорович



Шевченко на Тернопіллі

  • Життя і творчість Т. Г. Шевченка було пов’язане з Тернопільщиною. Восени 1846 р. він побував на нашій землі за завданням Археографічної комісії, відвідав Вишнівець, Почаїв, Кременець і довколишні села.

  • Немає жодних достовірних фактів, які б стовідсотково свідчили про перебування Кобзаря в конкретних містах і селах Волинського краю, окрім Почаєва. Не викликає серйозних сумнівів думка про те, що Т. Шевченко відвідав Кременець, де оглянув Замкову гору (Бону) і приміщення ліцею. Про те, що Кобзар високо цінував цю освітню інституцію, засвідчують теплі слова про засновника ліцею Тадеуша Чацького у повісті «Варнак». У творі «Художник» Кобзар розповідає про викладача Вищої Волинської гімназії, видатного польського художника Йоахіма Лелевеля. Ще про одного кременчанина — Тимка Падуру — згадує Шевченко, характеризуючи його поезії.

  • Згадка про Волинь зустрічається в його поемах «Відьма», «Варнак», «Петрусь», повісті «Прогулянка із задоволенням і не без моралі». Можна підсумувати, що подорож Волинню помітно розширила світобачення Шевченка. У своїх творах він намагається створити відносно цілісне бачення тієї частинки української землі, якої він до цього часу практично не знав і мав про неї приблизне уявлення.



Шевченко на Тернопіллі

  • Великий Кобзар виконав у нашому краї кілька малюнків, записав народні пісні та легенди. У Почаєві Шевченко намалював акварелі «Почаївська лавра з півдня», «Почаївська лавра зі сходу», «Вид на околиці з Почаївської лаври», «Собор Почаївської лаври», два ескізи і зробив начерк олівцем, а також записав низку народних пісень.



Ушанування пам’яті

  • Ім'ям Тараса Шевченка названо ряд географічних об'єктів (населених пунктів, вулиць), навчальних закладів та інших організацій України. Зокрема, в Києві чотири вулиці Шевченка (для точної ідентифікації доводиться вказувати район або індекс) та бульвар Тараса Шевченка, який разом з проспектом Перемоги становить одну з найголовніших артерій міста. Ім'я Тараса Шевченка також мають вищі навчальні заклади — Київський та Луганський національні університети, Чернігівський педагогічний університет, Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут та головний університет Наддністрянської республіки; театри — Національна опера, Тернопільський, Волинський та Харківський драматичні театри, Дніпропетровський український музичний драматичний театр, Криворізький театр драми та музичної комедії імені Т.Г. Шевченка, Черкаський та Чернігівський музично-драматичні театри, а також численні кінотеатри, гора Шевченка пік, Форт-Шевченко; з 1964 по 1991 місто Актау мало назву Шевченко. На його честь названо астероїд 2427 Кобзар.



Ушанування пам’яті

  • В Україні та за її межами є багато пам'ятників Шевченку. Одним із найкращих уважається монумент у Харкові, великі пам'ятники Кобзареві встановлені також у Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Львові та інших містах. За кордоном пам'ятники Шевченку встановлено у Росії (Москва, Санкт-Петербург), США (Вашингтон), Канаді (Вінніпег, Торонто), Польщі (Білий Бір, Варшава), Чехії (Прага), Білорусії (Берестя, Гомель, Мінськ, Могильов, Слуцьк), Грузії (Тбілісі), Угорщині, Парагваї, Узбекистані, Франції (Париж, Монтаржі), Австралії (Канберра). (На фото: пам’ятники в Парагваї, Аргентині; м. Харкові, м.Тернополі)



Ушанування пам’яті

  • Найбільшим меморіальним комплексом, присвяченим Кобзареві, є Шевченківський національний заповідник на місці поховання поета на Тарасовій горі у Каневі. У Києві діє Національний музей Тараса Шевченка, його філіал — це Літературно-меморіальний будинок-музей. У Торонто є музей, присвячений тільки шевченківській тематиці. У галузі літератури щорічно присвоюють Шевченківську премію — одну з найпрестижніших відзнак України. Портрет Тараса Шевченка зображено на банкноті номіналом 100 гривень та на золотій пам'ятній монеті номіналом 200 гривень.



Бібліотечна виставка, присвячена 200-річчю генія



Скарбничка ТДМУ

  • Козак, М. Дано любить, терпіть, страждать… Драма особистого життя Тараса Шевченка / М. Козак. – Луцьк : [Волинська книга], 2007. – 100 с.

  • Сверстюк, Є. Шевченко понад часом : есеї / Є. Сверстюк. – Луцьк : Терен ; К. : Києво-Могилянська академія, 2011. – 280 с.

  • Тарас Шевченко (1814-1861) – поет, художник, мислитель // Сто найвідоміших українців. – К., 2002. – С. 243–255.

  • Тарас Шевченко – у наших серцях, у наших житлах і храмах // Василашко, В. Україні – українську / В. Василашко. – К. : Просвіта, 2002. – С. 4–12.

  • ***

  • Антонюк, В. Співане слово Тараса / В. Антонюк // Урядовий кур'єр. – 2004. – № 48. – С. 8–9.

  • Біленко, В. В Україну – назавжди : [дорога Великого Кобзаря : з тимчасового посмертного прихистку – до вічного] / В. Біленко // Урядовий кур'єр. – 2011. – 21 трав. – С. 8.

  • Біленко, В. Дорога у Вічність : [150 р. від дня смерті Т. Шевченка] / В. Біленко // Урядовий кур'єр. – 2011. – 10 берез. – С. 5.

  • Білоус, Г. Дарувала йому безсмертя... Роздуми про творчість Тараса Шевченка з позиції сучасності / Г. Білоус // Літературна Україна. – 2004. – 11 берез. – С. 3–4.



Скарбничка ТДМУ

  • Боронь, О. Його остання путь стала символічною. Шевченкова спадщина для дослідників – невичерпна / О. Боронь // Урядовий кур'єр. – 2011. – 21 трав. – С. 17.

  • Боронь, О. Послання "І мертвим, і живим..." уперше вийшло за кордоном : [репринтний передрук позацензурного видання Кобзаря] / О. Боронь // Урядовий кур'єр. – 2012. – 19 верес. – С. 18.

  • Боронь, О. "Тарасова ніч" постраждала найбільше : [факсиміле першого видання "Кобзаря"] / О. Боронь // Урядовий кур'єр. – 2013. – 3 жовт. – С. 21.

  • Боронь, О. То навіщо Ґонта вбив своїх синів? : [дослідження поеми Т. Шевченка "Гайдамаки"] / О. Боронь // Урядовий кур'єр. – 2013. – 22 серп. – С. 8.

  • Василенко, М. Глибинність та невимірність Тараса Шевченка / М. Василенко // Голос України. – 2012. – 2 берез. – С. 14.

  • Василенко, М. Ідеал життя Шевченка / М. Василенко // Голос України. – 2012. – 23 трав. – С. 14–15.

  • Вечерський, В. Тарас Шевченко й усвідомлення національної архітектурної традиції / В. Вечерський // Українська культура. – 2013. – № 8. – С. 10–21.

  • Вітко, Д. Ставлення Т. Г. Шевченка до ідеї єднання України з Росією / Д. Вітко // Вільне життя. – 2003. – 7 берез.



Скарбничка ТДМУ

  • Вона щиро покохала Шевченка… : розповідь про одну з ліричних сторінок життя Кобзаря // Свобода. – 1996. – 2 квіт.

  • Гальченко, С. Великий Кобзар – націєтворець / С. Гальченко // Урядовий кур'єр. – 2005. – 10 берез. – С. 11.

  • Гладишева, А. "Я так ніжно її любив" : сценарій літературно-музичної композиції до 185-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка / А. Гладишева // Українська культура. – 1999. – № 3–4. – С. 34–37.

  • Грабовський, В. Лицар духовного меча : [18 квітня 1840 р. побачив світ «Кобзар» Т. Г. Шевченка] // В. Грабовський // Ваше здоров'я. – 2000. – 19 квіт. – С. 8.

  • Деко, О. Український (Леонардо) Тарас та Моринці : [Тарас Шевченко] // Голос України. – 2013. – 5 квіт. – С. 10–11.

  • Дзира, Я. Запорожці вміли панувати : [невідомі джерела Шевченкової поеми "Іван Підкова"] / Я. Дзира // Молодь України. – 1996. – 23 трав.



Скарбничка ТДМУ

  • Дрозд, В. Шевченко і ми / В. Дрозд // Літературна Україна. – 1996. – 14 берез. – С. 1–2.

  • Дяченко-Лисенко, Л. У вимірах постаті генія : [духовний фундатор нації Тарас Шевченко] / Л. Дяченко-Лисенко // Урядовий кур'єр. – 2004. – 15 груд. – С. 14.

  • Єщенко, В. Душа і совість трудового народу : [до 185-річчя від дня народження Т. Шевченка] / В. Єщенко // Голос України. – 1999. – 10 берез. – С. 3.

  • Жук, Г. Уроки Шевченка / Г. Жук // Тернопіль вечірній. – 1999. – 5 берез.

  • Жулинський, М. Тарас Шевченко : діалог із Богом за Україну / М. Жулинський // Літературна Україна. – 2000. – 9 берез. – С. 3.

  • Жулинський, М. Тарас Шевченко : повернення "В нашу Україну" / М. Жулинський // Урядовий кур'єр. – 1999. – 10 берез. – С. 8.

  • Зленко, Г. Метрика Тараса Шевченка / Г. Зленко // Науковий світ. – 2005. – № 6. – С. 26.



Скарбничка ТДМУ

  • Зленко, Г. Олександр Струдза читає "Тризну" : з книги життя Тараса Шевченка / Г. Зленко // Науковий світ. – 2005. – № 1. – С. 18–20.

  • Івченко, В. ... Бо тут він був, писав і малював : [будинок-музей Т. Шевченка] / В. Івченко // Науковий світ. – 2009. – № 3. – С. 2– 5.

  • Івченко, В. Творив, боровся і любив : [Т. Шевченко] / В. Івченко // Науковий світ. – 2005. – № 3. – С. 6–7.

  • Кирей, В. Земля, яку сходив Тарас : [рідні місця Тараса Шевченка] / В. Кирей // Урядовий кур'єр. – 13 груд. – С. 12–13.

  • Кирей, В. Каневом пройде "Шлях Кобзаря" : [підготовка до 200-річчя з дня народження Т. Шевченка] / В. Кирей // Урядовий кур'єр. – 2013. – 9 лют. – С. 24.

  • Кирей, В. Черкаська сторінка біографії : і муки творчості, і мрії... / В. Кирей. – Урядовий кур'єр. – 2004. – № 44 . – С. 8.

  • Клочек, Г. До істинного Тараса Шевченка / Г. Клочек // Літературна Україна. – 2001. – 17 трав. – С. 3.



Скарбничка ТДМУ

  • Колодний, А. Шевченко для кожного українця без церкви є святим / А. Колодний // Релігійна панорама. – 2006. – № 6. – С. 53–55.

  • Кухар, Л. Шевченка вшановує ЮНЕСКО / Л. Кухар // Літературна Україна. – 2004. – 20 трав. – С. 1.

  • Кушнарьов, Є. Найвидатніший його твір / Є. Кушнарьов // Урядовий кур'єр. – 2003. – 7 берез. – С. 10.

  • Кущ, Л. "Нісенітниця! У Шевченка не було дітей" : [нащадки поета] / Л. Кущ // Голос України. – 2008. – 13 берез. – С. 8.

  • Лаєвський, С. На малюнку "В Седневі" – автопортрет Кобзаря? / С. Лаєвський // Урядовий кур'єр. – 2013. – 18 лип. – С. 15.

  • Левкова, О. Тарас Шевченко : 200 років самотності / О. Левкова // Українська культура. – 2013. – № 8. – С. 72–79.

  • Лісовенко, М. Казахстанська доля Кобзаря / М. Лісовенко // Науковий світ. – 2010. – № 6. – С. 24–25 ; № 7. – С. 28–30 ; № 9. – С. 22–25.



Скарбничка ТДМУ

  • Макотерський, Ю. "Обніміться ж, брати мої…" : [Тарас Шевченко] / Ю. Макотерський // Вільне життя. – 1998. – 10 берез.

  • Мамчак, М. "Ми довго в морі пропадали...". Два роки на палубі шхуни : [аральська експедиція Т. Шевченка] / М. Мамчак // Голос України. – 2013. – 5 лип. – С. 10–11.

  • Маркова, Ю. Інший Шевченко / Ю. Маркова // Українська культура. – 2013. – № 8. – С. 22–29.

  • Марцинківська, І. Б. Верифікація хвороби, перенесеної Т. Г. Шев-ченком у молодому віці / І. Б. Марцинківський // Лікарська справа. – 2005. – № 7. – С. 87–89.

  • Марцинківський, І. Недуга Тараса Шевченка / І. Марцинківський // Ваше здоров'я. – 2010. – 5 берез. – С. 12.

  • Мельник, В. Душа "Заповіту". Тарас Шевченко і Переяславщина / В. Мельник // Літературна Україна. – 2006. – 18 трав. – С. 1.

  • Мельник, О. Раритети незнайомої Шевченкіани / О. Мельник // Українська культура. – 2007. – № 5. – С. 30–32.



Скарбничка ТДМУ

  • Нагребецька, І. "Шлях Кобзаря в Каневі" : кілометри пам'яті вдячних нащадків / І. Нагребецька // Урядовий кур'єр. – 2013. – 17 трав. – С. 8–9.

  • Наєнко, М. Література Шевченкового кореня : вчора, сьогодні і завжди / М. Наєнко // Літературна Україна. – 2001. – 6 верес. – С. 3.

  • Наумова, Н. Тарас Шевченко – академік гравюри / Н. Наумова // Науковий світ. – 2010. – № 12. – С. 20– 23 ; 2011. – № 1. – С. 18–20.

  • Наумова, Н. Тарасова могила / Н. Наумова // Науковий світ. – 2011. – № 5. – С. 14–16.

  • Нікберг, І. Лікарі в житті Тараса Шевченка : 9 березня. – день народження українського пророка / І. Нікберг // Ваше здоров'я. – 2005. – 4-10 берез. – С. 14.

  • Ніколайчук, І. Не шукайте в Шевченка чітких формул. Їх немає : [факсимільна публікація першодруку поеми Кобзаря "Гайдамаки"] / І. Ніколайчук // Урядовий кур'єр. – 2013. – 27 лип. – С. 6.



Скарбничка ТДМУ

  • Ониськів, М. Пісня пісень. З історії написання "Заповіту" / М. Онись-ків, М. Василенко // Вільне життя плюс. – 2011. – 9 берез. – С. 2.

  • Павленко, С. Приїхав у Седнів Шевченко до друзів... / С. Павленко // Голос України. – 2013. – 17 трав. – С. 8–9.

  • Павлишин, Н. Тарас Шевченко – актуальність через віки / Н. Пав-лишин. // Аудиторія. – 2005. – Ч. 8. – С. 9.

  • Панченко, В. Іван Мазепа очима Гоголя і Шевченка / В. Панченко // Освіта і управління. – 2007. – № 3–4. – С. 135–144.

  • Пригорський, В. "Не ймуть віри без хреста..." Про Шевченкову "любу" з-під Ніжина : [Ликера Полусмак] / В. Пригорський // Голос України. – 2013. – 19 лип. – С. 6–7.

  • Розбите серце – розбите життя : історія трагічного кохання Тараса Шевченка та Феодосії Кошиць // Тернопільська газета. – 2005. – 9-15 берез. – С. А8.

  • Савків, Л. "Любов – господня благодать!" / Л. Савків // Свобода. – 2003. – 8 берез.



Скарбничка ТДМУ

  • Савків, Л. "Я так її, я так люблю мою Україну убогу" / Л. Савків // Свобода. – 2004. – 2 берез. – С. 4.

  • Салига, Т. Славословіє Шевченкові / Т. Салига // Літературна Україна. – 2003. – № 9. – С. 3.

  • Сачко, Я. Шевченко і ми / Я. Сачко // Вільне життя. – 2003. – № 40. – С. 5.

  • Сверстюк, Є. Шевченко і Гоголь / Є. Сверстюк // Літературна Україна. – 2002. – 16 трав. – С. 2.

  • Силин, О. Остання оселя Тараса Шевченка в Києві / О. Силин // Українська культура. – 2007. – № 2. – С. 28–29.

  • Слабошпицький, М. Як той Колумб, Шевченко відкрив Україну / М. Слабошпицький // Урядовий кур'єр. – 2013. – 2 лип. – С. 11.

  • Славинський, М. Незгасна зоря генія : [Т. Шевченко] / М. Сла-винський // Науковий світ. – 2011. – № 5. – С. 13.

  • Сліпушко, О. Тарас Шевченко і Київський університет : мовою фактів і документів / О. Сліпушко // Голос України. – 2013. – 14 черв. – С. 12–13.



Скарбничка ТДМУ

  • Слюзар, Г. Тарас Шевченко і Бог / Г. Слюзар // Вільне життя плюс. – 2014. – 7 лют. – С. 6.

  • Степовик, Д. Під знаком християнської віри, або Новий погляд на релігійність Шевченка : [інтерв'ю] / Д. Степовик ; бесіду вів Т. Го-ловко // Голос України. – 2013. – 6 груд. – С. 15.

  • Стороженко, М. Микола Стороженко : Космічне осмислення "Кобзаря" : [інтерв'ю] / М. Стороженко ; розмову вів А. Філатов // Українська культура. – 2013. – № 8. – С. 32–37.

  • Таражан-Береза, З. Києво-Печерська лавра в житті і творчості Тараса Шевченка / З. Таражан-Береза // Літературна Україна. – 2002. – 7 берез. – С. 3.

  • Тарас Шевченко : до дня народження Т. Г. Шевченка (1814–1861) // Календар знаменних і пам'ятних дат. – 2007. – № 1. – С. 86–94.

  • Тарасова родина // Самостійна Україна. – 2004. – Ч. 10. – 8-14 берез. – С. 4.



Скарбничка ТДМУ

  • Тимошик, М. Шевченко, якого ми не знаємо. До виходу в світ не друкованого твору Івана Огієнка "Тарас Шевченко" / М. Тимошик // Літературна Україна. – 2003. – № 10. – С. 3.

  • Титаренко, Л. З холодної чужини у рідну землю : [150 років перепоховання Т. Шевченка] / Л.Титаренко // Голос України. – 2011. – 21 трав. – С. 5.

  • Ткаченко, А. Спокуса і спокута : [особиста драма Т. Г. Шевченка] / А. Ткаченко // Літературна Україна. – 2003. – 19 черв. – С. 3.

  • Тютюнник, Є. "Прощай, убогий Кос-Арале" : [165 р. від початку діяльності наукової експедиції за участі Кобзаря] / Є. Тютюнник // Урядовий кур'єр. – 2013. – 2 лип. – С. 11.

  • Усі посвяти Кобзареві – у "Посвяті" : [книга про Тараса Шевченка] // Аудиторія. – 2004. – № 9. – С. 11.

  • Філатов, А. Як Шевченко закохався в "короля Ліра" / А. Філатов // Українська культура. – 2013. – № 8. – С. 30–31.

  • Харчук, Р. Про Тараса Шевченка в незалежній Україні / Р. Харчук // Українська культура. – 2013. –№ 3. – С. 36–39 ; № 8. – С. 4–9.



Скарбничка ТДМУ

  • Цимбалюк, Є. Кобзар на Волині : шлях завдовжки у 165 років / Є. Цимбалюк // Голос України. – 2011. – 1 груд. – С. 23.

  • Чорновол, П. Ідея української державності в творчості Тараса Шевченка / П. Чорновол // Дзвін. – № 3. – С. 138–141.

  • Чубата, Д. Незгасна зоря Кобзаря / Д. Чубата // Літературний Тернопіль. – № 1. – С. 3–5.

  • Чуйко, Т. Науковці вже знають. які картини не належать пензлю Шевченка : [інтерв'ю] / Т. Чуйко ; розмову вів І. Ілляш // Голос України. – 2013. – 2 серп. – С. 8–9.

  • Шевченківські дні – по всьому світі // Урядовий кур'єр. – 2004. – № 47. – С. 3.

  • Широцький, К. Шевченкова наречена / К. Широцький // Літературна Україна. – 2003. – 26 черв. – С. 3.

  • Шпак, В. Біль за рідних, біль за Україну : [звільнення з кріпацтва рідних Т. Шевченка] / В. Шпак // Урядовий кур'єр. – 2011. – 5 берез. – С. 13.



Скарбничка ТДМУ

  • Щур, М. "А ти, моя єдина..." : Жінки у долі Тараса Шевченка / М. Щур // Вільне життя плюс. – 2005. – 12 берез. – С. 6.

  • Якель, Є. Геніальний ясновидець : до 185-річчя Т. Г. Шевченка / Є. Якель // Вільне життя. – 1999. – 6 берез.

  • Янченко, В. Дві великі душі : Шевченеко і Лермонтов / В. Ян-ченко // Українська культура. – № 3. – С. 29–31.

  • Яременко, В. І. Історіософські аспекти відображення діяльності Б. Хмельницького у творчості Т. Шевченка / В. І. Яременко // Український історичний журнал. – 1995. – № 4. – С. 100–114.

  • Тернопільські шляхи Тараса Шевченка

  • Кралюк, П. Волинь у житті та творчості Тараса Шевченка : монографія. – Луцьк : ПДВ "Твердиня", 2006. – 80 с.

  • Андрейчин, М. Край Кобзаревих відвідин / М. Андрейчин, С. Костюк // Національно-визвольні змагання українського народу у ХХ столітті : зб. праць. Т. 2 / відп. ред. М. Андрейчин. – Тернопіль, 2006. – С. 7–8.



Скарбничка ТДМУ

  • ***

  • Віконська, І. Бережанська Шевченкіана / І. Віконська // Вільне життя плюс. – 2014. – 28 лют. – С. 5.

  • Герман, О. "Читаю Шевченка і лячно мені. У кожному слові – теперішні дні" / О. Герман // Свобода. – 2014. – 26 лют. – С. 3.

  • Гідно вшануймо Великого Кобзаря : [до 195-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка] // Свобода. – 2009. – 6 лют. – С. 3.

  • Загородна, С. Благословенна земля, яку сходив Тарас... [Шевченко на Тернопільщині] / С. Загородна, І. Лецкалюк // Свобода. – 2010. – 5 берез. – С. 5.

  • Золотнюк, А. І на поштівках Кобзар : [поштові картки "Розкажи світу про 200-річчя Тараса Шевченка"] / А. Золотнюк // Вільне життя плюс. – 2013. – 11 жовт. – С. 6.

  • Кибалюк, М. Стеливсь йому волинський шлях : [Т. Шевченко на Тернопільщині] / М. Кибалюк // Вільне життя плюс. – 2013. – 9 жовт. – С. 6.



Скарбничка ТДМУ

  • Кибалюк, М. Шевченко і Тернопілля – нові дослідження / М. Ки-балюк // Вільне життя плюс. – 2014. – 28 лют. – С. 5.

  • Коваль, С. Кобзар і Тернопілля / С. Коваль // Свобода. – 2008. – 15 берез. – С. 4.

  • Коваль, С. Тарас Шевченко і Тернопілля / С. Коваль // Свобода. – 2005. – 5 берез. – С. 2.

  • Луків, Н. Серед степу широкого на Вкраїні милій... : [до 125 річниці перепоховання праху Великого Кобзаря] / Н. Луків // Свобода. – 2013. – 29 трав. – С. 3.

  • Мельниченко, Г. Шевченко міг ходити у європейському вбранні, а міг – у мужицькому : [Шевченко і наш край] / Г. Мельниченко // Місто. – 2005. – 9 берез. – С. 13.

  • Мельничук, Б. "І був Тарас таким ще молодим" : [вірші про Кобзаря] / Б. Мельничук // Літературний Тернопіль. – 2014. – № 1. – С. 6–7.



Скарбничка ТДМУ

  • Моліцька, Г. Титанові духу і слова : до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка / Г. Моліцька // Вільне життя плюс. – 2013. – 25 жовт. – С. 5.

  • Нам треба голосу Тараса : до 195-річчя з дня народження Т. Шев-ченка // Медична академія. – 2009. – 14 берез. – С. 6–7.

  • Свередюк, У. Перші вшанування в Галичині : [вшанування пам'яті Т. Шевченка] / У. Свередюк // Вільне життя плюс. – 2014. – 28 лют. – С. 5.

  • Скоробагатий, Б. У Вишнівці мріяв Кобзар про Підкамінь / Б. Скоробагатий // Свобода. – 2005. – 12 берез. – С. 4.

  • Субоцька, В. "За думою дума роєм вилітає..." : [про Тараса Шевченка] / В. Субоцька // Свобода. – 2005. – 19 берез. – С. 6.

  • Телев'ян, М. У Почаєві Шевченко зустрічався з Каролем Ліпінським / М. Телев'ян // Свобода. – 2014. – 28 лют. – С. 4.

  • Фарина, І. Кобзар – у серці наших краян / І. Фарина // Свобода. – 2005. – 19 берез. – С. 4



Скарбничка ТДМУ

  • Фарина, І. Пам'ятає Тернопілля Кобзаря / І. Фарина // Свобода. – 2005. – 23 квіт. – С. 6.

  • Чубата, Д. Світло Тарасової зорі. У вінок Кобзареві / Д. Чубата // Вільне життя плюс. – 2013. – 22 берез. – С. 1.

  • Якель, Р. Історична підказка Шевченкові : [Тарас Шевченко і Почаїв] / Р. Якіль // Свобода. – 2009. – 6 берез. – С. 5.

  • Автори проекту:

  • Дембровська С.Г., Водюк Н.П.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка