Свято «Прощавай, Букварику!» Мета



Скачати 238.49 Kb.
Дата конвертації14.02.2019
Розмір238.49 Kb.

Свято «Прощавай, Букварику!»

МЕТА: створити атмосферу свята, піднесеного настрою, радості від прочитання першої книги — Букваря; ознайомити дітей із новими підручниками; розвивати інтерес до читання книг, творчі здібності дітей, виразне усне мовлення, пам’ять; виховувати любов до книги, до української мови; переконувати, що добросовісне навчання в школі допоможе досягти успіху в житті; залучити батьків до співучасті в проведенні свята.

ХІД СВЯТА

Вчитель. Доброго дня, шановні гості!

Ось і настав той день, коли ми завершили працювати з першим у своєму житті підручником - Букварем, проводимо свято - прощання із цією мудрою і для кожної людини необхідною в житті книгою.

Зібрались дружно ми на свято

Сьогодні тут останній раз

Щоб наших діток привітати,

Провести їх у другий клас.



( Діти заходять до залу під пісню « Ми – першокласники»)

1. Добрий день вам, мами й тата. 


В нас Букварикове свято! 
Всіх запрошуєм до нас, 
Виступає перший клас. .

2. В перших класах урочистий 


День прощання з Букварем. 
Світить сонце урочисто. 
Всіх вітаємо з цим днем.

3. Вже на рік ми підросли, 


Друзів безліч здобули.

 Та найкращим другом став 


Нам усім Букварик. 
Брав до рук його щодня 
Розумний школярик. 
4.Хто з Буквариком не дружить 
Й букв не хоче вчити, 
Тому буде дуже тяжко 
В цьому світі жити. 
5. Та сьогодні ми йому скажем «до побачення». 
І за вчинки нехороші попросим пробачення. 

6. Ми Букварик почали восени вивчати.

А тепер вже на 12 вміємо читати.

7. Літера перша і перше слово,

З книгою перша серйозна розмова.


Перша сторінка, наступна сторінка,

Успіхи перші, і перші сльозинки.

8. Ой було мороки з нами вчительці багато,

як слова ми за хвилину вчилися читати.


9. Згадайте, люба вчителько,матусі, татусі,

Як «бекали » і «мекали» спочатку ми усі.

А нині любо слухати, як добре ми читаємо.

Подякуєм Букварику І разом попрощаємось.

10. Ми всі вчимося залюбки

Гартуємось, міцніємо,

Читаєм з захватом книжки

І про майбутнє мріємо.

11. Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для нас

Як перша сходинка до нього

Для всіх нас був цей перший клас!

12.Є книг багато – радісних, печальних

Товстих, тонких, барвистих, наче жар

Але одна – усім книжкам начальник

І звуть її по-простому



Всі: Буквар!

13. Я прийшов до школи вчитись

Бо поставив я мету

Скоро стану президентом

Тільки трохи підросту.

14. Я також прийшов учитись,

Бо вже вирішив давно.

Буду ,мабуть ,футболістом

А, може, зіркою кіно.

15. Поки ще казати рано.

Може в бізнес я піду.

Чи фотомоделлю стану

Як за ростом підійду.

16. Я банкіром хочу стати,

Полюбляю рахувать,

А може буду депутатом,

Бо люблю й голосувать.

17. А я в лікарні після школи

Всім робитиму уколи,

Чи, може ,в кухарі подамся,

Щоб мене хвалила мама.

18. А я вчителькою стану

Буду вчити малюків.

Бо науку треба знати

Без задорин і сучків.

19. Мріємо! Мріяти не рано!

Кажуть роки швидко мчать.

Якщо будемо старанні

В школі нас всього навчать.

20. Букварик – це розумна книжка

Друг і порадник школяра

Його шанує й любить дуже

Уся весела дітвора!

 
(Пісня « Мій Букварик » )


Ведучий. Шановні гості! Дорогі батьки! Любі діти! До вашої уваги пропонуємо історію, яка сталася в тридесятім царстві, в тридев’ятім государстві з однією вродливою, але дуже вередливою Принцесою, яка зовсім не хотіла вчитися і зробила так, що … Ой, та чого ж це я розторохкотілася, як сорока? Ви зараз самі все почуєте і побачите!

(Сценка «Цар і Принцеса») 
1-й уч. В тридесятім царстві 
В далекім государстві 
Правив дуже мудрий Цар, 
Вже старенький государ. 
(Виходить Цар) 
Цар. Ой, який я вже старенький, 
Часто став хворіти. 
Королівству молоденький 
Цар потрібен, діти!

 
2-й уч. У Царя була дитина, 


У сім’ї одна-єдина. 
Вік у дівчинки – сім років, 
Буть Принцесою не проти. 
3-й уч. Дуже Цар доньку любив, 
Та за успіхи хвалив. 
Час прийшов до школи йти, 
Ключ до справжніх знань знайти. 
Цар. Люба доню, час до школи 
Йти тобі навчатись. 
Щоб правити королівством 
В граматиці слід знатись. 
Вчити букви, вчити звуки. 
Вивчиш – і одразу 
Будеш вміти ти писати царськії укази. 
4-й уч. Та Принцеса вередує, 
Ніби про знання й не чує. 
Хоче тільки чепуритись 
Й зовсім вже не хоче вчитись. 
Принцеса. Та навіщо ж знати букви 
Й цифри ці примарні? 
Та від них мені насняться 
Тільки сни кошмарні. 
Цар. Доню, править королівством 
Дуже складна штука. 
Щоб в державі був порядок, 
Поможе наука. 
Принцеса. Дуже гарна я дівчина 
Й без тієї школи. 
А як буду Королівна – 
Не нароблю шкоди.

Ведучий. Дуже довго сперечалися Цар і Принцеса. Кожен намагався довести свою правоту. Не було в Короля спадкоємців, крім впертої Принцеси. І тоді вирішив він дати їй право видати один указ. І якщо цей указ наведе лад в королівстві, то Принцеса і без навчання в школі зможе стати справжньою Королевою. Дуже зраділа Принцеса!

Принцеса. Писарю, сюди заходь, 
Сідай і мій указ виводь! 
Видам перший свій указ: 
«Хай всі букви зникнуть враз, 
Книг не буде вже ніколи, 
І закриються всі школи!» 
Писар. Лихо, лихо, Королівно. 
Все це буде дуже дивно. 
Як без букв, без цифр нам жити? 
Як це – в школу не ходити?

Ведучий. Та чи можна сперечатися з самою Королівною? Писар слухняно дописав указ і він одразу ж вступив в силу. В королівстві закрилися школи, ніхто вже не вчився і почалися великі проблеми. Бо як же обійтися в наш час без грамоти? 


Йшли роки, зовсім стареньким став Цар, подорослішала і Принцеса. 

Стала вона дуже гарною. Почали свататися до неї Принци. То квіти подарують їй, то коштовності. Та одного разу Принцесі надійшов лист. 

(Сценка «Принцеса і Фея»)

Листоноша. Пошта для Принцеси - 


Дуже цінний лист. 
Я його Принцесі 
Дуже довго ніс. 
Принцеса. Мабуть, лист від Принца 
З далеких держав? 
Ой, який він гарний! 
Що ж він написав? 
1-й уч.Та у цьому королівстві 
Букв ніхто не знає. 
І листа ніхто Принцесі 
Вже не прочитає. 
2-й уч. Довго мучилась Принцеса. 
Бігала туди-сюди. 
Шкодувала, що з указом 
Тільки здобула біди. 
3-й уч. Раптом сонце заясніло, 
Хмара відступилась. 
І у царському палаці 
Фея враз з’явилась. 
(Заходить Фея) 

Фея. Добрий день тобі, Принцесо, 


І шановні діти! 
Бачу, тяжко без науки 
Вам у світі жити. 
Довго я спостерігала, 
Як ти тут ледарювала. 
Не хотіла в школі вчитись, 
Працювати і трудитись. 
А тепер не можеш ти 
Прочитать навіть листи. 
Ну, чи гарно ти вчинила, 
Коли школи відмінила? 
Принцеса. Фею, рідна, поможи, 
Мені букви поверни. 
Вивчу букви я одразу! 
Не тримай на нас образу. 
Фея. Я не можу це зробити, 
Допоможуть тільки діти: 
Розумні -першачки- 
Букваря товариші. 
Принцеса. Що ж робити, що ж казати? 
Як же школярів благати? 
Що Буквар ваш друг, я знаю. 
То й про поміч вас благаю. 
Попросіть Букварика, 
Вашого товариша, 
Щоб до мене повернувся 
І образи всі забувся.

Фея . Діти, допоможемо Принцесі і всім жителям королівства? Попросимо Букварика нам допомогти? Вирушимо у далеку дорогу? А не страшно? Тоді – вперед і тільки вперед!


 
1-й уч. Ми – розумні -першаки 
Вже читаєм залюбки. 
Хочемо все в світі знати, 
Книжки всі хочем прочитати. 
2-й уч. Цілий рік з Букварика 
Ми ранок починали. 
Разом ми раділи 
І разом сумували. 
3-й уч. Вивчили ми букви, 
Знайшли їх в Букварі. 
З ним ми подружилися, 
Читать за рік навчилися. 
4-й уч. Сторінку за сторінкою гортали ми щодня. 
І букви всі ,і знаки 
Тепер нам. як рідня. 
5-й уч. Тобі, Принцесо люба, 
Допомогти ми хочемо. 
До зустрічі з Буквариком 
Всі школярі охочі. 
6-й уч. Підем до нього в гості, 
Всі букви там візьмемо. 
Й до тебе в королівство 
Одразу повернемо. 
7-й уч. Що ж, вирушаємо в дорогу, 
Беремо з собою знання. 
Вони як вода і як сонце 
Людям потрібні щодня.

Ведучий. Довго йшли школярі до Букварика. Багато перешкод траплялося на їх шляху. Але бажання допомогти Принцесі було таким сильним, що діти , нарешті, зустрілися з самим Букварем. 


(Сценка з Буквариком) 

1-й уч. Добрий день, Букварику, 


Наш найліпший друже! 
Ми до тебе, рідний наш, 
Поспішали дуже. 
Буквар.Добрий день!В чому справа? В чому річ? 
Бачу, йшли ви цілу ніч. 
Мабуть, невідкладне діло? 
Поможу, якщо під силу. 
2-й уч. В королівстві славнім 
Вже чимало років 
Діти не відвідують 
У школі уроків. 
3-й уч. Букви там забули, 
Не вміють читати. 
Навіть до п’яти там 
Не вміють рахувати. 
4-й уч. Всьому виною Королівни 
Необдуманий указ, 
Яким Принцеса знищила 
Науку всю ураз! 

Буквар. Знаю, знаю, пам’ятаю, 


Як це трапилось усе. 
Знав я, що в майбутньому 
Це горе принесе. 
Я розсердивсь і пішов 
З королівства того, 
За роки забувся я 
Вже туди дорогу. 
5-й уч. Любий наш Букварику, 
Маємо прохання. 
Виконай, Букварику, 
Принцеси бажання. 
6-й уч. Вже порозумнішало 
Дівча вередливе. 
Зрозуміло – без науки 
Життя неможливе. 
7-й уч. Хоче букви повернути, 
Цифри і книжки. 
Щоб вони у королівстві 
Дружно зажили. 
Буквар. Я люблю усіх дітей, 
Їх навчати хочу. 
До Принцеси в королівство 
Повернусь охоче. 
Тільки букви від образи 
Розійшлись по світу. 
І знайти їх самотужки 
Я не зможу, діти. 
Вам даю вітрильний човен 
І мапу чарівну. 
Йдіть цим шляхом і знайдіть 
Букви для Царівни. 
Як знайдете, повертайтесь! 
І тоді разом, усі, 
Понесемо в королівство 
Ми знання для дітвори.

Учні. Дякуємо тобі, Букварику! До зустрічі! 

Ведучий. Ось такий вітрильний човен і чарівну мапу отримали першокласники від Букварика. Щоб знайти всі букви, що повтікали по всьому світові, їм прийдеться вирушити у далеку і не зовсім безпечну подорож, подолати непролазні лісові хащі, взяти штурмом височенні гори. Та що там гори – вони навіть море перепливуть, щоб повернути букви. На їхньому шляху зустрінуться різні казкові герої. Діти довго не чекали і швиденько вирушили в дорогу. Йшли вони через широкі долини, глибокі річки, безкраї поля і потрапили до лісу. Вийшла назустріч їм Лісова Царівна – Мавка. 

(Сценка з Мавкою)

Мавка. Що за діти заблукали 
У зеленім царстві? 
Що збираються шукати 
в моїм государстві? 

1-й уч. Не хотіли тебе, Мавко, 


Ми потурбувати. 
Але букви в твоїм лісі 
Маєм пошукати. 
2-й уч. Нам Букварик підказав, 
Що деякі звуки 
Вподобали в твоїм царстві 
І ліси, і луки. 
Мавка. Дійсно, у моєму царстві 
З дуже давніх-давніх пір 
Є чимало різних звуків - 
Всі дзвінкі, як на підбір. 
То струмочок заспіває – 
Дзвінко-дзвінко дзюркотить. 
То пісенька залунає 
В небі птаха, що летить. 
3-й уч. Лісова Царівно, мила, 
Подарунків не шкодуй 
І дзвінких чарівних звуків 
Для Принцеси подаруй. 
Мавка. Я не жадібна, малята. 
Та прошу вас, розкажіть
Що найбільше вам у світі 
Помагає гарно жить. 
4-й уч. Знає з ранніх літ дитина, 
Що життя щасливе 
Може бути в кожного 
Тільки у родині. 
5-й уч. Мама, тато, дід, бабуся – 
Ними дуже я горжуся. 
Рідну сестроньку свою 
Дуже-дуже я люблю. 
6-й уч. Моя родина – одна-єдина. 
Моя держава – Україна. 
Буду я їх шанувати. 
Буду в піснях прославляти. 
7-й уч. У рідному краї і серце співає, 
Лелеки здалека нам весни несуть. 
У рідному краї і небо безкрає. 
І ріки – потоки, мов струни течуть. 
8-й уч. Чи можна забути ту пісню, що мати 
Співала малому, коли засинав? 
Чи можна забути ту стежку до хати, 
Що босим колись протоптав? 
9-й уч. Тут мамина пісня лунає і нині. 
Її підхопили поля і гаї. 
Її вечорами по всій Україні 
Співають в садах солов’ї. 
(Пісня «Нова Україна») 
Гарні слова 
Ви про родину сказали. 
Дуже пісню веселу 
Про свій край заспівали. 
Подарую я звуки- 
Всі дзвінкі, лісові. 
Перетворіть їх у букви 
І забирайте собі. 

(Мавка роздає дзвінкі звуки дітям, а вони виставляють їх у човен).

Ведучий. Врятували школярі дзвінкі звуки і пішли далі лісом. Ліс ставав все густішим і дрімучішим. За їхньою мапою, десь тут, недалечко, мала бути хатинка Баби Яги. 

(Сценка з Бабою Ягою)

Б.Я. Я Бабуся, я Ягуся. 
Я нікого не боюся. 
Всіх спіймаю, всіх зв’яжу, 
До темниці посаджу! 
1-й уч. Ой, Бабусю, не кричи, 
Не лякай школяриків. 
Вислухай спокійно нас – 
Прийшли ми від Букварика. 
2-й уч. Заспокойся, усміхнись. 
Не кричи даремно. 
Адже, зустрічать гостей 
Треба завжди чемно. 
Б. Я. В мене погляди свої. 
Як гостей стрічати. 
Ось покличу Бабенят 
Правил розказати. 
1-е Бабеня. Не вмивайтеся ніколи 
І не мийте навіть рук. 
Непотрібне це заняття 
Не вартує стільки мук! 
1-й уч. Як не будеш рук ти мити 
І бруднулею ходити – 
Будеш часто ти хворіти. 
Хто з таким буде дружити? 
2-е Бабеня. Стригтися також не варто. 
Та й резону в тім нема. 
Бо однаково на старість 
Облисіє голова. 
2-й уч. Гарна зачіска людині 
Завжди до лиця. 
Чи сподобалась вам, діти, 
Зачіска ось ця? 
1-е Бабеня. Без запрошення йди в гості, 
Не вітайся там ні з ким. 
І нізащо слів «будь ласка» 
І «пробачте» не кажи. 

3-й уч. «Добрий день» казати треба – 


Знаєм добре ми це всі. 
Будеш чесним, чемним, добрим – 
Пощастить тобі в житті. 
Б. Я. Дуже гарні в вас поради - 
Я прислухаюсь до них. 
Може стану у майбутнім 
Добрим другом я для всіх. 
Вам подякувати хочу 
На прощання у цей час. 
І приємний подарунок 
Приготуємо для вас. 
4-й уч. Нам найкращим подарунком 
Будуть буквочки оті. 
Що колись ти заховала 
У хатинці на нозі. 
Б. Я. Так, так, так, 
Є в мене букви, 
Що два звуки позначають. 
І вони уже давно 
У моїй печі страждають. 
Подарую вам ці букви. 
В човник ви їх заберіть. 
І Принцесі вередливій 
В королівство віднесіть. 

(Баба Яга з Бабенятами роздає дітям букви, а вони виставляють їх у човен.)Ведучий. Так були врятовані букви, що позначають два звуки. Подякували діти Бабусі-Ягусі і вирушили в дорогу. Довго чи дуже довго вони йшли, та врешті-решт стомлено зупинилися. Перед ними . на скільки видно оку, простягалося синє-синє море, на березі якого сиділа зажурена Русалка. 


( Сценка з Русалкою) 


1-й уч. Море синє перед нами. 
Де не глянеш – скрізь вода. 
Як тут букви відшукати? 
Ну з’явись, хоча б одна! 
Русалка. Я із моря випливаю, 
Кораблі я потопляю. 
Заховала у воді 
Звуки я глухі усі. 
Інших же мені не треба - 
Не беру я їх до себе. 
Під водою в мене тиша – 
Не знайдеш нічого ліпше. 
В морі я господарюю. 
Завжди його шепіт чую. 
Тож люблю я звуки ті – 
Тихі, тихі, всі сумні. 
2-й уч. Ти, Русалко, не мудруй, 
Інші звуки ти почуй. 
Чути їх – це так чудово. 
Має їх вкраїнська мова. 
3-й уч. Мов багато в світі є, 
Та вкраїнська над усе. 
Милозвучна і співуча, 
Наче пісня солов’я. 
А слов’янські братні мови –  це її сім’я.
 
4-й уч. Із слова починається людина, 
Із мови починається мій рід. 
Моя ласкава, мамина, єдина 
Щебече соловейком на весь світ. 
5-й уч. Бентежна, тополина, калинова, 
Невипита, невибрана до дна – 
Це наша українська рідна мова, 
Немов бандури вічної струна. 
Русалка. Невже є в світі ще щось красивіше, 
Ніж моря шум, безмовство рибок. 
Невже є в світі щось прекрасніше, 
Аніж пірнути в море глибоко. 
6-й уч. Струмочок дзюркотить, 
Щебече пташечка, 
Співає соловей в саду. 
Он грім гримить і дощик крапає - 
Повз це я без зупинки не пройду. 
7-й уч. Якби в цьому світі 
Були тільки звуки 
Глухі, як в морській глибині – 
Життя б нецікаво у всіх нас проходило
І сум наступав день при дні. 
Русалка. Мені подаруйте краплинку тих звуків, 
Що роблять прекрасною мову. 
Я звуки свої в корабель посаджу. 
Пливіть, ще зустрінемось знову. 
(Русалка роздає дітям букви)

Ведучий. Подякували діти і Русалці. Взяли подаровані нею глухі звуки до чарівного човника і вирушили далі в дорогу. Перепливли море. А на іншому березі прямо перед ними височів палац Царівни Несміяни, яка весь час жалісно плакала і витирала сльози. 


(Сценка з Царівною Несміяною)

Несміяна. Я давно гостей чекала, 


На стежині виглядала. 
Плачу я-а-а-а 
День при дні-і-і-і. 
Виглядаю у вікні-і-і-і. 
Хто прийде-е-е-е пожаліти-и-и-и 
Пригорне одну у світі-і-і-і. 
8-й уч. Ти, Царівно, не реви, 
Сльози ти свої утри.. 
Ми розсмішимо тебе, 
З нами жоден сліз не ллє.

Несміяна. Діти, давайте розкажіть мені смішні і цікаві історії. Можливо, хоч це розвеселить мене-е-е. 


(Діти розказують смішинки, співають частівки).

Час настав нам відпочити,

Посміятись, порадіти.

Ще й розважити гостей:

І дорослих, і дітей!

,

Хай про перші наші кроки



І круті стежинки

Нагадають вам сьогодні

Веселі смішинки.

Школярика вчитель спитав

- Хто приклад тобі розв'язав?

Бабуся, матуся чи тато?

- Не можу я точно сказати, -

Бо вчора зарано ліг спати.

Тато. – Ти сьогодні ходив до школи?

Син. – Ні.

Тато. – Чому?

Син. – Вчителька сказала, щоб сьогодні до школи прийшов ти.



Сценка «Непосида»

Толі в класі не сидиться

Непосиді все б крутиться:

То щипа свого сусіда,

То погляне навкруги,

То під партою обіда,

То на парті ловить мух…

Хтось запитує у Толі:

- Ти завжди крутько такий?

- Ні, не кожен день я в школі,

У неділю вихідний.

«Про перерву та урок»


  1. Юра твердить, що перерва –

Втричі більша від уроку,

Бо встига Юрко за неї

Купу справ зробить нівроку.

За перерву Юра встиг

Насмішити в класі всіх.

Встиг задачу й твір списати,

Ще й на Славі покататись


  1. Десь залізти встиг у фарбу,

Ґулю встиг набить об парту

Й на портфель Руденко Лізи

Причепить якусь мармизу.

3. Ще Юрко - герой! - зумів

Поплювати в горобців.

В двір помчав, аж тут - дзвінок:

Знову треба на урок!..


  1. Та в Юрка спокійні нерви,

Бо урок мине за мить,

Ну а потім - знов перерва:

Встигне купу справ зробить!

зараз прозвучать частівки.


Хай смішний наш «вінегрет»
Буде всім вам на десерт,
Все погане нехай минеться,
Нехай вам весело живеться!

Частівки

1. Приготуйте фотоплівки 


І зніміть на згадку нас. 
Заспіває вам частівки 
Наш веселий перший клас. 
2. Подивіться ви на нас ,

тут дівчата - перший клас!

Мами оком не змигнуть,

дочки заміж вже підуть!

3. Я до школи готувала,

цілий день портфель складала (показує)

Лиш помада та рум'яна,

учениця я старанна!

4. Продзвенів уже дзвінок, 
Починається урок. 
Ой, коли він вже мине, 
В нас голівонька гуде. 
5 . Задають учителі 
Нам такі задачі, 
Що над ними дуже часто 
Тато й мама плачуть. 
6. Діти літери учили, 
Ночками не спали. 

сти, питоньки хотіли. 


Та часу не мали. 
7. Нам уроків задають 
Більше все та більше. 
Перший клас, як інститут- 
Не буває гірше. 
8. Хоч і важко вчитесь нам, 
та ми не здаємся, 
головне уміть списати, 
ось тоді "прорвемся”. 
9. Не сумуйте мама й тато 
вчіть за нас уроки 
і тоді в житті ніколи 
не буде мороки . 
10. Як би не було води, 
Не було б і кружки, 
Як би не було хлоп’ят, 
Хто б співав частушки? 
 Несміяна. Дякую вам, любі діти. 
Звеселили ви мене. 
Вже до мене більше смуток 
Ні на крок не підійде. 
Де ж мені тепер подіти 
Всі ті звуки голосні, 
Що з дитинства раннього 
Зливались у плачі? 
Їх вживати так багато 
Більше я не буду. 
Стану гарно говорити, 
А про плач забуду. 
9-й уч. Ми візьмемо голосні. 
Понесем Царівні, 
Щоб навчилися читати 
Друзі Королівни. 
Несміяна. Ще лежить у мене в спальні 
Під подушкою значок. 
Робить він постіль м’якою, 
А сам схожий на гачок. 
10-й уч. Несміяно, цей значок 
Нам для слів потрібний, 
Щоб робить м’якими звуки 
Він є незамінний. 
(Несміяна роздає дітям букви) 

Ведучий. Віддала Царівна Несміяна дітям голосні букви, ще й про м’який знак не забула. Зайняли букви свої місця на чарівному кораблі і вирушили всі знову до Букварика. Шлях їх лежав через високі-високі гори. Раптом з глибокої і зовсім непомітної печери вибігло два чудернацьких створіння. Хто ж вони? 


(На сцену вибігають Лінь і Двійка , співають на мотив пісні розбійників з «Бременських музик».) 

 Ми ліниві до науки І не вчилися ні дня.

Не беремо книжок в руки. Не потрібні нам знання.

Ой-ня-ня, ой-ня-ня. Не потрібні нам знання.

Ой-ня-ня, ой-ня-ня, ех-ма!

Букви й цифри беки, бяки .З лінню дружимо щодня.

Щоб нас вчили, не потерпим. Не потрібні нам знання.

Ой-ня-ня, ой-ня-ня.Не потрібні нам знання.

Ой-ня-ня, ой-ня-ня, ех-ма!

Краще йдіть до нас, малята. Будем бавитись щодня.

Добре жити неумійкам. Не потрібні нам знання

Ой-ня-ня, ой-ня-ня. Не потрібні нам знання.

Ой-ня-ня, ой-ня-ня, ех-ма!


. - Які ми раді, що ви до нас завітали! 
- У нас найкраще місце на Землі. 
- Не потрібно вчити уроки. 

-Не треба читати книжки. 

- Розв’язувати задачі. 
- Вчити правила.  Можна цілий день лежати в ліжку і нічого не робити. 
- Всі. Залишайтеся у нас! . Подружіться з нами!

Діти. А ви хто такі?

Лінь (гладить дітей по голові, пригортає).

Мене звуть просто — Лінь.

А я хороша, я дітей жалію.

За ними я ходжу, як їхня тінь,

Для них готую спокій і безділля.

Не треба зовсім діткам працювати!

Лінуйтесь, дітки, і не вчіть уроки!

Нікому не потрібні ті знання.

(Двійка співає на мелодію пісні «Кузнечик», муз. В.Шаїнського.)

Я дуже гарна дівка. Зовусь я просто — Двійка!

У ледарів завжди я в щоденнику живу..

І в день, і в ночі, і в день, і в ночі в щоденнику живу! /2р.

Люблю я погуляти. Погратись і поспати.

А от уроки вчити я зовсім не люблю.

Ні в день, ні в ночі, ні в день, ні вночі я зовсім не люблю./2р.



  • Ну навіщо ці уроки!

Їх так довго й нудно вчить!

Та у вас же від навчання голова уже болить!

Та покиньте ви читати, і не треба вам писати.

Ніж Принцесу виручати, краще йдіть ви погуляти!

Діти. Просим вас не заважайте, нас в дорогу відпускайте!

Лінь. Якщо правильну відповідь дасте, то ми вас відпустимо, а якщо ні – то станете нашими друзями. Кажіть «так» чи «ні».

- Треба гарно вам читати? (Так!)

-Треба менших ображати? (Ні!)

- На перерві пострибати? (Так!) •

- А всі парти пописати? (Ні!) •

-Друга треба виручати? (Так!)

•- А треба слухати матусю? (Так!) •

- Тоді дратуйте хоч бабусю!

-В школі вибийте шибки

- І вчительці робіть все навпаки,

-Брудне взуття несіть у школу

-І книги кидайте додолу.

-Чи хочете друзями моїми стати?

- То я ж вас краще за вчительку буду навчати! (Ні!)

( Роздратована Лінь підходить до алфавіту.)

Лінь. Ви читали в букварі, Вам знайомі букви ці? (Показує букви.)

Діти (разом).Так!

, Лінь. Добре знаєте? Гаразд.

Перевірю зараз вас. Розкажіть алфавіт.

(Діти хором розказують алфавіт)



  • Ми бачимо, що нам з вами не по дорозі. Бувайте! А ми підемо в інші класи шукати собі друзів!

(Виходить Букварик)

Буквар. Виправдали діти мої сподівання. 


Дякую, першокласники, я вам за старання. 
З двійками і лінню не подружіться. 
Їх підступних стережіться. 
Вам іти у другий клас, 
Ми надіємось на вас. 
Ще багато знань нових 
Вам слід опанувати. 
Королев наук премудрих 
Вам всім треба знати. 
Увага! Увага! Брама відчиняється. 
Перша Королева з’являється!

 
( На сцену по черзі виходять і виступають Королеви і наук: 


Читанка ,Укр. Мова ,Математика, Природознавство )

Читанка.

.

Я ваша перша читанка



Красива в мене свитонька

Цікаві сторінки. Є вірші і казки.

Покажу вам 100 земель,

Ще й космічний корабель.

Даруватиму щодня і забави і знання.

Хай збудуться всі побажання хороші.

А я вас у дальшу дорогу запрошую

Буду ще довго потрібною вам

Потім колегам своїм передам.
Українська мова

Я – із лісу, я – із поля.

Нелегка у мене доля.

Через радість на біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колисала

Батьківщину захищала

Я від роду і роду

зберегла свою вроду

Всі народи мову мають

Всі пісень своїх співають.

Бо хто має мову рідну,

Той багатий, а не бідний.

Математика

Раз. Два. Три. Чотири. П’ять.

Вміють діти рахувать.

Але хто мене не знає,

Хай даремно не гуляє.

Як уроки діти вчать,

Ставлю їм “дванадцять”.

А хто вчить їх трохи гірше,

Ставлю “трієчку”, не більше.

За невивчені слова

Я поставлю тільки “два”.

А лінивим і недбалим

“Одиничку” я поставлю.

Щоби весело гулять

Всі уроки треба знать!

Дуже точна я наука.

І мене всім треба знать!

Природознавство.

Я де лягає сонце спати?

І звідки вітер? Звідки тінь?

І сніг чому такий лапатий?

І заєць чом такий вухатий?

Чому бджолі дрімати лінь?

Чи справді гірша стала глина?

Від чого запашна малина?

Куди повзе рогатий жук?

Це я школярам розкажу!


Діти: Дуже приємно познайомитися!

Сподіваємося жити з вами в дружбі.

1-й уч. Королев наук ми будем поважати. 


Всі шкільні предмети будемо вивчати. 
2-й уч. А тебе, Букварику, ніколи не забудем. 
І твої повчання мудрі далі нести будем. 
3-й уч. Добрий Букварику, мудра книжко. 
Хочеться навіть поплакати трішки. 
4-й уч. Жаль розлучатись, хоча і треба. 
Ми не забудем ніколи про тебе. 
5-й уч. Спасибі тобі за добру науку, 
За паличку першу і першу букву. 
За перше слово і першу казку. 
За першої вчительки щиру ласку. 
6-й уч. Ми пам’ятатимем довгі роки 
Мудрі й повчальні твої уроки. 
Всі. Прощавай, Букварику - 
Наш найперший друже. 
Ми тобі, Букварику

Дякуємо дуже. 
Буквар. Подяка вам, що букви зібрали, 
Знання свої ви показали. 
Візьму їх усі, в королівство піду, 
Всіх діток й Принцесу читати навчу. 

Принцеса. Букварику, Букварику, прости мене, прошу. 


Я букви твої вивчу і в зошит запишу. 

Буквар. Дівчино люба, я вірю тобі. 


Діток-школяриків не підведи. 
Дуже старанно вони мандрували. 
Букви для тебе у хапщах для тебе шукали. 

Принцеса. Стану розумна я, буду писати, 


Послання від Принців я буду читати. 
Діток ніколи я цих не забуду, 
Укази розумні писати я буду. 
Адже знання допоможуть мені 
Всі негаразди здолати в житті.

(Пісня « Прощавай, Букварику! »

- Ось і закінчилась наша мандрівка в країну букв , в країну, де володарюють зання, дружба і наполеглива праця. Вже на рік підросли наші діти. За плечима у них величезний досвід шкільного життя. Адже не секрет, що найбільше найрізноманітнішої, найновішої, найцікавішої і найпотрібнішої інформації дитина отримує саме в перший рік свого навчання у школі. І весь цей час, вивчивши Букваря майже напам’ять, закріпивши на все життя ,з дітками поряд були ви – милі мами, серйозні тата, лагідні бабусі і мудрі дідусі. Хай же сторицею вернеться вам ваша праця. Хай маленькі дитячі серця переповнюються гордістю за таких хороших батьків. І хай струмочки їхніх ніжних душ завжди збігаються до цілющого родинного джерела, яке напуватиме їх любов’ю, ніжністю, вірою в свої сили, підтримкою і допомогою на все життя.

(Вручення дипломів. Дітей зі святом вітають батьки і дирекція школи) 


-Дорогі діти! Шановні гості ! Наше свято добігає свого кінця. Ми щиро вдячні тим, хто завітав на наші перші жнива. Сподіваюсь, що зібрані зернятка знань проростуть рясним урожаєм у майбутньому, а тепло сьогоднішнього свята залишиться у серцях наших дітей назавжди!


Ми бажаємо всім відпочити,

сил набратися і підрости.

Оздоровитись і загоріти,

Й знову у вересні в школу прийти!


( Пісня « Канікули, ура!»)

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка