Свято матері



Скачати 121.57 Kb.
Дата конвертації10.01.2018
Розмір121.57 Kb.

СВЯТО МАТЕРІ

Шановні гості, Матері, вчителі та діти! Сьогодні, коли вже прокинулася від сну природа, коли лунає у блакиті пташиний спів, теплий вітерець приніс і до нас чудове свято - День матері!

Ведучий.
А історія цього свята така. Жила у Філадельфії маленька дівчинка, яка дуже любила свою маму і була впевнена, що вона найкраща в світі. Минув час, дівчинка виросла і зрозуміла, що для кожної людини її мама найдорожча, наймиліша. То чому б разом для усіх мам на світі не започаткувати свято - День матері.
.
Вирішила так уже доросла Анна Джарвич і в травні 1910 року організувала у Філадельфії свято Матері. Згодом його почали відзначати у всьому світі.

Дорогі матері! Ми зібрались на велике свято - День Матері. У цей день усі вшановують і матір-неньку, і матір-землю і Матір Божу. Перше слово, яке дитина вимовляє, - «мама». З’являється на світ малятко - лине до Бога мамина молитва з проханням щастя-долі її дитині.

Ведучий.
Богиня-Берегиня… Яке поетичне, яке точне і загадкове наймення! Берегиня - це та, що береже тепло, оберігає нас від невірного кроку. Це та, що ніколи не вимагає від нас ніяких жертв, а сама жертвує задля нас всім, навіть життям. Це та, що темними ночами колихала тебе, не зімкнувши очей ні на мить. Ім’я цій Берегині - Мати!
1. “Яке найкраще слово в світі?” –

Раз мудрий хтось питав людей.

“Здоров’я”, – відповів так хворий.

“Ні! Молодість!” – сказав старий.



2. “Найкраще – хліб!” – жебрак говорить

“Побіда”, – відповів стрілець.

“Найкраще – воля!” – рік невільник.

“Ні, правда!” – обставав мудрець.

 

3. Аж тут з куточка обізвався

Сирітка, ще малий хлопчак:

“Найкраще в світі слово “Мама!”

І всі сказали: “Мама! Так”.


Перші слова нашої подяки до Небесної Матері – Марії Богородиці.

 

4.Я ще малий, та добре розумію,

Що в світі неможливо без добра.

Отож в Тобі я маю всю надію,

Моя небесна квітко запашна.

*  *  *


5. Маріє, наша зірко найясніша,

Ти ласки повна, мила і свята.

До Тебе кличу я - твоя дитина,

Допоможи, о Мамо, дорога.

*   *   *

6. Марію я буду любити,

Марія для нас є усе,

Марії я буду служити,

Марія – ім’я пресвяте.

 7.Ой маю я три матері,

Та всі три хороші.

Три матері,як три квітки,

Як ті красні рожі.


Перша мати Непорочна,

Як лелія біла.

Із дитятком-немовлятком

Пречистая Діва.


8. Друга мати - це найкраща

На світі країна.

Земля наша,наша славна.

Ненька-Україна.

Третя мати-що ж про неї

Гарного сказати?

Це ласкава,люба,мила,

Рідна моя мати.



9.Є у кожної дитини,

навіть сиротини,

наша мати солов’їна –

рідна Україна.

Є у кожної дитини

матінка єдина,

та, що любить нас і дбає,

розуму навчає.

І у кожному серденьку є і буде жити

Божа Мати –наша ненька, мати всього світу.



10День травневий,день весняний.

Трави й квіти весняні.

Навкруги –куди не глянеш

Все всміхається весні.


І в таку чудову днину

Між пташок дзвінких пісень.

В серце кожної дитини

Йде з любов ю Мамин День.


11.В день такий приносять діти

До мамів любов свою.

В подаруночках і квітах

Кажуть: я тебе люблю.


І тому ми вам бажаєм,
Щоб, як квіти, ви цвіли,
Щоб завжди здорові, гарні
І щасливі ви були!

Ведучий. У гості до нас прийшли найулюбленіші для кожного з нас люди – ваші бабусі. Вони - невтомні трудівниці, скарбниці мудрості нашого народу, хранительки звичаїв та обрядів. Бабуся! Чи є в світі краща людина? Ні! Скільки вона пережила, але така ніжна, щира! Скільки вона недоспала ночей, голублячи нас – онучат. У них не побачиш ні лукавства, ні хитрощів. Це погляд добра й любові. У кожної бабусі своє життя, своя доля.




12.Рідні мами,рідні бабці.

Ми вітаєм Вас на святі.

Ми Вас любим щиро-щиро.

Вам бажаєм щастя й миру.


Ви нас теж любіть,рідненькі,

Бо ми діти дорогенькі.

Хочем бути на Вас схожі

І, як Ви,такі ж пригожі.


13.Люба, добра бабцю.

Ми,твої внучата.

Звертаємось до Тебе,

Щоб щастя побажати.


Ой нема миліше,нема веселіше,

Як у бабці в гостині.

Медом нагодує,ще і поцілує

Личенько дитині.


Яблучок наріже,

Казочку розкаже.

Бабуся радіє,сама молодіє,

Коли внуків бавить


14.Хоч твоє волосся

Густо посріблилось.

Ти для нас,маленьких,

Другом залишилась.


Ти нас батькові й матусі

Помагаєш вчити.

Як вирости чесними,

Як по правді жити.




15. Бабусі рідненькі, ми вам бажаєм
Многих літ дожити з нами, мов у раю,
Многих літ прожити, прикрості не знати,
Від своїх онуків потіхи діждати.


16.Можна у світі багато зробити -
Перетворити зиму на літо.
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі і хащі,
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами -
“В світі усе починається з мами!”

17. Якщо говорити між нами...


Якщо говорити між нами,

То все починається з мами.

І казочка перша у світі,

І сонячна подорож в літо.

Найперші легенькі сніжинкиv

І сяюче диво - ялинка.

Від мами - і літери,й слово

І зроблена разом обнова....

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами.



18.Яке нудне – скажу я вам –

життя-буття у наших мам.

Приходить ввечері з роботи –

а вдома в них самі турботи:

варити, прати, прасувати,

забити цвях - просити тата...

І хоч би раз за всі ці справи

хтось іграшку подарував їм!

Ось підросту лиш, і так само

я називатимуся МАМА,

але варити, прибирати

я буду лише разом з татом!


19.Якось я спитала у Весни:
Ти чому приходиш, поясни?
І Весна мені сказала прямо:
— Поспішаю я на свято Мами!

Поспішають квіти проростати,


поспішають журавлі вертати,
поспішає сонечко теплішать,
поспішають дітки розумнішать.

В Африці далекій, пам'ятаю,


говорив мені Премудрий Слон,
що якби на світі мам не стало,
то й Весни на світі не було!

Ще казав:—Ви помічали, може,


кожна мама із Весною схожа! —
І відкрив мені він таємницю,
що Весна із Мамою — сестриці.
20.Мамо, добре, що ти є, -
Ніжне сонечко моє!
Від твоєї теплоти
Так і хочеться рости…

Найгарнішу, найдобрішу, -


Я люблю тебе найбільше!
І коли дорослим стану,
Теж любить не перестану!

Бо ріднішої, ніж ти,


В цілім світі не знайти!
Добре, мамо, що ти є, -
Тепле сонечко моє!



21. Якби зібрати всі слова земні,
Ми б вибрали прості і невисокі,
Щоб ваші діти трояндами цвіли,
Щоб не були в житті ви одинокі.


22.Хай не спішать літа на ваш поріг,
Хай повсяк час здоров’я прибуває,
Ми ніжно любим вас і від душі
Всього найкращого бажаєм.


23.Найкращі дні для наших матерів -
Це дні, коли щасливі їхні діти.
Від нас залежить, скільки днів таких
Ми можемо для матері зробити.
Даруймо ж радість нашим матерям,
Бо їм турбот і горя вистачає.

24. Наші мами


Пам’ятаймо, милі діти,

Пам’ятаймо завжди з вами,

Що для нас в усьому світі,

Найдорожчі – наші мами!

Нам маленьким і дорослим –

Все дають вони з любов’ю:

Ніжне серце, світлий розум,

Сили нашому здоров’ю.

Як ставали ми на ноги,

Перший крок наш був – до мами!

Радість маєм чи тривогу –

Серце мами завжди з нами.

Де сини її та дочки –

Завжди там вона думками.

Пишем в класі ми на дошці

Наше перше слово – мама!



25.Найдорожчі мамі діти,

Дітям мама їх – так само.

Треба вчитись і робити

Так, щоб радувати маму!

А як вивчитесь з літами,

Вдячні мамі за турботу,

І поїдете від мами

В інший край десь на роботу –

Хай усі запам’ятають:

І листи, і телеграми

Шліть туди, де їх чекають,

Виглядають ваші мами!



Ведучий: А тепер для всіх на втіху

Прозвучить хвилинка сміху.

 26.



Йшов автобус на Полтаву

 

По білету і по праву



Кожен зручно в крісло сів.

Проти ночі на Полтаву

Курс узяв автобус “Львів”

 

І висловлює бабуся



Водію тривогу-страх:

– Я Лубни проспать боюся,

Розбуди мене в Лубнах!

 

Не забудь лише синочку!



– Добре, добре!– той прорік.

Сіла бабка у куточку

І схилилася набік.

 

Та водій аж за Лубнами



Спохвативсь, що винуват.

Розвернув машину з нами

І везе стару назад!

Чортихається, не в дусі,

Хоч із власної вини!

Врешті став – і до бабусі:

– Вигружайтеся! Лубни!

 

А бабуся із куточка:



– Їдь, синок!– Рукою мах.–

То казала мені дочка:

«З’їж таблетку у Лубнах!»


27. Мрія про море

 

У Мартина жінка гарна,



Ще й молодша вдвічі.

Раз вона йому сказала,

Дивлячись у вічі

І поклавши кучеряву

На плече голівку:

– Купи мені Мартиночку,

На курорт путівку.–

Мартин губу закопилив

І сказав суворо:

– Та ти ж знаєш, що відпустка

У мене не скоро!

Такі речі, їй же прово,

Аж слухати чудно.

Тобі ж буде там без мене

І скучно, і нудно!

– А я, – каже йому жінка –

Щоб нудьгу розвіять,

Буду сидіть біля моря

І про тебе мріять.–

Мартин її приголубив:

– Ах ти ж моя зоре!

Сиди краще біля мене

І думай про море.


 Сценка «Мама у відрядженні
1-а учениця. 28
Ой, Марійко-ученице,
Ти куди біжиш така?
Чом розпатлані косиці?
Забинтована рука?
Чом коліна, як на сміх,
Визирають із панчіх,
А на синьому жакеті
Білий ґудзик, як горіх?

2-а учениця. 29


Не розпитуйте дарма.
Бо хіба ж я знаю?
Третій день себе сама
Навіть не впізнаю!
Забруднився комірець,
Загубився гребінець.
Всі підручники з портфеля
Перебрались на стілець.
Кіт нитки загнав під ліжко,
Поки я шукала їх.
Ось що вийшло із панчіх.
Ну й попала я в біду,
Що нічого не знайду.
Ані голки, ані нитки,
Ні ножа, ні сковорідки,
Ні у ванні рушника,
Ні у кухні сірника.
Ми й котлети з братом раз
їли так - несмажені.

1-а учениця.


Так, що сталося у вас?

2-а учениця.


Мама у відрядженні!
 

Смішинки

30 ПІДКАЗАВ

Хлопчику, де мешкає дядько Петро? – питається чоловік у хлопчика, який бігає у дворі.

Той веде незнайомця на десятий поверх, показує на двері:

Дядько Петро живе ось тут. Але зараз його немає вдома, бо він сидить у дворі на лаві.

 

31. ДО ТЕЛЕФОНУ

П’ятирічний хлопчик підійшов до телефону:

Так, слухаю.

Поклич тата або маму!

Їх вдома немає.

То, може, ще хтось є?

Так, моя сестра.

Поклич її будь-ласка!

Невдовзі хлопчик знову бере трубку.

Вона дуже важка. Я не можу витягнути її з коляски.

 

32. ДРАБИНА

Михайлик прибіг до матері й каже:

Мамо, я перекинув драбину.

Драбину? Швидше скажи про це татові!

Тато вже знає. Він висить на люстрі.

 

 



ведучий: Як вічне є сонце, як вічне є небо, так вічною буде мама і любов до неї. Уклін вам, дорогі неньки.

ведучий: Ваша присутність буде вічною в нашому житті, а добрий приклад впевнено вестиме невідомими стежинами нашого життя. 

Хочу розповісти вам коротку історію.


“Рахунок”
Рахунок. Бруно Ферреро

|

Одного вечора, коли мати готувала вечерю, одинадцятилітній син прийшов до кухні з карткою в руці.

З офіційним виглядом дитина подала картку мамі. Мати витерла об запаску руки і прочитала:

«Очищення стежки від бур’янів – 1 гривня;


прибирання кімнати – 2 гривні;
купування молока – 50 копійок;
догляд за сестричкою (3 вечори) – 3 гривні;
отримання відмінних оцінок (із двох предметів) – 5 гривень;
викидання сміття щовечора – 2 гривні;
разом – 13 гривень 50 копійок».
Мати зворушливо подивилась синові у вічі. Її пам'ять перебирала спомини. Мати взяла ручку і на зворотньому боці картки написала:

«За те, що носила тебе під серцем 9 місяців – 0 гривень;


за ночі, проведені коло твого ліжка, коли ти хворів – 0 гривень;
за хвилини, коли потішала тебе у смутку – 0 гривень;
за те, що витирала твої сльози, коли ти плакав – 0 гривень;
за те, що всього тебе навчала день за днем – 0 гривень;
за всі сніданки, обіди, вечері, полуденки і канапки до школи – 0 гривень;
за все, що даю тобі щоднини – 0 гривень;
разом – 0 гривень».

Мати скінчила писати й посміхаючись віддала картку синові. Той прочитав написане і на його очах виступили дві великі сльозини.

Хлопець обернув картку і написав на своєму рахунку: «Оплачено». Потому кинувся мамі на шию і розцілував.

Коли в особистих чи родинних взаєминах доходить до рахунків, усе закінчується. Любов – або безкорислива, або її немає.

«Якось одного спекотного дня я приготувала ріжки з морозивом і сказала своїм чотирьом дітям, що можуть купити їх за один цілунок. Діти одразу вишикувалися у чергу, щоб «придбати» морозиво. Троє менших швиденько цмокнули мене у щоку, вхопили по ріжку і вибігли надвір. Коли надійшла черга найстаршого сина, то він поцілував мене двічі.

«Решту залиш собі», - сказав він, посміхаючись»

Коли в особистих чи родинних взаєминах доходить до рахунків, усе закінчується. Любов – або безкорислива, або її немає.


33.Мати піде, в серці лишить рану.
Всохне корінь наш і родовід.
Заклинаєм:
Бережіть всі маму,
Діти світу, маму бережіть!
І коли згрубіла ваша мова
Їй здобудьте ласку із грудей.
Бережіть її від злого слова,
Бо найглибші рани - від дітей.

Ведучий. Але й буває й так



34Автор:
Вітько - бідак страждає так,
Аж дригає ногами!
Він - за столом, він пише твір:
"Я помагаю мамі".
Старанно олівець гризе
Та супить брови грізно,
Але нічого - хоч умри! -
До голови не лізе...
Та ось тихесенько зайшла
В його кімнату мама.

35Мама:
Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками.

36Син:
Ідея!

Автор:
Вигукнув синок, а мамі...

Син:
Ну й морока!
Сама іди! Я твір пишу -
Роблю важкі уроки.

Автор:
І мама вийшла...А Вітько
Швиденько пише в зошит.

Син:(пише)
" Я в магазин завжди ходжу,
Коли мене попросять..."

Автор:
Хвилин за десять мама знов
З'являється у дверях.

Мама:
Вітюнь, картопельки начисть,
А я зварю вечерю.

Син:
Сама начисть!

Автор:
Кричить Вітько.
Так, що ледь не лопне.

Син:
Я твір пишу! Я- зайнятий!
Сама вари картоплю!

Автор:
Виходить мама, а синок писати знов сідає.

Син (пише):
"Я мамі сам варю обід,
Вечерю і сніданок..."

Автор: Радіє син
Син:
Не твір, а люкс!
Оцінка буде гарна!

Автор:
І геть не думає про те,
Що він радіє марно.
Ведуча.
У багатьох із нас найщасливіші хвилини життя пов’язані з матір’ю. Наодинці з рідними ми почуваємось щасливим, не дивлячись на те, хто є наші батьки.
І ніхто не має права засуджувати своїх батьків, бо вони дали нам життя. Тому кожен в хвилину образи повинен твердити: “Своєю появою на світ я завдячую Тобі…”


37. Т. Шевченко писав:
У нашім раї на замлі
Нічого кращого немає
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.

На закінчення нашого свята хочеться згадати такі слова: " Три біди є у людини - смерть, старість і погані діти", - говорить українська мудрість.

Старість неминуча, смерть невблаганна - перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей можна дім зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей".
Тож завжди намагайтеся бути слухняними і вихованими, турбуйтеся про своїх батьків і не завдавайте їм прикрощів.

Ведучий.

Дорогі наші матері! Низький уклін вам за сердечність, турботу і розуміння, якими сповнені ваші ніжні душі.

Низький уклін вам, матері, хранительки нашого роду, щира вдячність за мудрість, і підтримку. Щиро бажаємо вам міцного здоров′я, добра, достатку, родинної злагоди та благополуччя, гідного продовження у найдорожчому своєму багатстві - дітях.



На цьому наше свято закінчено. Щасти Вам!






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка