Світ, у якому ми живемо, стає дедалі складнішим І динамічнішим



Скачати 107.3 Kb.
Дата конвертації15.01.2018
Розмір107.3 Kb.
ТипУрок


Управління освіти міської ради

Маріупольський науково-методичний центр

Маріупольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №19


Опис досвіду

з проблеми «Використання технології розвитку критичного мислення на уроках української мови та літератури»

Підготувала

Алексєєва Олена Олександрівна,

учитель української мови та літератури




Маріуполь – 2014

Зміни масштабу подій, які відбуваються сьогодні у світі, інформаційний вибух говорять про те, що в ХХІ столітті будуть потрібні нові знання . Отримання їх важливе, але це не найголовніша мета навчального процесу. Важливішим сьогодні є навчити дітей мислити критично та здобувати знання, які допоможуть жити й працювати разом. Сучасна освіта повинна будуватися на основі двох принципів:

1) уміння швидко орієнтуватися у величезному потоці інформації та знаходити потрібне;

2) уміння усвідомити та використати отриману інформацію. Нову інформацію учні повинні навчитися розглядати з різних боків, робити власні висновки щодо її точності та цінності.

У зв’язку з цим формування критичного мислення школярів є одним із пріоритетних завдань сучасної освіти. У свою чергу здатність аналізувати інформацію з позицій логіки, уміння виносити власні судження, вирішення та використання отриманих результатів як у стандартних, так і в нестандартних ситуаціях сприяють успішній самореалізації особистості.

Отже, сучасна школа повинна виховати вільну, розвинену та освічену особистість, що здатна орієнтуватися у світових умовах, що постійно змінюються. Тому формування критичного мислення набуває особливої актуальності. А використання прийомів технології розвитку критичного мислення дозволяє мені як учителю так організувати навчальний процес, що урок для дитини і радість, і користь. Але він не перетворюється просто на забавку чи гру.

Поняття критичне мислення використовується в методичній літературі близько 60 років. Інтерес до технології розвитку критичного мислення як освітньої інновації з'явився в Україні близько 15 років тому. Цю проблему досліджували науковці О. Пометун, Л. Пироженко, І. Якиманська, Н. Вукіна, Н.Дементієвська, В.Макаренко, О. Туманцова. Після опрацювання робіт Д.Клустера, Д.Халперн, О.Пометун, В.Шарко я вирішила спробувати прийоми та методи цієї технології на своїх уроках.

Технологія формування та розвитку критичного мислення – система діяльності, що ґрунтується на дослідженні проблем і ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки й визначення міри корисної інформації для особистих потреб і завдань. Метою використання мною цієї технології в школі є:



  • формування нового стилю мислення;

  • розвиток таких якостей в учнів, як рефлективність, комунікативність, креативність, мобільність, самостійність, толерантність, відповідальність за власний вибір та результати;

  • формування культури читання, яка включає в себе вміння орієнтуватися в джерелах інформації, користуватися різними стратегіями читання, адекватно розуміти прочитане, сортувати інформацію з точки зору важливості, робити висновки та узагальнення;

  • стимулювання самостійної пошукової творчої діяльності.

Використання технології розвитку критичного мислення дозволяє мені вирішити такі завдання:

1) підвищення якості навчального процесу;

2) підвищення мотивації до навчання;

3) підвищення цікавості до процесу навчання та активного сприймання навчального матеріалу з предмета;

4) розвиток інформаційної грамотності;

5) підвищення соціальної компетентності;

6) формування навичок аналізу та синтезу предметних текстів.

Основна педагогічна ідея технології розвитку критичного мислення – створити таку атмосферу навчання, коли учні разом із учителем активно працюють, свідомо розмірковують над процесом навчання, відслідковують, доводять або спростовують, розширюють знання, нові ідеї, почуття та думки про навколишній світ.


Уроки, на яких я застосовую технологію розвитку критичного мислення, ґрунтуються на трьох фазах (етапах): виклик – осмислення – роздуми.

І фаза – виклик ( актуалізація ) (дивись додаток 1)

На цьому етапі відбуваються декілька важливих пізнавальних операцій. По-перше, учні активно пригадують усе те, що вони знають із теми. Це заставляє перевірити власні знання . Найголовніше на цьому етапі те, що школярі встановлюють рівень власних знань, до яких можна додати нові. Критичний момент – додаткові знання розуміються в контексті вже відомого та зрозумілого. Бо інформацію, яку учні не можуть пов'язати з уже відомою, можна легко загубити. Друга мета цієї стадії – активізація учнів. Щоб зрозуміти новий матеріал, учні повинні взяти активну участь у навчанні. Тобто показати свої знання та розуміння матеріалу через активне обдумування під час письма або через обговорення.

Я, будуючи урок за трьома фазами, передбачаю застосування певних стратегій навчання на кожному із етапів. Наприклад, на фазі актуалізації використовую один із методів : «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися», дошка запитань, кошик ідей, таблиця понять, розминка, кубування, питання – відповідь, порушена послідовність, передбачення, вірні – невірні твердження.

Методів дуже багато, але не слід використовувати одразу всі. Для учнів 5-6 класів застосовую всього кілька стратегій (таблиця «Знаю-Хочу дізнатися-Дізнався», дошка запитань, правильні - неправильні твердження, переплутані ланцюжки, взаємні питання, синквейн чи сенкан, кубування). Бо їх потрібно поступово привчити до впевненості в собі, розуміння цінності власних думок, до активності на уроках, поваги до різних думок інших. Це робота не одного уроку. Спочатку я не весь урок проводила за технологією розвитку критичного мислення, а тільки частину. Але обов’язково всі три стадії. Я вважаю, що рефлексія навіть після використання однієї стратегії необхідна!

Пропоную в 7-8 класах на першому етапі використовувати проблемні питання, технологію передбачення, а також засвоєні в попередніх класах прийоми актуалізації знань. Наприклад, у 7 класі вивчається твір Олекси Стороженка «Скарб». На дошці записані ключові слова з твору: хлопець, батьки, пригода, скарб, щастя. Про що буде цей твір, як ви думаєте? На етапі осмислення семикласники читають твір частинами, під час зупинки заповнюють таблицю ( дивись додаток 2).

На етапі виклику в 9-11 класах пропоную використовувати гронування, кластери, перехресну дискусію. Дискусія – найбільш продуктивний, але водночас дуже складний прийом, що вимагає попередньої роботи вчителя і учнів. Хоча використовую її й на стадії виклику, і на стадії рефлексії. У першому випадку старшокласники обмінюються первинною інформацією. А в другому – переосмислюють отриману. На мій погляд, такий прийом сприяє розвитку діалогічного спілкування, становленню самостійності мислення. Наприклад, при вивченні драми І.Карпенка-Карого «Сава Чалий» я запропонувала учням підготуватися до дискусії: Сава Чалий – зрадник чи шукач нового шляху для України? На уроці на стадії виклику вони працювали в парах, підбираючи аргументи на користь кожної з версій. На стадії осмислення клас об′єднався в групи, члени якої після обговорення обрали одну з версій. Почалася дискусія, обов’язковою умовою було наводити текстові докази (не тільки з твору І.Карпенка-Карого).



ІІ фаза – засвоєння та осмислення інформації (дивись додаток 3)

На цій стадії побудови знань учні вступають у контакт із новою інформацією. Вони читають, слухають, досліджують та обговорюють проблеми, проводять експерименти, виконують завдання тощо. Готуючи учнів до використання того чи іншого методу або прийому, я чітко пояснюю їм, як вони працюватимуть, демонструю зразки діяльності. У старших класах, якщо стратегія вже неодноразово використовувалася, то зразки та приклади готують окремі учні.

Цей етап – це стадія навчання, протягом якої я маю найменший вплив на учня. Він самостійно підтримує свою активність. Моя задача - підтримати зусилля дитини перевірити власне розуміння теми. Тобто не дозволяю учням просто читати матеріал. Сильні діти під час читання роблять помітки. Слабким пропоную знайти відповіді на підготовлені мною питання. Читання без розуміння прочитаного не принесе користі.

Тут використовую такі методи та прийоми: читання в парах, система поміток, взаємонавчання, дискусійна сітка, зигзаг, посилена лекція, читання з маркуванням, виділення ключових понять (на мою думку, на цьому етапі краще працювати в парах чи групах).

На мій погляд, у 5 - 6 класах доречними будуть читання в парах і групах, читання з обговоренням, читання із зупинками та питаннями Блума, система поміток, взаємонавчання, порівняльна діаграма. Наприклад, у 5 класі на уроці вивчення нової теми «Літературні казки» я запропонувала учням порівняти 2 тексти. Перед кожним учнем на парті поклала по два тексти про народну казку та літературну казку. А перед цим ознайомила з таблицею, яку вони повинні будуть заповнювати (дивись додаток 4)

Спочатку діти працювали в двійках, підкреслюючи різними пастами спільне та відмінне. Потім об′єдналися в групи, порівняли інформацію. А після цього разом почали обговорювати та заповнювати порівняльну таблицю. На етапі рефлексію зробили висновок.

Для 7 – 8 класів підійдуть взаємонавчання, зигзаг, бортовий журнал, складання плану, таблиць. Використовую технологію передбачення, маркування тексту, розмову про книгу (дивись додаток 5). Цікавим є зигзаг. Це схоже на прийом ажурна пилка ( інтерактивна технологія), але обов’язково закінчую такий вид роботи чи розглядом проблемних питань, чи написанням есе, чи складанням тонких і товстих питань (Тонкі питання: хто? що? коли? як? Товсті: чому? у чому різниця? навіщо?).

А в 9 – 11 класах учням підійдуть дискусійна сітка, посилена лекція. А при роботі з великими текстами використовую такі прийоми: виділення ключових понять, конспект, таблицю, маркування тексту, подвійний щоденник, Таск-аналіз (дивись додаток 6). А ще старшокласникам подобається семінар читача ( це поглиблений прийом розмова про книгу, вивчений у попередніх класах). А якщо діти невпевнені, мовчазні, то можна для них використати стратегію "Збережи останнє слово для мене" (дивись додаток 7). До речі, цей прийом доречний для дітей будь-якої вікової категорії.



ІІІ фаза - роздуми (дивись додаток 8)

Рефлексія необхідна для того, щоб учні змогли проаналізувати, чи їм вдалося досягнути поставленої мети та вирішити проблеми, які виникли під час знайомства з новим матеріалом. На цьому етапі підбиваються підсумки, визначаються вміння та навички, яких набули, самооцінювання, визначення життєвих уроків із обговореної проблеми і тих ситуацій, у яких підліткам знадобляться отримані знання.

Я постійно нагадую своїм учням: усе нове, з чим ми стикаємося, тільки тоді стає нашим, коли пропустимо його крізь себе, засвоївши, відтворимо. Тобто краще ми запам’ятовуємо те, що розуміємо в своєму власному контексті та висловлюємо власними словами. І ще треба додати. Набуті знання, не виражені своїми словами, не є критичним мисленням.

Зазначу прийоми, що використовую на цьому етапі. Підсумком уроку стають дослідницькі або творчі завдання з теми (працювати можна індивідуально, фронтально, в групах). Повертаюся до ключових понять, вірних і невірних тверджень, які застосовувала на початку уроку. Цікавим завершенням уроку вважаю добудування кластера, лист другу чи написання десятихвилинного есе. Таким чином учні творчо відтворюють інформацію. Перевіряю розуміння вивченого матеріалу в 5-6 класах за допомогою синквейнів (найлегша форма вірша за алгоритмом) і сенканів (невеличкий твір-характеристика героя чи явища). Наприклад, опрацьовуючи в 5 класі оповідання Євгена Гуцала "Лось", діти ділилися враженнями від образу дядька Шпичака. Наслідком цього стала поява сенкану.

Дядько Шпичак

Підступний, хижий, брехливий.

Підглядає, чекає, стріляє.

Він довго підглядав із кущів, як діти рятували лося, і сміявся.

Злочинець.

Якщо на першому етапі використовувала таблицю «З-Х-Д», правильні – неправильні твердження, то до них повертаюся. Прийнятним також вважаю такі прийоми: переплутані ланцюжки, деформований текст, кубування.

В 7-8 класах на ІІІ етапі в мене проблемні питання, есе, складання питань, мозаїка, ручка – на середину, кути. На етапі рефлексії в 10-11 класах використовую кошик ідей чи дискусію. Завдяки цьому мої учні починають розуміти, що будь-яку подію або проблему необхідно вивчати різнобічно, комплексно, в усій її цілісності, і тільки за цієї умови можна буде зробити корисні висновки.

Технологію розвитку критичного мислення використовую вже чотири роки, тому є певні результати. У мене з'явилась можливість поєднати в навчальному процесі навички різних видів інтелектуальної діяльності з навичками спілкування, бо всю навчальну діяльність будую на суб’єкт – суб’єктних взаємовідносинах "учитель – учень", "учень – група", "учень - учень". Учні старшої ланки (саме вони першими разом зі мною вчилися використовувати прийоми цієї технології) на сьогоднішній день виробили певні вміння : ставити питання та не боятися це робити, виділяти головне, робити порівняння, встановлювати причино – наслідкові зв’язки, бачити смисл в інформації, розуміти проблему в цілому, творчо опрацьовувати інформацію. Протягом цих років я розвивала їх творчі здібності, упевненість та розуміння власних ідей. Але чи не найголовнішим досягненням вважаю вироблене вміння вислуховувати різні думки та поважати їх, хоча завжди з кожного питання мати свої міркування.

На користь використання цієї технології на уроках української мови та літератури є позитивна динаміка успішності моїх учнів із цих предметів. Так, в 2011-2012 н.р. – 44,7%, в 2012-2013 н.р. – 52,4%, в 2013-2014 н.р. - 55,3%. Також мої учні підтверджують результативність навчальних досягнень на ЗНО та конкурсах (дивись додаток 9, 10)

Випускник загальноосвітньої школи повинен бачити та долати труднощі, самостійно мислити, раціонально використовувати отримані знання у вирішенні будь-яких життєвих завдань. І навчитися цього дозволяє саме використання на уроках технології розвитку критичного мислення. Але я зрозуміла, що навчити учнів критично мислити не просто. Це не таке завдання, що виконується на певному етапі, а потім на довгий час забувається. Також я побачила негативні сторони технології розвитку критичного мислення. Це і великі затрати часу на ІІ фазі уроку, і складність при оцінюванні знань конкретного учня, і значна підготовка вчителя до кожного з етапів. А ще вчителю треба самому навчитися позитивно сприймати думки учнів (іноді досвід «заставляє» кричати: «Неправильно!») Можу порадити вчителю, який хоче розпочати використання технології розвитку критичного мислення, виконувати декілька умов :

1. Використовувати методи і прийоми розвитку критичного мислення тільки систематично.

2. Виділяти достатньо часу, бо необхідно вислухати й обговорити всі думки,що виникають при вивченні теми.

3. Дозволяти учням вільно розмірковувати, не очікуючи підказок учителя або його думки . Цінувати кожну точку зору.

4. Сприяти активності учнів в процесі навчання.

5. Забезпечувати для учнів безпечну атмосферу, щоб не висміювали думки один одного.

Висновки

У сучасних умовах кожна школа та кожний учитель можуть вибирати собі педагогічне кредо, свою філософію освіти. Від цього вибору залежить дуже багато. Як учити дітей без примусу? Як допомогти їм розкрити свої можливості? Як зробити предмет цікавим для всіх ? Як побудувати урок, щоб навчити учня розмірковувати, задавати питання та знаходити відповіді, радіти процесу пошуку ? Вирішення багатьох проблем бачу в опануванні та використанні на уроках методів і прийомів технології розвитку критичного мислення.



Отже, використання прийомів цієї технології дає учню:

  • активізацію пізнавальної діяльності, підвищення мотивації навчання;

  • можливість самовираження;

  • уміння знаходити шляхи вирішення будь-якої проблеми;

  • розвинення комунікативних навичок;

  • звичку задумуватися над будь-якою інформацією .

А що отримує вчитель, який застосовує цю технологію на уроках та позакласних заходах? Він створює атмосферу відкритості, співпраці; дозволяє використовувати різні методики для цікавої, ефективної роботи; дозволяє домогтися опанування матеріалу всіма учасниками групи. А ще вчитель вирішує виховні та розвивальні завдання.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка