Світ навколо тебе Людмила Дробот Світ навколо тебе



Сторінка1/6
Дата конвертації29.12.2017
Розмір1.23 Mb.
  1   2   3   4   5   6

Людмила Дробот


Світ

навколо тебе

Людмила Дробот



Світ

навколо тебе

Підручник для 6 класу допоміжної

школи

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України



Київ 2005

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист )

Рецензенти:

Турчинська В.Є. – кандидат педагогічних наук, доцент національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, завідувачка кафедри олігофренопедагогіки.

Утвенко Н.О. – заступник директора з навчальної роботи Київської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 2 для розумово відсталих дітей.

Білоном С.М. – учитель Рожищенської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для розумово відсталих дітей.



Юний друже!

Упродовж 5 класу ти вже працював з підручником “Світ навколо тебе”. Завдяки йому ти вчився правилам особистої гігієни, догляду за одягом і взуттям, знайомився з “азами” приготування їжі, культурою поведінки, установами.

Підручник, який ти тримаєш у руках складається з 11 розділів різних за обсягом. Але це не означає, що менший розділ, є менш важливим. Підручник “Світ навколо тебе” для 6 класу розширить твої знання, поглибить навички набуті у 5 класі.

Але, щоб успішно оволодіти навчальним матеріалом, тобі потрібно не лише читати текст, а й використовувати малюнки, схеми, тести, дати відповіді на запитання і виконати завдання, які вміщені в кінці кожного розділу теми.

Ми разом з тобою виконаємо багато цікавих пізнавальних практичних робіт, проведемо багато бесід, сюжетно-рольових ігор, побуваємо на екскурсіях. І так, по-волі, крок за кроком, будемо готувати себе до самостійного життя.

Щасти тобі!
Автор.

Розділ І. Особиста гігієна.
§ 1. Загартовування організму.
Зрозуміло, як важливо навчити організм швидко пристосовуватися до неблагонадійного впливу зовнішнього середовища, переносити без шкоди для здоров’я різке її коливання – перепади температури і вологості оточуючого повітря, змін атмосферного тиску, а також і високі показники цих впливів – сильну спеку і холод, високу вологість повітря, підвищений чи знижений тиск повітря.

Гігієна – наука про збереження і зміцнення організму.

Загартування – є помічником організму в цій науці. Основні засоби його – це природні фактори: повітря і вода певної температури, сонячні промені. Основними правилами загартовування організму є послідовність і наступність, неперервність, різноманіття засобів і методів.

Загартовуючі процедури відомі достатньо добре. Перш за все це повітряні ванни.


Мал. 1. Хлопчики в шортах, дівчата в купальниках на свіжому повітрі виконують фізичні вправи.
Добре діє обтирання водою. Відмінно загартовує – купання.
Мал. 2. Діти купаються на березі моря.
Загартовування організму можна розпочинати з будь-якого віку, але краще з дитинства. Ефективним засобом загартовування є повітряні та сонячні ванни, водні процедури.

Повітряні ванни слід приймати в приміщенні при температурі повітря не нижче 16°С. Тривалість їх спочатку 3-4 хвилини, а потім збільшують щодня на кілька хвилин, доводячи до 15-20 хвилин. Добре поєднувати повітряні ванни з гімнастикою. Загартовуванню сприяють прогулянки на свіжому повітрі в будь-яку погоду і денний сон при відкритому вікні. У холодну пору року діти повинні бути на свіжому повітрі 4-5 год щоденно, влітку 10-12 год.

Водні процедури можуть приймати лише здорові діти. Для загартовування рекомендуються такі процедури: умивання, обтирання, обливання тіла холодною водою, душ, купання. Загартовування водою починають лише після того, як протягом одного-двох тижнів приймалися повітряні ванни. Обливання й обтирання починаються при температурі води 35°С, а через тиждень її поступово знижують і доводять до 24-22°С. Загартовування проводять у приміщенні при кімнатній температурі. Якщо водні процедури не проводилися більше тижня, їх слід розпочинати знову при температурі води 35°С. Під час купання температура повітря не повинна бути нижчою +22°С. Найкращий час для купання у відкритих водоймах – друга половина дня, коли вода достатньо прогріється.

Кращий час для сонячних ванн – між 10 і 12 год дня та 16 і 18 год. Починати їх треба з кількох хвилин, поступово збільшуючи час для загоряння до півгодини. Приймаючи сонячні ванни, обов’язково слід надіти головний убір (панамку, хусточку тощо). У разі захворювання усі процедури загартовування припиняються до повного одужання.

Уважно й продумано треба вибирати одяг і взуття залежно від сезону. Надмірне укутування, надто теплий одяг призводять до перегрівання організму. Це, в свою чергу, знижує опір організму і як результат – часті простудні захворювання. Також шкідливе для здоров’я надмірне переохолодження організму. Щоденна ранкова зарядка, процедури загартовування, додержання режиму дня сприяють збереженню здоров’я і бадьорості протягом тривалого часу.
Мал. 3. Діти роблять ранкову зарядку.
Запам’ятай!

Здоров’я – це правильна, нормальна діяльність організму.

Основними засобами зміцнення й збереження здоров’я є фізична культура, загартування, раціональне харчування, відмова від шкідливих звичок, оптимальна рухова активність, дотримання режиму дня, спілкування з природою.



Кращий засіб загартовування – сонце, повітря і вода.

Загартовування організму:

а) ранкова зарядка;

б) водні процедури (обтирання вологим рушником, обливання, купання);

в) повітряні і сонячні ванни;

г) одяг по сезону;

д) фізичні вправи та спортивні ігри;
Запитання.

Чому потрібно зміцнювати і берегти здоров’я?

Що сприяє загартовуванню організму?

Чому ми змінюємо одяг залежно від пори року?

Як ти розумієш поняття “несприйнятливість організму” до захворювань?

Що таке бережливе ставлення до свого здоров’я?


Словник: загартовування, несприйнятливість.
§ 2. Догляд за руками.
Наші руки виконують найрізноманітнішу роботу, тому швидко забруднюються і грубіють. Проте вони повинні бути чистими, з акуратно підстриженими нігтями.

Щоб не захворіти на інфекційні хвороби (детальніше про них ви дізнаєтесь у 7 класі) потрібно ретельно доглядати за руками.

Існують так звані шлункові інфекції , які ще називають хворобами “брудних рук. На руках, особливо під брудними нігтями, містяться мікроорганізми, які спричиняють важкі захворювання.

Тому, не зайвим буде нагадати, що руки обов’язково треба мити перед їдою, після роботи, після вулиці, перед приготуванням їжі, після прибирання, перед сном. Вода має бути кімнатної температури, мило – туалетне. Витирати руки слід насухо, м’яким рушником, ні в якому разі не сушити їх на повітрі: шкіра рук обвітрюється і репається. Кілька разів на день, залежно від стану шкіри, руки слід змазувати спеціальним кремом. Крем швидко всмоктується, не залишаючи жирного сліду. Можна користуватися і лосьйонами для рук.


Мал. 4. Дівчинка чи хлопчик миють руки біля умивальника.
Нам часто доводиться чистити овочі, від яких на руках залишаються темні плями. Тому овочі обробляють під струменем води. Добре відбілює шкіру й нігті шматочок лимона чи ревеню. Брудну домашню роботу краще виконувати в гумових рукавичках. Можливо, це спочатку здасться незручним, але це надійний спосіб захисту рук. Перед тим як прати або виконувати брудну роботу, треба нанести на руки шар захисного крему. По закінченні роботи слід руки ретельно вимити і змазати пом’якшувальним кремом. Якщо шкіра огрубіла, почервоніла, стала твердою і шорсткою, необхідно зробити ванночку з теплої олії чи змазати руки живильним кремом.
Мал. 5. Дівчинка миє поверхню у гумових (кольорових рукавичках).
Красиві, доглянуті нігті – прикраса рук, а брудні, неохайні – свідчать про низьку культуру і можуть зіпсувати враження про будь-яку людину, навіть якщо вона гарно вдягнена і зачесана. Треба завжди пам’ятати про те, що під нігтями осідає найбільша кількість мікробів (до 95 %). Піднігтьові проміжки слід очищати від бруду, користуючись манікюрним набором.

Мал. 6. Манікюрний набір у розгорнутому вигляді, тюбики кремів для рук, пляшечка гігієнічного лаку.


Забороняється використовувати для цього голки, ножиці, оскільки можна подряпати нігті, а на подряпинах осяде ще більше бруду. Перед виконанням брудної роботи можна пошкребти нігтями шматок мила, тоді їх легко буде відмити. Радимо очищати нігті ватним тампоном, змоченим лимонним соком або розведеним розчином оцтової чи лимонної кислоти. Край нігтя слід акуратно підрізати і підпилювати, надаючи йому округлої форми. Надто довгі нігті залишати не слід – це негігієнічно і некрасиво. Задирки треба зрізати гострими ножицями після теплої мильної ванночки.
Мал. 7. Дівчинка робить ванночку для рук.

Стежити за нігтями повинні не тільки дівчатка, а й хлопчики. Якщо нігті почали ламатися, шаруватися, їх треба змазувати лосьйоном, кремом із вмістом вітаміну А, харчуватися продуктами з підвищеним вмістом вітаміну А (морква, абрикоси, вершкове масло, різноманітні желе).


Запам’ятай!
За руками слід доглядати так:

Руки потрібно мити часто – вранці і ввечері, перед сном, щоразу повертаючись з вулиці, перед сніданком, обідом та вечерею, після відвідування туалету.

Дотримуйся правил користування манікюрним набором (відпар руки у теплій мильній ванночці, почисти нігті, підстрижи нігті).

Раз на тиждень нігті потрібно підкорочувати заокругленими ножицями, а потім акуратно обточувати пилочкою. Щоб нігті не заростали, шкірочку навколо лунок відсувай спеціальною лопаткою з манікюрного набору.

Руки потребують косметичних засобів по догляду за шкірою рук. Змаж їх живильним кремом для рук. Зроби масаж.

Будь-яку брудну роботу виконуй у гумових рукавичках.

Після гігієнічного манікюру можна користуватися гігієнічним, зміцнювальним лаком для нігтів, якій містить спеціальні вітаміни.

Ніякому разі не можна гризти нігті, це бридка і небезпечна звичка.


Запитання:


  1. Чому руки потрібно тримати в чистоті?

  2. Як потрібно доглядати за руками, нігтями?

  3. Як правильно наносити крем на шкіру рук?

  4. Чому потрібно коротко стригти нігті?

  5. Які ти знаєш правила підстригання нігтів?

  6. Що таке масаж рук? Його роль?

  7. Яким лаком для нігтів потрібно користуватися з гігієнічною метою?


Словник: гігієна рук, манікюр.

3. Догляд за ногами.
Догляд за ногами повинен бути таким же систематичним, як і догляд за руками. Мити їх потрібно один раз на добу (краще ввечері, а також у міру забруднення) теплою водою з милом і насухо витирати. Особливо слід добре мити шкіру ступнів і між пальцями, де найбільше пилу й бруду. Бажано протирати шкіру ніг спеціальним кремом. Корисно також робити контрастні ванночки – опускати ноги по черзі то в теплу (37-40С), то в холодну (10-12С) воду. Позбавитися втоми ніг допомагають теплі ванночки з додавання морської солі, настоїв ромашки, м’яти, липи. Після ванночки шкіру ніг треба змазати спеціальним кремом і зробити масаж. Нігті на ногах необхідно часто підрізати і підпилювати, їх кінці повинні бути прямими, щоб куточки не вростали в шкіру пальців. Усі тріщини, подряпини змазувати зеленкою чи йодом. Якщо на ногах з’явилися мозолі, слід зробити 20-хвилинну содову ванночку, загрубілі місця протерти пемзою чи щіточкою, потім змазати жирним кремом. Невеличкі мозолі можна видалити мозольною рідиною, мозольним пластиром. Але краще видаляти мозолі і врослі нігті в педикюрному кабінеті.
Мал. 8. Ноги дівчинки опущені в таз з водою, поруч ножиці, коробка з питною содою, гліцерин, пемза, кусок мила, поруч рушник, тюбик крему для ніг, пляшечка перекису водню, йоду, зеленки.

Мал. 9. У педикюрному кабінеті.


Запам’ятай!
Ноги потрібно мити щоденно теплою водою з милом.

Ретельно витирати ноги рушником для ніг.

Підкорочувати нігті на ногах потрібно не рідше, як два рази на місяць.

Шкіру між пальцями чисто вимитих ніг потрібно змастити будь-яким живильним кремом.

Якщо підошви ніг і п’яти огрубіли і стали твердішими, після миття і відпарювання потри їх пемзою або спеціальною пилочкою для ніг.

Щоденно міняй чисті шкарпетки.

Слідкуй щоб твоє взуття було сухим, чистим всередині, а не тільки зовні.
Запитання:


  1. Чому потрібно ретельно і систематично доглядати за ногами?

  2. Чим небезпечна недбалість по догляду за ногами?

  3. Які ти знаєш засоби по догляду за ногами?

  4. Що таке педикюр і як його робити?

  5. Яке значення має правильний добір взуття?


Словник: педикюр, пемза.

Розділ ІІ. Одяг.
§ 4. Дрібний ремонт одягу.
Виконати дрібний ремонт одягу – означає пришити ґудзики, кнопки, вішалку до пальта, плаща, піджака; підшити низ сукні чи спідниці, зашити розпоротий шов та ін.

Ґудзики виконують роль застібки і оздоблення. Вони бувають різного кольору і розміру. За формою є круглі, овальні, квадратні, трикутні ґудзики, за матеріалом – дерев’яні, пластмасові, скляні, металеві, обтягнуті тканиною, шкірою. За призначенням ґудзики бувають для суконь, пальтові, костюмні, брючні, для білизни, формені. Випускають їх з наскрізними отворами чи вушком. Пришивають складеною вдвічі ниткою під колір котушковими нитками № 40-60. Ґудзики з двома отворами пришивають 4-5 стібками, з чотирма отворами – 2-3 стібками у кожну пару отворів. Ґудзики з вушком пришивають 4-5 стібками.

До товстих пальтових тканин ґудзики з наскрізними отворами пришивають 2-4 стібками нитками № 10-30, роблячи “ніжку” з ниток. Висота ніжки 1-6 мм, залежно від товщини тканини (чим товща тканина, тим вища ніжка).

Під час ремонту одягу місце відірваного ґудзика можна визначити по залишках ниток чи сліду ґудзика. Якщо сліду не залишилося, виріб треба застебнути на всі ґудзики і намітити місце пришивання з правого боку петлі.


Мал. 10. Набір ґудзиків. пришивання ґудзиків різними способами.
Запам’ятай!


  1. До дрібного ремонту одягу відносять пришивання ґудзиків, гапликів і петель, зашивання розпоротого шва, штопання.

  2. Ґудзики розрізняють за кольором, розміром, формою, матеріалом, призначенням.

  3. Засиливши нитку в голку, зроби на нитці вузлик. Увіткни голку у те місце, де має бути ґудзик, витягни нитку. Надінь ґудзик однією дірочкою на нитку, а через другу просмикни голку і проколи матерію наскрізь там, де й буде пришито ґудзик. Це дуже просто!

  4. Пришиваючи ґудзик, не затягуй стібок.

  5. Ґудзик треба тримати пальцями лівої руки так, щоб між ним і тканиною лишалася невелика відстань.

  6. Досить зробити по шість стібків у кожну пару дірочок, і ґудзик буде пришитий дуже міцно.

  7. Роблячи останній стібок, голку з ниткою протягують між тканиною та ґудзиком і кілька разів обмотують під ґудзиком, щоб він тримався наче на “ніжці”. Потім нитку треба закріпити зісподу й відрізати. Ану спробуй відірвати цього так добре пришитого ґудзика!

  8. Якщо в ґудзика чотири дірочки, існують чотири способи пришивання: хрест-навхрест, двома паралельними стібками, квадратиком, ялинкою.


Запитання:
Який ремонт називають дрібним?

Чому голку потрібно зберігати в певному місці?

Як треба відрізувати нитку після закінчення роботи?

Як правильно передавати ножиці?

Які бувають ґудзики за формою і розміром?

З якого матеріалу виготовляють ґудзики?

Від чого залежить спосіб пришивання ґудзика?

Для чого роблять “ніжку” пришиваючи ґудзики з наскрізними отворами?


Завдання:
Перевірити свій одяг, пришити ґудзики.

§ 5. Пришивання вішалки.
Любий друже, в твоєму віці у тебе повинні сформуватися міцні навички бережливого і шанувального ставлення до твого одягу. Ти повинен улітку його чистити, прасувати, а в разі необхідності полагодити його.

Сьогодні ми навчимося виготовляти і пришивати вішалку до рушника, пальта та інших речей.

Вішалки, як правило, виготовляють з тканини виробу до якого її будуть пришивати, чи іншого, під колір тканини.
Мал. 11. Плакат з техніки безпеки, ножиці, голки, наперстки, вішалки, нитки, рушники, зразок пришивання вішалки.
Вішалку пришивають котушковими нитками косими стібками.
Мал. 12. Інструкційна картка виготовлення і пришивання вішалки.
Завдання:
Виготовити вішалку за інструкційною карткою.

Пришити вішалку до рушника.

Пришити вішалку до одягу.
Запитання:
З якої тканини можна виготовити вішалку?

Якими стібками пришивають вішалку до виробу?

Назвати послідовність виготовлення вішалки та її прикріплення.
Перевірити свій одяг, пришити вішалку до пальта, піджака та іншого одягу.
Словник: вішалка, косі стібки.
§ 6. Пришивання петель, гапликів і кнопок.
Петельки, гаплики, кнопки – фурнітура для одягу. Вони мають колір, розмір, матеріал з якого виготовленні. Кнопки складаються з двох частин: голівки та основи.

У місцях, де прорізають петлі, прокладають три шари тканини, її трохи натягують, щоб ґудзик вільно проходив у петлю. Кінці петлі розмічають крейдою чи милом. Краї петлі обметують петельним швом (але спочатку обметують краї прорізу). Петлю обшивають міцними, але м’якими нитками в колір тканини.

Петлі на білизні обметують зліва направо. Для міцності шва вздовж прорізу прокладають 2-4 нитки, які обметують, злегка обшиваючи край тканини.

Петлі на одягу обметують справа наліво. Там де закінчується петля, стібки роблять трохи коротші, а до середини стібки подовжують.

Петельки і гаплики пришивають так, щоб їх не було видно між верхом і підкладкою. На виробі без підкладки для прикріплення петельки чи гаплика нашивають маленький клаптик тканини.

Гаплики пришивають за кожне вушко і біля згину 3-4-ма прикріплюючима стібками і 3-4 закріплюючима. Петлі – за кожне вушко і перед вушками, 3-4 стібками, що прикріплюють, і 3-4, що закріплюють, нитками № 40-50 (а шовковими - № 33). До корсажної тасьми спідниці гаплики пришивають нитками № 20-30.

Як пришити кнопку?

Кнопки складаються з двох частин: голівки з виступом посередині та основи з отворами. Пришивають їх 4-5 стібками в кожній отвір. У виробах з тонких тканин під кнопки із зворотного боку підкладають клаптики бавовняної тканини.


Мал. 13. Зразки, петель, гапликів, кнопок, з назвою їх деталей. Та їх пришивання (з описом).
Завдання:
Пришити петлі і гаплики на окремих клаптиках тканини за зразком запропонованим учителем.

Пришити кнопки на клаптиках тканини (за зразком запропонованим учителем).


Запитання:
Для чого потрібні гаплики, петлі, кнопки на одязі?

З якого матеріалу виготовляють гаплики і кнопки?

З яких частин складається кнопка? Назви їх.

Для чого підкладають клаптики тканини під петлі і під основи кнопок?

Розкажи, у якій послідовності ти будеш пришивати петлі і гаплики.

Розкажи, у якій послідовності ти будеш пришивати кнопки.

Перевір і оціни роботу товариша.
Словник: фурнітура, гаплики для сукні, кнопки для куртки.

§ 7. Зашивання розірваного шва.
Досить часто, особливо, у школярів, одяг рветься по шву. В такому разі його потрібно негайно полагодити. Для цього щільно складають на місці розриву обидві деталі і швом “за голку” скріплюють їх.

При цьому дуже важливо щоб нитки, якими ти будеш прошивати одяг були підібраними під колір тканини одягу. Не менш важливо і товщина тканини, від цього залежатиме номер ниток.

Не забудь видалити залишки старих ниток, спочатку зметай шов, а вже потім прошивай ручними зшивними стібками.
Мал. 14. Розірвані по шву шкільні брюки. Поруч нитки, ножиці, наперсток, голка, шпильки. Схема зшивання розірваного по шву одягу.


Завдання:


  1. Підбери потрібні нитки за кольором і номером для зашивання розірваного шва на одязі ( за запропонованим учителем зразком).

  2. Заший розірваний шов зшивними стібками.


Запитання:


  1. Чому одяг іноді рветься по шву?

  2. Які стібки застосовують для ремонту одягу?

  3. В чому полягає особливість добору ниток для ремонту?

  4. Які види ремонту ви знаєте?

  5. Яких правил безпечної роботи необхідно додержувати, ремонтуючи одяг?


Словник: зшивні стібки, припрасувати, зшити.

§ 8. Прання виробів з кольорових бавовняних і шовкових тканин.
В наш час переважна більшість сімей має автоматичні пральні машини. Є пральні машини і в інтернаті. Вони значно полегшують і прискорюють прання білизни, речей. Крім цього промисловість випускає велику кількість різноманітних пральних порошків, за допомогою яких можна попрати білизну легко і просто, а головне якісно. Пральні порошки слід використовувати суворо за інструкцією. Тому що, якщо ми візьмемо забагато чи замало прального порошку то білизна може залишитися брудною.
Мал. 15. Автоматична пральна машина, пачка прального порошку “Tide”.
Однак часто виникає потреба попрати і вручну. Для ручного способу прання також існує безліч пральних засобів для всіх видів тканин і навіть для білих і кольорових. Тому дуже важливо перед тим, як починати прати, добре ознайомитися з інструкцією прального засобу. Наша промисловість, як згадувалося вище, випускає їх в асортименті і на кожній упаковці пропонується проста, доступна навіть для молодої господарочки інструкція (інформація).

Речі з бавовняних тканин перед тим як прати, сортують за кольором і міцністю фарбування. Для перевірки міцності фарбування кінець кольорової тканини опускають у теплий мильний розчин, а потім загортають у білу тканину і викручують. Якщо фарба не міцна, то на білій тканині залишається слід. Такі речі перуть і полощуть в кінці прання або окремо.

Кольорову білизну замочують у теплій вводі, а перуть і віджимають у гарячій. Її не можна виварювати. Білизну яскравих і темних тонів перуть у теплій воді, а потім – у холодній. Сушать речі з тонкої тканини у затінку вивернутими, щоб не вицвітали фарби.

Вироби з натурального шовку перуть у розчині спеціального порошку або в мильному розчині, що приготовлений з “Дитячого” чи туалетного білого мила (40-50 г мила на відро води). Білі речі з шовку перуть при температурі води не вище, ніж 40 С, а кольорові – при температурі 20-25С. Шовкові вироби не можна намилювати, надто терти або викручувати. Їх лише віджимають руками. Занадто забруднені місця можна потерти м’якою щіткою, змоченою в мильному розчині. Випрані шовкові речі полощуть двічі: спочатку в теплій, а потім у холодній воді.

Вироби із штучного шовку (штапельне полотно, віскозу) перуть у теплому мильному розчині, потроху віджимаючи руками. Штучні тканини в мокрому вигляді втрачають міцність, тому речі з цих тканин у процесі прання не можна терти щіткою, милом, кип’ятити. Дуже забруднені місця (комір, манжети) необхідно злегка протерти шматочком мочалки, змоченим у мильному розчині. Воду для останнього полоскання пом’якшують нашатирним спиртом чи оцтом (1-2 чайні ложки на піввідра води).

Вироби із штучного шовку не викручують, а трохи віджимають, щоб з них стекла вода, потім вологими загортають у чисте простирадло чи рушник для просушування.


Мал. 16. Ванна кімната на ванній таз з мильною водою, поруч пачка прального порошку, мило, пляшка відбілювача “Vanish”, тощо.

Завдання:


  1. Розсортувати білизну за кольором, видом тканини і за ступенем забруднення.

  2. Перевірити тканини на міцність фарбування.

  3. Розповісти про послідовність прання виробів з кольорових бавовняних тканин.

  4. Розповісти як сушать білизни з кольорових бавовняних тканин.

  5. Розповісти про способи прання виробів з кольорових шовкових тканин натурального і штучного походження (вибір пральних засобів, температура води, послідовність прання).

  6. Розповісти про особливості сушіння виробів із шовкової тканини.

Мал. 17. Дівчинка сортує речі за кольором.


Мал. 18. На якому зображена інформація про не допустимість замочування брудної білизни в гарячій воді.
Мал. 19. Інформація про заборону прати шовкові речі господарським милом.
Мал. 20. Інформація про заборону викручувати шовкові речі, а віджимати їх.
Запитання:


  1. Чому не можна прати разом речі з кольорової і білої тканини?

  2. Чому шовкову тканину не можна у процесі прання терти?

  3. Що буде із шовковою тканиною, якщо її викрутити?

  4. Якою повинна бути температура води для прання кольорових бавовняних і шовкових тканин?

  5. Які пральні засоби застосовують для прання виробів для кольорових бавовняних тканин?

  6. Якою повинна бути температура води для замочування і прання?


Словник: замочування, прання, полоскання, пральні засоби.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка