Светлана де Роган-Левашова «Откровение». Том Детство



Сторінка1/49
Дата конвертації10.01.2018
Розмір8.15 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   49

Світлана Лєвашова

Одкровення

Частина 1. Дитинство

Том 1. Пробудження


2009

Анотація

Світлана означає та, що Несе Світло. Дуже рідко трапляються збіги, коли призначення людини, її справи й ім'я збігаються практично повністю, як у Світлани де Роган-Лєвашової. Усе її життя, з раннього дитинства, пронизане прагненням до Світла, до Знання, до духовного розвитку. Сказати, що її доля незвичайна, — означає не сказати нічого. З перших років життя їй довелося пристосовуватися до того, що вона не така, як усі, до того, що може робити чимало такого, що незрозуміло й недоступно людям, які оточували її. Ще зовсім маленькій, Світлані довелося самій вивчати й опановувати свої можливості, вчитися контролювати їх і правильно використовувати. Вона рано пізнала гіркоту нерозуміння й недовіри, заздрості й жорстокості, самоти й ненависті. Чудові здібності, якими вона володіла з дитинства, виявилися не зрозумілими і незатребуваними людьми, що оточували її; їй довелося самій виживати і жити на цьому світі — вельми небезпечному і підступному світі, особливо для самотньої маленької дівчинки…


© Світлана де Роган-Оболенська-Лєвашова, 2010

www.levashov.org
www.levashov.info
www.levashov.name

Переклав Гоцько В.С.

www.vov66.com

Зміст


Світлана Лєвашова 1

Частина 1. Дитинство 1

Том 1. Пробудження 1




Передмова


Чому я вирішила написати цю книгу? Звісно, не тому, що вважаю себе кимось особливим чи екстраординарним. Просто мені вдалося прожити яскраве, не зовсім звичайне життя, і якщо ця книга допоможе хоча б комусь не відчувати себе самотнім у нашому дивовижному, але вельми жорстокому світі, – отже, я написала її недаремно.

Ми надто звикли полегшувати своє життя словами «цього не може бути, бо цього не може бути ніколи…», легко відкидаючи все те, що не вкладається в наші «загальновизнані, загальновстановлені» рамки. Ми надто звикли вірити, що всі люди добрі, і що на телебаченні показують «лише правду», з якою, виявляється, дуже зручно існувати. Ну а те, через що ми відчуваємо (чи лише можемо відчути) незручності або що виходить за межі цього нашого «впорядкованого», але й так аж надто проблемного світу, виганяємо з нього, не відчуваючи щонайменшого жалю…

Ця книга саме про таке, не зовсім «правильне», за загальними уявленнями, життя. Це історія «маленької відлюдниці», загубленої в незрозумілому й інколи дуже «колючому» світі людей. Яка пройшла довгий і вельми «тернистий» шлях і, нарешті, знайшла свою справжню сутність, розуміння життя і чудес, що так довго оточували її…

Я вдячна своєму дідусеві за ті яскраві й незабутні спогади, якими він наповнив мій дитячий світ, і за ті незвичайні чудеса, які, на жаль, дуже скоро стали «лихом» мого дитячого існування.

Я вдячна своєму батьку, без підтримки якого ніколи не зуміла б пройти своє життя з високо піднятою головою, не зламавшись і ніколи не втрачаючи віри в себе. Без любові і віри якого моє життя ніколи не змогло б бути таким, яким воно є тепер.

Я вдячна своїй мамі за її дивовижну доброту і віру в мене, за її допомогу і рішучість у збереженні моїх «неординарних» здібностей.

Я вдячна своєму чудовому синові Роберту, за можливість відчувати себе гордою матір'ю, за його відкрите серце і за його талант, а також за те, що він просто є на цій землі.

І я всією душею вдячна своєму дивовижному чоловікові — Миколі Лєвашову — який допоміг мені знайти себе в моєму «загубленому» світі, дав мені розуміння всього того, на що я болісно намагалася знайти відповіді довгі роки і який відкрив мені двері в неймовірний і неповторний світ великого Космосу.

Йому, моєму найкращому другу, без якого я не могла б уявити сьогодні своє існування, присвячую цю книгу.

Пояснення перше


У міру того, як ми зростаємо, дорослішаємо, старіємо, наше життя наповнюється безліччю дорогих для нас (а частково й зовсім непотрібних) спогадів. Усе це перевантажує нашу й так втомлену пам'ять, залишаючи в ній тільки «друзки» давноминулих подій і обличчя якихось людей, яких ми зустрічали дуже давно.

Теперішнє поступово витісняє минуле, захаращуючи наш і так надто «натруджений» мозок важливими подіями нинішнього дня, і наше чудове дитинство, разом з дорогою для нас усіх юністю, «затьмарені» потоком «важливого сьогодення», поступово відходять на інший план...

І хоч яке яскраве життя ми прожили, якою б блискучою не була наша пам'ять, ніхто з нас не зможе цілком точно відновити події, що відбувалися сорок (чи більше) років тому.

Іноді, з невідомих для нас причин, певна людина або факт залишає в нашій пам'яті незабутнє враження й буквально «закарбовується» в ній назавжди, а іноді щось навіть дуже важливе просто зникає у «вічноплинному» потоці часу, і лише випадкова розмова з давнім знайомим несподівано «висмикує» із закутків нашої пам'яті надзвичайно важливу подію і ми невимовно дивуємося, що загалом могли про це забути!..

Перед тим, як я вирішила написати цю книгу, спробувала відновити у своїй пам'яті окремі важливі для мене події, які вважала досить цікавими, аби про них розповісти, але, на превеликий жаль, навіть маючи прекрасну пам'ять, зрозуміла, що не зможу досить точно відтворити чимало деталей і особливо діалоги, які відбувалися так давно.

Тому вирішила скористатися найнадійнішим і добре перевіреним способом — переміщенням у часі — щоб відновити будь-які події і їхні деталі абсолютно точно, проживаючи заново саме той день (або дні), коли подія, яку я вибрала, мала відбуватися. Це був єдиний правильний спосіб досягти бажаного результату, оскільки звичайний «нормальний» спосіб справді не давав можливості настільки точно відтворити давні події.

Я чудово розуміла, що так докладно, до найтонших подробиць відтворені діалоги, описи персонажів і подій, що відбулися давно, можуть викликати подив, або й деяку настороженість моїх шановних читачів (а моїм «недоброзичливцям», якщо такі раптом з'являться, дадуть змогу назвати все це просто «фантазією»), тому вважала за доцільне спробувати якось пояснити те, що тут відбувається.

І навіть якщо це мені не зовсім вдалося, то просто запросити охочих привідкрити зі мною на якусь мить «завісу часу» і прожити разом моє дивне і часом навіть трохи «божевільне», зате дуже незвичайне і барвисте життя...





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   49


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка