Суслов гавриїл Костянтинович 14. 07. 1857–19. 10. 1935 Державні нагороди та почесні звання



Скачати 85.94 Kb.
Дата конвертації12.06.2019
Розмір85.94 Kb.



СУСЛОВ

Гавриїл Костянтинович

14.07.185719.10.1935

Державні нагороди та почесні звання

Ректор Одеського політехнічного інституту (1921–1928).

Доктор технічних наук, заслужений професор.


Основні напрямки наукової діяльності

Розвивав діяльність знаменитого вченого-математика М. В. Остроградського в галузі аналітичної механіки: принципу можливих переміщень, принципу Даламбера, варіаційних принципів.


Кандидатська дисертація

Про рівняння з приватними похідними для невільного руху.


Місце захисту

Петербурзький університет (м. Санкт-Петербург).


Рік захисту

1888
Докторська дисертація

Про силову функцію, що допускає дані частинні інтеграли.

Місце захисту

Московський університет (м. Москва).



Рік захисту

1890

Наукова школа

Аналітична механіка, динаміка твердого тіла, питання застосування ідей механіки в геометрії, кінетогеометрія, гідромеханіка.



Життєвий і творчий шлях

Професор Г. К. Суслов є одним з провідних вчених у галузі механіки кінця XIX - початку XX ст. Він також добре відомий великою науково-педагогічною діяльністю та організаційною роботою в вузах Києва та Одеси.

Г. К. Суслов народився в 1857 р. в небагатій дворянській родині в Петербурзі, закінчив гімназію в 1876 р., вступив до Петербурзького університету на Фізико-математичний факультет, який закінчив із золотою медаллю в 1880 р. Ще в студентські роки виявив великі здібності до математики, написав наукову роботу «Про рівновагу плаваючих тіл», за яку був нагороджений золотою медаллю. У віці 27 років він опублікував в «Записках Академії наук» свою першу наукову роботу «Про рівняння Якобі для невільного руху в початкових координатах».

У 1888 р. у віці 31 року успішно захистив магістерську дисертацію і за рекомендацією відомого вченого в галузі фізики М.М. Шиллера був призначений екстраординарним професором Київського університету на кафедрі Теоретичної механіки. Через два роки в Московському університеті в віці 33 років підготував і захистив докторську дисертацію.

Надалі професор Г.К. Суслов очолював кафедру Теоретичної механіки в Київському університеті. Загальна тривалість його науково-педагогічної діяльності в Києві становила 30 років.

На творчий розвиток Гавриїла Костянтиновича як вченого вплинуло ще в студентські роки слухання лекцій в Петербурзькому університеті видатних вчених-математиків П.Л. Чебишева та його учнів Д.К. Бобильова, О.Н. Коркина.

З 1895 р. Г.К. Суслов був постійним членом редакційної ради «Київських університетських відомостей».

Багато енергії та часу він віддав підготовці кваліфікованих педагогів для середніх навчальних закладів. З огляду на інтерес Гавриїла Костянтиновича до цієї діяльності Міністерство народної освіти призначило його головою Державних екзаменаційних комісій з проведення іспитів в Московському, Казанському, Київському університетах.

Професор Г.К. Суслов був одним із засновників і керівників Київського фізико-математичного товариства, яке було організовано в 1890 р. низкою великих вчених в галузі фізико-математичних наук: математиками В.П. Єрмаковим, П.М. Покровським, механіком І.І. Рахманіновим, фізиком М.М. Шиллером. За 25 років (1890-1915 рр.) існування Київського фізико-математичного товариства опубліковано понад 500 протоколів засідань, на яких ставилися та обговорювалися наукові доповіді в галузі фізико-математичних наук і питання викладання цих предметів у школі. Протягом 12 років (1903-1915) Г. К. Суслов був головою цього товариства. Він був також постійним членом багатьох математичних товариств в Росії і за кордоном: Київського, Московського, Казанського та математичного в Німеччині, а також, брав участь в роботах з'їздів математиків в Петербурзі, Києві, Москві, Любеку, Мюнхені, Гейдельберзі, Парижі.

Значний інтерес і цінність представляє Одеський період діяльності професора Г.К. Суслова: через рік після заснування Одеського політехнічного інституту, Гавриїл Костянтинович був запрошений на посаду професора інституту, завідувача кафедри Теоретичної механіки (1919 р). Незабаром після початку роботи в інституті, він зайняв посаду ректора інституту і займав цю посаду протягом 8 років (до 1928 р).

З перших днів заснування інститут успішно розвивався, збільшувався контингент студентів, залучалися до роботи в інституті відомі вчені, проводилася робота щодо підвищення кваліфікації молодих викладачів і підготовці їх до науково-педагогічної діяльності, розвивалася лабораторна база інституту.

Особливо слід відзначити велику та виключно цінну науково-дослідну роботу, проведену на семінарах, організованих професором Сусловим у 1924 р. в Одеському політехнічному інституті. На цих семінарах доповідалися і обговорювалися не тільки реферати, але й оригінальні наукові дослідження великих вчених і молодих викладачів в різних галузях математики та механіки: аналітичної механіки, теорії пружності, інтегральних рівнянь, теорії ріманових поверхонь, гідромеханіки, моторного обчислення та ін. В числі великих вчених, які брали участь в семінарах, були член-кореспондент Академії наук СРСР М.Г. Чеботарев, член-кореспондент Академії наук УРСР М.Г. Крейн, лауреат Державної премії I ступеня доктор-професор Ф.Р. Гантмахер. Це цінне починання продовжували і після смерті професора Г.К. Суслова протягом багатьох років академік Академії наук УРСР Г.Є. Павленко, член-кореспондент Академії наук УРСР М.Г. Крейн, видатний вчений в галузі теоретичної фізики Г. Бек, колишній співробітник знаменитого Нільса Бора, доктор технічних наук, професор О.О. Костюков та ін.



Професор Г.К. Суслов є автором близько 50 наукових праць, в числі яких багато фундаментальних робіт. Основною капітальною працею є курс «Основи аналітичної механіки», його наукова, педагогічна та організаційна діяльність внесли значний вклад в розвиток науки, освіти та просвітництва в нашій країні.

Наукові праці, монографії, автореферат дисертації

Закон центра инерции и закон моментов. – Киев, 1908. – 16 с.

Курс теоретической механики для высших технических школ. – Одесса : Техн. шк., 1921. – 256 с.

Курс теоретичної механіки / пер. М. М. Гончара. – Харків : Держ. вид-во України, 1930. – 336 с.

Механика Герца. – Киев, 1898. – 32 с.

О начале наименьшего действия. – Киев, 1898. – 9 с.

Основы аналитической механики : в 2 т. – Киев ; СПб., 1911.

Основы теоретической механики. – Киев : Изд-во студ. кооператива при КПИ, 1919. – 191 с.

Теорема Якоби о разложении движения симметричного тяжелого гироскопа. – М., 1895. – 23 с.

Теоретическая механика / под ред.: Н. Н. Бухгольца, В. К. Гольцмана. – Изд. 3-е. – М. ; Л. : ОГИЗ, 1946. – 656 с.

Теория потенциала и гидродинамика : в 2 т. – Киев, 1904.

Учение о векториальном поле. – Одесса : Изд-во Одес. губпрофобра, 1922. – 152 с.

Статті

Вращение тяжелого твердого тела около неподвижного полюса (случай С. В. Ковалевской) // Тр. отд-ния физ.-мат. наук О-ва любителей естествознания, антропологии и этнографии. – М., 1895. – Т. VII. – С. [?].

Вывод уравнений движения упругого тела по методу Грина для обобщенных сил профессора Мизеса // Журн. науч.-исслед. каф. – Одесса, 1926. – Т. 2, вып. 3. – С. 1–6.

Геометрическая производная системы приложенных векторов // Унив. изв. (Киевские). – Киев, 1895. – С. [?].

Движение по геодезической окружности // Унив. изв. (Киевские). – Киев, 1892. – С. [?].

К вопросу о катании поверхности по поверхности // Унив. изв. (Киевские). – Киев, 1892. – С. [?].

К вопросу о конформном отображении одной поверхности на другую // Тр. отд-ния физ.-мат. наук О-ва любителей естествознания, антропологии и этнографии. – М., 1898. – Т. Х. – С. [?].

К вопросу о начале наименьшего действия // Унив. изв. (Киевские). – Киев, 1891. – С. [?].

К вопросу о противодействиях // Отчеты и протоколы Киев. физ.-мат. о-ва. – Киев, 1902. – С. [?].

Кинетическая тригонометрия // Унив. изв. (Киевские). – Киев, 1892. – С. [?].

Кинетогеометрическая интерпретация трехмерных пространств постоянной кривизны // Унив. изв. (Киевские). – Киев, 1894. – С. [?].

Моноциклы Гельмгольца // Тр. отд-ния физ. наук О-ва любителей естествознания, антропологии и этнографии. – М., 1895. – Т. VIII. – С. [?].

О кинетической геометрии // Дневник IX съезда рус. естествоиспытателей и врачей. – М., 1894. – С. 4.

О кинетическом потенциале Гельмгольца // Мат. сб. – Киев, 1898. – Т. XIX. – С. [?].

О кинетическом потенциале Гельмгольца // Протоколы физ.-мат. о-ва за 1896 г. – Киев, 1896. – С. 33–44.

О кривизне поверхностей // Унив. изв. (Киевские). – Киев, 1900. – С. [?].

О начале возможных перемещений // Унив. изв. (Киевские). – Киев, 1898. – С. [?].

Об одном частном вопросе из обратной задачи механики // Унив. изв. (Киевские). – Киев, 1890. – С. [?].

Об уравнении Якоби для несвободного движения в первоначальных координатах // Зап. физ.-мат. отд-ние АН. – СПб., 1885. – С. [?].

Об уравнениях для несвободного движения // Унив. изв. (Киевские). – Киев, 1898. – С. [?].

Об уравнениях с частными производными // Унив. изв. (Киевские). – Киев, 1888. – С. [?].

Об условиях совместности Адамара // Мат. сб. – Киев, 1903. – Т. XXIV. – С. [?].

О силовой функции, допускающей данные частные интегралы // Унив. изв. (Киевские). – Киев, 1890. – С. [?].

Основные положения динамики // Отчеты и протоколы Киев. физ.-мат. о-ва. – Киев, 1902. – С. [?].

Примеры на движение гироскопических тел // Унив. изв. (Киевские). – Киев, 1893. – С. 60. – С. [?].

Сплошная группа вращений Дарбу // Унив. изв. (Киевские). – Киев, 1895. – С. [?].

Теорема Якоби о разложении движения симметричного тяжелого гироскопа // Тр. отд-ния физ.-мат. наук О-ва любителей естествознания, антропологии и этнографии. – М., 1895. – Т. VII. – С. [?].

Частный случай нахождения силовой функции, допускающей данный интеграл для системы о двух степенях свободы // Унив. изв. (Киевские). – Киев, 1890. – С. [?].

Ueber eine continuirliche Gruppe von Darboux'schen Rotationen // Jahresber. Deutsch. Math. Vereinung. – 1894. – Р. [?].

Sur la représentation conforme d'un surface sur une autre // Comptes Rendus. – 1898. – Vol. 126. – Р. [?].

Література про життя та діяльність вченого

Кордиш Л. И. Движение света в средах, обладающих рассеивающей способностью / Л. И. Кордиш // Сб. ст., посвящ. профессору Г. К. Суслову. – Киев, 1911. – С. 235–259.

Путята Т. В. Огляд наукової творчості Г. К. Суслова / Т. В. Путята, Б. Н. Фрадлін // Історико-мат. зб. – Київ, 1961. – Вип. 2 – С. 82–103. – Бібліогр.: с. 99–103 (103 назви).

Суслов Гавриил Константинович (14.VII.1857–19.XI.1935) // Боголюбов, А. Н. Математики механики : биогр. справ. / А. Н. Боголюбов. – Киев : Наук. думка, 1983. – С. 458–459.

Суслов Гавриил Константинович // Большая совет. энцикл. – 1976. – Т. 25 : Струнино–Тихорецк. – С. 96.

Суслов Гавриил Константинович // История Одес. политехн. в очерках. – Одесса, 2000. – С. 62–67.

Суслов Гавриил Константинович // История Одес. политехн. в очерках. – Одесса, 2003. – С. 78–83.

Шварцман А. П. Життя та наукова діяльність Г. К. Суслова / А. П. Шварцман // Історико-мат. зб. – Київ, 1961. – Вип. 2. – С. 68–76.

Бібліографія

Гаврило Костянтинович Суслов (1857–1935) // Путята, Т. В. Діяльність видатних механіків на Україні / Т. В. Путята, Б. Н. Фрадлін ; за ред. А. В. Коваленка. – Київ : Держвидав, 1952. – С. 157–164.

Суслов Гаврило Костянтинович. 14 лип. 1857 – 19 листоп. 1935 // Вчені вузів Одеси : біобібліогр. довід. / упоряд І. Е. Рикун ; Одес. держ. наук. б-ка. – Одеса, 1995. – Вип. 1, ч. 2 : Математики. Механіки. – С. 113–116.

Суслов Г. К. // Математика в СССР за сорок лет : 1917–1957: в 2 т. : сборник / под ред. А. Куроша. – М. : Физматгиз, 1959. – Т. 2 : Биобиблиография. – С. 669.

Суслов Г. К. // Укр. математ. бібліографія, 1917–1960 / ред. кол. Ю. О. Мітропольський, Й. З. Штокало (відп. ред.) [та ін.] ; АН УРСР, Ін-т математики. – Київ : Вид-во АН УРСР, 1963. – С. 325–326.

Корисні посилання

http://mbei.opu.ua/rus/chairs/tmes/faculty/okafedre



http://bioslovhist.spbu.ru/person/732-suslov-gavriil-konstantinovich.html

https://slovar.cc/enc/bse/2046106.html

Скачати 85.94 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка