Сучасні підходи до організації методичної роботи як складової післядипломної педагогічної освіти у днз



Скачати 150.46 Kb.
Дата конвертації26.10.2017
Розмір150.46 Kb.
ТипДиплом


Шишолік Л.А. методист кабінету

дошкільної, початкової, інклюзивної та

корекційної освіти.

Сучасні підходи до організації методичної роботи як складової післядипломної педагогічної освіти у ДНЗ.

Однією з найважливіших особливостей творчості

педагога є те, що об’єкт його праці – дитина – повсякчас

змінюється, завжди новий, сьогодні не той, що вчора.

Наша праця – формування людини, і це покладає на

нас особливу відповідальність, яку ні з чим не зіставиш.

В. Сухомлинський
Сучасний вихователь має чітко усвідомити цінності освіти та виховання, бути здатним до розуміння і сприйняття різних думок, напрямів, течій, творчо втілювати нові ідеї. Компетентному фахівцю мають бути притаманні принаймні три відмінні якості:


  • ефективність на робочому місці (продуктивність, якість, здатність до змін, внесок у досягнення загальних цілей дошкільного навчального закладу);

  • мобільність у процесі самовдосконалення;

  • розвиток персональних рис і загальних ключових навичок, необхідних для успішної роботи з дітьми . Для цього йому слід забезпечити свободу дій і незалежність у використанні конкретних методик, стимулювати прагнення до змін, сприяти розвитку творчого інноваційного потенціалу, високого культурно- естетичного рівня, освіченості.

Методична робота має бути пошуково-дослідницькою, а не просвітницько-пропагандистською чи інформативною. Чим зумовлена переорієнтація методичної роботи в дошкіллі?

По- перше, згадаймо слова С.Русової: «Дошкільне виховання постійно йде вперед,Оскільки розвивається психологія, оскільки росте, змінюється і практика дошкільного виховання…Садівниця мусить іти завжди вперед, прислухаючись… до нових гасел, які пролунають у справі виховання відповідно до певних настроїв, течій суспільного життя».

По-друге, така переорієнтація зумовлена нормативними документами, які визначають концептуально нові напрями в навчально-виховній роботі з дітьми. Основний документ розвитку освіти в Україні, яким є Національна доктрина розвитку освіти, передбачає запровадження особистісно орієнтованих навчально-виховних технологій. На це спрямовують і зміст Базового компонента дошкільної освіти в Україні, й основні положення Закону України «Про дошкільну освіту».

По- третє, на це впливають інновації в освіті.

Одним з основних завдань керівників усіх ланок дошкільної освіти є плекання творчої особистості дошкільного працівника. Відповідно до особистісно орієнтованого підходу до методичної роботи необхідно реалізувати не лише бажання, а й здібності кожного педагога. У зв’язку з цим доцільно провести діагностування педагогічних працівників за рівнем пізнавальних здібностей, скориставшись психолого-педагогічними тестами та допомогою психолога.

Обираючи особистісно орієнтовану модель у роботі з педагогічними працівниками, в методичній роботі різних рівнів (районній, міській, внутрішньосадовий) варто керуватися такими принципами: систематичності, концептуальності, перспективності, компетентності, особистісної спрямованості. Це дасть змогу створити атмосферу, в якій кожен педагог прагнутиме до професійного удосконалення.

Провідну роль слід відвести науково-теоретичній та практичній підготовці.

Як свідчить досвід, без глибоких теоретичних знань і системи практичних навичок лише любов до дітей не зможе розвинути в педагогів інтелектуальні здібності та високий професіоналізм. Тому під час підготовки педагогічних працівників з орієнтацією на компетентність важливо врахувати:

*рівень знань і умінь фахівця;

*критерії ефективності виконання професійної роботи;

*ситуації, які моделюють шляхи забезпечення ефективності навчально- виховного процесу.

Надзвичайно важливим для керівника дошкільного закладу є формування навичок самостійної роботи, яка починається з уміння аналізувати та самостійно оцінювати результати праці, а також з активізації внутрішнього стимулу до постійного поповнення знань. Це основа до виникнення професійного інтересу. Він є першою життєвою потребою для особистості, спонукає до оволодіння професійними знаннями, навиками, вміннями, викликає до реалізації своїх нахилів, здібностей. Із цією метою доцільно рекомендувати вихователям:



  • систематично ознайомлюватися з психолого-педагогічною літературою, збирати відповідну інформацію;

  • вивчати досвід колег, відвідуючи заняття;

  • поглиблено працювати над певною темою, проблемою, проектом;

  • брати участь у різних формах методичної роботи;

  • активізувати пошукову діяльнсть;

  • розробляти власні методики, дидактичні матеріали;

  • готувати статті, реферати, доповіді;

Суттєвим для педагога – дошкільника є вміння працювати з інформацією, шукати й застосовувати її на практиці.Орієнтований алгоритм роботи з нею може бути таким:

  • добір;

  • аналіз;

  • класифікація;

  • систематизація;

  • створення інформаційного банку даних з освітянських дошкільних проблем;

  • визначення форми реалізації інформації.

Отже, сучасний вихователь має знати основи трудового законодавства; нормативні документи, які стосуються дошкільної освіти; мету, напрями, завдання дошкільної освіти; особливості розвитку особистості дитини дошкільного віку; сучасні тенденції, підходи, технології виховання та розвитку дошкільників; традиції народу;правила безпечної поведінки для дорослих та дітей; принципи, методи та засоби педагогічного впливу на вихованців; оволодіти психологією та етикою спілкування як з дорослими, так і з дітьми. Крім того, вміти опрацьовувати документи про освіту, вибирати суттєве. Головне; аналізувати процес розвитку та виховання дошкільників; проводити індивідуальну роботу з дітьми; оцінювати власну діяльність, бути самокритичним; створювати позитивний емоційний мікроклімат у групі;спонукати дітей до творчості.

Зважаючи на це, методичні служби в роботі з педагогічними працівниками мають спрямувати зусилля на :



*вивчення рівня готовності до роботи в нових умовах;

*забезпечення умов для професійного зростання;

*створення професійного інформаційного та освітньо- методичного середовища;

* популяризацію сучасних освітніх технологій у дошкіллі;

* інформаційно-методичну підтримку нових форм, методів і засобів навчання та виховання;

*опрацювання елементів освітніх технологій та розроблення іх авторськиї модифікацій, адаптованих до конкретних умов;

*корекцію напрямів самоосвітньої роботи ;

*опанування методикою вивчення, узагальнення та популяризації педагогічного досвіду;

*пошук і підтримку молодих творчих та обдарованих педагогів;

*розвиток контактів та співробітництва педагогів різних регіонів;

* надання консультативної допомоги.

З метою реалізації означених вище завдань під час складання річного плану варто розробити комплексну цільову програму. Комплексна цільова програма містить вступ, теоретичне обгрунтування, план дій і перелік необхідних умов для реалізації. Вона може бути окремим документом, частиною річного плану або плану розвитку ДНЗ. Як правило, програма затверджується педагогічною радою й конкретизується у планах методичних об’єднань та інших документах.

Професійна підготовка може здійснюватись за модульним принципом. Модуль відображає завершений обсяг інформації про державні нормативні освітянські документи, наукову психолого-педагогічну літературу, що стосується проблем розвитку та виховання особистості дитини дошкільного віку.

Отже, для підвищення рівня професійної компетентності фахівців роботу методичних служб усіх рівнів із педагогічними працівниками можна згрупувати в кілька змістових модулів:

а).Інформаційний, спрямований на доведення до педагогів нормативно-правових і державних документів, даних про особливості розвитку сучасних дітей, на ознайомлення з психолого-педагогічною та методичною літературою, теоріями вітчизняних та зарубіжних педагогів минулого й сучасних, новими технологіями, інноваціями в освітній галузі;

б). Змістовий, мета якого – підготувати педагога до активного самостійного навчання. Важливими завданнями є формування навичок критичного мислення та оцінювання власного досвіду, продумування й укладання програми самовдосконалення.

в). Практичний, дасть змогу педагогам побачити реалізацію теоретичних положень у практичній площині та бути її активним учасником.

Творчо організована методична робота сприяє професійному зростанню педагогів, стимулює їх до збагачення та ефективного використання професійних знань, допомагає аналізувати власну діяльність, самовдосконалюватися. В результаті матимемо духовно розвинену особистість, творчого педагога, творче методичне об’єднання, творчого керівника дошкільного закладу, творчого вихователя, який спрямовуватиме зусилля на всебічний творчий розвиток особистості дитини.


.
Ткачук Л.М. вихователь- методист

Рівненського ДНЗ № 12.



Системний моніторинг якісного складу педагогічного колективу

Системний моніторинг якісно­го складу педагогічного колективу дає змогу чітко планувати і прогнозувати роботу з підвищення фахового рівня кожного педагога. Моніторинг прово­диться поетапно:

діагностичний етап — вивчення рівня сформованості фа­хової компетентності педагогів на початку навчального року;

організаційно-діяльнісний етап — вивчення ефективності проведення методичних заходів, самоосвіти, динаміки ре­зультативності освітнього процесу тощо;

оцінно-рефлексивний етап — об'єктивна оцінка рівня сфор­мованості професійної компетентності педагога на кінець навчального року.

На діагностичному етапі одним із засобів вивчення рівня фахо­вої компетентності педагогів є самоаналіз. За ре­зультатами моніторингу на сьогодні педагогів нашого колективу умов­но можна розділити на три групи відповідно до рівня організації ними освітнього процесу:



педагоги-початківці — педагоги, які володіють фаховою майстерністю, сумлінно виконують професійні обов'язки, організований ними освітній процес має репродуктивний характер;

педагоги-раціоналізатори — педагоги, які творчо і ефектив­но використовують відомі форми і методи роботи з дітьми, постійно вдосконалюють фахову майстерність, є прикладом для педагогів, які не мають достатнього досвіду роботи, орга­нізований ними освітній процес має раціоналізаторський ха­рактер;

педагоги-новатори — педагоги, які постійно перебувають у творчому пошуку, використовують нові оригінальні мето­ди і прийоми роботи з дітьми, що вносить істотні інноваційні зміни в освітній процес.

З огляду на завдання щодо вдосконалення професійної компе­тентності, які стоять перед педагогами кожної з груп, систему мето­дичних заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації та профе­сійної майстерності педагогів, розвиток їхнього творчого потенціалу, структуровано за блоками:



  • удосконалення педагогічної майстерності;

  • підвищення кваліфікації, атестація педагогів;

  • упровадження інноваційних технологій.

Лаба Н.Г. вихователь-методист

Здолбунівського ДНЗ № 5.



Удосконалення педагогічної майстерності
Основною метою блоку «Удосконалення педагогічної майстер­ності» є забезпечення методичної допомоги педагогам із проблемних питань, які у них виникають, та підтримка педагогів-початківців. Ця робота проводиться за таким алгоритмом:

  • виявлення професійних труднощів педагогів — на почат­ку кожного навчального року ми проводимо опитування, з'ясовуючи, при реалізації яких розділів програми педагог стикається з труднощами та з яких питань потребує мето­дичної допомоги;

  • вивчення роботи вихователя-початківця — проводимо «Експрес-опитування вихователя-початківця» ;

  • визначення рівня професійної майстерності — аналізуємо результати моніторингу професійного зростання (накопи­чення інформації про кожного педагога забезпечує безпе­рервне відстеження їх професійного рівня);

  • планування методичної допомоги педагогам — відобра­жаємо у плані методичної роботи заходи, спрямовані на розв’язання виявлених проблем;

прогнозування та моделювання розвитку фахової майстер­ності педагогів.

При визначенні професійної майстерності педагогів ми врахо­вуємо думку адміністрації, практичного психолога, батьків про його освітню діяльність, а також ставлення до педагога вихованців. Але головним критерієм оцінки є успішність дітей, їхні комунікативні на­вички та творчі здібності.

Методична допомога педагогам реалізується через такі форми роботи:


  • наставництво;

  • організація взаємовідвідувань;

  • методичні рекомендації;

  • відкриті заходи;

  • ділові ігри;

  • індивідуальні та групові консуль­тації;

  • семінари та семінари-практикуми.


Підвищення кваліфікації педагогів

Метою блоку «Підвищення квалі­фікації педагогів» є забезпечення безпе­рервної освіти та самоосвіти педагогів, Для цього методична служба здійснює супровід педагогів у міжатестаційний період, стимулюючи їх до підвищення кваліфікаційної категорії.

Щоб активізувати процес са­мовдосконалення, залучаємо педагогів-«раціоналізаторів» до на­ставництва, підготовки та прове­дення відкритих заходів, участі у роботі творчих груп педагогів.

Останнім часом популярними стали дистанційні форми навчан­ня за допомогою інтернет-технологій. Так, чимало наших педаго­гів проходять курси підвищення кваліфікації в РОІППО шляхом дистанційного навчання. Звісно, ще не всі педаго­ги досконало володіють такими технологіями, тому ми надаємо їм допомогу у роботі з сайтом, на­вчальним планом, змістом модулів, тестами тощо.

Готуючись до атестації, періодично заслуховуємо звіти педаго­гів про виконання плану самоосвіти та виконану роботу з теми, об­раної для поглибленого опрацювання.

Жданюк Н.С., вихователь-методист

Костопільського ДНЗ №4.



Упровадження інноваційних технологій
Блок «Упровадження інноваційних технологій» спрямовано на удосконалення методичної майстерності педагогів.

Змістом цього блоку методичної роботи є заходи:

• з розв'язання науково-методичної проблеми «Розбудова конструктивно-партнерської взаємодії сім'ї та ДНЗ», зо­крема —

створення, апробація та впровадження у практику ро­боти програми співпраці з родинами вихованців «Вза­ємодія»;

підготовка творчою групою розробок (сценаріїв, конс­пектів та планів проведення) засідань «Школи бать­ківства» у формі семінарів, ділових ігор, практикумів, тренінгів тощо.

• з упровадження в освітній процес методу проектів. Технологія педагогічного проектування сприяє формуванню творчої особистості. Педагоги, обираючи науково-методичну про­блему для дослідження, активно реалізують свій творчий потенціал у пошуковій роботі. Нині педагоги нашого дошкільного закладу пра­цюють над такими проблемами:

• Мистецька лабораторія креативного розвитку дошкіль­ників;

Українознавство як засіб формування ак­тивної громадянської позиції;

Інтелектуальна лабораторія «Розвиток логічного мислення засобами ТРВЗ»;

Екологічний проект «Природа космосу».

Звичайно, упровадження інноваційних технологій неможливо уявити без самоосвіти педагогів. У процесі роботи педагоги активно користуються інформаційним банком даних методичного кабінету. Вони творчо використовують отриману інформацію і часто самі по­повнюють інформаційний банк. Цьому сприяє вільний доступ педа­гогів до інтернету, сучасних медіатек, фахової преси.

Для узагальнення і систематизації самоосвіти педагоги ведуть «Щоденник підвищення професійного рівня», у якому фіксують:

дослідницьку роботу над науково-методичною проблемою;

опрацьовані першоджерела;

вивчений перспективний педагогічний досвід;

участь у методичних заходах дошкільного закладу, району, міста;

співпрацю з колегами, батьками.


Вільна дискусія

Роль психологічної служби у підвищенні фахової компетентності педагогів

Однією з умов ефективного підвищення фахової майстернос­ті педагогів є позитивний психологічний клімат. Тому психологічна служба нашого дошкільного закладу систематично проводить до­слідження соціально-психологічного клімату у колективі :



виявляє чинники, що сприяють –

  • попередженню конфліктів;

  • формуванню доброзичливого ставлення до колег;

  • згуртуванню колективу;

розробляє рекомендації щодо

надає практичну допомогу окремим педагогам у розв'язанні особистісних проблем.

Для оптимізації взаємодії адміністрації з педагогічним ко­лективом практичний психолог щороку проводить анонімне ан­кетування «Керівник очима пе­дагога». Резуль­тати цього анкетування дають змогу виявляти та усувати про­блеми, що можуть завадити самореалізації деяких педагогів.

Загальновідомо, що упрова­дження інноваційних технологій потребує активної рефлексії пе­дагогів. А ще для успішності до­слідницької, пошукової роботи педагогів та ефективного керів­ництва нею важливо знати став­лення педагогів до нововведень, самооцінку їх здатності до інно­ваційної діяльності.

Завдяки психологічному су­проводу процес підвищення фа­хової кваліфікації педагогів набув особистісно орієнтованого спря­мування.



Портфоліо як «досьє успіхів» педагога
Загальновідомо, що ніщо так не. стимулює творчу самореалізацію педагогів, як ситуація успіху. Тож створити таку си­туацію для кожного — завдан­ня методичної та психологічної служб дошкільного закладу. Ми вважаємо, що у кожного педагога має бути «досьє успіхів», у якому відображатимуться всі його до­сягнення, цікаві педагогічні знахідки, перемоги у професійних кон­курсах тощо. Таким «досьє успіхів» у нашому дошкільному закладі є портфоліо кожного педагога. Наповнення його документами, що свідчать про особисті досягнення, — найкращий мотив для твор­чої самореалізації і удосконалення фахової майстерності педагога. Основна мета портфоліо — відобразити творче і професійне зрос­тання, сприяти формуванню навичок професійної рефлексії.
Результативність методичних заходів щодо підвищення фахової майстерності педагогів
Така системна методична робота забезпечує безперервну пе­дагогічну освіту та стимулює підвищення фахової майстерності пе­дагогів. Ведення педагогічних та експериментальних досліджень сприяє:

  • розвитку інтелектуальної, емоційної і духовної сфер осо­бистості педагогів;

  • формуванню у них власної професійної позиції;

  • згуртуванню педагогічного колективу;

  • оптимізації роботи з дошкільниками та їхніми батьками.

Психолого-педагогічний моніторинг забезпечує індивідуаліза­цію методичної роботи та сприяє створенню комфортних умов для творчої самореалізації кожного члена колективу.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка