Стиль бароко, що поширився у цей період по всій Європі, в Україні вилився у форми, багато чим відмінні від європейських



Дата конвертації23.10.2017
Розмір500 b.



В українському бароко знайшли віддзеркалення життєрадісність і піднесення . У ХVII ст. в Україні склалися умови для формування нових тенденцій у культурі, зумовлених переходом від релігійного до світського, раціонального світогляду.

  • В українському бароко знайшли віддзеркалення життєрадісність і піднесення . У ХVII ст. в Україні склалися умови для формування нових тенденцій у культурі, зумовлених переходом від релігійного до світського, раціонального світогляду.

  • Стиль бароко, що поширився у цей період по всій Європі, в Україні вилився у форми, багато чим відмінні від європейських.



Велику роль у становленні українського бароко відігравав Київ. Під керівництвом митрополита Петра Могили у 30-ті роки ХVIII ст. були оновлені архітектурні перлини Київської Русі.

  • Велику роль у становленні українського бароко відігравав Київ. Під керівництвом митрополита Петра Могили у 30-ті роки ХVIII ст. були оновлені архітектурні перлини Київської Русі.



Спробуємо дати коротку характеристику кожній з шкіл українського бароко. Найбільш поширеним є таке датування пам'яток західного і східного українського бароко: - перший період (раннє бароко, 1648 -1680-ті роки) - так зване «геометричне» бароко, перехідне від Ренесансу, яке характеризується ще певною незрілістю, недовершеністю стилю, який остаточно сформується лише на другому періоді високого бароко, асиметрією планів і фасадів; - другий період (середнє або високе бароко, 1680 - початок 1740-х років) - період найбільшого розквіту бароко, стильової чистоти і завершеності, створення більшості шедеврів цього стилю. Характерна ознака цього періоду - бані з перехватом - ковніром і пишний декор; - третій період (пізнє бароко, початок 1740 - кінець 1770-х років) - перехід від бароко до класицизму, який характеризується поступовою втратою рис бароко і проявом класичних ознак, що пояснюється передусім зовнішніми впливами. В об'єктах цього періоду змінюється форма бань (зникає перехват - ковнірв), з'являється класицистичне трактування ордерної системи та рустовка. Як вже було зазначено вище, західна школа бароко поділяється на західне римо-католицьке й західне українське бароко. Типовими прикладами західного римо-католицького бароко можна вважати костьоли в с. Жданове на Вінниччині та в с. Олика на Волині. Найчастіше це тринефні споруди в стилі польського бароко, з еліптичною формою нефу, овальними планами, масивним ордером, підкресленими розкріповками карнизу і використанням скульптур. Головний фасад найчастіше прикрашався характерним фронтоном і двома баштами по боках. Серед кращих зразків західного римо-католицького бароко варто насамперед згадати Домініканські костьоли у Львові та Тернополі.

  • Спробуємо дати коротку характеристику кожній з шкіл українського бароко. Найбільш поширеним є таке датування пам'яток західного і східного українського бароко: - перший період (раннє бароко, 1648 -1680-ті роки) - так зване «геометричне» бароко, перехідне від Ренесансу, яке характеризується ще певною незрілістю, недовершеністю стилю, який остаточно сформується лише на другому періоді високого бароко, асиметрією планів і фасадів; - другий період (середнє або високе бароко, 1680 - початок 1740-х років) - період найбільшого розквіту бароко, стильової чистоти і завершеності, створення більшості шедеврів цього стилю. Характерна ознака цього періоду - бані з перехватом - ковніром і пишний декор; - третій період (пізнє бароко, початок 1740 - кінець 1770-х років) - перехід від бароко до класицизму, який характеризується поступовою втратою рис бароко і проявом класичних ознак, що пояснюється передусім зовнішніми впливами. В об'єктах цього періоду змінюється форма бань (зникає перехват - ковнірв), з'являється класицистичне трактування ордерної системи та рустовка. Як вже було зазначено вище, західна школа бароко поділяється на західне римо-католицьке й західне українське бароко. Типовими прикладами західного римо-католицького бароко можна вважати костьоли в с. Жданове на Вінниччині та в с. Олика на Волині. Найчастіше це тринефні споруди в стилі польського бароко, з еліптичною формою нефу, овальними планами, масивним ордером, підкресленими розкріповками карнизу і використанням скульптур. Головний фасад найчастіше прикрашався характерним фронтоном і двома баштами по боках. Серед кращих зразків західного римо-католицького бароко варто насамперед згадати Домініканські костьоли у Львові та Тернополі.



Західне українське (греко-католицьке) бароко представлене собором Святого Юра у Львові та Успенським собором Почаївської лаври. В цих соборах поєднались властива католицькому бароко підкресленість головного західного фасаду і всефасадність українських дерев'яних церков. Собор Святого Юра стоїть на терасі, оточений з трьох боків низькими корпусами. Його фасад розчленований пілястрами і карнизами, на відміну від Домініканського костьолу у Львові він не виділений сильними розкріповками, значними виносами карнизу, підкресленими членуваннями і монументальним ордером, через що собор Святого Юра виглядає особливо гармонійно. Загальна композиція Успенського собору Почаївської лаври з забудовою навколо нього - терасна, будівлі розташовані на схилах із поступовим підвищенням до головного акценту - Успенського собору. Як і собор Святого Юра, Успенський собор при вході на вузьке подвір'я сприймається в сильному ракурсі. Головний фасад за католицькими традиціями прикрашають дві башти, повернені під кутом 45В° до головної осі, щоб підкреслити всефасадність собору - характерну рису українських церков. В цілому ж композиція собору з однією центральною банею на восьмерику і двома бічними баштами співзвучна шедеврам козацького бароко - соборам Троїцького монастиря в Чернігові і Мгарського монастиря біля Лубен на Полтавщині. Східна школа українського бароко охопила території правобережної Наддніпрянщини і Лівобережжя. В правобережно-наддніпрянській, чернігівській, полтавській і слобожанській регіональних школах зустрічалися

  • Західне українське (греко-католицьке) бароко представлене собором Святого Юра у Львові та Успенським собором Почаївської лаври. В цих соборах поєднались властива католицькому бароко підкресленість головного західного фасаду і всефасадність українських дерев'яних церков. Собор Святого Юра стоїть на терасі, оточений з трьох боків низькими корпусами. Його фасад розчленований пілястрами і карнизами, на відміну від Домініканського костьолу у Львові він не виділений сильними розкріповками, значними виносами карнизу, підкресленими членуваннями і монументальним ордером, через що собор Святого Юра виглядає особливо гармонійно. Загальна композиція Успенського собору Почаївської лаври з забудовою навколо нього - терасна, будівлі розташовані на схилах із поступовим підвищенням до головного акценту - Успенського собору. Як і собор Святого Юра, Успенський собор при вході на вузьке подвір'я сприймається в сильному ракурсі. Головний фасад за католицькими традиціями прикрашають дві башти, повернені під кутом 45В° до головної осі, щоб підкреслити всефасадність собору - характерну рису українських церков. В цілому ж композиція собору з однією центральною банею на восьмерику і двома бічними баштами співзвучна шедеврам козацького бароко - соборам Троїцького монастиря в Чернігові і Мгарського монастиря біля Лубен на Полтавщині. Східна школа українського бароко охопила території правобережної Наддніпрянщини і Лівобережжя. В правобережно-наддніпрянській, чернігівській, полтавській і слобожанській регіональних школах зустрічалися





Той факт, що лівобережні регіональні школи відзначаються більшою регулярністю планування, ніж правобережно-наддніпрянська школа, пояснюється виходячи з політичного та економічного устрою цих територій. Як відомо, чим сильніша авторитарність методів управління і централізованість економіки, тим відчутніша симетрія в архітектурі і тим монументальнішими виглядають будівлі. Так, симетричність барокових планів третього періоду пов'язана з авторитарністю управління і змінами в економічних стосунках. Київщина не виробила навіть на третьому періоді бароко таких чітких форм планів, оскільки ці землі весь час підпадали то під владу Польщі, то під владу козаків, то під владу Роси, по цих територіях весь час проходили хвилі масових переселень, а економіка і культурний розвиток то підносились, то занепадали, внаслідок чого така економічна і політична нестабільність відобразилась і в планових рішеннях. В барокових церквах слобожанської школи, території якої межують з Росією, поєднуються риси і українського, і російського зодчества: такими є Покровський собор в Харкові, Спасо-Преображенський собор в Ізюмі, Воскресенська церква в Сумах. Покровський собор в Харкові - єдина нині існуюча споруда стародавньої Харківської фортеці. За пропорціями, силуетом, планом це типова трибанна українська церква, де враження традиційної для української архітектури пірамідальності та ярусності створюється за допомогою поступового зменшення восьмериків, поставлених один на другий. Водночас декоративне оздоблення собору має суто російський характер. Спасо-Преображенський собор в Ізюмі - це найдавніша споруда Ізюмської фортеці 1681 року, причому подібність його до харківського собору та єдність деталей дозволяють припустити, що обидва храми будувалися одним майстром чи групою майстрів. Покровський собор у Харкові - це краща трибанна споруда Слобожанщини.

  • Той факт, що лівобережні регіональні школи відзначаються більшою регулярністю планування, ніж правобережно-наддніпрянська школа, пояснюється виходячи з політичного та економічного устрою цих територій. Як відомо, чим сильніша авторитарність методів управління і централізованість економіки, тим відчутніша симетрія в архітектурі і тим монументальнішими виглядають будівлі. Так, симетричність барокових планів третього періоду пов'язана з авторитарністю управління і змінами в економічних стосунках. Київщина не виробила навіть на третьому періоді бароко таких чітких форм планів, оскільки ці землі весь час підпадали то під владу Польщі, то під владу козаків, то під владу Роси, по цих територіях весь час проходили хвилі масових переселень, а економіка і культурний розвиток то підносились, то занепадали, внаслідок чого така економічна і політична нестабільність відобразилась і в планових рішеннях. В барокових церквах слобожанської школи, території якої межують з Росією, поєднуються риси і українського, і російського зодчества: такими є Покровський собор в Харкові, Спасо-Преображенський собор в Ізюмі, Воскресенська церква в Сумах. Покровський собор в Харкові - єдина нині існуюча споруда стародавньої Харківської фортеці. За пропорціями, силуетом, планом це типова трибанна українська церква, де враження традиційної для української архітектури пірамідальності та ярусності створюється за допомогою поступового зменшення восьмериків, поставлених один на другий. Водночас декоративне оздоблення собору має суто російський характер. Спасо-Преображенський собор в Ізюмі - це найдавніша споруда Ізюмської фортеці 1681 року, причому подібність його до харківського собору та єдність деталей дозволяють припустити, що обидва храми будувалися одним майстром чи групою майстрів. Покровський собор у Харкові - це краща трибанна споруда Слобожанщини.



Храм Святої Софії був зведений у ХІ ст. Розміри його вражають: ширина -55 м, довжина – 37 м, площа - 120 м.кв. Висота – як 13-поверховий будинок. Вміщує до 3000 осіб.

  • Храм Святої Софії був зведений у ХІ ст. Розміри його вражають: ширина -55 м, довжина – 37 м, площа - 120 м.кв. Висота – як 13-поверховий будинок. Вміщує до 3000 осіб.



Собор увінчано тринадцятьма куполами, які виблискують на сонці позолотою. Поряд із ним розташована 76-метрова дзвіниця з багатим ліпним декором. Прямокутна в плані, триярусна. У першому ярусі розташовується розкішний портал. Прикрашена ліпними орнаментальними і сюжетними рельєфами.

  • Собор увінчано тринадцятьма куполами, які виблискують на сонці позолотою. Поряд із ним розташована 76-метрова дзвіниця з багатим ліпним декором. Прямокутна в плані, триярусна. У першому ярусі розташовується розкішний портал. Прикрашена ліпними орнаментальними і сюжетними рельєфами.





Монастир Печерської лаври був заснований у ХІ ст. ченцями Антонієм і Феодосієм і забудовувався протягом дев'яти наступних століть.

  • Монастир Печерської лаври був заснований у ХІ ст. ченцями Антонієм і Феодосієм і забудовувався протягом дев'яти наступних століть.

  • Це найбільший в Україні монастир.

  • Сьогодні це історико- культурний заповідник.







Архітектор Андріївської церкви – Бартоломео Растреллі.

  • Архітектор Андріївської церкви – Бартоломео Растреллі.

  • Побудована на одній із круч Старокиївської гори на замовлення імператриці Єлизавети.

  • Будівельні роботи велися в 1749-1754 рр. під керівництвом московського зодчого І.Мічуріна.

  • У плані –хрестово-купольний храм.

  • Фасади оформлені пілястрами і колонами коринфського ордера, поставленими на високий цоколь.

  • Білі пілястри, колони, карнизи, їхні позолочені капітелі, картуші й орнаменти виділяються білизною й сяйвом позолоти на тлі бірюзових стін.



Палац збудовано в 1744 році на замовлення імператриці Єлизавети за проектом архітектора Бартоломео Растреллі. Маріїнський палац - яскравий приклад стилю бароко: виразні об'єми, багата пластика фасадів. Під керівництвом учня Растреллі - російського зодчого Івана Мічурина будівництво палацу остаточно було завершено у 1752 році. Разом з І. Мічуріним на будівництві палацу працювали архітектори М. Васильєв, М. Сальников, П. Неелов, Я. Трубников, Т. Невський та інші, а також запрошені іноземні майстри «цегляної і черепичної справи» А. Демарку, К. Пеллі, Й.-А. Гофмейстер.

  • Палац збудовано в 1744 році на замовлення імператриці Єлизавети за проектом архітектора Бартоломео Растреллі. Маріїнський палац - яскравий приклад стилю бароко: виразні об'єми, багата пластика фасадів. Під керівництвом учня Растреллі - російського зодчого Івана Мічурина будівництво палацу остаточно було завершено у 1752 році. Разом з І. Мічуріним на будівництві палацу працювали архітектори М. Васильєв, М. Сальников, П. Неелов, Я. Трубников, Т. Невський та інші, а також запрошені іноземні майстри «цегляної і черепичної справи» А. Демарку, К. Пеллі, Й.-А. Гофмейстер.





Навпроти Маріїнки розбито парк (від 1874 року). З протилежної сторони палац також обрамляє парк (Царський сад), який було закладено у 1743 році на основі Регулярного саду (перпендикулярні алеї).

  • Навпроти Маріїнки розбито парк (від 1874 року). З протилежної сторони палац також обрамляє парк (Царський сад), який було закладено у 1743 році на основі Регулярного саду (перпендикулярні алеї).

  • Впродовж своєї історії Маріїнський палац неодноразово реконструювався. Значнішу реконструкцію провели у 1868-1870 роках після страшної пожежі, що знищила другий поверх та всі парадні приміщення палацу. Під час відновлення палацу надбудували кам'яний поверх та оздобили фасад новими деталями, оновили інтер'єри в стилі класицизму з елементами бароко та ренесансу. Під час Великої Вітчизняної війни в Маріїнку поцілила бомба.

  • 1975 року було вирішено відновити палац у формах, максимально наближених до архітектури Растреллі.





Важливими елементами художнього оформлення палацу є старовинні меблі, люстри, картини відомих художників, в деяких залах збереглися фрагменти настінного живопису.

  • Важливими елементами художнього оформлення палацу є старовинні меблі, люстри, картини відомих художників, в деяких залах збереглися фрагменти настінного живопису.









Зараз історична споруда Маріїнського палацу презентує Україну як державна резиденція (Президентський палац). Тут проводять офіційні прийоми та саміти, церемонії вручення нагород, вірчих грамот Послами іноземних держав, зустрічі іноземних делегацій на найвищому рівні.

  • Зараз історична споруда Маріїнського палацу презентує Україну як державна резиденція (Президентський палац). Тут проводять офіційні прийоми та саміти, церемонії вручення нагород, вірчих грамот Послами іноземних держав, зустрічі іноземних делегацій на найвищому рівні.



Собор Святого Юра

  • Собор Святого Юра

  • Головний греко-католицький собор у Львові, перлина українського бароко. Побудований в 1770 році за проектом Богдана Меретина. На його території довго була резиденція українських митрополитів. Фасад прикрашають скульптури роботи Пінзеля. Над інтер'єром працювали скульптори С. Фесінгер, М. Філевича, і художники Л. Долинський, Ю. Радивилівський. У 1865 році у дворі побудували дзвіницю. Навколо собору знаходиться сад. Поруч знаходиться палац митрополитів, в якому в 2001 р. зупинявся під час візиту в Україну Папа Іван Павло II. 

  •  















Собор Покрова Пресвятої Богородиці - приходський православний храм у Харкові. Це найстаріша з усіх будівель Харкова, що збереглася до наших днів. Будівля собору була зведена козаками 1689 року, того ж року храм освячено митрополитом Аврааміем.

  • Собор Покрова Пресвятої Богородиці - приходський православний храм у Харкові. Це найстаріша з усіх будівель Харкова, що збереглася до наших днів. Будівля собору була зведена козаками 1689 року, того ж року храм освячено митрополитом Аврааміем.

  • Верхня церква оточена галереею - "опасанням" та примикає до "гульбища" з шатровою колокольнею. У соячний безхмарний день - видовище надзвичайне.



Дзвіниця Успенського собору будувалася на честь перемоги у Вітчизняній війні 1812 року. Вона поєднувала в собі риси українського бароко і класицизму, що поступово затверджувався.

  • Дзвіниця Успенського собору будувалася на честь перемоги у Вітчизняній війні 1812 року. Вона поєднувала в собі риси українського бароко і класицизму, що поступово затверджувався.





У стилі українського бароко зводилися не тільки кам'яні, але й дерев'яні церкви. Вони були високими, мали багато верхівок і маківок, складні динамічні форми. Яскравим прикладом таких храмів є Троїцький собор у Новомосковську Дніпропетровської області. Ця складна пірамідальна композиція виконана з незвичайно високою майстерністю. Цей собор створює враження стрімкого руху, спрямованого до неба.

  • У стилі українського бароко зводилися не тільки кам'яні, але й дерев'яні церкви. Вони були високими, мали багато верхівок і маківок, складні динамічні форми. Яскравим прикладом таких храмів є Троїцький собор у Новомосковську Дніпропетровської області. Ця складна пірамідальна композиція виконана з незвичайно високою майстерністю. Цей собор створює враження стрімкого руху, спрямованого до неба.



Троїцький собор - абсолютно унікальна пам'ятка, без якої не обходиться жодна хрестоматія з історії вітчизняної архітектури. Це єдиний в українському деревянному зодчестві приклад хрещатого, дев'ятикамерного, дев'ятиглавого храму. Він був побудований народним майстром Яковом Погребняком, який, за переказами, для більшої наочності проектного задуму представив замовникам сплетену з лози модель майбутнього храму (зберігалася до 1812 р., а потім розсипалася). На мідній дошці 1883 р., знайденій під час реставраційних робіт під підлогою, - гравіровка: "Основался впервые 1775-го года". До 1880 р. через вітхість собору виникла потреба у заміні його на новий. 1888 року споруду було перекладено, як свідчать документи, «за старим зразком» за проектом арх. Харманського. Насправді ж собор при цьому було суттєво змінено.

  • Троїцький собор - абсолютно унікальна пам'ятка, без якої не обходиться жодна хрестоматія з історії вітчизняної архітектури. Це єдиний в українському деревянному зодчестві приклад хрещатого, дев'ятикамерного, дев'ятиглавого храму. Він був побудований народним майстром Яковом Погребняком, який, за переказами, для більшої наочності проектного задуму представив замовникам сплетену з лози модель майбутнього храму (зберігалася до 1812 р., а потім розсипалася). На мідній дошці 1883 р., знайденій під час реставраційних робіт під підлогою, - гравіровка: "Основался впервые 1775-го года". До 1880 р. через вітхість собору виникла потреба у заміні його на новий. 1888 року споруду було перекладено, як свідчать документи, «за старим зразком» за проектом арх. Харманського. Насправді ж собор при цьому було суттєво змінено.





Зразок раннього бароко, 17 ст.

  • Зразок раннього бароко, 17 ст.

  • м.Львів



  • Місто Жовква





До наших днів збереглися будинки Лизогубів у Чернігові і Седневі. Вони свідчать про життя еліти українського суспільства. Планування будинку близьке до народного і нагадує “хатину на дві половини ”. В оформленні зовнішніх стін майстерно використовується архітектурна пластика. Вона створює гру світла і тіні на білих стінах.

  • До наших днів збереглися будинки Лизогубів у Чернігові і Седневі. Вони свідчать про життя еліти українського суспільства. Планування будинку близьке до народного і нагадує “хатину на дві половини ”. В оформленні зовнішніх стін майстерно використовується архітектурна пластика. Вона створює гру світла і тіні на білих стінах.















Українське бароко істотно відрізнялося від європейського. В Україні це мистецтво, не порушуючи своїх старих традицій, прагнуло до симетрії в композиції, до гармонії і цілісності. Західне ж бароко позначено динамічністю й асиметричною композицією. Не зважаючи на розходження, в українському мистецтві, як і в європейському, художній образ був спрямований на вираження пафосу. Величі, репрезентативності, а іноді – й парадності.

  • Українське бароко істотно відрізнялося від європейського. В Україні це мистецтво, не порушуючи своїх старих традицій, прагнуло до симетрії в композиції, до гармонії і цілісності. Західне ж бароко позначено динамічністю й асиметричною композицією. Не зважаючи на розходження, в українському мистецтві, як і в європейському, художній образ був спрямований на вираження пафосу. Величі, репрезентативності, а іноді – й парадності.





  • Большак Юлія Миколаївна




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка