Становлення та розвиток теорії непотоплюваності корабля



Сторінка11/11
Дата конвертації15.01.2018
Розмір2.12 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ДОДАТКИ

Додаток А. Словник морських термінів

Автоно́мність корабля́ (судна) (скор. автономність) — тривалість у добах, протягом якої корабель (судно) здатен перебувати в морі, виконуючи поставлені йому завдання, без поповнення запасів питної і технічної води, продовольства і витратних матеріалів, які не стосуються руху, а також без зміни особового складу.

Ватерлі́нія (англ. waterline) — лінія границі дотику спокійної поверхні води з корпусом судна. Також, в теорії корабля ватерлінія (теоретична) — елемент теоретичного креслення: лінія перерізу теоретичної поверхні корпусу судна горизонтальною площиною.

Водотонна́жне судно — термін у теорії корабля, що означає судно (корабель), для якого вся, або більша частина сили підтримання створюється за рахунок виштовхувальної сили води (Архімедових сил).

Головні́ або основні́ ро́зміри корабля́ (судна) — сукупність конструктивних, розрахункових, найбільших та габаритних лінійних розмірів судна[1], що визначаються паралельно до основних координатних площин та характеризують довжину (L), ширину (В),осадку (Т) і висоту борту (Н).

Да́льність пла́вання — одна з основних характеристик корабля.

Дальність плавання визначається, як максимальна відстань, яку може пройти корабель (судно) без дозаправлення паливом і змащувальними матеріалами, а також поповнення запасів котельної води (для пароплавів і паротурбінних кораблів). Визначається на випробуваннях і обчислюється для різних швидкостей, наприклад, для максимальної швидкості, для економічного ходу тощо. Найбільшій дальності плавання відповідає так звана економічна швидкість корабля. Для сучасних великих морських суден становить 15 — 20 тисяч миль.



Дедвейт (англ. Deadweight, скорочено — «DWT») — повна вантажопідйомність судна, сумарна величина ваг змінних вантажів у тоннах, тобто сума ваги всього корисного вантажу, що перевозиться судном, яка характеризує його вантажопідйомність, ваги пального, масла, технічної та питної води, ваги пасажирів з багажем, екіпажу та продовольства.

Дифере́нт су́дна (від лат. differens, родовий відмінок лат. differentis — різниця) — різниця між носовою (Тf) ікормовою (Та) осадками.

Діаметра́льна площина́ — у теорії корабля вертикальна поздовжня площина симетрії теоретичної поверхні корпусу судна[1]. Діаметральна площина проходить через всю довжину судна і поділяє його на дві симетричні частини. Входить у число головних точок, ліній і площин  теоретичного кресленика. Задає напрям для відліку горизонтальних кутів у системі координат, що прив'язана до судна.

Живу́чість су́дна (корабля́) (англ. ship survivability) — здатність морського (річкового) об'єкта у разі пошкодження зберігати свої експлуатаційні та мореплавні якості.

Закон Архімеда

Закон гідростатики та аеростатики, що звучить так: на будь-яке тіло, занурене в рідину або газ, діє виштовхувальна сила, яка дорівнює вазівитисненої даним тілом рідини (газу) і за напрямом протилежна їй і прикладена у центрі мас витісненого об'єму рідини'.



Запас плавучості визначається як процентне відношення об'єму водонепроникних відсіків вище від ватерлінії до загального водонепроникного об'єму. Будь-яке порушення непроникності приводить до зниження запасу плавучості. Для корабля (судна), у якого корпус водонепроникний до головної палуби:

Кабельтов (від нід. kabeltouw — якірний канат) — позасистемна одиниця виміру відстані, що використовується у морській справі. Як одиниця виміру кабельтов став використовуватися унаслідок того, що кабель на судні брався певної, однакової довжини. У кабельтових зазвичай виражається дистанція між кораблями при спільному плаванні флоту, розміщенні його по диспозиції, відстань від корабля до берега та т. п.

  • Міжнародний кабельтов = 1/10 морської милі = 6 кутових секунд меридіану = 185,2 метра.

Керо́ваність су́дна — одна з морехідних якостей судна, що характеризує його здатність рухатись прямолінійно або змінювати напрямок руху за бажанням судноводія.

Крейсерська швидкість — найвигідніша швидкість руху літака, корабля або іншого транспортного засобу, що досягається при найменшій  кілометровій витраті палива.

Метаце́нтр (рос. метацентр; англ. metacenter; нім. Metazentrum n) — точка перетину вертикальної прямої лінії, що проходить через центр плавучості (центр ваги витиснутої судном води), із площиною симетрії цього судна; чим вище знаходиться метацентр над центром вагисудна, тим воно стійкіше.

Метацентри́чна висота́ — це величина перевищення метацентру над центром ваги тіла (судна), що плаває. Чим більший цей параметр, тим вищою є початкова остійність судна.

Мідель судна (рос. мидель судна; англ. beam; нім. Schiffhauptspant m – ширина судна в його максимальному поперечному перерізі.

Морська миля — одиниця вимірювання відстані, вживана в мореплаванні і авіації.

Спочатку морська миля визначалася як довжина дуги меридіана на поверхні земної кулі розміром в одну кутову мінуту. Таким чином, переміщення на одну морську милю уздовж меридіана приблизно відповідає зміні географічних координат на одну мінуту широти.

За сучасним визначенням (з 1929 р.), міжнародна морська миля рівна 1852,3 метрам (точно).

Міжнародна морська миля = 10 кабельтових = 1/3 морської ліги.

Від морської милі походить одиниця швидкості вузол (одна миля за годину).

Непото́плюваність — здатність судна залишатися на плаву і зберігати остійність та деякий запас плавучості при пошкодженні його корпусу і затопленні одного або декількох відсіків; є найважливішим елементом живучості судна.

Оса́дка су́дна (корабля́) (рос. осадка судна; англ. ship draft, ship draught, нім. Tiefgang m des Schiffes) — глибина, на яку судно або плавуча бурова платформа занурюються у воду.

Розрізняють такі види осадки;



  • Носова осадка (Tн) — відстань, яка вимірюється по носовій точці занурення, або біля носової марки.

  • Кормова осадка (Tк) — відстань, яка вимірюється по кормовій точці занурення, або біля кормової марки.

  • Середня осадка — середнє арифметичне значення носової та кормової осадок.

Ості́йність — здатність плавучого засобу протистояти зовнішнім силам, що порушують його рівновагу, і повертатися у вихідне положення рівноваги, коли дія цих сил припиняється. Є однією з основних морехідних якостей плавучого засобу, а також однойменним розділом теорії корабля.

Плаву́чість — здатність тіла втримуватись на поверхні рідини або на певному рівні всередині рідини чи газу. Плавучість тіл пояснюється законом Архімеда.

Плавучість корабля (судна) — здатність судна з вантажем на борту плавати в заданому положенні відносно водної поверхні: одна з найважливіших мореплавних якостей судна. А також,  — розділ теорії корабля, що вивчає плавучість.

Поса́дка су́дна — положення судна відносно поверхні спокійної води, яке визначається осадкою на міделіта кутами крену та диференту чи носовою та кормовою осадками і кутом крену.

Рискання — кутові рухи літального апарата, судна, автомобіля відносно вертикальної осі, а також невеликі зміни курсу праворуч або ліворуч, властиві суднам.

Стійкість плаваючого тіла – здатність плаваючого тіла повернутися до початкового положення після припинення дії сили, яка викликає крен. Умовою стійкої рівноваги є розміщення архімедової сили та сили ваги тіла на одній вертикалі – так званої осі плавання. При відсутності такої умови (вісь плавання не є вертикальною) виникає пара сил, що за певних умов призводить до обертання зануреного повністю тіла.

Тео́рія корабля́ (су́дна) — наука про рівновагу і рух судна та про його морехідні якості: плавучість, остійність і непотоплюваність, ходовість,керованість та помірність хитавиці.

Хитавиця — коливний рух судна відносно положення рівноваги, що здійснюється під впливом зовнішніх збурень. Також, розділ у теорії корабля, що розглядає питання хитавиці та боротьби з нею.

Центр величини (ЦВ) — в теорії корабля - точка приведення сил плавучості, що діють на судно. Відомий також як центр водотоннажності тіла.

Центр величини (ЦВ) — в теорії корабля - точка приведення сил плавучості, що діють на судно. Відомий також як центр водотоннажності тіла.

Швидкість корабля — один з найважливіших тактико-технічних елементів, що виражається відстанню, прохідним кораблем в одиницю часу. Швидкість корабля вимірюється в вузлах (тобто морських милях в годину), кабельтових в хвилину, кілометрах в годину і т. д. Розрізняють декілька видів швидкостей корабля (в залежності від режиму роботи головної енергетичної установки (ГЕУ), умов плавання і способу числення.

Додаток Б. Вчені та корабельні інженери



Леона́рд Е́йлер

(15. 04.1707, Базель, Швейцарія — 07. 09.1783, Санкт-Петербург, Росія)   Швейцарський математик та фізик, який провів більшу частину свого життя в Росії та Німеччині. Ейлер здійснив важливі відкриття в таких різних галузях математики, як математичний аналіз татеорія графів. Він також ввів велику частину сучасної математичної термінології і позначень, зокрема у математичному аналізі, як, наприклад, поняття математичної функції. Ейлер відомий також завдяки своїм роботам в механіці, динаміці рідини,  оптиці та астрономії, інших прикладних науках.



Титульний лист відомого підручника по теорії корабля Л.Ейлера "Корабельна наука або трактат про будову кораблів та керування ними".

В цій праці він виклав основні закони теорії корабля та оригінально використав математичні методи до вивченню морехідних якостей судна.

Книга Ейлера була другим після праці Бугера підручником для кораблебудівників і була в різні часи надрукована в багатьох країнах.





Степан Осипович Макаров

(27.12.1848 (08.01.1849), Миколаїв — 31.03(13.04) 1904, біля Порт-Артура)

Російський флотоводець, океанограф, полярний дослідник, кораблебудівник, віце-адмірал (1896). Засновник теорії непотоплюваності. Загинув 13 квітня 1904 р. на броненосці «Петропавловськ», який підірвався на міні.

Двобаштовий броненосний човен «Русалка»



На палубі броненосного човна «Русалка».

Броненосний човен «Русалка» потонув 7 вересняя 1893 року у Фінській затоці під час дев’ятибального шторму та туману. Загинуло 12 офіцерів та 165 нижніх чинів.





Пам’ятник броненосцю «Русалка» в Талліні.



Науковий доробок С.О. Макарова



Олексій Миколайович Крилов

(3 [15] .08.1863, село Висяга, Сімбірської губернії — 26.10.1945, Ленінград)

Російський та радянський кораблебудівник, механік і математик, академік Петербурзької АН / РАН / АН СРСР (з 1916 р.; член-кореспондент з 1914 р.), генерал флоту (06.12.1916), генерал для особових доручень при морському міністрі Російської імперії (1911), лауреат Сталінської премії (1941), Герой Соціалістичної Праці (1943). Завдяки науковим працям О.М. Крилова теорія непотоплюваності стала складовою частиною загальної «Теорії корабля».



Науковий доробок О.М. Крилова





Іва́н Григо́рович Бу́бнов

(6 [18].01.1872, Нижній Новгород —13.02.1919, Петроград)

Російський корабельний інженер, математик і механік. Науково обґрунтував поділ корпусу судна на водонепроникні відсіки



Костенко Володимир Поліевктович

( 8 (20).09.1881, Великі Будища, Полтавської губ.14.01.1956, ЛенінградРосійський та радянський інженер, учасник битви при Цусімі, демократ — революціонер, один з організаторів суднобудування в СРСР. Першим у світовій практиці застосував теорію непотоплюваності в умовах війни. Завдяки його зусиллям броненосець «Орел», що здобув важкі пошкодження під час бою, не потонув



Броненосець «Орел» під час походу



Броненосець «Орел» після Цусімського бою





Олександр Петрович Фан-дер-Фліт

(29.10(10.11).1870, Петербург — 01.09.1941, Прага)

Інженер і вчений у сфері прикладної механіки. Професор теорії корабля кораблебудівного факультету Петербурзького політехнічного інституту



Шиманський Юліан Олександрович

(5(17) грудня 1883, Ташкент – 11 квітня 1962, Ленінград)



Вчений в області кораблебудування. Академік АН СРСР (1953). Доктор технічних наук. Професор. Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1941). Лауреат Державної премії СРСР (Сталінської, 1941). Автор наукових праць в області будівельної механіки корабля, зокрема «Будівельна механіка підводних човнів» (1948).

1 Неприступність – перший важливий елемент оборонної сили судна, здатність залишатись неушкодженим від дії ворожих ударів.

2 Живучість – другий важливий елемент оборонної сили судна, здатність судна продовжувати бій, маючи пошкодження у різних частинах судна.

3 Непотоплюваність – здатність корабля залишатись на плаву, маючи підводні ушкодження і пробоїни. Це якість, плоди вдосконалення якої можуть бути оцінені тільки під час бою.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка