Становлення сільськогосподарських дорадчих служб в україні



Сторінка1/7
Дата конвертації26.12.2017
Розмір1.55 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7

В цьому розділі ми пропонуємо матеріали книги „Сільськогосподарське становлення дорадчих служб в Україні”



СТАНОВЛЕННЯ




СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ




ДОРАДЧИХ СЛУЖБ В УКРАЇНІ

За редакцією Романа Шмідта

Упорядники: Ігор Кравченко та Юрій Кухарук

Київ 2002

Формування мережі сільськогосподарських дорадчих служб в Україні є пріоритетним напрямком державної аграрної політики, відповідно до статті 2 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років", прийня­того Верховною Радою України у січні 2001 року.

Це обумовлено кардинальними змінами в аграрному секторі економіки України, що відбулися за останні роки в процесі здійснення аграрної реформи. Особливого розвитку вони набули з прийняттям Указу Президента України від 3 грудня 1999 року "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки", в результаті реалізації якого реформовано колективні сільськогосподарські підприємства. На їх базі, відповідно до вимог чинного законодавства України, створено близько 15,3 ти­сяч господарств, заснованих на засадах приватної власності на землю і майно: приватні підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю та інші, які разом з 43 тисячі фермерських та 12,8 мільйона особистих селянських господарств заклали інституційну основу приватного господарювання на селі.

Новостворені підприємства та селянські господарства зіткнулися з певними пробле­мами в сучасних умовах функціонування в ринковому середовищі. Вони потребують пе­редових знань з аграрного менеджменту та маркетингу, передових технологій у сільсько­му господарстві. І тому їх попит на ці послуги сприяв виникненню ініціативі щодо ство­рення дорадчих осередків в Україні.

На початку 90-х років у смт. Заліщики Тернопільської області Йосипом Децовським бу­ло створено один з перших центрів інформаційного забезпечення фермерів. У 1995 році було залучено проект технічної допомоги програми ТАСІЗ Європейського Союзу ство­рення аграрної дорадчої служби у Львівській області. З 1998 року проект розпочав діяльність і в 2000 році його було визначено найуспішнішим проектом серед проектів програми ТАСІЗ в Україні. Починаючи з червня 2000 року Львівська аграрна дорадча служба з центральним офісом у Львові та 5 районними офісами у Буську, Городку, Дро­гобичі, Стрию, Кам'янці-Бузькій розпочала свою діяльність. Сільськогосподарські товаро­виробники Львівщини високо оцінили роботу дорадчої служби і нині їм важко уявити своє ефективне функціонування без консультацій, демонстрацій та інформаційного забезпе­чення, що надає дорадча служба.

У 1995 році проекти технічної допомоги Уряду Великобританії продовжили Ідею фор­мування дорадництва в Україні. В рамках технічної допомоги у Донецьку був створений інформаційно-консультаційний центр з реформування КСП і приватизації землі. В 1998 році на базі цього центру продовжило роботу державне підприємство координаційний центр "ДонецькАгроРеформа", в тому ж році розпочався новий проект Уряду Великобри­танії "Служба підтримки сільських підприємців", які у 2000 році стали основою для ство­рення дорадчої служби "Донецькагроконсалт". Сьогодні "Донецькагроконсалт" - це това­риство з обмеженою відповідальністю з п'ятьма районними дорадчими офісами, яке ефективно надає дорадчі послуги в тому числі платні.

В Одеській області технічна допомога Уряду Великобританії розпочала свою діяльність з травня 1996 року в рамках проект реорганізації великих сільськогосподарсь­ких підприємств, крім консультацій щодо реформування КСП та реорганізації виробничої структури підприємств надавались консультації з агробізнес-менеджменту, бізнес-плану­вання, економічного аналізу. Пізніше, 1 грудня 1998 року, на базі проекту було створене приватне підприємство "Консалтагро", яке здійснювало проект технічної допомоги Міністерства Великобританії у справах міжнародного розвитку (ОРЮ) в Одеській області "Проект підтримки сільськогосподарських підприємств та сільського населення". Нині ПП "Консалтагро" укомплектовано висококваліфікованими спеціалістами, які надають кон­сультації з питань організації агропромислового виробництва, передових технологій сільського господарства, вирішення питань соціальної інфраструктури села та надають ринкову інформацію сільського господарства.

Починаючи з 2002 року Міністерство Великобританії у справах міжнародного розвит­ку розпочало новий проект технічної допомоги "Програма підвищення рівня життя сільського населення" в якому ключове місце займає розвиток дорадчих служб у До­нецькій, Київській та Одеській областях.

Ідея створення дорадчої служби у Вінницькій області виникла у 1996 році, яку підтри­мав Університет штату Луїзіана і в жовтні 1998 року було розпочато проект технічної до­помоги Агентства з міжнародного розвитку США (ІІЗАЮ) з створення Центру навчання та підтримки приватних сільгосптоваровиробників. Сьогодні за підтримки цього проекту у Вінницькій області створені дорадчі осередки з консультантами у кожному районі. ЦЗАЮ поширило свою діяльність та досвід Вінниці щодо створення дорадчих служб на Хмель­ницьку та Черкаську області.

В рамках адміністративної реформи у грудні 1999 року Указом Президента України "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" було утворено Міністерство аграрної політики України, в структурі якого було створено управління сільськогосподарських дорадчих служб на яке покладено функції з координації становлення та розвитку сільськогосподарських дорадчих служб в Україні, їх законодавчого та нормативно-правового забезпечення.

На сьогодні міністерством розроблено проект Закону України "Про сільськогоспо­дарську дорадчу діяльність", який схвалений на засіданні Уряду України та знаходиться на розгляді у Верховній Раді України.

Головною метою прийняття Закону України "Про сільськогосподарську дорадчу діяльність" є врегулювання відносин, пов'язаних з сільськогосподарською дорадчою діяльністю та створення умов для розбудови системи сільськогосподарських дорадчих служб в Україні.

Проект Закону передбачає державну підтримку сільськогосподарської дорадчої діяльності шляхом фінансування виключно соціально-необхідних послуг, перелік яких бу­де визначатись програмою сільськогосподарської дорадчої діяльності.

Соціально-необхідні дорадчі послуги, це ті послуги, які в даний момент розвитку сільського господарства є нерентабельними в силу певних причин, Їх не можна знайти на ринку дорадчих послуг, але Держава зацікавлена в тому, щоб сільськогосподарські това­ровиробники та сільське населення отримувало їх, що сприятиме збільшенню доходів сільського населення та розвитку сільської місцевості. Це стосується:

• висвітлення загальної інформації через підготовку та трансляцію відео, аудіосюжетів а також через випуск брошур, інформаційних листків, бюлетенів тощо;

• навчання сільського населення шляхом проведення семінарів, тренінгів, днів поля з різних питань технологічного, економічного, юридичного, організаційного характеру;

• втілення програм для розвитку дітей та молоді села тощо.

Прикладом соціально-необхідних дорадчих послуг може бути: інформація про аграр­ну політику Держави; допомога в створені кредитних спілок, обслуговуючих кооперативів, сільськогосподарських оптових ринків; створення третейських судів; підтримка несільськогосподарських видів бізнесу на селі (зелений туризм, ремесло, сфера обслу­говування тощо); створення та експлуатація громадських пасовищ.

Все це сприятиме вирішенню проблем зайнятості сільського населення. Характер соціально-необхідних дорадчих послуг може змінюватись в залежності від розвитку сільського господарства та суспільства.




Надання комерційних дорадчих послуг, які забезпечують додатковий прибуток або економію затрат конкретного об'єкту сільськогосподарської дорадчої діяльності, здійсню­ватиметься за рахунок замовника.

Сільськогосподарські дорадчі служби з одного боку допомагатимуть сільським това­ровиробникам прибуткове вести бізнес, а з іншого боку сприятимуть здійсненню держав­ної аграрної політики, ефективному розвитку аграрного сектора економіки, процесам інтеграції науки у виробництво, підвищенню рівня життя сільського населення.

Елементи дорадчої діяльності вже практично реалізуються Кримським державним аг­рарним навчально-консультаційним центром та проектами міжнародної технічної допо­моги, донорами яких є Європейський союз (Луганська, Миколаївська, Чернігівська об­ласті, а також Український координаційний і навчальний центр у Києві), Агентство США з міжнародного розвитку (Вінницька, Черкаська та Хмельницька області), Міністерство Ве­ликобританії з міжнародного розвитку (Донецька, Одеська, Київська області). Принципо­во погоджено концепцію проектів зі створення дорадчих служб з Урядом Канади (Во­линська, Дніпропетровська, Рівненська, Сумська області) та Урядом Данії (Тернопільська область). Сподіваємось, що ці проекти незабаром розпочнуться. Ведуться переговори з Урядом Німеччини про поширення технічної допомоги по створенню дорадчих служб у Кіровоградській та Полтавській області, а також з Урядом Голландії - у Житомирській об­ласті.

Крім того в Україні вже функціонують незалежні сільськогосподарські дорадчі служби створені за підтримки проектів міжнародної технічної допомоги. Це Львівська аграрна дорадча служба, Інформаційно-консультаційний центр "Агро-Таврія" в Мелітополі.

Таким чином зроблено вже чимало, але ще більше необхідно зробити. По-перше, це розробка необхідних законодавчих та нормативно-правових актів, які б сприяли розвит­ку сільськогосподарських дорадчих служб. По-друге, це кадрове забезпечення дорадчих служб професіоналами, дорадниками за покликанням. По-третє - державна підтримка соціально-необхідних дорадчих послуг. По-четверте ефективна координація всіх зусиль, як моральних так і матеріальних.

Сподіваюсь, що регіональний досвід функціонування дорадчих служб, представле­ний у цьому збірнику статей, стане поштовхом до створення ініціативних груп зі створен­ня дорадчих служб у районах та областях України, а також гарним методичним забезпе­ченням.



Роман Шмідт,

Заступник Державного секретаря Міністерства

аграрної політики України

РОЛЬ ПРОГРАМИ ТАСІС ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У СТАНОВЛЕННІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ДОРАДЧИХ СЛУЖБ В УКРАЇНІ

Ноел МакКормак, керівник проекту Програми ТА СІ 8, "Підтримка

у створенні трьох нових центрів підтримки приватних господарств в Україні",

Михайло Капштик, експерт з розробки програм,

Юрій Кухарук, перший директор Українського координаційного і навчального

центру

Реформи в аграрному секторі економіки України покликані не тільки змінити відноси­ни власності на селі, але й створити сприятливі умови для прибуткової діяльності приватних господарів, збільшення доходів сільського населення цієї мети можна до­сягти через підвищення рівня знань та практичних навичок сільгосптоваровиробників, вирішення проблем зайнятості людей та формування необхідної ринкової інфраструкту­ри у сільській місцевості, що допомогло б приватним господарям вільно почуватися в рин­кових умовах.

Одним із напрямків державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників та жи­телів сільської місцевості, як свідчить досвід розвинутих країн, є діяльність сільськогоспо­дарських дорадчих служб. Очевидно, що потреба у створенні подібних структур є і в Україні.

Програма ТАСІС Європейського Союзу відіграла і продовжує відігравати важливу роль у становленні мережі сільськогосподарських дорадчих служб в Україні. Ще у 1998 році завдяки проекту програми ТАСІС "Післяприватизаційна підтримка сільського госпо­дарства і дорадча служба" було створено Львівську аграрну дорадчу службу, закладено сучасну матеріально-технічну базу та підготовлено висококваліфікованих експертів-рад­ників як для центрального офісу служби у Львові, так і регіональних відділень у п'яти рай­онах області.. Завдяки чотирьохрічному досвіду діяльності ця служба зарекомендувала себе з найкращого боку, вона користується значним авторитетом як серед жителів села, так і владних структур.

Послідовно реалізуючи стратегію, направлену на розвиток дорадництва в Україні, Європейська Комісія прийняла рішення поширити досвід напрацьований у Львові в інших областях України. Із 2001 року в рамках програми ТАСІС розпочалося здійснення нового проекту "Підтримка створенню трьох центрів підтримки приватних господарств". Головна мета проекту - сприяти процесу реформування сільського господарства через покращання економічної ситуації та підвищення рівня прибутковості приватних госпо­дарств та ефективності агропромислових підприємств України.

Для досягнення вказаної мети здійснюються заходи щодо покращання доступу при­ватних господарств та сільських жителів до високоякісних дорадчих послуг шляхом по­дальшого розвитку мережі дорадчих служб на регіональному, обласному та національ­ному рівнях. Дорадчі служби (центри підтримки приватних господарств) створено у Чернігівській, Луганській/та Миколаївській областях. Вони покликані надавати самі і ор­ганізовувати партнерів дослідницьких та освітніх закладів надавати послуги приватним господарствам і відповідним підприємствам агроіндустрії.

Особливістю проекту є те, що він передбачає підтримку дорадчої діяльності не тільки на регіональному рівні, але й створення та підтримку національного компонен­та. Для координації діяльності, обміну дорадчими матеріалами, організації навчання спеціалістів дорадчих служб створено Український координаційний і навчальний центр (УКНЦ).

УКРАЇНСЬКИЙ КООРДИНАЦІЙНИЙ І НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР

Ноел МакКормак, керівник проекту Програми ТАС18,

Михайло Капштик, експерт з розробки програм,

Юрій Кухарук, перший директор Українського координаційного

і навчального центру

Український координаційний і навчальний центр (УКНЦ) було створено в рамках проекту програми ТАСІС Європейського Союзу "Підтримка створенню трьох нових центрів підтримки приватних господарств в Україні". Метою УКНЦ є сприяння роз­витку мережі сільськогосподарських дорадчих служб в Україні, створених як у рамках да­ного проекту (Чернігів, Луганськ, Миколаїв), так і іншими юридичними і фізичними особа­ми, а також іншими донорськими програмами.

УКНЦ працюватиме над розробкою стратегії та методології діяльності мережі дорад­чих служб в Україні, координацією їх діяльності, організацією навчання для постійного підвищення кваліфікації відповідного персоналу, формуванням спільної бази даних з аг­робізнес-менеджменту та бухгалтерського обліку, систем контролю та оцінки для госпо­дарств-клієнтів тощо.

В рамках Центру планується організувати обмін навчальними матеріалами, узгоджен­ня та координацію робочих програм, розробку на цій основі спільної для мережі дорад­чих служб робочої програми. Вона складатиметься з робочих програм різних сільського­сподарських дорадчих служб, центрів підтримки приватних господарств, включаючи і національний компонент, який доповнюватиме та підтримуватиме місцеві програми діяльності. Національний компонент визначатиме загальнонаціональні цілі мережі у світлі державної аграрної політики щодо розвитку сільського господарства та сільської місцевості, а також визначатиме та впроваджуватиме заходи на національному рівні сто­совно підтримки регіональних робочих програм.

Спільна програма має стати підґрунтям для майбутнього бюджетного фінансування соціально-корисних послуг, які надаватимуться дорадчими службами.

УКНЦ ставить своїм завданням взаємодію з органами державної влади на національ­ному рівні, які відповідають за формування національної аграрної політики. Це необхідно як для того, щоб сприяти виробленню такої національної аграрної політики, яка б задо­вольняла потреби сільськогосподарських товаровиробників та сільських громад, а також сприяла б становленню та розвитку дорадчих служб.

Завданням УКНЦ є також аналіз існуючих матеріалів та інформації, визначення вимог мережі сільськогосподарських дорадчих служб до них, розробка у співпраці з іншими до­норськими організаціями матеріалів та інформації, що не вистачає та забезпечення до­ступу до них на національному рівні.

В рамках реалізації проекту велика увага приділяється навчанню експертів-радників регіональних дорадчих служб. Навчальна програма, розроблена УНКЦ, передбачає про­ведення 13 одно- двотижневих навчальних курсів та семінарів. Заняття проводять досвідчені фахівці - експерти з проблем організації дорадчої діяльності, агробізнесменеджменту та маркетингу. Згідно програми вже проведено дев'ять навчальних курсів.

28 січня -1 лютого 2002 року відбувся семінар на тему "Поєднання національної аг­рарної політики і зусиль дорадчих служб в областях для задоволення потреб госпо­дарств". Він був призначений для директорів існуючих в Україні дорадчих служб, центрів підтримки приватних господарств, представників керівництва закладів науки та освіти, органів влади, громадських організацій виробників сільськогосподарської продукції та пе­реробної промисловості.

Основна мета семінару полягала у необхідності визначення шляхів для покращання робочих програм діяльності дорадчих служб та ознайомлення представників інших ор­ганізацій з потребами господарств для об'єднання їх зусиль Із зусиллями дорадчих служб. Увагу було зосереджено на необхідності аналізу і ознайомлення з :

• основними напрямками розвитку сільського господарства та сільської місцевості в наступні три-п'ять років з точки зору Уряду, агропромисловості, асоціації фермерів 1 зем­левласників України і Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств, науко­во-дослідних 1 освітніх установ, експертів донорських програм,

• поглядами громадських організацій виробників сільськогосподарської продукції на політику уряду і їх пропозиціями для розвитку сектору сільського господарства і дорадчих служб:

• поглядами представників агропромисловості на політику уряду 1 їх пропозиціями для розвитку сектору агропромисловості та завдання для дорадчих служб.

Перед учасниками семінару виступили Віце-прем'єр-міністр України Л.П.Козаченко. заступник Державного секретаря Мінагрополітики Р.М.Шмідт, представники секретаріату Координаційної ради з питань аграрної політики при Кабінеті Міністрів України, громадсь­ких організацій (Асоціації фермерів та землевласників України, Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств, Ліги виробників харчової продукції). Були також при­сутні зацікавлені представники донорів, зарубіжні експерти.

18-22 лютого 2002 року був проведений навчальний семінар "Покращання у менеджменті і ви­робництві продукції рослинництва і тваринництва в господарствах, орієнтовані на ринок". Завданням семінару було навчити учасників визначати ринкові потреби щодо типу, якості, кількості та своєчас­ності виробництва тієї чи іншої сільськогосподарської продукції, а також допомагати сільськогоспо­дарським товаровиробникам та переробним підприємствам впроваджувати покращання у вироб­ництві та менеджменті, необхідні для задоволення потреб ринку.

Налагодження співпраці між виробниками та переробниками сільськогосподарської продукції було ключовою ідеєю, оскільки переробна промисловість є ринком для про­дукції сільськогосподарських підприємств. У той же час переробники зацікавлені у стабільному забезпеченні своїх потужностей достатньою кількістю сировини. Не секрет, що на ринку у кращій ситуації знаходяться переробники, ніж виробники.

Для підготовки і проведення навчальних курсів і семінарів активно залучаються досвідчені фахівці з регіональних дорадчих служб. Такий підхід, направлений на співпра­цю з регіонами, є принциповим у діяльності УКНЦ.

УКНЦ підтримує ініціативу дорадчих служб / центрів підтримки сільського населення та приватних господарств щодо створення Асоціації працівників сільськогосподарських дорадчих служб у формі неприбуткової громадської організації. Асоціація покликана сприяти розвитку сільського господарства та сільських громад в Україні, об'єднувати та координувати зусилля сільськогосподарських дорадчих служб та окремих радників, відстоювати їх інтереси перед органами державної влади та налагоджувати міжнародне співробітництво в цій сфері.



ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДОРАДЧОЇ

СЛУЖБИ В ЛУГАНСЬКІЙ, МИКОЛАЇВСЬКІЙ ТА ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ ЗА СПРИЯННЯ ПРОГРАМИ ТАСІС ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Олексій Кочетков, директор Луганського Центру підтримки приватних

сільськогосподарських господарств,

Ігор Потриваєв, директор Миколаївського Центру підтримки приватних

сільськогосподарських господарств,

Юрій Бакун, директор Луганського Центру підтримки приватних

сільськогосподарських господарств.

Розвиток аграрної дорадчої служби на Луганщині започатковано зі створення Цент­ру підтримки приватних сільськогосподарських господарств (ЦППГ). Головним за­вданням його є сприяти підвищенню життєвого рівня сільських жителів, збільшен­ня ефективності сільськогосподарського виробництва, підприємств переробної промис­ловості та агробізнесу у Луганській області шляхом допомоги у налагодженні партнерсь­ких зв'язків між ними і надання якісних послуг у формі семінарів, тренінгів, Днів Поля та ферми, порад, спрямованих на вирішення існуючих проблем. Допомога надається спеціалістам господарств усіх існуючих у області форм: крупних реформованих на при­ватній основі сільськогосподарських підприємств, приватним фермерам і власникам осо­бистих підсобних господарств.

На сучасному етапі завдяки технічної допомоги Європейського Союзу в рамках про­екту ТАСІС створено та облаштовано центральний офіс ЦППГ у Луганську, підготовлено в рамках навчальної програми Проекту 5 експертів-радників. Ставиться завдання роз­витку 3 регіональних центрі, створення ефективної, добре керованої, частково самоокуп­ної дорадчої служби, спрямованої на підтримку приватних сільськогосподарських підприємств.

Регіональні особливості створення аграрної дорадчої служби у Луганській області обумовлюють­ся незвичайністю умов ведення сільського господарства порівняно з більшістю інших областей Ук­раїни, а також дуже низькою питомою часткою сільського населення в регіоні.

Всебічне дослідження діяльності підприємств аграрного сектора дозволило визначи­ти основні проблеми сільськогосподарських товаровиробників області та завдання, на вирішенні яких буде сконцентровано увагу спеціалістів-радників Луганського ЦППГ:


  • підвищення прибутковості галузі рослинництва за рахунок впровадження науково-обґрунтованих технологій вирощування с/г. культур

  • • витворення галузі скотарства за рахунок поліпшення сепекційно-племінної роботи

  • •підвищення прибутковості галузі свинарстваі птахівництва у приватних господар­ствах та на особистих подвір'ях

  • • раціоналізація використання виробничого потенціалу підприємств та фінансових ресурсів

  • • подальший розвиток маркетингових систем в особистих підсобних господарствах

  • • забезпечення переробних підприємств консультаційними послугами

  • • розвиток інфраструктури аграрного ринку

  • • покращання інформованості виробників щодо ринків збуту продукції і постачаль­ників засобів виробництва

  • • забезпечення переробних підприємств сировиною

  • • збут продукції приватними сільськогосподарськими виробниками

  • • надання необхідних знань з маркетингу і методики проведення маркетингових досліджень

  • • пошук інвесторів та інвестицій у сільськогосподарське виробництво

  • • підвищення рівня виробництва продукції і розвиток власної торгівлі в сільському господарстві

  • • надання консультаційних послуг з бухгалтерського обліку та оподаткування Миколаївський Центр підтримки приватних господарств був створений за допомогою

  • програми ТАСІС Європейського Союзу. Свою роботу Центр розпочав з 1 квітня 2001 року

Мета Центру - підвищення доходів населення через збільшення прибутковості та по­кращення виробничих показників сільськогосподарських підприємств. При Центрі працю­ють три регіональні офіси: в Новобузькому, Вознесенському та Первомайському райо­нах. Спеціалістами Центрального офісу та трьох регіональних відділень охоплено май­же всю Миколаївську область.

Спеціалістами центрального та регіонального офісів надаються послуги з тех­нологічних проблем у рослинництві та тваринництві, агробізнес-менеджменту, пи­тань бухобліку та оподаткування, агробізнесу, маркетингу та інформаційних тех­нологій. Методами роботи Центру з клієнтами є індивідуальна робота, проведен­ня конференцій, семінарів, навчальних курсів, демонстраційних показів, днів По­ля та ферми.

Протягом минулого року Центром проведено ряд організаційних заходів. Серед них День Поля у Баштанському районі, на якому була розглянута актуальна проблема якісної підготовки ґрунту під посів озимих культур. Слід зазначити, що цей захід відвідало понад 50 фермерів. Учасникам зібрання на практиці було показано різні методи підготовки ґрунту та способи внесення мінеральних добрив.

Центром впроваджується також практика організації дискусійних груп. Це групи, де об'єднуються люди за однаковими інтересами і обговорюють найбільш цікаві та потрібні проблеми. Мета створення таких груп - це обмін та поширення досвіду. Таку групу, на­приклад, створено у Баштанському районі. На засіданні дискусійної групи розглядали­ся питання по маркетингу зернових культур, захисту посівів у осінньо-зимовий період. Зараз проводиться робота по створенню таких груп в Новоодеському та Березанському районах.

На прохання Баштанської районної асоціації фермерів спеціалістами Центру прове­дено дводенний семінар-навчання з бухгалтерського обліку, де набули знань по веденню бухгалтерського обліку 14 фермерів району.

Центр співпрацює з Миколаївською державною аграрною академією в частині підви­щення кваліфікації спеціалістів сільського господарства. Так, нещодавно був проведе­ний семінар по впровадженню управлінського обліку в галузі свинарства, який відвідали 15 спеціалістів з великих реформованих господарств.

Спеціалістами Центру проведена велика робота в Єланецькому районі щодо налаго­дження зв'язків між Баштанським сирзаводом та сільськими громадами через ор­ганізацію пунктів збору молока. В цьому заході задіяно понад 60 селянських дворів.

Окрім того, центром проводиться збір інформації щодо ринків збуту сільськогоспо­дарської продукції, а також джерел постачання техніки, паливно-мастильних матеріалів, добрив, засобів захисту рослин та інших необхідних матеріально-технічних ресурсів. Зібрана інформація концентрується у інформаційних листах та бюлетенях, які розповсю­джуються клієнтам Центру.

Слід зазначити, що для більш ефективного використання свого потенціалу, а також кращого задоволення потреб сільськогосподарських товаровиробників, спеціалісти Цен­тру налагоджують партнерські зв'язки з обласною та районними адміністраціями, Рада­ми народних депутатів, органами управління сільським господарством. У цьому контексті доречно зазначити, що Центром разом з головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрації проведено семінар по складанню річної звітності для головних бухгалтерів відповідних районних управлінь. На основі цього семінару го­ловні бухгалтери провели семінари з бухгалтерами великих реформованих господарств. Один з таких семінарів був організований Центром у Новоодеському районі. Там навча­лися головні бухгалтери з 17 господарств.

У цьому ж районі спеціалістами Центру проведено семінар по застосуванню засобів захисту рослин, який відвідали представники з 20 реформованих господарств. Вони от­римали достатньо корисну інформацію щодо способів застосування засобів захисту рос­лин та ринків Їх придбання.

Необхідно відмітити, що робоча програма Центру, згідно з якою він працює, була складена внаслідок аналізу потреб виробників с/г. продукції і спрямована на їх задово­лення. Вона є цілком узгодженою на відповідному засіданні із координаційної Ради, до складу якої увійшли представники від усіх названих раніше партнерських організацій.

На даний час Центр має 70 клієнтів. Це небагато, але це тільки початок. Радники Цен­тру мають надію, що в майбутньому після проходження курсів навчання в Українському Координаційному і Навчальному Центрі та після набуття певного досвіду Миколаївський ЦППГ стане тою дорадчою службою, яка буде вкрай необхідною сільськогосподарським товаровиробникам області.

Чернігівський Центр підтримки приватних господарств створено на початку 2001 року в рамках проекту Програми ТАСІС "Підтримка створенню трьох нових центрів підтримки приватних господарств". Головна мета - сприяти прибутковому розвитку аграрного секто­ру області шляхом надання інформаційно-консультаційної та технологічної підтримки, навчання та надання послуг в організації виробництва усім типам сільськогосподарських товаровиробників, надання допомоги в становленні та розвитку регіональних офісів.

Робота центру з початку заснування базується на вивченні проблем сільгосптоваро-виробників, а потім на пошуках ефективних шляхів їх вирішення. Центр є незалежною структурою, яка працює із сільськогосподарськими товаровиробниками і для них. Вихо­дячи з цього, стосунки між ними базуються на добровільних, партнерських засадах. Для цього на перших етапах роботи спеціалісти Центру відвідали близько 55 господарств різних форм власності. Пріоритетом в діяльності дорадчої служби є підтримання двосто­роннього зв'язку, а робота здійснюється у відповідності до запитів клієнтів, які сформо­вані здебільшого згідно із спеціалізацією області в галузі рослинництва та тваринництва.

Специфіка області поляпає в тому, що на сьогоднішній день в ній найбільшу питому частку се­ред с/г. підприємств (75% загальної площі угодь) складають крупнотоварні сільськогосподарські підприємства. Лише 2% загальної площі належить селянсько-фермерських господарствам. Усього в області працює 475 СФГ Значну частку (23% загальної площі) займають присадибні ділянки.

На даний час у центральному відділенні працює п'ять спеціалістів. Це радники з рос­линництва, тваринництва, з бухгалтерського обліку та оподаткування, спеціаліст з інфор­маційних технологій та зв'язків з громадськістю, радник з маркетингу.

Для організації дієвої і ефективної дорадчої служби на території області планується ство­рити регіональні відділення ЦППГ та проведення навчальних курсів для радників. На даний час в рамках проекту заплановано відкриття трьох регіональних офісів, які будуть розміщува­тись у містах Прилуки та Ніжин, а також в смт. Сосниця, що дасть змогу охопити дорадчими по­слугами всю територію області. В регіональних офісах буде два спеціалісти - з рослинництва та агробізнес-менеджменту і з тваринництва та агробізнес-менеджменту. Розміщуватись вони будуть в приміщеннях районних управлінь сільського господарства та продовольства.

На даному етапі дорадчою службою визначено два найважливіші напрямки роботи на поточний рік:

• робота з безпосередніми клієнтами (особисті підсобні та фермерські господарства, великі реструюуризовані сільськогосподарські підприємства, підприємства агробізнесу);

• навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів районних офісів

На основі проблемних питань, визначених кожному спеціалісту, розроблено план ро­боти центру на рік, у якому відображено специфічні та загальні завдання по роботі в то­му чи іншому напрямку (консультації, семінари, випуск інформаційних листів та бюле­тенів, демонстрації). В галузі рослинництва наголос зроблено на галузь картоплярства та зернових колосових культур, у тваринництві - на відродження м'ясного скотарства, розвиток молочної галузі у СФГ та свинарства.

Важливим напрямком є також адаптування наукової інформації у відповідності із по­требами товаровиробників та підприємств агробізнесу. Впровадження обліку для потреб менеджменту, що допоможе господарствам уникнути помилок ще на папері, дозволить підвищити ефективність їх виробництва. Важливим аспектом є також інформування та допомога клієнтам з питань бухгалтерського обліку та оподаткування.

З метою ефективної підтримки діяльності господарств служба сприяє створенню мар­кетингових груп із залученням переробних підприємств області. Для більш широкого за­лучення інвестицій в аграрний сектор служба надає комерційні послуги в розробці бізнес-планів та проведенні маркетингових досліджень. В плані соціальних програм для сільської місцевості передбачено сприяння розвитку альтернативного бізнесу. Для роз­ширення переліку дорадчих послуг на контрактній основі залучаються юристи.
СПРИЯННЯ ЛЬВІВСЬКОЮ АГРАРНОЮ ДОРАДЧОЮ СЛУЖБОЮ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ У ПОСТПРИВАТИЗАЦІЙНИЙ ПЕРІОД НА ЛЬВІВЩИНІ.

Іван Паньків, директор Львівської аграрної дорадчої служби Володимир Петрунів, Микола Шпек, спеціалісти Львівської аграрної до­радчої служби

В наслідок проведення аграрних реформ, які розпочалися на Львівщині ще в 1992 році, відбулися значні зміни у формі господарювання, юридичній формі, розмірах та спеціалізації господарств, фінансовому стані та рівні прибутковості аграрного бізнесу. Сьогодні в області функціонують близько 700 реформованих господарств, понад 1180 селянських (фермерських) господарств і 61900 особистих підсобних господарств селян, які вийшли з господарств з своєю земельною часткою (паєм). Серед населення області власниками земельних часток (паїв) стали 358585 жителів Львівщини.

За цей період значно змінилися і ринкові відносини між виробниками та переробни­ками і споживачами сільськогосподарської продукції, постачальниками засобів вироб­ництва, сільськогосподарської техніки та іншими партнерами. Внаслідок насичення або нестачі на ринку окремих сільськогосподарських товарів, змінилися ціни на них та при­бутковість їх виробництва.

Значна частина сільського населення області, яка раніше працювала в колгоспах та інших господарствах, стала надлишковою робочою силою в приватних господарствах, які не можуть платити зарплату їм лише за те, що вони повинні десь працювати.

В таких умовах виробник змушений самотужки виживати та пристосовуватись до си­туації.

З 1998 року в межах проекту Програми ТАСІЗ на Львівщині створювалася, а з червня 2000 року почала самостійно функціонувати Львівська аграрна дорадча служба, метою якої є сприяння прибутковому розвитку сільського господарства та підвищення рівня жит­тя сільського населення. За 2,5 роки 15 радників ЛАДС, які мали професійну вищу освіта та певний виробничий досвід, пройшли навчання дорадчої діяльності у досвідчених фахівців з Великобританії (компанія АОАЗ) та на практиці побачили, як працюють їх коле­ги у Англії та Польщі. Нашими партнерами у навчанні та конкретній роботі були і сьогодні є науковці та викладачі Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН, Інституту біології тварин УААН, Львівського державного аграрного університету ЛАДС має хороші відносини та підтримку від обласної влади та районних керівників. Виконання Програми ЛАДС фінансується з обласного бюджету. Постійна співпраця ЛАДС з аграрною палатою, кредитною спілкою, центром приватизації та аграрної реформи, агентством з агробізнесу та маркетингу дозволяють відповідати на проблеми та запити наших клієнтів та партнерів.

Сьогодні ЛАДС має свої офіси у 5 районах області та Львові. Ведеться робота над створенням до кінця 2002 року ще 5 районних відділень, а Львівська обласна державна адміністрація має намір в цьому році створити дорадчі служби у всіх районах області.

За 2001 рік послугами ЛАДС скористалися понад 600 господарств Львівщини, з яких більшість фермерські господарства.

До послуг, які надаються нашим клієнтам належать:

Консультування в господарствах, офісах та по телефону,

• Участь у практичних семінарах, демонстраціях, навчальних курсах,

• Розробка бізнес-планів та технологічних карт.

• Ведення бухгалтерського обліку,

• Надання інформації.

Радники ЛАДС часто виїжджають в господарства і безпосередньо на полях та в фер­мах надають консультативну допомогу своїм клієнтам, допомагають налагодити контак­ти з закупівельниками вирощеної у господарствах продукції та постачальниками добрив, засобів захисту, палива, комбікормів, преміксів. Вони навіть у вихідні та святкові дні зустрічаються з жителями сіл на семінарах. Адже у Львівщині близько 95 % сільськогос­подарської продукції виробляється в особистих підсобних господарствах селян. Вони по­требують інформації про те,

• Як виростити вищі врожаї картоплі та пшениці,

• Як за 4-5 місяців відгодувати з меншими затратами свиню,

• За рахунок чого можна підвищити продуктивність та прибутковість утримання корови,

• Які культури доцільно вирощувати на їхній землі,

• Яку сівозміну запровадити на власній землі,

• Де найвигідніше продати вирощену продукцію.

Серед постійних клієнтів радників є ті, хто сьогодні вирощує за рік в ОПГ до 50 сви­ней, 40 т картоплі, 40 т овочів, утримує до 3000 курей-несучок, 5-10 корів. Це забезпечує їхнім сім'ям виробляти продукції на 15-30 тисяч гривень за рік.

Від радників ЛАДС можна взнати як та де скористатися кредитом та фінансовою підтримкою.

Крім демонстраційних показів у Львівщині, ЛАДС організовує для своїх клієнтів на­вчальні поїздки в інші області України та сусідню Польщу, з дорадчими службами якої має хороші партнерські відносини.

Важливим аспектом діяльності ЛАДС є розвиток сільських громад та територій. Тому ми співпрацюємо з сільськими головами над проблемами, які сьогодні турбують населен­ня, розробляємо програми розвитку, проводимо навчання з залученням спеціалістів з соціальних питань, юристів, психологів. При цьому специфічність такої роботи є особли­вою у різних регіонах області та може бути відмінною навіть в межах одного району.

Враховуючи низьку можливість зайнятості сільського населення у промисловому ви­робництві міст і відсутність несільськогосподарських бізнесів на селі, ЛАДС проводить навчання серед зацікавлених осіб створення та функціонування малих бізнесів у селах. В 6 села області сьогодні працює 19 бізнесів, які ремонтують автомобілі, торгують това­рами, шиють ковдри та подушки, займаються стрижкою, випічкою хліба та іншим.

На перспективу ЛАДС має намір розвивати сільський туризм, клуби сільської молоді, жінок та за інтересами у селах.

У 2001-2002 році ЛАДС передає свій досвід центрам підтримки приватних госпо­дарств на Чернігівщині, Луганщині, Миколаївщині та інших регіонах і вивчає та викорис­товує досвід дорадчих служб у Вінниці, Мелітополі, Донецьку. Проте для розвитку дорадництва в Україні необхідно якомога швидше прийняти закон про дорадчі служби та вирішення фінансової підтримки таких послуг для виробників та сільських громад у зв'яз­ку з їх неспроможністю оплачувати такі послуги.


Дорадництво як один з елементів комплексного підходу до вирішення проблеми бідності у сільській місцевості

в Україні, розробленого "Програмою підвищення рівня життя сільського населення в Україні" Міністерства

у справах міжнародного розвитку Великобританії

Богдан Дроздовський, менеджер проекту ОРЮ "Програма підвищення

рівня життя сільського населення в Україні"

Юрій Кухарук, український керівник Програми

Михайло Лесів, заступник голови Львівськоїобласноїдержавноїадміністрації

Технічна допомога Міністерства у справах міжнародного розвитку Великобританії (ОРЮ) в аграрному секторі України має давні і міцні традиції.

Відразу після здобуття Україною незалежності Британський уряд вирішив скерувати свою допомогу на пошук шляхів підвищення ефективності роботи нерентабельних сільськогосподарських формувань, існуючих в той час у формі колективних господарств, державних переробних та торгівельних підприємств. Але з часом стало зрозуміло, що потрібна фундаментальна реформа існуючих агроформувань, створення структур, які б не лише підтримували наявний стан, а й стимулювали розвиток агарного сектору. Це рішення лягло в основу тіснішої співпраці з міністерствами та відомствами на централь­ному рівні. Пізніше ці ініціативи поширилися на регіони, де зусилля були скеровані на розвиток місцевих ініціатив, спрямованих на розробку практичних моделей реформуван­ня, які можна відтворити в інших регіонах України.

Робота з розробки дієвих механізмів розвитку аграрного сектору почалася у 1995 році. У Донецькій області розпочав працювати Проект приватизації землі, який ґрунту­вався на досвіді здійснення земельної реформи в Росії і передбачав відпрацювання ме­ханізму забезпечення прав на отримання землі та майна реформованих колективних сільськогосподарських підприємств їхнім членам. У процесі діяльності було реформова­но більш, як 60 КСП, в результаті чого утворилися приватні підприємства та фермерські господарства. Однак, проект не приділив достатньої уваги постприватизаційній підтримці новостворених господарств, юридичним та комерційним аспектам. Ситуацію було ви­правлено у 1996 році через реалізацію в Одеській області Проекту реструктуризації ве­ликих господарств. Результатом цього проекту стала менша, ніж в Донецькій області, кількість реорганізованих підприємств, але при цьому було приділено більше уваги ко­мерційним та юридичним аспектам цього процесу, проведена більш активна робота з ви­явлення нових можливостей збуту сільськогосподарської продукції та залучення інвес­торів у ті сфери, в яких Проект здійснював активну діяльність.

У Донецькій області при Донецькому обласному управлінні Державного комітету Ук­раїни з земельних ресурсів, було створено координаційний центр "Донецька аграрна реформа (ДАР). ДАР надавав технічну і дорадчу підтримку районним адміністраціям та сільськогосподарським підприємствам у підготовці й проведенні заходів щодо реалізації земельної реформи та реструктуризації КСП. Але цього було недостатньо і вже у жовтні 1998 року ОРЮ розпочав Проект "Служба підтримки сільськогосподарських підприємств", маючи на меті організацію ефективних дорадчих служб для підтримки аг­робізнесу та сільських громад в одній пілотній області - Донецькій. На цей час у межах Проекту було створено 4 районних сільських дорадчих центри.

В Одесі у грудні 1998 року почав роботу Проект підтримки сільськогосподарських підприємств та сільського населення. За допомогою мережі консультаційних та навчаль­них центрів, які постійно надавали консультації та проводили навчання і тренінги з різних способів реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств, Проект розроб­ляв моделі вирішення проблеми заборгованості цих підприємств та реструктуризації, пе­редачі об'єктів соціальної сфери та управління ними, формування маркетингових та інших ініціативних груп, які сприяли взаєморозумінню та співпраці фермерів та власників особистих підсобних господарств.

На центральному рівні в Києві у 1999 році було вирішено об'єднати "Центр розвитку сільського господарств" і "Центр правової підтримки" та на їх базі створити "Центр розвит­ку сільського господарства та правової підтримки", який продовжив діяльність, спрямовану на підтримку зв'язків з установами, що формують та реалізують аграрну політику на дер­жавному рівні та на загальну координацію сільськогосподарських проектів ОРЮ в Україні.

Як бачимо ці проекти проводили активну діяльність, що мала вагомий вплив на процеси рефор­мування в сільському господарстві. Але кінцевим результатом аграрної реформи має стати підви­щення добробуту людей. Тому Міністерство у справах міжнародного розвитку Великобританії прий­шло до висновку, що потрібно глобальніше підійти до цього питання і застосувати більш комплекс­ний пщхщ при вирішенні проблем розвитку сільської місцевості.

Такий підхід був використаний проектом "Підвищення рівня життя сільського насе­лення" у Макарівському районі Київської області, який розпочав свою роботу на початку 2000 року. Метою Проекту є підвищення рівня життя населення шляхом комплексного економічного і соціального розвитку сільської місцевості України. Для досягнення цієї ме­ти було розроблено і впроваджено у пілотних сільських громадах доступні "демонст­раційні" моделі, які наочно показують підходи і досягнення ОРЮ щодо поліпшення доб­робуту селян України та є легкодоступними для центральних урядових установ, засобів масової інформації й інших зацікавлених організацій. Ці підходи успішно були продемон­стровані на національному семінарі за участю заступників голів облдержадміністрацій та Віце-Прем'єр-Міністра України з питань АПК - п. Леоніда Козаченка. Що стосується ком­понента діяльності проекту - аграрна дорадча служба, то необхідно зазначити, що ство­рена у рамках цього проекту Макарівська аграрна дорадча служба дала важливу базу для формування у рамках уже нового проекту ОРЮ "Програма підвищення рівня життя сільського населення" Київської обласної аграрної дорадчої служби."1

Комплексність у підходах до вирішення проблеми бідності на селі стала основою "Програми підвищення рівня життя сільського населення в Україні" (иі<гаіпе Ригаї І-іуеііііооаз Ргодгатте - иКІ-Р), що розпочала свою роботу в Україні у листопаді 2001 ро­ку і стала, внісши певні корективи, продовженням проектів, які працювали у Київській, Одеській та Донецькій областях. Свою діяльність Програма поширить на Луганську об­ласть, охопивши, таким чином, весь донбаський регіон.

Головною метою Програми є подолання бідності в Україні шляхом розробки і поши­рення механізмів вирішення проблем села, забезпечення життєдіяльності цих рішень та їх реалізація через національну політику.

На сучасному етапі українське село потерпає не лише від ряду економічних проблем, а й від соціальної невлаштованості, відсутності інфраструктури, проблем, пов'язаних з розвитком громадянського суспільства. Селяни не мають достатньо знань та навичок, які необхідні для ефективної роботи в ринкових умовах, а наслідком є невпевненість, страх починати нову справу, безініціативність.

Але проблема подолання бідності лежить не лише в площині економіки. Завдання полягає у тому, щоб селянин відчув себе господарем на власній землі, щоб вона була йо­го багатством, а не клопотом, щоб селяни почали самі вирішували внутрішні проблеми

1 Міністерство Великобританії у справах міжнародного розвитку. Відділ Східної Європи та Центральної Азії 2001. 19 Україна: Програма сприяння розвитку сільського господарства та підвищенню рівня життя сільського населення громади, будували інфраструктуру, брали участь у житті громади для розвитку свого се­ла, не чекаючи на сторонню допомогу.

Однією з найбільших перешкод на шляху до виконання цих завдань - є брак знань, відсутність доступу до інформації. Створення дорадчої служби - це перший і найвагоміший, але не єдиний крок до цілі. Програма підвищення рівня життя сільського населення в Україні (иКІ-Р) ставить перед собою завдання у пілотних регіонах створити об'єднаний комплекс механізмів вирішення проблеми бідності. Такими механізмами, крім основного компоненту -дорадчої служби, є кредитні спілки, які забезпечують доступ до фінансових ресурсів, обслу­говуючі кооперативи, які, крім створення нових робочих місць, розбудовують сільську інфра­структуру, забезпечують збут виробленої селянами продукції, що прямо відбивається на їхніх прибутках, громадські організації, які об'єднують людей і пропагують та захищають їхні інтереси, третейські суди, які швидко і дешево розглядають спірні питання, консультують та забезпечують правовий захист селян, знижуючи соціальну напругу на селі.

У межах Програми в Київській, Донецькій та Одеській областях створено 17 осередків дорадчих служб, 3 кредитні спілки, 10 обслуговуючих кооперативів, 14 громадських ор­ганізацій, в яких розроблено моделі підвищення доходів та рівня зайнятості на селі, роз­витку громад та передачі об'єктів соціальної сфери, систем захисту прав власності та при­ватних інтересів. З кінця 2002 року Програма починає працювати в Луганській області.

Але реальним успіхом Програми можна буде вважати життєздатність розроблених Програмою моделей, яка можлива лише за державної підтримки та сприятливого для розвитку українського села законодавства. Для розвитку відносин з державними структу­рами, роботою над законодавством, впливу на формування державної політики і створе­но Інститут сільського розвитку. Його завдання - базуючись на досвіді, отриманому під час роботи Програми, співпрацювати з державними, громадськими, приватними устано­вами, донорськими організаціями для формування сприятливої для сільського населен­ня державної політики та правового поля.

Робота з поширення набутого досвіду для подальшого відтворення - є одним з найваж­ливіших завдань Програми. Для цього як на регіональному так і на центральному рівні проводиться робота з засобами масової інформації. У співпраці з місцевим радіо, Донець­ка сільська дорадча служба організувала дорадчу радіослужбу, такий самий проект запо­чатковується в Одесі. З листопада планується вихід "Телевізійної дорадчої служби" на центральному телебаченні в межах програми "Сільський час". Програма бере участь у виставках, організовує семінари та тренінги, проводить демонстраційну діяльність, що сприяє поширенню інформації та стимулює реалізацію моделей в інших регіонах України.

ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДОРАДЧОЇ СЛУЖБИ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Тетяна Брівко, директор "Донецькагроконсалту"

Донецька область є одним з провідних промислових регіонів України, але аграрний :ектор відіграє важливу роль в її економіці. Володіючи тринадцятою часткою трудо-іих ресурсів і чотирнадцятою часткою матеріальних, сільське господарство області яє до 6 % валової доданої вартості. У сільській місцевості області проживає понад 480 тис. осіб, тобто практично кожний десятий її мешканець. Сільськогосподарською діяльністю на початок 2001 року було зайнято 165 тис. осіб, з них 58,5 % працювали в сільськогосподарських підприємствах всіх організаційно-правових форм господарювання і 41,5 % були зайняті в особистому підсобному господарстві. Площа сільськогосподарських угідь складала 2049,8 тис. га, з яких розпайовані майже 1360 тис.га земель.

Перші кроки з реформування аграрного сектора Донецька область почала ще у 1995 році, коли не було ніяких наробіток і того досвіду, що є зараз. Сьогодні перший етап ре­формування - приватизацію землі та майна і реорганізацію КСП, практично завершено. Понад 220 тис. осіб стали власниками земельних паїв та 160 тис. осіб - власниками май­нових паїв колишніх КСП. На базі 414 реформованих КСП створено 574 господарства різних організаційно-правових форм. 24 тис. осіб виділили земельні та майнові паї для самостійного господарювання. В області працює понад 2000 селянських (фермерських) господарств. У сільській місцевості налічується більше 180 тисяч особистих підсобних господарств, які зараз вирощують практично 2/3 продукції землеробства області: 99% картоплі. 73% овочів, 76% м'яса, 62% молока, 45% яєць тощо.

Реформування, що внесло великі зміни у власність на землю та майно КСП, та підштовхнуло селян до активнішого й ефективнішого господарювання, виявило також не­гативні тенденції перехідної економіки, такі як зменшення кількості робочих місць на підприємствах, недостатній рівень знань економіки та ринку у більшості фермерів та власників ОПГ і пов'язане з цим неефективне виробництво, низький рівень запроваджен­ня нових ресурсозберігаючих технологій, недостатню розвиненість ринкової інфраструк­тури, відсутність оперативної ринкової інформації, тощо.

Все це зумовило потребу у створенні принципово нової інституції - сільськогоспо­дарської дорадчої служби, спеціалісти якої повинні надавати широкий спектр інфор­маційних, консультаційних та навчальних послуг всім категоріям сільськогосподарських виробників та сільського населення у відповідності з їх потребами. Саме тому протягом 2000-2001 років за сприяння Донецької облдержадміністрації та за підтримки Міністерст­ва Великобританії зі справ міжнародного розвитку (ОРЮ) в області було виконано проект технічної допомоги "Донецькагроконсалт" зі створення сільськогосподарської дорадчої служби. Слід зазначити, що цей проект використав всі напрацювання та досягнення двох попередніх проектів технічної допомоги ОРЮ, що здійснювалися в області з 1995 року, та став їх логічним продовженням. Підсумком роботи проекту стало заснування українсько­го підприємства "Донецькагроконсалт" як сільськогосподарської дорадчої служби (СДС).

Мета "Донецькагроконсалту": через професійні консультаційні послуги та навчання -до прибуткового господарювання, відродження села та соціальної гармонії.

Основними завданнями дорадчої служби є:

• сприяння глибинному реформуванню аграрного сектора економіки, створенню та функціонуванню фінансовостійких сільськогосподарських підприємств;

• підвищення ефективності виробництва та прибутковості сільгоспвиробників;

• підвищення рівня життя сільського населення та розвитку сільської територіальної

громади.

Потенційними клієнтами СДС є всі, хто займається агробізнесом у Донецькій області.

Своїх клієнтів дорадча служба умовно розподіляє на три категорії:

•особисті підсобні господарства - ОПГ;

• малі та середні сільськогосподарські підприємства, значну частину яких склада­ють селянські (фермерські) господарства - СФГ;

• великі багатогалузеві сільськогосподарські підприємства - СГП (колишні КСП,

ТзОВ, акціонерні товариства тощо).

СДС відстежує актуальні потреби різних категорій клієнтів та розробляє і надає консуль­таційні послуги, що задовольняють ці потреби. Для аналізу ефективності консультаційної

роботи було введено таку категорію як "постійний клієнт"1. За підсумками 2001 року сільськогосподарська дорадча служба "Донецькагроконсалт" мала 182 постійних клієнта.

Основною ідеєю розвитку дорадчої служби стало наближення надання її послуг до місця проживання клієнта. З цією метою створено дворівневу структуру: центральний офіс у Донецьку та п'ять регіональних офісів у Старобешівському, Слов'янському, Крас-ноармійському, Шахтарському та Волновахському районах області. До складу централь­ного офісу увійшли три департаменти: юридичний, економічний, агробізнесу. В них пра­цюють провідні консультанти, що займаються методологічною підтримкою регіональних консультантів та консультуванням клієнтів двох районів, розташованих біля Донецьку. У центральному офісі працюють також фахівці з кредитування, маркетингу, інформаційних технологій, навчання, зв'язків з громадськістю. У відповідності з потребами клієнтів регіональні офіси укомплектовані чотирма радниками, консультації яких користуються підвищеним попитом на місцях: консультанти з рослинництва, тваринництва, бухгал­терського обліку та оподаткування, економіки. Кожен з регіональних офісів розташова­ний у приміщенні, що виділене за сприянням районної адміністрації, оснащене трьома комп'ютерами, принтером, ксероксом та іншим необхідним обладнанням, має електрон­ний зв'язок, Інтернет, користується орендованим автотранспортом, що дає змогу обслу­говувати клієнтів свого та сусідніх районів. Таким чином, наявність центрального офісу із розгалуженою мережею регіональних офісів, у яких працюють 27 консультантів при підтримці 15 фахівців дозволяють надавати консультаційні послуги на всій території До­нецької області (розташування та регіони обслуговування клієнтів приведені у додатку 1).

Особливу увагу "Донецькагроконсалт" придає підготовці та підвищенню кваліфікації кадрів. Консультант повинен володіти не лише спеціальними знаннями та досвідом, але й вмінням працювати з людьми: вникати в їх проблеми, швидко та якісно надавати ко­рисні поради й рекомендації, переконувати та завойовувати авторитет. Саме тому, в рам­ках дорадчої служби була розроблена та успішно реалізується модульна програма по­чаткової підготовки консультантів в аграрному секторі, яку пройшли всі фахівці "Донець­кагроконсалт". Вона розрахована на 150 годин та складається з чотирьох модулів:

• введення в консультування (включно блок "Розвиток комунікабельності навичок");

• комерційні послуги дорадчої служби;

• розвиток соціальної сфери (включно блок "Особливості роботи з власниками ОПГ');

• командна робота.

Інтерактивні методи навчання, запроваджені в програмі, сприяють скорішому і глиб­шому розумінню слухачами ще на початковому етапі особливостей консультаційної ро­боти взагалі та своїх можливостей особисто. Ця програма зацікавила представників інших сільськогосподарських дорадчих служб, для персоналу деяких з них вже було про­ведене навчання з окремих модулів.

Консультанти дорадчої служби розробили та надають широкий спектр консуль­таційних послуг, що націлені на підвищення рівня життя та доходів на селі. Він включає технологічні, маркетингові, економічні, юридичні та бухгалтерські консультаційні послуги, що надаються шляхом:

•разових індивідуальних консультацій;

•довгострокових консультаційних послуг за разовими договорами;

•договорів абонентського обслуговування;

• навчальних семінарів;

• розповсюдження маркетингових друкованих видань та практичних посібників. Консультанти "Донецькагроконсалту' розробляють, апробують та розповсюджують

найбільш ефективні моделі сільськогосподарського виробництва для конкретних типів господарств. В 2001 році в рамках демонстраційної програми проведено 13 демонст­рацій з рослинництва (економічна ефективність застосування різних сортів, добрив, за­собів захисту рослин та інші) та 3 демонстрації з тваринництва (економічна ефективність збалансованих раціонів відгодівлі тварин). До речі, демонстраційна діяльність та запро­ваджений механізм зі створення і функціонування громадських пасовищ викликали вели­кий інтерес селян, тому що дозволили збільшити виробництво кормів і підвищити продук­тивність тварин в особистих підсобних господарствах. Всі демонстрації проводились у сільгосптоваровиробників - в 7 фермерських господарствах, 7 особистих підсобних гос­подарствах, в агрофірмі, сільській школі та на землях Сільської ради - за матеріальної та консультаційної підтримки Проекту. У проведених на основі демонстраційних госпо­дарств 12 практичних та 8 навчальних семінарах прийняли участь 395 сільгосптоварови­робників та селян, які отримали інформацію щодо ефективніших методів господарюван­ня. За результатами проведених демонстрацій було розроблено 5 платних консуль­таційних послуг та підготовлено 9 практичних посібників.

Фахівці "Донецькагроконсалту" розробили механізм управління фондом мікрокреди-тування через існуючі кредитні спілки з участю консультантів дорадчої служби. З травня 2001 року розпочав свою роботу фонд мікрокредитування (ФМК) в розмірі 70 тис.грн. че­рез кредитну спілку "Мрія" (м. Краматорськ). Розроблена схема кредитування має свої переваги: взяти кредит може будь-яка фізична особа, зменшена сума застави та спро­щена процедура оформлення у порівнянні з існуючими вимогами надання кредитів. Ко­жен селянин, який хоче отримати кредит у ФМК, користується допомогою консультанта при оформленні кредиту та підготовці бізнес заявки (бізнес-плану). На 01.01.2002 нада­но 23 кредити, якими скористуються 6 фермерів, 2 підприємця, 13 власників особистих підсобних господарств, 2 безробітних селян.

Більшість з того. що сьогодні успішно реалізується в рамках дорадчої служби, було б неможливо без донорської підтримки. Дякуючи технічній допомозі підвищена доступність консультаційних послуг для більшості сільгоспвиробників. Найбідніші верстви населення отримують консультації безкоштовно. Це допомагає їм підвищити рівень доходів, що в свою чергу дає можливість дорадчій службі сподіватись на їхній перехід у майбутньому до платоспроможної категорії клієнтів. Крім того, донорська допомога дає змогу дорадчій службі "Донецькагроконсалт" залучати іноземних консультантів, що передають свої знання та досвід з створення та розвитку дорадчих служб українським спеціалістам.

"Донецькагроконсалт" приділяє велику увагу своєму становленню як фінансове стійкого підприємства. Стійкість дорадчої служби може бути досягнута за рахунок дифе­ренціації її джерел фінансування, а саме, окрім донорських коштів, залучення бюджетно­го фінансування на надання суспільно-корисних послуг та коштів клієнтів за надані ко­мерційні послуги. На сьогодні бюджетного фінансування дорадчої служби незначне, то­му що воно потребує прийняття ряду законодавчих актів на державному рівні. Але до-радча служба за підтримкою обласної адміністрації почала працювати у пошуках можли­востей бюджетного фінансування. Напрям "Донецькагроконсалту" на часткову само­окупність за рахунок коштів клієнтів з урахуванням їх платоспроможності є також важли­вим шляхом до фінансової стійкості (перелік послуг, що надаються на платній основі, приведений в додатку 2). Так, надаючи у 2001 році одну з послуг, що користується підви­щеним попитом - консультаційну послугу з врегулювання відносин власності на майно ко­лишніх КСП, майже 15 тисячам власників майнових паїв у 23 господарствах було нада­но допомогу в законному оформленні їхніх прав власності на майно колишніх КСП та до­говорів розпорядження цим майном. Ця та інші послуги, що надавалися на платній ос­нові, дозволили досягти 15 % самоокупності СДС "Донецькагроконсалт".

Для підвищення ефективності надання консультаційних послуг фахівцями дорадчої служби було розроблено систему цілеспрямованого залучення клієнтів. Важливою скла­довою цієї системи є алгоритм розробки послуг, що надаються на платній основі. Він включає всі стадії від розробки до продажу й супроводження послуги та включає:

• на етапі формування - аналіз потреб клієнтів, приблизну оцінку і розробку послу­ги, підготовку попередніх економічних розрахунків (об'єм ринку, витрати на надання да­ної послуги, необхідні початкові витрати, орієнтований рівень рентабельності);

• при вирішенні доцільності надання послуги - детальні розрахунки, такі як рівень ціни для кожної категорії клієнтів, початкові витрати (навчання, придбання комп'ютерних програм тощо), підготовка фінансового плану для виконання;

• на етапі реалізації - розробку методологічних матеріалів, підготовку стандарту по­слуги, розробку і проведення разом з іншими фахівцями заходів щодо просування послу­ги (демонстрації, навчальні семінари, випуск буклетів та інші), тестування і застосування

послуги;

Ключовим документом, що визначає завершення етапу розробки, є стандарт послу­ги. Це внутрішній документ підприємства, що у той же час визначає всі якісні І кількісні параметри взаємовідносин із клієнтом. Він складається з наступних розділів:

•загальне положення, у якому викладається суть послуги;

• матеріали, що використовуються - посилання на довідково-інформаційні ма­теріали і нормативні акти, що мають використовуватися при наданні даної послуги;

•опис процедури;

•документи, що отримуються від клієнта та надаються клієнту. Після розробки послуг необхідно ще вміти надати їх клієнтам, переконати їх, що по­слуги, отримані від СДС, можуть цілком задовольнити їхні потреби. На цьому етапі "До­нецькагроконсалт" проводить цілеспрямовану інформаційну кампанію, включаючи про­ведення інформаційних семінарів, випуск та розповсюдження інформаційних буклетів, розміщення інформації у газетах, на радіо і телебаченні тощо.

Всю роботу "Донецькагрсконсалт" проводить у тісному зв'язку з Головним Уп­равлінням сільського господарства та продовольства, Управлінням земельних ресурсів, у співпраці з Донецьким Інститутом агропромислового виробництва - єдиним сільського­сподарським науковим закладам в області Обласн] органи влади та управління бачать найбільшу користь у роботі дорадчої служби у таких напрямках як:

•завершення процесів реформування відносин власності на селі;

• розвиток ринкової інфраструктури, сільськогосподарської кооперації, в тому числі кредитної;

• впровадження ефективних низьковитратних технологій у селянських (фермерсь­ких) та особистих підсобних господарствах;

• навчання керівників нових підприємств і фермерських господарств з питань аг­робізнес-менеджменту та агро-маркетингу,

• залучення населення сільських і шахтарських громад, що вивільнюється в резуль­таті реформування КСП і закриття шахт, до сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, необхідність в дорадчих послугах в аграрному секторі а також про­фесійна команда консультантів та фахівців, теоретичні розробки практичний досвід, імідж створений в області, об'ємна база клієнтів, зв'язки з наукою та іншими дорадчими службами сприяння зі сторони органів влади та управління, використання передового українського та зарубіжного досвіду, інтегрована система підготовки консультантів, доз­воляють сільськогосподарській дорадчій службі "Донецькагроконсалт" шляхом надання професійних консультаційних послуг та навчання сприяти реформуванню аграрного сек­тору економіки, створенню та функціонуванню фінансовостійких підприємств агробізне­су та відродженню сільської територіальної громади в Донецькій області.






Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка