Становлення креативного сектору глобальної економіки



Скачати 316.89 Kb.
Дата конвертації26.10.2017
Розмір316.89 Kb.
ТипАвтореферат


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ уКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»
ДОРОШЕНКО ОЛЕКСАНДРА СЕРГІЇВНА

УДК: 339.97: 005.94 (043.3)


СТАНОВЛЕННЯ КРЕАТИВНОГО СЕКТОРУ ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Спеціальність 08.00.02 – світове господарство

і міжнародні економічні відносини



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2014

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Губський Богдан Володимирович,

Громадська організація Фонд інтелектуальної співпраці «Україна – ХХІ століття»,

голова ради фонду
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Орловська Юлія Валеріївна,

ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»,

завідувач кафедри міжнародної економіки
кандидат економічних наук, доцент

Полякова Юлія Володимирівна,

Львівська комерційна академія,

доцент кафедри міжнародних економічних відносин
Захист відбудеться «23» вересня 2014 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.

Автореферат розісланий «22» серпня 2014 року.
В. о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Т.В. Кальченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зміна науково-технологічної і соціально-економічної парадигми розвитку викликала якісні трансформації у всіх сферах діяльності людей, корпорацій, країн і регіонів світу. Безпрецедентна доступність інформації, динамізація міжнародного факторного обміну, структурні зрушення в споживанні товарів і послуг тощо призвели до посилення конкуренції, модифікації її форм та методів. Кризові явища глобального характеру також вносять суттєві корективи у поведінку економічних суб’єктів різних рівнів. Такі кардинальні зміни викликають необхідність перегляду як фундаментальних основ економічного розвитку, так і складових, що визначають конкурентні переваги.

За умов економічної глобалізації для досягнення успіху в конкурентній боротьбі мікро- та макросуб’єкти мають використовувати не тільки наявні у них знання, навички та компетенції, але й продукувати нові, інноваційні, отримані в процесі постійного пошуку. Інтелектуалізація глобальної економіки, генезис її креативного сектору сформували новий специфічний тип ресурсів розвитку – інтелектуально-креативні. Провідна роль в цих умовах належить формуванню філософії креативного менеджменту, направленого на системне управління людським капіталом з метою генерування і реалізації інноваційних рішень.

Орієнтація на креативно-інноваційні моделі розвитку забезпечила конкурентоспроможність «азійських тигрів» - Японії, Республіки Корея, Сінгапуру, Тайваню, Гонконгу, які на сьогодні багато в чому задають темп сучасного світогосподарського розвитку і стають потужними модуляторами глобальної економіки. Приклад Республіки Корея є одним із найуспішніших зразків цілеспрямованого поетапного формування та реалізації моделі креативної економіки як теоретичного, так і практичного феномену ХХІ ст.

Джерелами конкурентоспроможного розвитку країн є поєднання інтелектуального потенціалу суспільства та світових інноваційних досягнень з ефективною імплементацією в стратегії національного розвитку креативного підходу. Отже, перед науковцями та урядами різних країн світу постає завдання дослідження, розроблення та оцінювання інноваційно-креативних моделей розвитку.

Теоретичні основи передумов становлення економіки знань, формування інтелектуально-креативного ресурсу глобальної економіки досліджено в роботах зарубіжних і вітчизняних таких науковців, як Л. Антонюк, Л. Антошкіна,
В. Білошапки, А. Вишневського, Чонсік Во, Ф. Вуда, А. Горелова, М. Гудмана,
Д. Лук’яненка, С. Еванса, П. Друкера, І. Каленюк, Т. Кальченка, П. Койа, В. Креміня, П. Кука, Інпьйо Лі, Ч. Лендрі, В. Марштеллера, Ф. Махлупа, О. Мельнікова,
Ю. Орловської, Є. Панченка, Ю. Полякової, А. Поручника, М. Портера, Л. Пропріс, П. Ромера, Є. Савельєва, І. Секі, С. Сіденко, А. Сміта, Дж. Стігліца, Я. Столярчук,
Т. Туєна, Р. Флоріди, М. Хеммерта, Дж. Хоккінса, Хуан Цина, Й. Шумпетера та інших.

Оскільки концепція креативної економіки є відносно новим інтернаціональним інноваційним продуктом, наявні наукові дослідження недостатньо розкривають усі аспекти даної проблематики, зокрема глобалізаційні. Більш ґрунтовного і неупередженого аналізу потребує декларована урядом Республіки Корея модель розвитку креативної економіки у контексті стратегічних досягнень та проблем. Актуальними залишаються питання впровадження наукоємної економіки в Україні з метою нарощення її глобальної конкурентоспроможності з імплементацією досвіду Республіки Корея у стратегію національного економічного розвитку. Таким чином, комплексне дослідження інноваційно-креативних моделей розвитку країн є важливим як в теоретичному, так і практичному планах, що і зумовило вибір теми дисертації.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках міжкафедральних науково-дослідних тем факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357). Автором особисто досліджено концептуальні засади креативних факторів глобального лідерства до розділу 1.2 «Конкурентоспроможність і проблеми лідерства в глобальній економіці»; «Стратегії національного розвитку в парадигмі глобальної економічної політики» (номер державної реєстрації 0111U007630). Автором особисто досліджено еволюцію креативного підходу в структурному оновленні економіки та розвитку менеджменту до розділу 6.2 «Креативно-інноваційний компонент глобального менеджменту»

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є теоретичне дослідження та оцінка інтелектуально-креативного ресурсу глобальної економіки, практики становлення креативної економіки Республіки Корея та імплементація її досвіду в стратегію розвитку України. Відповідно до теми та за логікою дослідження (рис.1) у роботі поставлено такі завдання:

  • дослідити умови та інноваційні фактори становлення глобальної економіки;

  • проаналізувати процес формування креативного підходу в структурній ідентифікації глобальної економіки та сучасному менеджменті;

  • виявити рушійні сили і сучасні особливості інтелектуалізації глобального економічного розвитку;

  • здійснити комплексне оцінювання інтелектуально-креативного ресурсу глобального лідерства;

  • охарактеризувати еволюцію національної економічної системи Республіки Корея;

  • ідентифікувати концептуальний формат і прогностичні параметри креативної економіки Республіки Корея;

  • визначити проблеми і потенціал інноваційного розвитку України у парадигмі економіки знань;

  • обґрунтувати пріоритетність креативності в контексті нарощення глобальної конкурентоспроможності України.

Об’єктом дослідження виступають процеси пріоритетного розвитку інтелектуально-креативного ресурсу глобальної економіки.

Предметом дослідження є передумови, фактори та особливості становлення національних економік креативного типу.


Рис. 1. Логіка дисертаційного дослідження

Методи дослідження. Методологічну й теоретичну основи дослідження сформували роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених. Дослідження виконане з використанням як загальнонаукових, так і спеціальних методів і прийомів економічного аналізу і синтезу (під час дослідження передумов і факторів становлення економічного глобалізму – п.1.1., висвітлення креативного підходу в структурній ідентифікації глобальної економіки – п.1.2 та формуванні філософії креативного менеджменту – п.1.3, дослідження еволюції економічної системи Республіки Корея – п.3.1); структурно-функціональний метод (у дослідженні процесу інтелектуалізації глобального економічного розвитку – п.2.1, визначенні креативного феномену глобального лідерства – п.2.3, дослідженні формування та становлення моделі креативної економіки Республіки Корея – пп. 3.2, 3.3); методи факторного аналізу (у комплексному оцінюванні впливу інтелектуально-креативного ресурсу глобальної економіки на економічний розвиток – п.2.1 та обґрунтуванні можливостей імплементації досвіду Республіки Корея у стратегію економічного розвитку України – п.3.4); методи порівняльного аналізу (для характеристики країнових і глобального інтелектуального ресурсів – п.2.2 та оцінювання результативності креативного підходу в забезпеченні конкурентоспроможності Республіки Корея – п.3.3); методи експертних оцінок та анкетування (у оцінках креативного потенціалу менеджерів та працівників національних і міжнародних компаній – п.1.3 та обґрунтуванні використання досвіду Республіки Корея у сучасній стратегії економічного розвитку України – п.3.4).

Інформаційною базою дослідження є монографічні праці зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів, матеріали та аналітичні звіти міжнародних організацій (ОЕСР, ЮНКТАД, Всесвітнього економічного форуму, Світового банку, Європейської комісії), Міністерства освіти, науки та технологій Республіки Корея, нормативно-правові та статистичні дані державних органів влади України, результати наукових досліджень ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Інституту прогнозування НАН України, Інтернет-ресурс.



Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає у теоретичному узагальненні сутності креативної економіки та її глобального конкурентного потенціалу, розкритті механізмів реалізації інтелектуального ресурсу країн в глобальних умовах розвитку, обґрунтуванні доцільності імплементації досвіду Республіки Корея в Україні у процесі формування її національної економіки знань.

На захист винесено такі наукові положення, отримані особисто автором:



уперше:

  • дано визначення поняття «креативна економіка» у знаннєвій парадигмі розвитку як еволюціонуючого та постійно зростаючого сегменту глобальної економіки, в якому генеруються, акумулюються і на синергетичній основі, через інтеграцію з наукою, освітою, технологіями і виробництвом вільно поширюються і комерціалізуються нові нестандартні ідеї; комплексно охарактеризовано феномен поетапного становлення моделі креативної економіки Республіки Корея: 1) 1960-1970 рр. – формування інституційно-правової, виробничої, інфраструктурної бази з мобілізацією іноземного та внутрішнього капіталу експортно-орієнтованої індустріалізації, створення освітніх закладів для зниження рівня неписьменності населення; 2) 1970-1980 рр. – створення самодостатніх умов для економічного зростання, модернізація промислової структури, створення наукової інфраструктури у вигляді спеціалізованих науково-технічних установ, розвиток інжинірингу та програмування; 3) 1980-1990 рр. – стимулювання високотехнологічних галузей промисловості, створення приватних науково-дослідних центрів, запуск загальнодержавних НДДКР – програм, розвиток системи вищої освіти; 4) 1990-2000 рр. – створення національної інноваційної системи, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та інфраструктури; 5) 2000-2010 рр. – становлення економіки знань з електронним урядуванням, інтеграція в глобальний освітній, науково-технологічний і економічний простір; 6) з 2010 р. – формування моделі креативної економіки з орієнтацією на глобальне лідерство, комерціалізація знань та стимулювання стартапів, венчурного бізнесу, кластерів, мереж; на прикладі Республіки Корея доведено, що імплементація креативного підходу в ініційовані і підтримувані державою довгострокові стратегії не тільки забезпечує інноваційне лідерство на глобальному ринку, але й надає нові можливості соціально-економічного прогресу;

удосконалено:

  • інноваційну модель розвитку економіки України шляхом використання креативного підходу для формування динамічного конкурентного середовища та підвищення інноваційної мотивації суб’єктів господарювання з оптимізацією обмежених фінансових ресурсів на науково-технологічну модернізацію та мобілізацію інтелектуально-креативних ресурсів; для її практичної реалізації обґрунтовано доцільність імплементації досвіду Республіки Корея, де креативні ідеї розглядаються і оцінюються як головний національний актив, пріоритетно інвестуються фундаментальні дослідження, система НДДКР та орієнтована на ІКТ освіта; показано, що державна регуляторна політика має орієнтуватись на мобілізацію потенціалу існуючих галузей (металургія, машинобудування та хімічна) для формування інноваційно-креативного розвитку нових секторів економіки (біо-, нано- та ІКТ-технології, аерокосмічна індустрія, послуги, культура), соціально-економічно збалансовану суспільну ефективність і міжнародну конкурентоспроможність;

  • підходи до дослідження процесу становлення системи креативного менеджменту з ідентифікацією креативної діяльності як генерування і втілення результатів творчого пошуку на індивідуальному, корпоративному, національному, міжнародному та глобальному рівнях; креативний менеджмент являє собою, з одного боку, повний цикл управління знаннями (формування, формалізація, зберігання, поширення, координація і контроль) для виробництва інтелектуальної продукції, а з другого – новітній різновид інноваційного менеджменту, базований на якісних змінах ключових стратегічних функцій з нарощування як матеріальних, так і, в першу чергу, нематеріальних активів глобальним суспільно значимим і доступним людським капіталом.

дістало подальшого розвитку:

  • визначення креативності як здатності компетентного, творчо мислячого, мотивованого працівника до генерації оригінальних, продуктивних, вільно поширюваних і суспільно корисних ідей у вигляді новацій і новітнього практично необмеженого ресурсу розвитку економіки, що формується в умовах глобальної інтелектуалізації і трансформується в інноваційний ресурс конкурентоспроможності і глобального лідерства; доведено, що реалізація феномену креативності у практично значимих формах можлива на мікро-, макро-, мезо-, мегарівнях за умов створення відповідного політико-правового, економічного, соціально-культурного та психологічного середовища;

  • методичні підходи до оцінювання креативного ресурсу організації в контексті тенденції інтелектуалізації для забезпечення міжнародної конкурентоспроможності та глобального лідерства з виокремленням найбільш характерних рис креативних здатностей різних груп працівників у мисленні – (стратегічність, проблемність, нестандартність, інноваційність, креативність) та діяльності (ризикованість, експрезентність, продуктивна динамічність, рішучість, гнучкість, лідерська харизматичність, самодостатність), що виявлено автором в процесі спеціальних анкетувань менеджерів та персоналу національних та міжнародних компаній.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення сформульованих автором теоретичних положень, висновків і рекомендацій полягає у тому, що вони можуть слугувати методологічною базою формування та реалізації інноваційно-креативної моделі розвитку України з метою нарощення її міжнародної конкурентоспроможності. Авторські наукові розробки було використано: у діяльності факультету міжнародних досліджень Жіночого університету Іхва (Ewha) – місто Сеул, Республіка Корея, Агентства з міжнародної співпраці Республіки Корея (KOICA), Міністерства науки, інформаційних і комунікаційних технологій та планування Республіки Корея для навчання та тренування посадових осіб і дослідників з країн, що розвиваються (довідка № 14-Q0011882 від 20.02.2014 р.); при розробленні основних напрямів діяльності Посольства Республіки Корея в Україні в рамках двосторонньої науково-технічної кооперації у частині підготовки пропозицій до Урядової програми 2014-2015 Агентства з міжнародної співпраці Кореї (KOICA) у сфері науки та технологій (довідка № 037 від 25.03.2014 р.); у практичній діяльності Нацкомфінпослуг при розробленні Стратегії розвитку ринків небанківських фінансових послуг України на 2014-2017 у частині інноваційного розвитку економіки України (довідка № 3079/03-10 від 14.04.2014 р.); для формування цілісної системи управління знаннями організації, становленні корпоративного менеджменту креативного типу ТОВ «ІНЛАЙН ГРУП ЗАХІД» у процесі довгострокового прогнозування розвитку ІТ-бізнесу (довідка №55/1 від 25.03.2014 р.); .

Матеріали та результати дослідження впроваджено також у навчальний процес ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» під час розроблення науково-методичного забезпечення та викладання дисциплін «Міжнародний менеджмент», «Міжнародний інноваційний менеджмент», «Креативний менеджмент» на факультеті міжнародної економіки та менеджменту (довідка від 17.04.2014 р.).



Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, які викладені в дисертаційному дослідженні та виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки результатів дослідження доповідалися та обговорювалися на чотирьох конференціях, зокрема: всеукраїнській науково-практичній конференції «Пріоритети нової економіки знань в ХХІ сторіччі» (м. Дніпропетровськ, 12-14 травня 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Глобальні світоцивілізаційні процеси та економічна політика країн, що розвиваються» (м. Тернопіль, 17-18 червня 2010 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Стратегії інноваційного розвитку економіки України: проблеми, перспективи, ефективність» (м. Одеса, 28-29 жовтня 2011 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Науково-практичне та теоретико-методологічне обґрунтування фінансово-економічного та управлінського потенціалу в аспекті розвитку економіки України» (м. Київ, 4-5 листопада 2011 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано автором самостійно в 12 наукових працях загальним обсягом 10,7 д.а., з них: 5 статей у наукових фахових виданнях, 1 стаття у зарубіжному виданні, 6 публікацій в інших виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг роботи становить 165 сторінок комп’ютерного тексту. У тексті дисертації розміщено 31 рисунок на 23 сторінках і 25 таблиць на 20 сторінках і 2 додатки на 4 сторінках, список використаних джерел налічує 177 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, сформульовано мету, основні завдання, визначено предмет і об’єкт дисертації, охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну, показано практичне значення отриманих автором результатів, наведено відомості про їхню апробацію та публікацію.

У розділі 1 «Концепція креативності в парадигмі глобального розвитку» досліджено передумови і фактори становлення економічного глобалізму, розкрито значення креативного підходу в структурній ідентифікації глобальної економіки, виявлено особливості формування філософії креативного менеджменту.

В умовах глобалізації, що стала об’єктивною реальністю ХХІ ст., відбувається трансформація усталених категорій і понять, генерація нових методологічних підходів до визначення ключових факторів і параметрів розвитку сучасних економічних систем. У дисертації показано, що, розвиваючись на основі постіндустріалізму і маючи певну логічну послідовність, вони формують змішану багатоукладну структуру глобальної економіки, у центрі якої є концепція економіки знань (рис. 2).

Аргументовано, що конкурентні переваги суб’єктів глобальної економіки сьогодні формуються у сфері генерації знань, які, в свою чергу, знаходять своє відображення в інноваціях. При цьому сучасний людський капітал включає в себе не просто здатність накопичення інформації, а й уміння трансформувати її в знання, які можуть бути застосовані для практичного вирішення стратегічних завдань економічного розвитку. У сучасних умовах доступ до знань, інновацій, комунікацій стає не просто самостійним фактором розвитку, а й вирішальним. Зроблено висновок стосовно категоричності імперативу переходу від індустріальної до постіндустріальної економіки.

Рис. 2. Методологічний формат генезису економіки знань ХХІ століття
У дисертації перспективи глобального економічного розвитку пов’язуються із трансформацією інноваційної економіки в інтелектуальну та креативну. На основі узагальнення теоретичних концепцій «креативної деструкції» Й. Шумпетера, «креативного класу» Р. Флоріди, «креативного міста» Ч. Лендрі, «креативних галузей» Дж. Хоккінса, «креативних кластерів» П. Кука, С. Еванса, Л. Пропріс, «креативної індустрії та продукції» Дж. Хоккінса, Ф. Вуда та ін. проаналізовано процес формування креативного підходу в структурній ідентифікації глобальної економіки.

Креативність економіки у дисертації розглядається як характеристика економічної системи в цілому, а не звуженою до власне творчих індустрій (реклама, архітектура, образотворче мистецтво, ремесла, дизайн, мода, кіно та відео, музика, виконавські види мистецтва, видавництво, програмне забезпечення). Основними ознаками креативної економіки визначено: превалювання виробництва інтелектуальних продуктів над матеріальними; пріоритетність інтелектуально-креативних ресурсів і активів; переважання якісних оцінок ефективності інвестиційної, виробничої, логістичної й інших видів підприємницької діяльності; забезпечення вільного науково-технологічного обміну між усіма учасниками ринку.

Дослідження еволюції превалюючих у сучасній теорії і практиці управлінських концепцій і моделей дозволило зробити висновок про становлення системи креативного менеджменту (рис.3).

Рис. 3. Становлення системи креативного менеджменту
Креативний менеджмент, являючи собою процес створення, реалізації і дифузії нової системи знань, умінь і навичок, за рахунок індивідуальної та колективної творчої діяльності на мікрорівні стає ключовим гарантом її усталеної життєдіяльності і конкурентоспроможності, а на макрорівні – орієнтованим на технологічний і соціальний прогрес компонентом державного управління.

У парадигмі креативного менеджменту уможливлюється цілеспрямована підготовка як менеджерів, так і персоналу та населення у межах концепції безперервної креативної освіти, орієнтованої на розвиток творчих здібностей людини, закріплення в її професійній свідомості орієнтації на інновації та їх практичне втілення. При цьому має забезпечуватись їхня синергетична взаємодія, спрямована на досягнення загальних цілей економічного розвитку із унікальним внеском окремих креативних особистостей, оцінити потенціал якого можливо на основі відповідних анкетних опитувань, здійснених у дисертації за авторською методикою для менеджерів і працівників вітчизняних компаній та філій іноземних компаній, спільних підприємств.

У розділі 2 «Інтелектуально-креативний ресурс глобальної економіки» проведено аналіз тенденції інтелектуалізації глобального економічного розвитку, здійснено оцінювання глобального інтелектуального ресурсу, охарактеризовано креативний феномен глобального лідерства.

У дисертації підтверджено гіпотезу, що у структурі економічних відносин ХХІ століття домінуватиме не просто людський, а інтелектуальній капітал, що реалізується переважно в нематеріальних продуктах. На основі комплексного дослідження інтелектуалізації економіки, вона трактується, з одного боку, як одна з провідних тенденцій глобалізації, а з другого боку, як багаторівневий процес нарощування інтелектуальних ресурсів розвитку та розширеного відтворення інтелектуального капіталу.

У контексті системного підходу (вартісно-економічна, інноваційна, соціально-культурна, стратегічна проекції) та виходячи із сутнісного співвідношення категорій «інтелектуальні ресурси», «інтелектуальний капітал», «інтелектуальна власність» запропоновано структурну модель формування інтелектуального потенціалу організації, що складається із двох компонентів – особистісного (знання, вміння, компетентність, креативність) та колективно-генерованого (синергія знань, організація, управління, інформаційні комунікації). Порівняння потенціалу країн за методологією Світового банку дає можливість стверджувати, що успішний перехід до економіки знань передбачає розвиток освіти, інноваційних систем, інформаційно-комунікаційної інфраструктури, застосування відповідних економічних стимулів та інституційного режиму. У форматі відповідних критеріїв оцінюється здатність країн до формування економіки знань (табл. 1).

У контексті проблематики глобального лідерства все більшої значущості набувають параметри людського розвитку, інноваційності, технологічності, інтелектуально-креативного капіталу, здатності до змін. Узагальнення відповідних міжнародних рейтингів показує, що у першій десятці позиціонуються: Австралія, Великобританія, Гонконг, Данія, Ізраїль, Канада, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Республіка Корея, Сінгапур, США, Фінляндія, Швейцарія, Швеція.



Таблиця 1

Рівень готовності країн для переходу до економіки знань серед 146 країн світу (від 0 до 10 балів) за методологією Світового банку

Позиція

2012

Країна

Компоненти

Освіта

Iнноваційна система

Інформаційно-комунікаційні технології

Індекс знань

Економічні стимули та інституційний режим

Індекс економіки знань

1

Швеція

8.92

9.74

9.49

9.38

9.58

9.43

2

Фінляндія

8.77

9.66

9.22

9.22

9.65

9.33

3

Данія

8.63

9.49

8.88

9

9.63

9.16

4

Нідерланди

8.75

9.46

9.45

9.22

8.79

9.11

5

Норвегія

9.43

9.01

8.53

8.99

9.47

9.11

6

Нова Зеландія

9.81

8.66

8.3

8.93

9.09

8.97

7

Канада

8.61

9.32

8.23

8.72

9.52

8.92

8

Німеччина

8.2

9.11

9.17

8.83

9.1

8.9

9

Австралія

9.71

8.92

8.32

8.98

8.56

8.88

29

Республіка Корея

9.09

8.8

8.05

8.65

5.93

7.97

55

Російська Федерація

6.79

6.93

7.16

6.96

2.23

5.78

56

Україна

8.26

5.76

4.96

6.33

3.95

5.73

Джерело: Побудовано автором на основі даних: World Bank “Knowledge assessment methodology (KAM)”[Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.worldbank.org/kam
Проведений аналіз дав можливість виявити дуалістичну природу процесу інтелектуалізації: з одного боку – формування глобального інтелектуально-креативного ресурсу внаслідок безпрецедентного зростання факторної мобільності, прогресу в інформаційно-комунікаційній сфері, розвитку мережевих структур організації освіти, фундаментальної науки, НДДКР, інвестування та бізнесу, а з другого – локальна концентрація інноваційного потенціалу за рахунок стимулювання ефективно функціонуючих науково-технологічних парків, технополісів, регіональних кластерів тощо, ініційована та заохочувана на місцевому рівні субнаціоналізація креативної економіки.

У розділі 3 «Формування і реалізація моделі креативної економіки Республіки Корея» висвітлено еволюцію і сучасні особливості економічної системи Республіки Корея, показано пріоритет економіки знань і креативного підходу в державній політиці забезпечення її конкурентоспроможності, обґрунтовано заходи імплементації південнокорейського досвіду у сучасну стратегію розвитку України.

Пройшовши у своїй стратегії еволюцію від моделі наздоганяючого розвитку до креативної моделі, Республіка Корея сьогодні є одним із найуспішніших прикладів практичного застосування парадигми економіки знань. Серед ідентифікованих автором шести етапів, ключовим визначено 1990-ті роки, коли акумуляція фінансових ресурсів та організаційного досвіду при сприятливій зовнішній кон’юнктурі ринків дозволили уряду Кореї різко змінити свою інноваційну політику – від простого копіювання чужих технологій до розробки та виробництва їх основних складових разом із створенням інфраструктурної бази для розвитку наукомістких галузей у довгостроковій перспективі. Показано, що особливу роль у досягненні економіки знань і трансформації до креативної економіки відіграла інноваційна система Республіки Корея, що розвинулася завдяки спеціалізованій державній політиці інституціональної диверсифікації науково-технологічного розвитку та базується на ефективній взаємодії університетів, кластеризованому бізнес-секторі, державних та громадських науково-дослідних установ.

Ідентифіковано концептуальний політико-економічний формат моделі креативної економіки Республіки Корея, що включає головні цілі (створення нових інноваційних робочих місць та ринків, зміцнення глобального лідерства, створення креативного суспільства) та стратегії (створення системи з належною компенсацією креативного капіталу, посилення ролі малих і середніх венчурних підприємств, відкриття нових ринків і галузей, розвиток креативно-інтелектуальних ресурсів, зміцнення інноваційного науково-технічного потенціалу та ІКТ, популяризація креативної економічної культури).

Головна увага була приділена комплексному аналізу процесу кластеризації південнокорейської економіки. Створення індустріальних кластерів різного типу (контрольованих державою, великими корпораціями – Чеболями, наукою) дозволило досягти синергетичного ефекту шляхом регіональної концентрації різногалузевих компаній внаслідок мінімізації виробничих і транспортних витрат, генерування переваг економії на масштабах, підвищення рівня зайнятості, формування сприятливого інноваційного середовища стимулювало перетворення індустріальних кластерів в інноваційні технопарки, засновані на економіці знань, що розвиваються в напрямку креативної економіки. Загалом, за багатьма інноваційними показниками, Республіка Корея перевищує навіть високорозвинені країни та середньосвітові значення. Вона є одним із лідерів за кількістю зайнятих у сфері науки та техніки, витратах на НДДКР, у тому числі приватного сектору, виробництві мобільних телефонів, напівпровідникових чипів пам’яті, автомобілів, суднобудуванні, телекомунікація, рівнем високотехнологічного експорту.

Глобалізація спричиняє всезростаючий вплив на економічний розвиток України, коли зовнішні виклики за умов високої відкритості національної економіки стають усе більш відчутними, що, як показано в дисертації, стосується і традиційних сировинно орієнтованих і енергоємних галузей, жорстко залежних від світової цінової кон’юнктури, і, особливо, інноваційних сегментів економіки, які напряму залежать від спрямованості держави і бізнесу на генерацію і комерціалізацію знань. Показано, що загострення глобальної конкуренції спонукає основних корпоративних суб’єктів ринку до пошуку нових найоптимальніших форм продукування та реалізації нових товарів і послуг, а держави – до створення ефективної національної інноваційної системи. Одночасно світовий досвід, зокрема Республіки Корея, показує, що не тільки досягнення і утримання позицій глобального інноваційного лідерства є надзвичайно складним завданням, й завдання наздогнати країни-лідери у найприбутковіших наукомістких сегментах ринку.

За міжнародними рейтинговими оцінками Україна має конкурентний потенціал насамперед, в освіті, здатності до інновацій та за якістю людського капіталу при порівняльно слабких позиціях стосовно правової системи, регуляторного середовища, захисту інтелектуальної власності (рис. 4).


Рис. 4. Порівняльний аналіз України та Республіки Корея в межах базових показників економіки знань, 2004-2011

Джерело: Побудовано автором на основі даних: World Bank “Knowledge assessment methodology (KAM)” – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.worldbank.org/kam.
Відзначено, що Україна певним чином нормативно забезпечена законами України та постановами Кабінету Міністрів України стосовно розвитку науки та інноваційної діяльності, однак практично не використаними залишаються апробовані у світі, в тому числі Республіки Корея, прогресивні форми концентрації інтелектуального капіталу та активізації інноваційної діяльності – кластери, технопарки, технополіси, які за умов ефективного функціонування можуть відкрити нові можливості розвитку традиційних і найновітніших секторів економіки.

ВИСНОВКИ

  1. На прикінці ХХ ст. - початку ХХІ ст. формуються передумови і активізуються фактори становлення глобальної економіки як об’єктивної реальності, що викликало зміну парадигми розвитку. У взаємопов’язаному і одночасно поляризованому світі із нерівномірним розподілом ресурсів і благ пошук нових джерел економічного зростання є невід’ємною частиною національних політик і глобального моделювання. Беззаперечною у теоретичному і практичному ракурсах є вагомість і пріоритетна роль економіки знань у сучасних трансформаційних процесах, коли новаторські технологічні та організаційні ідеї стали основною рушійною силою економічного прогресу. На сьогодні ключовим ресурсом розвитку стає людський капітал, а найбільш затребуваним товаром на глобальному ринку – продукти інтелектуальної власності, особливо у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.

  2. Креативний сегмент є прогресуючим і найбільш динамічним у глобальній економіці, розвиток якого базується на новому феномені необмеженості здібностей людини до творчості як ресурсу економічного зростання. Інтелектуально-креативний капітал генерує широкомасштабні зміни за межами традиційної економічної парадигми, заснованої на законі обмеженості ресурсів і факторів виробництва. Особливими властивостями креативної економіки є її проектний, конструкторський, інтегральний і взаємопроникаючий характер. Креативна економіка, яка базується на знаннях і творчому підході, дозволяє розробляти креативні рішення, що забезпечують конкурентоспроможність як організації на ринку, так і країн в цілому.

  3. У ХХІ ст. відбувається становлення системи креативного менеджменту, який в розвинених країнах став невід’ємною частиною інноваційного менеджменту успішних компаній. У галузі креативного менеджменту практично сформувалась певна методологія, теорія і ефективна система методів реалізації його цілей. На мікрорівні креативний менеджмент став ключовим системним інструментом швидкого інноваційного розвитку корпорацій. На макрорівні найбільш сприятливі умови для креативного мислення створюються за наявності в суспільстві гуманізму, лібералізму, демократії. Креативний менеджмент безпосередньо виконує основні функції в повному циклі управління знаннями: створення, накопичення, охорона, збереження, захист, трансформація, використання для їх розширеного відтворення та отримання доходу.

  4. Оцінювання креативного феномену конкурентоспроможності та глобального лідерства у форматі критеріїв методології Світового банку дає можливість стверджувати, що успішний перехід до економіки знань передбачає довгострокові інвестиції в освіту, розвиток інноваційних систем, постійну модернізацію інформаційної інфраструктури та створення сприятливого середовища для ринкових інновацій. Макроіндекс креативності віддзеркалює результативність людського, соціального, культурного та структурного капіталу національних економік. Креативний ресурс організації в контексті тенденції інтелектуалізації для забезпечення міжнародної конкурентоспроможності базується на креативних здатностях різних груп працівників у способі мислення та практичній діяльності.

  5. Перехід від сировинно-виробничої економіки індустріального типу до постіндустріальної інформаційної економіки знань потребує імплементації її цінностей у національні стратегії економічного розвитку. Стрімкий розвиток інновацій в науці, комунікаціях та комп’ютерних технологіях відкривають нові можливості для країн, щоб використовувати знання та брати активнішу участь у глобальній економіці. На сьогодні фіксується величезний розрив між розвиненими та іншими країнами в освоєнні результатів техно- та інформглобалізації, катастрофічне відставання більшості країн, що розвиваються від світового науково-технологічного прогресу без очевидних перспектив наздоганяючого розвитку. Одночасно країни, які успішно здійснили трансформацію від традиційної економіки до економіки знань мають безпрецедентні можливості стати більш конкурентоспроможними на світових ринках і брати участь в формуванні глобального інформаційного суспільства.

  6. Республіки Корея є одним із найуспішніших зразків застосування парадигми економіки знань із практичною демонстрацією позитивної кореляції між інноваційною стратегією та економічним зростанням. В ефективному симбіозі національних і бізнес-мотивацій і погоджених дій південнокорейська економіка поетапно трансформується в інноваційно креативну економіку знань, що стає високо конкурентоспроможним учасником глобального ринку. Імплементація креативного підходу в ініційовані і підтримувані державою довгострокові стратегії не тільки забезпечує інноваційне лідерство у прогресуючих сегментах глобального ринку, й надає нові можливості стійкого соціально-економічного розвитку.

  7. В Україні до тепер не вдається створити конкурентне середовище та суттєво підвищити інноваційну мотивацію суб’єктів бізнесу, оптимально використовуючи обмежені фінансові ресурси на науково-технологічну модернізацію економіки. Це не тільки дискредитує наявний національний інноваційний потенціал, але й суперечить національним економічним інтересам України, яка має передумови для нарощення креативного сегменту економіки. У контексті проблеми конкурентоспроможності в глобальних умовах Україна потребує, з одного боку, використання зарубіжного, зокрема південнокорейського досвіду в сучасній стратегії національного економічного розвитку, а з другого – проведення системної інноваційної політики з визначенням на державному рівні цілей, мотивацій і пріоритетів креативної економіки. Формування дієвої інноваційної системи та реалізація кластерного підходу, що забезпечують ефективні засоби та інструменти стимулювання ефективного розвитку, концентрацію фінансових ресурсів є актуальним для вітчизняної економіки, яка має значний потенціал модернізації традиційних і розвитку новітніх технологій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

  1. Лук’яненко Д.Г., Дорошенко О.С. Співробітництво України та Туреччини: освітньо-інтелектуальний аспект / Д.Г. Лук’яненко, О.С. Дорошенко // Зовнішня торгівля: міжнародний науково-економічний журнал/ Університет економіки та права «КРОК». – 2008. - №1. – С. 11-15 (0,4 д.а., особисто автору належить 0,2 д.а.: дослідження освітньо-інтелектуального капіталу України).

  2. Дорошенко О.С. Креативна економіка в парадигмі глобального розвитку /О.С. Дорошенко // Вісник Тернопільського національного економічного університету: серія «Економічні науки». – Вип. № 5-2. – Тернопіль, 2010. – С. 76-82 (0,5 д.а.).

  3. Дорошенко О.С. Понятійна ідентифікація в системі креативного менеджменту / О. С. Дорошенко // Стратегія розвитку України. Економіка, соціологія, право. – Том 2, № 4. – К., НАУ. – 2011. – С. 59-63 (0,6 д.а.).

  4. Лук’яненко Д.Г., Лук’яненко О.Д., Дорошенко О.С. Імплементація парадигми економіки знань у стратегії національного економічного розвитку / Д.Г. Лук’яненко, О.Д. Лук’яненко, О.С. Дорошенко // Міжнародна економічна політика. - №19. - 2013. - С. 5-26 (1,5 д.а., особисто автору належить 0,5 д.а.: дослідження сутності моделі економіки знань Республіки Корея).

  5. Лук’яненко Д.Г., Лук’яненко О.Д., Дорошенко О.С. Наукові парки в розвитку стратегічного партнерства науки, бізнесу і освіти / Д.Г. Лук’яненко, О.Д. Лук’яненко, О.С. Дорошенко // Стратегія економічного розвитку України. – №33. – 2013. – С.3-9 (0,6 д.а., особисто автору належить 0,3 д.а.: характеристика базових ознак наукових парків та їх інтелектуально-креативної складової в глобальній економіці).

У зарубіжному виданні:

  1. Doroshenko O. Towards The Knowledge-Based Economy: South Korea’s Lessons For Ukraine / O. Doroshenko // Nauka i studia: scientific journal (Poland). – Przemysl: Publishing House «Nauka i studia», 2013. - № 36 (104). – P. 87-105. - ISSN 1561-6894 (0,5 д.а.).

В інших виданнях:

  1. Лук’яненко О.Д., Дорошенко О.С. Передумови і особливості становлення глобальної економіки / О.Д. Лук’яненко, О.С. Дорошенко // Пріоритети нової економіки знань в ХХІ сторіччі: Всеукраїнська науково-практична конференція / 12-14 травня 2010 року. – С. 30-32 (0,1 д.а.).

  2. Дорошенко О.С. Особливості розвитку креативного сегменту глобальної економіки / О.С. Дорошенко // Глобальні світоцивілізаційні процеси та економічна політика європейських країн, що розвиваються: Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених: Зб. тез доповідей / 17-18 червня 2010 року. – Тернопіль: ТНЕУ, 2010. – С. 22-24 (0,2 д.а.).

  3. Дорошенко О.С. Формування креативного ресурсу нової економіки / О.С. Дорошенко // Стратегії інноваційного розвитку економіки України: проблеми, перспективи, ефективність: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції / 28-29 жовтня 2011 року. – Одеса: ГО «Центр економічних досліджень та розвитку», 2011. – С. 24-25 (0,1 д.а.).

  4. Дорошенко О.С. Інтелектуальний ресурс креативного суспільства / О.С. Дорошенко // Науково-практичне та теоретико-методологічне обґрунтування фінансово-економічного та управлінського потенціалу в аспекті розвитку економіки України: Міжнародна науково-практична конференція: Матеріали конференції / м. Київ 4-5 листопада 2011 року. – К.: Аналітичний центр «Нова економіка», 2011. – С. 121-122 (0,2 д.а.).

  5. Дорошенко О.С. Креативна економіка як стратегія підвищення економічної конкурентоспроможності / О. С. Дорошенко // Кримський економічний вісник: Науковий журнал. – № 1 (01). – 2012. – С. 180-183 (0,3 д.а.).

  6. Doroshenko О. Thesis: Building Knowledge-Based Economy in the Paradigm of New Economic Development "South Korea’s Lessons for Developing Countries"
    / O. Doroshenko // Graduate School of International Studies of Ewha Womans University, June 2013. – 130 p. (7,2 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Дорошенко О.С. Становлення креативного сектору глобальної економіки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02. – світове господарство і міжнародні економічні відносини. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». – Київ, 2014.

Дисертація присвячена теоретичному узагальненню процесів становлення креативного сектору глобальної економіки та обґрунтуванню застосування сучасних моделей національного розвитку з використанням національного інтелектуального креативного ресурсу.

Розкрито природу економічного глобалізму, висвітлено еволюцію креативного підходу в структурному оновленні економіки та розвитку менеджменту.

Охарактеризовано інтелектуально-креативний ресурс глобального економічного розвитку і оцінено креативний феномен конкурентоспроможності та глобального лідерства.

Комплексно проаналізовано еволюцію і особливості сучасної економічної системи Республіки Корея, передумови та фактори формування і реалізації концепції креативної економіки. На основі порівняльних досліджень аргументовано та обґрунтовано заходи імплементації південнокорейського досвіду в сучасну стратегію економічного розвитку України.



Ключові слова: глобальна економіка, економіка знань, креативна економіка, креативний менеджмент, інтелектуальний ресурс, інноваційний прогрес, глобальна конкурентоспроможність.
АННОТАЦИЯ

Дорошенко А.С. Становление креативного сектора глобальной экономики. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02. – мировое хозяйство и международные экономические отношения. ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана». – Киев, 2014.

Диссертация посвящена теоретическому обобщению процессов становления креативного сектора глобальной экономики и обоснованию применения современных моделей национального развития с использованием национального интеллектуального креативного ресурса.

Раскрыта природа экономического глобализма, освещена эволюция креативного подхода в структурном обновлении экономики и развития менеджмента.

Охарактеризован интеллектуально-креативный ресурс глобального экономического развития и оценен креативный феномен конкурентоспособности и глобального лидерства. Комплексно проанализирована эволюция и современные особенности экономической системы Республики Корея, предпосылки и факторы формирования и реализации концепции креативной экономики. На основе сравнительных исследований аргументировано и обоснованно меры имплементации южнокорейского опыта в современную стратегию экономического развития Украины.

Ключевые слова: глобальная экономика, экономика знаний, креативная экономика, креативный менеджмент, интеллектуальный ресурс, инновационный прогресс, глобальная конкурентоспособность.
ANNOTATION

Doroshenko O.S. Forming the creative sector of the global economy. – Manuscript.

Thesis for the Academic Degree of the Candidate of Economic Sciences in Speciality 08.00.02 – World Economy and International Economic Relations. SHEE «Kyiv National Economics University named after Vadym Hetman». – Kyiv, 2014.

The dissertation is devoted to the theoretical generalization of the processes of creative sector formation in the global economy as well as to the substantiation of the contemporary models of national development, using national intellectual creative resource.

The preconditions, factors and features of the global economy formation as the reality of the 21st century that caused the shift of the economic development paradigm, are investigated.

It is demonstrated that in the interconnected and simultaneously polarized world with uneven distribution of resources and benefits the search for new sources of economic development is an integral part of national policies and global modeling. Methodological identification of basic categories and concepts concerning the definition of key factors and parameters of modern economic systems is conducted. The definition of “creative economy” in the knowledge-based development paradigm is provided as evolutionizing and constantly growing segment of the global economy, where through the integration with science, education, technology and production new unstandardized ideas are generated, accumulated and on synergetic base freely distributed and commercialized.

The process of creative management system development is investigated with the identification of different types of creative activities as generation and implementation of creative search at the individual, corporate, national, international and global levels. It is shown that it is, on the one hand, the full cycle of knowledge management for the production of intellectual output and on the other – the newest kind of innovation management, based on qualitative changes of key, strategic functions to increase both material and, especially, intangible assets by global socially significant and available human capital.

Intellectually-creative resource of global economic development is characterized and creative phenomenon of global competitiveness and global leadership is estimated. In the format of the World Bank’s methodology criteria it is represented that the successful transition to a knowledge-based economy involves long-term investments in education, innovation system development, constant upgrading of information infrastructure and creation of conducive environment for market innovation. Special attention is paid to the analysis of the creativity index dynamics that integrates the effectiveness of human, social, cultural and structural capital of national economies.

The creative resource assessment procedure of the organization is substantiated in the context of intellectualization trend to ensure the international competitiveness and global leadership with the allocation of the most characteristic parameters of creative abilities of different groups of workers in thinking – (strategically, problematic, nonstandard, innovativeness, creativity) and activity (riskiness, productive dynamism, determination, flexibility, leadership charisma, self-sufficiency), which are in the process of special questionnaires developed.

The evolution and contemporary features of the economic system of South Korea, preconditions and factors of phased formation and implementation of the creative economy concept is comprehensively analyzed. It is illustrated that in the effective symbiosis of national and business motivations and concerted actions the Korean economy is transformed into innovative creative knowledge-based economy that is becoming highly competitive global market player. Using the South Korean example it is proved that the implementation of creative approach in the long-term strategies initiated and supported by the government not only provides innovative leadership in progressive segments of the global market, but also provides new opportunities for sustainable socio-economic progress.

Based on comparative studies measures for the implementation of the South Korean experience in modern economic development strategy of Ukraine were argued and proved. The innovation model of economic development in Ukraine was improved using the creative approach for establishment of the dynamic competitive environment and stimulation of innovation incentives of business entities with the optimization of scarce financial resources for the scientific and technological modernization and mobilization of intellectual and creative resources.



Key words: global economy, knowledge-based economy, creative economy, creative management, intellectual resource, innovative progress, global competitiveness.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка