Споживчі блага та їх структура Це все, що здатне задовольняти потреби людей



Дата конвертації26.10.2017
Розмір445 b.


Споживчі блага та їх структура


Це все, що здатне задовольняти потреби людей

  • Це все, що здатне задовольняти потреби людей





Безкоштовні блага

  • Блага, які люди знаходять у природі в готовому для споживання вигляді.



Економічні блага



Споживчі блага

  • вид економічного блага, здатність товарів або послуг задовольняти особисті потреби.



СТРУКТУРА СПОЖИВЧИХ БЛАГ



Товари особистого споживання

  • безпосередньо задовольняють базові потреби (у їжі, одязі, житлі, меблях) або ж роблять життя людей змістовнішим і багатшим (особисті транспортні засоби, побутова техніка тощо).



Товари виробничого призначення

  • не беруть безпосередньої участі у задоволенні потреб споживачів, але вони роблять це опосередковано, тобто стають частиною виробничих ресурсів. Це товари у вигляді сировини та матеріалів, машин та устаткування, будівель заводів і офісів, обладнання і електростанцій тощо



Особисті послуги

  • мають задовольняти потреби людини безпосередньо і спрямовуватися на кожного споживача окремо. Такі послуги людина отримує від лікаря і вчителя, адвоката і перукаря.



Послуги виробничого (комерційного) призначення

  • є невід'ємною частиною сучасного виробництва.

  • Це — інформаційне забезпечення і банківські послуги, послуги транспорту, торгівлі, страхування виробничого ризику та прибутків і засобів виробництва.



Корисність

  • Корисність — суб'єктивна міра задоволення, що його отримує індивід від споживання блага або набору благ.

  • Іншими словами, корисність визначає, якою мірою індивід задовольнив свої потреби, споживши певні блага.



Корисність блага (U) -

  • це задоволення, яке отримують споживачі при споживанні благ і послуг.

  • Про корисність можна судити, лише інтерпретуючи дії споживача.





  • Cпеціальну систему для розрахунку корисності від споживання товарів назвали ютиль, від англійського слова utility, що означає корисність.

  • Загальна величина задоволення, яку отримує споживач від всіх спожитих благ, називається сукупною корисністю (ТU).

  • Залежність сукупної корисності від кількості спожитих благ відображає функція:

  • TU = f(X,Y,…),

  • де Х, Y . – кількості споживаних благ.

  • Для випадку споживання одного блага (Х) функція сукупної корисності має вигляд:

  • TU = f(X).





  • це вся корисність, яку отримує споживач від використання товару загалом. Загальна корисність характеризує суму усіх корисностей.



крива загальної корисності спрямована вгору і зростає у міру збільшення кількості спожитого товару

  • крива загальної корисності спрямована вгору і зростає у міру збільшення кількості спожитого товару



  • це додаткова корисність, яку отримує людина від кожної останньої або кожної додаткової одиниці спожитого товару.



Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена)

  • при споживанні кожної додаткової (наступної) одиниці товару величина додаткового задоволення для людини зменшується.



Крива граничної корисності прямує зверху вниз зліва направо і показує зменшення граничної корисності у міру збільшення кількості споживання товару

  • Крива граничної корисності прямує зверху вниз зліва направо і показує зменшення граничної корисності у міру збільшення кількості споживання товару



  • Дмитро дуже полюбляє морозиво. Задоволення від його споживання він оцінює так: першої порції -10 ютилів,

  • другої – 8 ютилів,

  • третьої – 6 ютилів,

  • четвертої – 4 ютилі,

  • п’ятої – 3 ютилі,

  • шостої – 1 ютиль,

  • сьомої – -1 ютиль. Заповніть таблицю та визначте загальну корисність (TU) та граничну корисність (MU) його споживання.



  • це певна кількість грошей, яка належить споживачеві і які він може використати у будь-який час для покупки товарів та послуг.



  • Дохід споживача (І) дорівнює всім його витратам, які він здійснює:

  • І=Рх*Х+Ру*У,

  • де Рх і Ру – ціни відповідних благ.

  • При цьому:

  • - весь дохід споживач повинен витрачати тільки на придбання товарів Х та У.

  • - споживач не повинен робити заощадження і при тому не повинен брати на покупку товарів старі заощадження.

  • -споживач для придбання товарів не повинен позичати нікому гроші і також брати гроші в борг.



  • це всі ті товари, до яких відносимо товари X та Y , які споживач може придбати. Вона завжди має вигляд прямої, змінюється лиш кут її нахилу:

  • чим більший кут нахилу бюджетної лінії, ти більше потрібно пожертвувати товаром У, щоб отримати більше товару Х.



  • це певна комбінація придбаних товарів споживачем, яка максимізує його корисність при обмеженому бюджеті.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка