Спеціалізованої вченої ради, Поддєрьогін А. М



Скачати 450.69 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації23.06.2019
Розмір450.69 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2   3

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА"
котіна ганна Михайлівна

УДК 336.22


прогнозування податкових надходжень бюджету

Спеціальність 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2011



Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано на кафедрі фінансів ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м. Київ
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Золотько Ірина Анатоліївна
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,
Крисоватий Андрій Ігорович,

Тернопільський національний економічний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України,

завідувач кафедри податків та фіскальної політики, проректор з науково-педагогічної роботи

кандидат економічних наук, доцент,


Субботович Юлія Леонідівна,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри фінансів


Захист відбудеться " 10 " жовтня 2011 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, кім. 601.

Автореферат розіслано "_9_" вересня 2011 року.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, Поддєрьогін А.М.

к.е.н., професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Прогнозний обсяг податкових надходжень бюджету України є орієнтуючим фінансовим показником у процесі бюджетного планування. А оскільки, окрім значної питомої ваги в структурі доходів бюджету, податки є головним джерелом фінансування охорони здоров'я, освіти, соціального захисту і соціального забезпечення та економічної діяльності, розширювати існуючі зобов’язання держава може лише за наявності реальних оцінок щодо очікуваних сум податкових надходжень бюджету. При цьому визначення обсягу доходів бюджету, який реально може бути виконаний, потребує того, щоб оцінка прогнозного значення податкових доходів була максимально обґрунтованою та якомога точнішою. Достатність та реальність даного показника залежать від оцінки стану, прогнозу та тенденцій економічного і соціального розвитку, стабільності та прогресивності діючого законодавства, форм і методів організації роботи з мобілізації платежів до бюджету, рівня фіскальної культури та інших факторів впливу. Ураховуючи, що від якості прогнозних розрахунків залежить можливість повної і вчасної мобілізації фінансових ресурсів до бюджету, а отже, і забезпечення виконання державою покладених на неї функцій та обов’язків, роль прогнозування податкових надходжень істотно посилюється. Сама адекватність прогнозування, насамперед, визначається комплексним розумінням сутності та змісту даного процесу.

Загальні підходи до прогнозування, зокрема доходів бюджету, були розкриті в роботах вчених світової думки – Дж. С. Армстронга, Т. Лінча, Дж. Сана, Д. Ханка, російських вчених – С.А. Айвазяна, В.І. Мішина, В.С. Мхітарян, А.Б. Паскачева, Р.А. Саакяна, Ф.К. Садігова, вітчизняних науковців – М.Я. Азарова, А.А. Алексєєва, В.Ф. Бесєдіна, В.П. Бочарнікова, В.В. Вітлінського, А.І. Даниленка, О.М. Десятнюк, Т.І. Єфименко, К.В. Захарова, І.А. Золотько, Ю.Б. Іванова, А.Я. Кізими, А.І. Крисоватого, Т.Ф. Куценко, І.Г. Лук’яненко, П.В. Мельника, Ц.Г. Огня, В.М. Опаріна, Т.М. Реви, А.В. Скрипника, А.М. Соколовської, Ю.Л. Субботович, Л.Л. Тарангул, О.М. Тимченко, В.М. Федосова, Ф.О. Ярошенко та інших. Незважаючи на те, що світова економічна думка володіє вагомими теоретичними і практичними напрацюваннями в сфері бюджетного прогнозування, у фахових працях вітчизняних науковців та економістів проблема прогнозування податкових надходжень бюджету недостатньо вивчена, що свідчить про необхідність подальшого її дослідження.

Відсутність системного підходу відносно прогнозування податкових надходжень бюджету в Україні створюють умови невідповідності складеного прогнозу реальним процесам, які відбуваються в економіці, знижує ефективність завдань бюджетно-податкової політики держави. Малодослідженою та нерозв’язаною залишається проблема вибору методів для побудови системи виважених та адекватних прогнозів податкових платежів, їх адаптації до вимог сучасного рівня розвитку національної економіки. Крім того, не достатньо визначені мета, завдання, принципи, складові системи прогнозування податкових надходжень до бюджету, не досліджено особливості та закономірності даного процесу як складової податкового адміністрування в частині його інформаційного та нормативно-правового забезпечення. Недооцінка вітчизняними науковцями і практиками значення прогнозування податкових надходжень бюджету в організації державних фінансів і формуванні бюджетних доходів призводить до зниження ефективності бюджетного планування, управління бюджетними доходами, зокрема, та виконання державою своїх функцій загалом.

Необхідність поглиблення теоретичних засад та розробки практичних рекомендацій з питань прогнозування податкових надходжень, наукового обґрунтування організаційно-методичного, інформаційного та нормативно-правового забезпечення даного процесу свідчить про актуальність, теоретичну та практичну значимість обраної теми дисертаційної роботи.



Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до тем науково-дослідної роботи кафедри фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темами «Реструктуризація фінансової системи в умовах перехідної економіки» (державний реєстраційний номер 0101U003065) та «Фінансова інфраструктура ринкової економіки» (державний реєстраційний номер 0107U001336). Внесок автора полягає в дослідженні теоретичних та прикладних проблем прогнозування податкових надходжень бюджету в Україні, розробці власного варіанту системи прогнозування податкових доходів бюджету, адаптації сучасних економіко-математичних методів до прогнозування податкових надходжень та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення прогнозування податків в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних засад, розробка методичного та організаційно-правового забезпечення прогнозування податкових надходжень в Україні. Відповідно до поставленої мети в роботі були визначені наступні завдання:

  • поглибити дослідження сутності та змісту прогнозування податкових надходжень бюджету, визначити його місце та роль в бюджетному плануванні;

  • виявити та обґрунтувати складові системи прогнозування податкових надходжень бюджету;

  • дослідити нормативно-правові та організаційні основи прогнозування надходжень податків до бюджету;

  • визначити прийоми та способи розрахунку прогнозних показників податкових доходів бюджету;

  • проаналізувати стан прогнозування податкових надходжень бюджету в Україні;

  • оцінити можливості застосування апарату економіко-математичного моделювання для визначення прогнозних показників податкових доходів бюджету;

  • визначити способи врахування факторів ризику під час прогнозування податкових надходжень бюджету;

  • побудувати багатофакторну модель прогнозування податкових надходжень бюджету для України;

  • запропонувати шляхи удосконалення технологій прогнозування податкових надходжень на основі побудови комбінованого прогнозу;

  • визначити напрями удосконалення інформаційного забезпечення прогнозування податкових надходжень бюджету в Україні.

Об'єктом дослідження є система прогнозування податкових надходжень бюджету.

Предмет дослідження – теоретичні та прагматичні аспекти прогнозування податкових надходжень бюджету в Україні.

Методи дослідження. Методологічною базою дисертації є сукупність загальнонаукових та спеціальних прийомів і методів дослідження, а саме: діалектичний підхід та системний аналіз – для теоретичного узагальнення досягнень вчених з питань прогнозування взагалі та прогнозування податкових надходжень зокрема; для розкриття змісту понятійного апарату системи прогнозування податкових надходжень та її складових; методи порівняльного аналізу та синтезу – під час виявлення загальних і специфічних рис прийомів та способів визначення прогнозних показників податкових доходів бюджету в Україні і в розвинених країнах; методи системно-структурного аналізу та економіко-математичного моделювання – під час здійснення оцінки моделей прогнозування податкових доходів бюджету, їх структуризації, побудові комплексного прогнозу очікуваного обсягу надходження податків до бюджету; метод логічного моделювання і конструювання для класифікації факторів ризику, що впливають на податкові надходження з метою побудови багатофакторної моделі їх взаємозв’язку; історичний метод – для з'ясування ставлення економістів та науковців до процесу прогнозування податкових надходжень бюджету, його інформаційного та правового забезпечення та їх діалектичного взаємозв’язку з процесом соціально-економічного та монетарного прогнозування; метод аналогії і порівняння – під час дослідження проблем функціонування системи прогнозування податкових надходжень в Україні та інших країнах.

Статистичну та інформаційну базу дослідження становлять праці вітчизняних і зарубіжних вчених, законодавчі й нормативні акти, дані Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України, Державної митної служби України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державної служби статистики України, Національного банку України, Рахункової палати України, Міжнародного валютного фонду за 1999-2010 рр.



Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні засад прогнозування податкових надходжень бюджету в Україні та розробці практичних рекомендацій його вдосконалення. Найсуттєвіші результати дослідження, що містять наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

- запропоновано на основі дисперсійно-коваріаційного аналізу і методу багатовимірного ранжирування модель прогнозування податкових надходжень бюджету та побудовано прогноз, який дозволяє, враховуючи вплив зовнішніх та внутрішніх чинників, отримати максимально адекватні очікувані показники податкових доходів бюджету;



удосконалено:

- підходи до визначення сутності прогнозування податкових надходжень бюджету: запропоновано трактувати дане поняття в трьох аспектах: 1) управлінському; 2) процесуальному; 3) правовому, з метою формування концепції прогнозування податкових надходжень бюджету в Україні;

- теоретичні засади побудови системи прогнозування податкових надходжень: обґрунтовано такі її взаємодоповнюючі та пов’язані елементи – мета, об’єкт, суб’єкт, принципи, етапи та інструментарій. Визначено особливості взаємозв’язку об’єкту і суб’єкту даного процесу, уточнено мету, завдання, принципи та інструментарій прогнозування податкових надходжень бюджету в Україні;

- методичні підходи до прогнозування податкових доходів бюджету. Здійснено оцінку існуючих методів прогнозування та доведена доцільність врахування чотирьох груп факторів впливу під час прогнозування податкових надходжень. Визначальні чинники надходження податків до бюджету, які залежать від специфіки визначення конкретного податку, кількості платників та правового поля, в тому числі наявності змін в законодавстві, податкової заборгованості, пільг, доповнені коефіцієнтами сплачуваності і збираності податків та податкового навантаження на економіку. Виявлено вплив ефективності податкового адміністрування та сумлінності платників на надходження податків до бюджету та обґрунтовано необхідність врахування даних факторів під час прогнозування податкових доходів бюджету;



одержали подальший розвиток:

- теоретичні підходи до податкового прогнозування: обґрунтовано взаємозв’язок прогнозування податкових надходжень з бюджетним процесом та соціально-економічним прогнозуванням;

- організаційно-правове та інформаційне забезпечення процесу прогнозування податкових доходів бюджету в частині уточнення критеріїв відбору інформаційної бази, оптимізації взаємозв’язків в процесі обміну інформацією між суб’єктами прогнозування та обґрунтування розподілу їх функціональних обов’язків і відповідальності між ними, обґрунтуванні складових нормативного документа, що регламентує прогнозування податкових надходжень.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних рекомендацій, які поглиблюють і удосконалюють прогнозування податкових надходжень, дозволяють реалізувати системний підхід до даного процесу. Під час визначення основних організаційно-методичних засад бюджетного планування, розроблення та удосконалення макромоделей для аналізу і прогнозування показників податкових доходів бюджету Департаментом податкової та митної політики Міністерства фінансів України були враховані пропозиції автора щодо прогнозування рівня податкових надходжень з використанням інтегрованого прогнозу на основі комбінації методів прогнозної екстраполяції, економетричного моделювання, кореляційно-регресійного аналізу та багатовимірного ранжирування (№ 29010-05/490 від 17.03.2011 р.).

Департаментом економічного аналізу Державної податкової адміністрації України при прогнозуванні податків та інших платежів були враховані пропозиції автора щодо застосування багатофакторної моделі та економетричних моделей динаміки з метою повного та своєчасного формування доходів бюджету (довідка № 601/20-0018 від 22.04.2011р.).



Основні теоретичні і методичні підходи та висновки дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисциплін «Податкова система», «Податковий менеджмент» (довідка від 15.02.2011 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом власних розробок автора. Наукові положення, розробки прикладного характеру, висновки та пропозиції, що виносяться дисертантом на захист, одержані самостійно. Опубліковані праці, за винятком трьох, виконані автором одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні висновки, пропозиції і рекомендації дисертаційного дослідження були оприлюднені на всеукраїнських та міжнародних конференціях, зокрема: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки» (16-17 жовтня 2008 р., м. Тернопіль); Засіданні відкритого міжнародного круглого столу «Національні фінансові системи в умовах криз» (14-16 червня 2009 р., м. Київ); ХІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Проблеми та перспективи становлення фінансової системи України» (14-17 жовтня 2009 р., м. Севастополь); Науковій конференції «Державне антикризове управління національною економікою: світовий досвід та проблеми в Україні» (14-15 квітня 2010 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції «Національна економіка у сучасній глобальній економічній системі: механізми функціонування, динаміка, економічна безпека» (23-24 квітня 2010 р., м. Полтава); Міжнародній науково-практичній конференції «Гармонізація оподаткування в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів» (17-18 березня 2011 р., м. Ірпінь).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 4,68 д.а., з них: 7 – у наукових фахових виданнях, 5 – матеріали і тези конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 176 сторінок друкованого тексту. Робота містить 49 таблиць на 25 сторінках, 23 рисунка на 10 сторінках та 17 додатків на 62 сторінках. Список використаних джерел налічує 215 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, відображено апробацію результатів дослідження.

У розділі 1 «Теоретико-методичні засади прогнозування податкових надходжень бюджету» поглиблено сутнісні характеристики та розроблено елементи системи прогнозування податкових надходжень. Досліджено взаємозв’язок понять «прогнозування», «бюджетне прогнозування» та «податкове прогнозування» як вихідних при розробці власного тлумачення сутності прогнозування податкових надходжень бюджету. В ході проведеного дослідження виявлено неоднозначність трактування даних понять вітчизняними науковцями. Дисертантом виділено три площини, в яких доцільно розглядати прогнозування податкових надходжень бюджету, а саме як: елемент управління; процес складання прогнозів; законодавчо визначене поняття. Виходячи з першого підходу, автором визначено, що прогнозування податкових надходжень являє собою особливу складову системи податкового адміністрування. Доведено, що кінцевим підсумком даного процесу є прогноз, тому пропонується розглядати прогнозування податкових надходжень як логічно вибудуваний науково-обґрунтований процес складання прогнозів податкових надходжень бюджету. Виходячи з того, що прогнозування податкових надходжень бюджету є невід’ємною частиною бюджетного прогнозування, яке, в свою чергу, є передплановим етапом складання Державного бюджету на відповідний період, випливає обов’язок нормативного закріплення досліджуваного процесу.

На противагу загальноприйнятому науковому підходу автором розмежовано поняття податкового прогнозування та прогнозування податкових надходжень бюджету, визначаючи останнє як особливу складову податкового прогнозування. Доведено, що сутність податкового прогнозування полягає в науково обґрунтованому міркуванні про можливий стан якісних і кількісних параметрів у сфері оподаткування в майбутньому, а саме: про обсяг податкових надходжень, про рівень податкового навантаження, про режим оподаткування, про співвідношення різних видів податків у податковій системі та доходах бюджету.

Дисертантом встановлено, що науковці неодноразово звертали увагу на недосконалість прогнозування податкових надходжень бюджету і необхідність його вдосконалення, проте реальних кроків щодо розробки ефективної системи прогнозування зроблено не було. З метою формування цілісної концепції прогнозування податкових надходжень бюджету в Україні дисертантом обґрунтована та доведена необхідність застосування системного підходу до побудови даного процесу. Враховуючи багатоаспектність змісту прогнозування податкових надходжень, системний підхід означає, що це впорядкована сукупність, яка має мету, цільову функцію і складається з керованих елементів (рис.1).

Виходячи з наведених вище підходів до сутності прогнозування податкових надходжень, дисертантом визначено, що його функціями є: передбачувальна функція та вказівна (спонукальна) функція. Автором уточнено мету прогнозування податкових надходжень як процесу – визначення тенденцій і змін щодо майбутніх розмірів податкових доходів бюджету за рахунок змін в податковій політиці держави та впливу останніх на прийняття управлінських рішень з визначення планових показників податкових доходів бюджету в межах визначеного напряму розвитку. При цьому обґрунтовано та доведено, що основним завданням процесу прогнозування податкових надходжень бюджету є складання з високою точністю на основі наявної інформації поточних податкових прогнозів за сумами очікуваних надходжень від усіх податків та їх тенденції на строкову перспективу.



Розглядаючи прогнозування податкових надходжень за процесуальним підходом, встановлено, що суб’єкти даної системи працюючи з об’єктом, додержуючись певних принципів, вибудовують алгоритм своїх дій та механізм їх забезпечення, тобто прогнозування відбувається на визначених етапах з використанням певного інструментарію – інформаційно-методичного забезпечення. Таким чином, наступними елементами системи прогнозування податкових надходжень виступають етапи та інструменти даного процесу. Доведено, що прогнозування податків повинно забезпечуватися нормативно-правовою базою, тобто підґрунтям даної системи є законодавче забезпечення, яке визначає поняття «прогнозування податкових надходжень бюджету» за нормативним підходом. В цьому аспекті нормативно-правова база включає регламентування елементів даної системи за управлінським та процесуальним підходом, тобто чітко визначає повноваження, обов’язки та відповідальність суб’єктів, об’єкт, принципи, етапи та інструментарій здійснення прогнозування податкових надходжень бюджету.



Рис.1. Система прогнозування податкових надходжень бюджету в Україні

В ході проведеного дослідження методик прогнозування податкових надходжень бюджету зроблено висновок, що у вітчизняній практиці поки що відсутні високоякісні запозичені та власні моделі, які адекватно відтворюють реалії соціально-економічного розвитку країни. Доведено, що вдосконалення методик прогнозування податкових доходів бюджету має відбуватися за такими напрямами - розширення спектру сучасних методів (прийомів) дос­лідження, підвищення науково-технічного і розрахунково-економічного обґрунтування прогнозів, широке використання прогресивних техніко-економічних способів і прийомів, подальше поліпшення системи показників з метою підвищення ефективності процесу прогнозування податкових надходжень. Дисертантом встановлено, що в Україні відсутні впорядковане нормативно-правове забезпечення та методика прогнозування податкових надходжень бюджету.



У розділі 2 «Оцінка методів прогнозування надходжень податків до бюджету» в результаті проведеного дослідження дисертантом встановлена низька якість прогнозування податкових надходжень бюджету в Україні через існування вад: недостатня формалізованість процесу прогнозування податкових надходжень в Україні; непрозорість методів прогнозування податкових доходів в Україні для громадського обговорення; вимушене використання рудиментарних економетричних прийомів; короткий горизонт прогнозування податкових надходжень; надзвичайна наближеність моменту прогнозування до прогнозного періоду; слабка скоординованість фіскального та макроекономічного прогнозування в Україні; брак нормативно-правового та інформаційного забезпечення, нестійкість прогнозів до суб’єктивного втручання, в тому числі політичного (рис.2).



Джерело: розраховано та побудовано на основі звітних даних Державної податкової служби України, Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України

Рис.2. Динаміка виконання планових та прогнозних показників податкових доходів зведеного бюджету України

З метою зменшення вказаних негативних явищ автором пропонується:

по-перше, чітко визначити період випередження та затвердження прогнозу податкових надходжень (які, на переконання дисертанта, мають бути не менше трьох років) на основі покращення якості інформаційного забезпечення даного процесу, в тому числі чіткого розмежування обов’язків та повноважень в процесі обміну даними між органами виконавчої влади, що відповідають за підготовку прогнозів соціального та економічного розвитку України (включаючи макроекономічне та монетарне прогнозування) та прогнозів податкових надходжень до бюджетів України. На основі вирішення даної проблеми розробити законодавчо закріплену методику прогнозування податкових надходжень бюджету з чіткою взаємоузгодженістю та визначеними взаємозв’язками між суб’єктами;

по-друге, запровадити комплексний підхід до підготовки прогнозних показників обсягів податкових надходжень бюджету України на основі розробленої моделі комбінованого прогнозу та створення адекватної методики прогнозування податкових надходжень в умовах існуючого апарату економіко-математичного моделювання;

по-третє, узгодити процес прогнозування податкових надходжень з бюджетним процесом, визначеним нормативно-правовими актами. Для цього необхідно нормативно визначити обов’язок виконувати прогнозні показники на перспективу із незначним їх коригуванням. А це можливо через впровадження в практику єдиного підходу до визначення планових та прогнозних розрахунків показників доходів та видатків бюджету, обмежити внесення змін і доповнень до законодавства, на основі якого були сформовані джерела доходів бюджету та введення їх в дію в період виконання затвердженого Закону України про Державний бюджет на відповідний рік, що перш за все, визначатиметься рівнем відповідальності та дієвості покарання за певні дії чи бездіяльність, а також за прийняття компромісних рішень.

У роботі досліджено та обґрунтовано доцільність застосування інструментарію економіко-математичного моделювання до прогнозування податкових надходжень бюджету України. Визначено, що прогноз податкових надходжень, складений на основі застосування моделей часових рядів, дає загальну характеристику очікуваних надходжень податків до бюджету, на основі якого можна визначити основний напрям розробки стратегії податкової політики. Доведено, що для прийняття конкретних управлінських рішень (оптимальної тактики податкової політики) потрібна більш докладна інформація, насамперед щодо факторів, які впливають на податки.

Обґрунтовано, що для забезпечення високої надійності прогнозу важливо врахування моменту мультиколінеарності взаємозв’язків між факторами, тобто, щоб фактори впливу на податкові надходження до бюджету були незалежними один від одного. Даний аспект пропонується вирішувати за допомогою використання моделей інших, ніж кореляційно-регресійні. Автором обґрунтована можливість та доцільність застосування методики багатовимірного ранжирування для податкових надходжень. При цьому пропонується значно знизити кількість інформації, що підлягає обробці під час прогнозування податкових надходжень, шляхом відмови від прогнозування надходжень тих податків, частка яких у загальній сумі невелика, що спростить даний процес.

Встановлено, що для прогнозування податкових надходжень бюджету великого значення має врахування впливу адміністрування податків та відповідальності платників податків. Адекватність та реалістичність аналізу та прогнозування буде визначатися в цьому випадку лише наявністю інформаційно-статистичної бази, ступенем розкриття інформації про діяльність фіскальних служб.

Побудована модель впливу факторів на надходження податків до бюджету, яка має вигляд: , де – обсяг податкових надходжень бюджету, млрд. грн., – інтегральний вплив визначальних факторів, – рівень податкового навантаження, – коефіцієнт збираності податків органами ДПС, – коефіцієнт сплачуваності податків платниками.

Аналіз результатів, отриманих на підставі моделі, свідчить, що на 99,99% обсяг податкових надходжень визначається заданою групою факторів та лише на 0,01% – дією інших неврахованих чинників (випадкових змінних). Тобто дана модель є високоякісною з точки зору адекватності прогнозного явища. Прогноз податкових надходжень бюджету в Україні на 2011-2013 роки, складений з використанням методики багатовимірного ранжирування, поданий в таблиці 1.

Встановлено, що до зростання обсягу податкових надходжень до бюджету (позитивної тенденції) призводить підвищення лише двох із чотирьох досліджуваних змінних: підвищення інтегрованого впливу визначальних факторів та коефіцієнту мобілізації податків (вага яких складає при цьому близько 75%) за решти фіксованих факторів. Тобто, потенціалом збільшення надходження податків до бюджету в Україні є підвищення якості податкового адміністрування.

Таблиця 1




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка